Справа № 243/367/24

Провадження № 2-а/243/9/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Агеєвої О.В.

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сімонець Євгенія Олександрівна до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серія АА №00016089 від 19.12.2023 -

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, через свого представника - адвоката Сімонець Є.О., звернувся ОСОБА_2 із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серія АА №00016089 від 19.12.2023, яку обґрунтував тим, що 19 грудня 2023 року головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, ОСОБА_3 , розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 58, WAGA-WIM 40, CRUA-01-VVE, встановив, що 16 грудня 2023 року о 17 год. 11 хв. за адресою: М-30, км.862+259 Дніпропетровська обл. автомобіль марки MAN TGS 24.440, ДНЗ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5,3% ( 2,12 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

19.12.2023року було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі серія АА №00016089 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132- 1 КУпАП. та накладено штраф у розмірі 8500 гривень.

Зазначає, що постанову отримано 05.01.2024 засобами поштового зв`язку.

Однак, з вищезазначеною постановою позивач не згоден, вважає її безпідставною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

У постанові зазначено, що транспортний засіб рухався із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5,3 % ( 2,12 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Однак в оскаржуваній постанові визначено інформацію лише щодо транспортного засобу, відносно якого виноситься постанова -MAN TGS 24.440, ДНЗ НОМЕР_1 .

Також у оскаржувані постанові визначені наступні результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення: фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 6, спарені колеса 3 вісь; відстань між вісями 1-2:2820, 2-3: 1090, 3-4:5760, 4-5: 1320, 5-6: 1320, навантаження на вісь 1-6750, 2-5700, 3-10700, 4-7850, 5-7900, 6-7900, загальна маса 46800 кг, вимірювання з урахуванням похибки ваги загальна маса 42120 кг.

Враховуючи надані дані щодо загальної маси транспортного засобу з урахуванням похибки, відповідач дійшов до висновку, що у спірному випадку допущено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т.

Із оскаржуваній постанові вбачається, що відповідачем зафіксовано номерний знак вантажного сідлового тягача MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , наступні параметри транспортного засіб, які стосуються спірної постанови,-( повна вага)46800 кг.

Натомість, згідно свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , повна маса ТЗ 24000 кг., маса без навантаження 7884 кг, особливі відмітки спеціалізований вантажний сідловий тягач.

Тобто, у даному випадку оскаржуваною постановою зафіксований транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач.

Крім цього з наданих матеріалів фотофіксації вбачається, що у даному випадку вантажний сідловий тягач рухався з напівпричепом, державний номер НОМЕР_3 .

Однак в оскаржувані постанові не зазначена інформація про рух вантажного сідлового тягача MAN TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом/контейнеровозом, або інформацією про напівпричеп.

Таким чином, відповідачем не досліджено питання який саме причеп/напівапричеп або інший причіпний пристрій використовувався у даному випадку.

В свою чергу, сідловий тягач TGS 24.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався із спеціалізованим напівпричепом н/пр контейнеровозом марки KOEGEL SN 24, державний номерний знак НОМЕР_3 , для якого встановлена гранична відмітка по вазі понад 44 тони, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП.

Просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 19 грудня 2023 року серія АА №00016089, а також стягнути з відповідача судові витрати.

06лютого 2024року представникомвідповідача КошевськимВ.С., надано відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву, у якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсяз, обґрунтовуючи свої доводи тим, що 16.12.2023 о 17 год 11 хв., за адресою М-30, км 862+259, Дніпропетровська обл. позивач як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу «MAN TGX 24.440», державний номерний знак « НОМЕР_4 » із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі Правила дорожнього руху, ПДР): перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.3% (2.12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки «WIM58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE,», який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94, на підтвердження чого до відзиву надано копії відпвідних документів (№ 04/4438; № 1618; № 1619).

Зафіксовані приладом параметри відображені у карті габаритно-вагового контролю, яка додається до відзиву на підставі даних якої та інших даних було винесено оскаржувану постанову.

Зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, факт вчинення цього правопорушення доведено правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю з використанням належного технічного приладу, перевищення вищезазначених параметрів було встановлено з врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових і габаритних параметрів вказаного у постанові транспортного засобу.

Згідно частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до пункту 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх

составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси:

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра: максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн 44; максимальне значення для автомобільних доріг місцевого значення, тонн 24;

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила № 30).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 25 Правил № 30 встановлено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Згідно пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно статті 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність.

Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.

Тобто, суть процесу автоматичної фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

На момент виникнення спірних правовідносин пункт 22.5 ПДР діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 р. № 105, яка діє до 31.12.2023 р., із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 р. № 457, чого позивачем не враховано при обґрунтуванні позовних вимог.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно- вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

При цьому, наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (зі змінами на момент виникнення спірних правовідносин), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2021 за № 1286/36908, затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (далі Інструкція №512).

Отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Стосовно доводів позивача про те, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативні параметри, визначені п. 22.5 ПДР, представник відповідача зазначив наступне.

Так, згідно пункту 22,5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема фактичної маси 44 тонни для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більш контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра на автомобільних дорогах державного значення.

Отже, для застосування параметру фактичної маси в розмірі 44 тонни при оцінці правомірності руху транспортного засобу обов`язково мають бути дотримані такі вимоги: 1) автомобіль (тягач) має бути трьохвісним з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) загальною максимальною довжиною 13,716 метра; 2) на зазначеному автомобілі (тягачі) із вказаним напівпричепом (контейнеровозом) мають бути розміщені один або більше контейнерів або змінних кузовів; 3) рух має здійснюватися на автомобільних дорогах загального значення.

Відсутність, хоча б однієї із вказаних вимог унеможливлює застосування підвищеного показнику фактичної маси 44 тонни при оцінці правомірності руху транспортного засобу. Адже виключно в сукупності зазначені вимоги дозволяють досягнути належних безпекових показників при русі транспортних засобів (джерел підвищеної небезпеки).

Відповідно до п.17.2-17.5 Наказу міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах сипучі вантажі без тари.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.5. Наказу №363).

Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення.

Разом із тим, відповідно до п.17.9 Наказу міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.

Саме договір про перевезення вантажів контейнером є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом, а не товарно-транспортна накладна, подана Позивачем.

Зазначене також вказує на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнерів.

Аналогічні позиції висловлені Миколаївським окружним адміністративним судом в рішенні від 23.12.2020 у справі №400/4646/20, Верховним Судом в постанові від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 (пп.61-68 Постанови), Другим апеляційним адміністративним судом в постанові від 12.08.2022 у справі № 547/1025/21, Третім апеляційним адміністративним судом в постанові від 12.04.2023 у справі № 388/1773/22, П`ятим апеляційним адміністративним судом в постанові від 18.04.2023 у справі № 513/1085/22, Шостим апеляційним адміністративним судом в постанові від 18.07.2023 у справі № 761/842/22, Сьомим апеляційним адміністративним судом в постанові від 24.04.2023 у справі № 127/5932/23, та іншими судами апеляційної інстанції.

Таким чином, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 ПДР доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Щодо відсоткового значення перевищення вагових показників транспортних засобів з врахуванням допустимої похибки вагового комплексу представником відповідачазазначено, що перевищення, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, на ділянці автомобільної дороги було встановлено вимірами технічних приладів із урахуванням похибки зазначених технічних приладів, відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримано і відображено в оскаржуваній постанові з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16 % щодо навантаження на осі, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Враховуючи можливу максимально дозволену похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення навантаження на вісь транспортного засобу здійснюється за відповідною формулою.

Усе вищезазначене досліджено та підтверджено уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки при розгляді справи про правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, використовуючи інформаційні файли, шляхом накладення особистого кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Таким чином, у оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Так, в судовому засіданні встановлено, що головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Соколюк Л.М. 19.12.2023 року винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00016089, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE, Соколюк Л.М. встановив, що 16.12.2023 року о 17 год. 11 хв. за адресою: М-30, км. 862+259, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_2 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

У зв`язку із виявленим порушенням відповідальною посадовою особою прийнято рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Також дана постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 в момент вчинення правопорушення з різних ракурсів.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки MAN TGX 24.440, дана модель є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, власником якого є ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марки KOEGEL, дана модель спеціалізованим напівпричепом н/пр контейнеровоз доопр (встан.попереч. із замк. прист для перев конт типу 1А або 1С відсут. дубл та Б №шасі), повна маса 39000 кг, маса без навантаження 4000 кг, державний номерний знак НОМЕР_6 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує таке.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Статтею 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 7 вказаного Положення визначено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: - використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані та засоби вимірювальної техніки; - у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; - використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: - здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567); - фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно з п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1174, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Згідно п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які є Додатком до Порядку № 1174, у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

За п. 9 Постанови КМУ від 24.02.2016 № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» (далі - Постанова № 163) засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також, нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створених системою за допомогою технічних засобів WIM 58, WAGA-WIM40, Соколюк Л.М установив, що 16.12.2023 о 17 год. 11 хв. за адресою: М-30, км. 862+259, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа ОСОБА_2 допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У зв`язку із виявленим порушенням відповідальною посадовою особою прийнято рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Так, у п. 22.5 ПДР України для такого виду перевезень, як перевезення контейнеровозом, встановлення вагове обмеження 44 тони замість загального - 40 тон.

Зазначений норматив (44 тони) підлягає застосуванню виключно в разі здійснення перевезення вантажу контейнеровозом з використанням безпосередньо універсального контейнера, який є одиницею транспортного обладнання багаторазового використання, призначеного для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручного для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки MAN TGX 24.440, дана модель є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем, власником якого є ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_5 , марки KOEGEL, дана модель спеціалізованим напівпричепом н/пр контейнеровоз доопр (встан.попереч. із замк. прист для перев конт типу 1А або 1С відсут. дубл та Б №шасі), повна маса 39000 кг, маса без навантаження 4000 кг, державний номерний знак НОМЕР_6 належить на праві власності ОСОБА_2 .

З роздрукованих файлів фотофіксації, доданих представником відповідача до відзиву, вбачається, що 16.12.2023 о 17 год 11 хв. автомобіль MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 , проїжджаючи крізь автоматичний пункт контролю, їхав саме з напівпричепом з контейнером, який не був зафіксований технічним засобом контролю, оскаржувана постанова та надана відповідачем інформаційна картка габаритно-вагового контролю взагалі не містять відомостей про спеціалізований напівпричеп, н/пр контейнеровоз, який був приєднаний до сідлового тягачу MAN TGX 24.440, д.н.з. НОМЕР_1 .

Посилання представника відповідача на те, що транспортний засіб позивача перевозив контейнер без необхідного маркування, як це передбачено підзаконним актом, є неприйнятними, оскільки об`єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, передбачає доведення саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, а не порушення встановлених норм законодавства щодо маркування транспорного засобу.

Суд погоджується з доводами сторонни позивача, оскільки ними надані достовірні дані, що належний ОСОБА_2 спеціалізований напівпричеп є контейнеровозом, а відповідачем вказана інформація не спростована.

З наведеного та відповідно до п. 22.5 ПДР України, слідує, що дозволена маса навантаження напівпричепу (контейнеровозу) - 44 тони, тобто зафіксована автоматичним пунктом контролю загальна маса автомобіля позивача 43245 кг не є порушенням.

Відповідно до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623, (Порядок № 1174) на який посилається відповідач, державний контроль на автомобільному транспорті може здійснюватися, у тому числі, в автоматичному режимі шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1174 передбачає, що автоматичний пункт може забезпечувати фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу). Зазначене кореспондується з вимогами ст. 280 КУпАП.

Порядком № 1174 передбачено, що автоматичним пунктом може фіксуватись: загальний вигляд транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей), про що зазначено в п.12 Порядку № 1174.

Ідентифікації за державним реєстраційним номером напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що напівпричіп є контейнеровозом, автоматичний пункт взагалі не здійснив, а ідентифікував лише сідловий тягач.

За таких обставин, суд зазначає, що наведені відповідачем аргументи та надані докази не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, а оскаржувана постанова не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

У той же час, відповідачем, у ході розгляду даної справи, не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягання до адміністративної відповідальності обставин.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачать ся на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходииь до висновку, що наведені відповідачем аргументи та надані докази не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими, а оскаржувана постанова не містить повного розкриття об`єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1КУпАП, що унеможливлює її віднесення до порушень з перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а тому, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

У той же час, відповідачем, у ході розгляду даної справи, не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягання до адміністративної відповідальності обставин.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, не надано належних доказів в справі про адміністративне правопорушення, і всі сумніви доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП слід тлумачити на її користь, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 01.01.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.

З огляду на положення ст. ст.132,139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,6,19,20,72,77,286 КАС України, ст.ст.9,132-1,245,251,280,283 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сімонець Євгенія Олександрівна до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серія АА №00016089 від 19.12.2023 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія АА №00016089 від 19 грудня 2023 року, складену відносно ОСОБА_2 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті,що розташована за адресою проспект Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.02.2024.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області О.В. Агеєва