РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2024 року м. Рівне№460/481/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №410 від 21.11.2023, в частині призову на військову службу під час загальної мобілізації та направлений для проходження військової служби у складі команди НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться, позивач строкову службу не проходив. Також він визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Крім того, позивач немає військової (спеціальності) офіцерського звання, оскільки ним не закінчувалися відповідні навчальні заклади. Тому позивач уважає, що його протиправно знято з військового обліку призовників та поставлено на військовий облік військовозобов`язаних і зараховано в запас, та, як наслідок, у подальшому його незаконно призвано на військову службу під час мобілізації, як військовослужбовця, який перебуває у запасі. З таких підстав, вважає, що відповідач діяв протиправно, всупереч діючому законодавству, а тому просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що позивач у позові посилається на норми закону, які стосуються виключно призовників. Натомість ще 26.05.2021 року, згідно чинного законодавства позивач набув статусу військовозобов`язаного, тому на нього не поширюються норми права, що стосуються призовників. Крім того, позивач прибув до Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом по повістці 20.11.2023 та під особистий підпис ознайомився із нормами чинного законодавства. Цього ж числа позивач був направлений для обстеження та медичного огляду Військово-лікарською комісією і результатами проходження визнаний придатним до військової служби. Також в ході проведення бесіди, позивач висловив бажання проходити військову службу і зазначив, що немає права на відстрочку від призову. Будь-яких заяв, скарг, клопотань чи заперечень на призов на військову службу під час мобілізації від позивача не надходило. Документів, які б підтверджували право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до відповідача подано не було. З урахування наведеного відповідач вважає спірний наказ правомірним та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позовна заява надійшла до суду 15.01.2024.

16.01.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 згідно протоколу призовної комісії № 1р від 01.04.2021 звільнений від призову на строкову військову службу як непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час і переданий на облік військовозобов`язаних.

26.05.2021 ОСОБА_1 видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

20.11.2023 позивач прибув до Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом по повістці.

Цією ж датою позивача ознайомлено під особистий підпис із Правилами військового обліку призовників і військовозобов`язаних, Законом України «Про захист персональних даних», з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та зі ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Також 20.11.2023 позивача направлено на обстеження та медичного огляду Військово-лікарською комісією Дубенського РТЦК та СП.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Дубенського РТЦК та СП № 7/189 від 20.11.2023, ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

21.11.2023 начальником Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки винесено наказ «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу по мобілізації» № 410, яким наказано призвати та направити для проходження військової служби під час загальної мобілізації у воєнний стан військовозобов`язаних та резервістів, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_2 в складі команди НОМЕР_1 (згідно з додатком 3), зокрема, ОСОБА_1 .

Вважаючи вказаний наказ про призов на військову службу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до частин першої, другої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Згідно із частинами першою третьою статті 17 Закону № 1932-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

За змістом статті 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України: приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною п`ятою статті 4 Закону № 3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації, є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Пунктами 1, 4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 передбачено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває до нині.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України № 2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (Закон - № 2232-XII.)

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До видів військової служби, згідно із частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ, відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону № 2232-ХІІ від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України, які, зокрема, визнані особами з інвалідністю або за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Військовозобов`язані, зараховані до запасу другої категорії, у разі здобуття під час перебування в запасі або служби у військовому резерві військово-облікової спеціальності переводяться до запасу першої категорії.

Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Як встановлено судом та наведено вище по тексту, позивач згідно протоколу призовної комісії № 1р від 01.04.2021 звільнений від призову на строкову військову службу як непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час і переданий на облік військовозобов`язаних.

Позивач прийняв військову присягу 26.05.2021 та цього ж числа йому видане тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

Таким чином, на момент призову на військову службу під час мобілізації, позивач мав статус військовозобов`язаного та перебував на військовому обліку Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у запасі.

З огляду на викладене, посилання позивача на норми закону, які стосуються виключно призовників, є неприйнятними, оскільки з 26.05.2021 позивач вже мав статус військовозобов`язаного, а не призовника.

Крім того, 20.11.2023 позивач прибув до Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом по повістці.

Цією ж датою позивача ознайомлено під особистий підпис із Правилами військового обліку призовників і військовозобов`язаних, Законом України «Про захист персональних даних», з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та зі ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Також 20.11.2023 позивача направлено на обстеження та медичного огляду Військово-лікарською комісією Дубенського РТЦК та СП.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 № 7/189 від 20.11.2023, ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Отже, позивач підлягав призову на військову службу відповідно до ст. 39 Закону № 2232-ХІІ.

При цьому перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації встановлений ст. 23 Закону № 3543-ХІІ. Однак, будь-яких заяв, скарг, клопотань чи заперечень на призов на військову службу під час мобілізації від позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило. Доказів зворотного суду не надано ні позивачем, ні відповідачем.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, наказ відповідача від 21.11.2023 № 410 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу по мобілізації», яким наказано призвати та направити для проходження військової служби під час загальної мобілізації у воєнний стан військовозобов`язаних та резервістів, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_2 в складі команди НОМЕР_1 (згідно з додатком 3), зокрема, ОСОБА_1 прийнятий з урахування всіх обставин справи, як такий, що відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже є не підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач повністю виконав процесуальний обов`язок доказування своєї позиції та доведення правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість, доводи позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах матеріального закону.

За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та непідтверджені належними і допустимими доказами, а тому позовна заява задоволенню не належить.

Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування наказу, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 лютого 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Дубенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Пекарська, 3, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35603, ЄДРПОУ/РНОКПП 09835203)

Суддя Т.О. Комшелюк