ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 910/6103/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук І.В., витяг з ЄДР, посвідчення УК № 261309 від 30.09.2022;

від відповідача: Руденко О.А., ордер АІ № 1463566 від 20.09.2023,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2023

у справі № 910/6103/23 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Міністерства оборони України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн"

про стягнення 3 024 462,17 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України (далі - Міноборони) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Джетлайн" про стягнення 3 024 462,17 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначав, що відповідачем не було поставлено товар за договором № 286/1/22/98 від 08.12.2022, у зв`язку з чим позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2023 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ "Джетлайн" на користь Міноборони 3 024 462,17 грн пені, 45 366,93 грн судового збору за подання позову.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем вчинялися дії, які свідчать про схвалення останнім правочину, а відтак сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору № 286/1/22/98 від 08.12.2022, і він є таким, що укладений між сторонами. Водночас, положеннями договору передбачено, що попередня оплата перераховується за рішенням замовника, тож її перерахування є правом позивача, а не обов`язком. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про прострочення відповідачем, як постачальником, виконання зобов`язання з поставки товару за період з 25.12.2022 по 31.12.2022, у зв`язку з чим задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Джетлайн" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що після передачі підписаного з його боку проєкту договору № 286/1/22/98, від позивача не було отримано підписаного з його сторони примірника оригіналу договору (навіть скан-копії чи в електронному форматі); також не було отримано попередньої оплати за договором та жоден з відповідальних виконавців зі сторони Міноборони не зв`язався з представниками відповідача (не повідомив про те, що договір підписано, не узгодив дати поставки і всі супутні логістичні/вантажно-розвантажувальні питання, які виникають в ході виконання подібного роду договорів), з цих підстав скаржник вважає, що договір поставки не був фактично укладений між сторонами та у відповідача не виникло будь-яких зобов`язань перед позивачем щодо виконання такого правочину. Крім цього скаржник зазначав, що у проєкті договору не було встановлено строк оплати, а отже позивач повинен був здійснити попередню оплату у семиденний строк від дня пред`явлення відповідачем вимоги, тож, на переконання відповідача, його обов`язок здійснити поставку товару кореспондується з обов`язком позивача оплатити цей товар.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 28.11.2023.

01.11.2023 до суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

28.11.2023 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 розгляд справи призначено на 05.12.2023.

05.12.2023 до суду надійшло клопотання відповідача в якому він просив поновити строк та прийняти до розгляду відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів.

За твердженнями заявника, 29.11.2023 на його офіційну електронну адресу надійшов відзив на апеляційну скаргу поза межами встановленого ухвалою від 17.10.2023 строку, що є підставою для поновлення строку на подання відповіді на відзив.

В клопотанні про витребування доказів заявник просив зобов`язати позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали примірників долученого до позовної заяви копії договору № 286/1/22/98 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 08.12.2022 із додатками, копії договору, наданої у відповідь на адвокатський запит вих. № 1/10-05 від 10.05.2023 та примірника договору, який надавався для огляду в судовому засіданні в суді першої інстанції; надати письмові пояснення щодо наявних суттєвих відмінностях, які містяться в копії договору № 286/1/22/98 від 08.12.2022, яка долучена до позовної заяви, копії договору, наданої у відповідь на адвокатський запит вих. № 1/10-05 від 10.05.2023 та примірником договору, який надано для огляду в судовому засіданні в суді першої інстанції; надати докази реєстрації договору № 286/1/22/98 від 08.12.2022 в системі електронного документообігу (СЕДО) Міноборони або письмові пояснення щодо причин відсутності такої реєстрації.

На переконання апелянта договір не було погоджено позивачем та не направлено його контрагенту (відповідачу), а наявні суперечності та відомості щодо двох різних примірників договору підтверджують факт порушення процедури погодження проєкту договору та не направлення іншого примірника договору відповідачу, і такі обставини необхідно розглянути під час вирішення спору апеляційним судом.

Згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 (а.с. 26-27 том 2) встановлено учасникам справи строк (протягом 15 днів з моменту отримання ухвали), зокрема, на подання заяв.

Вказану ухвалу відповідач отримав 18.10.2023 (а.с. 31 том 2), однак клопотання про витребування доказів подав апеляційному суду 05.12.2023, тобто з пропуском строку. Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на подання такого клопотання, оскільки апелянт не був позбавлений можливості заявити його разом з апеляційною скаргою.

Слід також зазначити, що ухвала від 17.10.2023 не встановлювала строк на подання відповіді на відзив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.01.2024.

30.01.2024 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він вказував про направлення позивачу проєкта мирової угоди та просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкладено розгляд справи на 20.02.2024.

В судовому засіданні, яке відбулось 20.02.2024, представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позову.

Позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять копію договору № 286/1/22/98 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 08.12.2022, підписаного Міноборони, як замовником, та ТОВ "Джетлайн", як постачальником, а також скріпленого їх печатками (далі - договір; а.с. 7-13 том 1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачити у 2022 році нафту і дистиляти (09130000-9) (авіаційний гас) для потреб Міноборони та Збройних сил України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання товару та його оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно із специфікацією, а саме: 1) найменування товару - паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 та/або паливо для реактивних двигунів JET A-1 (61-003-4718); 2) ДСТУ 4796:2007; 3) строк постачання - до 24.12.2022 (включно); 4) кількість - 6 000,0 тонн; 5) ціна за одиницю - 60 009,17 грн; 5) загальна вартість товару з ПДВ - 432 066 024,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору його ціна, що підлягає оплаті становить 432 066 024 грн. з ПДВ, а також вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.

Пунктом 4.2 договору визначено, що за рішенням замовника, у встановленому законодавством порядку, розрахунки за товар проводяться шляхом попередньої оплати (авансу) у розмірі 100 % вартості товару за договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати і наступної поетапної оплати поставлених партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником повного комплекту документів на оплату. Для отримання попередньої оплати постачальник надає лист-обґрунтування та рахунок на попередню оплату.

У відповідності до пунктів 4.6, 4.7 договору постачальник зобов`язаний надати замовнику після постачання товару комплект наступних документів:

- рахунок-фактуру на відвантажений товар, який підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі);

- акт приймання-передачі (додаток № 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міноборони № 440 від 17.08.2017);

- видаткову накладну постачальника, яка містить обов`язкові реквізити та підписана сторонами із зазначенням одержувачами замовника фактичної дати надходження товару;

- акт прийому-передачі товару;

- повідомлення-підтвердження, оформлене одержувачами замовника, у відповідності до Порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт і послуг у Міноборони затвердженого наказом Міноборони № 757 від 31.12.2016.

Без вищезазначених документів або відсутності у них встановленої інформації, оплата постаченого товару не здійснюється та такі документи повертаються постачальнику.

Зі змісту пунктів 5.1, 5.2 договору випливає, що постачальником товар постачається на умовах DDP до складу замовника, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує його збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами. Постачання товару одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міноборони.

Відповідно до п. 7.3.2 договору за порушення строків постачання товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості товару. Нарахування неустойки (пені, штрафу) здійснюється замовником починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару визначеного актом приймання-передачі у наступних випадках:

- при постачанні залізничним транспортом (до залізничної станції призначення), документом що підтверджує поставку товару є належним чином оформлена залізнична накладна з відміткою у акті приймання передачі (п. 4.6.2 договору), у графі надходження товару;

- при постачанні автомобільним транспортом (до військової частини) датою постачання товару є дата що зазначена у акті приймання-передачі (п. 4.6.2 договору) у графі надходження товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (п. 10.1 договору).

Зі змісту пункту 10.3 договору випливає, що він укладається і підписується у двох примірниках, по одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу.

Позивачем додані додатки до договору, а саме: порядок приймання товару (а.с. 14 том 1) та рознарядка на постачання товару відповідачем (а.с. 15 том 1).

Договір та вказані додатки зі сторони Міноборони, як замовника, підписані Хмельницьким Б.В., постачальника - Дьоміною Л.А., а також скріплені печатками.

У зв`язку із нездійсненням відповідачем поставки товару за договором, позивач направив претензію № 286/370 від 19.01.2023 (а.с. 18 том 1), у якій просив постачальника сплатити 3 024 462,17 грн пені за період прострочення виконання зобов`язання з 24.12.2022 до 31.12.2022 (7 діб; 432 066 024,00 грн * 0,1/100*7).

У відповідь на претензію відповідач направив позивачу лист № 0602/23-1 від 06.02.2023, у якому заперечив проти вимог та зазначив, що не отримував оригінал договору з підписом позивача, а також вказував про нездійснення ним попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач не приступив до виконання зобов`язання з поставки товару, у зв`язку із чим було нараховано та заявлено до стягнення пеню у примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про прострочення відповідачем виконання зобов`язання з поставки товару за період з 25.12.2022 по 31.12.2022 за укладеним між сторонами спору правочином.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормами частини 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ГК України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин 1, 3, 4 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (далі - КМУ). За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Таким чином, співвідношуючи положення ЦК та ГК України можна дійти висновку, що господарський договір - це договір між суб`єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, що встановлює права та обов`язки для сторін договору та регулює господарські відносини між ними.

Слід відзначити, що укладення договору - це процес погодження сторонами всіх його умов, що є істотними для його реалізації. Він передбачає і надання своєї пропозиції, і прийняття пропозиції іншої сторони (якщо це не договір приєднання). Договір, як правило, складається у формі єдиного документа.

За загальними умовами укладення договору має бути в обов`язковому порядку наявний ряд складових, таких як: наявність взаємної згоди щодо усіх істотних умов договору, надання пропозиції щодо укладення (оферта) - прийняття пропозиції (акцепт), зазначення сторонами місця і часу, моменту, з якого договір вважається укладеним, а також інші особливості за певними видами договорів.

Зі змісту пунктів 10.1 та 10.3 договору вбачається, що він набирає чинності з дати підписання, а підписується у двох примірниках, по одному для кожної сторони.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що листом № 286/3902 від 15.06.2023 департамент ресурсного забезпечення Міноборони (а.с. 166 том 1) на адвокатський запит відповідача № 1/10-05 від 10.05.2023 повідомив про відсутність інформації про направлення (передачу) ТОВ "Джетлайн" підписаного з боку Міноборони примірника договору № 286/1/22/98 від 08.12.2022.

Також до листа було надано проєкт договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) з додатками (а.с. 167-173; 175-178 том 1), який відрізняється від наявного в матеріалах справи; лист Міноборони департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів № 286/4900 від 22.11.2022 (а.с. 179 том 1) відповідно до якого проєкт договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 та/або паливо для реактивних двигунів JET A-1), з ТОВ "Джетлайн" на суму 432 066 024,00 грн на 11 арк було направлено на розгляд та погодження до департаменту фінансів Міноборони; директорату економічного аналізу і планування Міноборони; департаменту внутрішнього аудиту Міноборони.

Листом № 248/5304 від 24.11.2022 (а.с. 180 том 1) департамент фінансів Міноборони (Вітвіцький Р.А.) надав відповідь, що порядок здійснення розрахунків проєктів договорів необхідно привести у відповідності до вимог постанови КМУ № 1070 від 04.12.2019 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", а тому проєкт договору повертається на доопрацювання. Крім цього було зазначено, що проєкт договору подано всупереч вимогам наказу Міноборони № 500 від 29.12.2020 "Про деякі питання організації роботи з договорами в Міноборони", зокрема, відсутні записи щодо правильності встановлення та застосування цін та обсягів товарів, робіт чи послуг відповідальної особи за предмет договору.

Окрім того, листом № 234/2581 від 24.11.2022 (а.с. 181 том 1) департамент внутрішнього аудиту Міноборони (Макарчук В.) зазначив, що рішення стосовно укладення договорів та додаткових угод до них є управлінським та до департаменту не належить. Вказавши, що департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Мінооборони визначено ризики з імовірністю виникнення "середня", оскільки в системі youcontrol відсутня інформація про наявні податкові зобов`язання підприємства перед державним бюджетом у 2022 році; умовами договору передбачена попередня оплата у розмірі 100 % від ціни договору з терміном постачання до 30 днів, що створює ризики невиконання умов договору в частині своєчасного постачання продукції, а також несвоєчасного звітування за отриману попередню оплату.

Листом № 424/1014 від 25.11.2022 директорат економічного аналізу і планування Міноборони (а.с. 182 том 1) надав відповідь на інший лист (№ 286/9/4900 від 22.11.2022) стосовно інших правовідносин.

Наданий до матеріалів справи, як додаток до договору без номеру, аркуш (а.с. 174 том 1), підписаний начальником відділу організації постачання пально-мастильних матеріалів управління виконання договорів департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони - Самойленко О.В.; забезпечення договору бюджетними асигнуваннями на 2022 рік (правильність порядку розрахунків за ним підтверджую) - начальником управління контролінгу департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони - Гриценко М.С.; оцінка ймовірності виникнення ризиків - "середня" - менеджер внутрішнього контролю департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони - Гриценко М.С., - не містять дати підписання.

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 36 том 2), позивач стверджував, що у зв`язку зі зміною структури департаменту були допущені помилки та направлено на адвокатський запит відповідача проєкт договору та деякі документи, що не стосуються правовідносин між позивачем та відповідачем.

Проте слід зазначити, що позивачем не було долучено до матеріалів справи інших документів, а саме тих які б відповідали даним спірним правовідносинам.

Водночас, процедуру підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку та зберігання договорів, угод, державних контрактів, що укладаються від імені Міноборони (далі - договори), а також порядок контролю за виконанням таких договорів визначає Інструкція з підготовки, погодження, укладення, реєстрації, обліку, зберігання та контролю за виконанням договорів, що укладаються від імені Міноборони, яка затверджена наказом Міноборони № 500 від 29.12.2020 "Про деякі питання організації роботи з договорами в Міноборони" (далі - Інструкція; https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0500322-20/ed20220909#Text).

Згідно пункту 2.6 Інструкції підготовлений у структурному підрозділі проєкт договору та всі додатки до нього обов`язково погоджуються (візуються) керівниками фінансово-економічної та юридичної служб структурного підрозділу (за наявності). Кожна сторінка підготовленого у структурному підрозділі проєкту договору та всі додатки до нього погоджуються (візуються):

- керівником підрозділу, відповідального за предмет договору, яким на звороті останнього аркуша проєкту договору проставляється запис щодо правильності встановлення та застосування цін та обсягів товарів, робіт чи послуг;

- керівником фінансового органу структурного підрозділу (за наявності), яким на звороті останнього аркуша проєкту договору проставляється запис, що підтверджує забезпеченість договору бюджетними асигнуваннями на відповідний рік та правильність порядку розрахунків за ним;

- керівником юридичного органу структурного підрозділу (за наявності).

За умовами пунктів 2.7, 2.8, 2.10, 2.11 Інструкції проєкт договору подається до департаменту внутрішнього аудиту Міноборони для здійснення моніторингу оцінки ризиків та надання консультацій (за потреби). Проєкт договору, умовами якого передбачено витрачання бюджетних коштів, разом з усіма додатками подається для погодження до департаменту фінансів Міноборони у частині дотримання порядку проведення розрахунків за товари, роботи і послуги та наявності бюджетних асигнувань.

Проєкт договору, умовами якого передбачається надходження коштів до бюджету, разом з усіма додатками подається для погодження до департаменту фінансів Міноборони у частині дотримання порядку проведення розрахунків за договором, перевірки банківських реквізитів.

Проєкт договору із додатками надсилається для погодження в межах компетенції до директорату економічного аналізу і планування Міноборони.

Проєкти договорів разом із додатками та матеріалами погодження невідкладно подаються керівником структурного підрозділу для проведення юридичної експертизи до департаменту юридичного забезпечення Міноборони, де вони перевіряються на відповідність чинному законодавству України.

Результати розгляду оформлюються шляхом візування уповноваженою на це посадовою особою. Віза включає: надпис "погоджено" або "не погоджено", особистий підпис, ініціал імені та прізвище особи, яка візує документ, дату візування із зазначенням найменування посади цієї особи (зауваження і пропозиції до проєкту договору викладаються на окремому аркуші або на зворотному боці останнього аркуша проєкту договору). Візування проєктів договорів разом із додатками в департаменті юридичного забезпечення Міноборони здійснюється за наявності погоджень, передбачених пунктами 2.6-2.10 цієї Інструкції, протягом 2 робочих днів з моменту їх надходження.

Зі змісту пункту 2.12 Інструкції випливає, що погодження проєктів договорів із додатками здійснюється в установленому порядку в системі електронного документообігу за винятком проєктів, що містять інформацію з обмеженим доступом. Погодження проєктів договорів з додатками, що містять інформацію з обмеженим доступом, здійснюється в установленому порядку в паперовій формі. У разі об`єктивної потреби допускається погодження в паперовій формі проєктів договорів з додатками, що не містять інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції договори, стороною в яких виступає Міноборони, укладаються в письмовій формі. Залежно від кількості сторін договору визначається кількість оригіналів примірників договору. Після отримання погоджень, зазначених у розділі 2 цієї Інструкції, проєкт договору з додатками подається розробником у встановленому порядку на підпис особі, що має повноваження на його підписання від імені Міноборони.

Згідно пункту 3.4 Інструкції забороняється подавати на підпис проєкти договорів та додатків до них без погодження та проведення попереднього моніторингу з посадовими (службовими) особами, зазначеними в розділі 2 цієї Інструкції.

Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що після підписання договору уповноваженою особою, зазначеною в пункті 3.2 цієї Інструкції, та скріплення його гербовою печаткою Міноборони договір підлягає реєстрації структурним підрозділом, що є розробником договору та на який покладено завдання щодо його супроводження в системі електронного документообігу (СЕДО) відповідно до вимог Інструкції з діловодства та документування управлінської інформації в електронній формі в Міноборони та Генеральному штабі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 370 від 26.07.2018, згідно з номенклатурою справ.

Враховуючи наведений порядок укладення та затвердження проєктів договорів, колегія суддів зазначає, що доказів врахування зауважень, зокрема, департаменту фінансів Міноборони до проєкту договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) і його подальшого погодження позивачем до матеріалів справи не було надано, а наявні докази свідчать про відсутність всіх обов`язкових погоджень проєкту договору поставки, передбачених Інструкцією, тож проєкт договору у відповідності до положень 3.4 Інструкції не міг подаватися на підпис уповноваженій особі (у даному випадку Хмельницькому Б.В.) без погодження та проведення його попереднього моніторингу посадовими особами.

Окрім того, позивачем не було надано доказів направлення/передачі підписаного оригіналу примірника договору з додатками відповідачу, а також реєстрації його в системі електронного документообігу (п. 4.1 Інструкції).

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Нормами статті 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Статтею 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Отже, нормами законодавства передбачено, що договори між юридичними особами повинні вчинятись в письмовій формі, при цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) - особами, уповноваженими на це.

Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною.

Таким чином, незалежно від того чи документ викладений на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний.

Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Отже, намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проєкту договору і направлення його іншій стороні. Без підписання такого паперового документу власноруч чи у разі складення електронного документу без накладення електронного підпису уповноваженою на укладення договорів посадовою особою юридичної особи, не можна вважати, що така юридична особа готова взяти на себе зобов`язання у разі прийняття пропозиції укласти договір іншим контрагентом.

Висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 у справі № 922/1246/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством. У разі якщо договір виконувався сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

У постанові від 23.06.2022 у справі № 917/1951/19 Верховний Суд також зазначив, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Колегія суддів зазначає, що лист відповідача № 0812/1 від 08.12.2022 "Щодо авансування договору № 286/1/22/98 від 08.12.2022" з яким він звернувся до позивача із вимогою здійснити попередню оплату за договором та надав рахунок на оплату № 121 від 08.12.2022 (а.с. 73-74 том 1), у якому зазначив відомості, які відповідають умовам договору та мають посилання на номер, дату договору та позначку щодо поставки товару до 24.12.2022, то наявність такого листа не може спростувати недотримання сторонами порядку укладення договору поставки, а також не свідчить про здійснення відповідачем будь-яких дій направлених на фактичне виконання взятих на себе зобов`язань чи вчинення будь-якого виконання позивачем.

Окремо слід зазначити, що в договорі № 286/1/22/98 від 08.12.2022 міститься посилання про те, що він укладається відповідно до вимог постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 (а.с. 7 том 1), згідно якої на період дії правового режиму воєнного стану звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови КМУ № 169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених цією постановою, та повідомлення про внесення змін до істотних умов таких договорів, що не були оприлюднені до 24.03.2023, оприлюднюються державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) в порядку та строк, що передбачені пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні" (в редакції від 11.05.2023; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2022-%D0%BF/ed20230511#Text), згідно пункту 2 II Прикінцевих та перехідних положень якого установлено, що визначена частиною 5 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" інформація, що не оприлюднена у період з 24.02.2022 по день набрання чинності цим Законом, оприлюднюється державним замовником відповідно до вимог Закону України "Про оборонні закупівлі" протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності частиною 5 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" (частина 5 статті 30 набрала чинності 23.04.2023) ((https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2958-20/ed20230511#n32).

Отже, у разі укладення договору без використання електронної системи закупівель Міноборони, як замовник, для запровадження прозорості в оборонних закупівлях, повинно було оприлюднити звіт стосовно договору № 286/1/22/98 від 08.12.2022, протягом 60 днів з 24.04.2023, проте матеріали справи не містять доказів оприлюднення звіту і такі обставини не були заперечені позивачем під час розгляду даної справи.

Зазначене з урахуванням всіх обставин справи унеможливлює покладення на відповідача відповідальності за невиконання обов`язків постачальника за проєктом договору поставки № 286/1/22/98 від 08.12.2022, який не було погоджено в установленому порядку і за яким сторонами не вчинялись дії на його виконання.

Таким чином, оскільки порядок укладення договору, визначений як нормами законодавства, підзаконними нормативними актами, так і умовами проєкту договору, який сторони погоджували, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини справи не дають змоги визнати такий договір поставки укладеним, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

За приписами статей 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо задоволення позову, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене апелянтом рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, у зв`язку з відмовою у позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн" на рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/6103/23 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/6103/23 скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Міністерства оборони України.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6; ЄДРПОУ 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джетлайн" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 2, офіс 401; ЄДРПОУ 44058568) 68 050 грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/6103/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.02.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко