ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 рокусправа № 380/486/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), про визнання протиправними і скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_4 , у якій позивач, з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.08.2022 №214 - «вважати таким що самовільно залишив район бойових завдань солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 , відповідальний виконавець групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону. З 16 серпня 2022 року зарахувати на котлове забезпечення (сніданку) в районі виконання бойових завдань та з 16 серпня 2922 року призупинити виплату грошового забезпечення»;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.08.2022 №215 - «Солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону, вважати таким, що перебуваючи у самовільному залишенні частини, відповідно до рапорту підполковника ОСОБА_2 (вх..№3876 від 16.08.2022) був ургентно госпіталізований 16.08.2022 року до Криворізької МКЛ №2»;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1493 «Про результати службового розслідування» (яке проведене самовільно) - За неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, на підставі п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, на стрільця - помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_6 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана»;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494 «Про результати службового розслідування» - «За неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, на підставі пункту в статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на стрільця - помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_6 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана»;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування» від 08.10.2022 №1775 - «За результатами додаткового службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_1 15.08.2022 самовільно залишив район зосередження підрозділу поблизу с. Сергіївна Донецької області зі штатною зброєю АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5,45 мм в кількості 120 шт. без оформлених належним чином документів щодо здачі посади. Посвідчення про відрядження та інші супровідні документи не отримував, інструктаж щодо вибуття до нового місця служби не проходив. 16.08.2022 поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області потрапив у ДТП та отримав тяжкі травми і був госпіталізований до Криворізької МКЛ №2 КМР. В діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 привести закази командира Військової частини НОМЕР_2 , щодо проходження військової служби солдатом ОСОБА_1 , та інші похідні документи, виготовлені на підставі цих наказів, до належних формулювань, які відповідають дійсному стану подій.

- стягнути на користь позивача з Військової частини НОМЕР_2 компенсацію за завдану моральну шкоду з розмірі 300000 грн. у зв`язку з образою честі та гідності, зважаючи на ті душевні переживання які він отримав у зв`язку із загибеллю водія, наклепів про начебто вчинені ним правопорушення, ігнорування на його звернення щодо отримання певних документів, які позбавили можливості отримувати належні пільги у зв`язку із втратою здоров`я;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 проконтролювати виконання підлеглим військовим формуванням - Військовою частиною НОМЕР_2 ухвал та рішень суду та надати суду підтвердження таких дій щодо виправлення допущених порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 08.08.2022 по 17.10.2022 позивач проходив військову службу на посаді відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 . Позивач вважає протиправною бездіяльність посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 щодо забезпечення вчасного і належного переміщення військовослужбовця з 1 десантно-штурмового батальйону в 4 аеромобільний батальйон. Вважає оскаржувані накази відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та містять ознаки умисних службових підроблень. Позивач самовільно не покидав район виконання бойових завдань, а переміщувався з одного підрозділу Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) до іншого (Житомирська область з метою подальшого проходження служби, оскільки отримав відповідний дозвіл від колишніх командирів. Проведені відносно нього службові розслідування, позивач вважає такими, що призначені, проведені та завершені з порушенням передбаченої процедури та допущенням службового підроблення низки офіційних документів.

Ухвалою суду від 10.01.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 08.02.2023.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує заявлені позовні вимоги. Зазначає, що військовослужбовцем ОСОБА_1 не дотримано вимог ст. 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.2 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105, при виїзді 15.08.2022 поза межі тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 , що об`єктивно підтверджує самовільність залишення частини. Всупереч вимог п.6 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток запасу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 № 582/2016, перед самовільним залишенням місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі виконання бойових завдань, позивач не забезпечив внесення відомостей про дозвіл на носіння штатної зброї - АКС-74 № НОМЕР_8 , що спонукало його, згідно позовної заяви, здати її в територіальний підрозділ ВСП. В порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 15.08.2022 позивач здійснив самовільне убуття з району зосередження підрозділу поблизу с. Сергіївка Донецької області зі штатною зброєю АКС-74 № НОМЕР_9 та боєприпасами, без належно оформлених особистих документів (військового квитка), без інструктажу, без наказу відповідного командира про направлення у пункт призначення та без оформленого у встановленому порядку посвідчення про відрядження (відрядного листа) тощо, на цивільному транспортному засобі з цивільною особою жіночої статі, та близько 16:30 16.08.2022, потрапив у ДТП поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області та отримав тяжкі травми і був госпіталізований. Представник зазначає, що оскільки позивач 15.08.2022 здійснив самовільне залишення військової частини та отримав травму внаслідок ДТП 16.08.2022 у службовий час, що не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби та захистом Батьківщини, поза межами розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 , підстав для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 за період з 01.08 по 16.08.2022, та внесення змін у довідку про обставини травми від 29.08.2022 №1864, немає. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач в жоден спосіб не довів факту виконання начальником штабу Військової частини НОМЕР_2 та начальником штабу (виконуючим обов`язки) 1 десантно-штурмового батальйону наказів командира Військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №57-PC (по особовому складу) та від 08.08.2022 №206 (по стройовій частині) що забезпечило б належне та вчасне фактичне переміщенні військовослужбовця з одного підрозділу Військової частини НОМЕР_2 в інший, у зв`язку із призначенням позивача на нову посаду. Відповідач не надав жодного доказу про відмову позивача в отриманні належних документів, які мало виготовити командування Військової частини НОМЕР_2 , чи відмову надати військовий квиток для внесення належних записів. Впродовж 05.08.2022-15.08.2022 посадові особи Військової частини НОМЕР_2 , відповідальні за виконання наказів командира від 05.08.2022 №57-РС та від 08.08.2022 №2061, на думку позивача, не спромоглися здійснити належні заходи для реалізації фактичного переміщення підлеглого військовослужбовця з підрозділу в підрозділ, проявили протиправну бездіяльність. Відповідач, в особі представника, не спростував бездіяльності посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 , не вказав на яких підставах позивач, на той час - відповідальний виконавець групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону, фактично виконував обов`язки військової служби у не своєму підрозділі від 08.08.2022 по 15.08.2022 в районі виконання бойових завдань у Донецькій області. У відзиві представник відповідача приховує порушення відповідачем вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV та Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2014 за №611/25388, та про протиправну бездіяльність відповідача, в спосіб внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей наклепів на позивача. Незаперечний факт бездіяльності посадових осіб Військової частини НОМЕР_2 , а в подальшому вчинення ними же службового підроблення офіційних документів (рапортів, наказів, актів, відомості закріплення зброї, бланків надання пояснень) з метою приховання своєї бездіяльності, представник відповідача у відзиві намагається приховати за начебто недотриманням позивачем якогось особливого порядку здавання посади та справ солдатом при зміні посад в межах однієї військової частини, якогось особливого порядку доповідей про здавання справ і посади солдатом. Позивач наголошує, що задля виконання наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.08.2022 №206, в якому констатується те, що солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою, позивач вчинив певні дії: отримав дозвіл на переміщення лише 15.08.2022; отримав погодження від начальника групи персоналу 4 аеромобільного батальйону (прямого і безпосереднього начальника); отримав від капітана ОСОБА_3 та від головного сержанта бригади О. Кліща паролі для блокпостів під час пересування територією України (паролі змінювані щодоби і є різними в різних регіонах держави); 08.08.2022 за актом здав речове майно і повідомив своїх попередніх командирів про необхідність дозволу на фактичне переміщення.

У запереченні на відповідь позивача на відзив, представник позивача вказує, що доводи позивача про недоведеність факту виконання оскаржуваних наказів є необґрунтованими, оскільки вказані накази командира військової частини НОМЕР_2 виконані і доведені до відома позивача, про що свідчать його пояснення щодо обізнаності про кадрове рішення. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.08.2022 №206 не визначалась процедура (порядок, час вибуття, транспортний засіб, маршрут тощо), вибуття позивача з місця перебування у Донецькій області в підрозділ, який розташований у Житомирській області, на відстані близько 800 кілометрів, тобто поза межами району виконання бойових завдань і тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_2 . Власне відсутність наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині щодо територіального переміщення позивача, що підтверджується (визнається) у відповіді на відзив самим позивачем, доводить самовільне залишення місця розташування підрозділу 15.08.2022.

Наголошує, що військовими посадовими особами забезпечується виконання рішень, наказів виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України. Враховуючи, що в силу обов`язків по посаді, позивач не міг бути обізнаним з всебічною оцінкою обстановки при здійсненні заходів для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в районі виконання бойових завдань, його доводи про те, що «Впродовж 05.08.2022-15.08.2022 посадові особи військової частини НОМЕР_10 відповідальні за виконання наказів командира... не спромоглися здійснити належні заходи для реалізації фактичного переміщення підлеглого військовослужбовця з підрозділу в підрозділ, проявили протиправну бездіяльність...», є суб`єктивним висновком, спрямованим на створення удаваної правомірності, виправдання самовільного залишення місця дислокації підрозділу в районі бойових дій, адже в порядку ч.3 ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на той час військовослужбовець ОСОБА_1 відповідному командиру, тобто командиру, який віддав наказ, не доповів про причини його невиконання внаслідок, на його думку, спливу надмірного часу для вибуття поза межі району виконання бойових завдань, в Житомирську область. Крім цього, виклад доводів позивача, свідчить також про його обізнаність про те, що визначення процедури (порядку тощо) переміщення за району виконання бойових дій військовослужбовців - це прерогатива начальника штабу військової частини НОМЕР_2 . Доводи позивача жодним чином не спростовують самовільності залишення ним розташування підрозділу в районі виконання бойових завдань, а лише підкреслюють їх наслідки при поверненні до місця дислокації військової частини НОМЕР_2 у Донецькій області, що мали місце, зокрема, в результаті вибуття всупереч встановленому порядку.

У поясненнях щодо заперечення на відповідь на відзив, позивач виклав свої доводи щодо легітимності заперечення представника відповідача від 20.09.2023; отримання відповідей відповідача на запити позивача та його адвоката; щодо відсутності письмової заяви про залучення Військової частини НОМЕР_4 до участі у справі.

У своїх поясненнях представник відповідача вказує, що у поясненні позивача відсутні будь-які аргументовані спростування фактичних даних, які наведені Відповідачем, зокрема, ті, що містяться у матеріалах службових розслідувань. Посилаючись на власну необізнаність, зокрема, щодо вимог при складанні наказів командира військової частини по стройовій частині, зазначає про їх не легітимність. Натомість, позивач, вкотре, здійснює маніпулятивні посилання на стан свого здоров`я, що постраждало внаслідок дорожньо-транспортної пригоди під час самовільного залишення військової частини, а не під час виконання бойових завдань із захисту Батьківщини, як причину несвоєчасності ініціювання тих чи інших процесуальних дій з власної ініціативи.

Щодо вимог позивача визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1493 «Про результати службового розслідування», представник відповідача вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Так, відповідно до рапорту начальника автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_4 від 25 липня 2022 року вх. № 3469, начальником групи узагальнення обстановки командного пункту штабу військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_5 проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли невиконанню або неналежному виконанню військовослужбовцями службових обов`язків та встановлення ступеня вини окремих військовослужбовців 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_11 щодо використання недостовірних даних при виготовленні прохання до Львівської митниці ДФС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 та його використання при отриманні з-за кордону автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний жак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 . За результатами цього службового розслідування встановлено, що при підготовці та використанні листа-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, вчинені неправомірні дії командиром 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_6 , які полягали в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, підробленні офіційного документа та печатки військової частини НОМЕР_2 , їх використанні, вчинені в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, а також у невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом умисного ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги. Водночас, службовим розслідуванням встановлено також неправомірні дії стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 при підготовці та використанні листа-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, які полягали в умисному підробленні офіційного документа та печатки Військової частини НОМЕР_2 , їх використання, вчинені в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, завідомо умисному невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги.

Згідно з інформацією Львівської митниці Державної митної служби від 09.08.2022 №7.4-3/-28-06/8/15400 за базами даних Львівської митниці автомобіль марки TOYOTA модельLAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 , ввезено на територію України 11.05.2022 через МППдАС «Рава-Руська-Хребенне» Львівської митниці громадянином Литви SINKEVICIUS ALGIMANTAS. До митного контролю та митного оформлення згаданим вище громадянином Литви було надано декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, технічний паспорт та лист-прохання 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80 окремої десантно-штурмової бригади про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022. Також, в ході службового розслідування встановлено, що прохання до Львівської митниці ДМСУ у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 (оригінал якого наданий військовослужбовцем ОСОБА_7 ), виконано шляхом застосування периферійного друкувального пристрою (принтера кольорового друку), підписане від імені командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 та скріплене відбитком печатки, яка містить атрибути військової частини НОМЕР_2 , але не є відбитком печаткою встановленого взірця (неспівпадіння у графіці окремих елементів, викривлення малюнка друкованих елементів у порівнянні з оригінальним зразком, присутні ознаки, які не властиві відбитку оригіналу печатки військової частини НОМЕР_2 ). Крім цього, встановлено, що з моменту отримання у травні 2022 року до липня 2022 року автомобіль TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 , в інтересах виконання бойових завдань, військової служби не використовувався взагалі. Зокрема, опитаний в ході службового розслідування сержант з матеріального забезпечення 3 дшр 1 дшб старший сержант ОСОБА_7 пояснив, що тимчасово виконуючий обов`язки командира 3 дшр 1 дшб лейтенант ОСОБА_8 12.07.2022 передав йому для використання автомобіль TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 . Даний автомобіль знаходиться у м. Краматорську за місцем базування підрозділу. Як йому відомо з травня по 12.07.2022 машина мала технічні проблеми по ходовій частині і стояла на території бази 3 дшр. Після ремонту машини із заміною деяких запчастин, старший сержант ОСОБА_7 їздив до м. Львова у відпустку за сімейними обставинами, де було проведено техогляд машини.

Водночас, опитаний в ході службового розслідування стрілець-помічник гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 підтвердив, що автомобіль TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, номерний знак НОМЕР_12 , дійсно був наданий волонтерами на ім`я бойового медика 3 дшр молодшого сержанта ОСОБА_9 і використовувався 3 дшр з метою виконання службових завдань. Вказаний автомобіль на теперішній час відремонтований за кошти особового складу 3 дшр і знаходиться на території розташування підрозділу. Бланк прохання про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 був виготовлений і погоджений з дозволу тимчасово виконуючого обов`язки командира 3 дшр 1 дшб лейтенанта ОСОБА_8 з використанням факсиміле підпису та печатки командира 3 дшр ОСОБА_6 , він особисто видрукував бланк прохання. Факсиміле надане командиром 3 дшр старшим лейтенантом ОСОБА_6 передане в електронній формі йому, ОСОБА_1 , особисто. Після чого він роздрукував лист та передав старшому бойовому медику ОСОБА_10 , 06.05.2022. Вказане службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України, забезпечено його повнота та об`єктивність, зокрема, письмово опитаний військовослужбовець ОСОБА_1 , який власноручно зазначив, що він безпосередньо виготовив (роздрукував, використав факсиміле підпису і печатки військової частини НОМЕР_2 ) вищенаведеного листа-прохання до митних органів. Відповідно до вимог п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022№174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» пропуск через митний кордон України товарів гуманітарної допомоги, здійснюється за умови додання до митних органів гарантійного листа кінцевого користувача товарів. Зазначений лист оформлюється кінцевим користувачем товарів гуманітарної допомоги, яким є орган військового управління, визначений Міністерством оборони, та засвідчується його печаткою. Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що стрілець-помічник гранатометника 1 десантно-штурмового відділення З десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 достовірно знаючи вимоги чанного законодавства щодо необхідності обліку військового майна, керівних документів Збройних Сил України щодо оформлення офіційних документів, усвідомлюючи настання наслідків за їх порушення, своїми діями, що полягали в умисному підробленні та використанні офіційного документа та печатки військової частини НОМЕР_2 , вчинені в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, при підготовці та використанні прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, завідомо умисному невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги - автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 , свідомо порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України де зазначено, що на військовослужбовців покладаються обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, а також виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою, статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України де зазначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів. За результатами службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1493 за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі п. «в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА». Отже, наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1493, виданий відповідно до вимог ст. ст. 45, 48, 55, 83, 84, 85, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Стосовно доводів позивача про самовільність проведення службового розслідування, за результатами якого видано оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1493, представник відповідача вказав, що відповідно до рапорту начальника автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2022 року вх.№3469, капітан ОСОБА_4 клопотав перед командуванням військової частини про призначення службового розслідування. Згідно з резолюцією командира військової частини НОМЕР_2 визначено проведення саме службового розслідування. Вказане рішення доведено до капітана ОСОБА_5 для виконання. Безпосередньо письмовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2022 № 452 до капітана ОСОБА_5 не доводився, оскільки його опрацювання та подання на підпис вимагало значного часу, оскільки окремі підрозділи й особовий склад дислоковані у різних пунктах в районі виконання бойових завдань, що значно ускладнює своєчасність не тільки отримання, опрацювання письмових документів, передання їх на підпис командуванню, зокрема, через нестабільні технічні можливості (і засобів комунікації, Інтернету). За цих обставин, доводи позивача щодо наявності порушень при проведенні службового розслідування стосовно окремих військовослужбовців 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_11 щодо використання недостовірних даних при виготовленні прохання до Львівської митниці ДФС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 та його використання при отриманні з-за кордону автомобіля, перевищення службових повноважень, службове підроблення, недбале ставлення до військової служби, порядку виконання наказу командира, передбаченого ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України об`єктивно не підтверджується. Порушень вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017№608, при проведенні вказаного службового розслідування не встановлено. Разом з тим, встановлено, що проект наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2022 № 452 підготовлений з порушеннями вимог Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 № 124, в частині невірного відображення наказу командира. Враховуючи, що з моменту вчинення порушенням вимог керівних документів при підготовці наказу командира військової частини НОМЕР_11 від 25.07.2022 № 452 минуло понад 12 місяців, наказ командира військової частини виконаний, підстав для внесення змін до тексту наказу не встановлено.

Щодо вимог позивача визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494 «Про результати службового розслідування», представник відповідача вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Згідно з вимогами ст.1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Приписами ч.5 ст.5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Отже, будь-який військовослужбовець, що виявив порушення військової дисципліни, незважаючи на підпорядкування тощо, повинен звернутися встановленим порядком до командира з метою реагування на протиправні дії. Виконання цього обов`язку тимчасово виконуючим обов`язки командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_11 , хоч і несвоєчасно, за що він був притягнутий до відповідальності, об`єктивно підтверджується рапортом до командира військової частини НОМЕР_2 (від 16.08.2022 вх.№3876) щодо необхідності призначення службового розслідування за фактом самовільного убуття солдата ОСОБА_1 15 серпня 2022 року з району зосередження поблизу у н.п. Сергіївка Донецької області зі штатною зброєю АКС-74 (№ НОМЕР_7 ) та боєприпасами в кількості 120 шт. Представник відповідача зауважує, що з урахуванням зміни посади, стосовно ОСОБА_1 у згадуваному рапорті зазначено тільки звання - солдат. Відтак висновки позивача про порушення військовими посадовими особами 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 встановленого порядку звернення з рапортом про виявлене порушення, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, необґрунтованими. За результатами проведеного службового розслідування, яким встановлено факт самовільного убуття солдата ОСОБА_1 15 серпня 2022 року з району зосередження поблизу у н.п. Сергіївка Донецької області за штатною зброєю АКС-74 (№ НОМЕР_7 ) та боєприпасами, яку, в подальшому не виявлено при цьому військовослужбовці на місці дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 16.08.2022 поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області (на відстані понад 300 (триста) км від місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 в районі виконання бойових завдань), наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494, серед іншого, за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі п. «в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА», а також за неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до втрати військового майна АКС-74 (№ НОМЕР_7 ) та боєприпасів в кількості 30 шт., його притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності тощо. За цих обставин представник відповідача вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494, виданий відповідно до вимог ст. ст. 45, 48, 55, 83, 84, 85, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Щодо вимог позивача визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 08.10.2022 №1775 «Про результати службового розслідування», представник відповідача вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Після отримання підтвердження та повернення Кропивницьким ЗВ ВСП штатної зброї військовослужбовця ОСОБА_1 : АКС-74 (№ НОМЕР_7 ) разом із магазином до 5,45 мм автомата АКС-74 та патронами, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.09.2022 №593 за цим фактом призначене службове розслідування. У зв`язку з виявленням зброї, за результатами цього розслідування, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.10.2022 №1775, у наказі командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494, серед іншого, скасовано пункти « 4» ,« 5», « 6», « 7», яким було передбачено притягнення солдата ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності за втрату зброї, скерування направлення довідки-доповіді і повідомлення за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.413 КК України та ч.4 ст.408 КК України, вчиненого солдатом ОСОБА_1 . Вказані відомості та прийняті рішення є неспростовним підтвердженням забезпечення командуванням військової частини НОМЕР_2 в умовах виконання бойових завдань з протидії російській агресії, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин вчиненого солдатом ОСОБА_1 правопорушення, надання об`єктивної оцінки ступеню його винуватості.

Щодо вимог позивача визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_14 (по стройовій частині) від 16.08.2022 №214 і наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.08.2022 №215, представник відповідача також вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до приписів ст.12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачений обов`язок військовослужбовця, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків. Вимогами п.2. Розділу X «Особливості збереження стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат під час ведення бойових дій, проведення антитерористичної операції та операції Об`єднаних сил» наказу Міністерства оборони України від 29.06.2005 №359 «Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України» передбачено, що у разі тимчасового виходу І виїзду) військовослужбовців до населених пунктів, у тому числі тих, що не належать до району відповідальності підрозділу, для вирішення особистих чи службових питань, стрілецька зброя та боєприпаси здаються відповідальному за облік стрілецької зброї і боєприпасів підрозділу або черговому підрозділу. Крім цього, відповідно до Розділу V («Відрядження») Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170, військовослужбовці, крім направлення у відрядження самостійним порядком, можуть бути направлені у службові відрядження в складі підрозділів або сформованих команд. Командиру підрозділу, начальнику (старшому) команди у військовій частині видаються посвідчення про відрядження і список особового складу підрозділу (команди), засвідчений гербовою печаткою і підписом начальника штабу військової частини. Підготовкою підрозділу (команди) для відправлення у службове відрядження керує найближчий прямий командир. Командир чи начальник штабу військової частини, з якої вибуває підрозділ (команда) перевіряє його готовність, інструктує командира цього підрозділу або начальника (старшого) команди, а у разі потреби й увесь особовий склад підрозділу (команди) та забезпечує їх відправлення. Прибувши до місця призначення, командир підрозділу, начальник (старший) команди або військовослужбовець доповідають посадовій особі, у розпорядження якої вони прибули і приступають до виконання поставленого завдання. Відповідно до п.2 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105, відрядження - це направлення військовослужбовців Збройних Сил України за наказом командира на певний строк в інший населений пункт для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації військової частини (підрозділу). Рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються: пункт призначення; найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець; строк та терміни відрядження; мета відрядження. На підставі наказу про направлення у відрядження військовослужбовцям оформлюється у встановленому порядку посвідчення про відрядження або відрядний лист. Таким чином, в порушення вимог ч.3 ст.37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де передбачено, що про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, тобто командуванню військової частини НОМЕР_2 , яке приймало кадрове рішення, військовослужбовцем ОСОБА_1 не дотримано вимог ст.223 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Розділу V Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170, приписи п.2 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 №105, при вибутті 15.08.2022, що також об`єктивно підтверджує самовільне залишення розташування підрозділу, вибуття невстановленим порядком поза місце постійної (тимчасової) дислокації військової частини НОМЕР_2 . Згідно з поясненням солдата ОСОБА_1 , яке отримане при проведенні службового розслідування на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.09.2022 №593, за фактом встановлення місцезнаходження штатної зброї: АКС-74 (№ НОМЕР_7 ), з якою він самовільно убув 15.08.2022, встановлено, що на його звернення відносно здавання зброї «...сержант із матеріального забезпечення ОСОБА_12 ... відповів, що необхідно буде в подальшому в начальника РАО поставити відмітку і можна користуватися далі...». Незважаючи на це, всупереч вимог п.6 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 2016 року № 582/2016, яким передбачено, що військовослужбовці зобов`язані надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», перед самовільним убуттям з місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в районі виконання бойових завдань, солдат ОСОБА_1 не забезпечив внесення у військовий квиток відомостей про дозвіл на носіння штатної зброї - АКС-74 № НОМЕР_8 , завірення відповідного запису гербовою печаткою, у зв`язку з чим, після зупинки транспортного засобу цивільної особи (з якою військовослужбовець самовільно убув 15.08.2022 в район м. Житомир) працівниками поліції, 16.08.2022 солдат ОСОБА_1 , згідно з його поясненнями, «зваживши на можливість інших зупинок, перевірок...» добровільно здав її в територіальний підрозділ ВСП (м. Кропивницький). Наведені письмові пояснення військовослужбовця ОСОБА_1 щодо порушення встановленого порядку оформлення (поводження) зі штатною зброєю, нехтування необхідністю прибуття до начальника служби (який знаходився на основному командному пункті військової частини НОМЕР_2 ), з метою впорядкування особистих документів (військового квитка) для зазначення правомірності володіння нею, а також до начальника штабу частини - для завірення запису про видачу зброї гербовою печаткою, є черговим об`єктивним підтвердженням відсутності намірів позивача для вибуття в розташування 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , в районі м. Житомир, у встановленому порядку З огляду на вищенаведене, вважати самовільне вибуття солдата ОСОБА_1 зі штатною зброєю поза межі тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 15.08.2022, пересування без належно оформлених особистих документів (військового квитка), без інструктажу тощо, на довільному автомобілі, без наказу відповідного командира про направлення пункт призначення та без оформленого у встановленому порядку посвідчення про відрядження (відрядного листа), що підтверджено результатами службових розслідувань, було достатніми і обов`язковими підставами для констатації факту солдата ОСОБА_1 самовільного вибуття за межі підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_4 . Відтак, на думку представника відповідача, наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.08.2022 №214 і наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.08.2022 №215, видані у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 привести накази командира Військової частини НОМЕР_2 , щодо проходження військової служби солдатом ОСОБА_1 , та інші похідні документи, виготовлені на підставі цих наказів, до належних формулювань, які відповідають дійсному стану подій, представника відповідача вважає таку безпідставною і необґрунтованою, з огляду на те, що оскаржувані накази командира військової частини НОМЕР_2 винесені з дотриманням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих військовій посадовій особі, за результатами службових розслідувань, відтак не потребують «приведення» до невизначених самим позивачем «належних формулювань, які відповідають дійсному стану подій».

Щодо вимоги позивача стягнути на його користь компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 300 000 грн. у зв`язку з образою честі та гідності, зважаючи на ті душевні переживання які він отримав у зв`язку із загибеллю водія, наклепів про начебто вчинені ним правопорушення, ігнорування на його звернення щодо отримання певних документів, які позбавили можливості отримувати належні пільги у зв`язку із втратою здоров`я, представник відповідача вказав наступне. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Доводи позивача про те, що позбавлення відповідачем повного і своєчасного розрахунку завдає моральної та матеріальної шкоди, є юридично нікчемними, оскільки позивачем не надано жодного аргументу про наявність такого обов`язку у відповідача аж до 06.09.2023, враховуючи його звільнення з лав Збройних Сил України в липні 2023 року. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.06.2023 року за №173 солдат ОСОБА_1 вибув для подальшого проходження служби у військову частину НОМЕР_15 АДРЕСА_3 . У зв`язку з вибуттям до нового місця служби заявнику нараховано грошове забезпечення за червень 2023 в період з 01 червня по 21 червня 2023 року, тобто за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 в сумі 3865,34 грн. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.1.02022 року за №278 солдата ОСОБА_1 виведено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 . В свою чергу відповідно до п.1 розділу XXVIII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року за №260 (зі змінами) (далі - Порядок) - грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці. Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні. Оскільки 05.06.2023 року період перебування позивача в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , склав понад 2 місяці, відповідно до наказу командира військової від 05.06.2023 року за №158 виплата грошового забезпечення здійснювалась з розрахунку окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, що передбачено п.6 розділу XXVIII Порядку. 14 липня 2023 року солдату ОСОБА_1 виплачено грошове забезпечення за червень 2023 року (за вирахуванням військового збору 1,5%), в сумі 3865,34 грн., шляхом зарахування коштів на його картковий рахунок. Відповідно з п. 3 розділу XXXI Порядку у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Відповідно до п.1 розділу XXXII Порядку - військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Також відповідно до п.2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.2 розділу ХXXII Порядку - у разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також з зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком з 18 років та п. одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше. За таких обставин, оскільки, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.06.2023 року за №173, позивач вибув для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_15 АДРЕСА_3 , виплата компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки та одноразової грошової допомога у разі звільнення з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше, не передбачена. Доводи позивача щодо не проведення розслідування за фактом травмування 16.08.2022, спростовується тим, що відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року, на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.08.2022 №507 за фактом травмування солдата ОСОБА_1 під час ДТП 16.08.2022 проведене службове розслідування, за результатами якого, серед інших заходів, визначено надання довідки про обставини травми. Будь-яких доказів про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) військових посадових осіб, що спричинили для позивача «душевні переживання, які він отримав у зв`язку із загибеллю водія», не надано, як і щодо наявності репутаційної шкоди та моральних страждань під час лікування та подальшої служби аж до звільнення, до тепер. За цих обставин, представник відповідача вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної (немайнової) шкоди, що була завдана, в розмірі 300000 гривень, не обґрунтовані належними, тобто такими, що містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними (що містять відомості про дійсні обставини) доказами. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

08.02.2023 підготовче засідання відкладено на 22.02.2023 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

22.02.2023 підготовче засідання відкладено на 07.03.2023 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

Ухвалою суду від 07.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення воєнного стану та повернення Військової частини НОМЕР_2 в пункт постійної дислокації (м. Львів). Протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі Військову частину НОМЕР_4 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.03.2023.

22.03.2023 підготовче засідання відкладено на 28.03.2023 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

28.03.2023 продовжено перерву в підготовчому засіданні до 18.04.2023 для повторного скерування повідомлення третій особі.

18.04.2023 розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням головуючого-судді на лікарняному.

03.05.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.05.2023 у зв`язку із залученням третьої особи.

17.05.2023 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та продовжено перерву в підготовчому засіданні до 21.06.2023.

21.06.2023 підготовче засідання відкладено на 12.07.2023 у зв`язку із неявкою сторін.

12.07.2023 підготовче засідання відкладено на 02.08.2023 у зв`язку із неявкою сторін.

02.08.2023 підготовче засідання відкладено на 06.09.2023 у зв`язку із неявкою позивача.

06.09.2023 підготовче засідання відкладено на 20.09.2023 для ознайомлення представника відповідача із відповіддю на відзив позивача.

20.09.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 27.09.2023.

27.09.2023 протокольною ухвалою суду повернуто без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову. Оголошено перерву в судовому засіданні до 03.10.2023.

03.10.2023 відкладено розгляд справи на 17.10.2023 для виклику свідків.

17.10.2023 у судовому засіданні заслухано свідків. Відкладено розгляд справи на 07.11.2023 для виклику свідків та подання додаткових документів.

07.11.2023 відкладено розгляд справи на 21.11.2023 для повторного виклику свідків.

21.11.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.11.2023 з технічних причин.

28.11.2023 відкладено розгляд справи на 20.12.2023 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

20.12.2023 відкладено розгляд справи на 18.01.2024 з технічних причин.

18.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.01.2024 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

25.01.2024 відкладено розгляд справи до 30.01.2024 для долучення представником відповідача додаткових документів.

В судовому засіданні 30.01.2024 судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представників сторін, які підтримали перехід до письмового провадження, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зауважує, що представник третьої особи Військової частини НОМЕР_4 правом на подання до суду письмових пояснень по суті позову не скористався.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

03.05.2019 року позивач ОСОБА_1 підписав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Військову службу позивач проходив у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 з 05.08.2019 по 08.08.2022.

08.08.2022 командиром військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_13 був виданий наказ (по стройовій частині) №206 про переміщення солдата ОСОБА_1 , з посади стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону на посаду відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону. Згідно даного наказу, солдат ОСОБА_1 08.08.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою.

Цього ж дня позивач передав закріплене за ним військове речове майно солдату ОСОБА_14 , про що був складений Акт приймання-передання речового майна від 08.08.2022.

15.08.2022 позивачу було надано усний дозвіл (також письмовим текстом у мережі Signal) тимчасово виконуючого обов`язки командира 3 десантно-штурмової роти старшого лейтенанта ОСОБА_15 та заступника начальника штабу 1 десантно-штурмового батальйону капітана ОСОБА_16 здійснити вибуття із с. Сергіївка Донецької області у вказаний пункт прибуття у Житомирській області. Двома військовими посадовими особами військової частини НОМЕР_2 , з штабу батальйону та штабу бригади, позивачу були надані письмовим текстом у мережі Signal паролі для переміщення по території України. Отримавши паролі та підтвердження на право вибуття, солдат ОСОБА_1 в другій половині дня виїхав із с. Сергіївка в напрямку Житомирської області по трасі Е50, на приватному автомобілі Great Wall Deer, реєстраційний номер НОМЕР_16 , під керуванням ОСОБА_17 .

16.08.2022 позивач, після ночівлі в готелі м. Кропивницький, продовжив свій шлях в напрямку Житомирської області. Через мережу Signal позивач отримав повідомлення від заступника начальника штабу 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_16 про необхідність прибути до начальника штабу військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_18 (м. Слов`янськ Донецької області). Не зважаючи на подолану відстань понад 500 км, позивач прийняв рішення повернутись до місця несення військової служби відповідно до наказу. На перетині Кільцевої дороги та Олександрівського шосе (м. Кропивницький) автомобіль, на якому пересувався позивач, зупинили службовці військової служби правопорядку. Була здійснена перевірка особи позивача та правомірність його фактичного переміщення з підрозділу в підрозділ. Після проведеної перевірки, позивач здав наявну при ньому зброю (АК-74 НОМЕР_7 ) з набоями для тимчасового зберігання у КТЗ відділення ВСП ЗС України м. Кропивницький (вул. Т. Шевченка, 3-б).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 16.08.2022 слідчим Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внесено відомості до Реєстру про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України ( кримінальне провадження №12022040000000388), відповідно до якого 16 серпня 2022 року приблизно о 16 годині 40 хвилин, по автодорозі М-30 «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка-Луганськ-Ізварине», що проходить по території П`ятихатського району Дніпропетровської області, з боку м. Олександрія в напрямку с. Осиковате, рухався автомобіль «GREAT WAIL DEER», р.н. НОМЕР_17 під керуванням ОСОБА_17 , яка на ділянці дороги 862 км+600м., виїхала за межі проїзної частини дороги праворуч, втратила контроль над керуванням, в наслідок чого в некерованому стані виїхала за межі проїзної частини ліворуч, де допустила наїзд не перешкоду у вигляді дерева. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_17 від отриманих травм загинула на місці пригоди, пасажир ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, закритий перелом кісток тазу з пошкодженням внутрішніх органів, перелом правої верхньої треті руки, шок 2 ступеня госпіталізовано до Криворізької міської лікарні.

Факт потрапляння позивача до лікарні внаслідок ДТП 16.08.2022 підтверджується наявною в матеріалах справи копією Виписного епікризу від 25.08.2022 №22П15484.

Після ДТП позивач перебував на лікуванні у низці медичних закладів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями медичних документів, а саме:

- з 25.08.2022 по 26.08.2022 у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону (м. Дніпро), перевідний епікриз № 9869 від 26.08.2022;

- з 27.08.2022 по 18.11.2022 у Відокремленому підрозділі «Лікарня Святого Луки» КНП «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (м. Львів), виписка № 50770 від 05.09.2022, виписка № 53397 від 20.09.2022, виписка № 57282 від 06.10.2022, виписка № 57282 від 17.11.2022.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 29.08.2022 №1864, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 щодо солдата ОСОБА_1 , позивач 16.08.2022 одержав «Політравма. ЗЧМТ. Забій головного мозку І ступеня. Дрібноточкові контузії та вогнища правої лобної ділянки. Субарохноїдальний крововилив. Забій м`яких тканин голови. ЗТГК. ЗТЖ. Внутрішньочеревний розрив сечовою міхура. Гемоперитонеум. Заочерсвинна гематома. Закритий перелом верхньої та нижньої гілок обох лонних кісток. Апікальний перелом латеральної щиколотки правого гомілково-ступневого суглобу з незначним зміщенням уламків. За обставин: У службовий час убув з району зосередження підрозділу з с. Сергіївка Донецької області і рухаючись на цивільному автомобілі потрапив в ДТП поблизу села Осикувате Дніпропетровської області в наслідок чого отримав травму. У стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.».

16.08.2022 т.в.о командира 3 дшр Військової частини НОМЕР_2 , старший лейтенант ОСОБА_19 подав рапорт командиру 1 дшб підполковнику А. Турчину, яким доповів про те, що солдат ОСОБА_1 16.08.2022 самовільно залишив місце розташування підрозділу поблизу н.п. Сергіївка Донецької області зі штатною зброєю АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5.45 мм в кількості 120 шт.

Командир 1 дшб рапортом від 16.08.2022 доповів командиру Військової частини НОМЕР_2 по суті рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_19 та просив призначити службове розслідування по даному факту.

Крім цього, 16.08.2022 т.в.о командира 3 дшр Військової частини НОМЕР_2 , старший лейтенант ОСОБА_19 подав рапорт командиру 1 дшб підполковнику А. Турчину, яким доповів про те, що солдат ОСОБА_1 16.08.2022 отримав тяжкі травми внаслідок ДТП поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області та був госпіталізований до Криворізької МКЛ №2.

Командир 1 дшб рапортом від 16.08.2022 доповів командиру Військової частини НОМЕР_2 по суті рапорту старшого лейтенанта С. Хомчин та просив призначити службове розслідування по даному факту.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2022 №214 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону, вважати таким, що самовільно залишив район виконання бойових завдань. З 16.08.2022 позивача зараховано на котлове забезпечення (сніданку) в районі виконання бойових завдань та з 16.08.2022 призупинено виплату грошового забезпечення.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.08.2022 №215 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону, вважати таким, що перебуваючи у самовільному залишенні частини, відповідно до рапорту підполковника ОСОБА_2 (вх. №3876 від 16.08.2022) був ургентно госпіталізований 16.08.2022 року до Криворізької МКЛ №2.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2022 №452, на підставі рапорту начальника автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_4 від 25.07.2022 року вх. № 3469, посадовими особами військової частини НОМЕР_2 проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли невиконанню або неналежному виконанню військовослужбовцями службових обов`язків та встановлення ступеня вини окремих військовослужбовців 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_11 щодо використання недостовірних даних при виготовленні листа-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 та його використання при отриманні з-за кордону автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 .

Службовим розслідуванням встановлено (акт службового розслідування від 31.08.2022 вх. №4184), що відповідно до рапорту начальника автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_4 від 25.07.2022 року вх. № 3469, під час перевірки транспортних засобів, наданих в якості благодійної допомоги, які використовуються в 3 дшр 1 дшб військової частини НОМЕР_2 встановлено, що документи, які підтверджують законність отримання транспортного засобу не оформлені у встановленому чинним законодавством порядком. Зокрема, 23.07.2022 при огляді автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 , було виявлено лист-прохання до митних органів невстановленого зразка, також транспортний засіб, як гуманітарна допомога, у військовій частині НОМЕР_2 актами приймання-передачі не прийнятий.

Крім цього, службовим розслідуванням встановлено, що лист-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, виконано шляхом застосування периферійного друкувального пристрою (принтера кольорового друку), підписане від імені командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_14 старшого лейтенанта ОСОБА_6 та скріплене відбитком печатки, яка містить атрибути військової частини НОМЕР_2 , але не є відбитком печатки встановленого взірця.

За результатами службового розслідування при підготовці використанні листа-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 встановлені неправомірні дії командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , які полягати в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, підробленні офіційного документа та печатки військової частини НОМЕР_2 , їх використанні, вчинені в умовах воєнного стану, за попередньою, змовою групою осіб, а також у невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом умисного ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги.

Водночас, службовим розслідуванням встановлено також неправомірні дії стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 при підготовці та використанні листа-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, які полягали в умисному підробленні офіційного документа та печатки військової частини НОМЕР_2 , їх використання, вчинені в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, завідомо умисному невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги. Дані факти та обставини підтверджені матеріалами службового розслідування.

Відповідно до акту службового розслідування, командир 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_6 , будучи службовою особою, достовірно знаючи вимоги чинного законодавства щодо необхідності обліку військового майна, вимоги керівних документів Збройних Сил України щодо оформлення офіційних документів, усвідомлюючи настання наслідків за їх порушення, своїми діями, які полягали у перевищенні службових повноважень, умисному підробленні та використанні офіційного документа та печатки військової частини НОМЕР_2 , вчинені, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, при підготовці та використанні прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, а також у завідомо умисному невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги - автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 , свідомо порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що на військовослужбовців покладаються обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, а також виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою, статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін, статті 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де визначено, що командир роти в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти, за успішне виконання ротою бойових завдань, за ведення ротного господарства, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України де зазначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, порушив обов`язки військової служби.

Додатково, в діях командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме: перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, вчинені в умовах воєнного стану, а також ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією тощо, і який надає права або звільняє від обов`язків, з мстою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також ч. 4 ст. 358 Кримінального Кодексу України, де передбачена кримінальна відповідальність та використання завідомо підробленого документа.

Поряд з цим, стрілець-помічник гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 достовірно знаючи вимоги чинного законодавства щодо необхідності обліку військового майна, керівних документів Збройних Сил України щодо оформлення офіційних документів, усвідомлюючи настання наслідків за їх порушення, своїми діями, які полягали в умисному підробленні та використанні офіційного документа та печатки військової частини НОМЕР_2 , вчинені в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, при підготовці та використанні прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, завідомо умисному невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги - автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 , номер кузова НОМЕР_13 , свідомо порушив вимоги наступних нормативно-правових актів: статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України де значено, що на військовослужбовців покладаються обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, а також виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, статті 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою, статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України де зазначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Додатково, в діях стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією тощо, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також ч. 4 ст. 358 Кримінального Кодексу України, де передбачена кримінальна відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2022 №1493 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування», за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16, 30, 37, 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі п. «в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА». За неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі п. «в» ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА».

Крім цього, вказаним наказом зобов`язано заступника командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення направити копії матеріалів службового розслідування до Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорськ) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорськ, стосовно командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_6 про вчинення діянь, як містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1 КК України, ч. 5 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, а також стосовно стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 - про вчинення діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 ст. 558 КК України, частиною 4 ст.358 КК України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2022 №500, посадовими особами військової частини НОМЕР_2 проведено службове розслідування стосовно стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 .

Службовим розслідуванням встановлено (акт службового розслідування від 26.08.2022 вх. №4111), що солдат ОСОБА_1 самовільно убув з району зосередження підрозділу поблизу с. Сергіївка Донецької області зі штатною зброєю АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5.45 мм в кількості 120 шт. без оформлених належним чином документів щодо здачі посади та старший лейтенант ОСОБА_11 і капітан ОСОБА_20 не здійснили доповіді щодо убуття солдата ОСОБА_1 командиру 1 десантно-штурмового батальйону. Близько 16.30 16.08.2022 поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області потрапив у ДТП та отримав тяжкі травми і був госпіталізований до Криворізької МКЛ №2 КМР.

Солдат ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми Криворізької МКЛ №2 КМР, куди поступив 17.08.2022. На місці дорожньо-транспортної пригоди було виявлено відсутність штатної зброї АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасів 5.45 мм в кількості 30 шт. солдата ОСОБА_1 . Також працівниками слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області було вилучено 3 магазини «Рожки» зеленого кольору та набої калібру 5.45 мм у кількості 90 шт. на місці дорожньо-транспортної пригоди. Наявність документів, які засвідчують вилучення АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5.45 мм в кількості 30 шт. солдата ОСОБА_1 працівниками ВСП в с. Пятихатки в Дніпропетровській області не встановлені.

Відповідно до відомості визначення залишкової вартості ракетно-артилерійського озброєння знищеного (втраченого) в ході проведення бойових дій від 16.08.2022 вартість втраченого 5.45 мм автомата АКС-74 - 1 к-т, магазин до 5.45 мм автомата АК-74 - 1 од., 5.45 мм патрони ПС - 30 шт. становить 2567,87 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень, вісімдесят сім копійок).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», особа за шкоду завдану втратою зброї несе підвищену матеріальну відповідальність у розмірі кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку озброєння, та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості» від 15.07.2020 №604, вартість втраченої зброї калібром до 30 мм. по коду 1005 згідно з ЄКПП (020:2016) відшкодовується у десятикратному розмірі.

Комісія з проведення службового розслідування дійшла висновку, що в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки підвищеної матеріальної відповідальності відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX. В діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.413 КК України та ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України. В діях старшого лейтенанта ОСОБА_11 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП України. Дані факти та обставини підтверджені матеріалами службового розслідування. Таким чином, стрілець-помічник гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 свідомо порушив вимоги: статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України., де зазначено, що на військовослужбовців покладаються обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, де зазначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; тимчасово виконуючий обов`язки командира 3 десантно-штурмової роги 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_11 та заступник начальника штабу і десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_20 порушили вимоги: статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що на військовослужбовців докладаються обов`язки свято і непорушно додержуватися Комети ту і ці України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, де зазначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. Обставин, що виключають матеріальну відповідальність, передбачені ст. 9 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 не встановлено.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2022 №1494 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування», за неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі пункту «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА».

За неналежне виконання службових обов`язків, то призвело до порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на тимчасово виконуючого обов`язки командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_11 накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА».

За неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до втрати військового майна АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасів 5,45 мм в кількості 30 шт., що призвело до порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі ч.3 ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ, стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності.

Крім цього, вказаним наказом зобов`язано заступника командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення підготувати та направити довідку-доповідь і повідомлення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 413 КК України та ч.4 ст. 408 КК України, вчиненого стрільцем-помічником гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_1 , з матеріалами службового розслідування до Донецького зонального відділення Військової служби правопорядку м. Краматорськ та до Територіального управління ДБР розташованого у м. Краматорськ.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.10.2022 №1775 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування», за результатами додаткового службового розслідування, проведеного стосовно стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 , встановлено, що солдат ОСОБА_1 15.08.2022 самовільно залишив район зосередження підрозділу поблизу с. Сергіївка Донецької області зі штатною зброєю АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5,45 мм в кількості 120 шт. без оформлених належним чином документів щодо здачі посади. Посвідчення про відрядження та інші супровідні документи не отримував, інструктаж щодо вибуття до нового місця служби не проходив. 16.08.2022 поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області потрапив у ДТП та отримав тяжкі травми і був госпіталізований до Криворізької МКЛ №2 КМР. Також 12.09.2022 було встановлено місцезнаходження зброї закріпленої за солдатом ОСОБА_1 (АКС-74 № НОМЕР_7 , магазин до 5,45 мм автомат АКС-74 1 од. та 5,45 мм патрон ПС 30 шт.). особиста зброя знаходилася в Кропивницькому ЗВ ВСП та 13.09.2022 начальником Кропивницького ЗВ ВСП була видана представнику військової частини НОМЕР_2 відповідно до клопотання №690/3381 від 13.09.2022. Дані факти та обставини підтверджені матеріалами службового розслідування. В діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Таким чином, стрілець-помічник гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 свідомо порушив вимоги: статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що на військовослужбовців покладаються обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, де зазначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Вищевказаним наказом внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494, а саме: скасовано пункти « 4», « 5», « 6», « 7»; вилучено всі слова і цифри в абзаці 3, 4, 5 пункту « 6», а саме: «занести суму нестачі в розмірі 2 567,87 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень, вісімдесят сім копійок) в Книгу обліку нестач військової частини НОМЕР_2 по службі РАО та списати з книг обліку автомат АКС-74 № НОМЕР_7 , боєприпаси 5,45 мм в кількості 30 шт.»; суму з урахуванням кратності у розмірі 25 678,07 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень, сім копійок), утримати з стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 . Також, даним наказом доручено командиру 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 скласти адміністративний протокол щодо ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП на солдата ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із оскаржуваними наказами відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керувався таким.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до статей 11-13 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо). Військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Статтею 16 Статуту встановлено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст.ст. 26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

В свою чергу, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі Дисциплінарний статут).

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів (абз. 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту).

Статтею 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності. Командир зобов`язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту. Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири.

За змістом статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання військового обов`язку та проходження військової служби» від 17.10.2019 №205-IX (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внесено зміни в т.ч. у Дисциплінарний статут Збройних Сил України, а саме викладено статтю 48 у такій редакції: на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

За змістом ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ч. 7 ст. 85 Дисциплінарного статуту).

Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).

Згідно пункту 1 розділу II Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Відповідно до абзацу 15 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб, відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Таким чином, саме командир військової частини, який користується усією повнотою дисциплінарної влади стосовно підлеглих йому військовослужбовців, уповноважений контролювати дотримання військової дисципліни у військовій частині, своєчасно виявляти факти порушення військової дисципліни та встановлювати винних у цьому осіб, а в разі виявлення в діях військовослужбовця ознак кримінального правопорушення зобов`язаний повідомляти про це орган досудового розслідування.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 17.10.2023 у справі №420/8263/22.

Відповідно до матеріалів справи, позивач у складі 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , зокрема, у період з 05.08.2022 по 15.08.2022, перебував у зоні виконання бойових завдань с. Сергіївка Донецької області.

Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.08.2022 №206 судом встановлено, що позивач, стрілець-помічник гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 05.08.2022 №57-РС на посаду відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 , вважається таким, що 08.08.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 3080 гривень на місяць.

15.08.2022 позивач вибув із с. Сергіївка Донецької області у Житомирську область для подальшого проходження військової служби у 4 аеромобільному батальйоні військової частини НОМЕР_2 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.08.2022 №206. 16.08.2022 поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області ОСОБА_1 потрапив у ДТП, отримав тяжкі травми та був госпіталізований до Криворізької МКЛ №2 КМР.

Аналізуючи позовні вимоги позивача та оскаржувані ним накази відповідача від 16.08.2022 №214, від 17.08.2022 №215, від 31.08.2022 №1494 та від 08.10.2022 №1775, суд робить висновок що незгода позивача із спірними наказами пов`язана із висновками відповідача про те, що позивач 15.08.2022 самовільно залишив район виконання бойових завдань.

Надаючи оцінку спірному наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2022 №214 в частині встановлення факту самовільного залишення позивачем району виконання бойових завдань та спірному наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.08.2022 №215 в частині встановлення факту ургентної госпіталізації позивача 16.08.2022, що перебував у самовільному залишенні частини, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 року № 604 затверджено Інструкцію з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 за № 1451/32903) (далі Інструкція №604), яка визначає механізм надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни в структурних підрозділах Міністерства оборони України Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, органах військового управління, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, установах, організаціях, підпорядкованих Міністерству оборони України, та державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, військових частинах, установах, організаціях, підпорядкованих Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції №604, за своєчасність та об`єктивність надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, скоєні (вчинені) військовослужбовцями або працівниками (під час виконання службових обов`язків, у робочий час), що сталися у військових частинах, відповідають командири (начальники) військових частин.

Командири (начальники) військових частин про кожний виявлений факт ненадання інформації про подію, кримінальне правопорушення, військове адміністративне правопорушення та адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначають службове розслідування, після завершення якого надають письмові доповіді за підпорядкованістю та до відповідного органу управління Військової служби правопорядку, зазначаючи вжиті заходи до службових осіб, які не надали доповідь (п. 3 розділу ІІ Інструкції №604).

Згідно п. 6 розділу ІІ Інструкції №604 до подій, зокрема, відносяться: загибель або тяжке тілесне ушкодження чи каліцтво військовослужбовців (за висновками медичного огляду, надалі обліковуються за висновками судово-медичної експертизи), крім випадків поранення, каліцтва і загибелі внаслідок бойових уражень або дій з боку противника та випадків природної смерті через вади здоров`я або захворювання, крім захворювання на особливо небезпечні інфекційні хвороби. Загибель або тяжке тілесне ушкодження чи каліцтво працівників - під час виконання посадових (службових) обов`язків у робочий час; дорожньо-транспортні пригоди, якщо є загиблі або стан хоча б одного з постраждалих (за висновками медичних працівників) тяжкий (крім випадків загибелі (травмування) цивільних осіб з вини цивільних осіб), а також у разі тяжких наслідків (надалі обліковуються за висновками судово-медичної експертизи).

Крім цього, відповідно до п. 21 розділу ІІ Інструкції №604 про самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), невихід без поважних причин на службу, нез`явлення з відрядження, відпустки, закладу охорони здоров`я, нез`явлення у разі призначення або переведення до нового місця служби командири (начальники) військових частин доповідають своїм безпосереднім командирам (начальникам) та повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням, усно - протягом доби з моменту, коли стало відомо про факт порушення, а протягом доби з моменту надання усної доповіді - письмово.

На виконання вказаних норм, за фактом самовільного залишення позивачем району виконання бойових завдань та за фактом ургентної госпіталізації позивача 16.08.2022, до командира військової частини НОМЕР_2 надійшли відповідні рапорти №3876 від 16.08.2022 та №7155 від 16.08.2022.

На підставі рапорту №3876 від 16.08.2022, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 16.08.2022 №214 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону вважати таким що самовільно залишив район виконання бойових завдань.

На підставі рапорту №7155 від 16.08.2022, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.08.2022 №215 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , відповідального виконавця групи персоналу штабу 4 аеромобільного батальйону вважати таким що перебуваючи у самовільному залишенні частини, був ургентно госпіталізований 16.08.2022 до Криворізького МКЛ №2.

Отже, вказаними спірними наказами лише встановлено події - констатовано факт самовільного залишення позивачем району виконання бойових завдань та факт ургентної госпіталізації позивача і такі накази є розпорядчими документами, для внесення відповідних відомостей про військову службу військовослужбовця до його облікових документів.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до п`ятнадцяти діб. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб. Діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

За змістом ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п`яти діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, - тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п`яти до двохсот вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Розділом III КУпАП визначені органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом.

У свою чергу, підвідомчість справ про адміністративні правопорушення установлені Главою 17 КУпАП.

У відповідності до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема статтями 172-4 - 172-20.

Отже, справи з приводу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-11 розглядаються суддею відповідно територіальній юрисдикції суду.

Статтею 255 КУпАП установлено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи:

- органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7);

- прокурор (статті 172-4 - 172-20, 185-4, 185-8, 185-11);

- командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене статтею 172-11 КУпАП здійснюється суддею відповідного суду за результати розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного зазначеними у статті 255 КУпАП посадовими особами.

Вказане означає, що лише суддя відповідного суду може вирішувати питання наявності чи відсутності у діях особи адміністративного правопорушення передбаченого статтею 172-11 КУпАП.

Системний аналіз зазначених норм КУпАП дає підстави для висновку, що особа може вважатися такою, що вчинила адміністративне правопорушення передбаченого статтею 172-11 КУпАП лише у випадку встановлення судом у її діях складу цього правопорушення за результатами розгляду складеного відносно неї протоколу, про що виноситься постанова.

Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кримінального кодексу України (далі КК України) кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Статтею 407 КК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено склад злочину, за який передбачено покарання в разі самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.

Частинами 1-5 ст. 407 КК України встановлено, що самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю понад три доби, але не більше місяця, - караються триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби), а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, - караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, - караються позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, - караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Разом з тим, ст.2 Кримінального кодексу України визначає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст.1 Кримінального процесуального кодексу України).

Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративного чи кримінального правопорушення може бути постанова/вирок суду про визнання цієї особи винною у вчиненні такого правопорушення, яка/який набрала/в законної сили.

Водночас, суд зауважує, що спірні накази від 16.08.2022 №214 та від 17.08.2022 №215 прийнято відповідачем до проведення службового розслідування з приводу можливого самовільного залишення позивачем району зосередження підрозділу військової частини НОМЕР_2 , внаслідок чого спірні накази не несуть для позивача будь-яких юридичних наслідків. Підтвердження чи спростування факту самовільного залишення військової частини позивачем можливе лише в порядку адміністративного чи кримінального судочинства, як зазначалось судом вище.

З огляду на викладене, суд висновує про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем наказів від 16.08.2022 №214 та від 17.08.2022 №215, оскільки такі не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки.

Щодо спірних наказів командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2022 №1494 «Про результати службового розслідування» та від 08.10.2022 №1775 «Про результати службового розслідування», суд зазначає, що правомірність їх прийняття відповідачем слід розглядати через призму встановлення вини позивача у самовільному залишенні ним району зосередження підрозділу військової частини НОМЕР_2 .

Суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.08.2022 №500 проведено службове розслідування щодо позивача.

Проведеним службовим розслідуванням (акт службового розслідування від 26.08.2022 №4111) встановлено факт убуття з району зосередження підрозділу поблизу с. Сергіївка Донецької області солдатом ОСОБА_1 зі штатною зброєю АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5,45 мм в кількості 120 шт., без оформлених належним чином документів щодо здачі посади. Близько 16:30 год. 16.08.2022 поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області ОСОБА_1 потрапив у ДТП, отримав тяжкі травми та був госпіталізований до Криворізької МКЛ №2 КМР. На місці дорожньо-транспортної пригоди було виявлено відсутність штатної зброї АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасів 5,45 мм в кількості 30 шт. солдата ОСОБА_1 . Також працівниками слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області на місці ДТП було вилучено 3 магазини « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зеленого кольору та набої калібру 5x45 мм у кількості 90 шт. Наявність документів, які засвідчують вилучення АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5,45 мм в кількості 30 шт. солдата ОСОБА_1 працівниками ВПС в с. П`ятихатки в Дніпропетровській області не встановлені.

В ході службового розслідування встановлено, що в діях позивача вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 413 КК України та ч.4 ст.408 КК України, а також ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

За результатами проведеного службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494 «Про результати службового розслідування», зокрема, що стосується позивача:

- за неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, на підставі пункту «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» (пункт 2 наказу);

- за неналежне виконання службових обов`язків, що призвело до втрати військового майна АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасів 5,45 мм в кількості 30 шт., що призвело до порушення вимог статті 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, на підставі ч.3 ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-ІХ, стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності (пункт 4 наказу);

- заступнику командира військової частини НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення - начальнику відділення підготувати та направити довідку-доповідь і повідомлення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.413 КК України та ч.4 ст.408 КК України, вчиненого стрільцем-помічником гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_1 , з матеріалами службового розслідування до Донецького зонального відділення Військової служби правопорядку м. Краматорськ та до Територіального управління ДБР розташованого у м. Краматорськ. Після надходження інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення повідомити начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 (пункт 5 наказу);

- помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 (пункт 6 наказу):

відповідно до пункту 5 розділу 16 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Силах України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, пункту 9 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 позбавити премії за серпень 2022 року у повному обсязі та додаткової винагороди за серпень 2022 року у повному обсязі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168;

занести суму нестачі в розмірі 2 567,87 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень, вісімдесят сім копійок) в Книгу обліку нестач військової частини НОМЕР_2 по службі РАО та списати з книг обліку автомат АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпаси 5,45 мм в кількості 30 шт.;

суму з урахуванням кратності у розмірі 25 678,07 (двадцять п`ять тисяч шістдесят сімдесят вісім гривень, сім копійок), утримати з стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 .

Також, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.09.2022 №593 проведено службове розслідування щодо позивача.

Проведеним додатковим службовим розслідуванням (акт службового розслідування від 06.10.2022 №4929) встановлено, що солдат ОСОБА_1 15.08.2022 самовільно залишив район зосередження підрозділу поблизу с. Сергіївка Донецької області зі штатною зброєю АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпасами 5,45 мм в кількості 120 шт. без оформлених належним чином документів щодо здачі посади. Посвідчення про відрядження та інші супровідні документи не отримував, інструктаж щодо відбуття до нового місця служби не проходив. 16.08.2022 поблизу с. Осикувате Дніпропетровської області потрапив у ДТП та отримав тяжкі травми і був госпіталізований до Криворізької МКЛ №2 КМР. Також 19.09.2022 було встановлено місцезнаходження зброї, закріпленої за солдатом ОСОБА_1 (АКС-74 № НОМЕР_7 , магазин до 5,45 мм автомат АКС-74 1 од. та 5,45 мм патрон ПС 30 шт.). Особиста зброя знаходилася в Кропивницькому ЗВ ВСП та 13.09.2022 начальником Кропивницького ЗВ ВСП була видана представнику військової частини НОМЕР_2 відповідно до клопотання №690/3381 від 13.09.2022.

У наданих письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що: 15.08.2022 йому командуванням 3 десантно-штурмової роти, за відома капітана ОСОБА_20 , дало дозвіл на переїзд на нове місце служби в 4 аеромобільний батальйон. Жодних документів про переміщення командуванням видано не було. Автомат мав із собою, оскільки на звернення до сержанта із матеріального забезпечення ОСОБА_21 чи необхідно здавати йому автомат, який позивач в 3 десантно-штурмовій роті не отримував, він відповів, що не необхідно, в подальшому буде в начальника РАО поставити відмітку і можна користуватися ним дальше, оскільки 3 десантно-штурмова рота переходить на один калібр 7,62 мм, а позивача 5,45 мм вже не актуальний. На приватному автомобілі позивача доставила цивільна особа. Впродовж половини дня (15.08.2022) був продовжений рух до 4 аеромобільного батальйону в Житомирську область. Однак, заступник начальника штабу 1 десантно-штурмового батальйону капітан ОСОБА_20 написав повідомлення про те, що необхідно терміново повернутися у м. Слов`янськ, що така вимога начальника штабу військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_22 . Відповідно, на виконання наказу, автомобіль було розвернуто в протилежному напрямку. Проїжджаючи м. Кропивницький, на перетині Олександівського шосе та кільцевої дороги, водієм було порушено вимоги ПДР. Відповідно автомобіль працівники ВСП зупинили. Однак, зважаючи на не значимість порушення відпустили. Зважаючи на можливість інших зупинок, позивач вирішив добровільно здати автомат АКС-74 № НОМЕР_7 на зберігання (ВСП, м. Кропивницький), до повернення в зворотній бік, оскільки не було запису про автомат у військовому квитку позивача чи будь-якому іншому документі. Жодних порушень у поводженні зі зброєю не допускав. Від служби чи виконання наказів командирів не ухилявся та умислу такого не мав. По обіді, 16.08.2022, автомобіль, яким солдата ОСОБА_1 перевозили, потрапив у ДТП (с. П`ятихатки Дніпропетровської області), внаслідок якого водій загинув, військовослужбовець з важкими травмами був доставлений у КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2», де солдату ОСОБА_1 було здійснено низку операцій. Від 16.08.2022 до тепер військовослужбовець безпосередньо перебуває на стаціонарному лікуванні. На теперішній час у ВП «Лікарня Святого Луки» (м. Львів). Відповідно жодних дій щодо автомата військовослужбовець не вчиняв (не забирав його), оскільки не зміг би цього зробити за станом здоров`я. Про місце зберігання автомата повідомив майора ОСОБА_23 11.09.2022, оскільки майор ОСОБА_23 знав про лікування військовослужбовця, адже особисто, 22.09.2022, відбирав у лікарні пояснення щодо обставин ДТП, однак в той день, зважаючи на травмування голови, військовослужбовець не впевнений чи вірно вказав адресу.

Службовим розслідуванням встановлено, що в діях позивача вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. Крім цього встановлено, що позивач свідомо порушив вимоги ст. 11 Статуту та ст. 4 Дисциплінарного статуту.

За результатами проведеного службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 08.10.2022 №1775 «Про результати службового розслідування» скасовано пункти « 4», « 5», « 6», « 7» та вилучено всі слова і цифри в абзаці 3, 4, 5 пункту « 6», а саме «занести суму нестачі в розмірі 2 567,87 (дві тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень, вісімдесят сім копійок) в Книгу обліку нестач військової частини НОМЕР_2 по службі РАО та списати з книг обліку автомат АКС-74 № НОМЕР_7 та боєприпаси 5,45 мм в кількості 30 шт.; суму з урахуванням кратності у розмірі 25 678,07 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень, сім копійок), утримати з стрільця-помічника гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 ». Командиру 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 скласти адміністративний протокол щодо ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП на солдата ОСОБА_1 .

Водночас, скасовуючи пункти спірного наказу від 31.08.2022 №1494 «Про результати службового розслідування» щодо притягнення позивача до підвищеної матеріальної відповідальності та утримання з позивача кратної суми вартості втраченого майна, відповідач залишив без змін пункт 1 даного наказу щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, не зважаючи на виявлення належних позивачу зброї та боєприпасів та те, що станом на час проведення службового розслідування та на час винесення спірного наказу від 31.08.2022 №1494 позивач не був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

З наведеного суд висновує про протиправність та необхідність скасування пункту 1 наказу відповідача від 31.08.2022 №1494 «Про результати службового розслідування», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Щодо спірного наказу від 08.10.2022 №1775 суд робить висновок, що такий не створює для позивача будь-яких юридичних наслідків в частині визнання його таким, що самовільно залишив район зосередження підрозділу, оскільки, як було вже зазначено судом вище, єдиним належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративного чи кримінального правопорушення може бути постанова/вирок суду про визнання цієї особи винною у вчиненні такого правопорушення, яка/який набрала/в законної сили.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 08.10.2022 №1775.

Щодо оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.08.2022 №1493 «Про результати службового розслідування», суд зазначає таке.

Суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2022 №452 на підставі рапорту начальника автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_4 від 25.07.2022 вх. №3469, проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли невиконанню або неналежному виконанню військовослужбовцями службових обов`язків та встановлення ступеня вини окремих військовослужбовців 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_11 щодо використання недостовірних даних при виготовленні листа-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №206/05/22 від 06.05.2022 та його використання при отриманні з-за кордону автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 .

Проведеним службовим розслідуванням (акт службового розслідування від 31.08.2022 №4184) встановлено, що відповідно до рапорту начальника автомобільної служби озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_4 від 25.07.2022 вх. №3469, під час перевірки транспортних засобів, наданих в якості благодійної допомоги, які використовуються в 3 дшр 1 дшб військової частини НОМЕР_2 , встановлено, що документи, які підтверджують законність отримання транспортного засобу не оформлені у встановленому чинним законодавством порядком. Зокрема, 23.07.2022, при огляді автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX, 2001 року випуску, номерний знак НОМЕР_12 , було виявлено лист-прохання до митних, органів невстановленого зразка, також транспортний засіб, як гуманітарна допомога, у військовій частині НОМЕР_2 актами приймання-передачі не прийнятий. Крім цього встановлено, що лист-прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 виконано шляхом застосування периферійного друкувального пристрою (принтера кольорового друку), підписане від імені командира 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_14 старшого лейтенанта ОСОБА_6 та скріплене відбитком печатки, яка містить атрибути військової частини НОМЕР_2 , але не є відбитком печатки встановленого взірця (неспівпадіння у графіці окремих елементів у порівнянні з оригінальним зразком, присутні ознаки, які не властиві відбитку оригіналу печатки військової частини НОМЕР_2 ).

Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX був наданий волонтерами на ім`я бойового медика 3 дшр молодшого сержанта ОСОБА_9 і використовувався 3 дшр з метою виконання службових завдань. Бланк прохання про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022 був виготовлений і погоджений з дозволу тимчасово виконуючого обов`язки командира 3 дшр 1 дшб лейтенанта ОСОБА_8 з використанням факсиміле підпису та печатки командира 3 дшр ОСОБА_6 , він особисто надрукував бланк прохання. Факсиміле, надане командиром 3 дшр старшим лейтенантом ОСОБА_6 передане в електронній формі ОСОБА_1 особисто. Після чого він роздрукував лист та передав старшому бойовому медику ОСОБА_10 06.05.2022.

Службовим розслідуванням встановлено неналежне виконання позивачем службових обов`язків, порушення вимог ст.ст. 11, 16, 30, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме вчинення позивачем дій, які полягали в умисному підробленні та використанні офіційного документа та печатки військової частини НОМЕР_2 , в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, при підготовці та використанні прохання до Львівської митниці ДМС у Львівській області про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022, завідомо умисному невиконанні вимог чинного законодавства України шляхом ухилення від належного оформлення та обліку в військовій частині отриманої гуманітарної допомоги - автомобіля марки TOYOTA модель LAND CRUISER COLORADO GX. Крім цього, встановлено наявність в діях позивача ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видасться чи посвідчується підприємством, установою, організацією тощо, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також ч. 4 ст. 358 КК України, де передбачена кримінальна відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

За результатами проведеного службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1493 «Про результати службового розслідування», зокрема, на позивача накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» (пункт 2 наказу).

Позивач не погоджується із оскаржуваним наказом від 31.08.2022 №1493, оскільки вважає, що службове розслідування не призначалось, а було самовільно проведене начальником групи відображення обстановки командного пункту штабу капітаном ОСОБА_24 . Крім цього, на думку позивача, він є звичайним солдатом, а не службовою особою щоб відповідати за рішення, що не в його компетенції, зокрема щодо правильності обліку транспортних засобів у військовій частині НОМЕР_2 , їх використання чи правильності митного оформлення. Позивач зазначає, що він не замовляв цей транспортний засіб, не приймав його і в жоден спосіб не користувався ним.

Щодо тверджень позивача про те, що службове розслідування не призначалось, а було самовільно проведене начальником групи відображення обстановки командного пункту штабу капітаном ОСОБА_24 , суд звертає увагу, що, відповідно до акту службового розслідування від 31.08.2022 №4184, таке розслідування проведене на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.07.2022 №452«Про призначення службового розслідування».

Як зазначав суд вище, пунктом 1 розділу II Порядку № 608 встановлено, що службове розслідування може призначатися у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень тощо, а також в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

З наведеного суд робить висновок про необґрунтованість тверджень позивача, що службове розслідування не призначалось і було проведене самовільно.

Суд зауважує, що позивач не заперечує факту, що ним було видрукувано лист про надання благодійної допомоги №06/05/22 від 06.05.2022. Водночас, факт умисного вчинення саме позивачем підроблення офіційного документа від імені військової частини НОМЕР_2 у вигляді листа №06/05/22 від 06.05.2022 матеріалами службового не підтверджено. Крім цього, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів звернення до правоохоронних органів щодо наявності в діях позивача ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

З наведеного суд висновує про протиправність та скасування пункту 2 наказу відповідача від 31.08.2022 №1493 «Про результати службового розслідування», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію за завдану моральну шкоду з розмірі 300000 грн., суд зазначає таке.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини 2 статті 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4 частини 2 статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини 3статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд зазначив, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п. 51). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п. 53). З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем (п. 54).

У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, «Рисовський проти України», № 29979, п. 86, 89, від 20 жовтня 2011, «Антоненков та інші проти України», №14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 (пункт 3) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 зазначеної Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналізуючи встановлені судом обставини справи та доводи позивача щодо заподіяння йому моральної шкоди та її розмір, суд зазначає, що на підтвердження існування моральних страждань та визначеного позивачем розміру моральної шкоди жодних доказів не надано. Сам лише факт порушення прав не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд висновує про необхідність задоволення позову частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1085,00 грн., в тому числі: 1074,00 грн., що підтверджується квитанцією №34 від 05.01.2023, та 11,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2801299248.1 від 02.01.2023. Судовий збір у розмірі 1074,00 грн. та 11,00 грн. зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду Держаного бюджету України, що підтверджується відповідними виписками, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до матеріалів справи, позивач, на момент звернення із позовом до суду, був військовослужбовцем.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, позивач був звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до суду та помилково сплатив судовий збір у розмірі 1085,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Як передбачено пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (з наступними змінами та доповненнями), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином. Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Згідно пункту 10 Порядку заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно повернути помилково сплачений судовий збір у розмірі 1085,00 грн. (1074,00 грн. + 11,00 грн.).

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1493 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА»

3. Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.08.2022 №1494 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «СУВОРА ДОГАНА».

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) помилково сплачений судовий збір у розмірі 1085,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 16.02.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович