ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 904/4370/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 (судді: Верхогляд Т. А. - головуючий, Парусніков Ю. Б., Іванов О. Г.)

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" у справі

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотофокс"

на дії (бездіяльність) державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотофокс"

до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 593 268,35 грн

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст вимог скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця та судових рішень

1.1. У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотофокс" (далі - ТОВ "Мотофокс") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця про визнання неправомірними дій начальника відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тищенко Євгена щодо відмови у поновленні виконавчого провадження № НОМЕР_1; зобов`язання начальника відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тищенко Євгена усунути порушення та забезпечити прийняття постанови про поновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1; про виконання ухвали повідомити суд та заявника відповідно до вимог статті 345 Господарського процесуального кодексу України.

На обґрунтування скарги товариство посилалося на неправомірність дій державної виконавчої служби щодо безпідставної відмови у поновленні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; зазначало, що підставою зупинення вчинення виконавчих дій був встановлений факт включення боржника - Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (далі - АТ "Криворізька теплоцентраль") до переліку об`єктів приватизації відповідно до пункту 12 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" водночас відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 545-р стосовно боржника - АТ "Криворізька теплоцентраль" припинено процес приватизації шляхом його виключення з об`єктів великої приватизації, що є підставою для поновлення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження"; відмова у поновленні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з посиланням на положення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" є безпідставною, оскільки дія цього Закону не поширюється на правовідносин сторін у справі.

1.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 (суддя Нзаренко Н. Г.) відмовлено у задоволення скарги ТОВ "Мотофокс" на дії (бездіяльність) державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвала місцевого господарського суду аргументована тим, що НАК "Нафтогаз України" отримало від держави на рахунок в цінних паперах пакет акцій АТ "Криворізька теплоцентраль", тому відповідно до вимог пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" на виконавчі провадження, за якими АТ "Криворізька теплоцентраль" є боржником, протягом 5 років із дня такої передачі поширюється дія пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

1.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 (судді: Верхогляд Т. А. - головуючий, Парусніков Ю. Б., Іванов О. Г.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у цій справі скасовано. Ухвалено нове рішення. Скаргу ТОВ "Мотофокс" на дії (бездіяльність) державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено частково. Визнано неправомірними дії начальника відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тищенко Євгена щодо відмови поновити виконавче провадження № НОМЕР_1. Зобов`язано начальника відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тищенко Євгена усунути порушення та забезпечити прийняття постанови про поновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1. В решті скаргу ТОВ "Мотофокс" на дії (бездіяльність) державного виконавця Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишено без задоволення.

Суд апеляційної інстанції установив, що у наведеному випадку з 19.06.2023 усунуто обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, а саме відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 545-р стосовно боржника - АТ "Криворізька теплоцентраль" припинено процес приватизації шляхом його виключення з об`єктів великої приватизації; наявності інших підстав для зупинення виконавчого провадження суду не доведено. Водночас суд звернув увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором поставки і наказ господарського суду від 12.05.2023 у цій справі видано на виконання рішення, яке жодним чином не стосується розрахунків за спожитий природний газ; заборгованість відповідача перед позивачем виникла через несплату вартості поставленого за договором товару (мотопомпи) та не відноситься до видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а тому відсутні підстави для застосування до правовідносин між позивачем та відповідачем положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Звідси суд дійшов висновку про неправомірність дій начальника відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тищенко Євгена щодо відмови поновити виконавче провадження № НОМЕР_1 з посиланням на пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону.

Водночас оскільки відповідний обов`язок органу державної виконавчої служби повідомити про виконання ухвали прямо передбачений Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції не вбачав необхідності додатково зобов`язувати державного виконавця його виконувати, а тому визнав, що скарга позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

2.1. Не погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанції, АТ "Криворізька теплоцентраль" подало касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у цій справі.

Скаржник вважає оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції незаконною, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 236, 237 Господарського процесуального кодексу України, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", оскільки вказаними положеннями встановлена спеціальна заборона, що виключає можливість державному виконавцю поновлювати раніше зупинені виконавчі провадження, в яких АТ "Криворізька теплоцентраль" є боржником. На думку скаржника, відмовляючи у поновленні виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2023 у справі № 904/4370/22 начальник відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) діяв правомірно відповідно до вимог чинного законодавства України.

2.2. ТОВ "Мотофокс" у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечило, просило залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, а також заперечення на касаційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає з огляду на таке.

3.2. Суд апеляційної інстанції установив та це підтверджено матеріалами справи, що у додатку до розпорядження Кабінету Міністрів від 16.01.2019 № 36-Р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної приватизації державної власності" визначений Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, зокрема, об`єктом приватизації Фонду державного майна в енергетичній галузі вказано АТ "Криворізька теплоцентраль", із зазначенням розміру пакета акцій (частки) 99,9864.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 857 " Деякі питання управління об`єктами державної власності" прийнято рішення про передачу до статутного капіталу акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пакету акцій акціонерних товариств, що належать державі у їх статутних капіталах, а саме: 00130820 АТ "Дніпровська ТЕЦ" 99,9277; 30083966 ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" 99,9123; 00130850; АТ "Криворізька теплоцентраль" 99,9864; 00131771 АТ "Херсонська ТЕЦ" 99,8328; 05471158 АТ " Одеська ТЕЦ" 99,9895.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 840 "Про затвердження ринкової вартості акцій та збільшення статутного капіталу акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" державою збільшено статутний капітал Компанії на суму 646248000 гривень шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків у формі переданих до статутного капіталу Компанії пакетів акцій акціонерних товариств за переліком згідно з додатком 1 із збереженням у власності держави 100 відсотків акцій додаткової емісії.

05.10.2022 між Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України та НАК "Нафтогаз України" укладено договір купівлі-продажу акцій, на підставі якого здійснено переказ акцій ТЕЦ на рахунок НАК "Нафтогаз України" та переказ акцій нової емісії НАК "Нафтогаз України" на рахунок акціонера в особі Кабінету Міністрів України.

В оплату за акції додаткової емісії НАК "Нафтогаз України" отримав від держави на рахунок в цінних паперах пакет акцій АТ " Криворізька теплоцентраль" .

3.3. Також суд апеляційної інстанції установив, що у листопаді 2022 року ТОВ "Мотофокс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ "Криворізька теплоцентраль" про стягнення заборгованості за договором поставки від 11.01.2021 № 266 у сумі 593 268, 35 грн, з яких: 343 200,00 грн основного боргу; 13 652,77 грн - 3 % річних; 99 586,03 грн інфляційних втрат; 112 805,55 грн пені; 24024, 00 грн штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного договору поставки в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару (мотопомпи).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ "Криворізька теплоцентраль" на користь ТОВ "Мотофокс" 343 200,00 грн заборгованості, 99 586,03 грн інфляційних втрат, 13 652,77 грн - 3 % річних, 8 000,00 грн витрат на правову допомогу, 6 846,91 грн судового збору.

12.05.2023 на виконання вказаного рішення місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

02.06.2023 державним виконавцем Покровського ВДВС у м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконання наказу суду у цій справі відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

В цей же день, 02.06.2023, постановою державного виконавця виконавче провадження зупинено на підставі пункту 12 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилаючись на те, що з 19.06.2023 усунуто обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, а саме відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 545-р стосовно боржника АТ "Криворізька теплоцентраль" припинено процес приватизації шляхом його виключення з об`єктів великої приватизації, що є підставою для поновлення вчинення виконавчих дій, стягувач (позивач) звернувся до Покровського ВДВС у м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про поновлення виконавчих дій за виконавчим провадженням № НОМЕР_1.

У листі начальник Покровського ВДВС у м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Євген Тищенко від 22.08.2023 відмовив ТОВ "Мотофокс" у прийнятті рішення про поновлення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з посиланням на пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".

3.4. Вважаючи неправомірними дії щодо відмови у поновленні виконавчого провадження, стягувач звернувся зі скаргою до господарського суду в порядку положень статті 339 Господарського процесуального кодексу України.

3.5. Ухвалою суду першої інстанції відмовлено у задоволенні вказаної скарги.

3.6. Натомість постановою апеляційного господарського суду вказану ухвалу скасовано та прийнято нове рішення, згідно з яким визнано неправомірними дії начальника відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тищенко Євгена щодо відмови поновити виконавче провадження № НОМЕР_1 та зобов`язано його усунути порушення та забезпечити прийняття постанови про поновлення вказаного виконавчого провадження.

3.7. Верховний Суд, переглянувши оскаржену постанову суду апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

3.8. Частиною 1 статті 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до положень частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Верховний Суд звертає увагу на те, що при виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які би наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні від 18.05.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Продан проти Молдови" також наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

У Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що, беручи до уваги положення статей 3, 8, частини 1, 2 статті 55, частини 1, 2 статті 1291 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, Суд вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження").

У випадку, передбаченому пунктом 12 частини 1 статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації (пункт 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження").

За приписами частини 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

3.9. Суд апеляційної інстанції установив, що у зв`язку із включенням АТ "Криворізька теплоцентраль" до переліку об`єктів великої приватизації, 02.06.2023 виконавче провадження № НОМЕР_1 було зупинено на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження". Разом із тим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 545-р від 19.06.2023 стосовно боржника - АТ "Криворізька теплоцентраль" припинено процес приватизації шляхом його виключення з об`єктів великої приватизації, що, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою для поновлення вчинення виконавчих дій згідно з пунктом 7 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, із 19.06.2023 усунуто обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій.

Надаючи оцінку правомірності дій державного виконавця у наведеному випадку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення ним вимог законодавства та наявність правових підстав для часткового задоволення скарги стягувача. Суд установив, що відмова у поновленні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 ґрунтувалася на положеннях пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", згідно з яким у разі передачі АТ "Дніпровська ТЕЦ", АТ "Херсонська ТЕЦ", АТ "Криворізька теплоцентраль", ПАТ "Одеська ТЕЦ", ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ", корпоративні права яких належать державі, у власність НАК "Нафтогаз України", на виконавчі провадження, у яких зазначені у цьому пункті теплоелектроцентралі є боржником, протягом п`яти років з дня такої передачі поширюється дія пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження"; виконавчі провадження, зупинені згідно з пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", у яких зазначені у цьому пункті теплоелектроцентралі є боржником, можуть бути поновлені не раніше ніж через п`ять років з дня такої передачі.

Однак, така відмова, за висновком суду апеляційної інстанції, є неправомірною, оскільки підстав для застосування положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" у наведеному випадку немає, позаяк на законодавчому рівні чітко обумовлено, що дія положень названого Закону, виходячи із приписів статті 2, поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру, натомість заборгованість боржника - АТ "Криворізька теплоцентраль" у цій справі, про стягнення якої видано відповідний наказ, що перебуває на виконанні у державній виконавчій службі, жодним чином не стосується розрахунків за спожитий природний газ; спірна заборгованість виникла через несплату вартості поставленого за договором товару (мотопомпи) та не належить до видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону слід тлумачити та застосовувати не відокремлено, а послідовно у сукупності з іншими положеннями цього ж закону.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

3.10. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції правильно надав оцінку особливостям застосування положень пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а доводи скаржника щодо неправильного їх застосування ґрунтуються на власному довільному тлумаченні скаржником цих положень закону та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, покладених в основу оскарженої у справі постанови про неправомірність дій начальника відділу Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови поновити виконавче провадження № НОМЕР_1, а тому Верховний Суд вважає, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у цій справі необхідно залишити без змін. Водночас, беручи до уваги викладене, встановлені судом апеляційної інстанції обставини, підстав для формування висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у наведеному випадку немає.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

4.2. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

4.3. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.4. Ураховуючи те, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права при прийнятті оскарженої у справі постанови не знайшли підтвердження, підстав для її скасування та задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 904/4370/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак