ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 рокуСправа №160/31086/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №0741849-2411-0465-UA12020010000033698 щодо сплати ОСОБА_1 за 2022 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у сумі 2682,85 гривень.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що 21 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_1 складене та підписано посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інною Тихоненко податкове повідомлення-рішення №0741849-2411-0465-UА12020010000033698 щодо сплати ОСОБА_1 за 2022 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у сумі 2682,85 гривень.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №0741849-2411-0465-UА12020010000033698 щодо сплати ОСОБА_1 за 2022 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 2682,85 гривень, оскільки у посадової особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інни Тихоненко відсутні повноваження на підписання податкових повідомлень-рішень, які складаються філією ДПС України від імені контролюючого органу на реалізацію повноважень на території Дніпропетровської області, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/31086/23 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

21 грудня 2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№109387/23, в якому представник відповідача не погоджується з позовними вимогами, викладеними в адміністративному позові, та вважає, що останні не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування податком є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка .

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

На підставі відомостей Державного реєстру речових прав, контролюючим органом здійснено нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об`єктів за 2022 роки: №0741849-2411-0465-UA12020010000033698 від 21.09.2023 за 2022 рік в розмірі 2682,85 грн., за об`єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_1 .

Податкове повідомлення - рішення було вручено позивачеві 04.10.2023 року відповідно до поштового повідомлення про вручення.

Докази щодо повноваження на право підпису оскаржуваного повідомлення-рішення не можуть в розумінні норм статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України бути в якості належного та допустимого доказу щодо правомірності/протиправності самого формування спірного повідомлення - рішення на підставі норм статті 266 Податкового кодексу України та перевірки судом факту наявності в власності позивача об`єктів житлової нерухомості.

На підставі викладеного, на думку представника відповідача, Головне управління ДПС під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяло в спосіб та межах, визначених чинним законодавством України

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

25 грудня 2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява вх.№110594/23, до якої долучено додаткові докази та докази направлення відзиву на позовну заяву на адресу позивача.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у приватній власності ОСОБА_1 перебуває:

Будівлі та споруди, загальною площею 6214,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності 1/1. Право власності з 15.07.2016; право власності припинено 30.11.2021 року.

Житловий будинок, загальна площа 245,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 , частка власності 1, право власності з 27.11.2017 року;

Квартира, загальна площа 77,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , частка власності 1, право власності з 16.04.2014 року.

21 вересня 2023 року контролюючим органом відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, на підставі відомостей Державного реєстру речових прав здійснено нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об`єктів, №0741849-2411-0465-UA12020010000033698 від 21.09.2023 за 2022 рік в розмірі 2682,85 грн., за об`єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4904702425744, податкове повідомлення-рішення вручено позивачеві 04 жовтня 2023 року.

15 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся з адвокатським запитом до в.о.голови ДПС України, в якому просив надати скан копії наступних документів:

- відповідної довіреності ДПС України на підтвердження повноважень Твердохлєб Марини (колишньої в.о.керівника ГУ ДПС у Дніпропетровській області) на підписання у 2022 році податкових повідомлень-рішень, що складаються від імені контролюючого органу на реалізацію повноважень ДПС України на території Дніпропетровської області;

- відповідної довіреності ДПС України на підтвердження повноважень Федаш Наталії (в.о.керівника ГУ ДПС у Дніпропетровській області) на підписання у 2022 році податкових повідомлень-рішень, що складаються від імені контролюючого органу на реалізацію повноважень ДПС України на території Дніпропетровської області.

Відповіді на адвокатський запит представникові позивача не було надано.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №0741849-2411-0465-UА12020010000033698 щодо сплати ОСОБА_1 за 2022 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 2682,85 гривень, оскільки у посадової особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інни Тихоненко відсутні повноваження на підписання податкових повідомлень-рішень, які складаються філією ДПС України від імені контролюючого органу на реалізацію повноважень на території Дніпропетровської області, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Положення підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначають, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Судом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у приватній власності ОСОБА_1 перебуває:

Будівлі та споруди, загальною площею 6214,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності 1/1. Право власності з 15.07.2016; право власності припинено 30.11.2021 року.

Житловий будинок, загальна площа 245,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 , частка власності 1, право власності з 27.11.2017 року.

Квартира, загальна площа 77,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , частка власності 1, право власності з 16.04.2014 року.

У підпункті 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України зазначено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

21 вересня 2023 року контролюючим органом відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, на підставі відомостей Державного реєстру речових прав, здійснено нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізичними особами, які є власниками об`єктів, №0741849-2411-0465-UA12020010000033698 від 21.09.2023 за 2022 рік в розмірі 2682,85 грн., за об`єкт житлової нерухомості - квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У підпункті 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.

Згідно з абзацом 1 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Згідно з пунктом 12.3.1 статті 12 Податкового кодексу України, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

У даному випадку, рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» встановлені ставки податку для будівель житлових - 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року за 1 кв.м бази оподаткування.

Згідно підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В абзаці 1 підпункту 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 45.1 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Як зазначено у пункті 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4904702425744, спірне податкове повідомлення-рішення вручено позивачеві 04 жовтня 2023 року.

Щодо посилання представника позивача на той факт, що ОСОБА_2 не була уповноваженою особою на підпис податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.1371 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що уповноважена особа контролюючого органу - це посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку передбаченому Кодексом.

З долучених до справи додаткових доказів 25 грудня 2023 року, судом вбачається, що:

- відповідно до наказу в.о.голови ДПС України №1082-о від 21 липня 2022 року, на Твердохлєб Марину Юріївну, заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 22 липня 2022 року, з правом підпису фінансових документів;

- відповідно до наказу в.о.голови ДПС України №1842-о від 14 грудня 2022 року, на Твердохлєб Марину Юріївну, заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 14 грудня 2022 року, з правом підпису фінансових документів;

- відповідно до наказу в.о.голови ДПС України №322-о від 27 березня 2023 року, на ОСОБА_3 , начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 28 березня 2023 року, з правом підпису фінансових документів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що з метою належної організації роботи управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області згідно пункту 20.4 статті 20, підпункту 14.1.137-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, наказу ДПС України від 31.07.2020 року №389 "Про затвердження порядку делегування повноважень посадовим (службовим) особам апарату та територіальних органів ДПС" (зі змінами), підпункту 18 пункту 11 Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" (зі змінами) відповідно до листа ДПС України від 17.08.2022 року №9215/7/99-00-24-06-07, наказано:

Уповноважити начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тихоненко Інну на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, контроль за дотриманням, якого покладено на контролюючі органи, зокрема на:

- прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення штрафних санкцій;

- передбачене пунктом 266.7 статті 266 Податкового кодексу України "Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки".

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що посадова особа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 уповноважена на винесення та підписання відповідних податкових повідомлень-рішень, в тому числі і оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У силу частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник