ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 рокуСправа №160/25849/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/25849/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 , оформленої рішенням від 31.07.2023 № 047250014638 та листом від 01.08.2023 № 0400-010304-8/115657; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати первинного звернення за таким призначенням з 27.08.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 27.08.2022 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак відповідачем не було призначено пенсію у зв`язку з тим, що період пільгового стажу позивача з 31.05.2005 по 02.04.2010 на ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» може бути врахований для призначення пенсії лише після здійснення комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових або вислугу років зустрічної перевірки первинних документів на вказаному підприємстві. Позивач 14.03.2023 року звернулась до відповідача із заявою про направлення її документів про пільговий стаж з 31.05.2005 по 02.04.2010 на розгляд до вищевказаної комісії для прийняття рішення про підтвердження вказаного періоду роботи для зарахування пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону. Також 21.04.2023 року позивач до відповідача направила заяву про вжиття заходів щодо проведення відповідної перевірки пільгової довідки та призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дати первинного звернення. 01.08.2023 року позивач отримала від відповідача лист щодо обрахунку пільгового стажу, в якому відповідачем не зараховано період роботи в ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» до пільгового стажу роботи. В подальшому позивач отримала від вказаного підприємства довідку № 5 від 09.08.2023 про підтвердження права на пільгову пенсію, яку 14.08.2023 року надала відповідачу разом з заявою про призначення пенсії, однак отримала рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернулась до суду з вказаною позовної заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/25849/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Заперечуючи проти позовних вимог, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач зазначає, що обрахований пільговий стаж позивача становить 20 років 7 місяців 18 днів. За довідкою від 01.08.2022 № 6 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, враховуючи акт, складений за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 09.06.2023 № 0400-011006-1/9462 пільговий стаж не підтверджено та відповідно не зараховано виходячи з наступного: з 31.05.2005 позивач прийнята в ливарний цех, машиністом крану по заливанню металу, відділ механіки; за період з 31.05.2005 по 02.04.2010 , з 06.10.2006 по 27.07.2008 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Актом встановлена відповідність даних довідки первинним документам та засвідчено наступне: з 06.10.2006 по 27.07.2008 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років; за даними табелів обліку робочого часу за період з 31.05.2005 по 02.04.2010 - були відволікання від пільгової роботи (простої), які виключені підприємством з пільгового стажу при складанні довідки. Звертає увагу, що довідка від 01.08.2022 № 6 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та довідка від 09.08.2023 № 5 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за змістом є ідентичними. Вказує, що розділом V Постанови №202 професія машиніст кранів металургійного виробництва віднесена до переліку робіт і професій, що дають право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону №1058, однак за умови зайнятості протягом повного робочого дня та терміном відпрацювання не менше 25 років. Однак, в періоді з 31.05.2005 по 02.04.2010 роботи позивача у встановленому чинним законодавством порядку не підтверджена зайнятість протягом повного робочого дня у ливарному цеху, машиністом крану по заливанню металу, відділ механіки. Отже, Головним управлінням правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача період з 31.05.2005 по 02.04.2010.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням про результати розгляду заяви №10 від 11.08.2022 року Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підтверджено період роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.11.1999 року по 25.05.2005 року для зарахування до пільгового стажу відповідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.08.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято 01.09.2022 року два рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Так, у рішенні від 01.09.2022 року № 047250014638 (№17943/03-16 від 01.09.2022 року), яким відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, зазначено, що вік заявника 41 рік, 5 місяців, страховий стаж особи становить 36 років 11 місяців 25 днів, пільговий стаж особи становить 12 років 2 місяці 24 дні. До пільгового періоду не зараховано період з 31.05.2005 по 02.04.2010 в ПАТ Нікопольський ремонтний завод, оскільки відповідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженому постановою № 18-1 від 10.11.2006 р. у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на підставі заяви заявника про підтвердження стажу роботи до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Також в другому рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.09.2022 року № 047250014638 (№18045/03-16 від 02.09.2022 року) зазначено, що до пільгового періоду не зараховано з 31.05.2005 по 02.04.2010 в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод», оскільки згідно Постанови № 637 від 12.08.1993 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» у довідці має бути вказано: період роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документ за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Оскільки у пільговій довідці № 6 від 01.08.2022 відсутній пункт необхідно провести зустрічну перевірку первинних документів. Після проведення зустрічної перевірки первинних документів пільговий стаж буде переглянуто.

14.03.2023 року позивач звернулась до відповідача з заявою до якої додала довідку про підтвердження пільгового стажу №6 від 01.08.2022 року ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод».

У довідці №6 від 01.08.2022 року вказано, що позивач працювала повний робочий день у ливарному цеху з 31.05.2005 року по 02.04.2010 року та виконувала роботи машиніста крану, зайнятого на гарячих ділянках робіт за посадою машиніст крану по заливанню металу, що передбачено списком №1 розділом 11 підрозділом 5 позиція 11.5а. Підстава: стаття 114 п.3 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування». Підстава видачі довідки: особова справа, штатний розклад, контрольні табеля, результати атестації (наказ №11-1 від 03.12.2001 року, №180 від 18.10.2005 року).

04.04.2023 року відповідачем надано відповідь на заяву від 14.03.2023 року, якою повідомлено, що надана довідка підлягає перевірці зазначених в ній даних первинними документами. Після проведення перевірки можливо буде повернутися до вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах.

21.04.2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про вжиття заходів щодо підтвердження пільгового стажу з 31.05.2005 по 02.04.2010 на ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» та призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону №1058 з дати первинної заяви.

26.05.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 24401-18148/Щ-01/8-0400/23 повідомлено, що до заяви про призначення пенсії було надано пільгову довідку від 01.08.2022 №6 за період з 31.05.2005 по 02.04.2010, яку видано приватним акціонерним товариством Нікопольський ремонтний завод. Згідно частини 3 статті 44 Закону № 1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Зазначену довідку, з метою підтвердження відповідності відображеної в ній інформації первинним документам, було направлено до управління контрольно-перевірочної роботи. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було розглянуто заяву від 27.08.2022 та прийнято рішення за №047250014638 від 01.09.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно статті 114 Закону №1058 через відсутність необхідного пільгового стажу. Проведення перевірки пільгової довідки від 01.08.2022 №6 заплановано на червень 2023 року.

09.06.2023 року відповідачем складено акт № 0400-011006-1/9462 за результатами якого проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.08.2022 №6 на ім`я ОСОБА_1 для призначення (перерахунку) пенсії виданої Приватним акціонерним товариством «Нікопольський ремонтний завод».

Перевіркою встановлено, що позивач, в період з 31.05.2005 по 02.04.2010 дійсно працювала повний робочий день в Приватному акціонерному товаристві «Нікопольський ремонтний завод». Згідно наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці №11-1 від 03.12.2001 року , №180 від 18.10.2005 року робочі місця машиніста крану по заливанню металу №13112,67113 атестовано по списку №1. За даними табелів обліку робочого часу у позивача за період, що підлягав перевірці були відволікання від пільгової роботи (простої), які виключені підприємством з пільгового стажу при складанні довідки. Розбіжностей між первинними документами та даними, заявленими в довідці не встановлено.

31.07.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення №047250014638 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік заявниці 41 рік 5 місяців. Після проведення зустрічної перевірки на підприємствах ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» та АТ «Нікопольский завод феросплавів» пільговий стаж було перераховано. Страховий стаж особи складає 25 років 3 місяці 25 днів, пільговий стаж професії за пост. 202 (25) 17 років 8 місяців 8 днів, робота за Списком №1 4 роки 6 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

01.08.2023 року листом № 0400-010304-8/115657 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що за результатами проведеної перевірки складено акт № 0400-011006-1/9462 від 09.06.2023, згідно якого довідка за № 6 від 01.08.2022 видана без розбіжностей між первинними документами та даними, відображеними в ній. За попереднім розрахунком пільговий стаж позивача складає 20 років 7 місяців 18днів, а саме: з 01.09.1996 по 01.07.1999 - навчання за фахом, з 04.11.1999 по 25.05.2005 - підтверджено комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, з 07.04.2010 по 30.06.2022 - підтверджений довідкою від 30.06.2022 № 261, яка видана АТ Нікопольський завод феросплавів, що не достатньо для призначення пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону №1058.

14.08.2023 року позивач з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023 року, виданої ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній знову звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону з дати первинної заяви.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-010304-8/115657 від 20.09.2023 року було надано відповідь на заяву позивача від 14.08.2023 року, в якій зазначено, що до заяви про призначення пенсії позивачем було надано пільгову довідку від 01.08.2022 № 6 за період з 31.05.2005 по 02.04.2010, яку видано приватним товариством «Нікопольський ремонтний завод». За результатами проведеної перевірки складено акт № 0400-011006-1/9462 від 09.06.2023, в якому зазначено відповідність даних довідки первинним документ. З огляду на зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заява про призначення пенсії від 27.08.2022. Страховий стаж особи складає 25 років 3 місяці 25 днів, пільговий стаж професії за пост. 202 (25) 17 років 8 місяців 8 днів, робота за Списком №1 4 роки 6 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Враховуючи зазначене, прийнято рішення №047250014638 від 31.07.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно статті 114 Закону №1058. Додатково повідомлено, пільгова довідка від 09.08.2023 №5, що надана до звернення, в матеріалах пенсійної справи відсутня та до органу Пенсійного фонду не надавалась.

Позивач, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за пунктом 3 статті 114 Закону №1058 протиправними, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХУ Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах незалежно від віку за частиною 3 статті 114 Закону № 1058-ІV, є належність професії, посади - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 04.11.1999 року вбачається наступна інформація про працю позивача у спірний період:

запис №7 від 31.05.2005 року прийнята в ливарний цех машиністом крану по заливанню металу 5 розряду в ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод», на підставі наказу №50 від 30.05.2005 року;

запис №8 від 02.04.2010 року - звільнена з заводу відповідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, на підставі наказу №21 від 02.04.2010 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу не враховано до пільгового стажу роботи, який дає право для призначення пенсії згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», окремі періоди роботи, дані про які наявні в трудовій книжці позивача.

В свою чергу, з метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада;характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі - Постанова № 202).

Згідно розділу V «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів)» Постанови № 202 право на таку пенсію мають машиністи кранів металургійного виробництва.

Отже, право на пенсію за частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають машиністи кранів металургійного виробництва за умови занятості повний робочий день терміном не менше 25 років.

При цьому, позивачем було надано довідку, яка видана ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» №6 від 01.08.2022 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, з якої вбачається, що позивач у період з 31.05.2005 року по 02.04.2010 року працювала повний робочий день на посаді машиніст крану по заливанню металу та виконувала роботи машиніст крану, які зайняті на гарячих ділянках робіт, зазначено позицію 11.5а, що передбачено Списком 1 розділом 11 підрозділом 5.

З наданого відповідачем наказу №11-1 від 03.12.2001 року ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод" вбачається затвердження підприємством нормативних документів про результати атестації робочих місць. Відповідно переліку робочих місць, виробництв робіт, професій і посад працівників заводу, яким підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за списками №1 та №2 за результатами проведеної у 1999 році атестації робочих місць за умова праці, передбачено зокрема посади за списком №1 в ливарному цеху машиністів кранів зайнятих на гарячих ділянках робіт, машиніст крану, машиніст крану по заливанню металу, що відноситься до списку №1 розділ 11 підрозділ 5.

З наданого відповідачем наказу №180 від 18.10.2005 року "Про затвердження переліків робочих місць працівників ЗАТ "Нікопольський ремонтний завод", вбачається, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та №2 виробництв, робіт, професій і посад працівників, на пільгове пенсійне забезпечення по Списках №1 і №2 за результатами проведеної в 2005 році атестації її санітарно-гігієнічній оцінці робочих місць за умовами праці по ЗАТ «НРЗ», яким передбачено зокрема посади за списком №1 в ливарному цеху відділу механіка кранового господарства машиністів кранів зайнятих на гарячих ділянках робіт, машиніст крану, машиніст крану по заливанню металу, що відноситься до списку №1 розділ 11 пункт 11.5а.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2023 року відповідачем проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.08.2022 №6 на ім`я ОСОБА_1 для призначення (перерахунку) пенсії виданої Приватним акціонерним товариством «Нікопольський ремонтний завод», за результатами якої розбіжностей між первинними документами та даними, заявленими в довідці не встановлено.

За результатом перевірки, відповідачем складено акт № 0400-011006-1/9462, яким підтверджено віднесення посади позивача у спірний період до списку №1.

Отже на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 31.07.2023 року та направлення повідомлення від 01.08.2023 року у відповідача були відсутні жодні додаткові документи які б підтверджували пільгових стаж позивача передбачений частиною 3 статті 114 Закону №1058 та надавали б право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, надана позивачем 14.08.2023 року з заявою про призначення пільгової пенсії довідка №5 від 09.08.2023 року підтверджує, що позивач працювала повний робочий день у період з 31.05.2005 року по 02.04.2010 року на посаді машиніст крану по заливанню металу та виконувала роботи машиніста крану, які зайняті на гарячих ділянках, та як вказано підставу ст. 114 п. 3 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування 1058-IV від 09.07.2003 р. та постанова 202 від 31.03.1994 року.

Однак, відповідна довідка залишилися поза увагою відповідача, який не надавши їй жодної правової оцінки, повідомив листом від 20.09.2023 № 457-36098/Щ-01/8-0400/23 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зауважує, що відмовляючи в задоволенні заяви позивача, відповідач повинен був навести обґрунтування відсутності підстав для призначення позивачу пенсії та причини неврахування довідки №5 від 09.08.2023 року.

Однак, досліджуючи зміст вказаної відмови відповідача, судом встановлено, що відповідач ніяким чином не обґрунтував підстави для відмови в задоволенні заяви позивача, а лише обмежився викладом обставин її звернення з відповідною заявою та посиланням рішення від 31.07.2023 року №047250014638 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке було прийняте до подачі позивачем заяви від 14.08.2023 року разом з довідкою №5 від 09.08.2023 року.

Натомість, суд зазначає, що позивачем оскаржуються протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії, оформленої рішенням від 31.07.2023 № 047250014638 та листом від 01.08.2023 № 0400-010304-8/115657.

Отже суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії, оформленої рішенням від 31.07.2023 № 047250014638 та листом від 01.08.2023 № 0400-010304-8/115657, оскільки, як свідчать матеріали справи, які були надані суду самим позивачем, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії без врахування довідки №5 від 09.08.2023 року, на яку позивач посилається у позовній заяві, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою захисту порушеного права позивача, шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленої листом від 20.09.2023 № 457-36098/Щ-01/8-0400/23 ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати первинного звернення за таким призначенням з 27.08.2022 року, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями. Зокрема, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2023 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При повторному розгляді заяви позивача необхідним є надання оцінки довідці від 09.08.2023 року №5.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2147,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 04.10.2023 року.

Отже, судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській област, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 20.09.2023 року № 457-36098/Щ-01/8-0400/23, ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2023 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням довідки №5 від 09.08.2023 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська