УХВАЛА

26 лютого 2024 року справа № 580/1720/24м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ради суддів України та Вищої ради правосуддя в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої суддівської винагороди,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області (далі відповідач 1) та Державної судової адміністрації України (відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати належної належного розміру суддівської винагороди за період з 01.01.2024 по 31.01.2024;

- стягнути з відповідачів недоплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 включно у сумі 109 008,00 грн.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про залучення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ради суддів України та Вищої ради правосуддя.

В обгрунтування клопотання щодо залучення Ради суддів України зазначив, що на виконання своїх повноважень Радою суддів України було прийнято рішення №24 від 05.08.2022, яким було звернуто увагу розпорядників бюджетних коштів органів судової влади, що суддям, увільненим від виконання обов`язків з відправлення правосуддя у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації виплачується суддівська винагорода та передбачені законом доплати до посадового окладу. Рішення суду у справі, що розглядається, може вплинути на стан та результати виконання рішення Ради суддів України №24 від 05.08.2022, і, відповідно, може вплинути на виконання покладених повноважень та функцій Ради суддів України. Щодо залучення Вищої ради правосуддя зазначив, що оскільки предметом розгляду є невиплата суддівської винагороди, а ВРП бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів і погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, залучення ВРП по справі буде сприяти належному формуванню видатків на суди (зокрема Канівський міськрайонний суд Черкаської області), і у разі необхідності здійснення перерозподілу бюджетних видатків між судами.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ради суддів України та Вищої ради правосуддя, суд зазначає таке.

Згідно статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина друга).

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина четверта).

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (частина п`ята).

Щодо залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ради суддів України, то посилання позивача на ту обставину, що рішення у справі може вплинути на виконання покладених повноважень та функцій Ради суддів України суд вважає безпідставним з огляду на таке.

Згідно пункту 3 частини 8 статті 133 Закону України Про судоустрій і статус суддів 1402-VІІІ від 02.06.2016 Рада суддів України здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної судової адміністрації України, його заступників, керівників структурних підрозділів і територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

16.09.2010 Рішенням X позачергового з`їзду суддів України затверджено Положення про Раду суддів України (у редакції, затвердженій рішенням XIV позачергового з`їзду суддів України 14.03.2017), яким передбачені, зокрема, повноваження заслуховувати інформацію Голови Державної судової адміністрації України про діяльність Державної судової адміністрації України щодо питань організаційно-матеріального забезпечення діяльності судів відповідної судової спеціалізації.

З метою реалізації вказаних повноважень підпунктом 7 пункту 6 вказаного Положення передбачено право Ради суддів України ініціювати перед відповідними установами та посадовими особами питання щодо притягнення до відповідальності посадових та службових осіб за порушення вимог Закону України Про судоустрій та статус суддів щодо гарантій незалежності судової системи.

Отже повноваження і права Ради суддів України передбачені Законом України Про судоустрій і статус суддів 1402-VІІІ від 02.06.2016 та Положенням про Раду суддів України і їх реалізація не залежать від результатів вирішення справи за позовами суддів про виплату суддівської винагороди.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що рішення у справі може вплинути на стан та результати виконання рішення Ради суддів України №24 від 05.08.2022 суд зазначає, що 05.08.2022 Радою суддів України було прийнято рішення №24, яким звернуто увагу розпорядників бюджетних коштів органів судової влади, що суддям, увільненим від виконання обов`язків з відправлення правосуддя у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації виплачується суддівська винагорода та передбачені законом доплати до посадового окладу.

Отже, рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 24 носить рекомендаційний характер і рішення у справі, що розглядається, жодним чином не впливає на стан та результати його виконання.

Щодо залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Вищої ради правосуддя суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI стадіями бюджетного процесу визнаються: 1) складання та розгляд Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) і прийняття рішення щодо них; 2) складання проектів бюджетів; 3) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 4) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 5) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами).

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, зокрема, Державна судова адміністрація України.

Головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, 1-1) організовує та забезпечує складання бюджетної пропозиції з урахуванням Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету), схваленої (схваленого) у попередньому бюджетному періоді, і подає її Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); 3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; 4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; 7) здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Пунктом 4-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судовою адміністрацією України.

Згідно із п. 16-18 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII Вища рада правосуддя: здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до Бюджетного кодексу України; затверджує за поданням Державної судової адміністрації України нормативи кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів; погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду.

Відповідно до п. 3 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України; Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.

Тобто, Вища рада правосуддя бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до Бюджетного кодексу України та здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення її діяльності. Разом з тим, виключно Державна судова адміністрація України може бути головним розпорядником бюджетних коштів щодо фінансування судів, в тому числі на виплату суддівської винагороди.

Обгрунтовуючи необхідність залучення Вищої ради правосуддя в якості третьої особи, позивач посилається на те, що її залучення буде сприяти належному формуванню видатків на суди і в разі необхідності здійснення перерозподілу бюджетних видатків між судами.

Однак, суд наголошує, що саме Державна судова адміністрація, яка визначена позивачем в якості відповідача у цій справі, є головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів.

З огляду на зазначене позивач не довів, на які саме права та обов`язки Ради суддів України та Вищої ради правосуддя може вплинути рішення у цій справі, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення Ради суддів України та Вищої ради правосуддя до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 49, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ради суддів України та Вищої ради правосуддя в адміністративній справі №580/1720/24 за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої суддівської винагороди відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені у рішенні суду.

Суддя Алла РУДЕНКО