Справа № 953/9149/23

н/п 2/953/831/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №953/9149/23 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вірютіна О.В. звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до якого просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги опалення в розмірі 39579,81 гривні за період з 01.08.2014 по 31.01.2022 та судовий збір.

В обґрунтуванняпозовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідноЗакону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV від 24.06.2004 рокута "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.

Проте, обов`язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснюють, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.08.2014 по 31.01.2022 в розмірі 39579,81 гривень.

У зв`язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 справу передано для розгляду головуючій судді С.О.Муратовій.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова, 28.09.2023 визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: відвід (самовідвід) (ухвала про відвід (самовідвід). Відповідно до пункут 2.3.23 пункту 2.3 Положень про автоматизовану систему документообігу суду (заява про самовідвід судді Муратової С.О.).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

16.10.2023 до суду надійшов відзив відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на позовну заяву, відповідно до якого вказують, що заперечують проти позову з тих підстав, що судовим наказом Київського районного суду м. Харкова по справі №953/23603/19 (н/п 2н/953/1889/19) від 05.12.2019було наказано стягнути з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду у розмірі 43683,00 грн за період з 01.12.2016 по 31.10.2019. На виконання Судового наказу, відповідачами в січні2020року було сплачено 44896,4 грн.. що вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежа, наданої позивачем.

Крім того, позивач звертаючись до суду з позовом в вересні2023року пропустив строк позовної давності, будучи обізнаним про порушення своїх прав з серпня2014року.

Відповідачі просять суд визнати пропущеним строк позовної давності про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду у період з серпня2014року по вересень2020року та закрити провадження у справі.

08.11.2023 представником позивача за довіреністю Вірютіною О.В. подано до суду уточнену позовну заяву (зменшення позовних вимог), відповідно до якої зазначає, що Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (надалі Позивач), надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, згідно Закону України «Про житлово- комунальні послуги» в редакції №1875-IV від 24.06.2004р. за період до 01.05.2019р., з 01.05.2019р. Закону «Про житлово-комунальні послуги» в редакції №2189-VII від 09.11.2017р., Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2005р. № 630 (надалі Правила), що регулюють відносини між виконавцем послуг (КП «ХТМ) та споживачами, які отримують ці послуги. Згідно з п.5 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІУ від 06.06.04р. та п.п. 18, 30 Правил, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.05, споживач зобов`язаний оплачувати послуги з централізованого опалення та гарячої води у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Відповідно до ст.20-21Правил, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.05p. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VII від 09.11.2017р., споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189- VII від 09.11.2017р. споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до розділу 4.3 VI Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VII від 09.11.2017р., договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає різні підстави виникнення цивільних прав і обов`язків. Крім договорів і інших угод відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Так, статті 68, 162 Житлового кодексу України, Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, зобов`язують наймача, власника та орендаря житлового приміщення оплачувати житлово- комунальні послуги. Тому обов`язок відповідачів по оплаті послуг з централізованого опалення та гарячої води випливає з наведених вище нормативних актів.

Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуги опалення відповідачами виникла заборгованість у розмірі 20767,45 грн. за період з 01.11.2019 по 31.01.2022.

На підставі вищевикладеного, просить стягнути в солідарному поряду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», 61037, м. Харків, вул.Мефодіївська, 11, НОМЕР_1 В ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк», ЕДРПОУ31557119заборгованість за послуги опалення в розмірі 20767,45 грн. за період з 01.11.2019р. по 31.01.2022р., судовий збір2684,0 грн.

23.11.2023 до суду надійшов відзив відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на позовну заяву, відповідно до якого вказують, що заперечують проти позову з тих підстав, що позивач звертаючись до суду з уточненим позовом в листопаді2023року пропустив строк позовної давності, будучи обізнаним про порушення своїх прав з листопада2019року. Крім того, один із відповідачей є інвалідом війни II групи, та має статус учасника бойових дій. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Як вбачається в ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: Місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни. Виходячи із Відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежа, наданої позивачем, вбачається, що пільги на одного із відповідачей. а саме - ОСОБА_2 не надавалися. Таким чином, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» зобов`язано здійснити перерахунок заборгованості, з урахуванням ч.2 ст. 12 відювідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», після чого повідомити відповідачей про залишок боргу. Також, оскільки один із відповідачей ОСОБА_2 є інвалідом війни II групи, відповідно до ч. 9 ст. 5 закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. У зв`язку із чим, просять відмовити в задоволенні позову в частині стягнення на користь КП «Харківські теплові мережі» з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи вищенаведене, просять суд визнати пропущеним строк позовної давності про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячу воду у період з листопаду2019року по жовтень2020року, зобов`язати позивача здійснити перерахунок заборгованості, з урахуванням норм та пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

16.01.2024 до суду представником позивача за довіреністю Вірютіною О.В. подано додаткові пояснення до позову, відповідно до яких вказує, що згідно з Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня2019№373, з 01 жовтня2019року надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг пільговикам, які отримують пільги з державного бюджету України, проводиться в грошовій формі. Відповідно до вказаного Порядку, для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги або їхні законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг до 30 листопада2022р.включно- до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за зареєстрованим місцем проживання, а починаючи з 01 грудня2022року до органів Пенсіонного фонду України. За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги розмір заборгованості пільговики звертаються до виконавців комунальних послуг. З питань, пов`язаних з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до уповноважених органів (абзац четвертий пункту 8 зі змінами, внесеними згідно до Постанови Кабінет у Міністрів №1041від 16.09.2022- Управління Пенсійного фонду Київського району м.Харків, вул. Чернишевська, 55). Відповідач до КП «Харківські теплові мережі» з питанням пільги не звертався. Відповідно до інформації уповноважених органів, пільга відповідачу надається з 01.01.2020. Щодо розміру та нарахувань сум пільги КП «Харківські теплові мережі»- є неналежним розпорядником інформації. Отже, враховуючи заяву відповідачів щодо застосування строку позовної давності, керуючись п.19 Перехідних положень до Цивільного кодексу України, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 22.02.2024, не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 22.02.2024, не з`явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У поданих до суду заявах по суті справи не заперечували проти розгляду справи за їх відсутності

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що всторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань до суду подано не було, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за відсутності сторін.

Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.

Судом встановленота підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме даними, які містяться в інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 02.10.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання,а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.

Відповідачі є споживачами послуг, що надає КП «Харківські теплові мережі», з опалення та підігріву води шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що за особовим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим за адресою: АДРЕСА_1 , числитися заборгованість за надані позивачем послуг з опалення та підігрів води за період з 01.11.2019 по 31.01.2022 у розмірі 20767,45 гривень.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначеніЗаконом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зістатті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

У частині першійстатті 19Закону №1875-ІVпередбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, разом з тим відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20Закону №1875-ІVобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини третьоїстатті 20Закону №1875-ІVспоживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з пунктом 3 частини другоїстатті 21Закону №1875-ІVвиконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).

Приписами пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України«Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 68 ЖК України, плата за комунальні послуги у жилому приміщенні, що належить громадянинові, береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами, у строки, визначені угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно з пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово-комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або до затверджених нормативів (норм) споживання.

Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст.31Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.

Згідно з пунктом 8 «Правил надання населенню послуг по водо-теплопостачанню і водовідводу», послуги надаються відповідно до умов договору. Але це не означає, що під час відсутності такого договору, відповідачі мають право користуватися послугами, що фактично надаються і не оплачувати їх.

Частиною 6статті 19 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимогстатті 25 Закону України «Про теплопостачання»у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Це випливає з положеннястатті 11 ЦК Українивідповідно до якої, цивільні права і зобов`язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.

Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.

Згідностатті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг з опалення та підігріву води, які надавало їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Частиною 1статті 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбаченістаттею 16 ЦК України.

Відповідно частини 1статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 82ЦПКУкраїни встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з положень частини 1статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг теплової енергії та постачання гарячої води шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 за період з 01.11.2019 по 31.01.2022 відповідачі мають заборгованість за послуги з централізованого опалення та підігрів води в розмірі 20767,45 гривень.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку, відповідачі, зокрема зазначали, що позивачем не враховано соціальну пільгу, що має відповідач ОСОБА_2 , як учасник бойових дій.

Суд відхиляє таки доводи відповідачів, враховуючи наступне.

Відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі № 373, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 20 числа суму пільги виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

За заявою пільговика структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надає йому інформацію про розрахунок розміру пільги.

В пункті 1 зазначено, що Порядок визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг на оплату житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік у грошовій готівковій формі.

Відповідно до пунктів 1-3 Порядку для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), або їх законні представники звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:

- до 30 листопада 2022 року включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);

- починаючи з 1 грудня 2022 року - до органів Пенсійного фонду України.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від заявників:структурними підрозділами з питань соціального захисту населення - до 30 листопада 2022 року в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - Портал Дія); органами Пенсійного фонду України - починаючи з 1 грудня 2022 року, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, мобільний додаток Пенсійного фонду України, веб-портал електронних послуг Пенсійногофонду України або Портал Дія).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження структурному підрозділу з питань соціального захисту населення/органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.

У разі виникнення обставин, що впливають на надання пільг та їх розмір (зокрема, зміна складу членів сім`ї, на яких поширюються пільги; зміна категорії пільговика; зміна переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання; зміна управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об`єднання), пільговик зобов`язаний подати протягом 30 календарних днів до уповноваженого органу нову заяву.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 373 виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк" на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк" договору (далі - рахунок для виплати пільг). За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), але не пізніше 15 жовтня 2022 року, у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, відповідач ОСОБА_2 до КП «Харківські теплові мережі» з питанням пільги не звертався. Відповідно до інформації уповноважених органів, пільга ОСОБА_2 надається з 01.01.2020. Щодо розміру та нарахувань сум пільги КП «Харківські теплові мережі»- є неналежним розпорядником інформації.

Відповідачами не було надано суду доказів на спростовання доводів позивача у цій частині.

З огляду на зазначене, суд, за результатами розгляду справи, вважає доведеним позивачем факт не виконання відповідачами обов`язку щодо оплати вартості отриманих послуг з теплопостачання та підігріву води в період з 01.11.2019 по 31.01.2022 в розмірі 20767,45 гривень.

Відповідачами подано заяву про застосування строків позовної давності до заявлених вимог.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина 2статті 258 ЦК Українипередбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться устаттях 252-255 ЦК України.

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частиною четвертоюстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5статті 267 ЦК Українипозивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Як вище зазначалося, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з теплопостачання тапідігрівуводи у розмірі 20767,45 гривень, яка виникла в період з 01.11.2019 по 31.01.2022.

При цьому, Законом України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.

Отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води у період з березня 2019 року в силу приписів пункту 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії воєнного стану.

Оскільки заявою про зменшення позовних вимог представник позивача просить суд стягнути в солідарному поряду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги опалення в розмірі 20767,45 грн. за період з 01.11.2019 по 31.01.2022, то, з урахуванням приписів пункту 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України"Прожитлово-комунальніпослуги", відповідно до яких, плата за-комунальні послуги ( послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу.

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання та підігрів води за період з 01.11.2019 по 31.01.2022 у розмірі 20767,45гривень заявлені в межах строку позовної давності.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про задоволеня позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684 гривень.

Відповідно до положеньст. 141 КПК України, суд має розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (100 %) та стягнути з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2684 гривень.

При цьому, відповідно до вимог ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно з даними, які містяться в посвідченні серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності.

Виходячи з викладеного, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 894,66 гривень (частка судового збору, яка підлягала б сплаті відповідачу ОСОБА_2 ), необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст..2- 5, 12, 13, 77, 81, 141, 174, 178, 191, 211, 223, 247, 259, 263-266, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиКомунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з опалення та підігрів води за період з 01.11.2019 по 31.01.2022 у розмірі 20 767 (двадцять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні в рівних частках, тобто по 894,66 гривень з кожної.

Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири) гривні 66 копійок, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_1 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя - С.М. Лисиченко