ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/20458/19 Головуючий суддя І інстанції Зуб В. Г.

Провадження № 22-ц/818/71/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: щодо авторських прав

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Моноліт» та представника ОСОБА_1 адвоката Тищенка Андрія Вікторовича на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2023 року, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Моноліт» та ОСОБА_1 адвоката Тищенка Андрія Вікторовича на додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року по цивільній справі № 953/20458/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Моноліт», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного підприємства «Центр Промінь» про захист авторських прав,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулись до суду із заявою про заборону відповідачам у будь-який спосіб використовувати без дозволу ТОВ «Видавництва Моноліт» ілюстрації із учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР» (проект ілюстрацій) у тому числі шляхом розміщення відповідних ілюстрації на інтернет ресурсі https://vodiy.ua, у мобільному додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+тест» та у посібнику «Дорожні ситуації» за видавництвом ПП «Центр Промінь»; та заборонити відповідачам у будь-який спосіб використовувати без зазначення авторства ОСОБА_1 ілюстрації із учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР» (проект ілюстрацій) у тому числі шляхом розміщення відповідних ілюстрації на інтернет ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 , у мобільному додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+тест» та у посібнику «Дорожні ситуації» за видавництвом ПП «Центр Промінь».

На обґрунтування вказано, що позивач ОСОБА_1 є автором учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР» (проект ілюстрацій), та у відповідності до договору №17/03 «На створення і використання твору» від 03.10.2016 передав свої виключні майнові права на вказаний твір, у тому числі право дозволяти або забороняти використання твору іншим особам до ТОВ «Видавництво Моноліт». Факт авторства за ОСОБА_1 і наявність у ТОВ «Видавництво «Моноліт» виключних майнових прав на твір учбовий посібник «Нові тестові питання з ПДР» (проект ілюстрацій) підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 від 04.09.2017.

У 2017 році позивачам стало відомо, що їх немайнові та майнові права на твір учбовий посібник «Нові тестові питання з ПДР» (проект ілюстрацій) грубу порушуються третіми особами. Так, на інтернет ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розділі екзамен з ПДР онлайн, без дозволу автора чи ТОВ «Видавництво Моноліт» та без зазначення авторства ОСОБА_1 розміщені текстові завдання, які супроводжуються ілюстраціями із учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР» (проект ілюстрацій).

Як дізнались позивачі, власниками, розпорядниками та наповнювачами інтернет ресурсу ОСОБА_4 є відповідачі. В 2017 році позивач зв`язався із зазначеними вище особами, щоб з`ясувати на якій підставі вони використовують ілюстрації, які їм не належать. Вони не заперечували того, що інтернет ресурс ОСОБА_4 дійсно належить їм. Також не заперечували факт використання на їх сайті ілюстрацій із учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР» (проект ілюстрацій). У відповідь на претензії відповідачі запевнили, що ілюстрації будуть видалені із сайту. Незважаючи на запевнення зі сторони відповідачів, протиправне використання ілюстрації було продовжено у майбутньому і до сьогоднішнього дня на сайті відповідачів.

До того ж вказані ілюстрації почали використовуватись відповідачами у мобільному додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+тест» та у посібнику «Дорожні ситуації» за видавництвом ПП «Центр Промінь», а авторами зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . При цьому, відповідачі лише трохи змінили кольорові характеристики ілюстрації, залишивши зміст самих ілюстрацій незмінними. По суті відповідачі продовжують використовувати у власній діяльності ілюстрації за авторством позивача ТОВ «Видавництво «Моноліт» з наведенням гіперпосилань на інтернет сторінки на інтернет ресурсі відповідачів ОСОБА_4 .

За вказаних обставин, відповідачі здійснюють використання ілюстрацій без їх дозволу на це, шляхом їх розміщення на інтернет ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 та у мобільному додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+тест», а також шляхом видання посібника «Дорожні ситуації».

Тим самим, відповідачі продовжують отримувати неправомірну вигоду від протиправного використання об`єкта авторського права і порушуючи майнові права позивача ОСОБА_1 . Також відповідачі не зазначають про те, що ТОВ «Видавництво «Моноліт» є автором твору, чим порушуються його немайнові права як власника твору, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Судові були віднесені на рахунок позивачів.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року заяву представника відповідача ПП «Центр Промінь» - адвоката Бєлоус Л.В. про ухвалення додаткового рішеннябуло задоволено частково.

Доповнено рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2023 року: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво моноліт», ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Центр Промінь» витрати пов`язані з розглядом справи у загальному розмірі 48305 гривень 83 коп. В іншій частині в задоволенні заявивідмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять згадані рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування скарги вказано, що на їхню думку матеріалами справи підтверджується належність Позивачам майнових та немайнових авторських прав на зображення, включені до учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР», наявність факту порушення авторських прав Позивачів з боку Відповідачів шляхом використання зображень, у зв`язку з чим Позивачі вважають рішення суду першої інстанції необґрунтованим та незаконним.

Окрім того, Позивачі зазначають, що у зв`язку з тим, що Наказ ГСЦ МВС №1 від 30.05.2017 року та Наказ ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року (до яких були включені спірні зображення) не проходили реєстрацію в Міністерстві юстиції України, тому такі накази не є офіційними документами, внаслідок чого ці зображення є об`єктами захисту авторських прав.

У відзивіна апеляційнускаргу представникПриватного підприємства«ЦЕНТР ПРОМІНЬ»-адвокат БєлоусЛ.В.просить залишитиапеляційну скаргупозивачів нарішення Київськогорайонного судум.Харкова посправі №953/20458/19від 12.05.2023року тадодаткове рішенняКиївського районногосуду м.Харкова посправі №953/20458/19від 25.05.2023року беззадоволення,а рішенняКиївського районногосуду м.Харкова посправі №953/20458/19від 12.05.2023року таДодаткове рішенняКиївського районногосуду м.Харкова посправі №953/20458/19від 25.05.2023року залишитибез змін. Судові витрати покласти на Позивачів.

На обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу вказано, що Приватне підприємство «ЦЕНТР ПРОМІНЬ» (далі Підприємство) в межах здійснення господарської діяльності, зокрема, надає послуги з підготовки водіїв транспортних засобів до складання іспиту з теоретичної підготовки для отримання права на керування транспортними засобами (посвідчення водія). У своїй діяльності Підприємство використовує нормативно-правові акти, яким регламентоване питання керування транспортними засобами та дотичні питання до цієї сфери, зокрема такі як Закон України «Про автомобільний транспорт», Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху», Накази головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (ГСЦ МВС України) та ряд інших нормативно-правових актів,

Так, Підприємство, готуючи навчальні матеріали до підготовки водіїв, використовував Наказ ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказ ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року, якими затверджені екзаменаційні питання для складання іспиту із теоретичної підготовки/перепідготовки водіїв транспортних засобів. Враховуючи те, що екзаменаційні питання в своїй більшості містять візуалізацію дорожніх ситуацій, в екзаменаційних питаннях містяться відповідні зображення, які також були використані Відповідачем 3.

Як стало відомо Підприємству, Позивач ОСОБА_1 входив до робочої групи ГСЦ МВС з розробки ілюстрацій до екзаменаційних питань для складання іспиту із теоретичної підготовки/перепідготовки водіїв транспортних засобів, де на волонтерських засадах разом з іншими особами розробляв проекти зображень, які в подальшому були включені до екзаменаційних питань. Окрім включених до екзаменаційних питань та опублікованих в Наказах ГСЦ МВС, ймовірно цією ж робочою групою були розроблені і інші зображення, які були включені Позивачем ОСОБА_1 до учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР», виданого Позивачем ТОВ «Видавництво Моноліт».

В рамках розгляду справи в суді першої інстанції Підприємство у якості доказів подавало копію Наказу ГСЦ МВС №1 від 30.05.2017 року з додатками, копію Наказу ГСЦ МВС №2 від 26.07.2019 року з додатками та порівняльну таблицю, в якій відтворені всі зображення, які містяться у творі Позивачів (Учбовий посібник «Нові тестові питання з ПДР»), у Наказі ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказі ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року та у творах Відповідача 3 (у мобільному додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+тест», посібнику «Дорожні ситуації» та на веб-сайті http://vodiy.ua). З таблиці вбачається, що зображення, які були використані Підприємством, схожі на зображення, які опубліковані у вказаних Наказах ГСЦ МВС України. При цьому, Підприємством використаного жодного зображення, яке було б схоже на зображення з посібника ТОВ «Видавництво Моноліт» але не було опубліковане в Наказах ГСЦ МВС України, з чого можна зробити висновок, що Підприємство не відтворював та не брав за основу своїх ілюстрацій зображення ТОВ «Видавництва Моноліт», а використовував виключно ті зображення, які були опубліковані в Наказах ГСЦ МВС України.

Також зазначено, що відповідно до п. в) ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), не є об`єктом авторського права видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади.

Згідно до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів», під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до п. 1 Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1393, Головний сервісний центр МВС підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України та є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг МВС. ГСЦ МВС є головним органом у системі територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ. У п.п. 49 п. 4 Положення про Головний сервісний центр МВС вказано, що ГСЦ МВС відповідно до покладених на нього завдань затверджує білети для складання іспиту із теоретичної підготовки водіїв транспортних засобів.

З покликаннямна вказанінормативні активважає,що НаказГСЦ МВСУкраїни №1від 30.05.2017року таНаказ ГСЦМВС України№2від 26.07.2019року єофіційними документамиоргану державноївлади,виданими вмежах владнихповноважень,а отжезміст цихнаказів,та,зокрема,включені доних зображення,не єоб`єктом авторськогоправа.Тому зображення,які булирозроблені ОСОБА_1 та виданіу Учбовомупосібнику «Новітестові питанняз ПДР»,після їхньоговключення доНаказу ГСЦМВС України№1від 30.05.2017року таНаказу ГСЦМВС України№2від 26.07.2019року пересталибути об`єктомавторського правав силуположень законодавства.Виходячи зцього,у Позивачіввідсутні майновіта немайновіправа інтелектуальноївласності наілюстрації,які буливключені доНаказу ГСЦМВС України№1від 30.05.2017року таНаказу ГСЦМВС України№2від 26.07.2019року,а отжеПриватним підприємством«ЦЕНТР ПРОМІНЬ» не було порушено авторські права Позивачів, оскільки вони у них відсутні.

Також вважають безпідставними покликання у доводах скарги на висновки експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Бокаріуса, оскільки для дослідження експерту було надано лише ілюстрації з учбового посібника «Нові тестові питання з ПДР», ілюстрації з навчального посібника «Дорожні ситуації» та ілюстрації, розміщені на інтернет-ресурсі https://vodiy.ua,однак НаказГСЦ МВСУкраїни №1від 30.05.2017року таНаказ ГСЦМВС України№2від 26.07.2019року здодатками якімістять ілюстрації,не булинадані надослідження експертуу зв`язкуз їхзникненням зматеріалів справи(з приводу чого представником Відповідача 3 було подано заяву на ім`я керівника апарату Київського районного суду м. Харкова). Виходячи з того, що експертом не були досліджені Наказ ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказ ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року, то зображення з твору Позивачів були досліджені лише у розрізі наявності у них ознак об`єкту права інтелектуальної власності самих по собі без дослідження питання з врахуванням того, що зображення були включені до офіційного документу органу державної влади. Виходячи з цього, Відповідач 3 стверджує, що наданий висновок судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №5893/5894 від 30.11.2021р. на який посилаються Позивачі не є релевантним обставинам справи.

Тому вважають, що ілюстрації, які були створені Позивачем ОСОБА_1 , після їх включення до офіційного документу органу державної влади (Наказу ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказу ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року) перестали бути об`єктом авторського права, а отже Позивачів не було немайнових та майнових прав інтелектуальної власності щодо зображень, які використовувалися Підприємством, у зв`язку з чим відсутній факт порушення прав Позивачів з боку Підприємства.

Виходячи з цього, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідач Підприємство також не погоджується з наведеними у скарзі доводами Позивачів щодо додаткового рішення суду, та обґрунтування зазначив наступне.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова у справі від 26 лютого 2021 року було призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої було доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Витрати на оплату вказаної експертизи було включено Відповідачем до витрат, пов`язаних з розгляду справи.

Звертає увагу суду, що вказана експертиза не була експертизою з питань права, окрім того Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено виключення щодо неможливості віднесення витрат на проведення певного виду експертизи до судових витрат.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, то у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що понесені Відповідачем витрати, пов`язані з виготовленням кольорових та цифрових копій Наказу ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року з додатками та Наказу ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року з додатками у Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України (за що Відповідач - Підприємство сплатило кошти у розмірі 8 227,10 грн. (вісім тисяч двісті двадцять сім гривень 10 коп.)). Необхідність виготовлення цих копій виникла у зв`язку з тим, що подані під час судового засідання 21 лютого 2021 року докази, а саме Копія Наказу ГСЦ МВС України №2 від 16 червня 2017 року з додатками та порівняльна таблиця ілюстрацій, що розміщені в Учбовому посібнику «Нові тестові питання з ПДР», ілюстрацій, що включені НН «Центр Промінь» до мобільного додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+ тест», посібника «Дорожні ситуації», або використовувалися на веб-сайті «https://vodiy.ua» та ілюстрації, включені до Екзаменаційних питань для складання іспиту із теоретичної підготовки/перепідготовки водіїв транспортних засобів, що затверджені наказом ГСЦ МВС України №1 від 30 травня 2017 року та наказом ГСЦ МВС України №2 від 16 червня 2017 року (на електронному носії), - були видалені з електронного носія та відповідно були відсутні у матеріалах справи, що унеможливлювало дослідження судом Наказів ГСЦ МВС України та порівняльної таблиці зображень. Внаслідок зникнення доказів з електронного носія, Відповідачем було вирішено подати відповідні докази у паперовому вигляді з метою усунення ризиків повторної втрати таких доказів. Виготовлення копій було замовлено у Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України, за що Відповідач Підприємство сплатило кошти, які ним були обґрунтовано включені до судових витрат.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви Відповідача Підприємства про відшкодування понесених ним судових витрат.

Враховуючи викладене, Підприємство вважає, що судом Київського районного суду м. Харкова були дотримані норми матеріального і процесуального права під час винесення рішення у справі, у зв`язку з чим є підстави для залишення апеляційної скарги Позивачів без задоволення, а Рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №953/20458/19 від 12.05.2023 року та Додаткового рішення Київського районного суду м. Харкова по справі №953/20458/19 від 25.05.2023 року залишення без змін.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з положеннямист. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржені рішення та додаткове рішення суду першої інстанції відповідають.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції свої висновки мотивував наступним.

Матеріалами справи встановлено, що обсяг відтвореного Підприємством матеріалу відповідає меті, а саме - для навчання.

Законом встановлена можливість відтворення уривку з твору без згоди автора за певної умови, а саме якщо цей твір створено для навчання, а інший твір, у якому відтворюється уривок, теж створений для досягнення цієї цілі. Відтворення частини ілюстрацій ПДР у навчально-методичному посібнику та на інтернет-ресурсі можливе і без згоди автора, оскільки це є вільним відтворенням примірника твору для навчання, що також має своє відображення у офіційному документі наказі ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017, що не є об`єктом авторського права.

Також суд зауважив, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення, тому суд не може перевірити, що саме та які авторські права позивачів було порушено, та в якій саме частині, оскільки ілюстрації, які просять захистити останні в своєму позові наведені в нормативному акті, та не можуть суттєво від них відрізнятись, а тому суд вважав за необхідне відмовити в задоволенні вказаного позову у зв`язку з безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першоїстатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У статті 418 ЦПК України передбачено таке поняття права інтелектуальної власності:

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно достатті 16цього Кодексу.

У частинідругої статті432ЦК Українивизначено,що суду випадкахта впорядку,встановлених законом,може постановитирішення,зокрема,про: 3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знищення таких товарів за рахунок особи, яка вчинила порушення.

Статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

У статті433ЦК України визначені об`єкти авторського права, якими є твори, перелік яких не є обмежений.

У п.1ч.1ст.434ЦК України передбачені твори,які неє об`єктамиавторського права,зокрема: акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади.

Відповідно до частин першої, третьої статті 442 ЦК України твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права» допускається без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті.

Судом встановлено, що позивачем ТОВ «Видавництво Моноліт» було подано заявку 03.05.2017 за №73698 про реєстрацію авторського права на службовий твір «Учбовий посібник «Нові тестові питання з ПДР (проект ілюстрацій)» відповідно до рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про реєстрацію авторського права на твір (Т. 1, а.с.33).

Позивач ТОВ «Видавництво Моноліт» отримав свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір «Учбовий посібник «Нові тестові питання з ПДР (проект ілюстрацій)», де авторами є ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а авторські права належать ТОВ «Видавництво Моноліт».

Позивачами до суду надано копію вказаного твору « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В 2019 році ПП «Центр Промінь» було випущено навчальний посібник «Дорожні ситуації», копію якого надано до суду, та здійснено розміщення відповідних ілюстрації на інтернет ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_1 , та у мобільному додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+тест». Реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 є ПП «Центр Промінь». Вказані обставини не оспорюються представником відповідача ПП «Центр Промінь» та відповідачем ОСОБА_2 .

На обґрунтування своїх вимог Позивачі вказали, що використання відповідачами у власній діяльності ілюстрацій у наведеному посібнику, інтернет-сторінці та мобільному додатку без зазначення їх імені є порушенням їх авторських прав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №5893/5894 від 30.11.2021, відповідно до якого при створенні спірних ілюстрацій, які розмішені на інтернет-ресурсіhttps://vodiy.ua, мало місце часткове їх використання шляхом незначної переробки ілюстрацій, зображених у учбовому посібнику «Нові тестові питання з ПДР» видавництва ТОВ «Видавництво Моноліт», та ілюстрації, які розміщені на інтернет-ресурсіhttps://vodiy.ua, скріншоти яких надані до позовної заяви, схожі з ілюстраціями, зображеними в учбовому посібнику «Нові тестові питання з ПДР» видавництва ТОВ «Видавництво Моноліт». Ілюстрації, що були включені до твору «Учбовий посібник нові тестові питання з ПДР (проект ілюстрацій) за свідоцтвом України № НОМЕР_1 про реєстрацію авторського права на твір ІНФОРМАЦІЯ_3 (власником майнових прав на який є ТОВ «Видавництво Моноліт»), а наказом ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 та наказом ГСЦ МВСУ №2 від 26.07.2019 були затверджені та включені до екзаменаційних питань для складання іспиту із теоретичної підготовки/перепідготовки водіїв транспортних засобів», є результатом творчої праці авторів, що містять ознаки об`єктів авторського права.

Стороною відповідача було надано до суду висновок №01-04/2020 науково-правової експертизи щодо питань виключень з авторського права на офіційні документи виготовленого НДІ інтелектуальної власності НАН України (т. 3, а.с. 133), відповідно до якого наказГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017, та додаток до нього, є офіційним документом, виданим органом державної влади (територіальним органом, що входить до сфери управління МВС України та йому підпорядковується), у розумінні п. «в» ч.1 ст. 10 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», а ілюстрації включені до вказаного додатку, який є офіційним документом, не є об`єктами авторського права, враховуючи положення п. «в» ч.1 ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Як правильно встановив суд, відповідачі використовували спірні ілюстрації лише з метою навчання, і при цьому не можна вважати, що обсяг такого відтворення у мережі Інтернет чи у навчальному посібнику не відповідає цієї меті. Тому за змістом вказаної норми п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про авторське прави і суміжні права» та відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України таке використання спірних ілюстрацій як об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою є правомірним використанням, яке може здійснюватися без відповідного дозволу особи, яка має на це виключне право.

Крім того, судом відповідно до наявних у справі доказів встановлено, що наказом ГСЦ МВС України №115 від 24.10.2016 позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 були включені до Робочої групи з розробки питань до екзаменаційних білетів, а 30.05.2017 наказом ГСЦ МВС України №1 та додатком до нього було затверджено тестові питання до екзаменаційних білетів для складання іспиту з теоретичної підготовки та отримання права на керування транспортними засобами, які містять спірні ілюстрації, які є частиною посібника.

З наявних у справі копії Наказу ГСЦ МВС №1 від 30.05.2017 року з додатками, копії Наказу ГСЦ МВС №2 від 26.07.2019 року з додатками та наданої відповідачем Підприємством порівняльної таблиці вбачається, що у творі Позивачів (Учбовий посібник «Нові тестові питання з ПДР»), у Наказі ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказі ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року, а також - у творах Відповідача Підприємства (у мобільному додатку «Ілюстровані ПДР України 2019+тест», посібнику «Дорожні ситуації» та на веб-сайті http://vodiy.ua) - зображення, які були використані Підприємством, схожі на зображення, які опубліковані у вказаних Наказах ГСЦ МВС України.

Виходячи з цього, а також відповідно до норми п.1 ч.1 ст. 434 ЦК України, та п. в) ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права», які виключають з об`єктів авторського права видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення,державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади, - суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внаслідок включення спірних ілюстрацій до офіційного документу, яким є вказаний наказ ГСЦ МВС України, - вони не є об`єктом авторського права.

Колегія суддів з цих підстав погоджується з наведеними у відзиві на апеляційну скаргу аргументами про те, що спірні ілюстрації, які були створені Позивачем ОСОБА_1 , після їх включення до офіційного документу органу державної влади (Наказу ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказу ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року) перестали бути об`єктом авторського права.

Колегія суддів з цих мотивів відхиляє наведені у скарзі заперечення з цього приводу, та погоджується з вищевказаними аргументами, які наведені у відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду по суті позову про те, що з урахуванням п. 1 Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1393, яким Головний сервісний центр МВС підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України та є міжрегіональним територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, головним органом у системі територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, здійснює обов`язкові до виконання третіми особами адміністративні повноваження: затверджує білети для складання іспиту із теоретичної підготовки водіїв транспортних засобів, - Наказ ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказ ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року дійсно є офіційними документами органу державної влади, виданими в межах владних повноважень, а отже зміст цих наказів, та, зокрема, включені до них зображення, згідно вказаних норми не є об`єктом авторського права.

Колегія судді також відхиляє посилання у доводах скарги на вищевказані висновки судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №5893/5894 від 30.11.2021 про те, що спірні ілюстрації є результатом творчої праці авторів, що містять ознаки об`єктів авторського права, оскільки вони не спростовують факту наявності спірних ілюстрацій у вищевказаних офіційних документах Наказах ГСЦ МВС України №1 від 30.05.2017 року та Наказу ГСЦ МВС України №2 від 26.07.2019 року, що виключає ці спірні ілюстрації з переліку об`єктів авторського права. Висновки згаданої судової експертизи зроблені без дослідження по суті питання, чи є спірні ілюстрації складовою частиною вказаних офіційних документів.

Виходячи з цього, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог і такі висновки суду доводами скарги не спростовані.

Не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи і доводи скарги щодо додаткового рішення суду. Натомість наведені у відзиві вищевказані заперечення доводів скарги відповідають матеріалам справи та спростовують доводи скарги.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно достатті 375 ЦПК Україниє підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення та залишення оскаржених рішень суду без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Моноліт» та представника ОСОБА_1 адвоката Тищенка Андрія Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 травня 2023 року залишити без змін.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді колегії І.В. Бурлака.

Ю.М. Мальований.