ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 640/88/20

провадження № К/9901/9974/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Національного антикорупційного бюро України до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року (у складі головуючого судді - Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Шурка О.І., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.) у справі №640/88/20,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Національне антикорупційне бюро України (далі - позивач, НАБУ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі - відповідач-1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України (далі - відповідач-2), третя особа - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), про скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 07.11.2019 №ХІ-005/2019 та рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Національної асоціації адвокатів України від 19.06.2019.

2.1. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що в діях адвоката ОСОБА_1 щодо неявки на допит 03.12.2018 наявні ознаки порушення вимог пункту 1 частини першої, пункту 1 частини другої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі також - Закон №5076-VI) та частини першої, третьої статті 7, статті 47 Правил адвокатської етики, оскільки повідомлена інформація про неможливість прибути на допит не відповідала дійсності. Зокрема, позивач посилався на лист Печерського районного суду м. Києва, згідно з яким адвокат ОСОБА_1. в судовому засіданні по справі №757/45969/18-к 03.12.2018 присутній не був, а надіслав клопотання про перенесення засідання; також не встановлено його участь в інших заходах в цей час, зокрема, на допиті у Головному управлінні Національної поліції у м. Києві.

2.2. Також, на переконання позивача, поведінка адвоката ОСОБА_1 до і під час допиту 10.12.2018 очевидно свідчила про грубе порушення ним вимог пп. 1, 6 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та частини третьої статті 7, частин першої, другої статті 11, частин першої, третьої, п`ятої статті 12, статті 45, частини першої статті 46 Правил адвокатської етики.

2.3. Позивач зазначав, що під час розгляду скарг відповідачі на вказані обставини уваги не звернули, що призвело до прийняття оскаржуваних рішень.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021, в задоволені позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив відсутності підстав для висновку про те, що відповідачами прийнято оскаржувані рішення в порушення принципів, передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Судами попередніх інстанцій зауважено, що за змістом позову, позивачем оскаржуються рішення по суті, тоді як дотримання процедури розгляду скарги не оскаржується, що виключає дослідження цього питання; відповідачами під час перевірки відомостей скарг з`ясовано фактичні дані зайнятості адвоката 03.12.2018 і встановлено відсутність фактів подання ним невірної інформації НАБУ щодо неможливості прибути на допит 03.12.2018 о 10:00, зловживання правами адвоката, тощо, що могло би містити ознаки порушення правил адвокатської етики і, відповідно, містити ознаки дисциплінарного проступку.

6. Щодо посилань позивача на поведінку адвоката ОСОБА_1 до і під час допиту 10.12.2018, що, на думку НАБУ, містить ознаки порушення пп. 1, 6 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI та частини третьої статті 7, частин першої, другої статті 11, частин першої, третьої, п`ятої статті 12, статті 45, частини першої статті 46 Правил адвокатської етики, суди попередніх інстанцій зазначали, що згідно зі змістом оскаржуваного рішення від 19.06.2019 у вказаній частині скаргу визнано такою, що подана неналежною особою, детективом, який безпосередньо не проводив допит ОСОБА_3 10.12.2018, що підтверджується протоколом допиту свідка від 10.12.2018, залученого до дисциплінарного провадження та до матеріалів справи; слідчу дію проводив детектив ОСОБА_4 , тоді як скаргу підписав детектив ОСОБА_5 , прізвище якого у протоколі, як присутнього не значиться.

7. Щодо посилання позивача на вимогу надати певні процесуальні документи стосовно кримінального провадження, в межах якого проводилася слідча дія, суди попередніх інстанцій вважали, що сама по собі така вимога адвоката жодних ознак дисциплінарного проступку містити не може, оскільки має на меті пересвідчення у належних повноваженнях відповідної посадової особи.

8. Суди попередніх інстанцій зауважували, що за відсутності достовірної можливості встановити зміст висловлювань адвоката при спілкуванні з детективами НАБУ, підстави для висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у відповідачів були відсутні.

9. Суд апеляційної інстанції додатково указував, що відповідачі під час перевірки відомостей, викладених у скарзгах детектива Національного антикорупційного бюро України третього відділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5, здійснили усі дії, передбачені статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та скаржником не було надано достатніх та переконливих доказів на обґрунтування своїх доводів щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

10. Не погодившись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, Національне антикорупційне бюро України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі №640/88/20 та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

11. Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №820/7085/16.

12. Позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки діям відповідачів під час розгляду скарг детектива НАБУ ОСОБА_5 , у результаті чого прийнято незаконні та необґрунтовані рішення.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Із відзивом на касаційну скаргу звернувся також ОСОБА_1 , в якому третя особа просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Касаційна скарга Національного антикорупційного бюро України до Верховного Суду надійшла 22.03.2021.

15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.

16. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Національного антикорупційного бюро України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі №640/88/20.

17. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.02.2019 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області скеровано скаргу за підписом детектива Національного антикорупційного бюро України третього відділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5, в якій він просив прийняти до розгляду скаргу на дії адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4364/10 від 25.11.2010) та застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

19. Згідно зі змістом скарги зазначено про те, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №52018000000000182 від 02.03.2018 виникла необхідність допиту в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України ОСОБА_3, яку викликано на допит повісткою на 03.12.2018. До НАБУ 30.11.2018 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 про відкладення допиту ОСОБА_3 на інший день у зв`язку з тим, що він як представник ОСОБА_3 , перебуватиме в судовому засіданні в Печерському районному суді м. Києва по справі №757/45969/18-к. На допит ОСОБА_3 не з`явилася. Згідно з відповіддю Печерського районного суду м. Києва адвокат ОСОБА_1. в судовому засіданні по справі №757/45969/18-к 03.12.2018 присутній не був, а надіслав клопотання про перенесення засідання.

20. Вказане на думку скаржника, свідчить про грубе порушення адвокатом вимог пункту 1 частини першої, пункту 1 частини другої статті 21 Закону №5076-VI та частини першої, третьої статті 7, статті 47 Правил адвокатської етики.

21. В подальшому 10.12.2018 о 10:00 ОСОБА_3 на допит не з`явилася без повідомлення причин, тоді як з`явилася в цей же день о 14:00 разом з адвокатом ОСОБА_1 та іншими адвокатами. Перед початком проведення допиту ОСОБА_3 та в ході самого допиту детективам НАБУ стали відомі обставини, що свідчать про грубе порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог пп. 1, 6 частини першої статті 21 Закону №5076-VI та частини третьої статті 7, частин першої, другої статті 11, частин першої, третьої, п`ятої статті 12, статті 45, частини першої статті 46 Правил адвокатської етики.

22. На переконання скаржника, адвокат ОСОБА_1 , 10.12.2018 в приміщенні НАБУ, грубо порушуючи вказані вимоги законодавства, проявив нестримність та некоректність, поводив себе зухвало та гордовито по відношенню до детективів НАБУ, реагуючи на неправильні, на його думку, дії або вислови детективів, у формі образливих висловів. Зокрема, у спілкуванні з детективами він в присутності інших адвокатів та свідка допускав образливі висловлювання на адресу детектива ОСОБА_5 , на зауваження детектива не реагував та постійно сперечався з детективами. Також адвокат ОСОБА_1 разом з адвокатом ОСОБА_6 вимагали від детектива перед початком проведення допиту документи, надання яких свідку не передбачено КПК України, намагаючись тим самим поставити під сумнів повноваження детектива. В ході проведення допиту адвокат неодноразово підвищував тон на детектива ОСОБА_4 , що переростав у крик, на запитання детектива ОСОБА_3 надавали відповідь саме адвокати, а не свідок, адвокатом постійно демонструвалася неповага до детектива ОСОБА_4 . В ході допиту свідок згідно порад адвокатів на всі запитання надавала відповідь про те, що вона не має ніякого відношення до кримінального провадження, чим фактично відмовилася він надання показань.

23. Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

24. 17.07.2019 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровано скаргу за підписом детектива Національного антикорупційного бюро України третього відділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5, в якій він просив прийняти до розгляду скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019, скасувати його та ухвалити нове рішення про визнання неправомірними дій адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4364/10 від 25.11.2010) та застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

25. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ХІ-005/2019 від 07.11.2019 скаргу залишено без задоволення, рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19.06.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - залишено без змін.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

28. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

29. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

30. Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон №5076-VI) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

31. Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

32. Відповідно до статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

33. Відповідно до статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

34. Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

35. Відповідно до частини другої статті 38 Закону №5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

36. Відповідно до частити першої статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

37. Аналізуючи наведені положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі №820/7085/16 (на неврахування якої покликається касатор) дійшов, зокрема, висновків, що при надходженні заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури проводить перевірку відомостей, викладених у цій заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Крім того, під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. І вже за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

38. Посилаючись на встановлені у справі №820/7085/16 обставини, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 указав, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при винесенні довідки за результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі щодо адвоката, керувався лише поясненнями позивача та адвоката і ніяких інших дій для отримання додаткової інформації не вчиняв (направлення запитів, опитування осіб).

39. Верховний Суд у наведеному судовому рішенні зауважив, що при проведенні перевірки відомостей, викладених у заяві (скарзі), член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії задля всебічного та повного аналізу викладених у цій скарзі обставин, наділений правом на звернення із відповідним запитом до компетентних органів, однак таким правом не скористався.

40. За результатом касаційного перегляду судових рішень у справі №820/7085/16, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.11.2016 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката та зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу щодо адвоката.

41. Дійшовши наведених висновків у справі №820/7085/16, Верховний Суд виходив з конкретно встановлених обставин, які в кожній справі є різними.

42. Так, підставою для звернення зі скаргою на адвоката в межах публічно-правового спору у справі №820/7085/16 були відомості щодо здійснення погроз адвоката у телефонній розмові із позивачем та приниження нецензурною лайкою його честі та гідності, що в подальшому слугувало підставою для зверненням до правоохоронних органів і відкриття відповідного кримінального провадження.

43. Задовольняючи позовні вимоги у справі №820/7085/16, суди попередніх інстанцій, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, виходили з того, що членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, ніяким чином не перевірено інформацію стосовно відомостей щодо скоєння 30.04.2016 кримінального правопорушення адвокатом, які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120162200530001739 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої статті 129 КК України; не направлено запитів до правоохоронних органів з метою отримання інформації щодо стадії кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120162200530001739 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частини першої статті 129 КК України. З огляду на ці обставини, суди дійшли висновку, що дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області порушено вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та неповно з`ясовані обставини справи під час розгляду справи стосовно адвоката тощо.

44. Відтак, виходячи із наведених вище норм та висновків Верховного Суду випливає, що реалізація членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури права опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, тощо, повинно бути направлене на повне і всебічне встановлення всіх обставин і фактів, що були заявлені у скарзі на дії відповідного адвоката.

45. Повертаючись до матеріалів цієї справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем оскаржуються рішення відповідачів по суті, тобто щодо наявності у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

46. Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачами під час перевірки відомостей скарг з`ясовано фактичні дані зайнятості адвоката 03.12.2018 і встановлено відсутність фактів подання ним невірної інформації НАБУ щодо неможливості прибути на допит 03.12.2018 о 10:00, зловживання правами адвоката, тощо, що могло би містити ознаки порушення правил адвокатської етики і, відповідно, містити ознаки дисциплінарного проступку.

47. Судами попередніх інстанції проаналізовано, що позивач скористався правом оскарження рішення у дисциплінарній справі та його скарга була на розгляді Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка дійшла висновку про те, що позивачем як скаржником не наведено в чому саме полягає протиправність чи незаконність прийнятого рішення із посиланням на конкретні норми права, які були порушені КДКА регіону, що відображено у рішенні № ХІ-005/2019 від 07.11.2019.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з матеріалами справи, порівняно з матеріалами дисциплінарного провадження, позивачем для розгляду скарги на рішення відповідача-2 надано копію листа Слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 17.07.2019 №15604/125/23/3-19, згідно з яким повідомлено про те, що 03.12.2018 ОСОБА_7 допитано за участю адвоката ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №120181100000001091, копію листа Центру забезпечення №1 Головного управління Національної поліції у м. Києві від 07.08.2019 №1775/125/21/03-2019, згідно з яким повідомлено про те, що в журналі видачі тимчасових перепусток до адмінбудівлі Головного управління за 03.12.2018 інформація про відвідування ОСОБА_7 та ОСОБА_1 відсутня, копії протоколу допиту свідка від 12.08.2019, згідно з яким допитано як свідка ОСОБА_8 , слідчу у кримінальному провадженні №120181100000001091, яка направила повістку ОСОБА_7 на допит у вказаного провадженні на 03.12.2018 о 09:00; згідно зі змістом протоколу свідок пригадує на допиті чоловіка з прізвищем ОСОБА_1 як адвоката.

49. Таким чином, в контексті встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що відповідачами повно і всебічно здійснено перевірку фактів в межах тієї інформації, яку містила скарга позивача до відповідача-2 та скарга НАБУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

50. Більше того, суди першої та апеляційної інстанцій зауважували, що скаргу правомірно визнано такою, що подана неналежною особою, а саме детективом, який безпосередньо не проводив допит.

51. Відтак, повно і всебічно встановивши обставини даного публічно-правового спору, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків щодо того, що у відповідачів, були відсутні підстави для висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката ОСОБА_1 .

52. Виходячи із підстав, за якими було відкрите дане касаційне провадження, колегія суддів також зауважує, що постанова Верховного Суду, на яку покликається позивач, прийнята пізніше в часі, ніж оскаржувані судові рішення, що виключало її врахування судами попередніх інстанцій під час прийняття судових рішень у цій справі.

53. Водночас, мотиви, з яких виходили суди у цій справі при прийняті оскаржуваних судових рішень не суперечать висновками, які згодом були зроблені Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 у справі №820/7085/16.

54. Враховуючи зазначене, доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

55. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

56. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

57. Відповідно частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Підсумовуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

59. Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

60. Колегія суддів вважає, що Верховним Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на стадії касаційного оскарження.

61. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №640/88/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду