ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/13835/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 в адміністративній справі №160/13835/23 (суддя Серьогіна О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві про визнання протиправним та скасування рішення й наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В:

У червні 2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Наталія Олександрівна звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 29.05.2023 року про скасування допуску ОСОБА_1 до державної таємниці;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Полтавській області поновити ОСОБА_1 допуск до державної таємниці;

- визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві № 57-о/дск від 01.06.2023 року Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити капітана ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві з 02.06.2023 року;

- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.06.2023 року по день ухвалення рішення судом;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення капітана ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду , позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивач подавав рапорт за результатами проведених НСРД, в якому вказував, що злочинної діяльності осіб не було встановлено. Згідно з ч.3 ст. 253 КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. 14.11.2022 року, 23.11.2022 року, 23.1 1.2022 року до прокуратури направлялися протоколи щодо проведених НСРД. Надсилання було здійснено іншим працівником ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, оскільки позивач у період з 14.11.2022 року по 06.12.2022 року був відкомандирований до ОВ Харківської області для проведення пошукових заходів, направлених на встановлення місцезнаходження військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини. Надалі, позивачем було отримано інформацію від слідчого, що дане кримінальне провадження було закрито 30.11.2022 року. Звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 253 КПК України особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Згідно зі ст. 255 КПК України відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов`язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб. У разі якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений у їх поверненні, прокурор зобов`язаний повідомити його про наявність таких речей або документів у розпорядженні прокурора та з`ясувати, чи бажає він їх повернути. Допустимість дій, передбачених цією частиною, та час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав та законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження. Знищення відомостей, речей та документів здійснюється під контролем прокурора. Знищення відомостей, речей та документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не звільняє прокурора від обов`язку здійснення повідомлення згідно з вимогами статті 253 цього Кодексу. Тобто, позивач вважає, то саме прокурор відповідальний за повідомлення осіб, відносно яких проводились НСРД, а також знищення відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування. Крім того, як вже було зазначено вище, позивачем надавався рапорт про відсутність злочинної діяльності осіб, відносно яких проводились НСРД. В подальшому, кримінальне провадження було закрито 30.11.2022 року, натомість позивач надавав пояснення вже після закриття провадження. Пояснення позивачем надавалися зі значним спливом часу. Крім того, оскільки кримінальне провадження було закрито, то відповідно всі відомості мали були розсекречені або знищені (оскільки протоколи, що надавалися прокурору, не містили відомостей про злочинну діяльність). Позивач був впевнений, що відомості відносно осіб, про яких позивачем було зазначено, розсекречені або знищені прокурором, відповідно не є таємними, оскільки вже минули всі строки. Щодо твердження Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава про те, що позивач не оскаржував результати службового розслідування та не висловлював зауважень коментарів, незгоди тощо, зазначає, що позивач висловлював незгоду з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також позивач вважає, що оскарження результатів службового розслідування не відноситься до цього предмету спору, в якому предметом оскарження є саме звільнення зі служби. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ТУ ДБР у м. Полтаві від 12.07.2021 № 111-о/дск, ОСОБА_1 з 13.07.2021 прийнято на службу до Державного бюро розслідувань на посаду начальницького складу оперативного підрозділу ТУ ДБР у м. Полтаві з подальшим укладанням контракту та присвоєно спеціальне звання капітана Державного бюро розслідувань.

Відповідно до розпорядженням Управління Служби безпеки України в Полтавський області вiд 04.10.2022 № 43д, ОСОБА_1 було надано допуск до державної таємниці за формою « 2».

Відповідно до зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці від 04.10.2022, ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка буде йому довірена або стане відомою у зв`язку із виконанням ним службових обов`язків, знати про ступінь секретності робіт, що проводяться, правильно визначати гриф секретності документів, дотримуватись правил користування ними, порядку їх обліку і зберігання, а також використовувати для підготовки проектів секретних документів спецблокноти та взяті на облік машинні носії інформації, тобто виконувати вимоги режиму секретності та додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.

Наказом ТУ ДБР у м. Полтаві від 17.11.2022 № 09/37дск ОСОБА_1 було надано доступ до цілком таємних і таємних відомостей.

Під час виконання своїх службових обов`язків щодо реалізації доручення слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві, ОСОБА_1 було проведено негласні слідчі (розшукові) дії (далі НСРД) в рамках кримінального провадження № 62022170030000410 від 29.07.2022, у зв`язку із чим йому стали відомі відомості про факти та методи проведення таких НСРД.

Відповідно до статті 4.12.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України вiд 23.12.2020 № 383 (далі ЗВДТ), відомості про факт або методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії мають ступінь секретності «Таємно».

На підставі наказу Державного бюро розслідувань від 18.01.2023 № 4-ср Управлінням внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань за участі працівників відділу внутрішнього контролю ТУ ДБР у м. Полтаві відносно ОСОБА_1 проводилось службове розслідування за фактом невиконання останнім своїх службових обов`язків.

В ході цього службового розслідування, 13.01.2023 та 26.01.2023 ОСОБА_1 надав працівникам Відділу внутрішнього контролю ТУ ДБР у м. Полтаві письмові пояснення про виконання своїх службових обов`язків та результати проведеної ним роботи, у яких вказав відомості про підготовку та проведення ним НСРД стосовно трьох осіб із зазначенням їх прізвищ, імен, по-батькові, електронних комунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, якими вони користуються.

Зазначені відомості відповідно до Експертного висновку Державного експерта з питань таємниць від 06.04.2023 № 10-1/lдск, зареєстрованого в Службі безпеки України 02.05.2023 № 4754, становлять державну таємницю у сфері державної безпеки та охорони правопорядку та відповідають статті 4.12.3 ЗВДТ.

Водночас, вказані пояснення ОСОБА_1 від 13.01.2023 та від 26.01.2023 є тотожними та виготовлені ним на десяти аркушах кожне, без грифу обмеження доступу та за допомогою автоматизованих систем, які не перебувають на інвентарному обліку ТУ ДБР у м. Полтаві і не мають комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Відтак, ОСОБА_1 було двічі створено загрозу витоку секретної інформації, що могло завдати шкоди інтересам національної безпеки України у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, оскільки могло призвести до порушення захищеності конституційного ладу України в частині встановленого Конституцією України порядку організації i функціонування інститутів держави i суспільства, що гарантується, забезпечується i регулюється вимогами глави 21 та зокрема статтею 254 КПК України.

Вказані обставини були встановлені службовим розслідуванням, матеріали чого направлено до Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань для складання висновку про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

13.05.2023 Дисциплінарною комісією Державного бюро розслідувань складено висновок № 12 дск, згідно з яким остання вирішила, що в діях ОСОБА_1 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, який виразився у неналежному виконанні своїх службових обов`язків, а також у порушенні: абзацу п`ятого статті 28 Закону України «Про державну таємницю», а саме щодо виконання вимог режиму секретності; статті 254 Кримінального процесуального кодексу України; пунктів 116, 153, 155, 156 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (дск) (далі - Порядок № 939) щодо правильності визначення грифів секретності документів, дотримання правил користування ними, порядку їх обліку та зберігання, надання необхідних реквізитів матеріальному носію секретної інформації; статті 4.12.3 ЗВДТ; абзаців першого та другого пункту 2.1, абзацу шостого пункту 2.8 Правил професійної етики працівників ДБР, а саме принципів: законності та відповідальності; пунктів 10, 11, 17 розділу 4 службових обов`язків ОСОБА_3 , затверджених директором ТУ ДБР у м. Полтаві від 25.07.2022 № 146дск/15-03-3.

На підставі вказаного висновку Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань, наказом ТУ ДБР у м. Полтаві від 17.05.2023 № 42-о/дск ОСОБА_1 оголошено догану.

Ураховуючи наведені обставини, ТУ ДБР у м. Полтаві відповідні документальні матеріали стосовно ОСОБА_1 направлені до УСБУ в Полтавській області для розгляду та прийняття рішення.

Листом від 29.05.2023 № 66/26-3245дск, УСБУ в Полтавській області повідомило, що оскільки наведені обставини підпадають під визначення пункту 3 частини другої статті 23 та статті 26 Закону України «Про державну таємницю» - «невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше», розпорядженням УСБУ в Полтавській області від 29.05.2023 № 72д ОСОБА_1 скасовано допуск до державної таємниці за формою 2.

У зв`язку із зазначеним, відповідно до вимог пункту 80 Порядку № 939, ТУ ДБР у м.Полтаві видано наказ від 31.05.2023 № 09/14дск-2023, яким ОСОБА_1 припинено доступ до секретної інформації зі ступенем секретності «Цілком таємно» та «Таємно».

Зважаючи на вказане, а також на те, що посада, яку займав ОСОБА_1 передбачає постійну роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, беручи до уваги службову записку начальника Режимно-секретної роботи та захисту інформації ТУ ДБР у м. Полтаві та Номенклатуру посад працівників ТУ ДБР у м. Полтаві, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці (погоджено УСБУ в Полтавській області 10.03.2022) та ураховуючи відсутність вакантних посад, які не передбачають доступу до державної таємниці, наказом ТУ ДБР у м. Полтаві від 01.06.2023 № 57-о/дск капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 , звільнено зі служби у Державному бюро розслідувань у запас.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України), Законом України «Про Державне бюро розслідувань», Законом України «Про державну таємницю», Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743 (зі змінами) (далі Положення № 743), Порядком № 939. Статтею 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань (далі ДБР) є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

ДБР організовується і діє, зокрема, на засадах верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, відкритості та прозорості діяльності, незалежності і персональної відповідальності кожного працівника ДБР (стаття 3 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» до працівників ДБР належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із ДБР.

Трудові відносини працівників ДБР регулюються цим Законом (у частині переведення працівників ДБР на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами) (частина п`ята статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань).

Відповідно до статті 141 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», особи, які вперше призначаються на посади рядового і начальницького складу ДБР та у відповідних випадках пройшли встановлений строк стажування, складають присягу такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу до Державного бюро розслідувань, усвідомлюючи свою високу відповідальність, клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно додержуватися Конституції та законів України, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим, зберігати державну та іншу охоронювану законом таємницю».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну таємницю», державна таємниця (далі також секретна інформація) вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Згідно з абзацом 2 статті 28 Закону України «Про державну таємницю», громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний, зокрема, не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Пунктом 3 частини другої статті 23 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

За приписами частин другої та четвертої статті 26 Закону України «Про державну таємницю», скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Повідомлення про скасування громадянину допуску до державної таємниці з посиланням на відповідні положення статті 23 цього Закону орган Служби безпеки України надсилає до державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, де такий громадянин провадить діяльність,

пов`язану з державною таємницею.

Порядку № 939 передбачено, що скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами СБУ за місцем провадження громадянином діяльності, пов`язаною з державною таємницею, у разі виявлення або виникнення обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про державну таємницю».

У разі виявлення органом СБУ обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про державну таємницю» рішення про скасування громадянину допуску до державної таємниці приймається у формі наказу або розпорядження органу СБУ, про що керівнику підприємства, установи, організації надсилається повідомлення із зазначенням причин і підстав для скасування.

Громадянин вважається таким, якому скасовано допуск до державної таємниці, з дати видання наказу або розпорядження органу СБУ про його скасування.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про державну таємницю», спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Пунктом 7 частини першої статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України», визначено, що Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана, зокрема брати участь у розробці і здійсненні відповідно до Закону України «Про державну таємницю» та інших актів законодавства заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та здійснення контролю за додержанням порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України.

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про державну таємницю», Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Аналогічні повноваження СБУ передбачені пунктом 749 Порядку № 939 із змінами і доповненнями.

За приписами частини п`ятої статті 26 Закону України «Про державну таємницю», громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Згідно з підпунктом 8 пункту 107 та пунктом 112 Положення № 743, контракт припиняється (розривається), а особи рядового та начальницького складу звільняються зі служби, зокрема, за службовою невідповідністю.

Контракт може бути розірвано достроково з ініціативи Державного бюро розслідувань і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби у випадках, передбачених підпунктами 1-4, 6 та 8-13 пункту 107 і абзацом першим пункту 109 цього Положення.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття рішення про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці за формою 2 слугував факт порушення ним взятих обов`язків щодо збереження державної таємниці, що підтверджено Експертним висновком Державного експерта з питань таємниць від 06.04.2023 року № 10-1/1 дск, а також висновком Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань від 13.05.2023 № 12дск, на підставі якого ТУ ДБР у м. Полтаві прийнято наказ від 17.05.2023 № 42-о/дск та притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в ході службового розслідування було встановлено відсутність в матеріалах кримінального провадження № 62022170030000410 від 29.07.2022 року рішень прокурора про розсекречення та/або знищення матеріалів НСРД.

Таким чином, на момент написання ОСОБА_1 пояснень 13 січня 2023 року та 26 січня 2023 року, відомості про осіб, які ним було зазначено, нерозсекречені та незнищені прокурором, відповідно були таємними.

Крім того, судом встановлено відсутність в матеріалах даної справи доказів оскарження результатів службового розслідування, висновку Дисциплінарної комісії ДБР від 13.05.2023 року № 12дск та наказу ТУ ДБР у м. Полтаві від 17.05.2023 року № 42-о/дск про накладання на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани за тими ж фактами, що й скасування допуску до державної таємниці.

Також в матеріалах даної справи міститься копія контракту від 12.07.2021 року №90, укладеного ТУ ДБР у м. Полтаві з ОСОБА_1 , згідно з п.13 якого цей контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи директора ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_4 , зокрема, у зв`язку із службовою невідповідністю.

Отже, у зв`язку із скасуванням допуску до державної таємниці ОСОБА_1 та відсутністю вакантних посад, не пов`язаних з державною таємницею, директором ТУ ДБР у м. Полтаві прийнято наказ від 01.06.2023 року № 57-о/дск, яким капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_1 , звільнено зі служби у Державному бюро розслідувань у запас, у зв`язку з невідповідністю займаній посаді з достроковим припиненням (розірванням) контракту від 12.07.2021 року №90.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяН.А. Олефіренко

суддяА.В. Суховаров