Справа № 420/25852/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31 серпня 2023 року № 21845/15-32-23-01-17 в частині застосування штрафу у сумі 88530 (Вісімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять) грн. 00 коп., за порушення граничних строків подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ТОВ «ВЄКЄТА» не погоджується з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням у повному обсязі, вважає його неправомірним, таким, що прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, а отже таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Представник позивача зазначає, що останній день строку подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік був 30 вересня 2022 року. Вказане Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік було направлено позивачем до контролюючого органу в електронному вигляді (електронним документом) шляхом використання особистого кабінету в електронному ресурсі «Електронний кабінет» 08.11.2022 року. Відповідно до поточної редакції п.п. 39.4.2 ПКУ, а також п. 3 розд. І Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній від 31.12.2020 року № 839 Повідомлення зобов`язані подавати платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції. Повідомлення подається разом зі Звітом про контрольовані операції.

Водночас, представник позивача вказує, що під час настання строку подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній продовжували діяти норми п. 521 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, згідно з якими штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються. А оскільки карантин закінчився згідно до Постанови Кабінету міністрів України №651 від 27 червня 2023 року - Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 - Відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, тобто в граничний строк подання звітності, а саме 30 вересня 2022 року, карантин ще діяв, а отже застосування штрафу є безпідставним.

Також представник позивача, покликаючись на роз`яснення в категорії 132.01 ЗІР, зазначив, що згідно з п.п. 112.8.9 ПКУ платники податків звільняються від відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТППУ. А оскільки ТППУ в офіційному листі від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчила факт настання таких форс-мажорних обставин з 24.02.2022 р., то, починаючи з цієї дати та протягом дії форс-мажорних обставин, платники звільняються від відповідальності в разі несвоєчасного виконання податкових зобов`язань у зв`язку із запровадженням воєнного стану. Таке відтермінування поширюється на всіх без винятку платників податків незалежно від їх територіального розташування та стану воєнних дій на певній території.

Крім того, представник позивача вказує, що з кінця вересня 2022 року в тому числі місто Одеса та Одеська область зазнала масованих ракетних атак країни-агресора по об`єктах інфраструктури та енергетичних об`єктах. Наслідки цих атак - нестабільна подача або повна тривала відсутність електроенергії підприємствам та населенню. Це загальновідомий факт не потребує окремого підтвердження Торгово-Промислової Палати України. Також в ТОВ «ВЄКЄТА» був введений Наказ №24/02- 22 від 24 лютого 2022 року щодо режиму роботи працівників під час військового стану, яким прямо заборонено знаходитись в офісі під час повітряної тривоги та виконувати трудові обов`язки задля безпеки життю та здоров`ю працівників. Таким чином, з огляду на викладене вище та той факт, що ТОВ «ВЄКЄТА» основний Звіт про контрольовані операції за 2021 рік було подано в строк, та цей факт не спростовується Актом, а Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік було подано 08 листопада 2022 року, тобто із запізненням на 39 днів було спричинено масованими ракетними атаками країни-агресора, що є іншими обставинами непереборної сили.

Наведене вище вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з боку позивача відсутній факт навмисного порушення граничних строків подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Відповідачем до суду надано відзив на адміністративний позов, згідно якого представник відповідача зазначає, що Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає, та не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Представник відповідача зазначив, що Ковідний мораторій на застосування штрафних санкцій був запроваджений шляхом внесення п. 521 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо зупинення застосування штрафів за порушення податкового законодавства на період дії карантину і починав свою дію з 01 березня 2020 року по останній день місяця завершення карантину. Карантинні обмеження 18 разів продовжувались та крайній їх строк був зафіксований до 31 серпня 2022 року (Постанова КМУ №630). Проте вже у травні 2022 року були прийняті воєнні послаблення щодо виконання обов`язків платників податків та прийнятий ЗУ №2260 від 12.05.2022 року (набрав чинності 27.05.2022 року), який вніс до ПКУ окремий пункт 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» щодо диференціації платників податків на таких, що мають змогу, відновили її чи не мають змоги виконувати податкові обов`язки. Саме виходячи із доведених обставин можливості чи неможливості виконання обов`язків платника податків від 27.05.2022 року і до завершення воєнного стану в Україні податкові органи визначатимуть можливість застосовувати до платника податків відповідальність за дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування.

Представник відповідача стверджує, що відповідно до п.69 підрозд. 10 розд. XX, саме подача податкової звітності (у тому числі Звіту з КО та Повідомлення про участь в МГК) є предметом обов`язку платника податків, який із 27 травня 2022 року має виконуватись лише з урахуванням воєнних особливостей: залежно від наявності/відсутності чи відновлення можливості виконувати обов`язки платника податків. Саме тому, норма п. 521 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ щодо мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства на період дії карантину, не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану. І жодні карантинні послаблення щодо податкового законодавства, які попередньо були встановлені до 31 серпня 2022 року, з цього часу не діють.

Також представник відповідача вказує, що офіс позивача знаходиться в торгівельному центрі «Kadorr City Mall» від компанії «KADORR Group». На офіційному сайті торгівельного центру вказано, автоматичний електрогенератор дозволяє автономно працювати незалежно від перепадів напруги або аварійного відключення електропостачання у місті. Також, було поставлене питання безпосередньо на офіційну почту «Kadorr City Mall», яка зазначена на офіційному сайті, щодо роботи офісних приміщень під час відключення світла, на що була отримана відповідь про те, що наявність світла була безперебійна.

Разом з тим, представник відповідача зазначає, що під час здійснення перевірки позивач відмовився від надання пояснень, адже позов ґрунтується на загальновідомих фактах, та ніяких документів для підтвердження того, що саме ці факти вплинули на несвоєчасне подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік не було надано.

Ухвалою суду від 02.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань 04.07.2012 року, номер запису: 15561020000044082, основним видом економічної діяльності підприємства є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21). Також зареєстрованими видами діяльності позивача є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (КВЕД 46.11); оптова торгівля фруктами й овочами (КВЕД 46.31); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (КВЕД 46.33); Складське господарство (КВЕД 52.10); транспортне оброблення вантажів (КВЕД 52.24); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29).

Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ від 25.07.2023 №5763-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЄКЄТА»», яким на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 39.4.2 п.39.4 ст.39, п.п. 78.1.2, п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78, абзацу третього п.п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВЄКЄТА», код за ЄДРПОУ 38294827, з 01 серпня 2023 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2021 з метою здійснення податкового контролю за своєчасністю подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

На підставі направлень від 26.07.2023 № 11254/15-32-23-01 та № 11255/15-32-23-01, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, головним державним інспектором відділу контрольованих операцій управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС в Одеській області Цуркан Іриною Павлівною, головним державним інспектором відділу контрольованих операцій управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС в Одеській області Слатвінським Анатолієм Валерійовичем, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39, п.п. 78.1.2, п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78, абзацу третього п.п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПКУ) та на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 25.07.2023 № 5763-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальність «ВЄКЄТА», код ЄДРПОУ 38294827, з питань несвоєчасного подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатом якої складено акт від 11.08.2023 року №21847/15-32-23-01/38294827.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВЄКЄТА»:

п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині порушення строків подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

На підставі зазначеного акту перевірки від 11.08.2023 року №21847/15-32-23-01/38294827 ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення:

№21845/12-32-23-01-17 від 31.08.2023 року, яким визначено податкове зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції на суму 88530,00 грн.

Позивач, вважаючи, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.2, 78.1.15 п. 75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

- неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення;

Згідно з п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 609-VIII від 15.07.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Суд зазначає, що положення п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України не зазнавали змін як і з дати виникнення у позивача обов`язку по поданню звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, так і станом на дату фактичного подання ним звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Відповідно до приписів п.120.6 ст.120 Податкового кодексу України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу -

тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє суду зробити висновок, що платник податків має зокрема обов`язок щодо подання до контролюючого органу звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

При цьому, такі звіти та повідомлення подаються до 1 жовтня року, що настає за звітним періодом.

У разі ж неподання або несвоєчасного подання звітів та повідомлень до платника податків застосовується штрафна (фінансова) санкція у розмірах, визначених Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що звіт про контрольовані операції за 2021 рік був поданий 26.09.2022 року, а повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік позивачем подано 08.11.2022 року, тобто повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік подано поза встановленими строками для подання такого повідомлення, у зв`язку із чим до позивача контролюючим органом застосовано штрафні санкції на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В той же час, за твердженням позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» не підлягало притягненню до відповідальності, оскільки п.52-1підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності.

За твердженням ж відповідача до спірних правовідносин слід застосовувати п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбаченого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Так, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків подання звітів про контрольовані операції та повідомлень у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак даними приписами Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення строків, зокрема, подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 був встановлений карантин.

Як зазначено у ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 за №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, як станом на дату виникнення у позивача обов`язку по поданню повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, так і станом на дату проведення перевірки та складення оскаржуваних податкового повідомлення-рішення на усій території України було установлено карантин з 12.03.2020 р., котрий тривав протягом спірних правовідносин.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 р. № 2260-IX (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно з абз.18 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В той же час, відповідно до абз. 1, 3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд констатує, що починаючи з 27.05.2022 року, існує дві норми законодавства щодо своєчасності подання податкової звітності як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це.

При цьому нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для подання податкових звітностей, що не були своєчасно подані у зв`язку з карантином та на які до 27.05.2022 поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.

Фактично норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України, а також принципів застосування норм Конвенції з прав людини Європейським судом з прав людини, принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли підприємство не мало можливості виконати свої обов`язки з метою запобігання негативних наслідків.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким підприємство користувалося до того часу та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасного подання податкової звітності за період карантину без застосування фінансових санкцій.

Принцип стабільності податкового законодавства слугує реалізації правової визначеності. Стабільність податкового законодавства передбачає законні очікування платника податку щодо незмінності правового режиму оподаткування. У рішенні ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України» від 30.06.2006 зазначено, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може виступати у формі не лише майна, а й «виправданих очікувань» від ефективного використання права власності. У рішенні ЄСПЛ у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» від 24.06.2003 майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції (встановлює право особи на мирне володіння своїм майном) вважається, зокрема, «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».

Також при оцінці оскаржуваних рішень суд звертає увагу на пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яким встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 05.10.2023 року по справі №300/2906/22.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи дії податкового управління в частині прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому прийняте рішення є протиправними і належить скасуванню.

Суд також враховує встановлений ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи.

Однак відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про можливість застосування до позивача штрафних санкцій. При цьому висновок контролюючого органу про можливість застосування до позивача штрафних санкцій за встановлених обставин не враховує принципів податкового законодавства, які у разі виникнення суперечностей між законодавчими нормами дозволяють усунути нормативні упущення та збалансувати інтереси платника податків та контролюючого органу. До того ж приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач не надав оцінку щодо граничного строку подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, що у даному випадку має визначальне значення.

Так, подія недотримання строків подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік мала місце до введення в Україні правового режиму воєнного стану.

З урахуванням того, що п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України регулює спірні правовідносини на момент дії особливого правового режиму в Україні, а порушення позивачем допущено до моменту введення в Україні воєнного стану, то з урахуванням принципів податкового законодавства України, а також положень підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 ПК України, суд вважає, що у даному випадку положення п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосуванню не підлягають. За інших обставин, на думку суду, застосування штрафних санкцій до позивача порушуватиме зокрема принцип правової визначеності та верховенства права.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 31.08.2023 року №21845/15-32-23-01-17.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №122 від 21.09.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» слід стягнути 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31 серпня 2023 року № 21845/15-32-23-01-17 в частині застосування штрафу у сумі 88530 (Вісімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять) грн. 00 коп., за порушення граничних строків подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП: 44104032) за рахунок його бюджетних асигнувань на корить товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» код ЄДРПОУ 38294827, адреса: вул. Генуезька, 24б, оф. 520, м. Одеса, 65062) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄКЄТА» (код ЄДРПОУ 38294827, адреса: вул. Генуезька, 24б, оф. 520, м. Одеса, 65062)

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5)

Суддя П.П. Марин