Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року Справа№200/7086/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (85302, Донецька область, вул. Мандрика, 7, ЄДРПОУ 40109058) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

01 грудня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надісланий адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати Акт № 36 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 13.03.2022 року о 15 год. 00 хв. з інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0128248) від 26.05.2023 року за формою Н-1/НПВ.

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області повторно провести спеціальне розслідування, за результатами якого скласти Акт спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 13.03.2022 року о 15 год. 00 хв, з інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0128248), при проходженні служби останньою в лавах Національної поліції України під час виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона у період з 20.01.2021 по 01.09.2022 перебувала на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, старший лейтенант поліції.

На даний час позивач проходить службу в Черкаському районному управлінні поліції ГУНП в Черкаській області на посаді інспектора сектору моніторінгу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.

Так, 24.02.2022 року о 05:00 ранку за сигналом Тривога позивач приїхала до Маріупольського РУП ГУНП в Донецькі області. Прибувши, отримала інформацію від керівництва про те, що розпочалося повномасштабне вторгнення військ РФ на територію України. У зв`язку з цим їй було видано засоби особистої безпеки, вогнепальну зброю та вона приступила до своїх службових обов`язків, згідно із встановленим посиленим, цілодобовим графіком.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 в державі введено воєнний стан, строк дії якого з 05.30 год. 26.03.2022 року було продовжено на 30 діб (Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022).

3 24.02.2022 позивач брала безпосередню участь у виконанні завдань територіальної оборони міста Маріуполь, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, у відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України Про національну поліцію. 13.03.2022 року, під час виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану, отримала усну вказівку від свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 здійснити евакуацію цивільного населення, у зв`язку із посиленням артилерійських обстрілів житлових кварталів міста Маріуполь з боку РФ.

Відтак, 13.03.2022, близько 15:00 год. з метою евакуації цивільного населення, позивач перебувала у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , сестрою ОСОБА_4 , вітчимом ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_6 . Допомагаючи зібрати речі з метою подальшої евакуації останніх. Перебуваючи в літній кухні разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 позивач почула, як розпочався черговий артилерійський обстріл і один із снарядів прилетів у двір зазначеного будинку та розірвався прямо під ногами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в результаті чого вони загинули на місці.

При цьому уламки снаряду потрапили ОСОБА_3 у праве стегно та обличчя, а позивачу у ліву сідницю та ліве стегно. Після чого ОСОБА_6 знайшов сусіда, який погодився на власному автомобілі відвезти позивача з ОСОБА_3 до медичного закладу. Приблизно о 17:00 год. їх було доставлено до міського шпиталю на території Кальміуського району м. Маріуполь. Після огляду лікарями ОСОБА_8 було госпіталізовано з діагнозом перелом правого стегна та правого коліна, а позивачу видалили частини уламків з місця поранення та зробили перев`язку.

В подальшому позивач самостійно евакуювалась на територію України, а саме до міста Запоріжжя, де 07.04.2022 звернулась за медичною допомогою до КНП МЛЕ та ШМД Запорізької міської ради.

07.04.2022 позивач повідомила свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 , заступника начальника з привентивної діяльності Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_9 та начальника сектору протидії домашнього насильства відділу привенції Маріупольского РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_10 про те, що будучи на службі, при виконанні вказівки керівництва щодо евакуації цивільного населення, потрапила під масований артилерійський обстріл, в результаті чого отримала поранення.

За даним фактом 08.04.2022 СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області було внесено відомості до ЄРДР № 12022052770000569, за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 110 КК України.

До матеріалів розслідування позивачем долучено: довідку хірурга ВЕМД КНП МЛЕ та ШМД Запорізької міської ради від 07.04.2022, згідно якої діагноз: вогнепальне уламкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна, лівої сідниці. СПО видалення уламків (13.03.2022) Вялогранулючі рани м`яких тканин лівого стегна та лівої сідниці; протокол ренгенофлюороскопії Центральної поліклініки МВС України від 31.01.2023; протокол ультразвукового исследования мягких тканей лікувально-оздоровчого центру АЛА-АТЛАНТІС від 02.02.2023; рішення про направления на медичну реабілітацію від 03.02.2023 № 254; довідку МРЦ Південний Буг МВС України від 26.02.2023, діагноз: вогнепальне уламкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна, лівої сідниці з розривом латеральної голівки 4-х голового м`язу (13.03.2022) Стан після операції 13.03.2022 ПХО ран, рубців лівої сідниці та лівого стегна з наявністю сторонніх тіл м`яких тканин лівого стегна з незначним порушенням лівої нижньої кінцівки; довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії ДУ ТМО МВС України по Донецькій області № 24 від 13.02.2023; довідку № 153 про проходження обов`язкового періодичного психіатричного огляду поліцейським НПУ, військовослужбовцем НГУ від 14.11.2022. Вважає, що дані документи свідчать про отримані позивачем тілесні ушкодження у вигляді вогнепального уламкового сліпого поранення м`яких тканин лівого стегна та лівої сідниці.

18.05.2022 дисциплінарною комісією у складі: голови комісії заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області полковника поліції ОСОБА_11 , членів комісії: старшого інспектора з особливих доручень ВПН УКЗ ГУНП в Донецькій області майора поліції О. Богданова, слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Д. Алмазова на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 20.04.2022 № 456, під час службового розслідування, проведеного у формі письмового провадження, відповідно до вимог ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.11.2018 № 1355/32807, за фактом події внаслідок якої отримала травму інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Г.Русанова, встановлено, що подія, внаслідок якої інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 , отримала травму у вигляді вогнепальне уламкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна, лівої сідниці, вялогранулючі рани м`яких тканин лівого стегна та лівої сідниці сталася при проходженні служби останньою в лавах Національної поліції України під час виконання службових обов`язків в умовах воєнного часу.

Вказане підтверджується Висновком службового розслідування за фактом події, внаслідок якої отримала травму інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 від 18.05.2022, затверджений начальником ГУНП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_13 .

В подальшому, через рік, комісія з спеціального розслідування нещасного випадку провела спеціальне розслідування, за результатами якого склала акт №36 форми Н-1/НПВ від 26.05.2023, в якому дійшла висновку, що нещасний випадок, внаслідок якого інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_14 отримала травму, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Позивач категорично не згодна з вказаним актом, вважає, що відповідач всупереч приписам Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, протиправно склав та затвердив оскаржуваний акт. Просила задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22 грудня 2023 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 27 грудня 2023 року клопотання Головного управління Національної поліції в Донецькій області задоволено; продовжено Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області строк для подання відзиву на адміністративний позов та витребуваних судом доказів по справі №200/7086/23 до 16 січня 2024 року.

Відповідач через підсистему ЄСІТС Електронний суд надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив наступне.

25.02.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 330 Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області та встановлено необхідність прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08.45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області.

Зауважує на тому, що заступник начальника з превентивної діяльності Маріупольського РУП ОСОБА_9 вже станом на 26.02.2022 перебував у місті Покровськ, наразі останній несе службу у м. Запоріжжя.

Акцентує увагу суду на тому, що позивач у адміністративному позові зазначає про те, що 24.02.2022 о 05.00 була піднята по бойовій тривозі та цілодобово виконувала службові обов`язки. Дійсно, об 05.00 ранку увесь особовий склад був піднятий по бойовий тривозі. І як би, позивач виконувала службові обов`язки, як на цьому наполягає, останній було б достеменно відомо про наказ Головного управління № 330 від 25.02.2022 та передислокацію підрозділу. Оскільки, майже увесь особовий склад евакуювався до міста Покровська спільно зі своїми сім`ями.

На думку відповідача, неможливо було не знати про виданий наказ Головного управління від 25.02.2022 № 330, навіть, виходячи з того, що у відділах поліції залишались декілька осіб з територіальних підрозділів, які усі разом несли службу у Головному управлінні. Як мінімум у позивача, у разі реального несення служби у місті Маріуполі, мало б виникнути питання, а де знаходяться її колеги?.

У зв`язку із складною ситуацією у місті Маріуполі керівництвом було встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року працівникам Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.

Відповідно до інформації місця перебування (несення служби) особового складу ГУНП в Донецькій області станом на 25.04.2022:

- незаконно відсутні 159 працівників поліції;

- на окупованій території 1 227 працівників поліції;

- на підконтрольну територію України виїхали 2763 працівники поліції.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про те, що наказ про передислокацію підрозділу не приховувався від поліцейських та зокрема позивача.

Кількість 2763 працівника, які виїхали з тимчасово окупованої території, свідчить про обізнаність особового складу про місце дислокації та видання наказу ГУНП № 330 відповідно.

У Головного управління відсутні відомості, які службові обов`язки остання виконувала у блокадному місті Маріуполі.

Далі, евакуація цивільного населення фактично є перебуванням позивача за місцем проживання разом із матір`ю, сестрою, вітчимом та майбутнім чоловіком. Всі ці люди є близькими особами позивачки, а не цивільним населенням.

24.03.2023 позивачем власноруч складено рапорт про те, що від проходження військово-лікарської комісії вона відмовляється, так як вважає себе здоровою. Наслідки відмови від проходження ВЛК їй роз`яснено та вона з ними згодна.

Окрім тверджень що випадок стався при виконанні завдань та повноважень поліції визначених Законом України Про Національну поліцію, а також вчинення дій для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії адміністративний позов не містить доказів та конкретних пояснень щодо дій, які були здійсненні останньою.

Враховуючи ті факти, що наказ Головного управління про передислокацію територіального підрозділу був доведений до відома усім працівникам поліції та те, що подія сталась за місцем мешкання (під час перебування вдома з близькими особами), медичні документи, надані позивачем, та досліджені під час проведення спеціального розслідування, не місять даних про отримання поранення під час виконання службових обов`язків. На думку відповідача, наразі відсутні правові підстави для того, аби визнавати дії Головного управління протиправними та зобов`язання провести повторно розслідування нещасного випадку.

Позивач надала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що наказ №330 від 25.02.2022 не було доведено до її відома, про його існування вона дізналась в квітні 2022 року.

Вказує, що 18.05.2022 дисциплінарною комісією у складі: голови комісії заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області полковника поліції С. Токарєва, членів комісії: старшого інспектора з особливих доручень ВПН УКЗ ГУНП в Донецькій області майора поліції О. Богданова, слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Д. Алмазова на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 20.04.2022 № 456, під час службового розслідування, проведеного у формі письмового провадження, відповідно до вимог ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.11.2018 № 1355/32807, за фактом події внаслідок якої отримала травму інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Г.Русанова, встановлено, що подія, внаслідок якої інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 , отримала травму у вигляді вогнепальне уламкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна, лівої сідниці, вялогранулючі рани м`яких тканин лівого стегна та лівої сідниці сталася при проходженні служби останньою в лавах Національної поліції України під час виконання службових обов`язків в умовах воєнного часу.

Вказане підтверджується Висновком службового розслідування за фактом події, внаслідок якої отримала травму інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 від 18.05.2022, затверджений начальником ГУНП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_13 .

Зазначає, що у спірному акті ніяким чином не пояснює причини та мотиви за яких він дійшов висновку, що діяння потерпілого поліцейського, є таким, що не пов`язує з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліції.

Наполягає на тому, що 18.05.2022 дисциплінарна комісія у складі: голови комісії - заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області полковника поліції ОСОБА_11 , членів комісії: старшого інспектора з особливих доручень ВПН УКЗ ГУНП в Донецькій області майора поліції О. Богданова, слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Д. Алмазова на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 20.04.2022 № 456, дійшла правильного висновку, що нещасний випадок, що мав місце 13.03.2022 стався зі мною при проходженні служби в лавах Національної поліції України під час виконання службових обов`язків в умовах воєнного часу.

Таким чином, комісія спеціального розслідування нещасного випадку не взяла до уваги Висновок дисциплінарної комісії та склала Акт № 36 форми Н-1/НПВ від 26.05.2023 року, при цьому не обґрунтувала причини та мотиви за яких дійшла висновку, що діяння потерпілого поліцейського, тобто моє, є таким, що не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію".

Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач через підсистему ЄСІТС Електронний суд надіслав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в якому зазначив, що позивач не надає доказів на підтвердження своїх слів щодо виконання нею службових обов`язків у місті Маріуполі. Лише голослівні ствердження дій без їх конкретизування. Відповідач не може підтвердити виконання позивачем таких дій, які зазначені у адміністративному позові та у відповіді на відзив.

Вважає, що пояснення позивача не містять даних про евакуацію цивільного населення та виконання службових обов`язків відповідно до Закону України Про Національну поліцію.

Зазначає, що службове розслідування проводиться з метою встановлення наявності або відсутності у поліцейського порушень службової дисципліни. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції) визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705. Це різні види документів, які встановлюють різні обставини, що стались за участю поліцейських, їх не слід ототожнювати.

У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом установлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 20.01.2021 по 01.09.2022 перебувала на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, що не заперечується сторонами.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 14.04.2022 серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_15 .

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 в державі введено воєнний стан, строк дії якого з 05.30 год. 26.03.2022 року було продовжено на 30 діб (Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022).

Відповідно до пояснень потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 13.03.2022, близько 15:00 год. з метою евакуації цивільного населення, позивач перебувала у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , сестрою ОСОБА_4 , вітчимом ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_6 . Допомагаючи зібрати речі з метою подальшої евакуації останніх. В той час за місцем їх перебування почався артилерійський обстріл, снаряд потрапив під ноги її сестрі та вітчиму. Вони загинули на місці, тіл не залишилось. Уламки снаряду потрапили ОСОБА_3 у праве стегно та обличчя, а позивачу у ліву сідницю та ліве стегно. Після чого ОСОБА_6 знайшов сусіда, який погодився на власному автомобілі відвезти позивача з ОСОБА_3 до медичного закладу. Приблизно о 17:00 год. їх було доставлено до міського шпиталю на території Кальміуського району м. Маріуполь. Після огляду лікарями ОСОБА_8 було госпіталізовано з діагнозом перелом правого стегна та правого коліна, а позивачу видалили частини уламків з місця поранення та зробили перев`язку.

В подальшому позивач самостійно евакуювалась на підконтрольну територію України, а саме до міста Запоріжжя, де 07.04.2022 звернулась за медичною допомогою до КНП МЛЕ та ШМД Запорізької міської ради. Відповідно до довідки хірурга ВЕМД КНП МЛЕ та ШМД Запорізької міської ради від 07.04.2022, діагноз ОСОБА_14 : вогнепальне уламкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна, лівої сідниці. СПО видалення уламків (13.03.2022) Вялогранулючі рани м`яких тканин лівого стегна та лівої сідниці.

08.04.2022 СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області було внесено відомості до ЄРДР № 12022052770000569, за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 110 КК України.

18.05.2022 дисциплінарною комісією у складі: голови комісії заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області полковника поліції С. Токарєва, членів комісії: старшого інспектора з особливих доручень ВПН УКЗ ГУНП в Донецькій області майора поліції О. Богданова, слідчого СВ Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Д. Алмазова на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 20.04.2022 № 456, під час службового розслідування, проведеного у формі письмового провадження, відповідно до вимог ст. ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.11.2018 № 1355/32807, за фактом події внаслідок якої отримала травму інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Г. Русанова, встановлено, що подія, внаслідок якої інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 , отримала травму у вигляді вогнепальне уламкове сліпе поранення м`яких тканин лівого стегна, лівої сідниці, вялогранулючі рани м`яких тканин лівого стегна та лівої сідниці сталася при проходженні служби останнім в лавах Національної поліції України під час виконання службових обов`язків в умовах воєнного часу.

24.03.2023 відповідно до рапорту інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Г.О. Мартинової, остання від проходження військово-лікарської комісії відмовилась, так як вважає себе здоровою.

10.05.2023 наказом Головного управління Національної поліції України №655 Про створення спеціальної комісії зі спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався з поліцейськими ГУНП в Донецькій області створено спеціальну комісію зі спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 13.03.2022 з інспектором сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 та інспектором режимно-секретного сектору Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 .

26.05.2023 спеціальною комісією, яка утворена наказом ГУНП в Донецькій області від 10.05.2023 №655 складено акт № 36 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 13.03.2022 о 15:00 із інспектором сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14 . Того ж дня, даний акт затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області генералом поліції третього рангу Р.І. Осипенко.

Відповідно до п. 7 Акту дисциплінарна комісія в ході службового розслідування, проведеного у формі письмового провадження на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 20.04.2022 №456, дійшла висновку, що подія, внаслідок якої інспектор сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 отримала травму у вигляді вогнепальне уламкове сліпе поранення м`яких траней лівого стегна, лівої сідниці, вялогранулюючі рани м`яких тканин лівого стегна та лівої сідниці, сталось при проходженні служби останнім в лавах Національної поліції України під час виконання службових обов`язків у умовах воєнного стану.

За результатами спеціального розслідування комісія з спеціального розслідування нещасного випадку на підставі пп. 1 п. 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 №705, дійшла висновку, що нещасний випадок, внаслідок якого інспектор сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_14 отримала травму, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Не погоджуючись з таким актом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 43 Конституції України регламентовано, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ч. 4).

За змістом частин першої - третьої статті 13 Закону № 580-VIII Про Національну поліцію (далі- Закон №580-VIII), систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.

Основними обов`язками поліцейського відповідно до статті 18 Закону № 580-VIII є: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Повноваження поліції наведені у статті 23 Закону № 580-VIII. Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (стаття 24 Закону).

Завдання, функції, повноваження підрозділів поліції особливого призначення визначенні положенням про підрозділи поліції особливого призначення від 04.12.2017 № 987 (далі Положення №987).

Положення №987 визначає основні завдання, функції, права, обов`язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (далі - Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП).

Підрозділи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про Національну поліцію, Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, Про боротьбу з тероризмом, Про оборону України, іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Національної поліції України, та цим Положенням.

Згідно з пунктом 7 розділу І Положення № 987 залежно від специфіки, функцій, посадових (функціональних) обов`язків, що покладені на поліцейських, Підрозділи в штаті мають відділення, взводи, роти швидкого реагування, які призначені для безпосереднього проведення спеціальних поліцейських операцій із припинення злочинів, пов`язаних з високим ступенем суспільної небезпеки та вчиненням збройного опору, а також для здійснення відповідно до компетенції заходів у сфері протидії злочинності, що пов`язані з підвищеною загрозою для життя і здоров`я поліцейських та потребують від поліцейських високого рівня фізичної і професійної підготовленості, уміння впевнено діяти в екстремальних умовах.

Згідно з розділом ІІ Положення №987 підрозділи виконують такі завдання:

запобігання, виявлення та припинення адміністративних і кримінальних правопорушень;

забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;

забезпечення безпеки взятих під захист осіб, членів їх сімей, охорона адміністративних, державних будівель та інших об`єктів на підставах та в порядку, визначених законодавством України;

участь в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України Про боротьбу з тероризмом.

беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (надалі - Закон №2694) охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 вказаного Закону працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Приписами статті 22 Закону №2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про охорону праці", абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року N 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705.

Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 розділу I Порядку № 705:

груповий нещасний випадок - нещасний випадок, що стався одночасно з двома та більше поліцейськими під час проходження служби в поліції незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;

нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Приписами пункту 6 розділу I Порядку № 705 обумовлено, що строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.

Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).

У силу вимог пункту 6 розділу III Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов`язана:

1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3);

2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4);

3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5);

4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок;

5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6);

6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку;

8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства;

9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам;

10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків;

11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний;

12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції;

13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною);

14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження;

15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліцію, здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліцію, унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 8 розділу III Порядку № 705 установлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліцію;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

У пункті 7 розділу III Порядку № 705 наведено перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків. Такими обставинами є:

1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліцію, здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;

2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.

Поряд з цим, у пункті 8 розділу III Порядку № 705 визначено обставини настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, якими є:

1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України Про Національну поліцію;

2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);

3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;

4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Згідно п. 9 розділу ІІІ Порядку №705 керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов`язаний: 1) розглянути та затвердити акти за формою Н-1 не пізніше наступного робочого дня після їх підписання комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; 2) ужити заходів щодо притягнення до відповідальності поліцейських (працівників), дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку (за їх наявності); 3) надіслати матеріали спеціального розслідування нещасного випадку не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження до сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України; 4) видати акт за формою Н-1 потерпілому поліцейському (членам його сім`ї чи уповноваженій ним особі) не пізніше трьох робочих днів з дати затвердження; 5) видати протягом двох робочих днів після закінчення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку наказ про виконання запропонованих комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку заходів із запобігання подібним нещасним випадкам; 6) видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування (у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції).

Пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №705 визначено перелік документів, які відносяться до матеріалів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, серед яких, зокрема, належать: повідомлення про нещасний випадок; 2) копія наказу про утворення комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; 3) протокол засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; 4) акт (акти) за формою Н-1 (разом з окремою думкою (за наявності), прошитий(ті) та скріплений(ні) печаткою органу (підрозділу) поліції); 6) протокол огляду місця, де стався нещасний випадок; 7) фотознімки з місця нещасного випадку; 8) пояснення потерпілого поліцейського (його представника), посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку; 9) висновки, експертизи, рішення, постанови, протоколи (за наявності); 10) копії документів про проходження потерпілим поліцейським навчання та інструктажів з питань охорони праці; 13) висновок про діагноз, причини смерті, характер і ступінь тяжкості травми потерпілого поліцейського; 17) копія висновку службового розслідування.

За п. 1, п. 4, п. 6 розділу IV Порядку №705 контроль за своєчасним та об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідувань, веденням їх обліку, ужиттям заходів щодо усунення причин їх настання здійснюють посадові особи з державного нагляду за охороною праці органу (підрозділу) поліції відповідно до їх компетенції. Матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку залишаються в органі (підрозділі) поліції і зберігаються протягом 45 років. Акт за формою Н-1 долучається до особової справи потерпілого поліцейського. Облік нещасних випадків, за результатами розслідувань яких складено акти за формою Н-1, здійснюють посадові особи з державного нагляду за охороною праці в журналі обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (додаток 7).

Таким чином, в разі встановлення наявності обставин отримання поліцейським, зокрема, під час несення ним служби, тілесних ушкоджень, травми, керівником призначається розслідування даного нещасного випадку, що стався з поліцейським, та керівник своїм наказом, не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку у складі, відповідно до Порядку №705, в ході розслідування відбираються пояснення потерпілого, посадових осіб чи свідків, здійснюється обстеження місця події та складається відповідний протокол. За наслідками розслідування складається акт за формою Н-1.

Зі змісту наведених норм слідує, що положеннями Порядку №705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків і обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Залежно від того, які обставини встановлені під час розслідування нещасного випадку, складається акт за відповідною формою: якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, це позначається великим літерами ПВ (Н-1/ПВ), якщо нещасний випадок визнається таким, що стався в період проходження служби і не пов язаний з виконанням службових обов`язків, це позначається великими літерами НПВ (Н-1/НПВ).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 20.01.2021 по 01.09.2022 перебувала на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.

13.03.2022, близько 15:00 год. з метою евакуації цивільного населення, позивач перебувала у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 , сестрою ОСОБА_4 , вітчимом ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_6 . Допомагаючи зібрати речі з метою подальшої евакуації останніх. В той час за місцем їх перебування почався артилерійський обстріл, снаряд потрапив під ноги її сестрі та вітчиму. Вони загинули на місці, тіл не залишилось. Уламки снаряду потрапили ОСОБА_3 у праве стегно та обличчя, а позивачу у ліву сідницю та ліве стегно. Після чого ОСОБА_6 знайшов сусіда, який погодився на власному автомобілі відвезти позивача з ОСОБА_3 до медичного закладу. Приблизно о 17:00 год. їх було доставлено до міського шпиталю на території Кальміуського району м. Маріуполь. Після огляду лікарями ОСОБА_8 було госпіталізовано з діагнозом перелом правого стегна та правого коліна, а позивачу видалили частини уламків з місця поранення та зробили перев`язку.

За результатами спеціального розслідування описаної події комісією з спеціального розслідування нещасного випадку зроблено висновок, що нещасний випадок, внаслідок якого інспектор сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_14 отримала травму, стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

За позицією відповідача, позивачу був доведений до відома наказ ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області та встановлено необхідність прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08.45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області.

Проте, відповідачем не надано доказів ознайомлення ОСОБА_1 із вказаним наказом.

Суд звертає увагу на тому, що в акті розслідування нещасного випадку відсутні відомості про несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або про навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства. Учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком, також не документовано.

Судом встановлено, що пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, однак жодна з обставин не має місця в цій ситуації.

Суд погоджується із позивачем, що акт №36 від 26.05.2023 спеціального розслідування нещасного випадку відносно ОСОБА_1 не повною мірою відображає обставини події, оскільки нещасний випадок, стався з позивачем при виконанні службових обов`язків, та вчиненні дій для забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Отже, відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки та прийнятих ним рішень у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Щодо строку звернення до суду.

Суд зазначає, що здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Обмеження строку звернення до суду не повинні бути надмірними та формалізованими, такими, що суперечать самій меті адміністративного судочинства, не повинні порушувати право особи на судовий захист порушених прав.

Суд вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. В рішенні у справі Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У справі v. France, Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У Рішенні у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 ЄСПЛ констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан, відповідно до Указу Президента України від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023, станом на момент подачі позову до суду продовжував свою дію в часі.

Враховуючи викладене, суд вважає за належне поновити позивачеві пропущений строк звернення до адміністративного суду з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, проведення процедури повторного спеціального розслідування є дискреційним повноваженням відповідача, але суд вважає за доцільне зазначити, що при цьому треба урахувати висновки суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача шляхом:

-визнання протиправним та скасування акту № 36 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 13.03.2022 року о 15 год. 00 хв. з інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0128248) від 26.05.2023 року за формою Н-1/НПВ;

-зобов`язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 13.03.2022 року о 15 год. 00 хв, з інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0128248), та скласти акт відповідності до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, з урахуванням висновків суду.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовну немайнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 1073,60 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (85302, Донецька область, вул. Мандрика, 7, ЄДРПОУ 40109058) про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати акт № 36 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 13.03.2022 року о 15 год. 00 хв. з інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0128248) від 26.05.2023 року за формою Н-1/НПВ;

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався 13.03.2022 року о 15 год. 00 хв, з інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (0128248) та скласти акт відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Донецькій області 85302, Донецька обл., місто Покровськ , вулиця Мандрика, 7 ЄДРПОУ 40109058 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 лютого 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова