ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 рокуСправа №160/26268/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

УСТАНОВИВ:

11.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алло» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області№ 01-05/55 від 30 травня 2023 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області№ 01-05/56 від 30 травня 2023 року про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність спірних рішень з огляду на відсутність підстав для їх винесення. ТОВ «Алло» зауважив про хибність висновків контролюючого органу про те, що інформація є рекламою у розумінні Закону України "Про рекламу", розміщеною з порушенням вимог цього закону. А також вказав на відсутність у Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області повноважень на здійснення заходів контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу суб`єктами господарювання. Як зазначає позивач, інформація про продукцію не вважається рекламою і може бути розміщена у місцях, де вона реалізується. Розміщення інформації про продукцію (пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння) чи самої продукції (пачок тютюнових виробів) в місці її продажу, де вона реалізується споживачеві, здійснюється з метою задоволення прав споживачів такої продукції на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, наявний асортимент і забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. З огляду на вищевикладене просить задовольнити позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 року відкрито провадження у справі № 160/26268/23.

30.10.2023 від представника позивача до суду надійшов відзив на позовну, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідач зазначає, що розміщення інформації на спеціально відокремленому стенді з підсвіткою та рекламними слоганами, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів (невизначене коло осіб) щодо тютюнових виробів вважається рекламою відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» - інформація про особу, або товар, розповсюджена будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї чи товару. Листом №Вих-06.2/1596-23 від 01.05.2023 р. Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області звернулося до Громадської організації «Життя» з проханням надати експертний висновок вищезазначеної реклами на предмет її відповідності нормам статті ЗУ «Про рекламу». Фахівці ГО «Життя» проаналізувавши викладені у зверненні обставини надали експертний висновок Вих.№ 30 від 20 червня 2023 р., в якому зазначено, що у статті 1 Закон України № 2899-IV визначає, «реклама й стимулювання продажу тютюну-будь який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано». Виробник тютюнових виробів «HEETS» чітко вказує, що цей тютюновий виріб може бути використаний з пристроєм для нагрівання «IQOS TOBACCO HEATING SYSTEM». У той же час використати пристрій «IQOS» за призначенням без купівлі тютюнового виробу «HEETS» неможливо. З огляду на це ГО «Життя» вважає, що дії вказані у зверненні є формою реклами та стимулювання продажу тютюну яка є забороненою ст.16.ЗУ № 28999-IV. Так, на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відповідь від 09.05.2023 року Вих № 2КП, де Директор ТзОВ «АЛЛО» Лисенко К.П. надав письмове пояснення, в якому вказав, про неможливість надати вище зазначені документи у зв`язку з їх відсутністю, оскільки з його слів рекламний сюжет був виготовлений силами і засобами ТОВ «АЛЛО». 16.05.2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області було надіслано повідомлення від 15.05.2023 р. №Вих06.2/1822-23 про призначення розгляду справи на 30 травня 2023 року на 9.30. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу встановлено, що ТОВ «АЛЛО» в приміщенні магазину «Алло», вул. Грушевського, 21, м. Долина, розповсюджено внутрішню рекламу пристрою для нагрівання тютюнових виробів без їх згоряння разом з тютюновими виробами «IQOS TABACCO HEATING SYSTEM ORIGINALS DUO Тільки вперед Тільки з IQOS ….» з використанням знаку для товарів і послуг під яким випускається пристрій для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та тютюнові вироби, а також реклама містить слова іноземної мови, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 6 та ч.1 ст.22 Закону України «Про рекламу» (далі - Закон»). Відповідальність за вищезазначені порушення передбачено ст.27 Закону України «Про рекламу». 30 травня 2023 року в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Івано- Франківській області проведено розгляд справи про порушення законодавства про рекламу і прийнято рішення від 30.05.2023 року № 01-05/55 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами № 01-05/56. 01.06.2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області надіслано на адресу ТОВ «АЛЛО» рекомендованим листом рішення від 30.05.2023 року № 01-05/55 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами № 01-05/56. Враховуючи вищевикладене, вважає рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Розпорядженням керівника апарату від 04.12.2023 року №775д у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за її поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 28.11.2023 року № 1129/0/15-23 призначено повторний автоматичний розподіл справи №160/26268/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №160/26268/23 та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 20.12.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на юридичну адресуТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області було надіслано вимогу від 13.04.2023 № 06.2/1414-23 про надання до 01.05.2023 наступних документів: документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами, договори з рекламодавцем та виробником реклами (при наявності), акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо, а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Такий запит обумовлений тим, що в рамках проведення вказаного контролю на території м. Долина, 06.04.2023 року фахівцем Головного управління виявлено розповсюдження, в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », внутрішньої реклами пристрою для нагрівання тютюнових виробів без їх згорання « IQOS TOBACCO HEATING SYSTEM ORIGINALS DUO Тільки вперед Тільки разом Тільки IQOS....», що є ознакою порушення вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про рекламу».(а.с.56).

Вказана вимога була надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» засобами поштового зв`язку (а.с.57).

За порушення вимог законодавства про рекламу, а саме: розповсюдження в приміщенні магазину «АЛЛО» внутрішньої реклами пристрою для нагрівання тютюнових виробів без їх згорання «IQOS TOBACCO HEATING SYSTEM ORIGINALS DUO Тільки вперед Тільки разом Тільки IQOS....», що є ознакою порушення вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про рекламу» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу за №19 від 13.04.2023 (а.с.67).

27.04.2023 ТОВ «Алло» було направлено на адресу відповідача пояснення, в яких зазначено, що позиція Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області щодо розміщення в магазині «АЛЛО» внутрішньої реклами є необґрунтованою (а.с. 76-77).

01.05.2023 Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області звернулося до Громадської організації «Життя» з листом №Вих-06.2/1596-23, в якому просить надати експертний висновок стосовно внутрішньої реклами пристрою для нагрівання тютюнових виробів без їх згорання « IQOS TOBACCO HEATING SYSTEM ORIGINALS DUO Тільки вперед Тільки разом Тільки IQOS....», що є ознакою порушення вимог ч.1 ст.6 ч.1 ст.22 Закону України «Про рекламу» (а.с.65).

На юридичну адресуТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області надіслано вимогу від 02.05.2023 № 06.2/1614-23 про надання до 15.05.2023 наступних документів: документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами, договори з рекламодавцем та виробником реклами (при наявності), акти виконаних робіт, квитанції про сплату тощо дозвіл на використання торгової марки IQOS, а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Такий запит обумовлений тим, що в рамках проведення вказаного контролю на території м.Долина, 06.04.2023 року фахівцем Головного управління виявлено розповсюдження, в приміщенні магазину «Алло», внутрішньої реклами пристрою для нагрівання тютюнових виробів без їх згорання « IQOS TOBACCO HEATING SYSTEM ORIGINALS DUO Тільки вперед Тільки разом Тільки IQOS....», що є ознакою порушення вимог ч.1 ст.6 та ч.1 ст.22 Закону України «Про рекламу».(а.с.58).

08.05.2023 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 13.04.2023 за №19 відповідачем вирішено розпочати розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відносно рекламодавця ТОВ «АЛЛО» у відповідності до вимог пункту 11 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства України про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 693 (а.с.73).

09.05.2023 ТОВ «Алло» було направлено на адресу відповідача пояснення, в яких зазначено, що спірний макет було виготовлено власними силами та засобами ТОВ «АЛЛО», без залучення третіх осіб, а тому в останнього відсутні договори та інша документація, яка може мати істотне значення для контролюючого органу. Також, звертає увагу управління, що неподання ТОВ «АЛЛО» документів, про які йдеться у вимозі, за їх відсутності не може вважатися невиконанням вимоги контролюючого органу та, як наслідок, не може бути підставою для застосування до ТОВ «АЛЛО» штрафу, передбаченого ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» (а.с. 64а).

15.05.2023 на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу на 30 травня 2023 року о 09.30 год. у приміщенні управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, за адресою: вул. Витвицького. 30/1, м. Івано-Франківськ (мікрорайон Пасічна)(а.с.62).

29.05.2023 ТОВ «Алло» було направлено на адресу відповідача пояснення про відсутність порушень чинного законодавства України про рекламу, а тому на думку позивача у Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області відсутні законні підстави для застосування штрафних санкцій. (а.с.66).

В матеріалах справи міститься протокол засідання №21 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 30.05.2023 відносно ТОВ "АЛЛО" вул. Барикадна, 15-а, м. Дніпро, магазин "АЛЛО", вул. Грушевського, 21, м. Долина, Івано-Франківська область, відповідно до якого за результатами розгляду справи вирішено винести на розгляд керівництву Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області матеріали справи для прийняття рішення про накладання штрафних санкцій (а.с.68-69).

30.05.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу стосовно ТОВ «АЛЛО» було складено висновок, в якому запропоновано, керуючись п.2. п.18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26,05.2004р. № 693, прийняти рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «АЛЛО», а саме: за розповсюдження внутрішньої реклами пристрою для нагрівання тютюнових виробів без їх згоряння разом з тютюновими виробами, знаку для товарів і послуг під яким випускається пристрій для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та тютюнові вироби та недотримання вимог щодо мови в рекламі (ч.1 ст.6, ч.1 ст.22 Закону) у разі неможливості встановлення вартості реклами, штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 5083 гри., що в межах передбачених ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу». (а.с.59-60).

За недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами у відповідності до вимог частини другої та частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу», на підставі матеріалів справи, протоколу засідання № 21 від 30.05.2023 та висновку за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 30.05.2023 відносно ТОВ «АЛЛО» Головним управлінням винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 01-05/55 від 30.05.2023, яким накладено штраф у розмірі 5083,00 грн (а.с. зворотній бік 70-71).

Крім того, Головним управлінням винесено рішення 30.05.2023 за №01-05/56 на підставі абз.7 ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» відповідно до якого зобов`язано ТОВ «АЛЛО» протягом 5-ти днів з дня отримання цього рішення зупинити розповсюдження внутрішньої реклами пристрою для нагрівання тютюнових виробів без їх згорання разом з тютюновими виробами « IQOS TOBACCO HEATING SYSTEM ORIGINALS DUO Тільки вперед Тільки разом Тільки IQOS....» (а.с. зворотній бік 71-72).

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 за № 667 (надалі - Положення, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно статті 1 Закону України "Про рекламу" №270/96-ВР встановлено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Частиною 1статті 6 Закону України "Про рекламу" №270/96-ВР передбачено, що мовою реклами є державна мова.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про рекламу" №270/96-ВР реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Відповідно частини другої статті 27 Закону України "Про рекламу" №270/96-ВР визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у недотриманні вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Згідно частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу" №270/96-ВР установлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 5 квітня 2007 року, № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин (надалі - Закон № 877).

Статтею 1 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною першою статті 4 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно частин 1, 2 статті 7 Закону №877 передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Як убачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області № 01-05/55 від 30 травня 2023 року та№ 01-05/56 від 30 травня 2023 року, позивач посилається зокрема на те, що дії відповідача при ухваленні рішень про накладення штрафних санкцій не відповідали законодавству, оскільки здійснювалися поза межами Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Натомість, у відзиві на позов відповідач стверджує про правомірність прийнятих рішень з огляду на те, що Закон України "Про рекламу" не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, а визначає засади рекламної діяльності, а саме: відносини, що виникають в процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Норми Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюються на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері реклами.

Отже, при вирішенні цієї справи, суд повинен встановити, чи поширюються на правовідносини у сфері контролю за дотриманням законодавства України про рекламу приписи Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (далі - Закон № 877).

Так, у ході розгляду справи судом встановлено що зі змісту постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17, вбачається, що предметом спору в ній уже було питання правомірності рішення Держспоживінспекції України від 21.09.2015р. за №0005 про накладення штрафу за порушення ст. 22 Закону України "Про рекламу", щодо зазначеного питання Верховним Судом сформовано такі висновки:

«Відповідно до преамбули Закону України №877-V він визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 2 цього Закону (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, від 01.01.2017) його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, предметом правового регулювання цього Закону є відносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Незважаючи на те, що іншими законами та підзаконними актами, що діяли раніше, було врегульовано наглядові та контрольні правовідносини, з дня набрання чинності Законом № 877-V саме він підлягає застосуванню як спеціальний.

Водночас, Закон 877-V у статті 2 передбачає коло правовідносин, на які його дія не поширюється. Зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Перелік наглядових та контрольних правовідносин, на які не поширюється дія Закону №877-V, є вичерпним.

Суд звертає увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу.

Водночас, Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини можуть бути врегульовані виключно законом (п. 4 ст. 1 Закону №877-V).

До того ж, Порядок № 693 регулює порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, а не відносини у сфері державного нагляду (контролю).».

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а отже ця практика,підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже, відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог Закону №877.

Враховуючи, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області контрольний захід проведений стосовно позивача у цих правовідносинах без застосування та без дотримання процедури проведення контрольного заходу, встановленої приписами Закону №877, такий контрольний захід не є правомірним, а тому, оскаржувані рішення, прийняті за результатами такого заходу, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд у його постанові від 22.06.2022р. у справі №810/3148/17, яка уже наводилася вище та підлягає застосуванню у цих правовідносинах у відповідності до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, у даних правовідносинах щодо встановлення судом порушення відповідачем процедури проведення контрольного заходу, встановленої Законом №877, судом враховується і відповідна судова практика Європейського Суду з прав людини, зокрема, викладена у п.71 рішення Рисовський проти України, де зазначений Суд доходить висновку, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74).

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що інші підстави щодо ухвалення спірних рішень, зокрема, щодо перевірки наявності чи відсутності фактів виявлених порушень не досліджуються судом, оскільки, за умови встановлення судом обставин не дотримання відповідачем вимог Закону №877, вказані факти уже не можуть вплинути на суть прийнятого у цій справі судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у відзиві на позов та доданими до нього копіями документів не доведено належними, достатніми і допустимими доказами правомірність і законність прийняття оспорюваних рішень з урахуванням встановлених судом обставин, аналізу вищенаведених чинних норм законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області№ 01-05/55 від 30.05.2023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області№ 01-05/56 про зупинення розповсюдження відповідної реклами є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 5368,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №141671 від 09.10.2023.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 5368,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, позивачем до позовної заяви було додано: договір про надання правничої допомоги № А1 від 10.06.2019, укладенийТОВ «АЛЛО»з АБ «Олександра Шевченка»; додаткова угода № 24 від 02.10.2023 до договору про надання правничої допомоги №А1 від 10.06.2019р, укладенаТОВ «АЛЛО»з АБ «Олександра Шевченка»; акт прийому-передачі виконаних послуг № 24 від 09.10.2023; платіжне доручення про оплату послуг професійної правничої допомоги №142970 від 09.10.2023р. в розмірі 5000 грн..

З Договору про надання правничої допомоги № А1 від 10.06.2019, вбачається, що його укладено між Адвокатським бюро «Олександра Шевченка», в особі керівника бюро Шевченко Олександра Аркадійовича (падалі - Виконавець), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО», в особі директора Лисенко Костянтина Петровича (далі -Замовник).

Пунктом 5.1 вказаного Договору, сторони передбачили, що детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Замовником Виконавцю гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного Договору, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору.

Відповідно додаткової угоди №24 від 02.10.2023 року розмір оплати за надані послуги встановлюється у розмірі 5000 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних послуг № 24 від 09.10.2023 виконавцем були виконані послуги.

Позивачем здійснені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 5000 грн, що вбачається із платіжного доручення про оплату послуг професійної правничої допомоги №142970 від 09.10.2023р.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19,20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №160/26268/23 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Тому, враховуючи наведені норми КАС України та зважаючи на наявність судових рішень у справах з подібним предметом спору, судом віднесено цю справу до категорії незначної складності.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, суд зазначає, що аналіз правових підстав та підготовка позовної заяви не потребували значної витрати часу.

Таким чином заявником не надано до суду належних та достатніх у розумінні статей 73,74 КАС України доказів, на підставі яких визначено обсяг правової допомоги у заявленому розмірі, що повинно враховуватись під час визначення обґрунтованого розміру гонорару.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, суд доходить висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Вказана сума у розмірі 3000,00 грн. є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» (код ЄДРПОУ 30012848, адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15-А) до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40309088, адреса: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, 24) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області № 01-05/55 від 30 травня 2023 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області № 01-05/56 від 30 травня 2023 року про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40309088, адреса: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Берегова, 24) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» (код ЄДРПОУ 30012848, адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15-А) сплачений судовий збір у сумі 5368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець