ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/29268/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУ ПФУ Миколаївській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.08.2023 № 033050008952 щодо відмови у призначенні пенсії в разі втрати годувальника та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити і виплачувати пенсію в разі втрати годувальника з 20.08.2022, зарахувавши до страхового стажу роботу в СВК Нове життя Старовижівського району Волинської області у 2000 році за фактичною тривалістю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.08.2023 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника. Однак, рішенням від 22.08.2023 № 033050008952 ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовило у призначені пенсії у зв`язку з відсутністю у померлого годувальника страхового стажу. Зокрема, до страхового стажу померлого не було зараховано роботу в СВК «Нове життя» протягом березня вересня 2000 року.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням та вказує на те, що вказаний період роботи годувальника підтверджується довідкою №5 від 18.05.2023, виданою підприємством.

З посиланням на норми чинного законодавства вважає, що даний період роботи повинен бути зарахований до стажу роботи, а їй призначена пенсія по втраті годувальника. З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі; її розгляд ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю мотивуючи тим, що період роботи у колгоспі «Нове Життя» не було зараховано до трудового стажу, позаяк на той час колгоспу вже не існувало. Відтак у годувальника був відсутній необхідний стаж, визначений Законом України «Про загального обов`язкове державне пенсійне страхування», який в подальшому давав право на призначення пенсії по втраті годувальника. З врахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 у поданому відзиві позовні вимоги заперечив з тих самих підстав, що і відповідач 1. Просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 14.08.2023 позивач звернулася із заявою до ГУ УПФ у Волинській області про призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_2 (а.с.7-8).

22.08.2023 ГУ ПФУ в Миколаївській області прийнято рішення № 033050008952 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника. У рішенні вказано, що відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю у померлого годувальника необхідного страхового стажу 9 років.

До страхового стажу не може бути зараховано період роботи ОСОБА_2 у колгоспі «Нове життя» протягом березня-вересня 2000 року. Оскільки згідно наданих даних колгоспу на той час не існувало, а було СВК «Нове життя» (а.с.5).

Позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XIIПро пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІVПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені встатті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Згідно з ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Відповідно до ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Таким чином, обчислення пенсії у зв`язку з втратою годувальника здійснюється за нормами Закону 1058, які визначають порядок обчислення пенсії за віком. При цьому розмір пенсії за віком залежить від того, який заробіток і страховий стаж мали годувальники.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058 - страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону 1058 пенсії на загальних підставах призначались згідно Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788).

За змістом ст.32 даного Закону страховий стаж необхідний для призначення пенсії по інвалідності 3 групи особам від 40 до 42 років становить 9 років.

Статтею 56 Закону № 1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Судом досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої на ОСОБА_2 , з якої вбачається, що в ній відсутній запис про його період роботи в СВК «Нове життя» Старовижівського району в період з березня по вересень 2000 року.

На даний час СВК «Нове життя» є діючим підприємством.

Відтак за приписами вищевказаного законодавства зазначений період померлого годувальника може бути встановлено на підставі відповідних довідок підприємства та інших документів, які підтверджують факт роботи.

Позивачем до заяви про призначення пенсії від 14.08.2023 у зв`язку з втратою годувальника було долучено довідку №5 від 18.05.2023 (а.с.10), видану керівником СВК «Нове життя», з якої вбачається, що ОСОБА_2 працював на даному підприємстві з 01.03.2000 по 30.09.2000. У даній довідці також вказана загальна кількість вироблених трудоднів за цей період 170 днів.

Зазначені у даній довідці обставини, підтверджується копією книги обліку розрахунків по оплаті праці господарства за 2000 рік (а.с.44-62), де міститься інформація щодо обліку відпрацьованих днів та нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 у вказаний період.

При цьому вказана інформація відображена у книзі «ІНШІ», де вівся облік працівників які не були членами колгоспу та працювали сезонно. Накази про прийом на роботу та звільнення, рішення про прийом у члени колгоспу відсутні.

Також слід зазначити, що померлий мав кваліфікацію тракториста машиніста ( а.с.10 зворот), що підтверджує можливість залучення його до сезонних робіт на підприємстві.

Враховуючи зазначене, норми Закону №1788-XII , п.3 Порядку №637 суд вважає, що зазначеними доказами підтверджується факт роботи померлого ОСОБА_2 в СВК «Нове життя» в період з 01.03.2000 по 30.09.2000 та вказаний період роботи повинен бути зарахований до його страхового стажу за фактичною тривалістю.

Вказані документи були наявні та існували на момент розгляду заяви позивача відповідачем 1.

Судом не приймається до уваги посилання відповідачів як підставу для не зарахування страхового стажу періоду роботи з березня по вересень 2000 року на те, що у довідці №5 вказано, що годувальник працював у колгоспі якого на той час не існувало, оскільки відповідно до довідки №6 від 18.05.2023 (а.с.11) КСП «Нове життя» було реформовано у СВК «Нове життя», враховуючи наступне.

У даному випадку основною підставою для зарахування періодів роботи до страхового стажу є встановлення факту роботи. Наявні у справі документи давали можливість відповідачам ці обставини встановити.

При цьому допущена помилка в документі чи наявність старого бланку документа на підприємстві за наявності інших доказів, що підтверджують факт роботи у спірний період не можуть слугувати підставою для відмови особі в зарахуванні даного періоду до стажу роботи.

Суд звертає увагу, що КСП «Нове життя», що СВК «Нове життя» є сільськогосподарськими підприємствами, які здійснювали та здійснюють аналогічну діяльність та розташовані за однією юридичною адресою.

Таким чином, відповідач безпідставно не врахував подані позивачем документи на підтвердження стажу померлого годувальника, а саме довідку №5 від 18.05.2023, що засвідчувала роботу померлого годувальника у СВК «Нове життя» в період з 01.03.2000 по 30.09.2000.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання, що ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправно не зараховано зазначені періоди до страхового стажу ОСОБА_2 .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 22.08.2023 № 033050008952 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, то суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Пунктом 3 ч.1 ст.45 даного Закону визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Позивач просить провести нарахування та виплату їй пенсії з 20.08.2023, зарахувавши до страхового стажу спірний період роботи.

Однак, суд вказує на те, що позивачу пенсія ще не призначена. За умови зарахування судом спірного періоду роботи у померлого годувальника буде наявний страховий стаж, визначений ст.32 Закону №1058-ІV, який в подальшому дає право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач при призначенні пенсії позивачу безпідставно не врахував спірний період до страхового стажу, який наявний у померлого годувальника, що стало підставою для відмови в призначенні пенсії та порушило права позивача, тому належним способом захисту в даному випадку із врахуванням ст.245 КАС України, буде зобов`язання ГУ УПФ у Волинській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 20.08.2022 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, зарахувавши до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_2 за фактичною тривалістю період його роботи з 01.03.2000 по 30.09.2000 в СВК «Нове життя».

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області , рішенням якого було відмовлено позивачу у призначені пенсії у зв`язку з втратою годувальника, необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно з квитанцією № 0.0.3198959361.2 від 14.09.2023 (а.с.3).

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.08.2023 № 033050008952 щодо відмови у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 20.08.2022 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, зарахувавши до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_2 за фактичною тривалістю період його роботи з 01.03.2000 по 30.09.2000 в СВК «Нове життя».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний номер 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк