КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року № 120/3917/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу БЕБ України №74-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ БЕБ України №77-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на службі та на останній займаній посаді або на іншій рівнозначній посаді в БЕБ України;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 25.03.2023 по день ухвалення рішення у справі;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних наказів.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 адміністративну справу №120/3917/23 передано за підсудністю на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Бюро економічної безпеки України (далі по тексту також БЕБ України) №29-к від 18.11.2021 ОСОБА_1 прийнятий 19.11.2021 на службу в БЕБ України на посаду старшого аналітика відділу оперативного аналізу ризиків у кредитно-фінансовій та бюджетній сферах Управління оперативного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками.

Наказом БЕБ України від 17.02.2022 №41-к «По особовому складу» з 17.02.2022 старшого аналітика відділу оперативного аналізу ризиків у кредитно-фінансовій та бюджетній сферах Управління оперативного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_1 переведено на посаду старшого аналітика відділу аналітичного супроводження в сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками.

Наказом БЕБ України від 17.02.2022 №41-к «По особовому складу» на ОСОБА_1 з 17.02.2022 покладено тимчасове виконання обов`язків начальника відділу аналітичного супроводження у сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками.

Наказом БЕБ України від 20.05.2022 №130-к «Про тимчасове покладення виконання обов`язків» з 23.05.2022 увільнено ОСОБА_1 від тимчасового виконання обов`язків керівника відділу аналітичного супроводження у сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками. Визнано таким, що втратив чинність, п. 2 наказу БЕБ від 17.02.2022 №41-к «По особовому складу».

Пунктом 2 вказаного наказу на позивача з 23.05.2022 тимчасово покладено виконання обов`язків керівника відділу аналітичного супроводження у сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками.

Наказом БЕБ України від 19.07.2022 №326-к «По особовому складу» увільнено з 19.07.2022 ОСОБА_1 від тимчасового виконання обов`язків керівника відділу аналітичного супроводження в сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками. Визнано таким, що втратив чинність, абз. 4 п. 2 наказу БЕБ від 20.05.2022 №130-к «Про тимчасове покладення виконання обов`язків».

Пунктом 2 вказаного наказу на позивача з 19.07.2022 тимчасово покладено виконання обов`язків керівника відділу аналітичного супроводження в сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками.

Наказом БЕБ України від 13.09.2022 №406-к «По особовому складу» з 13.09.2022 позивача увільнено від тимчасового виконання обов`язків керівника відділу аналітичного супроводження в сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками. Визнано таким, що втратив чинність, абз. 13 п. 2 наказу БЕБ від 19.07.2022 №326-к «По особовому складу».

Наказом БЕБ України від 09.01.2023 №10-к/ДСК-ДП «Про тимчасове покладення виконання обов`язків» з 09.01.2023 на позивача покладено тимчасове виконання обов`язків керівника відділу … управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками. Визнано таким, що втратив чинність п. 1 наказу БЕБ від 13.09.2022 №406-к «По особовому складу».

Наказом БЕБ України від 25.01.2023 №16-к/ДСК-ДП «Про тимчасове покладення виконання обов`язків» увільнено позивача від тимчасового виконання обов`язків керівника відділу … управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками. Визнано таким, що втратив чинність, абз. 2 п. 1 наказу БЕБ від 09.01.2023 №10-к/ДСК-ДП «Про тимчасове покладення виконання обов`язків».

Наказом БЕБ України від 10.02.2023 №45-к/ДСК-ДП «Про тимчасове покладення виконання обов`язків» з 10.02.2023 на позивача покладено тимчасове виконання обов`язків керівника відділу … управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками. Визнано таким, що втратив чинність, абз. 6 п. 3 наказу БЕБ від 01.02.2023 №22-к/ДСК-УП «По переведення працівників».

Наказом БЕБ України від 07.03.2023 №59-к/ДСК-ДП «Про проведення службового розслідування» призначено службове розслідування у строк з 08 по 22 березня 2023 року стосовно деяких працівників БЕБ України, у тому числі і позивача.

За результатами службового розслідування складено висновок, який затверджений Директором БЕБ України 22.03.2023.

Пунктом 3 наказу БЕБ України від 24.03.2023 №74-к/ДСК-ДП «Про застосування дисциплінарних стягнень» за порушення службової дисципліни, яке виразилось у неналежному контролі за робою підлеглих, що призвело до порушення вимог статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту, статей 21, 22 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», пунктів 50, 52, 53 Положення №1333, п.п. 5.5 Розділу 5 Примірного порядку взаємодії детективів та аналітиків, п. 4 Алгоритму ведення обліку та розгляду узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу, на підставі п. 1 ст. 11, абз. 7. П. 3 ст. 3 Дисциплінарного статуту до позивача за час тимчасового виконання обов`язків за посадою керівника відділу аналітичного супроводження в сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в БЕБ України.

Наказом БЕБ України від 24.03.2023 №77-к/ДСК-ДП «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача з 24.03.2023 звільнено з посади та служби в БЕБ України за п.п. 06 п. 72 Положення (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції).

Пунктом 3 вказаного наказу визнано таким, що втратив чинність, абз. 3 п. 1 наказу БЕБ України від 10.02.2023 №45-к/ДСК-ДП «Про тимчасове покладення виконання обов`язків».

Позивач, вважаючи оскаржувані накази відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначені Законом України Про Бюро економічної безпеки України від 28.01.2021 № 1150-IX (далі - Закон №1150).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону №1150 Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 Закону №1150, трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.

На осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

На виконання вимог ч. 5 ст. 19 Закону України Про Бюро економічної безпеки України Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України від 29.11.2022 №1333 (далі Положення № 1333).

Згідно з п. 4 загальних положень Положення № 1333 проходження служби в БЕБ регулюється Законом, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.п. 6 п. 72 Положення № 1333 особа, яка має спеціальне звання БЕБ, звільняється із служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 ст. 36 Закону №1150 підставами для притягнення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання обов`язків.

Пунктом 1 ст. 38 Закону №1150 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків працівники Бюро економічної безпеки України несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність згідно із законом.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна зобов`язує безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту керівник - це службова особа, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих та інших працівників і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту встановлено обов`язки керівника щодо підлеглих, зокрема, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків;

розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків;

сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

У відповідності до п. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню його поведінку, ставлення до служби.

Також, відповідно до пункту 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Відповідно до пункту 53 Положення №1333 особи, які мають спеціальні звання БЕБ, зобов`язані, зокрема, добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, накази безпосередніх та прямих керівників; доповідати своїм безпосереднім керівникам про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками зауваження.

Згідно із пунктом 54 Положення №1333 особи, які мають спеціальні звання БЕБ, під час виконання покладених на них обов`язків підпорядковуються тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику.

Ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення особам, які мають спеціальні звання БЕБ, або іншим способом втручатися в законну діяльність осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, зокрема діяльність, пов`язану з кримінальним провадженням або провадженням у справах про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 17.02.2022 по 13.09.2022; з 09.01.2023 по 25.01.2023 та з 10.02.2023 по 24.03.2023 тимчасово виконував обов`язки керівника відділу аналітичного супроводження у сфері надання фінансових послуг управління тактичного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками.

Відповідно до наказу БЕБ від 07.03.2023 № 59-к/ДСК-ДП відносно, у тому числі, позивача було ініційовано службове розслідування, підставою дляякого слугувала доповідна записка керівника Головного підрозділу детективів від 22.02.2023 № 9.3/3.5/1001-23, де зазначено про факти пропущення строків передачі узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу від Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ до Головного підрозділу детективів, зокрема, Департаментом аналізу інформації та управління ризиками БЕБ протягом 2022 року отримано: 96 матеріалів, скерованих Державною службою фінансового моніторингу України для розгляду та прийняття рішень, з яких 72 матеріали були передані до Головного підрозділу детективів БЕБ (на правах Департаменту) із порушенням строків передбачених вимог пп. 5.5. розділу 5 «Примірного порядку взаємодії детективів та аналітиків Бюро економічної безпеки України», затвердженого дорученням Директора Бюро від 07.02.2022 №10, а саме строку в 15 днів для підготовки інформаційної довідки або аналітичної довідки з моменту отримання аналітиком БЕБ матеріалів.

При цьому, в ході перевірки зазначених фактів було відібрано пояснення у працівників Департаменту аналізу інформації та управління ризиками, які були підзвітні позивачу, котрі повідомили, що вони ознайомлені з «Примірним порядком взаємодії детективів та аналітиків Бюро економічної безпеки України», затвердженим дорученням Директора Бюро від 07.02.2022 № 10 та їм був відомий строк у 15 днів для підготовки інформаційної довідки або аналітичної довідки з моменту отримання аналітиком БЕБ матеріалів Держфінмоніторингу, визначений вимогами пп. 5.5. розділу 5 зазначеного Порядку.

Згідно листів Офісу Генерального прокурора від 10.02.2023 № 08/2-193 та від 14.03.2023 № 08/2-318вих-23 (які частково стали підставою для доповідної записки Головного підрозділу детективів про порушення строків підготовки аналітичного продукту) БЕБ допускалися випадки неналежного і тривалого розгляду матеріалів Державної служби фінансового моніторингу, що безумовно призводить до втрат або ускладнення в одержанні доказів та подальшого уникнення винними особами відповідальності.

Так, на виконання ч. 4 ст. 7 Закону України Про Бюро економічної безпеки України, з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, Державною службою фінансового моніторингу направлено до БЕБ 145 узагальнених матеріалів, які містять фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, передбаченого ст. 209 КК України. Водночас 87 із них залишилось без розгляду в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України. Вимоги Офісу Генерального прокурора щодо їх скерування для забезпечення перевірки проігноровано. Також у вказаних листах Офісу Генерального прокурора зазначено, що поза увагою керівництва БЕБ України залишаються непоодинокі випадки укриття матеріалів, які містять відомості щодо фактів вчинення згаданих злочинів, насамперед тих, що скеровуються Державною службою. Водночас, за інформацією БЕБ, рішення, передбачені ст. 214 КПК України, за результатами розгляду 87 з них дотепер не прийнято, а вимоги Офісу щодо їх направлення у встановлені строки та в запитуваних обсягах не виконано. Після закінчення майже двох місяців від часу визначеного контрольного терміну забезпечено скерування лише 27 згаданих матеріалів.

Таким чином, у зв`язку з вищевикладеним негативним висвітленням відсутності належної роботи БЕБ, на підставі наказу про порушення дисциплінарного провадження було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок, яким встановлено порушення службової дисципліни позивачем, що виразилось у неналежному контролі за роботою підлеглих, що призвело до порушення вимог статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту, статей 21, 22 Закону №1150, пунктів 50, 52, 53 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1333, підпункту 5.5 Розділу 5 Примірного порядку взаємодії детективів та аналітиків БЕБ, пункту 4 Алгоритму ведення обліку та розгляду узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними наказами в адміністративному позові вказує, що Примірний порядок, встановлений Дорученням Директора БЕБ від 07.02.2022 №10, є не обов`язковим до виконання та має рекомендаційно - експериментальний характер.

Щодо даних тверджень позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (далі - Типова інструкція), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 документування управлінської інформації полягає у створенні документів, в яких фіксується з дотриманням установлених правил (додаток 1) інформація про управлінські дії.

Згідно з п. 12 Типової інструкції вибір виду документа, призначеного для документування управлінської інформації (розпорядження, постанова, рішення, протокол тощо), зумовлюється правовим статусом установи, компетенцією посадової особи та порядком прийняття управлінського рішення (на підставі єдиноначальності або колегіальності).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 17 Закону №1150 Директор БЕБ видає у межах повноважень накази і розпорядження, надає доручення, що є обов`язковими для виконання працівниками Бюро економічної безпеки України.

Отже, одним з видів управлінського рішення Директора БЕБ, зокрема, є надання доручення, яке є обов`язкове до виконання підлеглими працівниками, в тому числі, доручення від 07.02.2022 № 10, яким встановлено Примірний порядок взаємодії детективі та аналітиків Бюро економічної безпеки України, видане на підставі реалізації ст. 17 Закону №1150 з метою вирішення завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо доводів позивача щодо неприйняття жодного нормативно-правового акту, зареєстрованого у встановленому порядку в Міністерстві юстиції України, які б визначали нормативне врегулювання питання щодо взаємодії підрозділів БЕБ та встановлювали б юридичну відповідальність за допущені порушення, слід зазначити наступне.

Пунктом 12 частини 1 статті 8 Закону №1150 Бюро відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Процедуру державної реєстрації нормативно-правових актів урегульовано Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (зі змінами) (далі - Положення 731).

Відповідно до пункту 2 Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно- правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.

Одночасно, пунктом 5 встановлено, що на державну реєстрацію не подаються акти:

а)персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б)дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в)оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г)якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д)спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

е)рекомендаційного, роз`яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз`яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Аналізуючи норми Примірного порядку взаємодії детективів та аналітиків БЕБ, слід дійти висновку, що він не підлягає державній реєстрації, оскільки, як вірно зазначає представник відповідача, встановлює механізм виключно внутрішньої взаємодії структурних підрозділів БЕБ та спрямовані на організацію виконання власних рішень та інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

Вказане також підтверджується постановою Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №815/973/18, в якій суд зазначив, що в організаційно-розпорядчих документах втілюється розпорядча діяльність органів управління і посадових осіб, яка не спрямована на встановлення, зміну або скасування норм права та не вносить нових нормативів у правове регулювання.

Щодо тверджень позивача, що згідно з п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №452/970/17 роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином, слід зазначити, що позивач у ході службового розслідування надавав пояснення, які зафіксовані у висновку службового розслідування. Зокрема, він пояснив, що був ознайомлений із нормативними документами БЕБ, які визначають порядок та терміни розгляду матеріалів Держфінмоніторингу відповідно до доручення БЕБ від 07.02.2022 № 10 та доручення БЕБ від 21.09.2022 № 35.

Щодо тверджень позивача про перебування ним на лікарняному в день звільнення, слід зазначити наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час введено воєнний стан на всій території України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з статтею 5 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

При цьому, відповідно до пункту 2.9. Правил внутрішнього розпорядку для осіб, які мають спеціальні звання, затверджених наказом БЕБ від 10.01.2023 № 7 зазначено, що для осіб, які мають спеціальні звання БЕБ встановлюється режим роботи тривалістю 40 годин на тиждень з вихідними днями - субота та неділя.

Час початку і закінчення роботи, перерви для відпочинку і харчування:

-Початок роботи: 09:00

-Перерва: 13:00-13:45

-Закінчення роботи: 18:00, в п`ятницю - 16:45.

При цьому, відповідно ч. 3 ст. 21 Статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

А тому аргументи позивача, щодо незаконності звільнення в період тимчасової непрацездатності є необґрунтованими, оскільки рапорт про погіршення стану здоров`я та тимчасову непрацездатність був відправлений 24.03.2023 о 16:50, що підтверджує сам позивач у позові, тобто після закінчення робочого дня, а саме о 16:45, а тому відповідач був позбавлений можливості визначити позивачу дату звільнення наступну за днем його виходу з лікарняного.

У постанові Верховного Суду від 04.11.2020 по справі №389/2004/16-ц суд дійшов висновку, що наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є зміна дати звільнення, а не відновлення на роботі. Аналогічний за змістом висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №545/1151/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі №522/3410/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі №750/8456/17.

Крім того, не заслуговують уваги твердження позивача, що розгляд та опрацювання матеріалів Держфінмоніторингу та передача відпрацьованих матеріалів до Головного підрозділу детективів встановлюють лише строк підготовки аналітичних продуктів/інформаційних документів, оскільки відпрацювання матеріалів Держфінмоніторингу є комплексним процесом, що включає в себе отримання, підготовку аналітичних продуктів та/чи інформаційних документів та передачу їх до ГПД, що передбачено пунктом 5 Примірного порядку.

Щодо доводів позивача про непропорційність обраного виду відповідальності, суд зазначає, що захід дисциплінарного впливу здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі №819/736/18, від 26.01.2021 у справі №2140/1342/18.

Згідно ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку.

Дисциплінарна комісія БЕБ встановила, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є те, що він вчинив дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку: протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Як зазначає відповідач, з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, ступінь вини порушника, очікування суспільства на високі результати роботи новоствореного державного органу - Бюро економічної безпеки України, сподівання на професіоналізм та особисту відповідальність працівників БЕБ вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується характер порушень, допущених позивачем, їх системність, що проявилась у неодноразових пропущеннях строків розгляду матеріалів Держфінмоніторингу підлеглих працівників, а також на наслідки, про які зазначає відповідач, у виді підриву авторитету до новоствореного органу, що відображене у неодноразових листах Офісу Генерального прокурора, в яких описані численні порушення законодавства та строків розгляду матеріалів та систематичне невиконання органом своїх основних функції, суд приходить до висновку про правомірність застосування відповідачем до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в БЕБ України та як наслідок звільнення позивача з посади та служби в БЕБ України.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу БЕБ України №74-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування наказу БЕБ України №77-к/ДСК-ДП від 24.03.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 » має бути відмовлено.

У зв`язку з тим, що судом визнано правомірними оскаржувані накази БЕБ в частині ОСОБА_1 , інші позовні вимоги, які є похідними, також задоволеними бути не можуть.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.