ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/9290/22

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у задоволенні заяви позивача про перехід на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 10 січня 2022 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивача зазначила, що 10.01.2022 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ, однак, ГУПФУ в Житомирській області було повідомлено про відмову у такому переході з підстав відсутності необхідного станом на 01.05.2016 року стажу державної служби-20 років. Таку відмову вважає протиправною, оскільки стверджує, що враховуючи "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VІІІ та положення Порядку від 03.05.1994 №283 відповідно до трудової книжки станом на 01.05.2016 її загальний стаж державної служби становить 26 років 29 днів.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду залучено до участі в справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

ГУ ПФУ в Житомирській області до суду направлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову стверджує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 11.01.2022 №6 про відмову у перерахунку пенсії. Про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачу листом від 19.01.2022 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Зазначає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є правомірними, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не займав посади державної служби, а стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначено статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами КМУ становить 15 років 07 днів, а тому не має права на призначення пенсії за Законом України "Про державну службу".

ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду направлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову стверджує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно ст. 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця.До розрахунку не взято період роботи з 02.12.1990- 24.09.2001 р. в акціонерному комерційному агропромисловому банку Україна .Постанова КМУ №283 від 03.05.1994 , якою затверджувався порядок обчислення стажу державних службовців, втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 229 від 25.03.2016 . Оскільки період роботи з 02.12.1990- 24.09. 2001 р. не підпадає під категорії державної служби, та відсутні відповідні записи в трудовій книжці про присвоєння рангу державного службовця, у відповідача відсутні законні підстави для врахування цього періоду в стаж державного службовця позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області з 29.07.2008 як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

10.01.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 11.01.2022 №6, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Зазначено, що згідно з пунктами 10 та 12 «Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-У1І1 «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу»:

1)мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

2)займають посади державної служби та мають не менш ніж 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 рік не працювала на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, має 15 років 7 днів стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Підстави для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» відсутні.

Про підстави відмови позивача інформовано листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 19.01.2022 №0600-0213-8/6396.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на слідуюче.

01.05.2016 набрав чинностіЗакон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу"(надалі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення якого визнано таким, що втратив чинністьЗакон України "Про державну службу"окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Частиною першоюстатті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу"(надалі - Закон №3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Частинами першою, другою та четвертоюстатті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Аналіз положень частини першоїстатті Закону №3723-XIIдає суду підстави для формулювання висновку про те, що необхідною передумовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинностіЗаконом №889-VIIIзаймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону № 1058-IV.

До 01.05.2016 (дата набрання чинностіЗакону №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно достатті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цимЗакономзаймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначенихстаттею 25 Закону України "Про державну службу"та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України "Про державну службу"у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, розділомXIПрикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIIIпередбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,стаття 37 Закону №3723-ХІІпередбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-ХІІпісля 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першоюстатті 37 Закону № 3723-ХІІтапунктами 10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинностіЗаконом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно достатті 37 Закону №3723-ХІІлишеті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першоюстатті 37 Закону № 3723-ХІІвік і страховий стаж.

Правова позиція в аналогічних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 № 569/350/17, від 03.07.2018 №586/965/16-а та від 10.07.2018 №591/6970/16-а.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були передбачені таким законодавством.

Стаж державної служби до набрання чинностіЗаконом №889-VIIIобчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (надалі - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).

Пунктом 5постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку №283 передбачено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до Додатку до Порядку №283, зараховується до стажу державної служби період роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, в тому числі Держбанк СРСР, Зовнішекономбанк СРСР, Будбанк СРСР, Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, їх республіканські банки (контори), крайові, обласні (міські) управління, а також міські і районні відділення.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (п. 4 Порядку №283).

Як видно зі змісту спірного рішення, підставою для відмови слугував аналіз наданих позивачем документів, які обмежуються трудовою книжкою, з якою пенсійним органом з`ясовано, що на день набрання чинностіЗаконом №889-VIII(01.05.2016) стаж гр. ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначенихстаттею 25 Закону №3723-ХІІ, становить 15 років 7 днів.

З матеріалів справи встановлено, що підставою відмови у призначенні позивачці пенсії за нормами Закону № 3723-XIIєнедостатній стаж державної служби.

Щодо періоду роботи з 02.12.1990 по 24.09.2001 в акціонерному комерційному агропромисловому банку "Україна", який, як вбачається з відзиву ГУ ПФУ в Запорізькій області, не взято до розрахунку стажу позивача з підстав того, що вказаний період не підпадає під категорію державної служби та відсутні записи в трудовій книжці про присвоєння рангу дежавного службовця, то суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення"визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994(чинним до 01.05.2016, далі Порядок № 283) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Згідно з переліком державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, до стажу державної служби зараховується робота (служба): Держбанк СРСР, Зовнішекономбанк СРСР, Будбанк СРСР, Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, їх республіканські банки (контори), крайові, обласні (міські) управління, а також міські і районні відділення.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача суд встановив:

- 01.04.1998 позивач прийнята на посаду старшого економіста Чуднівського відділення Агропромбанку в порядку переведення з Житомирського облуправління Держбанку (запис трудової книжки №15, наказ №4 від 01.04.88);

- 12.03.1990 призначена економістом 2 категорії (запис трудової книжки №16, наказ №2 від 12.03.90);

- Чуднівське відділення Агропромбанку СРСР перетворено у відділ Республіканського акціонерного Агропромбанку "Україна" згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 18.07.1990 №703 та наказу Житомирського обласного управління "Агропромбанку"(запис трудової книжки №17);

- 27.09.1991 призначена економістом 1 категорії (запис трудової книжки №18, наказ №10 від 27.09.91);

- 01.05.1999 призначена старшим економістом комерційного відділу (запис трудової книжки №19, наказ №4 від 30.04.99);

- згідно рішення загальних зборів акціонерів банку "Україна" від 21 травня 1999 року відділення реорганізовано в Чуднівське територіальне відокремлене безбалансове відділення Житомирської дирекції банку "Україна";

- 18.03.2000 переведена на посаду старшого економіста (запис трудової книжки №20, наказ №10/2 від 17.03.2000);

- 24.09.2001 звільнена у зв`язку з ліквідацією банку "Україна" (запис трудової книжки №21, наказ №18 від 18.09.2001).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993№637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку № 637).

Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а сформулював висновок про те, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеженняу реалізації конституційного права особи на соціальний захист.

Суд вважає, що періоди роботипозивача на посаді економіста 1 та 2 категорії, старшого економіста з02.12.1990 по 24.09.2001 в акціонерному комерційному агропромисловому банку "Україна" підлягають зарахуванню до стажу державної служби, у тому числі для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року.

З огляду на це,орган Пенсійного фонду, розглядаючи заяву позивача, повинен буввирішити питання щодо зарахування вищезгаданих періодів роботи до стажудержавної службиз метоюпризначення пенсії. У той же час, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій областіуоскарженому рішенніпитання про зарахування або незарахування достажудержавної служби вищезгаданихперіодів роботи ОСОБА_1 не вирішувалось, зважаючи на щорішення прийняте фактичнобез наведення відповіднихвмотивованих обґрунтувань.Вказане свідчить про те, що відповідач діявнеобґрунтовано.

Враховуючи це, спірне рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З огляду на вищевказані обставини, для позивача наявні всі необхідні умови, визначені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону № 889-VIII для призначення їй пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Так, підсумовуючи, суд дійшов висновку, що на час звернення із заявою від 10.01.2022 про переведення на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, щодо позивача дотримано всіх необхідних вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XIПрикінцеві та перехідні положенняЗакону № 889-VIII для призначення їй пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а саме: вік ОСОБА_1 більше 60 років ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); станом на 01.05.2016 позивач мала більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби; страховий стаж більше 30 років.

Суд звертає увагу на те, що підставою для відмови в спірному рішенні був висновок пенсійного органу про те, що позивач не має необхідного стажу державної служби, за відсутності зауважень щодо віку позивача та загального страхового стажу. Суд визнав протиправним таку відмову, а тому ефективним способом захисту прав позивача в спірних відносинах буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, де позивач перебуває на обліку та до якого повернуто матеріали пенсійної справи після розгляду її заявиіншим територіальним органом пенсійного фонду, перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Щодо дати, з якої пенсійний орган має вчинити відповідні зобов`язальні дії, то суд вказує таке.

Суд звертає увагу на те, що строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до абзацу першого частини третьої статтею 45 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, право на переведення з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, виникло в ОСОБА_1 з дати звернення з заявою про перехід на таку пенсію відповідно до положень частини третьої статті 45 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тобто з 10.01.2022.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки відповідачі не довели правомірність спірного рішення і доводи позивача не спростували, позов слід задовольнити.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003. Код ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158-Б. Код ЄДРПОУ 20490012)про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №6 від 11 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, з 10 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа