Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2024 року справа № 580/10869/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Руденко А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Могили І.,
представника відповідача Покотілової І. (самопредставництво);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/10869/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська хлодня» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
16.01.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 № 8896/23-00-07-08-01.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.09.2023 №8967/23-00-07-08-01/40817035 встановлено порушення позивачем частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-V111 «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу 11 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, по договору поставки від 02.05.2022 №020522, укладеному з FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (ПОЛЬЩА), в розмірі 20 412,50 евро на 8 днів, в розмірі 39 587,50 евро на 8 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 21 день, в розмірі 3 836,50 евро на 25 днів, в розмірі 6 163,50 євро на 25 днів, в розмірі 15 000,00 євро на 28 днів, в розмірі 20 000,00 євро на 65 днів, в розмірі 12 000,00 євро на 77 днів, в розмірі 260,50 євро на 85 днів, в розмірі 6 739,50 євро на 35 днів, в розмірі 3 000,00 євро на 41день, в розмірі 8 000,00 євро на 43 дні, в розмірі 5 000,00 євро на 45 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 58 днів, в розмірі 9 084,85 євро на 64 дні, в розмірі 5 915,15 євро на 57 днів, в розмірі 11 682,10 євро на 57 днів, в розмірі 17 669,00 євро на 57 днів, в розмірі 16 669,17 євро на 51 день, в розмірі 15 187,50 євро на 51 день, в розмірі 20 659,33 євро на 3 дні.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 № 8896/23-00-07-08-01, яким позивачу нарахована пеня за порушення вимог валютного законодавства на суму 1 129 138,04 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2023 № 8896/23-00-07-08-01 позивач зазначає, що Закон України «Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-V111 пов`язує порядок обчислення строку з днем митного оформлення продукції, що експортується, водночас не передбачає тлумачення терміну «день митного оформлення продукції, що експортується», це питання регулюється митним та валютним законодавством.
Проте згідно із статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця, а отже з цієї дати має початок відліку встановленого законом строку валютного контролю. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №П/811/2370/15 та підтримана у постанові від 15.06.2023 у справі П/811/72/16.
З посиланням на інформацію, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби за посиланням https://cabinet.customs.gov.ua/ccdcheck зазначає, що відповідач невірно обрахував кількість днів прострочення сплати валютної виручки, внаслідок чого невірно обрахована сума пені.
Також пункт 109.1 статті 109 Податкового кодексу України передбачає, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим кодексом) діяння (дія, бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб. прирівняних до нього), контролюючих органів, та/або посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Позивач не заперечує, що кошти за товар, проданий за зовнішньоекономічним договором, в передбачені законом строки не надійшли, проте стверджує, що вказане відбулось з вини його контрагента-нерезидента через невиконання умов договору і відповідач не надав жодних доказів, які підтверджують умисне вчинення позивачем діяння, що мало на меті невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених валютним законодавством.
В той же час позивач здійснював активні дії щодо витребування заборгованості у контрагента-нерезидента, що підтверджується листами та претензіями з вимогою сплати боргу, і аналіз приписів Закону №2473 свідчить про те, що він не покладає на резидента всього тягаря з виконання договору та відповідальності за його неналежне виконання, достатня демонстрація того, що резидент вживає активних дій, направлених на вчасне належне виконання договірних умов.
Також зазначає про складний стан щодо здійснення господарської діяльності у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Позивач у 2022-2023 р.р. поніс значні збитки, що вкрай негативно відобразилось на його фінансовому становищі. Винесення оспорюваного рішення ще більше може погіршити фінансове становище позивача, призвести до ускладнень з виконанням зобов`язань позивача, зокрема, виплати заробітної плати працівникам, розрахунків з постачальниками, що в умовах воєнного стану є абсолютно неприпустимим.
З огляду на вказане просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 14.12.2023, вказав, що згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2473 строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Частиною 5 статті 255 Митного кодексу України та пунктом 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 визначено, що відноситься до митного оформлення, коли воно розпочинається і коли закінчується, а тому не може застосовуватись термін «момент здійснення експортної операції», зазначений у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Також позивач у позовній заяві стверджує, що термін між датою оформлення митних декларацій та датами перетину митного кордону складає від 2 до 8 днів, при цьому строки порушення термінів розрахунків складають від 3, а в більшості випадків від 21 до 85 днів. Таким чином, якщо врахувати дату перетину товаром митного кордону сума пені орієнтовно буде складати 1040,0 тис. грн, тобто менше від нарахованої лише на 88 тис. грн.
Посилання позивача на судову практику стосовно моменту вчинення експортної операції вважає необгрунтованим, оскільки висновки сформовані при застосуванні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Щодо вини як умови притягнення до фінансової відповідальності, то така умова передбачена лише у разі притягнення до фінансової відповідальності у випадках, визначених пунктами 123.2 123. 5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2 1251.4 статті 1251 Податкового кодексу України.
При цьому обставини, які виключають вину у вчиненні правопорушення, пом`якшують або звільняють від відповідальності за порушення валютного законодавства Законом №2473 не передбачені. Також Законом №2473 не передбачено звільнення від сплати пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по причині важкого фінансового стану платника податків.
Вважає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до вимог законодавства.
2. РУХ СПРАВИ.
Ухвалою судді від 21.11.2023 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 09.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи.
Протокольною ухвалою суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
3. ВСТАНОВЛЕНІ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ.
Позивач у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська хлодня» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 40817035.
Між позивачем та FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Польща) був укладений договір поставки від 02.05.2022 №020522, згідно якого позивач поставив свіжозаморожені та охолоджені овочі, фрукти та ягоди (коди товару згідно УКТ ЗЕД 070809500, 0710809500, 0811203900, 081190500,0811203100, 0811109000, 0710100000, 0710900000, 0710210000) на загальну суму 655 215,74 Євро (еквівалент 24 213 809,49 грн.)
На адресу ГУ ДПС у Черкаській області надійшла інформація AT «Південний», надана НБУ листами від 27.06.2023 № 25-0005/136/ДСК та 25.07.2023 № 25- 0005/156/ДСК, доведена листами ДПС України від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-02-07 та від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07 щодо порушення ТОВ «Завод Смілянська хлодня» вимог валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У зв`язку з отриманою інформацією на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 23.08.2023 № 1608-п та направлення від 23.08.2023 №2851/23-00-07-08-01 Головним управлінням ДПС у Черкаській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Завод Смілянська хлодня» з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій з експорту товарів по договору поставки від 02.05.2022 №020522 за період з 02.05.2022 по 23.08.2023.
За результатами перевірки складено акт від 05.09.2023 №8967/23-00-07-08- 01/40817035, яким встановлено, що згідно митних декларацій FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (ПОЛЬЩА) за період з 02.05.2022 по 23.08.2023 оплатило 464 174,00 євро (еквівалент 17 813 598,45 грн), з яких на валютний рахунок ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний», МФО 328209, отримано кошти за експортовані товари на загальну суму 463 251,00 євро (еквівалент 17 777 766,35грн), ще 923,00 євро (еквівалент 35 832,10 грн), утримано комісію при перерахуванні коштів банками-кореспондентами, які відповідно до додаткової угоди від 19.05.2022 №01 до договору сплачує продавець. У зв`язку з тим, що зазначена сума (923,00 євро) є незначною при здійсненні кожного платежу, на неї не розповсюджуються граничні строки розрахунків, встановлені пунктом 142 Постанови № 18.
Станом на 23.08.2023 згідно даних документальної перевірки та бухгалтерського обліку платника податків (рахунок 362) дебіторська заборгованість по договору від 02.05.2022 №020522 складає 191 041,74 євро, з яких по 89 075,34 євро настали граничні строки надходження коштів за експортними операціями, встановлені Національними банком України.
Таким чином встановлено порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, по договору поставки від 02.05.2022 № 020522, укладеному з FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (ПОЛЬЩА), в розмірі 20 412,50 евро на 8 днів, в розмірі 39 587,50 евро на 8 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 21 день, в розмірі 3 836,50 евро на 25 днів, в розмірі 6 163,50 євро на 25 днів, в розмірі 15 000,00 євро на 28 днів, в розмірі 20 000,00 євро на 65 днів, в розмірі 12 000,00 євро на 77 днів, в розмірі 260,50 євро на 85 днів, в розмірі 6 739,50 євро на 35 днів, в розмірі 3 000,00 євро на 41день, в розмірі 8 000,00 євро на 43 дні, в розмірі 5 000,00 євро на 45 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 58 днів, в розмірі 9 084,85 євро на 64 дні, в розмірі 5 915,15 євро на 57 днів, в розмірі 11 682,10 євро на 57 днів, в розмірі 17 669,00 євро на 57 днів, в розмірі 16 669,17 євро на 51 день, в розмірі 15 187,50 євро на 51 день, в розмірі 20 659,33 євро на 3 дні.
За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 25.09.2023 №8896/23-00-07-08-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ІПС за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) на суму 1 129 138,04 грн., яке отримано платником 29.09.2023.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Спірні відносини регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-V111 (далі Закон №2473-V111), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.
Згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів;
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Іноземна валюта:
- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,
- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,
- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473- VIII).
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
Згідно статті 1 Закону № 2473- VIII валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Відповідно до частини 9 статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно частини 4 статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Згідно частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частиною сьомою статті 13 Закону №2473 передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Згідно пункту 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Згідно пункту 144 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Згідно пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Згідно пункту 9 Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
5. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Спірним питанням у цій справі є момент, з якого розпочинається відлік граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, передбачені статтею 13 Закону № 2473-VIII.
Частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
У період, охоплений перевіркою (з 05.05.2023 по 23.08.2023), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів передбачені у статті 13 Закону № 2473-VIII, згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) і становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Позивач відповідно до Закону №959-ХІІ є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним із видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є експорт товарів.
За змістом абзацу десятого статті 1 Закону №959-ХІІ експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
При цьому моментом здійснення експорту (імпорту) відповідно до статті 1 Закону №959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Аналізуючи положення наведених вище нормативно-правових актів, Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі №П/811/2370/15 (провадження №К/9901/25888/18), дійшов висновку про те, що моментом вчинення експортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 1, 2, 4 Закону №185/94-ВР, є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати початок відліку встановленого законом строку валютного контролю.
Вказаний висновок підтримано у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №П/811/16, у якій зазначено, що Палата Верховного Суду, до якої входить колегія суддів, яка розглядала вказану справу в касаційному порядку, відступу від цього висновку не зробила, а відтак, в силу норм частини п`ятої статті 242 КАС України цей висновок повинен враховуватися при застосуванні зазначених норм у подібних правовідносинах.
Обставини у справі, що розглядаються, є подібними до обставин у справах №П/811/2370/15 та №П/811/16, тому на підставі ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у вказаних справах.
Судом встановлено, що відповідач обрахував строки розрахунків по зовнішньоекономічних операціях починаючи з дати оформлення митних декларацій. Проте відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби за посиланням https://cabinet.customs.gov.ua/ccdcheck, дата перетину кордону, тобто дата здійснення експорту товару не відповідає даті оформлення митної декларації, оскільки товар знаходився на митній території України іще декілька днів (від 1 до 4).
З розрахунку пені за порушення позивачем строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях вбачається зменшення кількості днів порушень по 20-ти митних деклараціях на 2, 3, 4 дні та зайве нарахування пені на загальну суму 88 364,47 грн.
Отже пеня за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях у сумі 1 129 138,04 грн, передбачена податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2023 №8896/23-00-07-08-01, підлягає зменшенню на 88 364,47 грн.
Щодо інших доводів позивача, то вони є безпідставними.
Так, позивач з посиланням на ст. 109 ПК України зазначає, що порушення строків розрахунків по договору поставки №020522 від 02.05.2022 допущено контрагентом FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (ПОЛЬЩА), а тому за відсутності вини позивача підстави для застосування пені за порушення строків розрахунків по зовнішньокономічних операціях відсутні.
Пунктом 109.1 ст. 109 ПК України передбачено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Згідно з пунктом 109.2 ст. 109 ПКУ порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 109.3 ст. 109 ПКУ у випадках, визначених пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125і.2 - 1251.4 статті 125і цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Таким чином встановлення вини особи для притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення необхідне у випадках, коли фінансова відповідальність наступає у випадках, визначених пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125і .2 - 1251.4 статті 125і цього Кодексу, і які не передбачають відповідальність за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Натомість відповідальність за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями передбачена частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, згідно якої порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Тобто Закон № 2473 покладає відповідальність за дотримання строків розрахунків саме на резидентів, і обставини, що виключають вину у вчиненні правопорушення, пом`якшують або звільняють від відповідальності за порушення валютного законодавства вказаним Законом не передбачені. Отже посилання позивача на приписи ст. 109 ПК України є безпідставними.
Щодо посилання позивача на важкий фінансовий стан, то Законом № 2473 не передбачено звільнення від сплати пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД з вказаної підстави.
Позивач також посилається на ту обставину, що здійснював активні дії щодо витребування заборгованості від контрагента-нерезидента, а саме, на адресу контрагента-нерезидента FRESHFROST Sp. Z.o.o. неодноразово надсилались листи (вих.№45/1 від 02.06.2023, вих.№46/1 від 05.06.2023, вих.№47/2 від 10.06.2023) та претензії з вимогою сплати борг (вих.№49/2 від 21.06.2023, вих.№51/2 від 28.06.2023, вих.№51/3 від 04.07.2023).
Проте вказані документи не є підставою для звільнення від нарахування пені, позаяк відповідно до частини сьомої етапі 13 Закону № 2473 лише прийняття позовної заяви про стягнення заборгованості з нерезидента судом, міжнародним судом або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку є підставою для зупинення нарахування пені до закінчення розгляду по справі. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем, і такі документи позивачем не надані.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 року №8896/23-00-07-08-01 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська хлодня» (код ЄДРПОУ 40817035) пені за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності підлягає скасуванню у сумі 88 364,67 грн, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір у сумі 14253,07 грн.
Позовні вимоги задоволені частково у сумі 88 364,67 грн, що становить 7,83% від суми позовних вимог (1 129 138,04 грн.).
Отже на відповідача покладаються судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1116,02 грн (розрахунок: 14253,07 х 7,83% = 1 116,02 грн)
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25 вересня 2023 року №8896/23-00-07-08-01 про нарахування товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська хлодня» (код ЄДРПОУ 40817035) пені за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності у сумі 88 364 (вісімдесят вісім тисяч 364) гривень 67 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська хлодня» (вул. Ржевська, буд. 24-б, с. Холодноярське, Смілянський район, Черкаська обл, код ЄДРПОУ 40817035) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 116 (одна тисяча сто шістнадцять) гривень 02 копійки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 23 лютого 2024 року.
Суддя Алла РУДЕНКО
