ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/21574/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (суддя Голобутовський Р.З.) в справі № 160/21574/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» (далі ТОВ «ТД «Альфатех») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA209000/2023/000151/2 від 30 червня 2023 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 23UA209190031312U6.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці №UA209000/2023/000151/2 від 30 червня 2023 року про коригування митної вартості товарів за ВМД 23UA209190031312U6.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга містить виклад обставин прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які є предметом позову, та фактично повторює зміст відзиву на позовну заяву.

Доводи апелянта зводяться до неврахування судом першої інстанції, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, адже декларантом крім сертифіката дилера не надано додатково витребуваних документів.

Також апелянт вказує на неотримання ухвали від 29 серпня 2023 року про відкриття провадження у справі.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 листопада 2022 року між компанією TRIANGLE TYRE CO., LTD, Китай (продавець) та ТОВ «ТД «Альфатех» (покупець) укладено контракт №TR-141122, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах FОВ Qingdо, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що іменуються надалі «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до пункту 2 контракту №TR-141122 кількість товару погоджується сторонами та вказується у відповідних специфікаціях до цього контракту.

Пунктом 3 контракту №TR-141122 визначено, що ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, погоджується сторонами на кожну партію, що вказується у відповідних специфікації до цього контракту. Орієнтовна сума контракту складає 15 000 000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту.

Згідно з пунктом 4 контракту №TR-141122 умови поставки погоджуються специфікаціями на кожну партію окремо відповідно до Інкотермс 2010. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів - Інкотермс 2010 мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту.

Пунктом 8 контракту №TR-141122 встановлено, що на відвантажений товар продавець надає покупцеві в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний лист; коносамент.

На виконання умов контракту №TR-141122 сторонами укладено специфікацію №3 від 13 січня 2023 року, відповідно до якої сторонами погоджено наступні умови: умови постачання: FOB QINGDAO; відправник: Triangle Tyre Co., Ltd; торгова марка: TRIANGLE; загальна вартість доставки: 1 076 279,50 доларів США; оплата: 100% передоплата; доставка: протягом 120 днів після оплати; країна походження: Китай; місце постачання товару: Україна.

ТОВ «ТД «Альфатех» 30 червня 2023 року для здійснення митного оформлення товарів за контрактом №TR-141122 до Львівської митниці подано електронну митну декларацію (далі ЕМД) №23UA209190031312U6 з метою здійсненні митного оформлення вказаної партії товару, до якої входили шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121:

- шина 265/70R19.5-18PR TR657 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 80 шт.;

- шина 265/70R19.5-18PR TR675 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 80 шт.;

- шина 265/70R19.5-18PR TRD06 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 80 шт.;

- шина 275/70R22.5-18PR TR615 152/148J (індекс навантаження 152/148, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 22.5) - 100 шт.;

- шина 295/80R22.5-18PR TRD06 152/149L ( індекс навантаження 152/149, індекс швидкості L, посадочний діаметр - 22.5 ) - 24 шт.

До ЕМД декларантом додано наступні документи: пакувальний лист №12232000297-3/1588-3 від 25 квітня 2023 року; комерційний інвойс №12232000297-3/1588-3 від 25 квітня 2023 року; коносамент №UTRUST23040816 від 01 травня 2023 року; коносамент №MEDUQB788634 від 01 травня 2023 року; автотранспортна накладна (СМR) від 26 червня 2023 року; специфікації 5/5 до інвойсу №12232000297-3/1588-3 від 25 квітня 2023 року; платіжна інструкція №85 від 23 січня 2023 року; платіжна інструкція №87 від 14 березня 2023 року; платіжна інструкція №89 від 23 березня 2023 року; рахунок №2290 від 26 червня 2023 року; рахунок №43 від 26 червня 2023 року; лист ТОВ «ТД «АРНА» №2606 від 26 червня 2023 року; лист ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» №27.06/23-10 від 20 червня 2023 року; специфікація №3 від 13 січня 2023 року; контракт №TR-141122 від 14 листопада 2022 року; комерційна пропозиція (offer) №0297/1588-3 від 25 березня 2023 року; перепустка №62085 від 30 червня 2023 року; 420420230000107586 від 26 квітня 2023 року.

Львівською митницею встановлено, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості.

Під час проведення консультації Львівська митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 ст. 53 МК України.

Позивачем надано митному органу сертифікат дилера (Dealer certificate) та повідомлено, що не має можливості подати інші додаткові витребувані митним органом документи.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000151/2 від 30 червня 2023 року, яким скоригована митна вартість оцінюваних товарів до 136,46 доларів США/одиниця.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та відповідно, не спростування правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивної можливості застосування основного методу визначення митної вартості.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ТД «Альфатек» 30 червня 2023 року подано до Львівської митниці ЕМД №23UA209190031312U6 з метою здійсненні митного оформлення партії товару (шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121), отриманої за контрактом №TR-141122, укладеним 14 листопада 2022 року між компанією TRIANGLE TYRE CO., LTD, Китай (продавець) та ТОВ «ТД «Альфатех» (покупець).

За умовами контракту №TR-141122 кількість товару погоджується сторонами та вказується у відповідних специфікаціях до цього контракту; ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, погоджується сторонами на кожну партію, що вказується у відповідних специфікації до цього контракту; орієнтовна сума контракту складає 15 000 000 доларів США; сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту; умови поставки погоджуються специфікаціями на кожну партію окремо відповідно до Інкотермс 2010; міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту; на відвантажений товар, продавець надає покупцеві в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний лист; коносамент.

До митної декларації декларантом з метою підтвердження митної вартості додано наступні документи: пакувальний лист №12232000297-3/1588-3 від 25 квітня 2023 року; комерційний інвойс №12232000297-3/1588-3 від 25 квітня 2023 року; коносамент №UTRUST23040816 від 01 травня 2023 року; коносамент №MEDUQB788634 від 01 травня 2023 року; автотранспортна накладна (СМR) від 26 червня 2023 року; специфікації 5/5 до інвойсу №12232000297-3/1588-3 від 25 квітня 2023 року; платіжна інструкція №85 від 23 січня 2023 року; платіжна інструкція №87 від 14 березня 2023 року; платіжна інструкція №89 від 23 березня 2023 року; рахунок №2290 від 26 червня 2023 року; рахунок №43 від 26 червня 2023 року; лист ТОВ «ТД «Арна» №2606 від 26 червня 2023 року; лист ТОВ «Хілдом Логістікс» №27.06/23-10 від 20 червня 2023 року; специфікація №3 від 13 січня 2023 року; контракт №TR-141122 від 14 листопада 2022 року; комерційна пропозиція (offer) №0297/1588-3 від 25 березня 2023 року; перепустка №62085 від 30 червня 2023 року; 420420230000107586 від 26 квітня 2023 року .

Митна вартість товару декларантом визначена на основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Митним органом надіслано позивачеві повідомлення, в якому запропоновано подати додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано сертифікат дилера та повідомлено про не надання інших витребуваних документів.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000151/2 від 30 червня 2023 року, яким митну вартість товару визначено за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості згідно зі ст. 64 Митного кодексу України на рівні 136,46 доларів США/одиниця.

В рішенні зазначено, що документи, подані згідно з частиною другою статті МК України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

1) надані банківські документи № 85 від 23 січня 2023 року, № 87 від 14 березня 2023 року, № 89 від 23 березня 2023 року містять посилання на документи специфікацію, зовнішньоекономічний контракт; специфікація видана на суму 1 076 279,50 дол.США, а банківськими платіжними документами проведено оплату на 580 000 дол.США. Оскільки умовами оплати передбачено 100% передплату, то платіжні документи неможливо ідентифікувати з даною поставкою;

2) у специфікації № 3 від 13 січня 2023 року, специфікації № 5/5 від 25 квітня 2023 року, рахунку-фактурі № 12232000297-3/1588-3 відсутні банківські реквізити продавця;

3) рахунок-фактура виставлений на суму 193 142,86 дол.США, умови оплати 100% передплата, проте посилання на специфікацію відсутні;

4) у графах 16 та 23 CMR мають зазначатися ім`я, адреса та штампи перевізника, у CMR від 26 червня 2023 року наявні печатки те реквізити підприємства LLC TD Arna, місце доставки вантажу Підгороднє (Україна), рахунком на транспортні витрати від 26 червня 2023 року № 43, який видано ТОВ «ТД «Арна», зазначено місце поставки Орлівщина, договір та заявка на перевезення відсутні;

5) рахунком на оплату № 2290 від 26 червня 2023 року, виданим ТОВ «Хіллдом Логістікс», передбачено оплату послуг з морського перевезення контейнера MSDU8837842, документи на підтвердження взаємовідносин з цим підприємством відсутні, договір на перевезення вантажу до митного оформлення не надано;

6) у рахунку на транспортні витрати від 26 червня 2023 року № 2290 експедиторська винагорода включена лише по території України, що може свідчити про наявність у позивача інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару до кордону України, які не враховані при розрахунку митної вартості;

7) між коносаментом UTRUST23040816 від 01 травня 2023 року та морською накладною MEDUQB788634 від 01 травня 2023 року встановлено розбіжності щодо відправника та отримувача.

Спірним є питання наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за основним методом визначення митної вартості та застосування митним органом другорядного (резервного) методу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Згідно з частинами восьмою дев`ятою цієї статті у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

Згідно з частиною шостою цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як зазначено вище, підставою для коригування митної вартості товару є встановлення в ході здійснення митного контролю наявності розбіжностей в поданих для митного оформлення документах, які, на думку відповідача, унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості імпортованого товару.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару подані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Хмельницькою митницею встановлено, що документи, які надані для митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Виходячи з рішення про коригування митної вартості, документи, подані згідно з частиною другою статті МК України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:

1) надані банківські документи № 85 від 23 січня 2023 року, № 87 від 14 березня 2023 року, № 89 від 23 березня 2023 року містять посилання на документи специфікацію, зовнішньоекономічний контракт; специфікація видана на суму 1 076 279,50 дол.США, а банківськими платіжними документами проведено оплату на 580 000 дол.США. Оскільки умовами оплати передбачено 100% передплату, то платіжні документи неможливо ідентифікувати з даною поставкою;

2) у специфікації № 3 від 13 січня 2023 року, специфікації № 5/5 від 25 квітня 2023 року, рахунку-фактурі № 12232000297-3/1588-3 відсутні банківські реквізити продавця;

3) рахунок-фактура виставлений на суму 193 142,86 дол.США, умови оплати 100% передплата, проте посилання на специфікацію відсутні;

4) у графах 16 та 23 CMR мають зазначатися ім`я, адреса та штампи перевізника, у CMR від 26 червня 2023 року наявні печатки те реквізити підприємства LLC TD Arna, місце доставки вантажу Підгороднє (Україна), рахунком на транспортні витрати від 26 червня 2023 року № 43, який видано ТОВ «ТД «Арна», зазначено місце поставки Орлівщина, договір та заявка на перевезення відсутні;

5) рахунком на оплату № 2290 від 26 червня 2023 року, виданим ТОВ «Хіллдом Логістікс», передбачено оплату послуг з морського перевезення контейнера MSDU8837842, документи на підтвердження взаємовідносин з цим підприємством відсутні, договір на перевезення вантажу до митного оформлення не надано;

6) у рахунку на транспортні витрати від 26 червня 2023 року № 2290 експедиторська винагорода включена лише по території України, що може свідчити про наявність у позивача інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару до кордону України, які не враховані при розрахунку митної вартості;

7) між коносаментом UTRUST23040816 від 01 травня 2023 року та морською накладною MEDUQB788634 від 01 травня 2023 року встановлено розбіжності щодо відправника та отримувача.

Стосовно доводів митного органу про надання до митного оформлення платіжних документів, які підтверджують оплату частини вартості поставленого товару, тоді як за умовами зовнішньоекономічного контракту передбачена оплата 100% вартості товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що декларантом митному органу надано платіжні інструкції №85 від 23 січня 2023 року на суму 280000,00 доларів США, №87 від 14 березня 2023 року на суму 130000,00 доларів США, №89 від 23 березня 2023 року на суму 170000,00 доларів США, тобто загальна сума у зазначених платіжних інструкцій складає 580000,00 доларів США.

За змістом зазначених платіжних інструкцій платником є ТОВ «ТД «Альфатех», отримувачем є TRIANGLE TYRE CO., LTD, призначення платежу: «prepayment for tyres according to specification 3 dd 13.01.2023 contract TR141122 dd 14.11.2022, UKTZED 4011».

Відтак, за наведеними платіжними інструкціями позивачем проведено оплату за поставку товару по специфікації №3 від 13 січня 2023 року до контракту №TR141122 від 14 листопада 2022 року.

Не є спірним питанням, що за умовами контракту передбачена попередня оплата в розмірі 100% вартості партії товару.

Разом з тим, оплата у розмірі, зазначеному у платіжних дорученнях, жодним чином не вплинула та не могла вплинути на правильність визначення митної вартості товару.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості надано усі необхідні документи, а не здійснення позивачем 100% передплати не свідчить про заниження заявленої митної вартості та не є підставою для коригування митної вартості, адже заявлена митна вартість підтверджена поданими документами, які кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності містять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З цього питання судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу, що Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16, висловлювався правовий висновок щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Наступним зауваженням митного органу є те, що у специфікації № 3 від 13 січня 2023 року, специфікації № 5/5 від 25 квітня 2023 року, рахунку-фактурі № 12232000297-3/1588-3 відсутні банківські реквізити продавця.

Судом встановлено, що пунктом 7 контракту №TR141122 передбачено, що платіж за товар, проданий за цим контрактом, провадиться в доларах США на рахунок продавця, зазначеного в пункті 14 цього контракту, а умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію окремо, що вказується у відповідних специфікаціях до цього контракту.

Тобто за умовами, погодженими сторонами, реквізити для оплати вказуються саме у розділі 14 контракту, тоді як умови оплати погоджуються сторонами у специфікації.

Відтак, зауваження митного органу обґрунтовано відхилені судом першої інстанції як такі, що спростовані безпосередньо змістом контракту.

Доводи митного органу про відсутність посилання на специфікацію в рахунку-фактурі, виставленій на суму 193 142,86 дол.США з умовами оплати 100% передплата, також є необґрунтованими, оскільки рахунок-фактура №12232000297-3/1588-3 містить посилання на контракт №TR141122, в межах виконання якого здійснювалась поставка товару.

З цього питання судом першої інстанції правильно зазначено, що у своїй сукупності із наданими документами рахунок-фактура №12232000297-3/1588-3 дає можливість встановити, до поставки якої саме парті товару він відноситься, рахунок-фактура та пакувальний лист мають однаковий реєстраційний номер 12232000297-3/1588-3, що вказує на оформлення вказаних документів в рамках поставки однієї партії товару.

Надані позивачем до митного органу документи не містять жодних розбіжностей, надають можливість ідентифікувати найменування, кількість, вартість, порядок та факт поставки товару, а дані, вказані у зазначених документах, кореспондуються між собою.

Митним органом вказано, що у графах 16 та 23 CMR має зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника, проте у CMR від 26 червня 2023 року наявні печатки та реквізити «LLC «TD «Arna», місцем доставки вантажу є Підгороднє (Україна), рахунком про транспортні витрати від 26 червня 2023 року №43, який видано ТОВ «ТД «Арна», зазначено, що місцем доставки вантажу є Орлівщина. Договір та заявка на перевезення відсутні.

Судом встановлено, що за умовами договору №0808 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, укладеного між ТОВ «ТД «Арна» як експедитором та ТОВ «ТД «Альфатех» як замовником 08 серпня 2022 року, експедитор, діючи від свого імені та за рахунок замовника, у межах даного договору організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні шляхом залучення найманого або власного вантажного транспорту, керуючись законами України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про автомобільний транспорт», «Про транзит вантажів», Цивільним та Господарським кодексами України, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами (КДПВ) та Протоколом до неї від 05 липня 1978 року, Митною конвенцією про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 14 листопада 1975 року, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом України та іншими нормативними актами, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні і угод в галузі міжнародних перевезень.

Довідкою №2606 від 26 червня 2023 року про транспортні витрати, яка надавалась позивачем до митного оформлення товару, підтверджено, що вартість транспортних послуг з перевезення шин вантажних для ТОВ «Торговий Дім «Альфатех» за маршрутом: Польща (Гданськ) Краковець - Україна (с. Орловщина, Дніпропетровська обл.), автомобілем AE4225XA/AE8586XF становлять:

- за межами України: м. Гданськ (Польща) - п/п Краковець (Україна) у розмірі 33240,00 грн.; (у тому числі вантажні роботи 200,00 грн)

- по території України: від п/п Краковець (Україна) - до с. Орловщина, Дніпропетровська обл., у розмірі 55402,00 грн.

Загальна вартість експедиторських послуг склала 88 642,00 грн.

На підтвердження оплати вказаних експедиторських послуг позивачем надано до митного оформлення рахунок №43 від 26 червня 2023 року та платіжну інструкцію №20444 від 03 липня 2023 року на суму 88 642,00 грн.

Відтак, позивачем підтверджено факт надання експедиторських послуг, їх об`єм та вартість, яка включена позивачем до митної вартості товару.

Стосовно зауваження митниці, що рахунком на оплату №2290 від 26 червня 2023 року, виданим ТОВ «Хіллдом Логістікс», передбачено оплату послуг з морського перевезення контейнера MSDU8837842, проте документи, які б підтверджували взаємовідносини, відсутні, договір на перевезення вантажу до митного оформлення не надано, суд зазначає таке.

За умовами договору №16018-159 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 21 грудня 2017 року, який укладено між ТОВ «Хіллдом Логістікс» (виконавець) та ТОВ «ТД «Альфатех» (замовник), виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезеш, вантажу.

Виконання умов договору з надання транспортно-експедиторських послуг підтверджено документами, які надавались декларантом до митного оформлення: листом №27.06/23-10 від 20 червня 2023 року, відповідно до якого ТОВ «Хіллдом Логістікс» повідомило, що транспортні витрати на доставку вантажу для ТОВ «ТД «Альфатех» в 1*40HC контейнері №MSDU8837842 від порту Ціндао, Китай, до Гданськ, Польща, складають 49 130,20 грн. без ПДВ; навантажувально-розвантажувальні роботи в п. Гданськ, Польща 16 253,60 грн. без ПДВ; автодоставка за межами митної території України контейнера з території порту Гданськ, Польща на територію складу Гданськ, Польща 10 712,60 грн без ПДВ; перевантаження вантажу з контейнера за межами України 26 596,80 грн без ПДВ; оформлення ВМД за межами території України 5 541,00 грн без ПДВ; експедиторська винагорода на території України 5 541,00 грн, включаючи ПДВ 20%; загальний розмір транспортних витрати на доставку вантажу склав 113 775,20 грн.

На підтвердження оплати вказаних експедиторських послуг позивачем надано митному органу рахунок №2290 від 26 червня 2023 року та платіжну інструкцію №20443 від 03 липня 2023 року на суму 113 775,20 грн.

Таким чином, декларантом на підтвердження транспортної складової митної вартості надано митному органу усі наявні документи, які в сукупності обґрунтовують надання транспортних послуг, їх об`єм та вартість.

Зауваження митного органу стосовно того, що в рахунку про транспортні витрати від 26 червня 2023 року №2290 експедиторська винагорода включена лише на території України, що може свідчити про наявність у ТОВ «ТД «Альфатех» інших витрат, пов`язаних з транспортуванням товару до митного кордону України, які не були враховані при розрахунку митної вартості, спростовані наданими позивачем до митного оформлення документами, які підтверджують надання транспортних послуг ТОВ «Хіллдом Логістікс» від порту Ціндао, Китай до Гданську, Польща, а також документами на підтвердження надання експедиторських послуг ТОВ «ТД «Арна» від Гданську, Польща до с. Орловщина, Дніпропетровська область, Україна.

Також відповідачем зазначено, що між коносаментом №UTRUST23040816 від 01 травня 2023 року (Triangle Tyre Co., LTD / TD Alfatech LTD.) та морською накладною №MEDUQB788634 від 01 травня 2023 року (Hengxian Trading Corporation Limited / ICS LTD) встановлено розбіжності щодо відправника товару та отримувача.

Судом першої інстанції з цього питання вірно зауважено, що як коносамент №UTRUST23040816 від 01 травня 2023 року, так і морська накладна №MEDUQB788634 містять один і той номер контейнеру, в якому відбувалась поставка товару, - MSDU8837842.

Відповідно до частини другої статі 134 Кодексу торговельного мореплавства України документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.

Статтею 135 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом. Умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов`язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

За положеннями частини четвертої статті 56 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» від 03 грудня 2020 року № 1054-ІХ для кожного перевезення вантажу судном внутрішнього водного плавання перевізник оформлює перевізний документ (транспортна накладна, внутрішній коносамент або коносамент), у тому числі в разі перевезення власного вантажу. Перевізний документ засвідчує факт прийняття перевізником вантажу до перевезення у стані, описаному в транспортному документі. Оформлення коносаменту для транзитних і міжнародних перевезень є обов`язковим.

За своєю суттю морська транспортна накладна товаросупровідний документ, який використовується при морських перевезеннях, коносамент документ, що видається перевізником вантажовідправнику для підтвердження прийняття вантажу до перевезення морським транспортом з обов`язком доставити вантаж до порту призначення і видати його законному власнику коносамента.

При цьому морська накладна не є товаророзпорядчим документом.

Отже, морська накладна не є документом, що встановлює за сторонами право на вантаж, а є виключно товаросупровідним документом, який у випадку перевезення товару внутрішнім водним транспортом відображає частину певного морського шляху на внутрішній території будь-якої країни.

Коносамент транзитних і міжнародних перевезень є обов`язковим документом та відображає повні данні щодо сторін договору морського перевезення.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що коносаментом №UTRUST23040816 від 01 травня 2023 року належним чином підтверджено продавця та покупця товару, які є сторонами контракту №TR-141122, в той час як морською накладною №MEDUQB788634 від 01 травня 2023 року відображено проміжних учасників ланцюгу морського постачання на певному відрізку морського постачання.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Подані декларантом до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за товар.

Верховним Судом у постанові від 23 липня 2019 року в справі № 1140/3242/18 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Враховуючи приведені обставини, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Також апелянтом зазначається про не надання декларантом додатково витребуваних документів.

Суд з цього приводу також погоджується із висновком суду першої інстанції, що хоча митний орган і має повноваження витребувати додаткові документи, але такі повноваження, відповідно до статті 53 МК України обумовлені необхідністю перевірки правильності визначення митної вартості, тобто митний орган може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В цьому випадку декларантом надано до митного оформлення документи, які дозволяли ідентифікувати поставлений товар, а також дозволяли обчислити та перевірити митну вартість, заявлену декларантом, тому є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що сам факт не подання декларантом додаткових документів не міг бути підставою для відмови в митному оформленні товару, з урахуванням того, що митним органом не обґрунтовано, яким чином додатково витребувані документи могли б вплинути на митну вартість товару.

Суд вказує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 11 вересня 2012 року (реєстраційний № 26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), а також в постанові від 31 березня 2015 року в справі № 21-53а15, відповідно до якого митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів відповідач повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством. При цьому враховується, що статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року визначено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості (за резервним методом).

Статтею 57 МК України встановлені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини першої якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 МК основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами третьою п`ятою цієї статті передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

За приписами статті 64 МК України, яка регулює питання застосування резервного методу, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митною декларацією, зазначеною у рішенні про коригування митної вартості (МД від 15 червня 2023 року №UA209170/2023/046913, де митна вартість становить 3,01 долСША за кг), є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеною митною декларацією та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.

На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.

Доводи апелянта про не отримання ухвали про відкриття провадження у справі спростовані довідкою про доставку електронного листа (ухвали про відкриття провадження) до електронного кабінету відповідача 29 серпня 2023 року о 13:19 (а.с. 45).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року в справі № 160/21574/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року в справі № 160/21574/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 28 лютого 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко