ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024м. ХарківСправа № 922/4682/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Богодухіввода" (62103, м. Богодухів, вул. Заводська, 57, код ЄДРПОУ 33258999) до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кімн. 35, код ЄДРПОУ 22630473) про визнання недійсним рішення за участю учасників справи:

позивача - Сергієнко Т.Г.

відповідача - Пономаренко В.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним Рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/80-р/к від 05.09.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення арешту у справі № 1/02-18-23.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте всупереч вимогам закону, є безпідставним, а тому повинно бути визнано недійсним з посиланням на норми Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою суду від 07.11.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

У встановлений судом строк від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/4682/23 за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує повністю, просить суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відділенням не було порушено законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо початку розгляду справи та прийняття розпорядження про початок розгляду справи на підставі відповідного подання; дотримано строки притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, оскільки розпорядження було прийнято 31.01.2023; позивачем не наведено конкретні обставини та факти, які б були підставою для визнання недійсним рішення № 70/80-р/к; пунктом 8 розділу "Умови водопостачання" формами технічних умов на приєднання до централізованих систем водопостачання та водовідведення у редакціях, які діяли до 13.07.2021 та діють з 13.07.2021, не передбачено встановлення одного конкретного типу лічильника холодної води; визначення позивачем в технічних умовах одного конкретного типу засобу обліку холодної води, а саме ЛК і ЛК-15Х для встановлення може призвести до ущемлення інтересів споживачів та обмеження конкуренції на ринку виробництва засобів обліку холодної води.

Позивач у відповіді на відзив не погоджуючись з запереченнями відповідача, посилається на те, що відповідачем не спростовано наявність вимог у законі щодо визначення у технічних умовах типу лічильника, відповідно до встановленої форми технічних умов на той час; наявність будь-яких ділових чи інших відносин з виробником лічильників та отримання будь-якої неправомірної вигоди від встановлення даного типу лічильників споживачами (вироку суду, тощо); не наведено статистику споживання даного лічильника на території юрисдикції позивача до та після зазначення типу лічильника в технічних умовах; не спростовано відсутність впливу зазначення типу лічильника у технічних умовах за даними за 2022 -2023 роки, коли відповідний тип вже не зазначався. Тобто, споживачі самостійно обирали даний тип лічильника, та він був найбільш популярним не зважаючи на ціну, без зазначення даного типу в технічних умовах; не обґрунтовано вибір споживачами інших типів лічильників у період 2020-2021 роки, попри зазначення певного типу лічильника у технічних умовах.

На думку позивача, територіальні відділення АМК мають право проводити перевірки та отримувати інформацію, в тому числі конфіденційну, що стосується діяльності суб`єкта господарювання, лише у випадку розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тобто такої підстави для початку розгляду справи, як плановий захід, антимонопольне законодавство не передбачає. Також позивач вважає, що строки притягнення його до відповідальності відповідачем пропущені.

В судовому засіданні 15.02.2024 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового засідання по суті на 22.02.2024 об 11:30.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених ним у відзиві на позов, просить в задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.

Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) на підставі подання про початок розгляду справи від 30.01.2023 прийнято розпорядження про початок розгляду справи від 31.01.2023 № 70/19-рп/к за ознаками вчинення Комунальним підприємством "Богодухіввода" (позивач) порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

05.09.2023 відповідачем прийнято рішення про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у справі № 1/02-18-23, яким визнано, що:

- позивач протягом 2020-2021 років займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах території міста Богодухів Харківської області, на якій розміщену системи централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що перебувають у власності та/або користування позивача із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента;

- визнано дії позивача, які полягають у визначенні технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення одного конкретного типу засобу обліку холодної води, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що можуть привести до ущемлення інтересів споживачів та обмеження конкуренції на ринку виробництва засобів обліку холодної води, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;

- відповідно до ст.53 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене у п.2 резолютивної частини цього рішення, накладено на позивача штраф у розмірі 68000,00грн.

Позивач із прийнятим відповідачем рішенням не погоджується та стверджує, що оскаржуване рішення прийнято всупереч вимогам закону, є безпідставним та повинно бути визнано судом недійсним.

Як зазначає позивач, відповідачем було безпідставно розпочато розгляд справи за ознаками порушення антимонопольного законодавства, посилаючись на те, що законом визначено вичерпний перелік підстав для початку розгляду справи, серед яких відсутня така підстава, як подання першого відділу досліджень і розслідувань, на яке посилається відповідач у розпорядженні про початок розгляду справи від 31.01.2023 № 70/19-рп/к.

Також позивач зазначає про те, що строки давності до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції минули, оскільки редакція технічних умов затверджена на підприємстві з 2012 року, а перевірка на предмет дотримання позивачем законодавства про захист економічної конкуренції відбувалась у 2014 році.

Позивачем не вчинялись дії, перелічені у ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки позивач визначив загальні вимоги до лічильника, а потреба зазначати якийсь конкретний тип обумовлена виключено вимогами Закону та Правилами користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України № 190 (в редакціях станом на 2020, 2021 та в новій редакції Правил). Як наголошує позивач він не має жодного відношення до виробників лічильників, не укладає з ними угод, не робить будь-якої реклами чи іншим чином впливає на їх продаж. Відповідачем не зазначено в рішенні та не доведено вплив зазначення в технічних умовах на підключення до системи водопостачання, збільшення обсягів виручки у конкретного товаровиробника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення арешту у справі № 70/80-р/к від 05.09.2023, у зв`язку з тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для початку розгляду справи № 1/02-18-23; відповідачем не дотримано строки притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; позивачем не вчинялись дії, перелічені у ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Отже, з`ясуванню у даній справі підлягає наявність або відсутність підстав, передбачених ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.09.2023 № 70/80-р/к по справі № 1/02-18-23 від "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Антимонопольний комітет України, згідно з приписами ч.1 ст.5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

У відповідності до положень ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом (ч.1 та ч.2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Частиною 5 ст.14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що Адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження); надавати обов`язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Положеннями ст.2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що цим Законом регулюються відносини, зокрема, суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами у зв`язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Таким чином, сфера застосування Закону України "Про захист економічної конкуренції" поширюється на відносини Комунального підприємства "Богодухіввода" як суб`єкта господарювання, який надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території територіальної громади. При цьому товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище позивача є послуги, які надаються підприємством на платній основі.

Частиною 2 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Як вже було встановлено судом, п.1 рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/80-р/к по справі № 1/02-18-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції а накладення штрафу" визнано, що позивач протягом 2020-2021 років займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах території міста Богодухів Харківської області, на якій розміщену системи централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що перебувають у власності та/або користування позивача із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає про те, що відповідачем було безпідставно розпочато розгляд справи за ознаками порушення антимонопольного законодавства, оскільки підстава, на яку відповідач послався у розпорядженні про початок розгляду справи від 31.01.2023 № 70/19-рп/к, відсутня у визначеному ст.36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вичерпаному переліку.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

Статтею 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За приписами ст.36 Закону України " Про захист економічної конкуренції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Статтею 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи.

Відповідно до п.23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету від 19.09.1994 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169-р), зі змінами, (далі Правила) службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін. Зокрема у справах можуть проводитися такі дії, як дослідження регіонального або загальнодержавного ринку. За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа.

Таким чином, судом вбачається, що відповідач розпочав розгляд справи за власною ініціативою, під час здійснення своїх повноважень, а саме, дослідження ринку централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Як вже зазначалось вище, відповідач на підставі подання про початок розгляду справи від 30.01.2023 прийняв розпорядження про початок розгляду справи від 31.01.2023 № 70/19-рп/к за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Копія розпорядження про початок розгляду справи відповідач листом від 31.01.2023 № 70-02/1-345 направив позивачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не було порушено законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо початку розгляду справи та прийняття відповідного розпорядження на підставі подання.

Що стосується строків давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на які посилається позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Як вбачається судом з матеріалів справи, позивач листами від 15.02.2022 № 42, від 22.02.2023 № 52 надав відповідачу копії технічних умов, виданих протягом 2020-2021 років, а листами від 19.12.2022 № 239 та 19.05.2023 № 139 надав копії технічних умов за 2022-2023 роки.

Аналізом наданих позивачем технічних умов відповідачем було встановлено порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції у період 2020-2021 років, 31.01.2023 прийнято відповідне розпорядження, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано строки притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що перелік дій ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які визнаються зловживанням монопольним (домінуючим) становищем не є вичерпним, в той же час, у рішенні № 70/80-р/к дії позивача в частині здійснення порушення інкриміновано за ч.1 ст.13 цього Закону, якою визначено (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не заперечується той факт, що КП "Богодухіввода" протягом 2020-2021 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах території міста Богодухів Харківської області, на якій розташовані системи централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що перебувають у власності та/ або користуванні позивача, із часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента, про зазначалося у пунктах 9-68 рішення № 70/80-р/к.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем при розгляді справи встановлено, що дії КП "Богодухіввода", яке протягом 2020-2021 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в частині видачі технічних умов на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в межах території міста Богодухів Харківської області, на якій розташовані системи централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що перебувають у власності та/або користуванні позивача, які полягають у визначенні в технічних умовах на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення конкретного типу засобу обліку холодної води, а саме ЛК і ЛК-15Х для встановлення, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст.50, ч.1 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Суд наголошує, що Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, а саме п.8 розділу "Умови водопостачання" (додаток № 2) у редакціях, які діяли до 13.07.2021 та діють з 13.07.2021, не передбачено встановлення одного конкретного типу лічильника холодної води. Також не передбачено обмежень типу ЗВТ - засобу обліку холодної води, що встановлюються споживачами і чинними нормативно-правовими актами у сфері метрології та метрологічної діяльності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що для обліку обсягу споживання послуг споживачі можуть встановлювати не тільки засоби обліку холодної води з умовним позначенням ЛК і ЛК-15Х, але й будь-які інші засоби обліку холодної води, що занесені до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки.

Суд також погоджується і з доводами відповідача в частині того, що визначення позивачем в технічних умовах одного конкретного типу засобу обліку холодної води, а саме ЛК і ЛК-15Х для встановлення може призвести до ущемлення інтересів споживачів та обмеження конкуренції на ринку виробництва засобів обліку холодної води.

Що стосується посилання позивача на інформацію 2014 року, суд вважає їх безпідставними, оскільки часовими межами порушення законодавства в оскаржуваному рішенні №70/80-р/к визначений саме період 2021-2022 років.

Враховуючи викладене, надавши правову оцінку доводам сторін, судом вбачається, що висновки, викладені у рішенні Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 70/80-р/к від 05.09.2023 зроблені виключно на підставі документів, поданих позивачем на вимогу відповідача щодо надання інформації, яка стосується визначення в технічних умовах на приєднання до систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення конкретного типу засобу обліку холодної води, а саме ЛК і ЛК-15Х для встановлення.

За приписами ч.1 ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Позиція позивача, викладена в позовній заяві спростовується обставинами, встановленими відповідачем в оскаржуваному рішенні, а також доводами, викладеними у такому рішенні.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а позивачем не подано суду доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсним зазначеного рішення відповідно до ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

На підставі викладеного, позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених Господарським процесуальним кодексом України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, не було порушено відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "28" лютого 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк