УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа №640/4263/22

адміністративне провадження №К/990/3588/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі"

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року

у справі №640/4263/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі"

до Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:

- визнати протиправними дії Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо повернення без розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі" про продовження строку дії дозволів (погоджень) на розміщення зовнішньої реклами №ТР-08060-16, №ТР-08061-16, №TP-08062-16, №ТР-08063-16, №TP-08064-16, №ТР-08065-16, №ТР-08066-16, №TP-08067-16, №TP-08068-16, №TP-08069-16, №TP-08070-16, №TP-08071-16, №ТР-08072-16, №ТР-08073-16, №TP-08074-16, №TP-08075-16, №TP-08076-16, №TP-08077-16, №ТР-08078-16, №ТР-08079-16, №TP-08080-16, №TP-08081-16, №TP-08082-16, №TP-08083-16, №TP-08084-16, №ТР-08085-16, №ТР-08086-16, №ТР-08087-16, №TP-08088-16, №TP-08089-16, №TP-08090-16, №ТР-08091-16, №ТР-08092-16, №TP-08093-16, №TP-08109-16, №ТР-08110-16, №ТР-08111-16, №ТР-08112-16, №ТР-08113-16, №ТР-08114-16, №ТР-08115-16, №ТР-08116-16, №ТР-08117-16, №ТР-08118-16, №ТР-08119-16, №ТР-08120-16, №ТР-08121-16, №ТР-08122-16, №ТР-08123-16, №TP-08124-16, №TP-08125-16, №ТР-08126-16, №ТР-08127-16, №ТР-08128-16;

- зобов`язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винести рішення про продовження строку дії на п`ять років дозволів (погоджень) на розміщення зовнішньої реклами за заявами позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо повернення без розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі" про продовження строку дії дозволів (погоджень) на розміщення реклами №ТР-08060-16, №ТР-08061-16, №TP-08062-16, №ТР-08063-16, №TP-08064-16, №ТР-08065-16, №ТР-08066-16, №TP-08067-16, №TP-08068-16, №TP-08069-16, №TP-08070-16, №TP-08071-16, №ТР-08072-16, №ТР-08073-16, №TP-08074-16, №TP-08075-16, №TP-08076-16, №TP-08077-16, №ТР-08078-16, №ТР-08079-16, №TP-08080-16, №TP-08081-16, №TP-08082-16, №TP-08083-16, №TP-08084-16, №ТР-08085-16, №ТР-08086-16, №ТР-08087-16, №TP-08088-16, №TP-08089-16, №TP-08090-16, №ТР-08091-16, №ТР-08092-16,TP-08093-16, №TP-08109-16, №ТР-08110-16, №ТР-08111-16, №ТР-08112-16, №ТР-08113-16, №ТР-08114-16, №ТР-08115-16, №ТР-08116-16, №ТР-08117-16, №ТР-08118-16, №ТР-08119-16, №ТР-08120-16, №ТР-08121-16, №ТР-08122-16, №ТР-08123-16, №TP-08124-16, №TP-08125-16, №ТР-08126-16, №ТР-08127-16, №ТР-08128-16.

Зобов`язано Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти рішення у формі наказу про продовження строку дії на п`ять років погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва: №ТР-08060-16, №ТР-08061-16, №TP-08062-16, №ТР-08063-16, №TP-08064-16, №ТР-08065-16, №ТР-08066-16, №TP-08067-16, №TP-08068-16, №TP-08069-16, №TP-08070-16, №TP-08071-16, №ТР-08072-16, №ТР-08073-16, №TP-08074-16, №TP-08075-16, №TP-08076-16, №TP-08077-16, №ТР-08078-16, №ТР-08079-16, №TP-08080-16, №TP-08081-16, №TP-08082-16, №TP-08083-16, №TP-08084-16, №ТР-08085-16, №ТР-08086-16, №ТР-08087-16, №TP-08088-16, №TP-08089-16, №TP-08090-16, №ТР-08091-16, №ТР-08092-16, №TP-08093-16, №TP-08109-16, №ТР-08110-16, №ТР-08111-16, №ТР-08112-16, №ТР-08113-16, №ТР-08114-16, №ТР-08115-16, №ТР-08116-16, №ТР-08117-16, №ТР-08118-16, №ТР-08119-16, №ТР-08120-16, №ТР-08121-16, №ТР-08122-16, №ТР-08123-16, №TP-08124-16, №TP-08125-16, №ТР-08126-16, №ТР-08127-16, №ТР-08128-16.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі" (далі - скаржник, позивач, Товариство) 26 січня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР), Закону України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 року №232/94-ВР (далі - Закон №232/94-ВР), Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29 грудня 2003 року (далі - Типові правила №2067), Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №207 від 05 лютого 2019 року (далі - Порядок №207), Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київ міської ради №223/2445 від 20 квітня 2017 року (далі - Правила №223/2445).

Крім того, скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 червня 2018 року у справі №815/4570/17, від 05 вересня 2019 року у справі №200/4371/16-а та від 08 квітня 2020 року у справі №750/293/17.

У касаційній скарзі позивач також не погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій у тому, що суд першої інстанцій необґрунтовано здійснив втручання у дискреційні повноваження відповідача, зобов`язавши відповідача прийняти рішення у формі наказу про продовження строку дії погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, без наявності у відповідача відповідних повноважень діяти саме у такий спосіб.

Додатково позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено у необхідності дотримання принципу "легітимних очікувань".

Так, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №200/4371/16-а, зазначено, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Також у касаційній скарзі позивач вказує на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №750/293/17, у якому зазначено, що повноваження стосовно продовження дії дозволу на розміщення реклами чи надання мотивованої відмови у його продовженні, регламентовано Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Порядком №279 та Типовими правилами, якими визначені умови, за яких орган відмовляє у продовженні дії зазначеного дозволу. У разі, якщо такі умови відсутні, орган повинен продовжити дію такого дозволу. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - продовжити дію відповідного дозволу або відмовити в його продовженні. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Водночас, позивач зазначає, що рекламні конструкції позивача є зовнішньою рекламою, які вимагають отримання дозволу, а тому "погодження", надані позивачу на розміщення його рекламних конструкцій у 2016 році, за своєю правовою природою є саме дозволом на розміщення зовнішньої реклами, а не погодженням на розміщення реклами на транспорті комунальної власності міст Києва та на них поширюється дія Порядку №207.

Наведена вище позиція, на думку позивача, узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2018 року, ухваленим за наслідками розгляду справи №815/4570/17.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року, з метою з`ясування правильності застосування судом апеляційної інстанції положень Закону №270/96-ВР, Закону №232/94-ВР, Типових правил №2067, Порядку №207, Правил №223/2445, а також перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 червня 2018 року у справі №815/4570/17, від 05 вересня 2019 року у справі №200/4371/16-а, від 08 квітня 2020 року у справі №750/293/17.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистого кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою економії, Суд рекомендує Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі" зареєструватися у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі №640/4263/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Технолоджі" до Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №640/4263/22.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа