Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/417/23
Провадження № 3/913/417/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Пришви О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом
Заступника керівника Старобільської окружної прокуратури, м. Старобільськ Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу Держаудислужби, м. Харків
до 1.Новопсковської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, смт. Новопсков Луганської області
2.Приватного підприємства "Камін", м. Старобільськ Луганської області
про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків відповідної недійсності
в присутності представників учасників справи:
від органу прокуратури Трофіменко О.О. заступник начальника відділу Харківської обласної прокуратури, посвідчення від 01.03.2023 № 072979;
від позивача представник не прибув;
від відповідачів представники не прибули.
в с т а н о в и в:
Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури 22.11.2023 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу Держаудитслужби до 1.Новопсковської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області та 2.Приватного підприємства "Камін" з вимогами:
- визнати недійсним договір про закупівлю послуг за державні кошти від 11.08.2021 № 221, укладений між Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради та Приватним підприємством "Камін";
- стягнути з Приватного підприємства "Камін" на користь Новопсковської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області 83 209 грн 62 коп., а з Новопсковської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області одержані ним за рішенням суду 83 209 грн 62 коп. стягнути в дохід держави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради 22.07.2021 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення спрощеної закупівлі Капітальний ремонт об`єкту благоустрою: огорожа кладовища с. Новорозсош, вул. Миру (код ДК 021:2015-45000000-4 Будівельні роботи та поточний ремонт), ідентифікатор закупівлі: UA-2021-07-22-004776-b. Очікувана вартість предмета закупівлі 83 250 грн 00 коп.
За вказаним оголошенням пропозицію подано одним учасником Приватним підприємством "Камін".
05.08.2021 уповноваженою особою Відділу будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради розглянуто подану пропозицію учасника Приватного підприємства "Камін", яка визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмету закупівлі і прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю. Відповідне повідомлення про намір укласти договір про закупівлю розміщено замовником в електронній системі закупівель 05.08.2021.
За результатами проведення спрощеної закупівлі 11.08.2021 між Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради та Приватним підприємством "Камін" укладено договір підряду № 221.
24.09.2021 в електронній системі закупівель опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю від 11.08.2021 № 221, із якого вбачається, що Приватним підприємством "Камін" виконано підрядні роботи з капітального ремонту об`єкту благоустрою: огорожа кладовища с. Новорозсош, вул. Миру, а Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради сплачено 83 209 грн 62 коп.
Відповідно до інформації з Єдиного вебпорталу використання публічних коштів (https://spending.gov.ua) сума сплачених замовником коштів за договором від 11.08.2021 № 221 становить 83 209 грн 62 коп., які перераховані на підставі платіжного доручення від 17.09.2021 № 625.
Проте, рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.11.2020 № 70/140-р/к у справі № 6/01-116-20 визнано, що Приватне підприємство "Камін" та фізична особа-підприємець Акопян Петрос Давидович вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у торгах, проведених Рудівською сільською радою Сватівського району Луганської області на закупівлю: "ДК 021:2015 код 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція адміністративного будинку під централізоване надання адміністративних послуг з використанням енергозберігаючих технологій Рудівської сільської ради за адресою: Луганська область, Сватівський район, с. Рудівка, пл. Перемоги, будинок 20 (коригування)", ідентифікатор закупівлі в системі "ProZorro": UA-2020-01-08-001642-с.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2021 у справі № 922/125/21 за позовом Приватного підприємства "Камін" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійним рішення від 26.11.2020 № 70/140-р/к, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Отже, на момент оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі, рішення суду першої інстанції набрало законної сили.
Таким чином, на момент проведення спрощеної процедури закупівлі та укладання договору Приватне підприємство "Камін" не відповідало кваліфікаційним критеріям до учасників та вимогам, встановленим ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема, суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
Відділ будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради під час проведення процедури закупівлі не перевірив відповідність Приватного підприємства "Камін" кваліфікаційним критеріям, внаслідок чого допущено до участі у процедури закупівлі з особливостями, та, як наслідок, 05.08.2021 уповноваженою особою прийнято рішення про намір укласти договір.
Прокурор звертає увагу, що порушення Приватним підприємством "Камін" прямих заборон, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", не сумісні з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який встановлено Законом України "Про публічні закупівлі", невілює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
Метою вказаний дій є усунення перешкод під час проведення Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради процедури закупівлі та недобросовісне отримання права на укладення договору про закупівлю за держані кошти від 11.08.2021 № 221.
Таким чином, завідомо незаконна мета дій Приватного підприємства "Камін" полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, нівелювати ефективність їх результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору, тому в діях Приватного підприємства "Камін" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, у зв`язку з чим договір про закупівлю послуг за державні кошти від 11.08.2021 № 221, укладений за підсумками процедури закупівлі, підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. 3 ст. 228 ЦК України, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу Приватного підприємства "Камін".
Враховуючи наявність умислу лише у Приватного підприємства "Камін", як сторони оспорюваного договору, одержані 83 209 грн 62 коп. за цим правочином повинні бути повернуті Відділу будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради, які іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти стягуватися в дохід держави.
Враховуючи викладене, прокурор з посиланням на норми ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України звернувся з відповідним позовом до господарського суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.11.2023 підтверджені підстави представництва заступником керівника Старобільської окружної прокуратури інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу Держаудислужби за заявленими позовними вимогами, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/417/23, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 12.12.2023 о 12 год. 10 хв., встановлено відповідачам строк для подання відзивів, а також запропоновано прокурору надати додаткові документи.
12.12.2023 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від заступника керівника Старобільської окружної прокуратури надійшло клопотання від 11.12.2023 № б/н про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних за ухвалою суду від 28.11.2023.
12.12.2023 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача Новопсковської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської надійшли:
- відзив від 11.12.2023 № б/н;
- клопотання від 11.12.2023 № б/н про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву позивачу.
І відповідач у відзиві проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі", яка регламентує проведення спрощеної закупівлі, не містить жодної вказівки на необхідність перевірки пропозиції щодо відповідності вимогам, передбаченим у ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", і не зобов`язує замовників включати такі положення до оголошення про проведення спрощеної закупівлі. Вказана стаття не дозволяє відхилити найбільш економічно вигідну пропозицію на підставі ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Пропозиція учасника спрощеної закупівлі повинна відповідати лише умовам, визначеним в оголошенні, та вимогам до предмета закупівлі.
Відповідно до таблиці 2 "Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі", яка є додатком до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", оприлюднення оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі не передбачає встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та підстав для відмови в участі у закупівлі, встановлених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Розгляд на відповідність учасника не передбачає застосування замовником підстав для відмови в участі у закупівлі, визначених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Оскільки пропозиція учасника Приватного підприємства "Камін" повністю відповідала вимогам оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, а також потребам замовника, тому були наявні законні підстави для визначення учасника переможцем закупівлі та укладення договору № 221, який виконаний, та з боку замовника зауваження до виконання договору відсутні.
Таким чином, Відділ будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради не порушив вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" під час проведення спрощеної закупівлі та укладанні договору від 11.08.2021 № 221.
Враховуючи викладене, І відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Також, у відзиві І відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
У судове засідання 12.12.2023 прибув представник органу прокуратури.
Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
І відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте заявив клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
ІІ відповідач відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 12.12.2023 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 09.01.2024 об 11 год. 20 хв., встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
18.12.2023 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від заступника керівника Старобільської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив І відповідача від 15.12.2023 № б/н.
Прокурор у відповіді на відзив на доводи І відповідача щодо дій сторін правочину у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідності пропозиції учасника Приватного підприємства "Камін" вимогами оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, а також потребам замовника та наявності законних підстав для визначення учасника переможцем закупівлі виклав аналогічні аргументи, якими обґрунтовував позовні вимоги.
Щодо посилань І відповідача на офіційний лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", то вони не заслуговують на увагу, оскільки лист не є нормативно-правовим актом. Функцією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України визначено надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. До компетенції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не належить визначення правомірності дій суб`єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
19.12.2023 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від І відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора від 18.12.2023 № б/н, в яких І відповідач зазначив, що класифікація закупівлі за видами визначена у ч. 5 п. 2 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі". Стаття 13 Закону України "Про публічні закупівлі" містить види процедур закупівлі, в той час коли спрощена закупівля відсутня в цьому переліку і виокремлена в окрему статтю.
Стаття 14 Закону України "Про публічні закупівлі", яка регламентує порядок проведення спрощеної закупівлі, не містить вказівки для уповноваженої особи на необхідність перевірки пропозиції щодо відповідності вимогам, передбаченим у ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та не зобов`язує замовників включати такі положення до оголошення про проведення спрощеної закупівлі і не дозволяє відхиляти найбільш економічно вигідну пропозицію на підставі ст. 17 вказаного Закону.
Щодо фрази "внаслідок чого допущено до участі у відкритих торгах з особливостями", то така процедура як відкриті торги з особливостями з`явилася лише у 2022 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", тобто після виникнення спірних правовідносин.
Процедура закупівлі як відкриті торги в спірних правовідносинах не застосовувалася, оскільки договір з Приватним підприємством "Камін" було укладено за результатами спрощеної закупівлі, тому твердження прокурора, що уповноважена особа допустила Приватне підприємство "Камін" до відкритих торгів є хибним.
Також зазначено, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець спрощеної закупівлі учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.
Чинний господарський порядок не містить вимог щодо відповідності учасника спрощеної закупівлі вимогам, передбаченим ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", у тому числі п. 4 ч. 1 вказаної статті. Окремі заборони в чинному законодавстві щодо участі такого учасника як Приватне підприємство "Камін" в спрощених закупівлях відсутні.
Таким чином, сторони діяли правомірно, в межах існуючого господарського порядку. При цьому, заборона щодо участі у спрощеній закупівлі учасника, який підпадає під дію п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" чинним законодавством не передбачена, а отже підстави для відхилення пропозиції і укладення договору з єдиним учасником спрощеної закупівлі були відсутні.
01.01.2024 на адресу суду через підсистему "Електронний суд" від заступника керівника Старобільської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення на заперечення на відповідь на відзив І відповідача від 29.12.2023 № б/н.
У судове засідання 09.01.2024 прибув представник органу прокуратури.
Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
І відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте заявив клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
ІІ відповідач відзив не подав, правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження та повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 22.01.2024 об 11 год. 30 хв.
У судове засідання 09.01.2024 прибув представник органу прокуратури.
Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
І відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте заявив клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
ІІ відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження та повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 22.01.2024 об 11 год. 30 хв.
У судове засідання 22.01.2024 прибув представник органу прокуратури, який виступив із вступним словом.
Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
І відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте заявив клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
ІІ відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 22.01.2024 повідомлено учасників справи про оголошення перерви в судовому засіданні до 20.02.2024 об 11 год. 30 хв.
У судове засідання 20.02.2024 прибув представник органу прокуратури.
Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
І відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався. Проте заявив клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.
ІІ відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Суд продовжив 20.02.2024 розгляд справи по суті та з`ясував обставини справи, дослідив докази, а також у судовому засіданні представник органу прокуратури виступив із заключним словом.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника органу прокуратури, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.07.2021 Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) розміщено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі робіт за кодом ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (капітальний ремонт об`єкту благоустрою: огорожа кладовища с. Новорозсош, вул. Миру); ідентифікатор закупівлі: UA-2021-07-22-004776-b. Очікувана вартість предмета закупівлі 83 250 грн 00 коп. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 02.08.2021 10:00 (том № 1, аркуш справи 34).
Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій була подана одна тендерна пропозиція таким учасником Приватним підприємством "Камін" з пропозицією у розмірі 83 209 грн 62 коп. (том № 1, аркуш справи 33).
05.08.2021 уповноваженою особою замовника прийнято рішення, оформлене протоколом № 199, про:
- визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі Приватне підприємство "Камін";
- намір укласти договір про закупівлю із Приватним підприємством "Камін";
- оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю в електронній системі закупівель (том № 1, аркуш справи 49).
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі опубліковано в електронній системі публічних закупівель 05.08.2021 (том № 1, аркуш справи 48).
11.08.2021 між Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради (замовник) та Приватним підприємством "Камін" (підрядник) укладено договір підряду № 221 (том № 1, аркуші справи 51-58).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами виконати і здати замовникові відповідно до проектно-кошторисної документації та календарного плану виконання робіт, роботи по предмету закупівлі: Капітальний ремонт об`єкту благоустрою: огорожа кладовища в с. Новорозсош, вул. Миру (код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов договору.
Місце виконання робіт: 92335, Луганська область, с. Новорозсош, вул. Миру (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.1 договору строк виконання робіт визначається на підставі календарного плану виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору. Кінцевий строк виконання робіт встановлюється до 15.10.2021. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
За умовами до п. 4.2 договору загальна вартість капітального ремонту складає: 83 209 грн 62 коп., в тому числі ПДВ 13 868 грн 27 коп.
Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 14.1 договору).
24.09.2021 в електронній системі публічних закупівель опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю від 11.08.2021 № 221, із якого вбачається, що Приватним підприємством "Камін" договір виконано та Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради сплачено суму в розмірі 83 209 грн 62 коп. (том № 1, аркуші справи 59-60).
Згідно з інформацією, розміщеною в Єдиному вебпорталі використання публічних коштів (https://spending.gov.ua), сума сплачених замовником коштів за договором підряду від 11.08.2021 № 221 становить 83 209 грн 62 коп., які перераховані на підставі платіжного документа від 17.09.2021 № 652 (том № 1, аркуш справи 61).
Отже, за результатами проведеної спрощеної закупівлі між Приватним підприємством "Камін" та Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради укладено договір, який виконаний в повному обсязі та Відділом будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради сплачено на користь Приватного підприємства "Камін" 83 209 грн 62 коп. за виконані роботи.
26.11.2020 Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 6/01-116-20 ухвалено рішення № 70/140-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі за текстом рішення Адміністративної колегії (том № 1, аркуші справи 62-67)).
У пункті 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії зазначено, що Приватне підприємство "Камін" та фізична особа-підприємець Акопян Петрос Давидович вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки тендерних пропозицій та участі у торгах, проведених Рудівською сільською радою Сватівського району Луганської області на закупівлю: "ДК 021:2015 код 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція адміністративного будинку під централізоване надання адміністративних послуг з використанням енергозберігаючих технологій Рудівської сільської ради за адресою: Луганська область, Сватівський район, с. Рудівка, пл. Перемоги, будинок 20 (коригування)", ідентифікатор закупівлі в системі "ProZorro": UA-2020-01-08-001642-с.
За порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії, на Приватне підприємство "Камін" накладено штраф у розмірі 38 400 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Приватним підприємством "Камін" рішення Адміністративної колегії було оскаржено в судовому порядку.
Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2021 у справі № 922/125/21 у задоволенні позову Приватного підприємства "Камін" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 26.11.2020 № 70/140-р/к відмовлено (https://reestr.court.gov.ua/Review/95939768).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2021 у справі № 922/125/21 залишено без змін (https://reestr.court.gov.ua/Review/98296049).
Постановою Верховного Суду від 30.11.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 922/125/21 залишено без змін (https://reestr.court.gov.ua/Review/101592222).
Отже, на момент розміщення оголошення про проведення спрощеної закупівлі (22.07.2021), рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2021 у справі № 922/125/21 набрало законної сили.
Таким чином, на момент проведення спрощеної закупівлі та укладення договору Приватне підприємство "Камін" було обізнано про прийняте 26.11.2020 Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення та притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, у зв`язку з чим не мало права приймати участь у процедурі закупівлі.
З огляду на викладене, прокурор, посилаючись на положення законодавства, за якими замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію в такому випадку, стверджує про те, що порушення Приватним підприємством "Камін" прямих заборон, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", не сумісні з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин. Вказане призвело до незаконного укладання 11.08.2021 договору підряду № 221.
Прокурор посилаючись на той факт, що укладений за результатами спрощеної закупівлі договір підряду від 11.08.2021 № 221 підлягає визнанню недійсним, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони Приватного підприємства "Камін", а одержані 83 209 грн 62 коп. за цим правочином повинні бути повернуті Відділу будівництва, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Новопсковської селищної ради, які іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави, звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Предметом позову у справі є визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків відповідної недійсності.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи ст. 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення спрощеної закупівлі, оформлення за її результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил закупівель, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
Частинами 1 і 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80-82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).
Звертаючись до суду з позовом з вимогою про визнання недійсним договору про закупівлю, прокурор заявив вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Аналогічні приписи містяться в ч. 1 ст. 208 ГК України, згідно з якою якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов`язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
За приписами ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України застосування санкцій можливе лише судом, що кореспондується з положеннями ст. 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Відповідно, з цих підстав суд і дійшов висновку, що передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України санкції є конфіскаційними.
Так, наслідками недійсності правочину, передбаченими ст. 208 ГК України, є стягнення в доход держави коштів (майна) за рішенням суду за своєю природою є заходом державного примусу, що застосовується до порушників, тобто мають ознаки, притаманні конфіскації майна, оскільки за своїм змістом і порядком передбачають примусове вилучення отриманого, і таке вилучення здійснюється на користь держави.
Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання встановлена у розділі V ГК України, який містить п`ять глав, що регулюють: загальні засади відповідальності учасників господарських відносин (глава 24); відшкодування збитків у сфері господарювання (глава 25); штрафні та оперативно-господарські санкції (глава 26); адміністративно-господарські санкції (глава 27); відповідальність суб`єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства (глава 28).
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у ч. 2 цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 238 ГК України регулює порядок застосування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання. Так, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Види адміністративно-господарських санкцій визначає ст. 239 ГК України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Таким чином, санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційними, та стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГПК України, а тому санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.
Так, ст. 250 ГК України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначено Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні послуги" та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи. Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів".
Отже, застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину є неправомірним.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 802/470/17-а, від 08.05.2018 у справі № 2а-3847/08/0470, від 04.06.2020 у справі № 2а-6995/12/1370, від 03.09.2020 у справі № 2а/0370/3412/12, від 26.10.2021 у справі № 2а/19251/11/2670.
Цей строк повинен розглядатися як такий, що встановлює терміни, протягом і в межах яких має право ініціюватися перед судом питання застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду), оскільки застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, яка передбачена главою 27 розділу V ГК України. Цей строк також повинен розглядатися і як граничний строк для вжиття (накладення) таких заходів судом (матеріально-правовий строк строк давності (постанова Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 160/14095/21)).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачами у справі 11.08.2021 укладений договір підряду № 221, який сторонами правочину виконаний 22.09.2021 (оплата замовником виконаних робіт).
Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом лише 22.11.2023 (дата подачі через підсистему "Електронний суд"), а тому на момент звернення до суду із цим позовом у листопаді 2023 року закінчився встановлений ст. 250 ГК України строк застосування адміністративно-господарських санкцій.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 зазначила, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч. 2 ст. 2 ГПК України (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5-5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Об`єднана палата наголосила, що фактично уточнюючи висновок, викладений в п. 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в п. 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, частини 1, 3 ст. 1212 ЦК України).
Також об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, уточнила зазначений висновок в аспекті ефективності визнання недійсним договору про закупівлю у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, сформулювавши свій висновок таким чином:
"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".
Враховуючи, що прокурор звернувся до суду з порушенням строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, що виключає можливість застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України, та стягнення коштів, а також огляду на те, що визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про закупівлю без застосування наслідків його недійсності не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраного прокурором способу захисту, тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину слід відмовити.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Луганську обласну прокуратуру.
У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1.У задоволенні позовних вимог заступника керівника Старобільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Північно-східного офісу Держаудислужби до 1.Новопсковської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області та 2.Приватного підприємства "Камін" про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків відповідної недійсності відмовити.
2.Судові витрати покласти на Луганську обласну прокуратуру.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
4.Повне рішення складено 29.02.2024.
Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ
