ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року справа №805/4699/16-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Передерій Є.О., за участю представника позивача Карленко Н.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Куденков К.О.), складене в повному обсязі 25 жовтня 2023 року, у справі № 805/4699/16-а за позовом Головного управління ДПС у Запорізький області до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Пологівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративний позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», у наступному Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», відповідно до якого просить стягнути податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 2054749,73 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця про стягнення заборгованості.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року по справі №805/4699/16-а залишено без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року по справі №805/4699/16-а залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року замінено позивача у справі - Пологівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державно фіскальної служби у Запорізькій області його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізький області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44118663). Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізький області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 скасовано, а справу вирішено направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (суддя Куденков К.О.) прийнято адміністративну справу до провадження. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» кошти в розмірі суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 841 (вісімсот сорок одну) гривню 42 (сорок дві) копійки.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» кошти в розмірі суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 2 258 (дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 13 (тринадцять) копійок.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» кошти в розмірі суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 516 276 (п`ятсот шістнадцять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 16 (шістнадцять) копійок.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» кошти в розмірі суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 1 163 175 (один мільйон сто шістдесят три тисячі сто сімдесят п`ять) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» кошти в розмірі суми податкового боргу з земельного податку в розмірі 376 198 (триста сімдесят шість тисяч сто дев`яносто вісім) гривень 37 (тридцять сім) копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Державне підприємство «Донецька залізниця» є суб`єктом господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції та яке зареєстроване в податковому органі, якій здійснює діяльність на такий території.

Зазначав, що в силу закону - ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» - звільнений від податкових зобов`язань зі сплати земельного податку в зазначеній в позові сумі.

Вважає, що відповідач звільнений від сплати за користування земельними ділянками, в тому числі і за земельними ділянками Комиш-Зорянської, Розівської, Більмацької громад Пологівського району Запорізької області.

Представник позивача в судовому засіданні наполягала на правильності висновків суду першої інстанції, просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та дату слухання справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 01074957) зареєстроване як юридична особа 18.05.1998, з 25.11.2014 знаходиться в стані припинення, зареєстроване місцезнаходження: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 68, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.10.2016 № 1001504768.

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (код ЄДРОПУ 40075815), м. Київ, зареєстровано в якості юридичної особи 21.10.2015, є правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця», при цьому правонаступництво щодо ДП "Донецька залізниця" (код 01074957) настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника.

Регіональна філія «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» є відокремленим підрозділом без права юридичної особи (Код ЄДРПОУ: 40150216, 84400, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22).

Факт подання Державним підприємством «Донецька залізниця» до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю (земельний податок) та наявність суми заборгованості за 2014-2015 роки в розмірі 2054749,73 грн сторонами не оспорюються.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості по земельним ділянкам, які знаходяться на території Розівської, Вишневатської, Кузнецівської сільських рад Розівського району та Шевченківської сільської ради, Куйбишевської (Більмацької) селищної ради Куйбишевського району Запорізької області станом на 10.10.2016 Державне підприємство «Донецька залізниця» мало податковий борг з земельного податку в загальному розмірі 2054749,73 грн (841,42 грн за кодом платежу 50 18010500 53; 2258,13 грн за кодом платежу 50 18010500 67; 512 276,16 грн за кодом платежу 50 18010500 94; 1 163 175,65 грн за кодом платежу 50 18010500 96; 376 198,37 грн за кодом платежу 50 18010500 98) за звітні періоди жовтень 2014 року грудень 2015 року.

Наявність податкового боргу з земельного податку в загальному розмірі 2054749,73 грн підтверджується роздруківками з інтегрованої картки платника Державне підприємство «Донецька залізниця» за платежем «земельний податок з юридичних осіб», а також наданою позивачем довідкою про заборгованість Державного підприємства «Донецька залізниця» станом на 16.10.2023.

Указаний податковий борг виник на підставі поданих Державним підприємством «Донецька залізниця» податкових декларацій з плати за землю за 2014 і 2015 роки.

Відповідач не спростовує того, що Державне підприємство «Донецька залізниця» самостійно визначило указані податкові зобов`язання.

З указаної податкової звітності і державних актів на право постійного користування земельною ділянкою випливає, що земельні ділянки, за використання яких Державним підприємством «Донецька залізниця» самостійно визначено земельний податок, знаходяться на території Розівської, Вишнюватської, Кузнецівської сільських рад Розівського району та Шевченківської сільської ради, Куйбишевської (Більмацької) селищної ради Куйбишевського району Запорізької області

Відповідачем надана копія сертифіката № 1361 від 14.10.2014 про настання обставин непереборної сили, відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили для Державного підприємства «Донецька залізниця» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння і сплати податків та обов`язкових платежів. Також зазначено, що на момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають і дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Також у матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 12.01.2015 № 3-15 (виставлена Донецькій залізниці), яка вручена відповідачу 09.02.2015, про що свідчить відповіде рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У матеріалах справи наявна копія передавального акта Державного підприємства «Донецька залізниця» від 05.08.2015, в якому зазначено, що правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Донецька залізниця», яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається а балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ «Українська залізниця» на прав господарського відання про проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

У довідці до вказаного передавального акта зазначено, що у зв`язку з відтермінуванням прийняття зобов`язань, установлених у Постанові КМУ від 12.11.2014 № 604, до зникнення перешкод доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання і власний капітал підприємств, відсутні правові підстави для прийняття зобов`язань Державного підприємства «Донецька залізниця» (у тому числі щодо сплати заборгованості зазначеної юридичної особи) до закінчення антитерористичної операції.

Спірним у даній справі є правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, щопозовні вимоги підлягають задоволенню, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Згідно з п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Приписами п. 95.1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У Постанові Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі Постанова № 604) зазначено, що на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця (Офіційний вісник України, 2014 р., № 53, ст. 1402) установити, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством Українська залізниця на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

Комісії з утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця разом з Міністерством інфраструктури:

1) під час проведення інвентаризації та оцінки майна: сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов`язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов`язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України;

2) після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства Українська залізниця згідно із законодавством

Відповідно до пп. 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 Податкового кодексу України передбачено, що в разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, або цілісний майновий комплекс державного чи комунального підприємства передається в оренду чи концесію грошові зобов`язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку: якщо реорганізація здійснюється шляхом об`єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об`єдналися, об`єднаний платник податків набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об`єдналися.

Згідно з п. 98.7 ст. 98 Податкового кодексу України реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації.

Щодо обґрунтованості заявлених контролюючим органом вимог саме до ПАТ «Укрзалізниця» як до правонаступника Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2023 року в цій справі (№ 805/4699/16-а) зазначив, що моментом виникнення універсального правонаступництва АТ «Українська залізниця» є дата його державної реєстрації, яку здійснено 21.10.2015, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, і саме з цієї дати позивач (відповідач) є правонаступником прав і обов`язків Державного підприємства «Донецька залізниця». Також, факт універсального правонаступництва зафіксовано й безпосередньо в Статуті ПАТ «Українська залізниця».

Правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а датою виникнення універсального правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, з огляду на що слід вважати дату його державної реєстрації - 21.10.2015, з якої воно є правонаступником.

Отже, відповідно до наведеного висновку з 21.10.2015 до АТ «Укрзалізниця» є правонаступником Державного підприємства «Донецька залізниця».

З огляду на вказані приписи Податкового кодексу України, відповідач набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу Державного підприємства «Донецька залізниця».

Щодо застосування приписів ст. 6 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), який набув чинності 15.10.2014, до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Закону № 1669-VII у первинній редакції було встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Вказаною статтею, у редакції Закону № 1365-VIII від 17.05.2016, який набув чинності 08.06.2016, передбачено звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Як було встановлено судами, податковий борг виник за звітні періоди жовтень 2014 року грудень 2015 року, тобто за час дії ст. 6 Закону № 1669-VII у первинній редакції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м. Донецьк Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м. Донецьк Донецької області.

Місто Донецьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085.

Однак, населені пункти Запорізької області не були Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2019 року у справі № 805/2398/16-а зазначив, щ згідно з положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою зокрема для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності конкретних суб`єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2023 року в цій справі звернув увагу на те, що судами не враховано місце знаходження земельної ділянки, за використання якої донараховано земельний податок та період, в якому виникли податкові зобов`язання зі сплати земельного податку, з урахуванням прийняття Верховною Радою України Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII (далі - Закон №1669-VII), який набув чинності 15.10.2014 та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Особливістю цієї справи є те, що Державне підприємство «Донецька залізниця» проводило свою діяльність не тільки на території населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а і на іншій території України, зокрема на земельних ділянках, що розташовані в Запорізькій області.

Застосоване законодавцем визначення «суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції» не є тотожним до «суб`єктів господарювання, які мають зареєстроване місцезнаходження на території проведення антитерористичної операції».

За змістом ст. 6 Закону № 1669-VII (у первинній редакції) суб`єкти господарювання звільнюються від сплати за користування лише тих земельних ділянок державної та комунальної власності, які розташовані на території проведення антитерористичної операції. Тобто визначальним для застосування ст. 6 Закону № 1669-VII є саме об`єкт оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг з плати за землю в загальному розмірі 2 054 749,73 грн виник за користування земельних ділянок, які знаходяться на території Розівської, Вишнюватської, Кузнецівської сільських рад Розівського району та Шевченківської сільської ради, Куйбишевської (Більмацької) селищної ради Куйбишевського району Запорізької області (на момент виникнення спірних правовідносин).

Відтак, приписи ст. 6 Закону № 1669-VII не розповсюджуються на спірні в цій справі правовідносини.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що з березня 2022 року Комиш-Зорянська, Розівська та Більмацька громади Пологівського району Запорізької області є тимчасово окупованими, оскільки дані обставини не впливають на вирішення справи, з урахуванням, що податковий борг виник до березня 2022 року (у період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року).

Враховуючи направлення відповідачу податкової вимоги, відсутності доказів самостійної сплати податкового боргу, у позивача наявні підстави для здійснення заходів щодо стягнення коштів відповідача в рахунок погашення податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав для прийняття рішення щодо стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, у заявленому розмірі позовних вимог, відтак, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 805/4699/16-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19 лютого 2024 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано колегією суддів 19 лютого 2024 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г.Казначеєв

І.Д.Компанієць