ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/13887/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, Генеральний штаб Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі грошового забезпечення, а саме премії передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за червень 2022 року;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошове забезпечення, а саме премію передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за червень 2022 року.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що в період з 27.03.2022 по 30.03.2022, з 10.04.2022 по 10.06.2022, з 13.06.2022 по 27.06.2022, з 27.06.2022 по 16.07.2022 він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі та в період здійснення зазначених заходів, що підтверджується відповідною довідкою. Проте, за червень 2022 року позивачу не було виплачено премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 307% посадового окладу, передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260, та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах. Про причини такої невиплати позивача повідомлено не було. Водночас, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 17.11.2022 кримінальне провадження №62022080020000147 за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 402 Кримінального кодексу України, закрито у зв`язку з відсутністю в діях солдата ОСОБА_1 , старшого оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 десантно-штурмової роти ВЧ НОМЕР_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 КК України. А тому, дії щодо невиплати на користь позивача за червень 2022 року премії та додаткової винагороди є протиправними, що й слугувало підставою для звернення останнього до суду з цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/13887/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено Міністерство оборони України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Витребувано докази.

18.10.2023 до суду від третьої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, згідно з якими для здійснення виплати позивачу додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000 гривень пропорційно часу участі у діях або заходах необхідна хоча б одна із підстав, які зазначені у пункті 1 Окремого доручення Міністра від 23.06.2022 №912/з/29, яка буде документально підтверджена у відповідності до вимог Окремого доручення Міністра, а не лише наявність довідки №8/3118 від 17.10.202 за підписом командира в/ч НОМЕР_2 . Позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 , яка у січні 2023 року була розформована та її правонаступником було визначено в/ч НОМЕР_1 . В свою чергу в/ч НОМЕР_1 ієрархічно підпорядковується командуванню Десантно-штурмових військ ЗС України та Генеральному штабу ЗС України. Отже, порушені позивачем у позові питання мають вирішуватися на рівні залучення безпосередньо в/ч НОМЕР_1 у якості відповідача, а при необхідності залучення Командування Десантно-штурмових військ ЗС України та Генерального штабу ЗС України в якості третіх осіб. В той же час, оскільки позивач не проходив службу та не займав жодної посади в штаті Центрального апарату саме Міністерства оборони України, як юридичної особи, у МОУ відсутні документи, на підставі яких позивачу не виплачено додаткову винагороду за червень 2022 року. Такі документи знаходяться в Галузевому державному архіві Міністерства оборони України, а не в Міністерстві оборони України /а.с. 40-45/.

Ухвалою суду від 23.10.2023 до участі у справі залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та Генеральний штаб Збройних Сил України, направивши останнім копію позовної заяви ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами.

13.11.2023 від третьої особи Генерального штабу Збройних Сил України надійшли письмові пояснення, згідно з якими Генеральним штабом управлінських рішень (наказів, розпоряджень), а також дій або бездіяльності відносно позивача не приймалося, що також підтверджується матеріалами цієї справи. Фактичне підпорядкування військової частини НОМЕР_1 Генеральному штабу Збройних Сил України відповідно до структури Збройних Сил України не може бути підставою для залучення Генерального штабу в якості сторони по цій справі, жодні наслідки за прийнятим рішенням по цій справі не вплинуть на права, свободи, інтереси та обов`язки Генерального штабу. При цьому, основним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України, яке й забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, здійснює контроль за їх використанням та усуненням недоліків і порушень. На підставі зазначеного вище є очевидним, що Генеральний штаб Збройних Сил України було безпідставно залучено до участі у справі в якості третьої особи /а.с. 65-66/.

27.11.2023 від третьої особи Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України /військова частина НОМЕР_3 / надійшли письмові пояснення, згідно з якими за змістом позовних вимог позивач не заявляє жодних вимог до військової частини НОМЕР_3 . До того ж, ніяких облікових даних на військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовій частині НОМЕР_3 немає. Військова частина є органом військового управління, зокрема, командування, який призначений для виконання функцій з управління, в межах компетенції, військовими (силами). В реквізитах сторін, учасників адміністративного процесу, військова частина визначена як Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, проте військовій частині НОМЕР_3 невідомо, що мається на увазі під визначенням "Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України", оскільки до даної категорії фізичних осіб відносяться всі фізичні особи військової частини НОМЕР_3 . Також розгляд цієї справи не впливає на права та обов`язки військової частини НОМЕР_3 , а позивач до представників військової частини з викладеного у позовній заяві питання не звертався /67-68/.

15.01.2024 до суду від відповідача військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що адвокату позивача військова частина НОМЕР_3 не відмовляла у адвокатському запиті, а роз`яснила, що у командування військової частини НОМЕР_3 відсутня запитувана у запиті представником позивача інформація, а відповідно не може бути сформовано і зазначені у запиті документи. З метою врегулювання спору запропоновано адвокату звернутися із відповідним запитом до військової частини НОМЕР_1 . Разом з тим, командування військової частини НОМЕР_1 зазначає, що представник позивача не звертався на адресу військової частини із безпосереднім вирішенням питання, а саме, щодо нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди під час дії воєнного стану. Відтак, оскільки у спірному випадку відсутні докази належного звернення позивача до відповідача для досудового врегулювання спору, позовну заяву слід повернути позивачеві. Вказує, що позивачем не дотримано строк звернення до суду з цим позовом. При цьому, у позивача відсутні поважні причини пропуску строку звернення до суду з вказаними вимогами. Окрім того, позивач не додав до позовної заяви навіть заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску. Наполягає, що будь-які підтверджуючі документи про нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у військовій частині НОМЕР_1 відсутні. Військова частина НОМЕР_2 перебувала у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 , проте у подальшому військову частину НОМЕР_2 було розформовано і розпочато процедуру її ліквідації. Всі документи з військової частини НОМЕР_2 були передані Галузевому державному архіву Міністерства оборони України. Також зауважує, що підставою для невиплати позивачу додаткової винагороди за червень 2022 року слугували накази командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності), які прийняті на виконання вимог Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 №69 "Про загальну мобілізацію", постанови №168 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 07.03.2022 №217), рішення Міністра оборони України 07.03.2022 №1217, Порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів, затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022, відповідно до абзацу 9 пункту 10 рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, та на підставі рапорту командира батальйону управління. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства військовою частиною НОМЕР_2 виконані усі покладені на неї обов`язки та виплачено позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 за весь спірний період. При цьому, вищевказані накази командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) на момент подачі позовної заяви були чинними та в судовому порядку не оскаржувалися /а.с. 76-85/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №67 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України №7-РС від 17.02.2022 на посаду водія взводу матеріального забезпечення, ВОС 790037Д, який прибув з військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 , з 19.03.2022 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_2 .

Цим же наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №67 встановлено виплату солдату ОСОБА_1 , зокрема, щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 307% /а.с. 7/.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 17.10.2022 №8/3118 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 27.03.2022 по 30.03.2022, з 10.04.2022 по 10.06.2022, з 13.06.2022 по 27.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації в районі населеного пункту Гуляйполе, Запорізької області /а.с. 8/.

Також відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 17.10.2022 №8/3119 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 27.06.2022 по 16.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації в районі населеного пункту Бахмут, Донецької області /а.с. 9/.

Позивач має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 , виданого 08.12.2022 Командуванням Десантно-штурмових військ Збройних Сил України /а.с. 27/.

На виконання вимог ухвали суду у справі №440/13887/23 Галузевим державним архівом Міністерства оборони України до суду надано (зареєстровано в суді 09.11.2023) архівну довідку відносно ОСОБА_1 /а.с. 60-61/.

За змістом вказаної довідки в архівних документах військової частини НОМЕР_2 відображено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з червня по липень 2022 року в наступних розмірах:

у червні 2022 року за травень 2022 року - 117747,51 грн, з яких 530,00 грн оклад за військовим званням, 2892,00 грн посадовий оклад, 860,00 грн надбавка за вислугу років, 3775,40 грн надбавка за виконання особливо важливих завдань / особливості проходження служби, 8759,19 грн премія, 913,01 індексація, 100000 грн винагорода АТО, всього до виплати на картковий рахунок з урахуванням компенсації з податку на доходи фізичних осіб та за вирахуванням військового збору - 115981,30 грн;

у липні 2022 року за червень 2022 року - 9092,61 грн, з яких 530,00 грн оклад за військовим званням, 2892,00 грн посадовий оклад, 860,00 грн надбавка за вислугу років, 3775,40 грн надбавка за виконання особливо важливих завдань / особливості проходження служби, 0,00 грн премія, 1017,21 індексація, 0,00 грн винагорода АТО, всього до виплати на картковий рахунок з урахуванням компенсації з податку на доходи фізичних осіб та за вирахуванням військового збору - 8956,22 грн грн.

Також у архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України зазначено, що згідно наказу військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2022 №273/нагп ОСОБА_1 включений до списку особового складу військової частини для виплати додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн за травень 2022 року, а згідно наказу військової частини НОМЕР_2 від 02.07.2022 №364/нагп ОСОБА_1 включений до списку військовослужбовців військової частини, яким додаткова винагорода за червень 2022 року не виплачується, підстава для невиплати ОСОБА_1 - відкриття кримінальної справи №62022080020000147 від 21.06.2022 за частиною 4 статті 402 КК України) /а.с. 60-61/.

Між тим, з метою з`ясування підстав та законності невиплати ОСОБА_1 премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 307% та додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн за червень 2022 року представником позивача раніше направлялися численні адвокатські запити, а саме, від 28.11.2022 вих.№28/11-1 до В/Ч НОМЕР_4 , від 11.01.2023 вих.№11/01-1 до Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України в/ч НОМЕР_3 , від 11.01.2023 №11/01-1 до В/Ч НОМЕР_2 , від 31.01.2023 №31/01-1 /а.с. 17-25/.

Листом від 10.02.2023 №117/1938 Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України повідомило, що військовою частиною НОМЕР_2 , з урахуванням утримання військового збору, на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано 08.07.2022 грошове забезпечення за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у сумі 8956,22 грн. При цьому, військову частину НОМЕР_2 розформовано у січні 2023 року, її правонаступником визначено військову частині НОМЕР_1 . Документи, на підставі яких ОСОБА_1 не виплачено додаткову винагороду за червень 2022 року, передані до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України /а.с. 26/.

Вважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі грошового забезпечення, а саме, премії передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за червень 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на червень 2022 року) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частинами 2, 3 та 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами (частина 1 статті 40 Закону №2232-ХІІ).

За приписами статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції, чинній на червень 2022 року) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі Порядок №260).

Так, відповідно до пункту 2 розділу I. Загальні положення Порядку №260 (в редакції, чинній на червень 2022 року) грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);

допомоги.

Згідно з пунктами 1-7 розділу XVI. Преміювання Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.

При порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).

Військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:

за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;

за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;

у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;

у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;

у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;

у разі відрахування з ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;

у разі неуспішного закінчення ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;

у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;

у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;

у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов`язана із загибеллю людей.

Забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне й те саме допущене порушення.

Виплата щомісячної премії здійснюється із дня вступу до виконання обов`язків за посадами і до дня звільнення від виконання обов`язків за посадами, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами.

Як слідує з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №67 солдату ОСОБА_1 встановлено виплату, зокрема, щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 307% /а.с. 7/.

Разом з тим, виплата щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 307% за червень 2022 року військовою частиною НОМЕР_2 на користь позивача не проводилася у зв`язку з відкриттям відносно останнього кримінальної справи №62022080020000147 від 21.06.2022 за частиною 4 статті 402 КК України, що підтверджується архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України /а.с. 60-61/.

Поряд з цим, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023 і від 06.11.2023 №734/2023 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб та з 16.11.2023 строком на 90 діб.

Отже, наразі воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 й по теперішній час.

28.02.2022 Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Так, пунктом 1 Постанови №168 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №217 від 07.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, №350 від 22.03.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 Постанови №168 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відтак, виходячи з аналізу вказаних вище норм (в редакції станом на час спірних правовідносин) в контексті спірних правовідносин на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не висловлено жодних заперечень з приводу того, що у червні 2022 року ОСОБА_1 дійсно брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а відтак мав підстави для отримання додаткової винагороди до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Єдиною ж обставиною, яка зумовила невиплату позивачу такої додаткової винагороди, як і у випадку з премією, було відкриття відносно ОСОБА_1 кримінальної справи №62022080020000147 від 21.06.2022 за частиною 4 статті 402 КК України.

Тобто спірним питання в цій справі є не нарахування та невиплата відповідачем премії та додаткової винагороди позивачу з підстав відкриття кримінальної справи №62022080020000147 від 21.06.2022 за частиною 4 статті 402 КК України).

Так, у архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України зазначено, що згідно наказу військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2022 №273/нагп ОСОБА_1 включений до списку особового складу військової частини для виплати додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн за травень 2022 року, а згідно наказу військової частини НОМЕР_2 від 02.07.2022 №364/нагп ОСОБА_1 включений до списку військовослужбовців військової частини, яким додаткова винагорода за червень 2022 року не виплачується, підстава для невиплати ОСОБА_1 - відкриття кримінальної справи №62022080020000147 від 21.06.2022 за частиною 4 статті 402 КК України) /а.с. 60-61/.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що до позовної заяви представником позивача долучено постанову про закриття кримінального провадження від 17.11.2022 відносно ОСОБА_1 /а.с. 10-15/.

Так, за змістом вказаної постанови старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Медведєвим К.І. закрито кримінальне провадження №62022080020000147 від 21.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях солдата ОСОБА_1 , старшого оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 десантно-штурмової роти ВЧ НОМЕР_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 402 КК України.

Таким чином, вказане свідчить про безпідставність невиплати військовою частиною НОМЕР_2 на користь позивача за червень 2022 року премії, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, а також передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів.

При цьому, судом враховується та обставина, що наразі військова частина НОМЕР_2 розформована, а правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 .

Твердження ж відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом судом оцінюються критично, оскільки у позовній заяві представником позивача, на переконання суду, належно обґрунтовано дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Так, суд погоджується з твердженнями представника позивача щодо того, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, був обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, суд також враховує, що зважаючи на дію на території України карантинних обмежень, які фактично продовжили визначені статтею 233 КЗпП України строки до 30.06.2023 включно, звернення позивача до суду з цією позовною заявою 19.09.2023 відбулося в межах вищевказаного тримісячного терміну.

За викладених обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_2 , які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі грошового забезпечення, а саме, премії, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів за червень 2022 року, а також зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошове забезпечення, а саме, премію, передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів за червень 2022 року.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат адвокатом Косточкою С.О. надані копії: договору №22/11 про надання правничої допомоги від 22.11.2022, звіту №22/11 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягає сплаті за них клієнтом, який сформовано до договору про надання правничої допомоги №22/11 від 22.11.2022, квитанції на оплату виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 22.11.2023, ордера від 15.09.2023 /а.с. 28-32/.

Дослідивши надані адвокатом позивача документи, суд враховує такі обставини.

За змістом звіту про виконані адвокатом роботи до розрахунку суми гонорару (винагороди) за надання послуг адвокатом увійшли такі послуги: підготовка та подання адвокатських запитів; написання та подання позовної заяви, юридичний супровід справи в суді першої інстанції 10000,00 грн. /а.с. 30/.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Обсяг наданих разом з позовною заявою доказів є незначним.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, а також враховуючи заперечення відповідача з приводу розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 2000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

), Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

), Генеральний штаб Збройних Сил України (

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі грошового забезпечення за червень 2022 року, а саме, премії, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" додаткової винагороди до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі грошове забезпечення за червень 2022 року, а саме, премію, передбачену Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" додаткову винагороду до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів за червень 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський