ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/22637/23 пров. № А/857/25836/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, ухвалене суддею Сорокою Ю.Ю. у м.Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 140/22637/23 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205100/2023/000145 від 09.06.2023.

28 листопада 2023 року Волинський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 червня 2023 року № UA205100/2023/000145.

Стягнув на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 2684 гривні 00 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 3500 гривень 00 копійок.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на митну преференцію у вигляді звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість під час імпорту електрогенеруючих установок, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 року «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита».

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що відповідно доЗакону України від 13 грудня 2022 року № 2837-IX«Про внесення зміни до розділу ХХІПрикінцеві та перехідні положенняМитного кодексу України»,щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України(набрав чинності 04 січня 2023 року), пільги щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу підприємствами або громадянами, у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що класифікуються за такими кодами згідно зУКТ ЗЕД8502, діяли лише до 01 травня 2023 року.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 09 червня 2023 року декларант ОСОБА_2 в інтересах позивачки подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA205100004245U8, з метою митного оформлення в режимі імпорту товарів:

1) Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 75 кВ/А, але не більше як 375 Кв/А: генератор дизельний GenPower GNT 175 ОТО SK, новий - 1 шт, максимальна потужність 175 Кв/А, напруга 220/400В, частота 50 Гц., генератор дизельний GenPower GNT 235 ОТО SK, новий - 1 шт, максимальна потужність 235 Кв/А, напруга 220/400В, частота 50 Гц., генератор дизельний GenPower GNT 350 ОТО SK, нові - 2 шт, максимальна потужність 350 Кв/А, напруга 220/400В, частота 50 Гц.

2) Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 375 Кв/А: Генератор дизельний GenPower GNT 410 ОТО SK, нові - 2 шт, максимальна потужність 410 Кв/А, напруга 220/400В, частота 50 Гц

У графі 33 декларант задекларовав кодУКТ ЗЕДтовару № 1 - 85021200 та товару № 2 - 85021320, а в графі 36 - преференцію за кодом203,щодо звільнення товару від сплати ввізного мита та ПДВ.

09 червня 2023 року відповідач прийняв картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA205100/2023/000145 у зв`язку із неможливістю застосування звільнення від сплати митних платежів за кодом203. Постановою КМУ № 501 відновлено дію Постанови КМУ № 1340, але задекларовані товари за назвою та кодом, згідно зУКТЗЕД,не відповідають переліку товарів, затвердженому Постановою КМУ № 1340.

Вказану картку відмови позивач оскаржив до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За приписами частин першої, другоїстатті 256 МК України,відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно з частиною десятоюстатті 264 МК України,відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною одинадцятою названої статті передбачено, що митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбаченихстаттею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Частиною 12статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Відповідач відмовив у прийнятті митної декларації через відсутність усіх відомостей (реквізитів) у митній декларації, а саме відомостей про нарахування митних платежів.

Відповідно до пункту 9-15 розділу ХХІ МК України, яким доповнено кодекс, згідно із Законом№1999-IX від 25.01.2022, тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від сплати ввізного мита товари (у тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, яким доповнено кодекс, згідно із Законом№ 466-IX від 16.01.2020, тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі у володіння і користування транспортних засобів товарних позицій 8702 та 8703 згідно зУКТ ЗЕДдля осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України, запереліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки).

Загальновідомо, що карантин, який встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 розпочався з 19.12.2020 року та закінчився 01.07.2023 року.

На виконання наведених правових норм Кабінет Міністрів України постановою від 20 березня 2020 року № 224 (далі - постаново № 224) затвердив Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита.

У цьому переліку є електрогенераторні установки, згідно зУКТ ЗЕД8502.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1340, на яку відповідач посилається в картці відмови, внесено зміни до постанови № 224, згідно із якими позицію 8504 «Трансформатори (крім товарів цивільної авіації) замінено на позицію 8504 Трансформатори (крім товарів цивільної авіації), інвертори та доповнено постанову іншими позиціями.

Отже, вказані зміни не стосуються товарної позиції, згідно зУКТ ЗЕД8502 «Електрогенераторні установки»

Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX«ПроМитний тариф України»(набрав чинності 01 січня 2023 року) встановленомитний тариф України(групи 01-49; групи 50-97), зокрема, до товарної позиції 8502«Електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі»включено електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) потужністю понад 75 кВ·А, але не більш як 375 кВ·А, інші (код згідно зУКТ ЗЕД8502120090); ставка митаповна, пільгова 5%.

Законом № 2837-IX(чинний з 03 січня 2023 року)розділ XXI МК Українидоповнено пунктом 9-21 такого змісту: «Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України«Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України«Про затвердження Указу Президента України«Про введення воєнного стану в Україні»від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більше ніж до 1 травня 2023 року, звільняються від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу підприємствами або громадянами, у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що класифікуються за такими кодами згідно зУКТ ЗЕД, зокрема, 8502 (електрогенераторні установки).

ТакожЗаконом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX«Про внесення змін доПодаткового кодексу Українита інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України(набрав чинності 03 січня 2023 року) підрозділ 2 розділіПерехідні положенняПК Українидоповнено пунктом 87 такого змісту:«Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України«Про введення воєнного стану в Україні»від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України«Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні»від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 травня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення, переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9-21 розділу XXIПрикінцеві та перехідні положенняМитного кодексу України.

Отже, із аналізу наведених вище правових норм видно, що до 03 січня 2023 року діяли правові норми, які звільняли від оподаткування, під час дії карантину, ввізним митом і податком на додану вартість, операції, щодо ввезення на митну територію України електрогенераторних установок, згідно зУКТ ЗЕД8502.

З 03 січня 2023 року по 01 травня 2023 року паралельно діяли дві правові норми МК України (п. 9-15 і 9-21 розділ XXI МК України), які звільняли від сплати ввізного митна і дві правові норми ПК України (п. 71 і 87 підрозділу 2 розділіПерехідні положенняПК України), які звільняли від сплати податку на додану вартість операції, щодо ввезення на митну територію України електрогенераторних установок, згідно зУКТ ЗЕД8502, під час дії карантину та воєнного стану.

Після 01 травня 2023 року правова норма ПК України (п. 87 підрозділу 2 розділіПерехідні положенняПК України) та правова норма МК України (п. 9-21 розділ XXI МК України), щодо звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, на період воєнного стану, операцій, щодо ввезення на митну територію України електрогенераторних установок, вичерпали свою дію, а правова норма ПК України (п. 71 підрозділу 2 розділіПерехідні положенняПК України) та правова норма МК України (п. 9-15 розділ XXI МК України), щодо звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, на період карантину, операцій, щодо ввезення на митну територію України електрогенераторних установок, залишились чинними до 01.07.2023 року, коли карантин скасований.

Поряд із цим чинною є постанова № 224, яка визначала перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, зокрема, електрогенераторні установки, згідно зУКТ ЗЕД8502.

Апеляційний суд встановив, що позивачка подала до митного оформлення електрогенераторні установки, згідно зУКТ ЗЕД8502, 09 червня 2023 року.

Отже, на думку апеляційного суду, позивачка правомірно скористалася податковою пільгою щодо розмитнення електрогенераторних установок, згідно зУКТ ЗЕД8502.

Тому, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205100/2023/000145 від 09.06.2023 року є протиправною і її необхідно скасувати.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, то апеляційний суд зазначає наступне.

Як передбачено частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Апеляційний суд встановив те, що вартість правничих послуг, які надав адвокат у суді першої інстанції становить 7000 грн.

Згідно із детальним описом виконаних робіт від 18.09.2023 року, адвокат надав позивачу у суді першої інстанції такі послуги: консультація (1 год), укладення договору (1 год), аналіз наданих документів і судової практики (3 год), оформлення позовної заяви (4 год.), аналіз відзиву (2,5 год), складання відповіді на відзив (4 год.), підготовка детального опису робіт (0,5 год.).

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 27 липня 2023 року № 97/1, рахунок від 23 серпня 2023 року № 5 на суму 7000,00 грн, акт виконаних робіт від 18 вересня 2023 року № 1, детальний опис робіт (наданих послуг) від 18 вересня 2023 року, платіжну інструкцію від 23 серпня 2023 року № 59 про сплату послуг, у тому числі, згідно з рахунком від 23 серпня 2023 року № 5.

Враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг (відповідь на відзив дублює доводи позову, а за змістом детального опису на підготовку відповіді на відзив затрачено 4 год, тобто стільки ж як і на підготовку позовної заяви), виходячи із принципів обґрунтованості їх розміру, зважаючи на зазначення в детальному описі наданих послуг окремих дій, які не є видами правової допомоги, заперечення відповідача щодо обґрунтованості розміру правничої допомоги, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08 лютого 2024 року відповідач подав клопотання щодо зменшення розміру витрат позивача на правову допомогу адвоката в суді першої інстанції, у якому вказав, що сума 7000 грн. є неспівмірною із складністю справи.

Проаналізувавши суть спору, складність справи, час затрачений адвокатом на надання послуг та суму понесених судових витрат на правову допомогу, апеляційний суд зазначає, що сума 3500 грн., до якої суд першої інстанції зменшив розмір витрат на правову допомогу, є співмірною із складністю справи та об`ємом правової роботи адвоката.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині судових витрат.

Враховуючи те, що апеляційний суд прийшов до висновку про те, що рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, новий розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року в справі № 140/22637/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді О. І. Довга Р. М. Шавель Постанова складена 14.02.2024 року