ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року справа №360/984/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 р. у справі № 360/984/23 (головуючий І інстанції С.В. Кисіль) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Житомирській області щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік, 08 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 21 липня 2023 року;

- зобов`язати ГУ НП в Житомирській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані 30 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 рік, 08 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015, 2016, 2022 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 21 липня 2023 року.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустки: щорічну чергову оплачувану відпустку за 2022 рік у кількості 30 діб, додаткову оплачувану відпустку за 2022 рік у кількості 8 діб, додаткову відпустку зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2015 рік у кількості 14 діб та додаткову відпустку зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2022 рік у кількості 14 діб. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 30 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2022 рік, 8 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2022 рік, 14 діб додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2015 рік та 14 діб додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2022 рік. У задоволення інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове, яким відмовити в частині задоволених позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до вимог Закону №580-VІІІ та Порядку №260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року.

Додаткова відпустка із збереженням заробітної плати учаснику бойових дій не є щорічною відпусткою. Вказана відпустка надається за конкретний календарний рік зі збереженням заробітної плати; не переноситься та не продовжується у разі тимчасової непрацездатності працівника; не надається за минулий рік та не може бути поділена на частини. Право на неї працівник може реалізувати протягом календарного року, конкретний період та черговість її надання визначаються за погодженням між працівником і роботодавцем.

У разі не використання додаткової відпустки працівником у поточному році, який мав право на її отримання, додаткова відпустка не підлягає грошовій компенсації при звільненні.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій.

У період з 07 листопада 2015 року по 13 вересня 2022 року ОСОБА_1 проходила службу в ГУ НП в Луганській області, з 14 вересня 2022 року по 21 липня 2023 року - в ГУ НП в Житомирській області, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій від 06 листопада 2015 року серії НОМЕР_2 , виданим Головним управлінням МВС України у Луганській області, дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06 листопада 2015 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 01 жовтня 2016 року, виданим Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, витягом з наказу ГУ НП в Луганській області від 07 листопада 2015 року № 1о/с, витягом з наказу ГУ НП в Луганській області від 12 вересня 2022 року № 341о/с, витягом з наказу ГУ НП в Житомирській області від 16 вересня 2022 року №490о/с, витягом з наказу ГУ НП в Житомирській області від 21 липня 2023 року № 351о/с, довідкою ГУ НП в Луганській області від 04 вересня 2023 року №1630/111/19-2023 про проходження служби, довідкою ГУ НП в Житомирській області від 11 вересня 2023 року № 2748/12/02-2023 про проходження служби.

Відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Луганській області від 12 вересня 2022 року № 341о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5), старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Луганській області переведено для подальшого проходження служби за пунктами 8, 9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» до ГУ НП в Житомирській області з 14 вересня 2022 року, установивши розмір премії за вересень 2022 року 64,641 %. Щорічну чергову оплачувану відпустку за 2022 рік не використала. Додаткову оплачувану відпустку за 2022 рік не використала. Додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення як учасник бойових дій за 2022 рік не використала.

Відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Житомирській області від 21 липня 2023 року № 351о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_5), старшого слідчого в особо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ НП в Житомирській області звільнено за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з 21 липня 2023 року, з виплатою компенсації за 19 діб невикористаної відпустки за 2023 рік. Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги складає 13 років 11 місяців 18 днів. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 13 років 11 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні - 19 роки 08 місяців 20 днів.

Згідно з довідкою Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Луганській області від 04 вересня 2023 року № 1630/111/19-2023 позивачу за 2022 рік не надавалась основна (у кількості 30 діб) та додаткова (у кількості 8 діб) відпустка. Надавалась додаткова відпустка зі збереженням грошового забезпечення (заробітної плати) як учаснику бойових дій у кількості 14 діб за 2016 рік, відпустки за 2015, 2022 роки не надавались.

Відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Луганській області від 29 вересня 2016 року № 673о/с «Про надання відпусток особовому складу Сєвєродонецького відділу поліції ГУ НП» згідно з пункту 2 статті 16 Закону України «Про відпустки», пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 77-2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», надано додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення, як учаснику бойових дій за 2016 рік старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , слідчому Сєвєродонецького відділу поліції ГУ НП в Луганській області у кількості 14 діб, з 26 вересня 2016 року по 09 жовтня 2016 року, без виїзду за межі Луганської області.

Відповідно до витягу з наказу ГУ НП в Луганській області від 27 жовтня 2016 року № 733о/с «По особовому складу» внесені зміни в облікові документи: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_6), слідчого Сєвєродонецького відділу поліції в подальшому вважати за прізвищем ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Житомирській області від 08 вересня 2023 року № 2742/12/01-2023 та листом Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Житомирській області від 16 серпня 2023 року № М-225/12/01-2023 за період з 14 вересня 2022 року по 21 липня 2023 року позивач має невикористані відпустки: за 2022 рік - 30 діб, щорічна основна - не використана, 8 діб додаткова за стаж служби в поліції - не використана, 14 діб додаткова як учасник бойових дій - не використана; за 2023 рік - щорічну основну та додаткову за стаж служби в поліції не використовувала, що становить 19 діб, 14 діб додаткова як учасник бойових дій - не використана. Виплата компенсації за невикористані відпустки у минулих роках не передбачена законодавством.

Згідно з довідкою Управління фінансового забезпечення ГУ НП в Житомирській області від 06 вересня 2023 року № 1086/29/02-2023 у липні 2023 року ОСОБА_1 при звільнені зі служби в поліції 21 липня 2023 року пропорційно відпрацьованому часу нараховано: посадовий оклад - 1829,03 грн (із розрахунку місячного розміру 2700,00 грн); оклад за спеціальним званням - 1219,35 грн (із розрахунку місячного розміру 1350,00 грн); надбавка за стаж служби в поліції - 914,52 грн (із розрахунку місячного розміру 1350,00 грн); надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 1981,45 грн (із розрахунку місячного розміру 2925,00 грн); премія - 13437,81 грн (із розрахунку місячного розміру 19836,77 грн); доплата за роботу в нічний час - 32,22 грн; компенсація за невикористану відпустку - 18120,78 грн. Загальна сума нарахованого грошового забезпечення за липень 2023 року склала 19414,38 грн. Компенсація за невикористану відпустку становила 18120,78 грн. Також виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 93092,90 грн.

Відповідачем до матеріалів справи також надано довідки про ймовірний розрахунок грошової компенсації позивачу за невикористані дні щорічної основної та додаткової за стаж служби в поліції за 2022 рік та за невикористані дні відпустки учасника бойових дій за 2015, 2016, 2022 роки, а саме: згідно з довідкою від 06 вересня 2023 року № 1085/29/02-2023 розмір можливої компенсації за 38 діб невикористаної щорічної відпустки становить 36241,71 грн; згідно з довідкою від 06 вересня 2023 року № 1087/29/02-2023 розмір можливої компенсації за невикористану у 2015, 2016, 2022 роках додаткову відпустку як учасника бойових дій становить 40056,66 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

До спірних правовідносин необхідно застосувати Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР), Закон України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ), Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок №260).

Закон № 504/96ВР установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно зі статтею 4 Закону № 504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР встановлено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону № 504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.

За приписами пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Частиною першою статті 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки (частина друга статті 92 Закону № 580-VIII).

Статтею 93 Закону № 580-VIII визначено порядок обчислення тривалості відпусток поліцейських, зокрема:

- тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються (частина перша);

- тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки (частина друга);

- за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів (частина третя);

- тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби (частина четверта);

- відпустка тривалістю менше 10 діб за бажанням особи рядового або керівного складу може бути надана одночасно з черговою відпусткою в наступному році (частина п`ята);

- чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року (частина сьома);

- поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку (частина восьма);

- поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року (частина дев`ята);

- за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону (частина десята);

- відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік (частина одинадцята).

Частинами першою та другою статті 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Положення Порядку № 260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

З вищевикладеного слідує, що правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII, зокрема до яких, поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 № 8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону № 580-VIII і Порядку № 260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд дійшов висновку, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону № 504/96-ВР.

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону № 504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 січня 2021 року в справі № 160/10875/19, від 31 березня 2021 року в справі №320/3843/20.

З наведених підстав суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача, що за спеціальним законодавством, якими є Закон № 580-VIII та Порядок №260, поліцейські мають право на отримання виключно компенсацію за невикористану в році звільнення зі служби відпустку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій з 06 листопада 2015 року. Позивачем у 2015 році не використано додаткову відпустку учасникам бойових дій у кількості 14 календарних днів, 2022 році не використано додаткову відпустку учасникам бойових дій у кількості 14 календарних днів, у 2022 році основну відпустку у кількості 30 діб та додаткову відпустку у кількості 8 діб.

Однак, всупереч положень статті 24 Закону № 504/96-ВР та статті 83 КЗпП України, відповідач при звільненні позивача зі служби в поліції не нарахував та не сплатив останньому компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, як основної, так і додаткових.

Крім того, відповідач не спростовує наявність у позивача днів невикористаної відпустки.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 30.04.2013 у справі «Тимошенко проти України» (заява № 49872/11) вказав на необхідності дотримання принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 р. у справі №360/984/23 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 р. у справі №360/984/23 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко