ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/33544/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 14.03.2022 по 31.05.2022, з 12.01.2023 по 23.03.2023 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 14.03.2022 по 31.05.2022, з 12.01.2023 по 23.03.2023 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що протягом спірного періоду позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у зв`язку з чим набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Однак відповідачем не було нараховано та виплачено йому додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн пропорційно часу участі у бойових діях.

Ухвалою суду від 08.12.2023 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі-позивач) під час проходження військової служби з 06.03.2022 по 02.09.2023 перебував на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.09.2023 №140-рс позивач звільнений у запас за підпунктом "б" (за станом здоров`я) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.09.2023 №251 позивач виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 02.09.2023.

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №616 від 07.07.2023 ОСОБА_1 дійсно в період з 01.06.2022 по 05.01.2023 та з 12.01.2023 по 23.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересі держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у Чернігівській, Донецькій, Луганській та Харківській областях.

У зв`язку з вказаним, позивач звернувся до відповідача щодо виплати йому додаткової винагороди.

Листом від 27.11.2023 за №4054 відповідач повідомив, що у військової частини НОМЕР_1 не має змоги самостійно, на власний розсуд командира здійснити доплату додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100 000 грвень за умови відсутності належним чином оформлених довідок про безпосередню участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які видано уповноваженим органом військового управління (ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та ОУВ "Сіверськ").

У зв`язку із невиплатою відповідачем за спірний період додаткової грошової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В подальшому воєнний стан продовжувався та триває на даний час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Відповідно до п. 3 телеграми Міністра оборони України № 248 від 07.03.2022 р. документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Пунктами 5, 6 телеграми Міністра оборони України № 248 від 07.03.2022 визначено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, наведеною у телеграмі МОУ № 248 від 07.03.2022.

Із матеріалів справи встановлено, що згідно витягу з наказу №12 від 14.03.2022, стрілець-помічник гранатометника солдат ОСОБА_1 вибув з пункту дислокації 14.03.2022 для безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, виконання бойових завдань на лінію безпосереднього зіткнення з противником (район н.п. Коростеня), на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 (а.с. 13).

Витягом із наказу №30 від 31.03.2022 встановлено, що стрілець-помічник гранатометника обслуги 2 взводу 3 роти спеціального призначення 2 батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 знятий з продовольчого забезпечення військовослужбовців 2 батальйону, які убувають у оперативне підпорядкування командувача ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " з районів виконання завдань з АДРЕСА_1 з 01.04.2022, на підставі БР №22 від 22.03.2022; рапорту командира 2 батальойону підполковника ОСОБА_2 (вх. №77 від 31.03.2022) а.с. 14).

Позивачем до матеріалів справи долучено інформаційну довідку із змісту якої встановлено, що молодшому сержанту ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду щомісячно, зокрема, в період з 06.03.2022 по 31.03.2022 виплачена в розмірі 30 000,00 грн, з 01.04.2022 по 30.04.2022 в розмірі 30 000,00 грн, з 01.05.2022 по 31.05.2022 в розмірі 30 000,00 грн (а.с. 16).

Однак, на підтвердження прийняття безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації позивачем надано витяг із наказу №12 від 14.03.2022 на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , із змісту якого неможливо встановити кількість днів виконання позивачем бойового розпорядження.

На підставі викладеного, суд позбавлений можливості встановити кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що дає право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. за спірний період.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено права позивача в частині виплати додаткової грошової винагороди, а позивачем протилежного не доведено, що свідчить про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої винагороди на користь позивача за спірний період з 14.03.2022 по 31.05.2022.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №616 від 07.07.2023 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 01.06.2022 по 05.01.2023 та з 12.01.2023 по 23.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересі держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у м. Новогород-Сіверський, м. Семенівка, с. Машеве, с. Чорний Ріг Новгоро-Сіверського району Чернігівської області; м. Костянтинівка Краматорського району, м. Сіверськ, с. Григорівка, с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області; с. Невське Сватівського району, с. Білогорівка, с. Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області; смт. Білий Колодязь, с. Новоолександрівка, с. Бочкове, с. Мала Вовча, с. Охримівка Чугуївського району Харківської області (а.с. 27).

Вказана довідка видана на підставі: бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №140-2 від 01.06.2022; бойового розпорядження оперативного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №1941т від 07.07.2022; бойового розпорядження оперативно-стратегічного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_3 " №БР-437/дск від 08.07.2022; бойового розпорядження оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_3 " №БР-575/дск від 17.07.2022; бойового розпорядження ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " №2661 від 07.12.2022; бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №1013 від 25.12.2022; наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.01.2023 №5; наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12.01.2023 №13; наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.03.2023 №86.

Також, згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №718 від 02.09.2023 ОСОБА_1 дійсно в період з 09.07.2022 по 21.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересі держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючт в АДРЕСА_2 (а.с. 28).

Підставою видачі довідки є: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 (№43 по номенклатурі 2022 р. Том IV); наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.07.2022 №42; наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.07.2022 №54.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач протягом вказаних періодів приймав безпосередню участь у бойових діях або заходах у складі військової частини, тому набув право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Разом з тим, відповідно до інформаційної довідки зазначена грошова винагорода відповідачем у повному розмірі не виплачена, зокрема в період з 01.01.2023 по 31.01.2023 виплачена в розмірі 30 000,00 грн, з 01.02.2023 по 28.02.2023 в розмірі 30 000,00 грн, з 01.03.2023 по 31.03.2023 в розмірі 30 000,00 грн (а.с.18).

Таким чином, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії є встановленою та підтвердженою довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 07.07.2023 №616, в тому числі в межах періоду з 12.01.2023 року по 23.03.2023 року, тоді як відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови №168, тому має місце протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати такої винагороди у вказаний період.

Порушене право позивача за наслідками розгляду цієї справи підлягає захисту у спосіб зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 12.01.2023 року по 23.03.2023 року, до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Щодо вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", суд зазначає наступне.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум додаткової винагороди, зокрема, з 12.01.2023 по 23.03.2023, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за весь період затримки виплати.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 12.01.2023 по 23.03.2023 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 12.01.2023 року по 23.03.2023 року із розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за період з 12.01.2023 року по 23.03.2023 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за весь період затримки виплати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеном устаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

20 лютого 2024 р.