-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" лютого 2024 р. м. Одеса Справа № 916/3288/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.
розглянувши справу № 916/3288/22 в порядку загального позовного провадження
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-газовий Центр Безпеки та Навчання" /ЄДРПОУ 43464630, адреса - 65003, м. Одеса, вул. От. Головатого, 24, e-mail: lle.ogstc@gmail.com/
до відповідача: державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" /ЄДРПОУ 32927460, адреса - 68094, Одеська обл., м. Чорноморськ, 5, e-mail: fishportcap@ukr.net/
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Державного агентства меліорації та рибного господарства України /ЄДРПОУ 37472282, адреса - 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45-а, e-mail: darg@darg.gov.ua/;
2. Фонду державного майна України /ЄДРПОУ 00032945, адреса - 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, e-mail: info@spfu.gov.ua, pravo@spfu.gov.ua/
про визнання неправомірною односторонньої відмови від договорів бербоут-чартерів (фрахтування) суден
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача /вх. № 4304/24 від 02.02.2024/;
від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача /вх. № 2506/24 від 19.01.2024/;
від третьої особи1: з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від третьої особи2: з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
ВСТАНОВИВ:
05.12.2022 товариство з обмеженою відповідальністю "Нафто-газовий Центр Безпеки та Навчання" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3399/22/ до державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" про визнання недійсним повідомлення державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" про розірвання договорів бербоут-чартерів (фрахтування) суден № 2022/09/07.1 від 07.09.2022 з моменту підписання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для розірвання договорів бербоут-чартеру в односторонньому порядку.
Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, ст.ст. 91, 207, 212 КТМ України, Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Ухвалою суду від 12.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3288/22; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.01.2023 о 12:50 год. В п. 7 резолютивної частини ухвали роз`яснено Державному підприємству «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» його право у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України надати заперечення проти вирішення спору в господарському суді не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору.
05.01.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача по справі - державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача /вх. № 301/23/, в якому відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи - Державне агентство меліорації та рибного господарства України.
05.01.2023 на адресу суду також надійшов відзив /вх. № 331/23/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач не заперечує проти розгляду справи Господарським судом Одеської області, вказує, що п. 32 договорів між сторонами є нікчемним.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що з початку 2022 року позивач припинив виконання грошових зобов`язань належним чином. Відповідач наголошує на обов`язку позивача сплачувати належні платежі, оскільки заборгованість виникла ще до введення воєнного стану в Україні. Звільнення від сплати орендної плати на підставі Постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 діє лише до 30.05.2022.
Відповідач вказує, що оскільки він являється спеціальним суб`єктом та є балансоутримувачем державного майна, то до даних правовідносин слід застосовувати Закон України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на неморехідний стан судна та відсутність документів, оскільки при передачі суден сторонами було проведено інвентаризацію обладнання, пристроїв, наявного палива, мастил та витратних матеріалів, що оформлено відповідними актами. За словами відповідача, про вказані обставини свідчать також регулярні платежі по 17.12.2021 включно.
Відповідач наголошує, що умовами договорів встановлено обов`язок фрахтувальника протягом дії договору підтримувати судно в стані мореплавства. Вказана обставина є однією із відмінностей бербоут-чартеру від тайм-чартеру, де такий обов`язок покладено на судновласника. У зв`язку із чим, будь-які зменшення орендної плати в односторонньому порядку з боку фрахтувальника неправомірні.
Надсилаючи повідомлення про розірвання договорів, власник скористався правом, наданим йому договором /пп. «e» та «f» п. 15 «Орендна плата» частини 2 договорів/ та законом /ст. 782 ЦК України/.
Також відповідач посилається на п. 3 ч. 1 ст. 783 ЦК України. Відповідач зауважує, що в період з лютого 2022 неодноразово фрахтувальникам було доведено вимогу підтримувати судна в належному стані.
Відповідач наголошує, що фрахтувальником не доведено як саме проявився форс-мажор на його господарській діяльності. При цьому, відповідач зауважує, що умовами договорів передбачено, що фрахтувальник використовує об`єкти оренди для господарської діяльності не тільки з перевезення вантажу, але й для тренувальних цілей та інших цілей.
Відповідач вважає правомірними свої дії, спрямовані на розірвання спірних договорів.
05.01.2023 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" /вх. № 41/23/ до товариства з /обмеженою відповідальністю "Нафто-газовий Центр Безпеки та Навчання", в якій позивач за зустрічним позовом просить:
1. Визнати поважним причину пропуску строку позовної давності та поновити пропущений строк звернення до господарського суду.
2. Визнати недійсними наступні пункти договорів бербоут-чартерів (фрахтування) суден № 101/2020 від 09 червня 2020 року, № 102/2020 від 09 червня 2020 року, № 103/2020 від 09 червня 2020 року між сторонами та заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Нафто-газовий Центр Безпеки та Навчання" зменшувати суми до сплати за договорами № 101/2020 від 09 червня 2020 року, № 102/2020 від 09 червня 2020 року, № 103/2020 від 09 червня 2020 року на користь державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" на підставі таких пунктів договорів:
2.1. абзац другий підпункту "а" "Технічне обслуговування" пункту 13 частини 2 договорів 101/2020, 102/2020, 103/2020 від 09.06.2020: "Понесені витрати Фрахтувальника на зазначені цілі повинні бути вирахувані із суми чартерних платежів, які має сплачувати Фрахтувальник на користь Судновласника";
2.2. абзац другий підпункту "Ь" "Експлуатація судна" пункту 13 частини 2 договорів 101/2020, 102/2020, 103/2020 від 09.06.2020: "Понесені витрати Фрахтувальника на зазначені цілі повинні бути вирахувані із суми чартерних платежів, які має сплачувати Фрахтувальник на користь Судновласника";
2.3. абзац другий підпункту "б" "Експлуатація судна" пункту 13 частини 2 договорів 101/2020, 102/2020, 103/2020 від 09.06.2020: "Витрати на ремонт судна, понесені Фрахтувальником, відшкодовуються Судновласником за рахунок його активів чи зменшення розміру чартерного платежу";
2.4. абзац пункту 17 "Страхування" договорів 101/2020, 102/2020, 103/2020 від 09.06.2020, який знаходіться після підпункту "с" та непоіменований, з текстом: "Якщо судно страхується фрахтувальником, то вартість страховки вираховується із суми чартерних платежів, які страхувальник сплачує власнику";
2.5. частину підпункту "а" пункту 25 "Присвоєння, передача права, субфрахт та продаж" частини 2 договорів 101/2020, 102/2020, 103/2020 від 09.06.2020: "... але він має право передавати судно в субфрахт на умовах бербоут-чартеру".
3. Розірвати договори бербоут-чартерів (фрахтування) суден № 101 /2020 від 09 червня 2020 року, № 102/2020 від 09 червня 2020 року, № 103/2020 від 09 червня 2020 року між сторонами з 03 жовтня 2022 року.
Ухвалою суду від 10.01.2023 року залишено без руху зустрічну позовну заяву державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" вх. № 41/23 від 05.01.2023 року; зобов`язано позивача за зустрічним позовом надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні зустрічної позовної заяви.
12.01.2023 на адресу суду надійшло клопотання Державного агентства меліорації та рибного господарства України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції /вх. № 1016/23/ у справі № 916/3288/22, в якій державне агентство просить визначити суд, відповідальний за проведення відеоконференції: Північний апеляційний господарський суд або Київський апеляційний суд або Господарський суд м. Києва.
Крім того 12.01.2023 на адресу суду надійшло клопотання Державного агентства меліорації та рибного господарства України про вступ до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача /вх. № 1019/23/.
18.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 1683/23/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначає, що відповідач у повідомленні № 2022/09/07.1 від 07.09.2022 вказує наявність заборгованості єдиною підставою для одностороннього припинення договорів. Позивач вказує, що відповідач не дотримався вимог п. 31 частини І договорів та належним чином не повідомив позивача про наявність заборгованості, оскільки відповідач надав в якості доказу направлення даного повідомлення лише смс-повідомлення на телефон директора. Жодних інших доказів не надано.
Позивач зауважує, що власник не відповідає за технічний стан судна, але несе витрати на оформлення документів шляхом їх вирахування із суми чартеру.
Позивач наголошує, що відповідачем не виконано обов`язок щодо передачі 09.06.2020 всіх документів на судна за переліком, визначеним у п. 3 договорів.
Оскільки до березня 2021 судна не могли покинути порт через неморехідний стан (відсутні документи та технічний стан), то на підставі ст. 212 КТМ України фрахтувальник мав бути звільнений від сплати фрахту. Проте позивач не пред`являє вимоги щодо сплаченого ним фрахту, позивач вважає, що понесені ним витрати мають бути вирахувані із фрахту позивача. Загальна сума понесених позивачем витрат станом на 24.12.2021 становить 3 933 295,79 грн та 26 910 дол США.
Позивач зазначає, що у повідомлені відповідача від 07.09.2022 не вказано за які періоди виникла заборгованість, чи враховані витрати позивача, чи враховані положення постанови КМУ № 634 від 27.05.2022.
За таких обставин позивач вважає, що оскільки у нього не виникла фактична заборгованість, то і відсутні підстави для одностороннього припинення договорів.
Також позивач вказує, що пред`явленим зустрічним позовом відповідач визнає той фак, що відповідачем не припинено дію спірних договорів.
Ухвалою суду від 18.01.2023 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне агентство меліорації та рибного господарства України; відкладено підготовче засідання на 08.02.2023 о 14:20 год; доручено Київському апеляційному суду забезпечити проведення відеоконференції у підготовчому засіданні по справі № 916/3288/22, призначеному на 08.02.2023 о 14:20 год. за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного агентства меліорації та рибного господарства України.
Ухвалою суду від 30.01.2023 зустрічну позовну заяву державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" вх. № 41/23 від 05.01.2023 у справі № 916/3288/22 постановлено вважати неподаною та повернуто позивачу за зустрічним позовом з усіма доданими до неї документами.
08.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду /вх. № 4055/23/ на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Відповідач також просить вважати неподаним відзив від 28.12.2022 та не розглядати його. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що підприємство заперечує проти розгляду справи в Господарському суді Одеської області через наявність в укладених між сторонами договорах бербоут-чартеру (фрахтування) суден від 09.06.2020 № 101/2020, № 102/2020, № 103/2020 чинного арбітражного застереження. Відповідач наполягає на тому, що спір має бути вирішений в погодженому сторонами арбітражі.
У підготовчому засіданні 08.02.2023 судом за участі представників учасників справи оголошено перерву на 10.03.2023 об 11:20 год.
06.03.2023 на адресу суду надійшли заперечення позивача /вх. № 7068/23/ на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України /вх. № 4055/23 від 08.02.2023/.
07.03.2023 на адресу суду надійшов лист Державного агентства меліорації та рибного господарства України /вх. № 7252/23/, в якому Держрибагентство просить врахувати, що ТОВ "Нафто-газовий Центр Безпеки та Навчання" було порушено предметну юрисдикцію, оскільки укладені між сторонами у п. 32 містять чітко визначені застереження щодо вирішення спорів Балтійської і Міжнародної морської ради 2017. Держрибагентство вважає, що право сторін на передачу спору на розгляд до арбітражу відповідає положенню ч. 6 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 20 та ст. 22 ГПК України, ст. 912 ЦК України, ст.ст. 6, 14 КТМ України, а арбітражна угода є чинною, обов`язковою для виконання. Держрибагентство вказує, що предметом спору у даній справі є договори бербоут-чартерів, за якими відкрито кримінальне провадження. Зазначене питання перебуває на особистому контролі Міністра аграрної політики та продовольства України.
10.03.2023 об 11:20 год підготовче засідання у справі № 916/3288/22 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 06.03.2023 по 15.03.2023 включно. Після виходу судді з лікарняного ухвалою суду від 17.03.2013 призначено підготовче засідання по справі № 916/3288/22 на 19.04.2023 об 11:00 год.
У підготовчому засіданні 19.04.2023 судом за участі представників учасників справи оголошено перерву на 10.05.2023 о 12:30 год.
03.05.2023 на адресу суду надійшло повідомлення третьої особи Державного агентства меліорації та рибного господарства України /вх. № 14601/23/ про процесуальне правонаступництво третьої особи. У повідомленні вказано, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» було затверджено ряд цілісних майнових комплексів, які Держрибагентство має передати до сфери управління Фонду державного майна України. Фонд державного майна України листом від 06.03.2023 № 10-33-5385 проінформував Держрибагентство про те, що 01.03.2023 Фондом державного майна України були затверджені акти приймання-передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств із сфери управління Держрибагентства до сфери управління Фонду державного майна України. У листі наведений перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств, які передаються Держрибагентством до сфери управління Фонду державного майна України, серед яких - ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту». У зв`язку з цим, третя особа вважає, що усі права, які були надані Держрибагентству відповідно до пункту 12 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895, з моменту затвердження Фондом державного майна України акту приймання-передачі, не будуть поширюватись на сферу управління ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту».
05.05.2023 на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-газовий Центр Безпеки та Навчання" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 14994/23 від 05.05.2023/ у справі № 916/3288/22.
Ухвалою суду від 08.05.2023 постановлено здійснити проведення судових засідань у справі № 916/3288/22, зокрема, призначене на 10.05.2023 о 12:30 год, в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).
09.05.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення третьої особи /вх. № 15304/23/, які Державне агентство меліорації та рибного господарства України просить врахувати при розгляді клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 10.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України /вх. № 4055/23 від 08.02.2023/ у справі № 916/3288/22.
Також ухвалою суду від 10.05.2023 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України; відкладено підготовче засідання на 06.06.2023 о 14:00 год.
23.05.2023 на адресу суду надійшли заперечення /вх. № 16946/23/, в яких відповідач вказує, що за основу текстів договорів 101/2020, 102/2020, 103/2020 взято текст стандартного
бербоут-чартеру БЕРКОН-2017, затвердженого Балтійською та міжнародною морською радою (БІМКО, BIMCO) (англ. Baltic and International Maritime Council), але не враховано, що договори укладаються із державним підприємством та щодо державного майна. Відповідач вказує, що при укладанні договорів не було забезпечено принцип конкурентності під час розпорядження державним майном, не оголошено конкурс з використанням електронної системи «Prozorro.Продажі», що є грубим порушенням процесу розпорядження державним майном. Також до стандартного тексту договору бербоут-чартеру BARECON-2017 були зроблені дописи, що значно змінюють зміст кожного договору та роблять його невідповідним чинному законодавству.
Оскільки підпункти укладених сторонами договорів чартеру не відповідають чинному законодавству та їх застосування суперечить інтересам держави, то за словами відповідача, вони є недійсними в силу закону (нікчемними). Відтак позивач не мав права користуватися пунктами договорів та зменшувати суми до сплати за договорами № 101/2020 від 09 червня 2020, № 102/2020 від 09 червня 2020, № 103/2020 від 09 червня 2020 на користь державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» на підставі таких пунктів договорів. Тим більш, що після здійснення таких витрат орендар для зменшення платежів має отримати окрему письмову згоду орендодавця та його органу управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України на проведення такого взаємозаліку зустрічних вимог на підставі ч. 2 ст. 21 Закону «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідач вважає правомірними свої дії, спрямовані на розірвання договорів бербоут-чартеру № 101/2020, 102/2020, 103/2020 від 09 червня 2020, оскільки таке право орендодавця передбачено умовами договорів та законодавством (ст. ст. 782, 783 ЦК України).
23.05.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 16944/23/ у справі № 916/3288/22.
Ухвалою суду від 24.05.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання у справі № 916/3288/22, призначеного на 06.06.2023 о 14:00 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).
02.06.2023 на адресу суду надійшла заява третьої особи Фонду державного майна України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 18148/23/ у справі № 916/3288/22.
Також 02.06.2023 на адресу суду надійшла заява третьої особи Державного агентства меліорації та рибного господарства України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 18149/23/ у справі № 916/3288/22.
Ухвалою суду від 05.06.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання у справі № 916/3288/22, призначеного на 06.06.2023 о 14:00 в залі № 10 (ВКЗ) (5 поверх) год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).
У підготовчому засіданні 06.06.2023 судом за участі представників учасників справи оголошено перерву на 28.06.2023 о 14:00 год.
26.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання третьої особи1 про розгляд справи без представника /вх. № 20989/23/ від 26.06.2023/.
28.06.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача, відповідач просить закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті /вх. № 21450/23/.
Ухвалою суду від 28.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/3288/22 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 05.09.2023 о 12:00 год в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).
06.07.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи Фонду державного майна України /вх. № 22441/23/, в яких Фонд просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; просить визнати поважними причини пропуску строку на подання вказаних пояснень та поновити його. Фонд просить справу розглядати за без участі представника Фонду державного майна України за наявними матеріалами справи.
Фонд вказує, що відповідач, надсилаючи повідомлення про розірвання договорів, скористався правом, яке гарантується договорами та не суперечить нормам законодавства України. Фонд вказує, що позивач неналежно виконує свої зобов`язання, що призводить до пошкодження майна, а саме суден.
У судовому засіданні 05.09.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 19.09.2023 о 14:00 год.
У судовому засіданні 19.09.2023 року у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги судом за участі представників сторін узгоджено дату наступного судового засідання - 10.10.2023 року об 11:00 год. У зв`язку із чим судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання.
Однак, ухвалою суду від 19.09.2023 року повідомлено учасників справи про судове засідання для розгляду справи 916/3288/22 по суті, відкладене на 10.10.2023 о 14:00 год.
Ухвалою суду від 10.10.2023 відкладено судове засідання по суті у справі № 916/3288/22 на 27.10.2023 о 12:00 год.
У судовому засіданні 27.10.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.11.2023 о 14:00 год.
21.11.2023 за телефоном представник позивача повідомив про неможливість входу в Електронний кабінет Електронного суду для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Також представник вказав, що йому відомо про неможливість участі в судовому засіданні представника відповідача адвоката Невінгловської І.М., у зв`язку із перебуванням в реанімації.
Ухвалою суду від 21.11.2023 відкладено судове засідання по суті у справі № 916/3288/22 на 07.12.2023 о 10:00 год у зв`язку із неявкою учасників справи.
22.11.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання, призначеного на 21.11.2023, на іншу дату у зв`язку із неможливістю з технічних причин приєднатися до системи відеоконференцзв`язку.
07.12.2023 о 10:00 год судове засідання не відбулося через несанкціоноване втручання внаслідок хакерської атаки в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, у зв`язку з чим користувачі суду були відключені від Комп"ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та інших мереж суду / наказ керівника апарату суду від 30.11.2023 № 56/.
З 08.12.2023 на підставі наказу голови суду № 46 від 07.12.2023 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду.
Ухвалою суду від 11.12.2023 призначено судове засідання для розгляду справи № 916/3288/22 по суті на 20.12.2023 о 16:00 год.
20.12.2023 о 16:00 год судове засідання у справі № 916/3288/22 не відбулося у зв`язку із технічними проблемами з доступом до сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою суду від 22.12.2023 призначено судове засідання для розгляду справи № 916/3288/22 по суті на 16.01.2024 о 12:30 год.
16.01.2024 об 11:00 год судове засідання у справі № 916/3288/22 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 16.01.2024.
19.01.2024 на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за відсутності представника ДП «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» /вх. № 2506/24/.
Ухвалою суду від 22.01.2024 призначено судове засідання для розгляду справи № 916/3288/22 по суті на 09.02.2024 о 10:30 год.
02.02.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами /вх. № 4304/24/.
До судового засідання учасники справи не з`явилися, повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 13.05.2020 позивач листом вих. № 01/5 звернувся до відповідача з проханням передати танкери «Восточний», «Южний» та «Садко 2» в бербоут-чартер.
09 червня 2020 року між Державним підприємством «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» та ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» укладено Договір бербоут-чартеру (фрахтування) судна №101/2020, Договір бербоут-чартеру (фрахтування) судна №102/2020, Договір бербоут-чартеру (фрахтування) судна №103/2020.
09 червня 2020 року між Державним підприємством «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» та ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» підписано Акт прийому-передачі танкера «Восточний» відповідно Договору бербоут-чартеру (фрахтування) судна від 09.06.2020 №101/2020, за цим актом передано у фрахт ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» танкер «Восточний» та товарно-матеріальні цінності за переліком.
09 червня 2020 року між Державним підприємством «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» та ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» підписано Акт прийому-передачі катера «САДКО-2» відповідно Договору бербоут-чартеру (фрахтування) судна від 09.06.2020 №102/2020, за цим актом передано у фрахт ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» катер «САДКО-2» та товарно-матеріальні цінності за переліком.
09 червня 2020 року між Державним підприємством «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» та ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» підписано Акт прийому-передачі танкера «Южний» відповідно Договору бербоут-чартеру (фрахтування) судна від 09.06.2020 №103/2020, за цим актом передано у фрахт ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» танкер «Южний» та товарно-матеріальні цінності за переліком.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Частини І Договорів бербоуту №101. №102, №103 від 09 червня 2020 року за даним Договором судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для здійсненням ним господарської діяльності з перевезення вантажу, тренувальних цілей чи для інших цілей торгівельного мореплавства на строк, передбачений в даному Договорі, а фрахтувальник зобов`язаний своєчасно сплачувати плату фрахт у розмірі та порядку, передбачені даним Договором.
У пункті 31 частини І Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року оповіщення Фрахтувальника здійснюється за місцем реєстрації офісу: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 24. А також за телефоном: +380965304545 або електронною адресою: lle.ogste@gmail.com.
За договором № 101/2020 плата за фрахт танкеру «Восточний» становить 180 дол. США за добу, у т.ч. на час експлуатації судна та 50 доларів США за добу, у т.ч. ПДВ, в період знаходження судна в порту.
За договором № 102/2020 плата за фрахт патрульного, рибоохоронного судна «Садко 2» становить 30 дол. США за добу, у т.ч. на час експлуатації судна та 10 доларів США за добу, у т.ч. ПДВ, в період знаходження судна в порту.
За договором № 103/2020 плата за фрахт танкеру «Южний» становить 70 дол. США за добу, у т.ч. на час експлуатації судна та 35 доларів США за добу, у т.ч. ПДВ, в період знаходження судна в порту.
Згідно з підпунктом (б) пункту 3 Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року судно має бути належним чином забезпечено документами до здачі його в оренду відповідно до законів та правил держави-прапора та вимог Класифікаційного товариства, зазначених у пункті 4. Якщо буде потрібно внести будь-які зміни в класифікаційні документи судна, то такі зміни здійснюються судновласником за його рахунок до передачі судна в оренду.
Підпункт (в) п. 3 «Передача судна» частини 2 договорів встановлює, що постачання судна власником та прийняття судна фрахтувальником означатиме повне виконання власником усіх зобов`язань власника, і після цього фрахтувальник не має права складати або пред`являти будь-які претензії власнику з приводу будь-яких умов, представлень чи гарантії заявлених або про які малося на увазі щодо судна.
Згідно з підпунктом (а) пункту 13 Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року технічне обслуговування. Фрахтувальник повинен належним чином підтримувати судно в належному стані після ремонту, в ефективному експлуатаційному стані та відповідно до належної практики комерційного обслуговування та за власний рахунок підтримувати Клас судна разом із Класифікаційним товариством, зазначеним у графі 4 та всі необхідні сертифікати. Понесені витрати Фрахтувальника на зазначені цілі повинні бути вирахуванні із суми чартерних платежів, які має сплачувати Фрахтувальник на користь Судновласника.
Згідно з підпунктом (і) пункту 13 Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року у разі будь-яких структурних змін або нового обладнання, необхідного для подальшої експлуатації Судна через нові вимоги до класу або імперативних норм законодавства («Обов`язкова зміна»), всі такі витрати несуть за рахунок фрахтувальника. Понесені витрати Фрахтувальника на зазначені цілі повинні бути вирахуванні із суми чартерних платежів, які має сплачувати Фрахтувальник на користь Судновласника.
Згідно з підпунктом (б) пункту 13 Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року якщо Судновласник не може оплатити свою частку на модифікацію судна, то Фрахтувальник має право це зробити за власний рахунок. В такому разі ці витрати мають бути відшкодовані Судновласником Фрахтувальнику за рахунок зменшення розміру чартерного платежу або за рахунок майна чи інших активів Судновласника.
Згідно з підпунктом (і) пункту 13 Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року витрати на ремонт судна, понесені фрахтувальником, відшкодовуються Судновласником за рахунок його активів чи зменшення розміру чартерного платежу.
Згідно п. 15 ч. 2 договорів плата за фрахт вноситься щомісячно не пізніше, ніж кожні тридцять робочих днів наперед, на банківський рахунок власника.
У відповідності з пп. (е) п. 15 Частини II Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року «Якщо фрахтувальник не здійснив належну оплату за чартер, Власник зобов`язаний надати фрахтувальнику за три банківські дні письмове повідомлення про проведення платежу, і якщо платіж буде здійснено протягом цих трьох банківських днів, наступних з дня отримання такого повідомлення, то вважатиметься, що платіж погашений. Якщо фрахтувальники не сплатять заборгованість у повному обсязі протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання такого повідомлення від власника, то у власника виникає право, не зачіпаючи жодних інших прав або вимог, які можуть мати власник щодо чартерів, скасувати цей Чартер в будь-який час після цього, поки орендна плата залишається непогашеною».
П. 15 частини 1 передбачено зменшення розміру оренди за кожну добу, коли судно не експлуатується.
Якщо власники вирішать не користуватися будь-якими правами, наданими цим договором стосовно будь-якої конкретної несвоєчасної оплати чартеру чи серії несвоєчасних платежів за чартером, згідно з цим договором, це не повинно тлумачитися як відмова від свого права розірвати договір (f)
Згідно з підпунктом (с) пункту 17 Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року якщо судно страхується фрахтувальником, то вартість страховки вираховується із суми чартерних платежів, які фрахтувальник сплачує власнику.
Відповідно до підпункту (b) п. 17 частини ІІ договору «Страхування» фрахтувальник, який страхує протягом періоду дії чартеру судно повинен забезпечити страхування судна за рахунок своїх коштів від ризику пошкодження корпусу та технічної частини, війни, ризику щодо забезпечення та відшкодування збитків (та будь-яких ризиків, стосовно яких обов`язково страхується під час експлуатації судно, включаючи підтримку фінансової безпеки відповідно до підпункту 13 (с) (фінансова безпека).
(іі) Такі страхування здійснюються фрахтувальником для захисту інтересів власника і фрахтувальника та іпотекодержателя (ів) (якщо такі є), а фрахтувальник вільний в частині страхування інтересів будь-яких менеджерів, які він може призначити.
(ііі) фрахтувальник на вимогу власника надає інформацію та негайно надає документи, які можуть знадобитися для того, щоб власник міг дотримуватися страхових положень фінансового інструменту.
Якщо судно страхується фрахтувальником, то вартість страховки вираховується із суми чартерних платежів, які фрахтувальник сплачує власнику.
Відповідно до пункту 33 частини II Договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року усі повідомлення, запити та інші повідомлення, необхідні або дозволені будь-яким пунктом даного Договору, надаються в письмовій формі і повинні бути доставлені в достатній мірі або передані, якщо вони доставлені вручну, електронною поштою, експрес-кур`єрською службою або зареєстрованою поштою та адресовані власнику, як зазначено в графі 30 або на іншу адресу чи електронну адресу, яку Власник може надалі вказати у письмовій формі, а якщо фрахтувальнику, то як зазначено у графі 31, або на іншу адресу або електронну пошту, яку фрахтувальник може надалі письмово вказати. Будь-яке таке повідомлення вважається наданим у день фактичного отримання стороною, до якої воно адресоване.
11.09.2020 позивач листом повідомив відповідача про те, що т/х Южний та т/х Восточний на теперішній час не експлуатуються у зв`язку із закінченням терміну дії класифікаційних свідоцтв. Триває робота з відновлення класу суден.
03.11.2020 відповідач звернуся до позивача із листом вих. № 01-27/333, яким для опрацювання та надання до Державної служби морського та річкового транспорту України направило оригінали свідоцтва про право власності на катер «Восточний» та свідоцтва про право плавання під Державним прапором України (судновий патент) на судно «Восточний».
14.01.2021 відповідач звернуся до позивача із листом вих. № 01-27/18, яким для опрацювання та надання Регістру судноплавства України направило копії свідоцтва про право власності на катер «Садко-2» та свідоцтва про право плавання під Державним прапором України (судновий патент) на судно «Садко-2».
11.03.3021 відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 01-27/87, в якому просило сплатити рахунки за орендну плату. До листа надано оригінали документів: міжнародне обмірне свідоцтво судна «Восточний»; свідоцтво про право власності на судно АВ № 000355 судна «Восточний»; свідоцтво про право власності на судно АВ № 001251 судна «Восточний»; свідоцтво про право власності на судно АВ № 000332 судна «Восточний»; міжнародне обмірне свідоцтво судна «Южний». 11.03.2021 між сторонами підписано акт прийому-передачі вищевказаних документів.
29.11.2021 Державне підприємство «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» в листі 01-27/354 вимагає від ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» терміново надати всі наявні платіжні доручення, акти виконаних робіт та видаткові накладні стосовно робіт (послуг) проведених з метою поліпшення технічного стану танкера «Восточний», танкера «Южний» та на патрульного рибоохоронного судна «Садко-2».
24.12.2021 ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» на адресу Державне підприємство «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» надіслав лист 04/12, в якому була вказана орієнтовна сума витрат на оформлення документів та ремонтні роботи з метою відновлення стану суден до морехідного. Фрахтувальник вимагав від Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» виконати свої зобов`язання за Договором бербоут-чартеру (фрахтування) судна №101/2020 від 09 червня 2020 року шляхом погашення суми понесених витрат ТОВ «Нафто Газовий Центр Безпеки та Навчання» в розмірі 3 403 042 гривні 59 коп.; виконати свої зобов`язання за договором бербоут-чартеру (фрахтування) судна №102/2020 від 09 червня 2020 року шляхом погашення суми понесених витрат ТОВ «Нафто Газовий Центр Безпеки та Навчання» в розмірі 234 169,00коп.; виконати свої зобов`язання за Договором бербоут-чартеру (фрахтування) судна №103/2020 від 09 червня 2020 року шляхом погашення суми понесених витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто Газовий Центр Безпеки та Навчання» в розмірі 187 521,51 грн.
04.01.2022 Державне підприємство «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» направило на адресу ТОВ «Нафто-газовий центр безпеки та навчання» лист №01-27/371, в якому просило надати уточнену інформацію щодо наявних витрат.
31.08.2022 відповідач направив позивачу лист вих. № 2022/08/31.1 з вимогою протягом 3 робочих днів погасити заборгованість.
07 вересня 2022 року за вих. №2022/09/07.1 Державне підприємство «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» направило позивачу повідомлення про розірвання договорів бербоут-чартеру (фрахтування) суден, в якому зазначено, що станом на дату повідомлення існує заборгованість фрахтувальника у розмірі 23 085 доларів США та 560,54 доларів США відсотків. 01.09.2022 судновласником надіслано фрахтувальнику повідомлення про проведення платежу за № 2022/08/31.1 від 31.08.2022. Фрахтувальник 01.09.2022 відмовився від отримання зазначеного листа Судновласника з Повідомленням про проведення платежу. Зазначено, що керуючись п. 14 ч. 2 договорів судновласник листами від 23.02.2022 та від 24.02.2022 повідомив фрахтувальника про намір провести огляд (інспектування) судна. Однак доступу до судна не надано. Фрахтувальником не надано судновласнику доказів страхування ним суден на період дії чартерів. Судновласник повідомляє про розірвання з 07.09.2022 договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року, необхідність негайно повернути судна та необхідність погасити заборгованість.
Судом досліджено опис вкладення Укрпошти від 07.09.2022 про направлення відповідачем на адресу позивача повідомлення про розірвання договорів бербоут-чартеру (фрахтування) суден вих. № 2022/09/07.1 від 07.09.2022
Судом досліджено скріншот листування 02.10.2022 у месенджері «Вайбер» працівника відповідача Рибакової О.С. з фрахтувальником Мікуленіч Д.В. /тел. НОМЕР_1 /, з якого вбачається, що Мікуленічу Д.В. було направлено повідомлення про розірвання договорів
Згідно довідки відповідача, станом на 26.12.2022 за договором № 101/2020 від 09.06.2020 (танкер «Восточний») позивачем виставлено рахунки на оплату на суму 1 603 781,86 грн, відповідачем сплачено кошти у розмірі 791 950,11 грн. Остання оплата здійснена 17.12.2021.
Згідно довідки відповідача, станом на 26.12.2022 за договором № 102/2020 від 09.06.2020 (катер «Садко 2») позивачем виставлено рахунки на оплату на суму 225 034,14 грн, відповідачем сплачено кошти у розмірі 158 410,92 грн. Остання оплата здійснена 17.12.2021.
Згідно довідки відповідача, станом на 26.12.2022 за договором № 103/2020 від 09.06.2020 (танкер «Южний») позивачем виставлено рахунки на оплату на суму 826 008,76 грн, відповідачем сплачено кошти у розмірі 545 536,25 грн. Остання оплата здійснена 17.12.2021.
Матеріали справи містять рапорт заступника начальника ДП «МАЧРП» Чаркіна С. від 15.09.2022 щодо зазначених в позові суден.
Судом досліджено акт прийому-передачі танкеру «Восточний» від 17.11.2022 з фотофіксацією. Акт містить примітку, що прийом-передача судна був здійснений без фактичної присутності представника фрахтувальника або директора ТОВ «НГЦБН» та повідомлено керівника у телефонному режимі, у зв`язку із тим, що він мобілізований. Акт буде надіслано йому любим доступним засобом зв`язку для ознайомлення та погодження.
Судом досліджено акт прийому-передачі судна «Садко 2» від 15.10.2022. Акт містить примітку, що прийом-передача судна був здійснений без фактичної присутності представника фрахтувальника або директора ТОВ «НГЦБН» та повідомлено керівника у телефонному режимі, у зв`язку із тим, що він мобілізований. Акт буде надіслано йому любим доступним засобом зв`язку для ознайомлення та погодження. Акт технічного огляду корпусу судна від 09.11.2022; звіт № 01-11/22D проведення вимірів опору ізоляції та визначення технічного стану кабельних трас приладом «ДИПСЭЛ» судна «Садко 2» від 09.11.2022.
Судом досліджено акт прийому-передачі танкеру «Южний» від 15.10.2022 з фотофіксацією. Акт містить примітку, що прийом-передача судна був здійснений без фактичної присутності представника фрахтувальника або директора ТОВ «НГЦБН» та повідомлено керівника у телефонному режимі, у зв`язку із тим, що він мобілізований. Акт буде надіслано йому любим доступним засобом зв`язку для ознайомлення та погодження. Судом досліджено фотофіксацію танкеру від 26.01.2022.
Також судом досліджено надані позивачем копії звітів № 14/07/2020-02, № 14/07/2020-01, № 11/06/2020-03.
Позивач вказує, що загальна сума витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто Газовий Центр Безпеки та Навчання» та які мають бути вирахувані із фрахту за Договорами бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року станом на 24.12.2021 року становила 3 933 295,79 грн та 26 910 доларів США. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано ряд доказів, які досліджені судом, а саме:
- Договір № 295-105-21 про технічний нагляд регістром судноплавства від 27.08.2021; Платіжне доручення № 94 від 20.01.2021 на суму 21 648,90 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.03.2021; платіжне доручення № 88 від 05.01.2022 на суму 43 574,83 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.01.2021; платіжне доручення № 78 від 21.12.2020 на суму 6038,16 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2020; платіжне доручення № 89 від 05.01.2020 на суму 85 221,45 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.01.2021; платіжне доручення № 22 від 18.08.2020 на суму 13 178,87 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.11.2020; платіжне доручення № 23 від 18.08.2020 на суму 13 180,54 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.11.2020; платіжне доручення № 235 від 28.09.2021 на суму 14 210,70 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2021; платіжне доручення № 232 від 22.09.2021 на суму 4620,00 грн; платіжне доручення № 249 від 19.10.2021 на суму 2100,00 грн; платіжне доручення № 234 від 28.09.2021 на суму 69 915,30 грн; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2021; платіжне доручення № 109 від 19.02.2021 на суму 2339,07 грн; платіжне доручення № 126 від 18.03.2021 на суму 495,87 грн; платіжне доручення № 49 від 03.11.2020 на суму 15 607,53 грн; платіжне доручення № 105 від 09.02.2021 на суму 39 193,00 грн; платіжне доручення № 110 від 19.02.2021 на суму 495,87 грн; платіжне доручення № 241 від 05.10.2021 на суму 3372,00 грн; платіжне доручення № 175 від 26.05.2021 на суму 16 474,32 грн; платіжне доручення № 112 від 24.02.2021 на суму 495,87 грн; платіжне доручення № 202 від 21.07.2021 на суму 4917,89 грн; платіжне доручення № 226 від 08.09.2021 на суму 156,00 грн; платіжне доручення № 206 від 29.07.2021 на суму 168,00 грн; платіжне доручення № 250 від 22.10.2021 на суму 100,00 грн;
платіжне доручення № 71 від 11.12.2020 на суму 15 330,30 грн;
- Договір № Н09-03-21/1 про надання послуг з ремонту від 09.03.2021; платіжне доручення № 125 від 12.03.2021 на суму 128 466,10 грн; видаткова накладна № 2 від 25.03.2021 на суму 45 603,00 грн; платіжне доручення № 134 від 25.03.2021 на суму 45 603,00 грн; платіжне доручення № 171 від 21.05.2021 на суму 300 000,00 грн; видаткова накладна № 3 від 21.04.2021 на суму 24 621,44 грн; платіжне доручення № 149 від 21.04.2021 на суму 34 621,44 грн; платіжне доручення № 181 від 04.06.2021 на суму 70 000,00 грн; платіжне доручення № 216 від 19.08.2021 на суму 220 000,00 грн; виконана ремонтна відомість від 29.07.2021;
- Договір № 04-21/2 про надання послуг від 12.04.2021; акт надання послуг від 30.04.2021 на суму 97 000,00 грн; платіжне доручення № 169 від 19.05.2021 на суму 97 000,00 грн; платіжне доручення № 170 від 19.05.2021 на суму 10 200,00 грн; акт надання послуг від 19.04.2021 на суму 10 200,00 грн;
- Договір № 03-21/1 про надання послуг від 16.03.2021; акт надання послуг від 30.03.2021 на суму 122 400,00 грн; платіжне доручення № 143 від 06.04.2021 на суму 61 200,00 грн; платіжне доручення № 133 від 25.03.2021 на суму 61 200,00 грн;
- Договір № 03-21/2 про надання послуг від 31.03.2021; акт надання послуг від 08.04.2021 на суму 63 050,00 грн; платіжне доручення № 144 від 009.04.2021 на суму 31 525,00 грн; платіжне доручення № 150 від 21.04.2021 на суму 31 525,00 грн;
- Договір № 17-09-2020/1 про надання послуг з ремонту від 17.09.2020; додаткова угода від 02.11.2020; акт здачі-приймання робіт № 8 від 09.11.2020 на суму 84 000,00 грн; відомість виконаних робіт від 09.11.2020; акт здачі-приймання № 6 від 19.11.2020 на суму 33 843,00 грн; відомість виконаних робіт від 19.11.2020; акт здачі-приймання № 21 від 07.12.2020 на суму 65 604,00 грн; відомість виконаних робіт від 07.12.2020; платіжне доручення № 63 від 30.11.2020 на суму 65 604,00 грн; платіжне доручення № 61 від 19.11.2020 на суму 33 843,00 грн; платіжне доручення № 33 від 21.09.2020 на суму 42 000,00 грн; платіжне доручення № 53 від 13.11.2020 на суму 42 000,00 грн;
- Договір № 27-11-2020/1 про надання послуг з ремонту від 27.11.2020;
- Контракт № 21/10/21-1/Р-Р на ремонт танкера «Vostochnyy» від 21.10.2021; акт дефектації від 23.10.2021; акт виконаних робіт № 1 від 29.10.2021; приймально-здавальний акт; платіжне доручення № 251 від 22.10.2021 на суму 53 539,00 грн; платіжне доручення № 258 від 05.11.2021 на суму 52 539,00 грн; платіжне доручення № 5 від 30.11.2021 на суму 48 135,24 грн;
- Договір про надання послуг № 1-Ю від 14.07.2021; платіжне доручення № 203 від 21.07.2021 на суму 76 450,00 грн;
- Додаткова угода від 21.05.2021 до договору № 1-В про надання послуг від 21.04.2021; платіжне доручення № 153 від 22.04.2021 на суму 374 500,00 грн; платіжне доручення № 185 від 04.06.2021 на суму 69 750,00 грн; платіжне доручення № 205 від 29.07.2021 на суму 69 750,00 грн; платіжне доручення № 204 від 29.07.2021 на суму 374 545,00 грн;
- Договір № 52317 від 09.08.2021; акти дефектації; акт прийняття судна з ремонту № 103 від 25.08.2021; платіжне доручення № 215 від 19.08.2021 на суму 258 700,00 грн; платіжне доручення № 220 від 26.08.2021 на суму 708 046,06 грн; платіжне доручення № 151 від 21.04.2021 на суму 1400,00 грн; платіжне доручення № 131 від 19.03.2021 на суму 7279,20 грн; видаткова накладна № 82 від 02.04.2021 на суму 7 279,20 грн; видаткова накладна від 05.10.2021 на суму 3372,00 грн; акт приймання-передачі № 009 від 06.04.2021 на суму 70 000,00 грн; платіжне доручення № 182 від 04.06.2021 на суму 35 000,00 грн; платіжне доручення № 172 від 21.05.2021 на суму 35 000,00 грн; платіжне доручення № 154 від 23.04.2021 на суму 3408,48 грн; видаткова накладна № 355 від 23.04.2021 на суму 3408,48 грн; платіжне доручення № 152 від 21.04.2021 на суму 3079,20 грн; видаткова накладна № 350 від 22.04.2021 на суму 3079,20 грн; платіжне доручення № 148 від 13.04.2021 на суму 711,60 грн; видаткова накладна № 351 від 22.04.2021 на суму 711,60 грн; платіжне доручення № 141 від 06.04.2021 на суму 7443,00 грн; видаткова накладна № 284 від 06.04.2021 на суму 7443,00 грн; платіжне доручення № 136 від 31.03.2021 на суму 4026,00 грн; видаткова накладна № 261 від 31.03.2021 на суму 4026,00 грн; розписки від 26.05.2021; розписка від 02.09.2021; розписка від 02.09.2021; розписка від 11.07.2021; розписка від 22.06.2021.
Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним повідомлення ДП "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту" про розірвання договорів бербоут-чартерів (фрахтування) суден № 2022/09/07.1 від 07.09.2022 з моменту підписання.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 912 Цивільного кодексу України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов`язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).
Поняття договору чартеру (фрахтування) суден визначено у ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України, відповідно до якої, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).
Відповідно до ст. 204 Кодексу торговельного мореплавства України договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Отже, повідомлення сторони договору може вважатися одностороннім правочином, у випадку, якщо воно породжує, змінює чи припиняє права та обов`язки обох сторін договору.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 204 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 року у справі № 911/2768/20.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Згідно із ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.
Зі змісту договорів вбачається, що ними встановлено можливість розірвання відповідачем договору в односторонньому порядку шляхом надіслання відповідного повідомлення, зокрема у разі несплати за чартер та не страхування судна.
Суд відзначає, що оформлене у визначеному порядку волевиявлення однієї із сторін на дострокове припинення його дії за своїми наслідками є одностороннім правочином про розірвання відповідного договору, а відтак, при його вчиненні мають бути дотриманні встановлені законодавством вимоги, необхідні для чинності такого правочину.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У постанові від 05.09.2023 у cправі №922/2161/22 Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом одностороння відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо сторона договору направила відповідну заяву (лист, повідомлення) надавши суду докази такого направлення та отримання її іншою стороною.
Незважаючи на односторонній характер дій особи, вони можуть породжувати певні правові наслідки як для цієї особи, так і для інших осіб. Таким чином, правочин вважається одностороннім у тому разі, коли до виникнення цивільних прав та обов`язків призводить волевиявлення одного суб`єкта цивільного права. За змістом положень частини третьої ст. 202 ЦК України одностороння відмова від договору за загальним правилом кваліфікується як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спрямованим на виникнення юридичних наслідків цивільно-правового характеру. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №910/18029/21).
Верховний Суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №910/11397/18, про те, що у разі коли законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи".
Водночас наявна стала та послідовна практика Верховного Суду з урахуванням якої відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Така позиція підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.
Згідно з підпунктом (а) п. 30 частини ІІ договору «Невиконання зобов`язань фрахтувальником». Власник має право розірвати даний договір шляхом письмового повідомлення фрахтувальника за обставини невиконання ним зобов`язань та вимагати відшкодування збитків, включаючи але не обмежуючись цим: (і) неплатіж за чартер, (іі) невиконання фрахтувальником вимог: (1) пункт 11 (торгові обмеження); або (2) підпункт 17 (b) (страхування фрахтувальника); (ііі) фрахтувальник не виправляє будь-яке порушення вимог підпункту 13 (а) (Технічне обслуговування) якомога швидше після того, як власник повідомив йому про це, і в будь-якому випадку, якщо сума страхування судна не покриває цих витрат.
Судом детально проаналізовано повідомлення Державного підприємства «Морська адміністрація Чорноморського рибного порту» за вих. №2022/09/07.1 від 07.09.2022 про розірвання договорів бербоут-чартеру (фрахтування) суден, в якому зазначено, що станом на дату повідомлення існує заборгованість фрахтувальника у розмірі 23 085 доларів США та 560,54 доларів США відсотків. 01.09.2022 судновласником надіслано фрахтувальнику повідомлення про проведення платежу за № 2022/08/31.1 від 31.08.2022. Фрахтувальник 01.09.2022 відмовився від отримання зазначеного листа Судновласника з Повідомленням про проведення платежу. Зазначено, що керуючись п. 14 ч. 2 договорів судновласник листами від 23.02.2022 та від 24.02.2022 повідомив фрахтувальника про намір провести огляд (інспектування) судна. Однак доступу до судна не надано. Фрахтувальником не надано судновласнику доказів страхування ним суден на період дії чартерів. Судновласник повідомляє про розірвання з 07.09.2022 договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року, необхідність негайно повернути судна та необхідність погасити заборгованість.
Таким чином із змісту повідомлення про розірвання договору вбачається, що підставою для його вчинення відповідачем стало: 1) порушення позивачем умов договору в частині сплати за чартер (орендна плата); 2) не надання доказів страхування позивачем судна на період дії чартеру; 3) ненадання доступу до суден для проведення огляду (інспектування) судна.
Посилання позивача на те, що відповідач належним чином не повідомив відповідача про наявну заборгованість та про припинення договору не приймаються судом з огляду на наступне.
Відповідно до п. 33 частини II договору усі повідомлення, запити та інші повідомлення, необхідні або дозволені будь-яким пунктом даного договору, надаються в письмовій формі і повинні бути доставлені в достатній мірі або передані, якщо вони доставлені вручну, електронною поштою, експрес-кур`єрською службою або зареєстрованою поштою та адресовані власнику, як зазначено в графі 30 або на іншу адресу чи електронну адресу, яку власник може надалі вказати у письмовій формі, а якщо фрахтувальнику, то як зазначено у графі 31, або на іншу адресу або електронну пошту, яку фрахтувальник може надалі письмово вказати. Будь-яке таке повідомлення вважається наданим у день фактичного отримання стороною, до якої воно адресоване.
У пункті 31 частини І договору оповіщення фрахтувальника здійснюється за місцем реєстрації офісу: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 24, а також за телефоном: НОМЕР_1 або Email: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З листа відповідача вих. № 2022/08/31.1 від 31.08.2022 про вимогу протягом 3 робочих днів сплатити заборгованість та відсотки вбачається, що лист адресований директору позивача. Вказаний лист направлено на адресу: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 24, а також Email: llc.ogstc@gmail.com
Позивач у позовній заяві зазначає, що з 17.04.2020 по даний час в ТОВ «Нафто-Газовий Центр Безпеки та Навчання» офіційно працює лише один працівник - директор Мікуленіч Д.В. З 24.03.2022 лейтенант ОСОБА_1 , командир ремонтної роти військової частини НОМЕР_2 , ВОС - 7072003, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з 24.03.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з 19 тарифним розрядом та посадовим окладом 4370,00 грн на місяць, шпк «капітан» (підтверджується Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України № 69 від 24.03.2022).
Судом не приймаються до уваги твердження позивача про те, що у відповідача не може бути наявна відмова представника ТОВ «Нафто-Газовий Центр Безпеки та Навчання» від отримання повідомлення відповідача від 31.08.2022, та те,що відповідач не міг поштовим шляхом проінформувати позивача, оскільки єдиний уповноважений представник підприємства перебуває на військовій службі і захищає Україну від збройної агресії Російської федерації та фактично не міг здійснити відмову від отримання кореспонденції чи її отримати.
Суд зазначає, що позивачем не підтверджено належними засобами доказування, що в штаті відповідача перебуває лише один працівник - директор; позивачем не спростовано ту обставину, що у поштовому відділенні зв`язку наявна письмова заява позивача про відмову від отримання кореспонденції.
Судом досліджено опис вкладення Укрпошти від 07.09.2022 про направлення відповідачем на адресу позивача повідомлення про розірвання договорів бербоут-чартеру (фрахтування) суден вих. № 2022/09/07.1 від 07.09.2022
Судом досліджено скріншот листування 02.10.2022 у месенджері «Вайбер» працівника відповідача ОСОБА_2 з фрахтувальником ОСОБА_1 /тел. НОМЕР_1 /, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було направлено повідомлення про розірвання договорів.
При цьому суд приймає скріншот листування у месенджері «Вайбер» як належний доказ направлення відповідачем позивачу повідомлення про розірвання договорів.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Як встановлено судом вище, відповідно до підпункту (b) п. 17 частини ІІ «Страхування» договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року, фрахтувальник, який страхує протягом періоду дії чартеру судно повинен забезпечити страхування судна за рахунок своїх коштів від ризику пошкодження корпусу та технічної частини, війни, ризику щодо забезпечення та відшкодування збитків (та будь-яких ризиків, стосовно яких обов`язково страхується під час експлуатації судно, включаючи підтримку фінансової безпеки відповідно до підпункту 13 (с) (фінансова безпека).
(іі) Такі страхування здійснюються фрахтувальником для захисту інтересів власника і фрахтувальника та іпотекодержателя (ів) (якщо такі є), а фрахтувальник вільний в частині страхування інтересів будь-яких менеджерів, які він може призначити.
(ііі) фрахтувальник на вимогу власника надає інформацію та негайно надає документи, які можуть знадобитися для того, щоб власник міг дотримуватися страхових положень фінансового інструменту.
Якщо судно страхується фрахтувальником, то вартість страховки вираховується із суми чартерних платежів, які фрахтувальник сплачує власнику.
Господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів страхування суден «Восточний», «Садко 2» та «Южний». При цьому у ході розгляду справи сторонами не надано жодних пояснень в цій частині.
Також як встановлено судом вище, договорами бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року, а саме пунктом 15 частини ІІ договору визначено наступну орендну плату:
(а) фрахтувальник платить за наймання судна власнику орендну плату в належному порядку відповідно до умов чартеру.
(b) фрахтувальник сплачує власнику за чартер судна щомісячно плату в розмірі, вказаному в розділі 17 (і) частини 1 даного договору, яка сплачується не пізніше ніж кожні тридцять (30) робочих днів наперед, перший платіж за оренду судна сплачується в день підписання між фрахтувальником та власником акта приймання-передачі судна фрахтувальнику. Оренда оплачується постійно протягом усього періоду дії чартеру.
(с) Оплата чартеру здійснюється на банківський рахунок власника, зазначений у розділі 20.
Якщо судно стоїть в порту та не використовується фрахтувальником з метою перевезення товару чи пасажирів, то розмір орендної плати становить суму, зазначену в розділі 17 (іі) частини 1 даного договору.
(е) Якщо фрахтувальник не здійснив належну оплату за чартер, власник зобов`язаний надати фрахтувальнику за три (3) банківських дні письмове повідомлення про проведення платежу, і якщо платіж буде здійснено протягом цих трьох (3) банківських днів, наступних з дня отримання такого повідомлення, то вважатиметься, що платіж погашений.
Якщо фрахтувальник не сплатить заборгованість у повному обсязі протягом трьох (3) банківських днів з моменту отримання такого повідомлення від власника, то у власника виникає право, не зачіпаючи жодних інших прав або вимог, які можуть мати власник щодо чартів, скасувати цей чартер в будь-який час після цього, поки орендна плата залишається непогашеною.
(f) Якщо власник вирішить не користуватися будь-якими правами, наданими цим договором стосовно будь-якої конкретної несвоєчасної оплати чартеру чи серії несвоєчасних платежів за чартером, згідно з цим договором, це не повинно тлумачитися як відмова від свого права розірвати чартер.
Отже, зі змісту п. 15 частини ІІ договору вбачається обов`язок відповідача здійснювати оплату за чартер незалежно від того чи використовується судно з метою перевезення товару або пасажирів чи стоїть в порту.
Судом встановлено, що починаючи з грудня 2021 року позивачем сплата за чартер за договорами не здійснювалась. Так, довідок відповідача станом остання оплата позивачем здійснена 17.12.2021 та станом на 26.12.2022:
- за договором № 101/2020 від 09.06.2020 (танкер «Восточний») відповідачем виставлено рахунки на оплату на суму 1 603 781,86 грн, позивачем сплачено кошти у розмірі 791 950,11 грн.
- за договором № 102/2020 від 09.06.2020 (катер «Садко 2») відповідачем виставлено рахунки на оплату на суму 225 034,14 грн, позивачем сплачено кошти у розмірі 158 410,92 грн.
- за договором № 103/2020 від 09.06.2020 (танкер «Южний») відповідачем виставлено рахунки на оплату на суму 826 008,76 грн, позивачем сплачено кошти у розмірі 545 536,25 грн.
Отже у позивача наявна заборгованість зі сплати за чартер за договорами. Доказів спростування наявності заборгованості суду не надано.
Суд зауважує, що підпункт (в) п. 3 «Передача судна» частини 2 договорів встановлює, що постачання судна власником та прийняття судна фрахтувальником означатиме повне виконання власником усіх зобов`язань власника, і після цього фрахтувальник не має права складати або пред`являти будь-які претензії власнику з приводу будь-яких умов, представлень чи гарантії заявлених або про які малося на увазі щодо судна.
При цьому, господарський суд відхиляє доводи позивача щодо неморехідного стану суден, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 143 Кодексу торговельного мореплавства України (Глава 2. Договір морського перевезення вантажу) дає поняттю морехідний стан судна, зокрема зазначено, що перевізник зобов`язаний завчасно, до початку рейсу, привести судно в морехідний стан: забезпечити технічну придатність судна до плавання, належним чином спорядити його і забезпечити всім необхідним, укомплектувати екіпаж, а також привести трюми і всі інші приміщення судна, в яких перевозиться вантаж, у стан, що забезпечує належне приймання, перевезення і збереження вантажу.
Перевізник не несе відповідальності, якщо він доведе, що неморехідний стан судна був викликаний недоліками, які не могли бути виявлені при прояві ним належної дбайливості (приховані недоліки).
Схоже визначення передбачене ст. 192 Кодексу торговельного мореплавства України (Глава 3. Договір морського перевезення пасажира) Морехідний стан судна. Перевізник зобов`язаний до початку перевезення привести судно у стан, придатний для плавання і безпечного перевезення пасажирів, завчасно належним чином спорядити його і забезпечити всім необхідним для плавання, укомплектувати екіпажем і утримувати судно в такому стані протягом усього часу морського перевезення пасажирів.
Аналогічні положення містяться і в ст. 198 Кодексу торговельного мореплавства України (Глава 4. Договір морського круїзу), відповідно до якої організатор круїзу зобов`язаний до початку круїзу забезпечити приведення судна в належний стан відповідно до умов статті 192 цього Кодексу та утримувати судно в такому стані протягом усього часу круїзу.
З наведених положень вбачається, що саме технічна можливість експлуатації судна за його цільовим призначенням визначає морехідний чи неморехідний стан судна, при цьому обов`язок щодо його підтримання в справному технічному стані (морехідному стані) покладений на перевізника.
Відповідно до ст. 207 Кодексу торгівельного мореплавства України судновласник зобов`язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.
Отже, придатний стан визначається в момент передачі судна в бербоут-чартер і в подальшому власник не несе обов`язку щодо його підтримання в такому стані.
Так, морехідний стан судна, це саме технічна його можливість/не можливість використання за призначенням, тому наявність чи відсутність арешту не впливає власне на морехідний стан і можливість експлуатації судна за призначенням, а тільки впливає на наявність або відсутність певних обмежень.
У п. 3 договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року зазначено, що судно передається власником фрахтувальником у стані придатному для експлуатації відповідно до цілей та завдань фрахтувальника.
Судом встановлено, що судно були передано відповідачем позивачу за актами приймання-передачі з певними застереженнями, проте без будь-яких зауважень з боку позивача щодо неможливості його використання, що за переконанням суду свідчить про виконання власником/відповідачем своїх зобов`язань щодо передачі суден в належному морехідному стані та відсутність будь-яких претензій зі сторони фрахтувальника/позивача.
Разом із тим, підпунктом b) п. 30 частини ІІ договорів бербоуту №101, №102, №103 від 09 червня 2020 року передбачено право фрахтувальника негайно припинити дію договору шляхом письмового повідомлення власника та вимагати відшкодування збитків, включаючи, але не обмежуючись цим, втрату частини періоду чартеру: (і) якщо власник своїми діями або бездіяльністю порушує свої зобов`язання відповідно до цього чартеру, якщо фрахтувальник позбавлений користування судном, і таке порушення триває протягом чотирнадцяти (14) днів, після того як письмове повідомлення про це було надано фрахтувальником власнику.
Отже, даним пунктом договору передбачено право позивача достроково в односторонньому порядку припинити дію договору.
Однак позивач, протягом всього часу дії договорів цим не скористався, що свідчить про те, що стан судна відповідав вимогам і цілям договору, знаходився та знаходиться в морехідному стані, оскільки іншого позивачем не доведено.
Відповідно до ст. 212 Кодексу торгівельного мореплавства України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.
Господарський суд відхиляє посилання позивача положення ст. 212 Кодексу торгівельного мореплавства України, оскільки позивачем належними та допустимими засобами доказування не підтверджено наявність підстав для звільнення позивача від сплати фрахту в розумінні 212 Кодексу торгівельного мореплавства України, зокрема не доведено, що судна починаючи з грудня 2021 року є непридатним для експлуатації внаслідок немореходного стану.
Також позивачем не подано доказів того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією звільнити його від сплати фрахту на час протягом якого судна були непридатне для експлуатації.
Суд зауважує, що у даному випадку не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», оскільки за умовами договорів вони можуть бути розірвані відповідачем в односторонньому порядку у зв`язку із несплатою платежу за чартер, тобто наявністю заборгованості за один місяць, при цьому в даному випадку заборгованість виникла до введення воєнного стану в Україні.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням усіх встановлених обставин у їх сукупності господарський суд приходить до висновку, що позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що односторонній правочин суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує недійсність правочину, в зв`язку з чим пред`явлені позовні вимоги про визнання недійсним правочину відповідача, що оформлений повідомленням про розірвання договорів бербоут-чартерів (фрахтування) суден № 2022/09/07.1 від 07.09.2022 задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 255 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-газовий Центр Безпеки та Навчання" до державного підприємства "Морська адміністрація Чорноморського рибного порту", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Фонду державного майна України визнання неправомірною односторонньої відмови від договорів бербоут-чартерів (фрахтування) суден- відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Рішення складено та підписано 19 лютого 2024 р.
Суддя Н.Д. Петренко
скопійовано
-
скопійовано
-
