ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18760/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2023 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2023 №916040810491 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці в розмірі 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/3048/23 - вих. від 20.11.2023, починаючи з 01.01.2023 з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачу у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 20.11.2023 №02/3048/23 - вих., оскільки Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Відтак, зміна Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" складової для визначення базового розміру окладу судді є порушенням незалежності суддів. Отже, оскільки з 01.01.2023 змінилися складові суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а саме, змінився розмір посадового окладу, а відповідно і розмір доплати за вислугу років, позивач отримав довідку ТУДСА України в Полтавській області від 20.11.2023 №02/3048/23 - вих., згідно з якою з 01.01.2023 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 141715,20 грн. Вказану довідку разом із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач подав до пенсійного органу, однак рішенням Відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2023 №916040810491 йому було безпідставно відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою суду від 26.12.2023 у справі №440/18760/23 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки визначено усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи, а також особи, до якої звернені вимоги позову, в якості відповідача та звернених до такої особи позовних вимог або із зазначенням кожного з відповідачів та звернених до кожного з них окремо позовних вимог (зазначити повне найменування, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти), а також копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

05.01.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено адміністративний позов разом з його копією, відповідно до якого відповідачем визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі також - відповідач), а також в якості третьої особи зазначено - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Як наслідок, ухвалою суду від 10.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/18760/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

25.01.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Львівській області на позов /а.с. 53-55/. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Стверджував, що 27.11.2023 надійшла заява ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 20.11.2023 № 02/3048/23-вих. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023. За результатами розгляду заяви від 27.11.2023 №6686 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Головним управлінням прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.11.2023 № 9136040810491, про що повідомлено позивача. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 справа № 1-15/2018(4086/16) у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», положення пункту 25 розділу ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Даним Рішенням Конституційного Суду України не визначений порядок його виконання. З 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону №1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону №1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У Рішенні від 14.12.2000 №15-рп/2000 Конституційний Суд України визначив, що положення частини другої статті 150 Конституції України щодо виконання рішення Конституційного Суду України необхідно розуміти так, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України втрати чинність, з дня ухвалення Конституційного Суду України рішення про їх неконституційність. Враховуючи зазначене, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Закону №1402, не працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо цього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурс, за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року, виникає згідно статті 142 Закону №1402. Суддям у відставці, яким за їх зверненнями до 18.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020. Крім того, питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди, після винесення рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, а саме після 18.02.2020. Натомість, після 18.02.2020 не приймались нормативно-правові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди. Аналіз ЕПС позивача свідчить, що за наданою раніше довідкою №02/1206/2020 від 10.04.2020 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям згідно діючих, на момент проведення такого перерахунку, законодавчих норм. Статтею 135 Закону №1402 визначено, що розмір посадового окладу судді встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб залишено без змін прийнято рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою №02/3048/23-вих від 20.11.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Отже, на сьогоднішній день, підстав для здійснення перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 20.11.2023 №02/3048/23-вих, відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 01.01.2023 немає. Також зауважував на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.

25.01.2024 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору /а.с. 60-62/, згідно з якими 27.11.2023 позивач звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви позивач долучив, зокрема, довідку від 20.11.2023 №02/3048/23-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, видану Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Полтавській області на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі №440/16396/23. З урахуванням принципу екстериторіальності розглянувши заяву позивача Головним управлінням Пенсійною фонду України у Львівській області прийнято рішення №916040810491 від 27.11.2023 про відмову в перерахунку щомісячною довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 (справа №1-15/2018(4086/16) у справі за конституційним поданням Верховною Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення'' Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VІІІ (далі - Закон №1402), положення пункту 25 розділу XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Даним Рішенням Конституційного Суду України не визначений порядок його виконання. З 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону №1402. згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону №1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Суддям у відставці, яким за їх зверненнями до 18.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 виходячи із розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ, перерахунок буде здійснюватися при збільшенні розміру суддівської винагороди після 18.02.2020. Крім того, питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди, після винесення рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, а саме після 18.02.2020. Натомість, після 18.02.2020 не приймались нормативно - правові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди. З пенсійної справи позивача вбачається, що за наданою раніше довідкою №02/1206/2020 від 10.04.2020 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям згідно діючих, на момент проведення такого перерахунку, законодавчих норм. Статтею 135 Закону №1402 визначено, то розмір посадового окладу судді встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на 1 січня календарного року. З урахуванням, статті 58 Конституції України, статті 91 Закону України "Про Конституційний суд України", обставини, які дають право на перерахунок згідно статті 142 Закону №1402, повинні виникнути після 18.02.2020. Відповідно до Закону України : «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий, мінімум для працездатних осіб, з якого встановлюється базовий розмір посадового окладу судді, не змінився. Так як, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб залишено без змін, що свідчи про відсутність права на перерахунок на підставі довідки №02/3048/23-вих від 20.11.2023.

Згідно з частиною 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

При цьому, як визначено частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 09.09.2010 №2516-VІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді Автозаводського районного суду Полтавської області у зв`язку з поданням ним заяви про відставку.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.02.2011 у справі №2а-3735/2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці №55 від 09.12.2010 про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання через відсутність необхідного стажу. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці призначити ОСОБА_1 з 06.10.2010 щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням стажу його роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання 25 (двадцять п`ять) років 08 (вісім) місяців 25 (двадцять п`ять) днів у розмірі 90 (дев`яносто) відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Протоколом Автозаводського УПФУ №14252 від 16.03.2011 ОСОБА_1 з 06.10.2010 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% (з врахуванням відповідного стажу 25 років 08 місяці 25 днів) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку від 10.04.2020 №02/1206/2020вих, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вказана довідка видана ОСОБА_1 відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (пункт 1 розділу ІІ), на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, про те, що станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 110985,60 грн, у тому числі: 1. Посадовий оклад - 69366 грн; 2. Доплата за вислугу років - (60%) 41619,60 грн; 3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 00,00 грн; 4. Доплата за науковий ступінь - 00,00 грн; 5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 00,00 грн; 6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" - 00,00 грн.

08.05.2020 відділом з питань перерахунків пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення №90 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання гр. ОСОБА_1 на підставі заяви №543/37 від 07.05.2020 та довідки про розмір суддівської винагороди від 10.04.2020 №02/1206/2020. Це рішення відповідач прийняв, посилаючись на те, що після 18.02.2020 не змінювалися розміри суддівської винагороди, підстави для здійснення нового перерахунку щомісячного грошового утримання згідно поданої довідки від 10.04.2020 №02/1206/2020 на даний час відсутні.

Позивач не погодився із вказаним рішенням, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №440/2562/20, яке набрало законної сили 26.10.2020, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №90 від 08.05.2020 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області від 10.04.2020 №02/1206/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

На виконання судового рішення у справі №440/2562/20, 11.01.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області від 10.04.2020 №02/1206/2020 з 19 лютого 2020 року в розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з врахуванням стажу роботи на посаді судді 25 років 8 місяців 26 днів), що підтверджується рішенням Кременчуцького ОУПФУ №916040810491 від 11.01.2021.

26.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при проведенні його перерахунку з 19.02.2020 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 по справі №440/2562/20; зобов`язання Головну управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ Державної судової адміністрації України в Полтавській області за вих.№02/1206/2020 від 10.04.2020, починаючи з 19.02.2020 з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 у справі №440/1565/21, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повністю.

При цьому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі №440/1565/21 встановлено, що відповідно до положень статті 142 Закону №1402-VIII, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці виходячи із його стажу 25 років 8 місяців 26 днів становить 60 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 10 % (5 років роботи на посаді судді * 2 % грошового утримання судді) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.

Разом з тим, 18.03.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області від 10.04.2020 №02/1206/2020 з 19 лютого 2020 року в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що підтверджується рішенням пенсійного органу №916040810491, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

На звернення позивача від 29.03.2021 щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідачем надано відповідь листом від 14.04.2021 №1600-0304-8/28163, яким повідомлено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду від 31.08.2020 №440/2562/20 встановлено на рівні 55492,80 грн. (110985,60 грн. х 50%), що, на думку відповідача, відповідає нормам чинного законодавства.

Не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення 18.03.2021 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19 лютого 2020 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі №440/10057/21, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 06.10.2021 у справі №440/10057/21 адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення 18 березня 2021 року ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 19 лютого 2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 19 лютого 2020 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Полтавській області №02/1206/2020вих від 10 квітня 2020 року в розмірі 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

У подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, в якій, зокрема, просив визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за вих. №02/2585/2023 від 26.09.2023 виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн, а також зазначення доплати за вислугу років у розмірі 40%, а також зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2023 року, виходячи з базового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, ч.3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", тобто із застосуванням для обчислення прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн, та зазначення доплати за вислугу років у розмірі 60%, а також із застосуванням регіонального коефіцієнту 1.1 (справа №440/16396/23).

20.11.2023 Територіальним управлінням судової адміністрації України в Полтавській області видано ОСОБА_1 довідку №02/3048/23-вих станом на 01.01.2023, в якій визначено розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в сумі 141715,20 грн, з яких посадовий оклад 88527,00 грн, доплата за вислугу років 53143,20 грн (60%), із застосуванням при обчисленні вказаної суми розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн та регіонального коефіцієнту 1.1 /а.с. 30, 68/.

27.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 20.11.2023 №02/3048/23-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023 /а.с. 66/.

16.03.2021 за №339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).

Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відділом перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуто заяву ОСОБА_1 , 1964 року народження, від 27.11.2023 №6686 щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою №02/3048/23-вих від 20.11.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2023, виданою ТУДСА України в Полтавській області, та прийнято рішення від 27.11.2023 №916040810491 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці /а.с. 75/.

Так, за змістом рішення про відмову відповідачем констатовано, що з 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону №1402, згідно з якою розмір щомісячного довічного грошового утримання не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу. Питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону №1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Аналіз ЕПС ОСОБА_1 свідчить, що за наданою раніше довідкою №02/1206/2020 від 10.04.2020 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям згідно діючих, на момент проведення такого перерахунку, законодавчих норм. Статтею 135 зазначеного Закону визначено, що розмір посадового окладу судді встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб залишено без змін, пенсійним органом прийнято рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою №02/3048/23-вих від 20.11.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці.

Не погодившись із вказаним вище рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;

працездатних осіб - 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою пенсійного органу здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої із урахуванням установленого у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2684 грн, замість урахування прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102 грн.

Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України «Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Пунктом 1 частини 3 та пунктом 1 частини 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2023 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

При цьому, раніше (до 2021 року) для розрахунку базового розміру посадового окладу судді застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Варто зазначити, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Подібна правова позиція, але тільки щодо застосування статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», викладена у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21 та від 13 вересня 2023 року у справі №240/44080/21.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року (2684,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є неправомірною.

Враховуючи вищезазначене, 20.11.2023 ТУДСА України в Полтавській області обґрунтовано видало ОСОБА_1 довідку №02/3048/23-вих станом на 01.01.2023, в якій визначило розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в сумі 141715,20 грн, із застосуванням при обчисленні вказаної суми розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 у вигляді 2684,00 грн та регіонального коефіцієнту 1,1 /а.с. 30, 68/.

Разом з тим, пенсійний орган в свою чергу діючи не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, та необґрунтовано, рішенням від 27.11.2023 №916040810491 відмовив у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці в розмірі 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/3048/23 - вих. від 20.11.2023, починаючи з 01.01.2023 з урахуванням проведених виплат.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом судом оцінюються критично, оскільки оскаржуване рішення пенсійного органу датоване 27.11.2023, а вже 22.12.2023 позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

При цьому, суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Зважаючи на вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2023 №916040810491 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці в розмірі 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/3048/23 - вих. від 20.11.2023, починаючи з 01.01.2023 з урахуванням проведених виплат.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією №8520-0380-7488-8970 від 20.12.2023 /а.с. 11/.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 77, 139, 194, 229, 243-246, 263 КАС України, В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код 13814885), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2023 №916040810491 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці в розмірі 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №02/3048/23 - вих. від 20.11.2023, починаючи з 01.01.2023 з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський