ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 рокусправа № 380/11505/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС 3000» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС 3000» (адреса:04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1, ЄДРПОУ 44777860, далі позивач) до Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд.1, ЄДРПОУ 43971343, далі відповідач), у якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900179/2 від 17.11.2022;

-визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює №UA209170/2022/002151.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товарів подав до Львівської митниці митну декларацію, в якій було зазначено ціну товару, та визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900179/2 від 17.11.2022, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з підстав ненадання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених частинами другою четвертою Митного кодексу України (далі - МК України). Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 МК України декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

При цьому зазначив, що безпідставним є посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на ненадання ними договору на перевезення, рахунку на оплату транспортних витрат. На вимогу митного органу у порядку ст. 53 МКУ, декларантом було подано рахунок про оплату транспортних витрат та договір про перевезення про що свідчить перелік наданих до митного органу додаткових документів у Рішенні. Отже, відповідачу загалом була надана Калькуляція транспортних витрат № 165555 від 08.11.2022, рахунок про оплату транспортних витрат № 337 від 18.1 1.2022 у яких зазначено, що транспортно-експедиційні послуги за територією України м. Гамбург Німеччина - ПП Ягодин, мають вартість 60000 грн без ПДВ.

Окрім того зазначив, що безпідставним є посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на те, що у п. 4.1 р. 4 Контракту «Умови поставки» зазначено, що товар ввозиться на територію України на умовах «Інкотермс» в редакції 2010, проте, конкретні умови поставки не зазначено. Конкретні умови поставки були зазначені у Специфікації № 1 від 14.10.2022 та в Рахунку-фактурі (інвойс) № 550382 від 02.11.2022. Так у Специфікації № 1 у п. З Умови поставки вказано, що умови поставки FCA Гамбург, Німеччина. Пункти 4,6 Специфікації № 1 встановлюють, що місце постачання/ відвантаження товару Гамбург, Німеччина; відвантаження товару: листопад 2022 року. У Рахунку-фактурі (інвойс) № 550382 від 02.11.2022 також зазначено, що умови постачання товару: FCA Гамбург.

Щодо доводів відповідача про те, що у п. 2.2 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включено до ціни товару, проте, відомості щодо перелічених витрат відсутні у товаросупровідних документах. Згідно з пп. б п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати, понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами. Та оскільки у п. 2.2 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включено до ціни товару, то вона не відображається у товаросупровідних документах і не додається для визначення митної вартості ціни.

Щодо доводів відповдіача про те, що відсутні зміни до Контракту, якими орієнтована сума Контракту була збільшена з 49000$ США до 71310 $ США та кількість товару з 10102 кг до 21404 кг. Зазначає, що у р. 2 Контракту «Ціна» п. 2.3 зазначено орієнтовну суму Контракту - 49000$ США та у п. 1 зазначена кількість товару - 10102 кг. Вищезазначена кількість зеленої кави була змінена Специфікацією № 1 до Контракту від 14.10.2022 в якій була зазначена нова загальна кількість товару - 21404 кг та нова орієнтована сума Контракту - 71310 $ США. Питання зміни умов договору регулюються нормами ЦК України (статті 651 - 654) та ГК України (стаття 188). Так, стаття 654 ЦК України встановлює, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. З огляду на це сторони можуть змінювати умови договору, шляхом вчинення правочину в такій самій формі, що й Контракт. У той же час, законодавство не містять окремих вимог щодо назви чи способу оформлення документа про зміну умов договору. У законодавстві також відсутні примірні або рекомендовані форми правочинів про зміну умов договору. Також Контракт не містить окремих вимог щодо зміни кількості зеленої кави та орієнтованої суми Контракту Отже, зміст та назва документа, яким сторони Контракту можуть змінити вагу зеленої кави та орієнтовну суму Контракту визначається сторонами самостійно. Таким чином, сторони Контракту правомірно змінити кількість товару та орієнтовану суму Контракту шляхом підписання Специфікації № 1 від 14.10.2022. Отже, висновок відповідача що відсутні змін до Контракту, якими орієнтована сума Контракту була збільшена з 49000$ США до 71310 $ США та кількість товару з 10102 кг до 21404 кг не відповідає дійсності.

Звертає увагу на те, що у р. 2 Контракту «Ціна», п. 2.3 зазначена орієнтована сума Контракту. Як свідчить додаткова угода № 2 від 14.10.2022 сума Контракту залежить насамперед від котирування цини на зелену каву на біржі. Враховуючи це сума Контракту може збільшуватись або зменшуватись від незалежних від сторін Контракту обставин.

Вважає, що митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту. Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Зазначена позиція корелює з Постановою Верховного Суду від 13.01.2022 по справі №1.380.2019.005307 та Постановою від 29.06.2022 по справі№ 1.380.2019.001524.

Відповідач у Рішенні не вказав які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові. Крім цього, відповідно до ч. 7 ст 54 МКУ розрахована Декларантом митна вартість наділена презумпцією правильності. Враховуючи наведене вище, вважає, що Рішення щодо коригування митної вартості та Картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню. У Рішенні зазначено що для коригування митної вартості застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості для т.2 слугувала МД від 09.09.2022р. № UA209140/2022/93755 де митна вартість такого товару становить 5.78 дол. США за кг. Звертає увагу на те, що у інформаційному листі щодо формування ціни №15/1'1 від 16.11.2022, який зазначений у Рішенні, було наведені декларації Львівської митниці (UA209170) в яких вартість кави Ethiopia Djimmah GR.5 була менше 5.78 дол США за кг. Відповідач при проведенні консультації та керуванні митної вартості не врахував вищезазначену інформацію та були порушені ст. 59-64 МКУ. З огляду на вищенаведене, прсить позов задоволити у повному обсязі.

16.10.2023 позивачем подано пояснення на відзив. Вказує ,що викладені у відзиві на позов обставини не є підставою для відмови у його задоволенні. Декларант надав митниці документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, виконуючи приписи ч.3 ст.53 МК України. У митниці не було підстав вимагати додаткові документи, окрім рахунку на оплату транспортних витрат та договору на перевезення товару. Митниця у відзиві не спростувала твердження декларанта про порушення нею ст.54, 59-64 МК України.

Заперечення відповідача:

Відповідач подав відзив, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості від 17.11.2022 №UA209000/2022/900179/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 11.11.2022 № 22UA209170090326U7), виносилось на товар: № 1. Кава арабіка,Ethiopia Djimmah Grade 5, несмажена, з кофеїном, зелена в зернах. Не призначено для роздрібної торгівлі, призначено для подальшої промислової переробки, 100% натуральний, без ГМО. Загальна кількість мішків 167 шт. по 60 кг кожний. Торговельна марка: BENECKE COFFEE GMBH & CO. KG. Виробник: Країна виробництва: ET, за ціною 0,6507 Дол. США за кг, на умовах поставки FCA Гамбург. Декларантом до митного оформлення надано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н 08.11.2022; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 550382 02.11.2022; Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 08.11.2022; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 0833262 08.11.2022; Міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate) б/н 08.11.2022; Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 076996 03.11.2022; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару свіфт-перекази 09.11.2022; Калькуляція транспортних витрат 165555 08.11.2022; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1 14.10.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 14.10.2022; Договір про надання послуг митного брокера 121022 12.10.2022; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9203797 11.11.2022; Копія митної декларації країни відправлення MRN 22DE485192269549E4 08.11.2022. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів ,наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;-- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни ,що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне: 1) До митного оформлення не надано договір на перевезення, рахунок на оплату транспортних витрат; Надано лише довідку про транспортні витрати №165555, видану директором ТОВ «КОНВОЙ ТРАНС УКРАЇНА». Більше того, в автотранспортній накладній в гр. 16 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 . Однак жодних договорів між зазначеними суб`єктами та позивачем до митного оформлення не надавались. Таким чином, митний орган був позбавлений можливості перевірити факт наявності договірних відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «КОНВОЙ ТРАНС УКРАЇНА», наявність повноважень в останнього видавати підтверджуючі документи щодо вартості транспортування, та з`ясувати які складові митної вартості включені у вартість перевезення. Поставка товару здійснювалась на умовах FCA Гамбург згідно Інкотермс-2010. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Таким чином, обов`язок укласти договір перевезення та витрати на його здійснення з міста Гамбург несе позивач й, відповідно такі підлягають включенню до митної вартості товару. Окрім того, вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Також встановлено, що у п.4.1 р.4 Контракту «Умови поставки» зазначено, що Товар ввозиться на територію України на умовах «Інкотермс» в редакції 2010, проте, конкретні умови поставки не зазначено. Слід зазначити, що умови поставки відіграють важливу роль при аналізі посадовими особами митного органу поданих разом із митною декларацією документів та під час перевірки наявності всіх складових митної вартості товару та прямо впливають на визначення митної вартості товару, оскільки визначають обсяг обов`язків між продавцем та покупцем. Окрім цього, у р.2 Контракту «Ціна», п.2.3 зазначено орієнтовну суму Контракту -49000 $ США, зазначено, що загальна сума повинна складатися із сум специфікацій, проте, загальна сума даної поставки складає 71310 $.США. Зміни до контракту відсутні. Також у п.1 зазначена кількість товару - 10020 кг. поставка складає 21404 кг. Також, у п.2.2 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включено до ціни товару, проте, відомості щодо перелічених витрат відсутні у товаросупровідних документах.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару». На вимогу декларантом надано наступні документи: копії свіфт-переказів (повторно), експортна мд країни-відправлення (повторно (не містить числових значень митної вартості), рахунок на оплату транспортних витрат, інформаційні листи отримувача, додаткова угода №2, додаткова угода №3, висновок експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару (експертом не надано додатки до висновку, із джерелами інформації, які використовувались для аналізу, перевірити числові значення неможливо), договір на транспортування. Відповідно до договору перевезення №26М укладеного між замовником ТзОВ «МДС 3000» та виконавцем ТзОВ «КОНВОЙ ТРАНС УКРАЇНА», виконавець зобов`язаний прийняти вантаж до перевезення у відповідності із замовленням та здійснити його експедирування протягом маршруту. Замовлення не надавалось. Як зазначалось вище в автотранспортній накладній в гр. 16 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 . Однак жодних договорів між зазначеними суб`єктами ні до митного оформлення ні на вимогу не надавались.

Щодо наданого експертного висновку Київської ТПП №Ц-527 від 16 листопада 2022 зазначає, що : вартість визначена без огляду та ідентифікації імпортованої продукції; у висновку зазначено: «Замовник одноосібно несе відповідальність за точність і адекватність всієї представленої експерту інформації, а також за всі юридично значимі рішення, прийняті ним у зв`язку з даним експертним висновком»; експертом не надано додатки до висновку, із джерелами інформації, які використовувались для аналізу, перевірити числові значення неможливо. Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Роз`яснень щодо наявних розбіжностей не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Джерелом інформації для коригування митної вартості для т.2 слугувала МД від 09.09.2022р. № UA209140/2022/93755 де митна вартість такого товару становить 5.78 дол. США за кг. Сума донарахованих митних платежів становить 110093,73грн. З огляду на вищенаведене, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановив, що між позивачем (покупець) та BENECKE COFFEE GMBH & CO. (продавець) укладено контракт №1 від 14.10.2022.

Відповідно до п.1.1 контракту, продавець зобов`язується продати покупцю 10020 кг зеленої кави (далі товар), а покупець прийняти та оплатити товар у відповідності до умов контракту.

Відповідно до розділу 2 контракту, ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються у Специфікації, Інвойсі до контракту. В ціну включаються вартість тари, упаковки і маркування. Загальна вартість контракту складає суму всіх Специфікацій до даного контракту. Орієнтовна сума даного контракту складає 49000 дол. США. Витрати продавця, пов`язані з продажем партії товару, включені у вартість товару і окремій оплаті не підлягають.

14.10.2022 сторонами підписано додаткову угоду №2 до контракту №1 від 14.10.2022, узгоджено порядок формування ціни на зелену каву: ціна на зелену каву типу «Робуста» залежить насамперед від котирувань ціни на зелену каву на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф`ючерсів та опціонів LIFFE на момент прийняття заявки на покупку зеленої кави. Ціна на зелену каву типу «Арабіка» залежить насамперед від котирувань загальної ціни на зелену каву на Нью- Йоркській біржі NYBOT (ICE)на момент прийняття заявки на покупку зеленої кави. Ціна на конкретну партію товару формується шляхом додавання до котирування ціни на зелену каву диференціалу (+ або -). Додаткові угоди та Специфікації до контракту можуть бути викладені українською мовою без англійської мови. Додаткова угода №1 набирає чинності з моменту її підписання.

14.10.2022 сторонами підписано додаткову угоду №3 до контракту №1 від 14.10.2022, у якій визначили ціну на зелену каву, виходячи з її біржових котирувань. Заявка покупця на зелену каву Арабіка Ефіопія Джимма Грейд 5 врожаю 2021/22 була прийнята продавцем 14.10.2022, ф`ючерсна ціна на Нью Йоркській біржі NYBOT (ICE) на зелену каву 197,34 цента СЩА за фунт. Диференціал на умовах FCA Гамбург, Німеччина на вищезазначену зелену каву на момент прийняття заявки складає мінус 7,09315 цента США за фунт. Вартість зеленої кави Арабіка Ефіопія Джимма Грейд 5 врожаю 2021/22 становить 4,194224 (округляємо) долара США.

Відповідно до Специфікації №1 до контракту №1 від 14.10.2022, сторони уклали додаткову угоду про наступне: партія товару, яка постачається згідно цієї специфікації100% натуральна зелена кава без ГМО, кава з кофеїном: Робуста сорт 1 скрін 16 2021/22 року врожаю (В`єтнам) вартістю 2325 дол. США за тонну, нетто 2.515,6 т , всього вартість 5848,77 дол. США; Робуста сорт 1 скрін 16 полірований (митий) (В`єтнам) 2021/22 рік врожаю, вартістю 2650 дол. США за тонну, нетто 8.912 т, всього вартість 23616,80 дол. США; Арабіка Ефіопія Джимма Грейд 5 (Ефіопія) 2021/22 рік врожаю, вартістю 4194,224 дол. США за тонну, нетто 9.976,75 т, всього вартість 41844,72 дол. США; всього нетто 21.404,35 т, 71310,29 дол. США. Умови оплати: 100% передоплата. Умови поставки: FCA Гамбург, Німеччина. Місце постачання/відвантаження товару Гамбург, Німеччина. Право власності на товар переходить покупцю з моменту 100% оплати. Відвантаження товару листопад 2022. Специфікація набирає чинності з моменту її підписання.

На виконання вимог контракту №1 від 14.10.2022, згідно Інвойсу № 550382 від 02.11.2022 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 71310,29 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем 11.11.2022 подано до Львівської митниці митну декларацію № 22UA209170090326U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: кава арабіка, Ефіопія Джимма Грейд 5, несмажена, з кофеїном, зелена в зернах, не призначено для роздрібної торгівлі, призначено для подальшої промислової переробки, 100% натуральний, без ГМО; загальна кількість мішків 167 шт. по 60 кг кожний. Торговельна марка BENECKE COFFEE GMBH &.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №22UA209170090326U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист (Packing list) б/н 08.11.2022; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 550382 02.11.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 08.11.2022; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) 0833262 08.11.2022; міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate) б/н 08.11.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 076996 03.11.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару свіфт-перекази 09.11.2022; калькуляція транспортних витрат 165555 08.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1 14.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 14.10.2022; договір про надання послуг митного брокера 121022 12.10.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 9203797 11.11.2022; копія митної декларації країни відправлення MRN 22DE485192269549E4 08.1

За наслідками опрацювання наданих документів Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом тому було скеровано декларанту вимога наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу декларантом надано наступні документи: копії свіфт-переказів (повторно), експортна МД країни-відправлення (повторно), рахунок на оплату транспортних витрат, інформаційні листи отримувача, додаткова угода №2, додаткова угода №3, висновок експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару, договір на транспортування.

17.11.2022 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900179/2, у графі 33 якого вказано наступне:

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів ,наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;-- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни ,що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів було виявлено наступне:

1)До митного оформлення не надано договір на перевезення, рахунок на оплату транспортних витрат;

2)у п.4.1 р.4 Контракту «Умови поставки» зазначено, що Товар ввозиться на територію України на умовах «Інкотермс» в редакції 2010, проте, конкретні умови поставки не зазначено.

3)у р.2 Контракту «Ціна», п.2.3 зазначено орієнтовну суму Контракту -49000 $ США, зазначено, що загальна сума повинна складатися із сум специфікацій, проте, загальна сума даної поставки складає 71310 $.США. Зміни до контракту відсутні. Також у п.1 зазначена кількість товару - 10020 кг. поставка складає 21404 кг.

4)У п.2.2 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включено до ціни товару, проте, відомості щодо перелічених витрат відсутні у товаросупровідних документах.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу декларантом надано наступні документи: копії свіфт-переказів (повторно), експортна МД країни-відправлення (повторно (не містить числових значень митної вартості), рахунок на оплату транспортних витрат, інформаційні листи отримувача, додаткова угода №2, додаткова угода №3, висновок експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару (експертом не надано додатки до висновку, із джерелами інформації, які використовувались для аналізу, перевірити числові значення неможливо), договір на транспортування.

Отже, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Роз`яснень щодо наявних розбіжностей не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Джерелом інформації для коригування митної вартості для т.2 слугувала МД від 09.09.2022р. № UA209140/2022/93755 де митна вартість такого товару становить 5.78 дол. США за кг.

За результатами перевірки митної декларації або документа, що ї замінює, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, відповідачем винесено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2022/002151.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд зазначає, що згідно повідомлення від 16.11.2022 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідні протоколи не містять.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем в рішенні №UA209000/2022/900179/2 від 17.11.2022 порушень, суд зазначає таке.

З приводу твердження митного органу що: «до митного оформлення не надано договір на перевезення, рахунок на оплату транспортних витрат», суд зазначає наступне.

На вимогу митного органу декларантом було подано рахунок про оплату транспортних витрат та договір на перевезення, що зазначено у спірному рішенні. Відповідачу було надано калькуляцію транспортних витрат №165555 від 08.11.2022, рахунок про оплату транспортних витрат №337 від 18.11.2022, у яких зазначено, що транспортно експедиційні послуги за територією України м. Гамбург, Німеччина ПП ОСОБА_2 складають 60000 грн. без ПДВ.

Також суд зазначає, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного суду у від 31 травня 2019 року справа №804/16553/14; від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 та від 31 січня 2018 року у справі №810/2839/17, від 21 листопада 2019 року у справі №804/9754/15; від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18.

Відтак, доводи відповідача про відсутність вказаних документів є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві про те, що відомості щодо складових митної вартості (транспортування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст.58 МКУ. Вказані доводи обґрунтовано тим , що позивачем надано лише довідку про транспортні витрати №165555, видану директором ТОВ «КОНВОЙ ТРАНС УКРАЇНА». Однак, в автотранспортній накладній в гр. 16 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 . Проте жодних договорів між зазначеними суб`єктами та позивачем до митного оформлення не надавались. Таким чином, митний орган був позбавлений можливості перевірити факт наявності договірних відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «КОНВОЙ ТРАНС УКРАЇНА», наявність повноважень в останнього видавати підтверджуючі документи щодо вартості транспортування, та з`ясувати які складові митної вартості включені у вартість перевезення. Поставка товару здійснювалась на умовах FCA Гамбург згідно Інкотермс-2010.

14.10.2022 між позивачем та ТзОВ «Конвой Транс Україна» (виконавець) укладено договір №26м про надання послуг по організації перевезення вантажу, відповідно до умов якого виконавець від свого імені та за рахунок замовника зобов`язаний виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні. Відповідно до п.3.2.1 вказаного договору, виконавець має право для виконання даного договору залучати будь яку третю особу (субвиконавця, перевізника тощо), що не тягне за собою зміну даного договору, якщо інше не передбачено вказівками замовника.

Відтак, умови договору №26м від 14.10.2022 передбачають залучення виконавцем до виконання власних обов`язків третіх осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Відповідно до довідки про транспортні витрати №165555 від 08.11.2022, складеної ТзОВ «Конвой Транс Україна», навантаження та транспортування вантажу в міжнародному сполученні від місця завантаження м. Гамбург, Німеччина до митного пункту пропуску «Ягодин» державного кордону України (відстань 1200 км) 60000 грн. без ПДВ; транспортування вантажу у міжнародному сполученні від митного пункту пропуску «Ягодин» державного кордону України до місця вивантаження у м. Новоград Волинський ,Житомирська обл., Україна (відстань 400 км) 25000 грн з ПДВ; експедиторська винагорода територією України 500 грн з ПДВ; страхування вантажу не здійснювалось.

Відповідно до рахунку на оплату №337 від 18.11.2022 року, загальна вартість послуг за договором №26м від 14.10.22 складає 87000 грн. з ПДВ.

Відтак, доводи відповідача про те, що відомості щодо складових митної вартості (транспортування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст.58 МКУ, є необґрунтованими.

З приводу твердження митного органу що: «у п.4.1 р.4 Контракту «Умови поставки» зазначено, що Товар ввозиться на територію України на умовах «Інкотермс» в редакції 2010, проте, конкретні умови поставки не зазначено.»

Умови поставки зазначені у Специфікації №1 від 14.02.2022 та в рахунку фактурі (Інвойсі) №550382 від 02.11.2022, зазначено умови поставки FCA Гамбург, Німеччина.

Відтак, доводи відповідача про відсутність конкретних умов поставки є необґрунтованими.

З приводу твердження митного органу що: «у р.2 Контракту «Ціна», п.2.3 зазначено орієнтовну суму Контракту -49000 $ США, зазначено, що загальна сума повинна складатися із сум специфікацій, проте, загальна сума даної поставки складає 71310 $.США. Зміни до контракту відсутні. Також у п.1 зазначена кількість товару - 10020 кг, поставка складає 21404 кг.»

Відповідно до п.1.1 контракту, продавець зобов`язується продати покупцю 10020 кг зеленої кави (далі товар), а покупець прийняти та оплатити товар у відповідності до умов контракту.

Відповідно до розділу 2 контракту, ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються у Специфікації, Інвойсі до контракту. В ціну включаються вартість тари, упаковки і маркування. Загальна вартість контракту складає суму всіх Специфікацій до даного контракту. Орієнтовна сума даного контракту складає 49000 дол. США. Витрати продавця, пов`язані з продажем партії товару, включені у вартість товару і окремій оплаті не підлягають.

14.10.2022 сторонами підписано додаткову угоду №3 до контракту №1 від 14.10.2022, у якій визначили ціну на зелену каву, виходячи з її біржових котирувань. Заявка покупця на зелену каву Арабіка Ефіопія Джимма Грейд 5 врожаю 2021/22 була прийнята продавцем 14.10.2022, ф`ючерсна ціна на Нью Йоркській біржі NYBOT (ICE) на зелену каву 197,34 цента СЩА за фунт. Диференціал на умовах FCA Гамбург, Німеччина на вищезазначену зелену каву на момент прийняття заявки складає мінус 7,09315 цента США за фунт. Вартість зеленої кави Арабіка Ефіопія Джимма Грейд 5 врожаю 2021/22 становить 4,194224 (округляємо) долара США.

Відповідно до Специфікації №1 до контракту №1 від 14.10.2022, сторони уклали додаткову угоду про наступне: партія товару, яка постачається згідно цієї специфікації 100% натуральна зелена кава без ГМО, кава з кофеїном: Робуста сорт 1 скрін 16 2021/22 року врожаю (В`єтнам) вартістю 2325 дол. США за тонну, нетто 2.515,6 т , всього вартість 5848,77 дол. США; Робуста сорт 1 скрін 16 полірований (митий) (В`єтнам) 2021/22 рік врожаю, вартістю 2650 дол. США за тонну, нетто 8.912 т, всього вартість 23616,80 дол. США; Арабіка Ефіопія Джимма Грейд 5 (Ефіопія) 2021/22 рік врожаю, вартістю 4194,224 дол. США за тонну, нетто 9.976,75 т, всього вартість 41844,72 дол. США; всього нетто 21.404,35 т, 71310,29 дол. США. Умови оплати: 100% передоплата. Умови поставки: FCA Гамбург, Німеччина. Місце постачання/відвантаження товару Гамбург, Німеччина. Право власності на товар переходить покупцю з моменту 100% оплати. Відвантаження товару листопад 2022. Специфікація набирає чинності з моменту її підписання.

На виконання вимог контракту №1 від 14.10.2022, згідно Інвойсу № 550382 від 02.11.2022 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 71310,29 доларів США.

Відповідно до п.2.3 контракту, загальна сума даного контракту складає суму всіх Специфікацій до даного контракту. В той же час, сума контракту 49000 доларів США вказана орієнтованою.

Окрім того, 14.10.2022 сторонами підписано додаткову угоду №2 до контракту №1 від 14.10.2022, узгоджено порядок формування ціни на зелену каву: ціна на зелену каву типу «Робуста» залежить насамперед від котирувань ціни на зелену каву на Лондонській міжнародній біржі фінансових ф`ючерсів та опціонів LIFFE на момент прийняття заявки на покупку зеленої кави. Ціна на зелену каву типу «Арабіка» залежить насамперед від котирувань загальної ціни на зелену каву на Нью- Йоркській біржі NYBOT (ICE)на момент прийняття заявки на покупку зеленої кави. Ціна на конкретну партію товару формується шляхом додавання до котирування ціни на зелену каву диференціалу (+ або -). Додаткові угоди та Специфікації до контракту можуть бути викладені українською мовою без англійської мови. Додаткова угода №1 набирає чинності з моменту її підписання.

Відтак, згідно додаткової угоди №2 від 14.02.2022 сума контракту залежить насамперед від котирувань цін на зелену каву на біржах та не є сталою.

Згідно Специфікації №1 від 14.10.2022 до вказаного контракту передбачено суму поставки 71310 доларів США.

Дані документи подавались відповідачу з митною декларацію, Специфікація №1 від 14.10.2022 митним брокером зазначено як доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 14.10.2022.

Відтак, доводи відповідача про розбіжності у сумі контракту та сумі поставки за контрактом, відсутності змін до контракту є необґрунтованими.

З приводу твердження митного органу що: « у п.2.2 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включено до ціни товару, проте, відомості щодо перелічених витрат відсутні у товаросупровідних документах.»

Відповідно до п.1 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відтак, оскільки у п.2.2 контракту передбачено ,що вартість тари та упаковки включено до ціни товару ,відтак така не відображається у товаросупровідних документах і не додається для визначення митної вартості товарів.

З огляду на вищенаведене, вказані твердження відповідача є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача з приводу наданого експертного висновку Київської ТПП №Ц-527 від 16 листопада 2022 про те, що: вартість визначена без огляду та ідентифікації імпортованої продукції; у висновку зазначено: «Замовник одноосібно несе відповідальність за точність і адекватність всієї представленої експерту інформації, а також за всі юридично значимі рішення, прийняті ним у зв`язку з даним експертним висновком»; експертом не надано додатки до висновку, із джерелами інформації, які використовувались для аналізу, перевірити числові значення неможливо.

Відповідно до приписів ч. 1 от. 327 МК України, орган доходів зборів наділений правом залучати спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного оформлення. Таким чином, відповідач, маючи сумнів щодо змісту наданих позивачем висновків, мав право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом рецензувати такі висновки, але зазначене не зробив.

Окрім того, висновок експерта не відноситься до основних документів, які підтверджують митну вартість товару, адже такий є додатковим документом згідно п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України, а отже, носить суто консультаційний характер.

Суд наголошує на тому, що висновок експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому такий висновок може вказувати лише на можливу достовірність контрактної вартості товару та носить консультаційний характер.

У зв`язку з цим вказана у висновку експерта інформація ніяким чином не може ставити під сумнів визначену декларантом митну вартість товару.

За вказаних обставин судом відхиляються такі доводи відповідача.

Щодо визначення відповідачем митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як уже зазначалось вище та встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4 та статті 58 МК України.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувала декларації: МД від 09.09.2022р. № UA209140/2022/93755 де митна вартість такого товару становить 5.78 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Однак, митний орган не обґрунтував чому, з урахуванням наданих позивачем документів, що передбачені ч.2 ст. 53 МК України, неможливо застосувати основний метод для визначення митної вартості товару, якщо з цих документів, в т.ч. митної декларації країни відправлення значено кількість товару, вид товару, його ціна, вартість упаковки яка входить в його ціну, вартість транспортування, відсутність страхування товару, банківській документи, які підтверджують оплату позивачем цього товару в сумі зазначеній в договорі.

При цьому відповідач не доводить чому, навіть, якщо припустити, що немає можливості визначити митну вартість товару за основним методом, цього не можна зробити за ціною договору щодо ідентичних товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суди повинні враховувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім того, у цій справі в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що митний орган застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до частини другої статті 55 МК України, має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Львівська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятого рішення стала вказана митна декларація.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Водночас, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

У сукупності, відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідач не вказав та не обґрунтував, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваних товарів підтверджена документально. За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, є безпідставним.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Щодо загальних посилань відповідача на норми МК України, то такі зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень та відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900179/2 від 17.11.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і похідної від нього картки відмови у прийнятті митних декларацій.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Львівською митницею при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900179/2 від 17.11.2022 та картка відмови у прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209170/2022/002151 є необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню як протиправні. Відтак, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900179/2 від 17.11.2022, прийняте Львівською митницею Державної митної служби України.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209170/2022/002151.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ43971343; місцезнаходження: 79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, буд.1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС 3000» (адреса:04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1, ЄДРПОУ 44777860) судовий збір у сумі 5368 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна