Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року Справа№200/7383/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) у якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.08.2016 по 28.02.2018 включно;

зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 65 674,22 грн.;

визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 15.09.2023 включно;

зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 462,54 грн. у загальній сумі 296 758,91 грн. за період з 01.03.2018 по 15.09.2023 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Позов мотивовано таким.

ОСОБА_1 з 08.08.2016 по 15.09.2023 проходив військову службу і перебував на грошовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_1 . У період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про виплачену індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби.

Відповіді на вказану заяву, станом на день звернення до суду, ВЧ НОМЕР_1 надано не було.

Позивач вважає, що за період з 08.08.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січня 2008 року йому не виплачувалась.

А за період з 01.03.2018 по 15.09.2023 виплачено лише поточну індексацію, однак не виплачено індексацію-різницю. Звертає увагу суду, що у цій частині спору оскаржує виключно ненарахування та невиплату індексації-різниці.

Просить суд зважити на необхідність ефективного захисту прав позивача шляхом визначення у судовому рішенні конкретної суми індексації, яка має бути нарахована та виплачена позивачу.

Отже, позивач, вважаючи такі дії протиправними, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 20.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.

Ухвала суду від 15.01.2024 продовжено відповідачу на 7 днів строк для надання відзиву та витребуваних судом доказів.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де викладено заперечення проти доводів позивача та прохання у позові відмовити з огляду на таке.

За період з 2016 року по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Водночас з 01.01.2018 базовим місяцем для нарахування індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 став березень 2018 року, але лише у грудні 2018 року індекс споживчих цін перевищив 103 %.

З листопада 2018 року по грудень 2022 року індексація нараховувалась та виплачувалась відповідно чинного законодавства.

У 2023 році індексація не нараховувалась, оскільки це передбачено Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік», а саме зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Крім того, відповідач звертає увагу, що позивач, звернувшись із заявою до відповідача про нарахування індексації та не дочекавшись відповіді, одразу звернувся до суду.

Також відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 громадянин України, паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.08.2022 № 6824-5001953370: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що йому видано посвідчення серія НОМЕР_4 від 12.12.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 08.08.2016 по 15.09.2023 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно відомостей витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15.09.2023 № 238 старшого солдата ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав 15.09.2023 і вибув до нового місця служби.

На виконання вимог ухвали суду від 30.01.2024 відповідачем надано довідки про виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , які свідчать про таке.

Заробітна плата (грошове забезпечення, винагорода за цивільно-правовим договором): серпень 2016 року 5 556,83 грн.; вересень 2016 року 7 177,60 грн.; жовтень 2016 року 7 253,32 грн.; листопад 2016 року 7 258,00 грн.; грудень 2016 року 7 258,00 грн.

Всього нараховано за 2016 рік 34 503,75 грн.

За період 2017 року відповідач відомостей не надав.

Січень 2018 року 7 304,00 грн.; лютий 2018 року 7 671,84 грн.; березень 2018 року 8 052,66 грн.; квітень 2018 року 8 052,66 грн.; травень 2018 року 8 052,66 грн.; червень 2018 року 8 052,66 грн.; липень 2018 року 8 052,66 грн.; серпень 2018 року 8 052,66 грн.; вересень 2018 року 8 052,66 грн.; жовтень 2018 року 8 538,30 грн.; листопад 2018 року 8 133,60 грн.; грудень 2018 року 8 133,60 грн.

Всього нараховано за 2018 рік 96 149,96 грн.

Січень 2019 року 10 804,50 грн.; лютий 2019 року 10 804,50 грн.; березень 2019 року 10 804,50 грн.; квітень 2019 року 10 804,50 грн.; травень 2019 року 10 804,50 грн.; червень 2019 року 10 804,50 грн.; червень 2019 року 10 804,50 грн.; липень 2019 року 10 804,50 грн.; серпень 2019 року 10 804,50 грн.; вересень 2019 року 11 086,65 грн.; жовтень 2019 року 11 086,65 грн.; листопад 2019 року 11 086,65 грн.; грудень 2019 року 11 086,65 грн.;

Всього нараховано за 2019 рік 130 782,60 грн.

Січень 2020 року 11 086,65 грн.; лютий 2020 року 11 086,65 грн.; березень 2020 року 11 086,65 грн.; квітень 2020 року 11 086,65 грн.; травень 2020 року 11 086,65 грн.; червень 2020 року 11 086,65 грн.; липень 2020 року 11 086,65 грн.; серпень 2020 року 11 086,65 грн.; вересень 2020 року 11 086,65 грн.; жовтень 2020 року 11 086,65 грн.; листопад 2020 року 11 086,65 грн.; грудень 2020 року 11 086,65 грн.;

Всього нараховано за 2020 рік 133 039,80 грн.

Січень 2021 року 11 086,65 грн.; лютий 2021 року 11 086,65 грн.; березень 2021 року 11 086,65 грн.; квітень 2021 року 11 086,65 грн.; травень 2021 року 11 086,65 грн.; червень 2021 року 11 086,65 грн.; липень 2021 року 11 086,65 грн.; серпень 2021 року 11 086,65 грн.; вересень 2021 року 11 086,65 грн.; жовтень 2021 року 11 086,65 грн.; листопад 2021 року 11 086,65 грн.; грудень 2021 року 11 086,65 грн.;

Всього нараховано за 2021 рік 133 039,80 грн.

Січень 2022 року 11 368,80 грн.; лютий 2022 року 14 668,20 грн.; березень 2022 року 14 668,20 грн.; квітень 2022 року 14 668,20 грн.; травень 2022 року 14 668,20 грн.; червень 2022 року 14 668,20 грн.; липень 2022 року 14 668,20 грн.; серпень 2022 року 14 668,20 грн.; вересень 2022 року 14 668,20 грн.; жовтень 2022 року 14 668,20 грн.; листопад 2022 року 14 668,20 грн.; грудень 2022 року 14 668,20 грн.;

Всього нараховано за 2022 рік 172 719,00 грн.

Січень 2023 року 14 978,40 грн.; лютий 2023 року 22 648,80 грн.; березень 2023 року 22 648,80 грн.; квітень 2023 року 22 648,80 грн.; травень 2023 року 22 648,80 грн.; червень 2023 року 22 648,80 грн.; липень 2023 року 22 648,80 грн.; серпень 2023 року 22 648,80 грн.; вересень 2023 року 11 324,40 грн.;

Всього нараховано за 2023 рік 184 844,40 грн.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Щодо строків звернення.

Відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Позивач подав до суду клопотання про поновлення строків звернення, обґрунтовуючи яке зазначає, що є діючим військовослужбовцем та у зв`язку із виконанням завдань військової служби, не мав можливості вчасно звернутись до суду.

Суд, ознайомившись із позицією сторін, зазначає, що спірні правовідносини мають триваючий характер з 08.08.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 15.09.2023.

За усталеною практикою Верховного Суду до правовідносин пов`язаних із нарахуванням та виплатою грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні щодо строків звернення до суду застосовними є норми Кодексу Законів про Працю України (далі КЗпП України).

Окрім того, юридичні принципи застосування норм у часі визначають, що до дії/події застосовується норма, чинна на момент їх виникнення/перебігу, за виключенням, коли нова норма пом`якшує або скасовує відповідальність фізичної особи.

Тому, спірні правовідносини за період часу з 08.08.2016 по 18.07.2022 врегульовувались абз. 2 ст. 233 КЗпП України відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Надалі, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності 19.07.2022 абз. 2 ст. 233 КЗпП України викладено у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)";».

Водночас слід брати до уваги, що розділом п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» установлено, що час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Позивача звільнено 15.09.2023, строк для звернення із позовом до суду розпочинає відлік з 16.09.2023 та останнім днем є 16.12.2023 (субота) Позовна заява у системі електронний суд сформована 18.12.2023 (понеділок).

Отже, позивач звернувся до суду у тримісячний строк, установлений абз. 2 ст. 233 КЗпП України, що свідчить про безпідставність доводів відповідача щодо пропуску строку звернення до суду позивачем.

Таким чином, відповідні клопотання позивача та відповідача задоволенню не підлягають, оскільки строк звернення до суду не пропущено.

Щодо правових підстав для нарахування та виплати індексації за період з 08.08.2016 по 01.03.3018 .

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право військовослужбовця на індексацію грошового забезпечення визначено ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ та членів їх сімей» грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі Закон № 1282, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Стаття 2.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення);

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Стаття 3.

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Стаття 4.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Стаття 6.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 15.12.2015) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Висновки у цій частині спірних правовідносин.

Механізм індексації має універсальний характер й індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. В свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №380/1513/20).

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Тож до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

На ці особливості правового регулювання обчислення індексації грошового доходу Верховний Суд звертав увагу у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).

Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови №1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

Пунктом 2 Постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:

«здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;

«зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)».

Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013, було встановлено, що:

підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

За змістом пункту 6 постанови №1013 цей акт застосовується з 01.12.2015.

Отже, Постановою №1013 з 01.12.2015 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.

У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови №1013 дають суду підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.

Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, пункті 62 постанови від 22.03.2023 у справі №380/1730/22.

У той же час до числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку, окремими положеннями яких установлено таке:

у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;

обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;

для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Порівняльний аналіз викладених положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

Водночас, на що звертав увагу Верховний Суд у справі № 420/9187/21, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача, як військовослужбовця, з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Оклад за посадою позивача, як і будь-якого іншого військовослужбовця в Україні в період з 01.01.2008 до 01.03.2018 був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося 01 березня 2018 року, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Тож з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення за спірний період з 08.08.2016 до 28.02.2018.

Аналогічна правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 380/5811/21.

Відтак, за період з 08.08.2016 по 28.02.2018 позивач має право на проведення індексації грошових доходів, виходячи з місяця підвищення доходу - січня 2008 року на підставі Постанови № 1274.

Для визначення розміру індексації позивача за період з 08.08.2016 по 28.02.2018 мають значення наступні складові: «базовий місяць», індекс споживчих попереднього місяця (згідно даних Держстату), коефіцієнт індексації для визначення порогу (103%), наростаючий підсумок індексу споживчих цін (обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.), величина приросту індексу споживчих цін, прожитковий мінімум.

Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим до перевищення порогу індексації.)

З січня 2016 поріг індексації дорівнює 1,03 (або 103%), до цього він становив 1,01 (або 101%)

Отриманий коефіцієнт індексації множиться на розмір зарплати в межах прожиткового мінімуму для працездатних громадян (тобто, фактично на розмір прожиткового мінімуму).

Суд, виходячи із наведених складових, скористався калькулятором розрахунку індексації, що розміщений на сайті Міністерства фінансів України (доступно за посилання https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/indexing/) та встановив правильність наведеного позивачем розрахунку індексації за період з 08.08.2016 по 28.02.2018, що складає 65 674,22 грн.

Виходячи з викладеного позов у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо періоду з 01.03.2018 по 31.12.2022 стосовно «фіксованої» суми індексації.

Суд враховує, що Верховний Суд наразі сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, викладений у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 19.04.2023 у справі № 380/10594/21 та від 05.02.2024 справа № 360/383/23.

Відповідна практика Верховного Суду є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, релевантні до обставин цієї справи, а саме у постанові від 05.02.2024 справа № 360/383/23, суд касаційної інстанції виснував про таке.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Верховний Суд також наголосив, що ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Застосовуючи вказаний підхід, Верховного Суду та ураховуючи, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, то з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Поряд з цим з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 12.04.2023 року у справі № 420/6982/21.

При цьому, варто зауважити, що вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 09 червня 2022 року у справі №600/524/21-а, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку № 1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015 року) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.

На підставі наведених настанов Верховного Суду для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі потрібно установити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Також суд у цій справі бере до увагу, що згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Отже судом установлено, що грошове забезпечення за лютий 2018 року склало 7 671,84 грн., за березень 2018 року 8 052,66 грн.

Суд в ухвалах від 20.12.2023 та від 30.01.2024 (повторно) витребував у відповідача архівні відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення. Натомість ВЧ НОМЕР_1 надала суду довідки про загальний розмір виплаченого грошового забезпечення, не зазначивши при цьому основні та додаткові його види (щомісячні/одноразові), вказавши, що це є службовою інформацією (дск).

У даному випадку, суд застосовує ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Поряд із цим суд не може взяти до уваги відомості про грошове забезпечення позивача, наведені у відомостях форми ОК-5, оскільки там міститься сукупний грошовий дохід позивача за певний місяць, а не постійні складові грошового забезпечення.

Отже, згідно наданих відповідачем довідок про грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року таке складало 7 671,84 грн.; за березень 2018 року 8 052,66 грн.

Розмір підвищення доходу: 8 052,66 - 7 671,84 = 380,82

Сума можливої індексації у березні 1762 * 253,30 : 100 % = 4 463,15

Розрахунок індексації-різниці: 4 463,15 380,82 = 4 082,33

Щодо періоду з 01.01.2023 по 15.09.2023.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ (абз. 18 п. 3 Прикінцевих положень) зупинено на 2023 рік дію: Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Однак, суд виходить із такого.

Стаття 8 Конституції України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 22 Конституції України.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зазначено таке: «Ухвалюючи Рішення від 09.07.2007 N 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України (254к/96-ВР), статей 4, 27, частини другої статті 38 Кодексу ( 2542-14) при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначеному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу (2542-14) конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України (254к/96-ВР) щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу (2542-14) і Конституції України (254к/96-ВР) визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п`ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини). У зв`язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України" (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини) (v0a6p710-07 ).

При прийнятті оспорюваного Закону (107-17) всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу I) (107-17) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II) ( 107-17).». (п. 5.3)

Надалі у п. 5.4 Суд констатував: «Конституція України (254к/96-ВР) у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.

Конституція України (254к/96-ВР) не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.».

Отже, визнання Законом (107-17) правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод. (п. 7.1)

Виходячи із таких міркувань, суд не застосовує положення абз. 18 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ, натомість керується ст. 8, 22 Конституції України та їх правозастосуванні, викладеному у вказаному вище рішенні Конституційного суду України.

Ураховуючи усе викладене, позовні вимоги за період з 01.03.2018 по 15.09.2023 належить задовольнити, однак, визначивши суму «індексації-різниці», що належить до сплати позивачу 4 082,33 грн. щомісячно.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Про інші судові витрати не заявлено.

Керуючись статтями 189, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.08.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 65 674,22 грн.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 15.09.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 082,33 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 15.09.2023 (з урахуванням фактично відпрацьованого часу у вересні 2023 року) відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

У задоволенні решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі 20.02.2024.

Суддя І.В. Буряк