РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2024 року

м. Київ

справа №990/183/23

адміністративне провадження № П/990/183/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Мартинюк Н.М.,

суддів - Білак М.В., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Курбатової В.В.,

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ксендзова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними і скасування рішень у частині,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог і предмет спору

23 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якій просить:

- визнати протиправним і скасувати пункт 1 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - «ВККС України») від 26 липня 2023 року №37/зп-23 «Про затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19» в частині, що стосується визнання ВККС України, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді місцевого суду з індивідуальним кодом 0090698 є істотними та мають наслідком визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19;

- визнати протиправним і скасувати пункт 1 рішення ВККС України від 26 липня 2023 року №39/зп-23 «Про затвердження декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19» в частині, що стосується визнання ВККС України, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді ОСОБА_1 є істотними та мають наслідком визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19;

- визнати протиправними і скасувати пункти 5, 7 рішення ВККС України від 26 липня 2023 року №39/зп-23 «Про затвердження декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19»;

- визнати протиправними і скасувати пункти 5, 6, 11, 12 рішення ВККС України від 1 серпня 2023 року №45/зп-23 «Про затвердження рейтингів кандидатів на посаду судді та резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого суду в нових редакціях».

Аргументи позивача

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він є учасником добору на посаду судді місцевого суду, оголошеного ВККС України рішенням №28/зп-17 від 3 квітня 2017 року, і був допущений до складення кваліфікаційного іспиту за графіком: 1 серпня 2019 року - письмове анонімне тестування; 27 серпня 2019 року - анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації загального суду; 29 серпня 2019 року - анонімне письмове практичне завдання зі спеціалізації господарського суду.

29 серпня 2019 року ОСОБА_1 здійснювалось виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації господарського суду під індивідуальним кодом 0090698.

В ході проведення цього іспиту представники Комісії склали стосовно позивача протокол реєстрації порушення, відповідно до якого о 13 год 57 хв уповноважений представник Комісії виявив аркуш паперу формату А4 із записами (фрагмент судового рішення) в кармані брюк учасника іспиту з індивідуальним кодом 0090698. Вказаний аркуш вилучено та долучено до цього протоколу як Додаток 1.

Позивач наголошує, що цей аркуш паперу дійсно перебував у кишені його брюк, проте він його виймав виключно перед початком іспиту, за для того аби нагадати собі структуру написання судового рішення. Звертає особливу увагу, що під час усього іспиту жодного разу не виймав цей папірець та навіть не намагався цього зробити. А в кишені цей аркуш залишився лежати із початком іспиту через хвилювання ОСОБА_1 , а не через намір його використати як заборонене джерело інформації.

ОСОБА_1 указує, що надалі ВККС України прийняла рішення №37/зп-23 від 26 липня 2023 року, яким визнала зафіксоване порушення істотним та визнала його таким, що не склав кваліфікаційний іспит. Іншим рішенням №39/зп-23 від 26 липня 2023 року Комісія прийняла таке ж рішення (з декодованими даними особи позивача) та затвердила результати кваліфікаційного іспиту, згідно з яким позивач не склав іспит.

На тлі цього ОСОБА_1 стверджує, що рішення відповідача від 26 липня 2023 року №37/зп-23 і №39/зп-23 у частині, які його стосуються, прийняті протиправно, необґрунтовано, не у спосіб, передбачений законом, з порушеннями принципу участі у прийнятті рішення і принципів рівності перед законом та пропорційності.

Наполягає, що не порушував підпункт 5 пункту 17.1. і підпункт 6 пункту 17.2 розділу IV Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду суддів, затвердженого рішенням ВККСУ України від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18 (далі - «Положення»).

Позицію про необґрунтованість оскаржених рішень ОСОБА_1 мотивує тим, що Комісія в цих рішеннях: а) не вказала зміст виявленого аркуша паперу та не зазначила який саме фрагмент судового рішення міститься на ньому; б) не вказала яким чином та за яких обставин (у законний чи незаконний спосіб) здійснено виявлення цього аркуша; в) не вказала чи користувався під час іспиту цим аркушем кандидат; г) не вказала яким чином вплинув або міг вплинути виявлений аркуш на виконання кандидатом кваліфікаційного іспиту та визначення його результатів; ґ) не вказала зміст наданих пояснень кандидатом на протокол реєстрації порушень від 29 серпня 2019 року.

Окрім зазначеного, ОСОБА_1 наполягає, що при ухваленні оскаржуваних рішень, ВККСУ: не досліджувала матеріали відеозапису виконаного 29 серпня 2019 року анонімного письмового завдання; розглядала протокол від 29 серпня 2019 року за відсутності та без виклику позивача; безпідставно керувалася загальноприйнятими стандартами академічної доброчесності та стандартом доказування «обґрунтованих сумнівів».

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю і просив позов задовольнити.

Аргументи відповідача

У відзиві ВККС України просить відмовити у задоволенні позову.

Позиція Комісії полягає в тому, що допущене позивачем порушення є проявом якостей, які несумісні зі статусом майбутнього судді і негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу та ставлять під обґрунтований сумнів питання його доброчесності. Тому Комісія відстоює позицію про те, що допущене порушення є істотним та слугує безумовною підставою для припинення участі позивача у кваліфікаційному іспиті і визнання його таким, що не склав цей іспит, у відповідності до підпункту 5 пункту 12 розділу VI Положення.

Комісія стверджує, що під час ухвалення оскаржуваних рішень здійснила аналіз усіх обставин справи.

Твердження позивача щодо відсутності в рішенні №37/зп-23 інформації щодо змісту виявленого аркуша паперу, обставин виявлення вказаного аркуша паперу, відсутність інформації щодо того, чи користувався позивач вказаним аркушем, чи вплинула інформація, яка містилася в аркуші паперу на складення кваліфікаційного іспиту, є на думку Комісії безпідставними, оскільки факт недотримання позивачем обов?язку учасника іспиту скласти на час проходження іспиту особисті речі до призначеного для цього пакета, зафіксований в протоколі від 29 серпня 2023 року, та який не заперечується позивачем, сам по собі є порушенням порядку складання кваліфікаційного іспиту, який кореспондує із забороною, визначеною підпунктом 6 пункту 17.2 розділу IV Положення, використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачені Положенням. На цій основі стверджує про дотримання принципу рівності всіх учасників добору.

Доводи позивача щодо відсутності в рішенні №37/зп-23 змісту та аналізу наданих ним пояснень щодо вчиненого порушення, на переконання Комісії, є необґрунтованими, оскільки ухвалюючи рішення за результатами проведення кваліфікаційного іспиту Комісія діяла в межах своїх дискреційних повноважень, при цьому зазначивши про зміст виявленого порушення та врахувавши надані заявником пояснення.

Стосовно питання участі позивача у прийнятті оскаржуваних рішень, то Комісія зазначає, що інформація про її засідання й порядок денний на 26 липня 2023 року були оприлюдненні завчасно і для повідомлення позивача про це за допомогою поштового зв`язку у Комісії не було обов`язку й потреби.

Довід позивача про ухвалення Комісією рішення без дослідження матеріалів відеозапису проведення 29 серпня 2019 року анонімного письмового практичного завдання, за твердженням Комісії, є голослівним.

Стосовно вимоги позивача скасувати рішення ВККС України від 1 серпня 2023 року №45/зп-23, яким встановлені рейтинг і резерв на заміщенням вакантних посад суддів місцевих судів і місцевих господарського судів, ВККС України також заперечує щодо цього, наголошуючи, що така вимога не є ефективним способом захисту прав позивача. Більше того, акцентує увагу на порушенні прав та інтересів решти кандидатів, включених до цих списків.

На цій основі ВККС України відстоює позицію про дотримання нею вимог, установлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення оскаржених рішень.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Установлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин

3 квітня 2017 року ВККС України ухвалила рішення №28/зп-17, яким оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.

ОСОБА_1 був допущений до участі у цьому доборі.

Рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19 призначено кваліфікаційний іспит у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС України від 3 квітня 2017 року №28/зп-17, та визначено такі дати виконання анонімних письмових практичних завдань:

- зі спеціалізації місцевого загального суду: 2, 7, 12, 15, 20 та 27 серпня 2019 року;

- зі спеціалізації місцевого адміністративного суду: 5, 8, 13, 16, 21 та 28 серпня 2019 року;

- зі спеціалізації місцевого господарського суду: 6, 9, 14, 19, 22 та 29 серпня 2019 року.

Рішенням ВККС України від 1 серпня 2019 року №141/зп-19 до виконання анонімних письмових практичних завдань допущено 368 кандидатів на посаду судді.

У визначені Комісією дати участь у виконанні практичних завдань взяли всі кандидати:

1) з адміністративної спеціалізації - 342 кандидати на посаду судді;

2) з господарської спеціалізації - 321 кандидат на посаду судді;

3) із загальної спеціалізації - 365 кандидатів на посаду судді.

29 серпня 2018 року о 15:38 год уповноважені представники ВККС України, у межах виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду, склали Протокол реєстрації порушень стосовно учасника іспиту з індивідуальними кодом: 0090698 (том 1, а.с.93).

Згідно з цим Протоколом, датою порушення є 29 серпня 2019 року; час порушення - 13 год 57 хв.

Згідно змісту цього протоколу уповноважений представник Комісії виявив аркуш паперу формату А4 із записами (фрагмент судового рішення) в кармані брюк учасника іспиту з індивідуальним кодом 0090698. Вказаний аркуш вилучено та долучено до цього протоколу як Додаток 1.

Як вбачається із цього додатку 1 виявлений аркуш включає в себе рукописний текст з набором різних фраз, посилань та речень. А також друковану частину (на другому аркуші), яка включає в себе фрагмент резолютивної частини рішення судді В.О. Ржепецького, і також рукописні помітки, фрази, речення, номери статей та назви рішення ЄСПЛ (т. 1 а.с. 94-95).

У поданих до Комісії поясненнях, які є додатком 2 до вказаного протоколу, ОСОБА_1 пояснив, що цей фрагмент паперу під час іспиту не використовував, а через сильне душевне хвилювання, спричинене іспитом, перед його початком забув викласти цей папірець з кишені. Між тим, зауважив, що цей аркуш був складений вдвоє і поміщений глибоко до кишені брюк. Наміру його використовувати у ОСОБА_1 не було. Зауважив, що факт невикористання цим папірцем упродовж іспиту підтверджується відеозаписом самого іспиту. Застеріг, що під час розгляду протоколу має бажання бути присутнім особисто (т. 1 а.с. 96-97).

Зі змісту Акта закриття сейф-пакета(-ів) з матеріалами іспиту вбачається, що 29 серпня 2019 року о 15 год 39 хв, було запаковано протокол реєстрації порушення. До того ж, з цього акта вбачається, що кваліфікаційний іспит зі спеціалізації місцевого господарського суду розпочався 09 год 55 хв (т.1 а.с. 98).

Судом у судовому засіданні досліджено також відеозаписи засідання Комісії, а також запис іспиту від 29 серпня 2019 року (т. 3 а.с. 121).

26 липня 2023 року ВККС України розглядала питання щодо протоколів реєстрації порушень порядку складення кваліфікаційного іспиту та затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19 (том 1, а.с. 82-85, том 3, а.с.146-149). Вирішуючи ці питання, ВККС України установила таке:

Під час виконання анонімних письмових практичних завдань зареєстровано порушення порядку складення кваліфікаційного іспиту дев`ятьма кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0095760, 0015615, 0005637, 0076518, 0040827, 0045432, 0075046 та 0090698.

Зокрема, уповноваженими працівниками Комісії на етапі формування зошитів для виконання практичного завдання зафіксовано використання кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040827 та 0045432 рішень Конституційного суду України, текст яких було відкрито на офіційному веб-сайті Верховної ради України.

Також зафіксовано відкриття на офіційному вебсайті Верховної Ради України текстів рішень Конституційного суду України кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0005637 та 0076518, а кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0095760 - тексту резолютивної частини ухвали Вищого адміністративного суду України.

Стосовно таких кандидатів уповноваженими працівниками Комісії складено протоколи реєстрації порушень з посиланням на порушення ними підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення.

У протоколі реєстрації порушень, складеному стосовно кандидата на посаду судді з індивідуальним кодом 0040546, зафіксовано порушення ним підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV, підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV та підпункту 3 пункту 17.3 розділу IV Положення, а саме у кандидата виявлено мобільний телефон, що містив відкриті вкладки з інформацією, яка може бути пов`язана з написанням практичного завдання.

Згідно з протоколом реєстрації порушень, складеним стосовно кандидата на посаду судді з індивідуальним кодом 0090698, уповноваженим представником Комісії зафіксовано порушення підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV та підпункт 6 пункту 17.2 розділу IV Положення, а саме виявлено в кишені аркуш паперу формату А4 з фрагментом судового рішення.

Кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0015615 під час написання практичного завдання використано Кодекс України про адміністративні правопорушення, що містив вклейки зі сторінками текстів судових рішень за результатами розгляду модельних судових справ, включених до бази практичних завдань. Стосовно кандидата уповноваженими працівниками Комісії складено протокол реєстрації порушень з посиланням на порушення підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення (том 1, а.с. 82-85).

Стосовно цих 9 (дев`яти) кандидатів ВККС України ухвалила рішення №37/зп-23, пунктом 1 якого визнала, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит (том 1, а.с. 82-85).

Це рішення ВККС України мотивувала посиланням на підпункт 5 пункту 12 розділу VI Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18; частину першу статті 69, частину першу статті 70, частину двадцять першу статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і водночас зазначила таке:

Аналіз конституційних та законодавчих положень, які регламентують порядок добору кандидатів на посаду судді, дозволяє дійти висновку, що це складний, поетапний, тривалий процес відбору та призначення високопрофесійних та доброчесних (високоморальних, гідних) кандидатів на посаду судді.

Добір неможливо провести без дотримання загальних засад. При цьому принципи формування суддівського корпусу є похідними від принципів функціонування судової влади - справедливості, верховенства права, законності, незалежності, відкритості тощо. Керуючись зазначеними засадничими положеннями, Комісія має безпосередньо виявити належні теоретичні знання та рівень професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступінь його готовності та здатності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особисті моральні якості кандидата.

Авторитет судової влади та довіра до неї формуються залежно від персональної довіри до осіб, які обіймають посади суддів та становлять суддівський корпус. Важливо, щоб кандидат на посаду судді не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки, яка може поставити під сумнів його відповідність вимогам, визначеним у статті 127 Конституції України та статті 69 Закону.

Нормативно-етичним підґрунтям зобов`язань, заборон та інших правил, які застосовуються до учасників іспиту та чітко визначені в умовах кваліфікаційного іспиту, виступають загальноприйняті стандарти академічної доброчесності, дотримання яких забезпечує довіру до його результатів, оскільки позбавляє будь-кого з конкурсантів невиправданих переваг та усуває сумніви у справедливості оцінювання. Отже, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до таких правил є проявом тих якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді та мають негативний вплив на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу.

Дослідивши протоколи реєстрації порушень з долученими до них додатками та поясненнями кандидатів, члени Комісії дійшли згоди, що зазначені вище порушення є істотними, оскільки суперечать принципам справедливості, законності, прозорості і рівності для всіх учасників іспиту, які закріплені у Положенні. Отже, кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0095760, 0015615, 0005637, 0076518, 0040827, 0045432, 0075046 та 0090698, кожним у свій спосіб допущено істотні порушення порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту, які ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності таких осіб, що є безумовною підставою для припинення їх участі у кваліфікаційному іспиті та узгоджується з підпунктом 5 пункту 12 розділу VI Положення.

Враховуючи вказані вище обставини, Комісія припиняє участь кандидатів на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0095760, 0015615, 0005637, 0076518, 0040827, 0045432, 0075046 та 0090698 в іспиті та визнає їх такими, що не склали кваліфікаційний іспит» (том 1, а.с. 82-85).

Одночасно з цим, пунктами 2, 3, 4 рішення №37/зп-23 від 26 липня 2023 року ВККС України затвердила кодовані результати виконаних кандидатами анонімних письмових практичних завдань: зі спеціалізації місцевого загального суду під час кваліфікаційного іспиту (додаток 1); спеціалізації місцевого адміністративного суду (додаток 2); спеціалізації місцевого господарського суду (додаток 3).

Зі спеціалізації місцевого загального суду кандидат з кодом 0098647 27 серпня 2019 року набрав 91,5 балів, максимально можлива кількість балів за практичне завдання - 120 (позиція 266 у додатку 1 до рішення №37/зп-23) (том 1, а.с. 80).

Зі спеціалізації місцевого господарського суду кандидат з кодом 0090698 29 серпня 2019 року набрав 92,5 балів, максимально можлива кількість балів за практичне завдання - 120 (позиція 152 у додатку 2 до рішення №37/зп-23) (том 1, а.с. 81).

Також 26 липня 2023 року ВККС України ухвалила рішення №39/зп-23 про затвердження декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19 (том 1, а.с. 108-111, а.с. 116-118).

У мотивувальній частині цього рішенні ВККС України зазначила, що мінімально допустимий бал іспиту за однією спеціалізацією - 157,5. Водночас Комісія указала, що згідно з пунктом 12 розділу VI Положення особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі: 1) набрання менше 75% максимально можливого бала за складення першого етапу іспиту (тестування); 2) ненабрання мінімальної кількості балів, визначених пунктом 11 цього розділу; 3) неявки на один або більше етапів іспиту; 4) відмови від складення одного або більше етапів іспиту; 5) допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним.

Пунктом 1 рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року ВККС України визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді кандидатами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційний іспит.

Пунктами 2, 4, 5, 6 рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року ВККС України затвердила декодовані результати виконаного під час кваліфікаційного іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду та загалом результати кваліфікаційного іспиту із цих спеціалізацій (том 1, а.с. 110).

Пункт 313 додатку 4 до рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року стосується результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 зі спеціалізації місцевого загального суду:

- у цьому пункті вказано, що ОСОБА_1 за тестування (код 0010209) набрав 86,625 балів і за практичне завдання (код 0098647) набрав 91,5 бала;

- у графі «Результат іспиту» зазначено, що ОСОБА_1 набрав загальну кількість балів 178,125 і має результат «не складено» (том 1, а.с. 114).

Пункт 277 додатку 5 до рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року стосується результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 зі спеціалізації місцевого господарського суду:

- у цьому пункті зазначено, що ОСОБА_1 за тестування (код 0010209) набрав 86,625 балів і за практичне завдання (код 0090698) набрав 92,5 бала;

- у графі «Результат іспиту» зазначено, що ОСОБА_1 набрав загальну кількість балів 179,125 і має результат «не складено» (том 1, а.с. 115).

1 серпня 2023 року ВККС України ухвалила рішення №45/зп-23 про затвердження рейтингів кандидатів на посаду судді та резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого суду в нових редакціях (том 1, а.с.142-145).

Пунктами 5, 6 цього рішення Комісія вирішила:

- визначити рейтинг 996 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду в новій редакції згідно з додатком 1;

- визначити рейтинг 551 кандидата на посаду судді місцевого господарського суду в новій редакції згідно з додатком 2.

Також пунктами 5, 6 рішення №45/зп-23 від 1 серпня 2023 року Комісія затвердила:

- резерв 523 кандидатів на заміщення вакантних посад суддів місцевого загального суду в новій редакції згідно з додатком 7;

- резерв 380 кандидатів на заміщення вакантних посад суддів місцевого господарського суду в новій редакції згідно з додатком 8.

У матеріалах справи міститься також Висновок експерта №23-6427 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, складений Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 15 січня 2024 року. Відповідно до цього доказу, об`єктивний зміст підпункту 6 пункту 17.2 Розділу IV Положення є таким: «застосовувати друковані або електронні документи в період, коли здійснюється, реалізується виконання певного обсягу роботи». Джерела документального характеру тут є об`єктом дії, названої дієсловом «використовувати», тобто передбачено здійснення активних дій з паперовими або електронними носіями інформації. Дієслово «використовувати» належить за семантичною класифікацією до агентивних дієслів, що вказує на те, що діяч під час використання дії є активним, фізично впливає на певний об`єкт і викликає в ньому певні зміни.

Джерела права

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі також - «Закон №1402-VIII») добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:

1) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;

2) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді.

В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік;

3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;

4) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;

5) допуск Вищою кваліфікаційною комісією суддів України осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;

6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;

7) встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;

9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;

10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;

11) зарахування Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

12) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;

13) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді;

14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;

15) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.

Добір кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, проводиться з особливостями, визначеними рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з нормами статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.

Кваліфікаційний іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. На кожному його етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, професійних організацій правників, а також правозахисних організацій.

Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.

Якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначає рейтинг кандидатів на посаду судді відповідно до кількості набраних кандидатами балів за результатами кваліфікаційного іспиту. У рейтингу також окремо відображаються бали із завдань, якими перевіряють здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України зараховує до резерву на заміщення вакантних посад суддів тих кандидатів, які набрали не менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо кандидата на посаду судді може бути оскаржено в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.

Згідно з частиною п`ятою статті 101 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.

Відповідно до частини сьомої статті 101 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

Задля виконання припису частини п`ятої статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України ухвалила рішення від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18 про затвердження Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді (далі також - «Положення №211/зп-18»).

До цього Положення ВККС України вносила зміни рішеннями від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18, від 19 квітня 2019 року №53/зп-19, від 24 червня 2019 року №105/зп-19, від 26 липня 2023 року №38/зп-23.

Пункт 5 розділу І Положення №211/зп-18 установлює, що принципами іспиту є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини.

Пункт 7 розділу І Положення №211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18) визначив, що складення кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді включає такі етапи:

1) складення тестування щодо виявлення належних теоретичних знань;

2) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією);

3) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією);

4) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією).

Черговість етапів проведення виконання практичного завдання зі спеціалізацій визначається рішенням Комісії.

Пункт 6 розділу ІІ Положення №211/зп-18 передбачає, що на етапах складення кваліфікаційного іспиту кандидати на посаду судді виконують такі завдання:

1) складення тестування - окремий тест (тестові запитання), який виконується шляхом надання учасником відповідей на запитання;

2) виконання практичного завдання - модельна судова справа, яка виконується шляхом викладення або продовження викладення модельного судового рішення за результатами модельного розгляду справи по суті та відповідно до наявних у ній документів. Завдання щодо викладення або продовження викладення модельного судового рішення визначається у змісті конкретного практичного завдання.

Абзац 1 пункту 2 розділу IV Положення №211/зп-18 передбачає, що кваліфікаційний іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту етапів іспиту, визначених пунктом 7 розділу І Положення.

Пункт 12 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює тривалість складення етапів кваліфікаційного іспиту: 1) тестування - 120 хвилин; 2) виконання практичного завдання - 300 хвилин.

Пункт 13 розділу IV Положення №211/зп-18 передбачає, що перед початком проведення відповідного етапу іспиту уповноважені представники Комісії ознайомлюють учасників іспиту із правилами його складення.

Пункт 17 розділу IV Положення №211/зп-18 визначає правила, з дотриманням яких здійснюється складання кваліфікаційного іспиту, і включає перелік прав, заборон і обов`язків учасника іспиту.

Підпункт 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює, що учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування.

Підпункт 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює, що учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту.

Підпункт 10 підпункту 17.3 пункту 17 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює, що учаснику зобов`язаний не порушувати правил складання іспиту.

Пункт 18 розділу IV Положення №211/зп-18 передбачає, що у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту.

Факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією (пункт 22 розділу IV Положення №211/зп-18).

За змістом пункту 3 розділу V Положення №211/зп-18 оцінювання показників іспиту передбачає:

- рівень знань за результатами складення тестування - 90 балів;

- практичні навички та уміння написання тексту судового рішення зі спеціалізації місцевого загального суду - 120 балів;

- практичні навички та уміння написання тексту судового рішення зі спеціалізації місцевого адміністративного суду - 120 балів.

Пункт 13 розділу V Положення №211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18) визначає, що максимально можливий бал за складення першого етапу іспиту - 90 балів.

Максимально можливий бал за складення першого етапу іспиту та одного з наступних етапів іспиту, обраного кандидатом на посаду судді, - 210.

У разі виявлення бажання кандидатом на посаду судді виконувати практичне завдання за більш ніж однією спеціалізацією, набрані ним бали за результатами складення виконання практичного завдання за спеціалізаціями не сумуються.

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Положення №211/зп-18 результати іспиту затверджуються Комісією.

Пункт 8 розділу VІ Положення №211/зп-18 передбачає, що під час затвердження кодованих результатів іспиту Комісія вирішує питання щодо робіт, які не було розпізнано або виявлено програмним забезпеченням, а також протоколів реєстрації порушень порядку, складених під час іспиту (за наявності таких випадків).

За результатами розгляду протоколу Комісія може ухвалити рішення про припинення участі особи в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту.

Відповідно до пунктів 9, 10 розділу VІ Положення №211/зп-18 розгляд питання щодо порушень учасниками іспиту порядку складення іспиту (за наявності таких випадків) здійснюється до моменту декодування робіт відповідного етапу іспиту.

Результати відповідного етапу іспиту декодуються після проведення оцінювання всіх його завдань.

Згідно з пунктом 11 розділу VІ Положення №211/зп-18 особа вважається такою, що успішно склала іспит, у разі набрання не менше 75% максимально можливого бала за складення іспиту.

Пункт 12 розділу VІ Положення №211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18) передбачає, що особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі:

1) набрання менше 75% максимально можливого бала за складення першого етапу іспиту (тестування);

2) ненабрання мінімальної кількості балів, визначених пунктом 11 цього розділу;

3) неявки на один або більше етапів іспиту;

4) відмови від складення одного або більше етапів іспиту;

5) допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним.

Пункти 16, 17 розділу VІ Положення №211/зп-18 передбачають, що результати іспиту затверджуються Комісією й оприлюднюються на її офіційному веб-сайті не пізніше наступного робочого дня після ухвалення Комісією відповідного рішення. Бали за складення етапів іспиту відображаються окремо.

Результати іспиту дійсні протягом трьох років з дати їх затвердження Комісією та можуть бути використані під час конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду. Термін дії результатів іспиту завершується наступного дня за днем їх затвердження Комісією через три роки.

Відповідно до пунктів 18, 19, 21 розділу VІ Положення №211/зп-18 визначають, що на підставі результатів, отриманих учасниками іспиту за підсумками успішного складення іспиту, формується рейтинг кандидатів на посаду судді (далі - рейтинг).

Рейтинг визначається відповідно до кількості набраних учасниками іспиту балів і формується за спеціалізаціями.

У рейтингу зазначається: 1) місце кандидата у такому рейтингу; 2) прізвище, ім`я та по батькові кандидата; 3) дата затвердження результатів іспиту; 4) кількість набраних кандидатом балів під час складення тестування та виконання практичного завдання із відповідної спеціалізації; 5) загальна кількість набраних кандидатом балів за складення іспиту; 6) дата завершення терміну перебування у рейтингу.

Рейтинг затверджується Комісією за кожною спеціалізацією окремо та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів після затвердження.

Згідно з пунктами 22, 23 розділу VІ Положення №211/зп-18 до резерву на заміщення вакантних посад суддів (далі - резерв) зараховуються кандидати на посаду судді, які успішно склали іспит. У резерві зазначається прізвище, ім`я та по батькові кандидата та його місце у рейтингу за відповідними спеціалізаціями.

Резерв затверджується Комісією та опубліковується на її офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів після затвердження.

Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду

Суд, вивчивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, виходить із такого.

Спір виник у межах правовідносин з приводу добору кандидатів на посаду судді, оголошеного рішенням ВККС України №28/зп-17 від 3 квітня 2017 року.

ОСОБА_1 взяв участь у цьому доборі і для зайняття посади судді успішно подолав 9 з 15 стадій, передбачених статтею 70 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Безпосередньо спірні правовідносини виникли довкола десятої стадії цього добору: складення позивачем кваліфікаційного іспиту та встановлення Комісією його результатів.

На цій стадії добору ОСОБА_1 пройшов тестування та виконав практичне завдання за обраними спеціалізаціями - місцевого загального та місцевого господарського судів.

За тестування позивач отримав 86,625 балів.

За виконання практичного завдання за спеціалізацією місцевого загального суду позивач отримав 91,5 бала.

За виконання практичного завдання за спеціалізацією місцевого господарського суду позивач отримав 92,5 бала.

У підсумку в обох випадках позивач набрав мінімальну кількість балів (157,5), яка була необхідною для успішного складення кваліфікаційного іспиту.

Втім, 29 серпня 2019 року на етапі проходження ОСОБА_1 практичного завдання за спеціалізацією місцевого господарського суду уповноважені працівники ВККС України виявили у ОСОБА_1 (індивідуальний номер НОМЕР_1 ) аркуш паперу А4 із записами (фрагмент судового рішення) в кишені брюк та внесли відомості про цей факт до Протоколу реєстрації порушень.

Комісія рішеннями від 26 липня 2023 року №37/зп-23, №39/зп-23 визнала порушення, зафіксоване щодо ОСОБА_1 , істотним і таким, що має наслідком визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит. На основі цього Комісія затвердила негативні результати іспиту для позивача за обома спеціалізаціями, внаслідок чого припинила його участь у доборі, оголошеному 3 квітня 2017 року.

Рішення від 26 липня 2023 року №39/зп-23 за своєю суттю є похідним від рішення №37/зп-23.

Рішення від 26 липня 2023 року №37/зп-23 мотивоване тим, що у позивача виявлено в кишені аркуш паперу формату А4 з фрагментом судового рішення під час виконання практичного завдання є порушенням ним підпункту 5 пункту 17.1 та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді; ставить під обґрунтований сумнів його доброчесність та слугує підставою для припинення участі такого кандидата у кваліфікаційному іспиті незалежно від його етапу.

У цьому спорі позиція ВККС України побудована на основі висновку про те, що ОСОБА_1 мав при собі і використовував заборонене джерело інформації під час виконання практичного завдання з господарської спеціалізації.

Позивач ставить під сумнів обґрунтованість і законність такого висновку. Його позиція заснована, головним чином, на доводах про невикористання виявленого аркушу паперу при вирішенні модельної справи та написанні рішення, а також ненаданні Комісією оцінки цим обставинам.

Зваживши доводи сторін, Суд відхиляє доводи позивача і вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Спірні правовідносини є предметом регулювання норм статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням ВККС України від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18.

Суть кваліфікаційного іспиту - це атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді (частина перша статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Мета кваліфікаційного іспиту - виявлення належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя (частина друга статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Кваліфікаційний іспит проводить ВККС України у кілька етапів: тестування теоретичних знань кандидатів і виконання ними практичного завдання за однією чи кількома спеціалізаціями (частини третя, четверта статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; пункт 7 розділу І Положення №211/зп-18).

За кваліфікаційний іспит кандидат може набрати максимум 210 балів (90 балів за тестування і 120 балів за виконання практичного завдання з однієї спеціалізації). Аби успішно скласти кваліфікаційний іспит та потрапити у резерв на заміщення вакантних посад судді, кандидат повинен набрати не менше 75% максимального бала за кваліфікаційний іспит, тобто 157,5 бала (частини сьома, десята статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; пункти 3, 13 розділу V, пункт 11 розділу VІ Положення №211/зп-18 (зі змінами згідно з рішенням Комісії від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18).

Порядок складення кваліфікаційного іспиту й методика оцінювання кандидатів передбачають правила прохождення іспиту й низку прав, обов`язків та заборон для кандидатів, зокрема щодо джерел інформації, дозволених і заборонених їм для використання під час виконання практичного завдання (частина п`ята статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пункт 17 розділу ІV Положення №211/зп-18).

Порушення особою порядку складення кваліфікаційного іспиту надає ВККС України право на будь-якому етапі припинити її участь в іспиті та визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит (пункт 18 розділу ІV, пункт 8 розділу VІ Положення №211/зп-18).

У випадку допущення особою порушення порядку складення іспиту, яке рішенням ВККС України визнано істотним, ця особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит (підпункт 5 пункту 12 розділу VІ Положення №211/зп-18 зі змінами згідно з рішенням Комісії від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18).

Норми Положення №211/зп-18 передбачають для ВККС України свободу розсуду в оцінці істотності порушення, допущеного кандидатом під час кваліфікаційного іспиту, тож не усі порушення можуть тягти за собою обов`язкову його дискваліфікацію.

Рішення ВККС України з питання припинення участі кандидата в кваліфікаційному іспиті та визнання його таким, що не склав іспит, має містити мотиви цього рішення (друге речення частини п`ятої статті 101 Закону України «Про судоустрій та статус суддів») і відповідати критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України).

Під час вирішення питання про наявність порушення та оцінку його істотності ВККС України має забезпечити повноту з`ясування обставин щодо вірогідного порушення учасником порядку складення іспиту, безпосередньо дослідити наявні матеріали, врахувати істотні для справи обставини й надати оцінку доречним аргументам кандидата.

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи вбачається, що істотність вчиненого позивачем порушення як ключовий фактор дискваліфікації позивача Комісія в оспорюваному рішенні мотивувала тим, що його вчинення суперечить принципам справедливості, законності, прозорості і рівності для всіх учасників іспиту, які закріплені у Положенні, ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності кандидата, що є безумовною підставою для припинення його участі у кваліфікаційному іспиті та узгоджується з підпунктом 5 пункту 12 розділу VI Положення.

Доводи Комісії щодо законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень зводяться головним чином до того, що обставини використання ОСОБА_1 під час виконання анонімного письмового практичного завдання забороненого джерела інформації повною мірою підтверджується зібраними та наданими відповідачем доказами, при цьому сам позивач не заперечує факту перебування у його кишені забороненого джерела інформації. Вчинене ним порушення є істотним з підстав, наведених у рішенні.

Позивач своєю чергою наполягає, що хоча і мав при собі цей папірець з інформацією, проте не використовував його при написанні судового рішення як суті практичного завдання.

Норми Положення не визначають критеріїв, які б надавали можливість чітко кваліфікувати порушення порядку складення іспиту як істотне. Це означає, що, з одного боку, ВККС України наділена досить широкою свободою розсуду при оцінці допущеного порушення порядку складення іспиту на предмет його істотності. З іншого - нормативна невизначеність (неврегульованість) цього питання, тобто відсутність чітких зрозумілих для кожного учасника орієнтирів, покладає на ВККС України обов`язок належно мотивувати її висновки, якщо вона вважатиме, що допущене учасником порушення порядку складення іспиту є істотним, тобто вагомим на стільки, щоб це безумовно мало наслідком його дискваліфікацію.

Колегія суддів враховує, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим. За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Рішення ВККС України з питання припинення участі кандидата в кваліфікаційному іспиті та визнання його таким, що не склав іспит, має містити мотиви цього рішення (друге речення частини п`ятої статті 101 Закону №1402-VIII) і відповідати вимогам, які ставляться до рішень суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 2 КАС України).

Надаючи оцінку законності і обґрунтованості оскаржуваних рішень колегія суддів зазначає, що об`єктивна сторона порушення, яке ставиться у провину позивачеві (порушення підпункту 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу ІV «Порядок складення іспиту» Положення) полягає у використанні під час виконання практичного завдання джерел інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 цього ж розділу Положення, яким унормовано, що учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини.

На думку колегії суддів, закріплені наведеними правовими нормами правила щодо переліку актів, які можна використовувати, а також заборони використання всіх інших джерел, є чіткими, зрозумілими та не допускають їх неоднозначного розуміння.

Факт перебування у кишені брюк ОСОБА_1 аркуша паперу, який містить інформацію прикладного змісту до суті іспиту, тобто забороненого джерела, підтверджується наявними у справі доказами, належним чином зафіксовано працівником ВККС України і позивачем не оскаржується. Тобто, цей факт не потребує доказування.

Довід ОСОБА_1 про невикористання (незастосування) цього джерела інформації при написані іспиту колегія суддів оцінює критично, оскільки термін «використання» у розумінні заборони, встановленої підпунктом 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV «Порядок складення іспиту» Положення, вочевидь, не може тлумачитися таким чином, що учасник має право мати при собі (мати реальну фізичну можливість використати), але не має права його застосовувати при виконанні завдання. Тому, на думку колегії суддів, сама наявність у віданні позивача забороненого джерела інформації підпадає під заборонені Положенням дії і становить порушення порядку складення іспиту.

Ба більше, Комісією кваліфіковано як порушення наявність у кишені ОСОБА_1 саме джерела інформації, тобто фрагменту судового рішення господарського суду (а також рукописні помітки), який відповідає критерію інформативності саме до цілей складання іспиту, а не будь-якого іншого безвідносного до екзамену носія інформації.

Окрім цього, із дослідженого Судом відеозапису проходження письмового практичного завдання від 29 серпня 2018 року із господарської спеціалізації неможливо однозначно констатувати факт невикористання позивачем стороннього аркушу паперу як додаткового і забороненого джерела інформації. Наданий Суду відеозапис містить хиби у якості у цілому. До того ж, зважаючи на тривалість запису, місцезнаходження конкурсанта, а також загальність картинки, яка відображує усю аудиторію, неможливо ствердно відхилити довід позивача про його незвернення (незастосування) до спірного аркуша паперу.

Одночасно, Суд наполягає, що підтвердження факту використання як активної дії (списування) не потребується у цій спірній ситуації. Термін «використовувати» у розумінні Положення має ширше значення аніж «списування». Тут йдеться також і про можливість, реальну фізичну змогу конкурсанта застосувати заборонене джерело інформації.

Колегія суддів враховує також і те, що з-усіх учасників кваліфікаційного іспиту допущення подібних порушень мали одиничний характер, тобто не були системним недоліком і не пов`язані з питаннями організації цього заходу або недосконалості нормативного регулювання правил його проведення.

Ще раз зауважимо, що ВККС України наділена повноваження на будь-якому етапі припинити участь особи в складенні кваліфікаційного іспиту і визнати її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, у разі допущення цією особою такого порушення порядку його складення, яке рішенням Комісії визнано істотним (пункт 18 розділу ІV «Порядок складення іспиту», пункт 8, підпункт 5 пункту 12 розділу VІ «Визначення результатів іспиту» Положення).

Як уже зазначалося, оцінка істотності допущеного учасником порушення належить до дискреційних повноважень членів Комісії, яка є колегіальним органом і вирішує це питання шляхом голосування. Дослідивши зміст оспорюваних рішень, колегія суддів встановила, що відповідач надав вичерпну оцінку допущеному позивачем порушенню порядку складення кваліфікаційного іспиту та обґрунтував власні мотиви, з яких він розцінив ці порушення як істотні. Судом не встановлено правових підстав вважати, що викладені в оспорюваних рішеннях висновки щодо обставин є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

Також колегією суддів у судовому засіданні досліджено відеозапис засідання Комісії та встановлено, що розгляд питання щодо позивача відбувся в межах визначеної законодавством процедури. Порушень порядку розгляду, які б надавали суду підстави для визнання оспорюваних рішень незаконними колегією суддів не встановлено. У зв`язку із цим доводи позивача про розгляд Комісією питання не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, Верховний Суд не може визнати обґрунтованими.

Одночасно, Верховний Суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності правових підстав для посилання Комісією в оспорюваному рішенні на поняття академічної доброчесності, визначення якого наведено у Законі України «Про освіту», адже з огляду на окреслену в преамбулі цього Закону сферу його дії, правовідносини, які виникають під час оцінювання кандидатів на посаду судді у межах процедури кваліфікаційного іспиту, ним не регулюються.

Водночас судова колегія враховує також і те, що поняття академічної доброчесності та її загальних стандартів розкрито в рішенні Комісії не у значенні, вжитому в Законі України «Про освіту», і власне посилань на цей Закон в оскаржуваних рішеннях немає, натомість контекст такого посилання розкрито через значимість забезпечення довіри до результатів іспиту, позбавлення будь-кого з учасників невиправданих переваг та усунення сумнівів у справедливості оцінювання.

Таким чином, посилання відповідача на академічну доброчесність, яка є категорією, що визначена законодавством про освіту і застосовується до правовідносин, які виникають в царині освітнього процесу, колегія суддів вважає помилковим, водночас не може не погодитися з необхідністю створення і дотримання таких умов, які б безумовно забезпечували довіру до результатів іспиту.

З урахуванням всієї сукупності установлених у цій справі обставин та наведених вище висновків, Верховний Суд не вважає, що помилкове посилання в оспорюваному рішенні на академічну доброчесність має значення вагоме на стільки, щоб безумовно стверджувати про протиправність оскаржуваних рішень відповідача.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що ВККС України прийняла оскаржувані рішення стосовно позивача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і підстав для їх скасування судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду не встановила правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Судові витрати

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на результат розгляду справи, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 22, 139, 241-243, 246, 266 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Верховного Суду

Повний текст рішення складений 19 лютого 2024 року.

……………………………

…………………………….

…………………………….

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

М.В. Білак

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду