П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3433/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції -Анісімов О.В.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

22 лютого 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці та ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність КЕВ м. Чернівці, щодо відмови у здійсненні підготовки, оформлення документів та передання у власність ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше була надана йому як службове житло;

-зобов`язати КЕВ м. Чернівці підготувати, оформити документи та передати у власність ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше була надана йому як службове житло із доплатою грошової компенсації за належне йому для отримання житлового приміщення зі складом сім`ї.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року позов задоволено частково:

-визнано протиправною відмову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці в організації, у встановленому Інструкцією забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства Оборони України № 380 від 31.07.2018 року, Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, порядку реалізації права ОСОБА_1 на житлову пільгу виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення постійного проживання;

-зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці вчинити дії щодо організації, у встановленому Інструкцією забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства Оборони України № 380 від 31.07.2018 року, Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, порядку реалізації права ОСОБА_1 на житлову пільгу виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення постійного проживання.

В іншій частині позову, відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг, скаржники посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 27.03.1992 року позивач перебуває на черзі громадян, які потребують поліпшення житлових умов, включений до списків осіб, які мають право на першочергове одержання жилих приміщень з 30.10.2007 року, а з 09.12.2009 року на позачергове одержання жилих приміщень.

Згідно наказу начальника Чернівецького гарнізону від 16.07.2007 року № 32 ОСОБА_1 надано як службове житло квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом від 15.01.2019 року № 17 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення : "керуючись пунктом 13 розділу VI наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 року №380 та відповідно до довідки про перевірку житлових умов, внести зміни в облікову справу підполковника запасу ОСОБА_1 , що потребує поліпшення житлових умов та зарахувати разом з ним на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання жилих приміщень наступних членів сім`ї: дружина - ОСОБА_2 1964 р.н., донька - ОСОБА_3 1985 р.н., син - ОСОБА_4 1991р.н., невістка - ОСОБА_5 1992 р.н., внучка - ОСОБА_6 2008 р.н, внучка - ОСОБА_7 2011 р.н., внук - ОСОБА_8 2015 р.н., внук - ОСОБА_9 2018 р.н., внук - ОСОБА_10 2018 р.н."

Також згідно витягу з Протоколу №34 від 29.05.2020 року засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення, відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 та п.10 р. VІІ Наказу Міністерства Оборони України від 31.07.2018 року №380, клопотати про виключення із числа службового житла квартири АДРЕСА_2 та надати її підполковнику запасу ОСОБА_1 на склад сім`ї десять осіб для постійного проживання з подальшим залишенням його та сім`ї на підставі ст.ст.34, 40, 47 ЖК України та п.54 постанови КМУ від 11.12.1984 року № 470 (зі змінами), на квартирному обліку та в списках першочерговиків та позачерговиків.

23.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив відповідно до пункту 10 Розділу VІI Наказу Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» розглянути на засіданні житлової комісії та оформити документи про виключення із числа службового житла квартири за адресою АДРЕСА_1 (житловою площею 54,40 кв.м.) та надати її для постійного проживання йому та його сім`ї у складі 4-х осіб: ОСОБА_1 , дружина- ОСОБА_2 , донька- ОСОБА_3 , син- ОСОБА_4 .

Рішенням від 26.04.2021 року (Протокол № 41) засідання (об`єднаної) житлової комісії військової частини НОМЕР_1 вирішено клопотати про виключення із числа службового житла квартири АДРЕСА_2 та надати її підполковнику запасу ОСОБА_1 на склад сім`ї чотири особи для постійного проживання.

07.07.2023 року позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці із заявою, згідно якої просив прийняти рішення щодо зняття статусу «службове житло» із квартири АДРЕСА_1 , яка раніше була надана останньому як службове житло.

Як повідомлено позивачем та не заперечується представником відповідача, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці листом від 13.07.2021 року зазначив, що забезпечити житлом за рахунок Міністерства Оборони України шляхом виключення квартири з числа службових за адресою АДРЕСА_1 , мають право 4 осіб, а саме: ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 ; донька: ОСОБА_11 ; син ОСОБА_4 . Також повідомлено, що решту членів сім`ї позивача мають право бути зараховані на облік потребуючих поліпшення житлових умов до моменту одержання з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 600/5750/21-а позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 07.07.2021 року; зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці розглянути звернення ОСОБА_1 від 07.07.2021 у відповідності до вимог Закону України Про звернення громадян.

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі №600/5750/21-а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці листом від 23.02.2023 року №576/405 повідомив ОСОБА_1 про те, що на момент звільнення (згідно витягу з наказу №765 від 02.12.2009 року) в особову справу підполковника запасу ОСОБА_1 внесено 4 (четверо осіб), а саме: він, дружина - ОСОБА_2 1964 р.н., донька ОСОБА_3 1985 р.н., син ОСОБА_4 1991 р.н. (згідно довідки №31 від 21.06.2010 року). Враховуючи вищевикладене забезпечення житлом за рахунок Міністерства Оборони України шляхом виключення квартири з числа службових за адресою АДРЕСА_1 за рахунок Міністерства оборони України мають право 4 (четверо осіб), а саме: ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 1964 р.н., донька ОСОБА_3 1985 р.н., син ОСОБА_4 -1991 р.н. Разом з цим повідомлено, що згідно статті 39 Житлового кодексу України громадяни також беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов також за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті, тобто решту членів сім`ї мають право бути зараховані на облік потребуючих поліпшення житлових умов до моменту одержання з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання.

В той же час, згідно довідки виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці №523 від 07.11.2022 року, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 10 (десять) чоловік: ОСОБА_1 1964 р.н., дружина - ОСОБА_2 1964 р.н., донька - ОСОБА_3 1985 р.н., син - ОСОБА_4 1991р.н., невістка - ОСОБА_5 1992 р.н., внучка - ОСОБА_6 2008 р.н, внучка - ОСОБА_7 2011 р.н., внук - ОСОБА_8 2015 р.н., внук - ОСОБА_9 2018 р.н., внук - ОСОБА_10 2018 р.н.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 10.05.2023 року №76 ОСОБА_1 на підставі рішення ЛКК №76 від 10.05.2023 року потребує проживання в окремій кімнаті.

Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Статтею 47 Конституції України гарантовано, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Пунктом 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII закріплено, що квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації. Лише після вирішення питання про зняття з даного житла статусу службового, воно може бути приватизоване на умовах і в порядку, передбаченому Законом.

За змістом статті 118 Житлового кодексу України (далі ЖК України) службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» закріплено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК України та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Статтею 125 ЖК України передбачено, що осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено із службового житла.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі Порядок), а саме пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Вказаним Порядком на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Пунктом 11 Порядку встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Пунктом 10 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року, передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

В свою чергу, підготовка, оформлення документів та передання у власність громадян квартир (будинків) здійснюються уповноваженими на це органами приватизації, створеними при КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (пункт 1 розділу Х Інструкції №380).

Передання квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» оформлюється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), кімнату в комунальній квартирі, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення (пункт 2 розділу Х Інструкції №380).

Передання займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника (пункт 3 розділу Х Інструкції №380).

Орган приватизації за потреби уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім`ї і розміру загальної площі квартири, оформлює відповідні розрахунки та видає розпорядження органу приватизації щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах (пункт 3 розділу Х Інструкції №380).

Передання квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (пункт 4 розділу Х Інструкції №380).

Органи приватизації видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна проводять на спеціальних бланках, зразки та описи яких затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22 квітня 2003 року № 39/5 (п.1-6 розділу Х Інструкції) (пункт 5 розділу Х Інструкції №380).

Відповідно до норми частини 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом. Так, зокрема у статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що не підлягають приватизації: квартири музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 27.03.1992 року перебуває на черзі громадян, які потребують поліпшення житлових умов, включений до списків осіб, які мають право на першочергове одержання жилих приміщень з 30.10.2007 року, а з 09.12.2009 року на позачергове одержання жилих приміщень. Згідно наказу начальника Чернівецького гарнізону від 16.07.2007 року № 32 ОСОБА_1 надано як службове житло квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому відповідач не заперечує, що будинок за адресою АДРЕСА_3 знаходиться на балансі та належить Міністерству оборони України.

Зважаючи на те, що службовий статус наданої як службове житло квартири значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством прав на набуття права на отримання постійного житла шляхом зняття статусу «службове» з вказаної квартири, позивач звернувся до відповідача з відповідним з відповідним проханням щодо зняття статусу «службове житло» із квартири АДРЕСА_1 , яка раніше була надана йому як службове житло.

Як обгрунтовано зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 дотримано всі умови, що визначені Інструкцією № 380, зокрема, останній є особою, звільненою з військової служби, має календарну вислугу на військовій службі 27 років, перебуває на квартирному обліку (у черзі громадян, які потребують поліпшення житлових умов) з 1992 року, а отже, має право на забезпечення житлом, зокрема, право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

В той же час, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості відмови у поданні клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд питання про виключення житла з числа службового при наявності для цього правових підстав. Така бездіяльність обмежує права позивача на забезпечення житлом, гарантовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від12 листопада 2020 року у справі № 640/10473/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 636/1480/19, від 04 березня 2020 року у справі № 636/1514/19, від 18 лютого 2021 року у справі №636/3680/19, провадження № 61-9428св20, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Поряд з цим судом першої інстанції підставно звернуто увагу на те, що обов`язок по підготовці, оформленні документів та передання у власність громадян квартир (будинків) покладено саме на уповноважені на це органи приватизації, створені при КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність дій Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (уповноваженого органу приватизації, що створений при ньому) у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, зважаючи на те, що жодних дій по підготовці, оформленні документів та передання у власність квартири за адресою АДРЕСА_1 , Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (уповноваженим органом приватизації, що створений при ньому) вчинено не було, то відповідно судом не може бути надана оцінка таким діям, а відтак суд першої інстанції обгрунтовано вийшов за межі позовних вимог та захистив порушене право позивача шляхом визнання протиправною відмови відповідача в організації, у встановленому Інструкцією № 380, Порядком №1081, порядку реалізації права ОСОБА_1 на житлову пільгу виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення постійного проживання та зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці вчинити дії щодо організації порядку реалізації права ОСОБА_1 на житлову пільгу виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення постійного проживання.

Стосовно посилання відповідача на те, що в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення вказано про здійснення виключення з числа службових квартир для забезпечення постійного проживання лише ОСОБА_1 , а щодо решти членів сім`ї конкретизації не надається, колегія суддів зазначає, що як вбачається з вищезазначених норм законодавства, клопотання про виключення житла із службового подається безпосередньо особою, якій надано таке житло, а питання щодо визначення кола осіб (членів сім`ї), які потребують поліпшення житлових умов та зарахуванння на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також надання їм для постійного проживання квартири як членам сім`ї ОСОБА_1 вирішується в процесі організації порядку реалізації права позивача на житлову пільгу-виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення постійного житла.

Щодо вимоги позивача про доплату грошової компенсації за належне йому для отримання житлового приміщення зі складом сім`ї, то надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів вказує на наступне.

Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

На виконання вимог статті 48-1 ЖК і статті 12 Закону № 2011-ХІІ, в редакції Закону № 1510-VI, Кабінет Міністрів України постановою від 08.10.2012 № 1036 «Про затвердження Порядку визначення розміру та надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення» затвердив Порядок визначення розміру та надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі Порядок № 1036), який діяв до 20.03.2014 та встановлював механізм визначення розміру та надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, абзацом другим пункту 4 якого було визначено, що у разі отримання військовослужбовцем з державного житлового фонду жилого приміщення, яке не приватизовано ним та/або членами його сім`ї, і його подальшого перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та/або включені до списку осіб, що мають право на позачергове одержання жилих приміщень, загальна площа житла, яка підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця та членів його сім`ї.

Згідно із статями 48, 49 ЖК жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Відповідно статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі постанова № 1081) затвердив Порядок № 1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

За змістом пунктів 22, 25 та 29 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. На кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Облікова справа зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку, а після надання йому житла для постійного проживання протягом п`яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом- в квартирно-експлуатаційному органі. Військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

У свою чергу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України (статті 48-1 ЖК).

Згідно із пунктами 3 - 5 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» (далі Порядок № 728) військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

У разі використання військовослужбовцем та/або членами його сім`ї права на приватизацію раніше наданого жилого приміщення у неповному обсязі загальна площа жилого приміщення, яка підлягає компенсації, зменшується на площу, яка була безоплатно передана з державного житлового фонду у приватну власність військовослужбовця та/або членів його сім`ї.

У разі отримання військовослужбовцем з державного житлового фонду жилого приміщення для постійного проживання, яке не приватизовано ним та/або членами його сім`ї, і його подальшого перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та/або включені до списку осіб, що мають право на позачергове отримання жилих приміщень, загальна площа житла, яка підлягає компенсації, зменшується на загальну площу житла, що перебуває у користуванні військовослужбовця та членів його сім`ї.

Черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень.

Підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списку громадян, що мають право на позачергове отримання жилих приміщень. (пункт 6 Порядку № 728).

Так, згідно із пунктами 10 - 12 Порядку № 728 житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.

Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи: рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування); копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; копія свідоцтва про шлюб (за наявності); копія свідоцтва про народження дитини (за наявності); копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов); копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов); довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно; дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.

Житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, військовими комісарами та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрацією Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, Службою зовнішньої розвідки, Національною гвардією, Управлінням державної охорони, ДКА, Адміністрацією Держспецзв`язку, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони, Міністрові внутрішніх справ, Міністрові інфраструктури, Голові Держприкордонслужби, Голові ДСНС, Голові СБУ, Голові Служби зовнішньої розвідки, начальнику Управління державної охорони, командувачу Національної гвардії, Голові ДКА, Голові Держспецзв`язку.

16.10.2018 набрала чинності Інструкції №380, якою передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени їх сімей подають до житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій) документи, визначені в Порядку визначення розміру і надання грошової компенсації.

Отже, для прийняття житловою комісією рішення про надання грошової компенсації військовослужбовець та члени його сім`ї мають надати відповідний пакет документів, перелік яких визначений п.11 Порядку № 728.

В той же час, матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з вищезазначеним переліком документів.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що така позовна вимога є передчасною.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.