ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6109/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якій просить: визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, передбачену розділом XXIV Порядку № 260; зобов`язання здійснити нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, передбачену розділом XXIV Порядку № 260.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно не виплачувалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік згідно наказу МО від 07.06.2018 № 260.

Ухвалою від 22.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

31.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову, оскільки 08.04.2023 ОСОБА_1 звернувся з рапортом з проханням надати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. До рапорту 2023 року додано довідку ЛКК про хворобу гр. ОСОБА_2 . Рапорт позивача було розглянуто та відмовлено у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в зв`язку з захворюванням.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі Указу Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" наказом Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 25.02.2022 № 33 молодшого сержанта ОСОБА_1 з 25.02.2022 призначено головним сержантом - командиром 3 відділення охорони 4 взводу охорони роти охорони Полтавського ОМТЦ комплектування та соціальної підтримки.

08.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського ОТЦК та СП із рапортом, в якому просив виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у зв`язку із скрутним матеріальним становищем згідно з розділом XXIV Порядку № 260. До рапорту 2023 року додав довідку ЛКК про хворобу гр. ОСОБА_2 .

Згідно із витягом із наказу від 13.04.2023 № 103 молодшого сержанта ОСОБА_1 старшого стрільця 2 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони Полтавського ОМТЦ комплектування та соціальної підтримки, звільненого згідно з наказом Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по особовому складу) № 14-РС від 07.04.2023 у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами, виключено із списків особового складу 13.04.2023. Зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, згідно наказу МО від 07.06.2018 № 260, не виплачувалася.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України» соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших нормативно-правових актів.

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі також - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2 -4 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (надалі також Постанова №704), відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Згідно з пунктом 2 цієї постанови, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

На виконання зазначеної постанови Міністерством оборони України прийнято наказ від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (надалі також Наказ №260, в редакції, станом на час спірних правовідносин).

Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань врегульована розділом ХХІV Наказу № 260.

Відповідно до пункту 1 Розділу ХХІV Наказу № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 7 Розділу ХХІV Наказу № 260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Пунктом 6 окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з визначено перелік підстав, за наявності яких військовослужбовцям у 2023 році надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, в розмірі місячного грошового забезпечення, а саме:

смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;

поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);

захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;

безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів;

сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

Отже, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань та у розмірі, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника).

Як встановлено судом, позивач 08.04.2023 звернувся до відповідача із рапортом про виплату матеріальної допомоги за 2023 рік для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно із витягом із наказу від 13.04.2023 № 103 молодшого сержанта ОСОБА_1 старшого стрільця 2 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони Полтавського ОМТЦ комплектування та соціальної підтримки, звільненого згідно з наказом Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по особовому складу) № 14-РС від 07.04.2023 у запас відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами, виключено із списків особового складу 13.04.2023. Зазначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, згідно наказу МО від 07.06.2018 № 260, не виплачувалася.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем було додержано вимоги законодавства по розгляду рапорту позивача щодо вирішення питання про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу, а також правомірно відмовлено у її виплаті у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко