ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20140/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" про визнання незаконними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центральної медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" в якому просив:

- скасувати постанову Центральної медичної (Військово-лікарської) комісії МВС України від 11.11.2021 №33 у частині прийнятого необґрунтованого рішення про придатність ОСОБА_1 до служби в поліції на підставі пункту «б» статті 12 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, наказу МВС України від 03.04.2017 №285;

- зобов`язати уповноважених осіб Державної установи «Головний медичний центр МВС України» Центральної медичної (Військово-лікарська) комісії МВС України змінити рішення про придатність ОСОБА_1 до служби в поліції на підставі пункту «б» статті 12 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, наказу МВС України від 03.04.2017 №285, на рішення про непридатність його до служби в поліції на підставі пункту «а» статті 12 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають службі в поліції, та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, як це передбачено наказом МВС України від 03.04.2017 №285.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Національної поліції України від 29.12.2017 №1111 о/с полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника інспекторського управління - начальника відділу інспектування Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до постанови Госпітальної військово-лікарської комісії Центрального госпіталю МВС України від 26.12.2017 №226 позивача визнано придатним до служби в поліції, непридатним на посаді. Діагноз: цукровий діабет ІІ тип, середньої важкості, стан субкомпенсації. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 №640/12686/20 визнано протиправними дії посадових осіб Центрального госпіталю МВС України, які виразились в ігноруванні приписів висновку клініко-експертної оцінки якості наданої медичної допомоги від 07.02.2020, в частині зобов`язання адміністрації Центрального госпіталю МВС України до розгляду на медичній раді випадку, який стався з ОСОБА_1 та визначення міри відповідальності лікарів, що брали участь у наданні медичної допомоги ОСОБА_1 , з урахуванням недоліків вжити заходів реагування. Зобов`язано уповноважених осіб Центрального госпіталю МВС України виконати приписи висновку клініко-експертної оцінки якості наданої ОСОБА_1 07.02.2020 та розглянути на медичній раді випадок, який стався з ОСОБА_1 , визначити міру відповідальності лікарів, що брали участь у наданні медичної допомоги ОСОБА_1 та з урахуванням недоліків вжити заходи реагування, а саме: переглянути неправильно встановлений діагноз «Цукровий діабет 2 типу» на «Цукровий діабет 1 типу» та надати про це відомості до ВЛК. Визнано бездіяльність посадових осіб Центральної медичної (військово-лікарська) комісія МВС України, яка виразилась в ігноруванні вимог ОСОБА_1 щодо перегляду постанови Госпітальної військово-лікарської комісії від 26.12.2017 №226 з підстав невірно вказаного діагнозу та ігнорування висновку клініко-експертної оцінки від 02.07.2020 якості наданої медичної допомоги ОСОБА_1 протиправною. Скасовано постанову Госпітальної військово-лікарської комісії Центрального госпіталю МВС України від 26.12.2017 №226 в частині підстав невірно вказаного діагнозу хворому ОСОБА_1 . Зобов`язано уповноважених осіб Центральної медичної (військово-лікарська) комісії МВС України надати нову постанову з зазначенням вірного діагнозу (цукровий діабет 1 типу), на час звільнення ОСОБА_1 з Національної поліції України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу Державної установи «Головний медичний центр ВМС України» залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 №640/12686/20 - без змін.

Постановою ЦМ(ВЛ)К від 11.11.2021 №33, прийнятою на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 №640/12686/20 на час звільнення поліцейського зі служби в поліції в 2017 році, встановлено такий діагноз позивачу: Цукровий діабет І тип (LADA) середньої важкості, стан субкомпенсації. Діабетична ангіопатія сітківки обох очей. Гіпертонічна хвороба 1 ст., ступінь АТ II, ризик 4. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей з елементами ангіосклерозу. Церебральний атеросклероз. Енцефалопатія І ст., поєднаного генезу (дисциркуляторна, дисгормональна) у вигляді вегетативної дисфункції. Остеохондроз, деформуючий спондильоз грудного та поперекового відділів хребта без порушення функції. Хронічий вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з незначними порушенням функції. Двобічний гонартроз і ст., больовий синдром, без порушення функції. Арахноїдальна кіста правої тім?яної області. Стеатогелатит з мінімальним порушенням функції печінки. Хронічний некам?яний холецистит з рідкими загостреннями. Хронічний неатрофічний гастрит з рідкими загостреннями, дуоденіт з рідкими загостреннями. Хронічний риніт. Факосклероз. Пресбіолія.- Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням служби в поліції.

Позивача визнано придатним до служби в поліції, непридатним на посаді.

При цьому скасовано постанову ГВЛК ЦГ МВС України від 26.12.2017 №226 щодо ОСОБА_1 .

Листом від 11.01.2022 позивач повернув постанову ЦМ(ВЛ)К від 11.11.2021 №33 відповідачу як таку, що складена з порушенням норм законодавства.

Відповідачем надіслано на адресу ОСОБА_1 відповідь від 24.01.2022 №33/4-Р-6, в якій зазначено, що Центральний госпіталь МВС України на дату винесення рішення суду припинив своє існування, ДУ «ГМЦ МВС України» було направлено на адресу позивача відповідні документи, що підтверджують факт перегляду діагнозу, скасування постанови Госпітальної ВЛК від 26.12.2017 №226 та надання йому нової постанови із зазначенням діагнозу (цукровий діабет 1 типу), а також зазначене питання розглянуто консультативно-дорадчим органом установи - медичною радою у межах, визначених судом та законодавством.

Листом ДУ «ГМЦ МВС України» від 19.05.2022 №44/4-Р-35 на звернення позивача щодо надання роз`яснень з приводу відомостей, викладених у постанові від 11.11.2021 №33, зазначено, що ця постанова була прийнята виключно на виконання приписів резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 по справі №640/12686/20 в частині зазначення діагнозу - «цукровий діабет 1 типу». Діагноз у постанові №33, підпадаючи під дію пункту «б» статті 12 додатку 1 до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 (далі по тексту - Положення №285) не призвів до зміни попередньо встановленого позивачу ступеня придатності (непридатності) до служби в поліції. Абревіатура «LADA» у діагнозі була застосована для визначення особливостей перебігу цукрового діабету у випадку ОСОБА_1 , що по суті не впливає на виконання рішення суду і відноситься виключно до компетенції лікарів.

Листом ДУ «ГМЦ МВС України» від 21.06.2022 №33/4-Р-46 позивачу надано роз`яснення з приводу відомостей, викладених у постанові ЦМ(ВЛ)К №33, відповідно до яких абревіатура «LADA» означає «латентний аутоімунний діабет дорослих, що повільно розвивається» згідно з класифікацією ВООЗ 2019 року. Це особлива форма цукрового діабету, яка на початку свого розвитку може протікати як цукровий діабет ІІ типу і проявлятись повільним погіршенням метаболічного контролю з наступним розвитком інсулінорезистентності та клініки цукрового діабету І типу. Застосування цього терміну для зазначення особливостей перебігу захворювання у випадку позивача відноситься до компетенції лікарів. Згідно з виписками із медичних карток амбулаторного хворого №1998 від 22.03.2016, №12605 від 22.12.2017 потреби у регулярному введенні інсуліну або стійких виражених розладів, спричинених цукровим діабетом, які б підпадали під дію пункту «а» статті 12 додатка 1 до Положення №285 у нього під час проходження служби в поліції і на час фактичного огляду ВЛК зареєстровано не було. У зв`язку з цим зміна діагнозу у постанові ВЛК не призвела до зміни встановленого у 2017 році ступеня втрати придатності (непрацездатності) до служби в поліції.

Листом від 25.07.2022 №33/4-Р-64 позивачу роз`яснено, що абревіатура «LADA» означає «латентний аутоімунний діабет дорослих» (стара назва) або «імуноопосередкований цукровий діабет у дорослих, що повільно розвивається» згідно з класифікацією ВООЗ 2019 року. Постанова ЦМ(ВЛ)К щодо позивача в частині зазначення діагнозу була прийнята на виконання судового рішення із зазначенням «цукровий діабет 1 тип», що відповідає коду «Е10» за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду.

Заявою від 01.08.2022 позивач звернувся до ДУ «ГМЦ МВС України» про перегляд постанови ЦМ(ВЛ)К №33 та внесення змін у діагноз (змінити на діагноз «цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний)») та рішення про придатність його до служби в поліції (змінити на пункт «а» статті 12 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, наказу МВС України від 03.04.2017 №285), а також про зміну формулювання з «відміни» постанови №226 на «скасування».

Листом від 16.08.2022 №33/4-Р-80 позивачу відмовлено у внесенні змін до постанови №33 у зв`язку з відсутністю підстав для внесення змін.

14.06.2023 Центральною медичною (Військово-лікарською) комісією МВС України Державної установи «Головний медичний центр МВС України» було прийнято постанову №35, якою скасовано постанову ЦМ (ВЛ) К від 11.11.2021 №33 щодо ОСОБА_1 .

Поставлено такий діагноз позивачу: Цукровий діабет 1 тип, середньої важкості, стан субкомпенсаці. Діабетична ангіопатія сітківки обох очей. Гіпертонічна хвороба І ст., ступінь АТ II, ризик 4. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей з елементами ангіосклерозу. Церебральний атеросклероз. Енцефалопатія I ст., поєднаного генезу (дисциркуляторна, дисгормональна) у вигляді вегетативної дисфункції. Остеохондроз, деформуючий спондильоз грудного та попереково-крижового відділів хребта без порушення функції. Хронічний вертеброгенний попереково-крижовий радикуліт з незначним порушенням функції. Двобічний гонартроз І ст., больовий синдром без порушення функції. Арахноїдальна кіста правої тім`яної області. Стеатогепатит з мінімальним порушенням функції печінки. Хронічний некам?яний холецистит з рідкими загостреннями. Хронічний неатрофічний гастрит з рідкими загостреннями, дуоденіт з рідкими загостреннями. Хронічний риніт. Факосклероз. Пресбіопія. - Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням служби в поліції.

Цією постановою позивача визнано придатним до служби в поліції, непридатним до служби на посаді.

Позивач не погоджується з правомірністю прийнятого відповідачем рішення, оскільки вважає, що мотиви його прийняття не відповідають положенням законодавства.

31.07.2023 на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява про уточнення (зміну позовних вимог), згідно якої позовні вимоги викладені у такій зміненій редакції:

- визнати незаконними дії Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України Державної установи «Головний медичний центр МВС України», яким зобов?язати уповноважених осіб Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України Державної установи «Головний медичний центр МВС України» змінити рішення про придатність ОСОБА_1 до служби в поліції на підставі пункту «б» статті 12 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії MBC, затвердженого наказом МВС від 03.04.2017 №285 на рішення про непридатність його до служби в поліції на підставі пункту «а» статті 12 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС від 03.04.2017 №285;

- скасувати постанову Центральної медичної (військово-лікарської комісії МВС України Державної установи «Головний медичний центр МВС України» від 14.06.2023 №35, у частині прийнятого необгрунтованого рішення про придатність ОСОБА_1 до служби в поліції на підставі пункту «б» статті 12 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, Положення про діяльність медичної (військово-лікарської комісії МВС, затвердженого наказом МВС від 03.04.2017 №285.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначає, що 14.06.2023 відповідачем було прийнято постанову №35, яким захворювання позивача було визнано таким, що пов`язано з проходженням служби в поліції, однак при цьому позивач був визнаний придатним до служби в поліції та непридатним до служби на посаді. Цією ж постановою було скасовано постанову Центральної медичної (Військово-лікарської) комісії МВС України від 11.11.2021 №33, яка оскаржується в межах цієї справи.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі по тексту також Закону № 580-VІІІ).

Частиною першою статті 48 Закону № 580-VІІІ визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 77 № 580-VІІІ Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; за власним бажанням.

Відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 року № 2801-XII військово - лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України наказом МВС України від 03.04.2017 №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за за № 559/30427, затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №285 ним визначається організація діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

Абзацом 1 пункту 3 розділу І Положення №285 визначено, що основними завданнями ВЛК є визначення за станом здоров`я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності - за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до служби в поліції, кандидатів до вступу до вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальні заклади), здобувачів вищої освіти навчальних закладів, придатності поліцейських до подальшої служби при переміщенні по службі, проходження служби у відрядженні за кордоном.

Постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) осіб до служби в поліції приймаються відповідно до Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (далі - Перелік захворювань) (додаток 1) та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань) (додаток 2) (абзац 5 пункту 5 розділу 1 Положення №285).

Пунктом 4 розділу І Положення №285 встановлено, що ВЛК відповідно до покладених на них завдань:

1) проводять лікарську експертизу кандидатам на службу в поліцію, поліцейським і колишнім поліцейським, кандидатам до вступу до вищих навчальних закладів, здобувачам вищої освіти навчальних закладів;

2) проводять військово-лікарську експертизу кандидатам на військову службу за контрактом, у військовому резерві, до вступу у ВВНЗ, військовослужбовцям НГУ, колишнім військовослужбовцям, колишнім особам рядового й начальницького складу;

3) забезпечують контроль за проведенням лікарської та військово-лікарської експертизи, а також лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я МВС та НГУ;

4) узагальнюють та аналізують результати проведення лікарської та військово-лікарської експертизи та розробляють пропозиції щодо вдосконалення цієї роботи;

5) спільно з лікарями-спеціалістами закладів охорони здоров`я МВС аналізують, узагальнюють результати лікування і медичного обстеження та здійснюють оцінку впливу умов служби на стан здоров`я та придатність до служби.

ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи (пункт 5 Положення №285).

Приписами пунктів 1 - 4 розділу ІІ Положення №285 визначено, що лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.

Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об`єднання» МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).

ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).

ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

У питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Пунктом 16 розділу ІІ Положення №285 визначені функції штатних ВЛК:

1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги;

2) розгляд звернень, заяв і скарг кандидатів до служби у поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх військовослужбовців з питань лікарської і військово-лікарської експертизи, аналіз та узагальнення результатів цієї роботи;

3) перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках;

4) затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК;

5) перевірка і узагальнення результатів роботи підпорядкованих ВЛК;

6) надання роз`яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертизи підпорядкованим ВЛК;

7) подання голові ЦВЛК у встановленому порядку річних звітів, інформації про стан і результати проведеної лікарської та військово-лікарської експертизи;

8) організація навчання лікарів закладів охорони здоров`я МВС та НГУ з питань лікарської та військово-лікарської експертизи.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІ Положення №285, штатні ВЛК мають право:

1) запитувати у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК;

2) залучати лікарів-спеціалістів закладів охорони здоров`я МВС, лікарів-спеціалістів інших міністерств та відомств (за їх згодою) для вирішення питань лікарської і військово-лікарської експертизи;

3) направляти осіб, які проходять лікарську або військово-лікарську експертизу, на стаціонарне обстеження до закладів охорони здоров`я МВС або до лікувально-профілактичних установ інших міністерств і відомств (за їх згодою) з метою проведення необхідного обстеження чи діагностики.

Відповідно до пунктів 1 - 4 розділу VІІІ Положення №285 за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).

Постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи.

Постанови приймаються відповідно до мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної у направленні на медичний огляд.

Формулювання постанов ВЛК за ступенем придатності осіб - щодо поліцейських приймаються такі постанови: «Придатний до служби в поліції»; «Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді»; «Непридатний до служби в поліції».

У воєнний час щодо поліцейських може прийматися постанова із таким формулюванням: «Непридатний до служби в поліції з повторним медичним оглядом через _____ місяців» (із зазначенням строку).

При застосуванні формулювання постанови: «Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді» ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням характеру захворювання або фізичної вади, особливостей фактично виконуваної роботи, пристосованості до неї, спеціалізації особи, що проходить лікарську експертизу, зазначає протипоказання для цієї особи (наприклад, робота, що потребує великого фізичного напруження, пов`язана з тривалою ходою або стоянням, перебуванням на холоді чи у вологих приміщеннях, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води; нічні чергування, часті й тривалі відрядження). Поліцейські, які за результатами проведення лікарської експертизи визнаються придатними до служби із зазначенням певних обмежень, можуть бути переміщені на інші посади з урахуванням їх стану здоров`я на даний час (пункт 7 розділу ІІ Положення №285).

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про віднесення до повноважень ВЛК визначення придатності (непридатності) осіб до служби в поліції за наслідками проведеної лікарської експертизи відповідно до Переліку захворювань (додаток 1) та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань.

Суд зазначає, що спірна постанова №35 містить перелік підстав придатності позивача до служби в поліції, зокрема, статті 12б, 41в, 39в, 56в, 55в, 71в, 23в, 70в, 46г та графи IV Розкладу хвороб, станів та фізичних вад відповідно до Додатку 1 до Положення №285, проте вони не є предметом оскарження у межах цієї справи.

Спірним є лише зазначена відповідачем у постанові підстава придатності позивача до служби в поліції - стаття 12б Розкладу хвороб, станів та фізичних вад відповідно до Додатку 1 до Положення №285, з якою не погоджується позивач, зазначаючи про необхідність застосування положень статті 12а у межах спірних відносин.

Відповідно до статті 12 Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (Додаток 1 до Положення №285) «Усі типи цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози (Е10-Е16), порушення інших ендокринних залоз - хвороби паращитоподібних залоз, гіпофізу, надниркових, статевих залоз та інші (Е20-E35), недостатність та надмірність харчування (E40-E68), порушення обміну речовин (E70-E90)» поліцейські із значним порушенням функцій (пункт «а») є непридатними до служби в поліції; щодо поліцейських підрозділів організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (моніторингу), головної інспекції, міжнародного поліцейського співробітництва, контролю за обігом зброї, інформаційно-аналітичної підтримки, правового забезпечення, кадрового забезпечення, комунікації, фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту, дотримання прав людини, ізоляторів тимчасового тримання, пенсійного забезпечення, логістики та матеріально-технічного забезпечення, установ забезпечення, документального забезпечення, режиму та технічного захисту інформації, спеціального зв`язку, запобігання корупції, конвойної служби, тренінгових центрів, державних закладів та установ, постійного та перемінного складу закладів вищої освіти МВС та інші поліцейські підрозділів, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування (пункт «б») - придатність визначається індивідуально.

Зі спірної постанови вбачається, що на час звільнення поліцейського зі служби 29.12.2017 ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника інспекторського управління - начальника відділу інспектування Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування НП України, а тому у випадку встановлення постановою ВЛК у нього захворювання з помірним порушенням функцій за пунктом «б», придатність до служби в поліції визначається індивідуально. У випадку ж встановлення захворювання із значним порушенням функцій (пункту «а») позивач вважався б непридатним до служби в поліції.

Відповідно до статті 12 розділу «Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин» Пояснення щодо застосування статей переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (Додаток 2 до Положення №285) наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом. Медичний огляд поліцейських проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.

До пункту «а» належать, зокрема, цукровий діабет тяжкого ступеня та середнього ступеня тяжкості зі стійкими вираженими розладами, з гіперглікемією і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією; цукровий діабет, що потребує для компенсації вуглеводного обміну регулярного введення інсуліну; цукровий діабет з лабільним перебігом за відсутності стійкого ефекту від лікування, за наявності в анамнезі діабетичної коми.

До пункту «б» належать, зокрема, цукровий діабет середнього ступеня тяжкості, коли компенсація вуглеводного обміну досягається введенням інсуліну до 60 одиниць на добу або регулярним пероральним уживанням цукрознижуючих препаратів на фоні постійної дієтотерапії, за відсутності в анамнезі ацетонурії, кетозу, діабетичної коми.

З листів ДУ «ГМЦ МВС України» від 19.05.2022 №44/4-Р-35, від 21.06.2022 №33/4-Р-46 та від 25.07.2022 №33/4-Р-64 вбачається, що спірна постанова була прийнята виключно на виконання приписів резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 по справі №640/12686/20 в частині зазначення діагнозу - «цукровий діабет 1 типу».

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії виписок із медичної карти стаціонарного хворого від 22.03.2016 та від 22.12.2017, судом не встановлено наявності у них передбачених статтею 12 розділу «Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин» Пояснення щодо застосування статей переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (Додаток 2 до Положення №285) ознак, якими б підтверджувалося віднесення діагностованого на момент виникнення спірних відносин цукрового діабету до пункту «а», а саме: цукровий діабет тяжкого ступеня та середнього ступеня тяжкості зі стійкими вираженими розладами, з гіперглікемією і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією; цукровий діабет, що потребує для компенсації вуглеводного обміну регулярного введення інсуліну; цукровий діабет з лабільним перебігом за відсутності стійкого ефекту від лікування, за наявності в анамнезі діабетичної коми.

Висновок від 07.02.2020 за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної ОСОБА_1 в умовах Центрального госпіталю МВС України також не містить відомостей щодо наявності у діагнозі позивача зазначених вище ознак станом на момент встановлення придатності його до служби постановою від 26.12.2017 №226.

Водночас, суд зазначає, що положеннями статті 12 Переліку захворювань (Додаток 1 до Положення №285) не передбачено віднесення до пункту «а» чи «б» в залежності від типу діабету (1 чи 2 тип). Ступінь придатності поліцейського визначається в залежності від ступеня тяжкості хвороби, про що зазначено у Поясненнях.

Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом. Проте, матеріали справи таких підтверджень не містять.

В свою чергу, надаючи правову оцінку твердженням позивача про невідповідність висновків відповідача, вказаних у спірній постанові №35 щодо визнання його придатним до служби в поліції, суд зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №806/526/16.

Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Суд зазначає, що позивачем не вказано, а судом не встановлено допущення відповідачем порушень процедури ухвалення спірної постанови №35.

Крім того фактично відомості, наведені у спірній постанові, прийнятій на виконання судового рішення, підтверджують наявність захворювання у позивача «цукровий діабет 1 типу», про що було зазначено у висновку від 07.02.2020.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що стан людини не є сталим та постійно змінюється.

У виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.03.2016 зазначено діагноз: цукровий діабет вперше виявлений стан субкомпенсації.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 22.12.2017 зазначено діагноз: цукровий діабет 2 тип, середньої важкості, субкомпенсація.

З висновку від 07.02.2020 вбачається, що за наслідками опрацьованих матеріалів медична допомога позивачу була надана з порушенням локального протоколу медичної допомоги, що призвело до неправильно встановленого діагнозу «Цукровий діабет ІІ типу» (п.2.1.2 «Диференційна діагностика з цукровим діабетом І типу»).

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 07.09.2020 вбачається встановлення позивачу діагнозу «цукровий діабет типу 1 з діабетичною полінейропатією, важкий перебіг, стадія субкомпенсації. Діабетична периферична полінейропатія нижніх кінцівок», код за МКХ-10 - Е10.42; «діабетична ангіопатія сітківки обох очей» - код Е10.31; «діабетична, дисметаболічна та дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст. з вегетативною лабільністю, церебрастенічним синдромом» - код Е10.53; «цукровий діабет типу 1 з діабетичною кардіоміопатією» - код Е10.53; «гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.1, ризик 2. СН 0 ст.» - код К81.1.

Відповідно до наявних у справі медичних документів позивача станом на 2020 рік його стан погіршився, проте, в контексті спірних правовідносин судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності станом на момент виникнення спірних відносин (встановлення придатності до служби в поліції постановою від 27.12.2017 №226) підстав для визнання його непридатним для служби в поліції.

З урахуванням означеного та враховуючи відсутність порушень відповідачем порядку винесення постанови №35, у суду відсутні підстави вважати її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк