Справа № 455/330/23 Головуючий у 1 інстанції: Титов А.О.

Провадження № 22-ц/811/3472/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 31 листопада 2023 року в складі судді Титова А.О. в справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про скасування рішення про донарахування вартості природного газу, -

встановив:

У лютому 2023 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про про скасування рішення про донарахування вартості природного газу, просив визнати недійсним та скасувати рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2020, яким проведено донарахування споживачу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вартості спожитого природного газу за період з 12.02.2018 по 11.02.2020 в обсязі 43 087,29 м3 на суму 404 473,50 грн.

Вимоги обґрунтовував тим, що договору про розподіл природного газу з відповідачем не підписував, заявки про приєднання не подавав, не проживає та не є власником будинку за вказаною в акті адресою, при цьому копії долучених відповідачем до матеріалів справи документів засвідчені особою, яка не має на це повноважень.

Оспорюване рішення прийнято з порушенням двомісячного строку для розгляду актів про порушення, визначеного пунктом 8 глави 5 розділу IX Кодексу ГРС, у такому рішенні вказана адреса будинку, за якою у позивача відсутній будинок. У рішенні вказано, що воно прийнято на засіданні в присутності позивача, однак він не був присутній на засіданні комісії, сума донарахування вартості визначена з урахуванням проживання 2 осіб, а період нарахування становить 2 роки, однак на думку позивача, такий розрахунок необхідно здійснювати з урахування проживання 1 особи на період 6 місяців. Просив позов задовольнити.

Оскаржуваним рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, таке в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_3 , вважає незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права, невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за адресою виявлення несанкціонованого газопроводу у нього немає житлового приміщення, а це свідчить про внесення в офіційні документи недостовірної інформації та вказує на фіктивність складеного 11.02.2020 акту про порушення №20 нас-70/02. Даний акт, в порушення п.8 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, не був у встановлений двохмісячний термін з дня його складення розглянутий на засіданні центральної комісії про розгляд актів про порушення.

Зазначає, що у його власності перебуває лише частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , відповідно ним не здійснювалось і не могло здійснюватися жодного втручання у внутрішньобудинкову систему мережі газопостачання житлового будинку.

Жодного договору розподілу природного газу з позивачем, як споживачем не підписувалось, заяви про приєднання не подавав.

У житловому будинку по АДРЕСА_1 відсутній несанкціонований газопровід. Внутрібудинкова мережа газопостачання відповідає робочому проекту, який був погоджений ПАТ «Львівгаз».

29 вересня 2020 року на підставі Акту про порушення від 11 лютого 2020 року комісією прийнято рішення, яким задоволено Акт про порушення.

У витягу з протоколу №19/09-Н від 29.09.2020 комісія зазначила про розгляд Акту в присутності споживача, в той час як він, ОСОБА_3 , на засіданні вказаної комісії присутній не був, що свідчить про фіктивність цього рішення.

Окрім того, розрахунок вважає незаконним та неправильним, оскільки йому не зрозуміло звідки та у зв`язку з чим комісія вирішила, що потрібно брати до уваги проживаючих осіб та період 2 роки, а не 6 місяців. У розрахунку немає жодних посилань на Кодекс ГРС, на підставі якого повинен був проводитись розрахунок.

Приймаючи до уваги довідку про фінансовий стан №0900252876, суд таку оцінив односторонньо в інтересах відповідача, при цьому не взяв до уваги інформацію зазначену у довідці щодо кількості проживаючих осіб (1 особа), в той час як розрахунок відповідачем здійснено з кількості 2 (двох) осіб, що у свою чергу є підставою для висновку про незаконність нарахування вдвічі більшої суми боргу.

Судом також не взято до уваги та не наданої жодної оцінки виконавчо-технічній документації, виготовленої на «Адмінкорпус Старосамбірського лісництва» за адресою: м. Старий Самбір вул. Дрогобицька 2, де споживачем послуг є Старосамбірське лісництво.

Додає, що судом першої інстанції не з`ясовано, які правовідносини мали місце договірні чи деліктні.

Зауважує, що підписання наданих працівниками АТ «Львівгаз» документів не свідчить про його згоду з такими, оскільки він не є спеціалістом у сфері газопостачання та немає юридичної освіти.

Враховуючи наведене, вважає, що рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 29.09.2020, яким задоволено акт про порушення від 11 лютого 2020 року №20 нас-70/02 щодо споживача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та донарахування останньому об`єму газу, є незаконним та підлягає скасуванню.

Просить скасувати рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено обставин того, що працівниками відповідача при складанні Акта про порушення, а також комісією відповідача при прийнятті оспорюваного рішення допущені порушення вимог чинного законодавства, які можна визнати достатніми для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення комісії, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Розглядаючи даний спір та перевіряючи законність оскаржуваного рішення згідно вимог ЦПК України, колегія суддів враховує таке.

Згідно із довідкою про фінансовий стан, позивач ОСОБА_3 є споживачем послуг газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Споживачу присвоєно особовий рахунок: НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 50).

Відповідно до паспортних даних, позивач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.6).

11.02.2020 працівниками Старосамбірського відділення АТ «Львівгаз» за участю позивача як споживача, складено Акт про порушення (№20 нас-70/02, бланк №006491) про виявлення на об`єкті (рахунок № НОМЕР_1 ) житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 несанкціонованого газопроводу. Акт підписаний споживачем ОСОБА_3 та містить пояснення про те, що будинок був придбаним, ніякі самовільні підключення не проводились (т. 1 а.с. 233).

22.09.2020 відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку направлено запрошення до участі в засіданні комісії відповідача з розгляду Акту про порушення (т. 1 а.с. 78-79).

29.09.2020 відбулось засідання комісії відповідача з розгляду актів про порушення споживачами природного газу Кодексу ГРС, на якому було розглянуто Акт №006491 та вирішено провести донарахування вартості спожитого природного газу за період з 12.02.2018 по 11.02.2020 в обсязі 43087,20 метрів кубічних на суму 404473,50 грн. по споживачу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 80).

01.10.2020 представником відповідача складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно якого позивачу у справі донараховано вартість спожитого природного газу на суму 404473,50 грн.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494.

Пунктом 3 розділу 1 Глави І Кодексу визначено, що дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників. Крім того, цим Кодексом регулюються взаємовідносини між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу.

Згідно із абзацом 3 п. 5 глави 2 розділу 1 Кодексу взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього кодексу, типова форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498.

Пунктом 1.3 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 встановлено, що Договір розподілу газу є договором приєднання, який укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір.

Таким чином, згідно із встановленими обставинами справи та положеннями законодавства, ОСОБА_3 приєднався до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 шляхом фактичного споживання послуги та взяв на себе відповідні права та обов`язки, визначені цим договором.

Тому позивач знаходиться у правовідносинах з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» як з Оператором ГРМ виключно з санкціонованого доступу споживача до газорозподільної системи, в межах приєднаної потужності його об`єкту і тільки з санкціонованого відбору газу споживачем.

В свою чергу, у пункті 4 розділу 1 Глави І Кодексу надано визначення, що несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Відповідно до наданих визначень, несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Несанкціонований газопровід - самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).

Несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об`єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Глави ХІ Кодексу норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу.

У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу (пункт 1 розділу 5 Глави ХІ Кодексу).

Згідно із пунктом 2 розділу 5 Глави ХІ Кодексу Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Встановлено, що 11.02.2020 працівниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» складено Акт про порушення №20 нас-70/02 (бланк №006491). За змістом даного акту виявлено порушення Кодексу ГРС п.п.1 п.1 глава 2 розділ ХІ - несанкціонований газопровід.

Зазначений акт складений у присутності ОСОБА_3 та ним же підписаний.

У «зауваженнях споживача до цього Акту про порушення» ОСОБА_3 зазначив, що «будинок був придбаний, ніякі самовільні підключення не робились».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки за наслідками виявленого порушення, у присутності споживача ОСОБА_3 , складено Акт про порушення, який підписано особисто споживачем, а тому цей Акт є чинним та доводить факт несанкціонованого газопроводу.

Факт несанкціонованого газопроводу підтверджується також проведеним АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» фото - та відеофіксації порушення, вчиненого ОСОБА_3 .

Як зазначалось вище, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування не облікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать наявність несанкціонованого газопроводу.

Разом з тим, ОСОБА_3 не спростував наявність несанкціонованого газопроводу, виявленого представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

Колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставив, що вказані в зауваженні позивачем в акті про порушення № 20 нас-70/02 (бланк № 006491) від 11.02.2020.

Оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що ОСОБА_3 є споживачем природного газу, допустив порушення, передбачене п.п. 1 п. 1 гл.2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, то це є підставою для відшкодування завданих збитків відповідачу.

Відповідно до п.п.8,11,12,13 гл.5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії). Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.

Акти про порушення реєструються в журналі реєстрації актів про порушення оператора ГРМ. Журнал повинен бути пронумерований, прошитий, скріплений печаткою (за наявності) оператора ГРМ. Строк зберігання журналу становить три роки від дати останнього в ньому запису.

Акт про порушення, акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, а також документи, які підтверджують факт їх отримання споживачем (несанкціонованим споживачем), та інші документи, пов`язані з актом про порушення, зберігаються оператором ГРМ не менше трьох років від дати оформлення акта про порушення.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

29 вересня 2020 року відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких було вирішено провести донарахування необлікованого об`єму природного газу в розмірі 404473 грн. 50 коп.

За результатами даного засідання прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення № 20 нас-70/02 (бланк № 006491) від 11.02.2020.

Так, 29.09.2020 року комісія з розгляду актів про порушення розрахувала вартість об`єму спожитого природного газу, виходячи з граничних об`ємів споживання природного газу населенням - додаток 19 до Кодексу ГРМ, з урахуванням встановлених газових приладів: газова плита - 1 шт., газовий котел - 1 шт., площа будинку 249,6 м2, за період з 12.02.2018 по 11.02.2020 в розмірі 404473,50 грн.

Доводи апелянта про те, що в акті зазначено адресу, за якою договір він не укладав, житлового будинку немає, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що такі недоліки акту про порушення, як назва вулиця Бічна Дрогобицька, а не вулиця Дрогобицька, є опискою, і за фактичних обставин не свідчать про незаконність рішення комісії з розгляду актів про порушення та не вплинули на правильність донарахування об`єму природного газу за несанкціонований відбір природного газу, а також не можуть вважатися достатньою правовою підставою для визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення про донарахування об`єму природного газу за несанкціонований відбір природного газу.

Для такого донарахування споживачу визначальним є саме факт порушення Кодексу ГРС, який може доводитися у тому числі, але не виключно актом. Тобто, зазначаючи про дефекти акта про порушення, як про підставу для скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення, позивачем не спростовано сам факт порушення, який знайшов своє підтвердження іншими доказами.

Характер виявленого порушення споживача, що кваліфікується як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу), не вимагає встановлення хто саме здійснив самовільне під`єднання газопроводу, оскільки саме власник домоволодіння несе тягар утримання майна (ст. 322 ЦК України), який у тому числі, повинен слідкувати та не допускати самовільного під`єднання несанкціонованого газопроводу, а також, характер зазначеного порушення споживача не вимагає встановлення: чи підключено засіб самовільного під`єднання газопровіду до певного газового обладнання у будинку.

Аргументи скарги про те, що в порушення п. 8 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРС відповідачем порушений двомісячний термін для розгляду актів про порушення, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки як правильно зазначив суд, чинна на той час редакція Кодексу ГРС пункту 8 глави 5 розділу XІ Кодексу ГРС не містила положень щодо строків розгляду комісією актів про порушення.

Зміни до положень абзацу першого пункту 8 глави 5 розділу XІ Кодексу ГРС щодо необхідності проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення не пізніше двомісячного строку з дня складання акту про порушення, внесені згідно із Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1469 від 29.07.2020, яка набрала чинності з 30.07.2020.

Враховуючи те, що засідання комісії відповідача щодо розгляду Акту про порушення відбулось 29.09.2020, тобто в межах двомісячного строку, встановленого для розгляду актів про порушення, визначеними вищевказаними змінами до положень Кодексу ГРС, які набрали чинності 30.07.2020, відтак відповідачем не порушено передбачений пунктом 8 глави 5 розділу XІ Кодексу ГРС строк проведення засідання з розгляду Акту про порушення.

Покликання апелянта на те, що у витягу з протоколу № 19/09-Н від 29.09.2020 комісія зазначила про розгляд Акту в присутності споживача, в той час як він, ОСОБА_3 , на засіданні вказаної комісії присутній не був, що свідчить про фіктивність цього рішення, колегія суддів вважає помилковим, оскільки у витязі з протоколу зазначено про присутність споживача 11.02.2020 при складенні Акту про порушення № 006491, а не про присутність споживача на засіданні комісії, тобто позивач не уважно визначив зміст речення.

Щодо кількості проживаючих осіб, судом першої інстанції під час вирішення спору встановлено, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проживає 2 особи - син позивача та його дружина, крім того, судом встановлено, що і позивач є споживачем послуг відповідача за вказаною адресою. Доказів протилежного суду не надано.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 383, 384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2024 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк