open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/9589/23За позовом Національного банку України

до 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

2) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов`язання вчинити певні дії,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Лантух Є.С.;

від відповідача-1, 2: Шутов О.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач-1), 2) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» (надалі -відповідач-2), в якому просить суд:

- зобов`язати відповідача-1 розглянути звернення відповідача-2 щодо позачергового задоволення вимог позивача в сумі 23 830 007, 93 грн, отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування»;

- зобов`язати відповідача-2 здійснити виплату коштів у розмірі 23 830 007, 93 грн отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування», в рахунок часткового позачергового задоволення вимог позивача.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.1, 45, 46, 48, 52, 77 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», мотивовані тим, що що відповідачами, всупереч вимогам закону не здійснено перерахування позивачу, як заставодержателю, коштів у сумі 23 830 007,93 грн, які отримані від реалізації права вимоги за договором №ВКЛ-2022390/1 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

03.07.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/9589/23 та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.08.2023.

27.07.2023 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

01.08.2023 від відповідача-1 надійшла заява про продовження строків для подання відзиву на позов та продовження строків підготовчого провадження.

Засідання призначене на 02.08.2023 не відбулося, в зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 19.09.2023.

11.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та, зокрема, зазначає про відсутність підстав для перерахуванням позивачу коштів.

19.09.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив позовні вимоги задовольнити повністю та поновити строк позивачу для подання доказів у даній справі.

У підготовче засідання 19.09.2023 з`явився представник позивача та представник відповідача-1. Представник відповідача-2 у засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення засідання був повідомлений належним чином. Суд, протокольною ухвалою продовжив відповідачу-1 строк для подання відзиву та вирішив прийняти поданий до суду відзив від 08.09.2023 до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 відкладено підготовче засідання на 18.10.2023 та витребувано в порядку ст.74 ГПК України у відповідача-1 докази.

22.09.2023 від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача-2 та зміну предмета позову, а саме позивач просить суд: замінити відповідача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також просить змінити другу позовну вимогу, а саме: «зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» здійснити виплату коштів у розмірі 23 830 007, 93 грн отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування», в рахунок часткового позачергового задоволення вимог Національного банку України» замінити на: «зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату коштів у розмірі 23 830 007, 93 грн отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування», в рахунок часткового позачергового задоволення вимог Національного банку України».

16.10.2023 від відповідача-1 на виконання ухвали суду надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 18.10.2023 з`явився представник позивача та представник відповідача-1. Судом поставлено на обговорення клопотання позивача про заміну відповідача-2, яке представник позивача підтримав, а представник відповідача-1 при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 задоволено клопотання позивача про заміну відповідача, замінено відповідача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також у підготовчому засіданні протокольною ухвалою прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову від 21.09.2023 за вих.№18-0013/69769 та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її урахуванням та протокольною ухвалою поновлено позивачу строк для подання доказів і долучено подані разом з відповіддю на відзив від 18.09.2023 документи до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 відкладено підготовче засідання в справі на 15.11.2023 та в порядку ст. 74 ГПК України витребувано в Комісії з питань ведення реєстрів кредиторів, переліків рахунків вкладників та відшкодування коштів за вкладами неплатоспроможних банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб докази.

10.11.2023 від представника відповідача-2 надійшов відзив, у якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

13.11.2023 від представника відповідача-1, на виконання ухвали суду, надійшли пояснення.

15.11.2023 від представника позивача надійшли пояснення по справі разом із клопотанням про приєднання його до матеріалів справи та відповідь на відзив відповідача-2.

Підготовче засідання, призначене на 15.11.2023 не відбулось, у зв`язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою, яка тривала з 12:05 год до 14:17 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 відкладено підготовче засідання на 12.12.2023.

15.11.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

21.11.2023 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення документів на виконання ухвали суду.

04.12.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

У підготовче засідання 12.12.2023 з`явились представники сторін, протокольною ухвалою судом задоволено клопотання представника позивача і долучено до матеріалів справи відповідь на відзив, пояснення від 15.11.2023 та додаткові пояснення від 04.12.2023. Також протокольною ухвалою судом долучено до матеріалів справи подані відповідачем-1 документи на виконання ухвали суду.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонами було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, протокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2024.

Судове засідання, призначене на 23.01.2024 не відбулось, в зв`язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою, яка з 14:47 год до 17:41 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 судове засідання призначено на 06.02.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2024 надав пояснення по суті позовних вимог та позов просив задовольнити, представник відповідачів заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 06.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У 2008 і 2009 роках Національний банк України (НБУ, кредитор) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (ТОВ "Укрпромбанк", позичальник), яке в подальшому було замінено на Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК"( Банк) у зв`язку з укладенням НБУ, ТОВ "Укрпромбанк" і Банком тристороннього договору про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь Банка, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 30.06.2010 та зареєстрованого в реєстрі за №2258, було укладено низку кредитних договорів від 22.10.2008 №51, від 05.11.2008 №64, від 11.11.2008 №86/11-08/СТ, від 11.09.2008 №39/09-08/СТ, від 29.12.2008 №144, від 29.12.2008 №144/1, від 30.12.2008 №144/2, від 31.12.2008 №144/3, від 05.01.2009 №144/4, від 12.01.2009 №144/5, від 29.01.2009 №144/6, від 06.02.2009 №144/7, від 11.02.2009 №144/8, від 13.02.2009 №144/9, від 16.02.2009 №144/10, від 27.02.2009 №144/11, від 04.03.2009 №144/12, від 05.03.2009 №144/13, від 13.03.2009 №144/14, від 20.03.2009 №144/15, від 06.04.2009 №144/16, від 15.04.2009 №144/17, від 17.04.2009 №144/18, від 30.04.2009 №144/19, від 03.06.2009 №144/20.

08.11.2013 між НБУ (заставодержатель) і Банком (заставодавець) укладено договір застави-2, за умовами якого:

- предметом застави за договором застави-2 є майнові права за договором №ВКЛ-2022390/1 з додатковими договорами до нього, укладеним заставодавцем та ПАТ "Укргазвидобування" (боржник), відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кредитні кошти у сумі 150 000 000,00 грн з кінцевим терміном повернення 29.09.2014 та сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 24% річних; зобов`язання, що випливають з договору №ВКЛ-2022390/1, забезпечуються договорами застави від 30.09.2013 №ВКЛ-2022390/1/S-1 та №ВКЛ-2022390/1/S-2, укладеними заставодавцем і боржником (пункт 1.1 договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 №1);

- майнові права сторони за домовленістю оцінюють на загальну суму 150 000 000 грн; незалежна експертна оцінка, яка здійснена 08.11.2013 суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Незалежна експертна компанія "Правий берег" (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності Фонду Державного майна України від 07.07.2010 №9743/10) оцінювачем Устюговим Є.О. (сертифікат ФДМУ від 21.12.2000 №ЕО-84, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 12.12.2005 №4228) (пункт 1.2 договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 №1);

- боржником щодо заставодавця є суб`єкт господарювання: ПАТ "Укргазвидобування" (пункт 1.3 договору застави-2);

- надана застава забезпечує виконання заставодавцем вимог заставодержателя за кредитними договорами від 22.10.2008 №51, від 05.11.2008 №64, від 11.11.2008 №86/11-08/СТ, від 11.09.2008 №39/09-08/СТ, від 29.12.2008 №144, від 29.12.2008 №144/1, від 30.12.2008 №144/2, від 31.12.2008 №144/3, від 05.01.2009 №144/4, від 12.01.2009 №144/5, від 29.01.2009 №144/6, від 06.02.2009 №144/7, від 11.02.2009 №144/8, від 13.02.2009 №144/9, від 16.02.2009 №144/10, від 27.02.2009 №144/11, від 04.03.2009 №144/12, від 05.03.2009 №144/13, від 13.03.2009 №144/14, від 20.03.2009 №144/15, від 06.04.2009 №144/16, від 15.04.2009 №144/17, від 17,04.2009 №144/18, від 30.04.2009 №144/19 і від 03.06.2009 №144/20, що укладені сторонами, та будь-якими додатковими угодами (договорами) до них, додатками, змінами та доповненнями до них, які чинні на момент укладення договору про внесення змін та доповнень від 27.12.2013 №1 та можуть бути укладені після його укладання (далі - кредитні договори) (пункт 1.4 договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 №1);

- за рахунок заставлених майнових прав вимоги заставодержателя задовольняються у повному обсязі, включаючи суму боргу за кредитом, нараховані проценти, пеню та штраф (пункт 1.5 договору застави-2);

- заставодержатель має право:

- звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає з заставленого права) та реалізовувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за кредитними договорами у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов`язань у разі: неповернення заставодавцем згідно з умовами Кредитних договорів заборгованості за кредитом, процентів за користування ним у разі їх дострокового витребування заставодержателем відповідно до умов кредитних договорів, а також пені та штрафу (у разі їх нарахування); одноразової прострочки заставодавцем сплати процентів за користування кредитом згідно з умовами Кредитного договору на строк більше ніж п`ять днів; невиконання заставодавцем обов`язків, передбачених підпунктами 3.4.1, 3.4.7 і 3.4.9 пункту 3.4 договору застави-2 (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 договору застави-2);

- якщо сума коштів від реалізації права вимоги на кошти недостатня для повного задоволення вимог заставодержателя, то він має право одержати суму, якої не вистачає, з іншого майна заставодавця в порядку, передбаченому законодавством України та Договором застави-2 (підпункт 3.1.5 пункту 3.1 договору застави-2);

- у разі втрати майнових прав з будь-якої причини, у тому числі у разі списання заставодавцем заборгованості за договором №ВКЛ-2022390/1 як безнадійної, протягом 24 годин письмово повідомити про це заставодержателя і в десятиденний строк замінити його іншим рівноцінним майном (коштами) (підпункт 3.4.1 пункту 3.4 договору застави-2);

- у разі зменшення вартості предмету застави в результаті будь-яких подій (у тому числі, закінчення строку дії кредитного договору, погіршення категорії ризику за таким кредитом) у 10-денний строк здійснювати оформлення іншого забезпечення (підпункт 3.4.6 пункту 3.4 договору застави-2);

- у разі знецінення заставлених майнових прав надати в заставу додатково інше майно протягом десяти банківських днів або здійснити поповнення предмету застави іншим майном до розміру кредиту та процентів за користування ним після надіслання заставодержателем відповідної вимоги заставодавцю (підпункт 3.4.7 пункту 3.4 договору застави-2);

- протягом десяти банківських днів надати інше забезпечення у разі припинення дії договору №ВКЛ-2022390/1 (крім випадків, передбачених підпунктом 3.4.6 пункту 3.4 договору застави-2), що припадає на строк користування кредитом, у сумі не менше ніж відповідна заборгованість за кредитом, проценти за користування ним та пені (підпункт 3.4.9 пункту 3.4 договору застави-2);

- заставодавець уступає заставодержателю право вимоги до боржника, що випливає з договору №ВКЛ-2022390/1, відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кошти у сумі 150 000 000,00 грн за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі зазначеного кредитного договору (пункт 4.1 договору застави-2 в редакції договору від 27.12.2013 №1);

- у частині уступки права вимоги договір застави-2 укладено з відкладальною умовою відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); права вимоги переходять до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов`язань за кредитними договорами, якщо вони не будуть виконані повністю або після настання випадків, передбачених підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 договору застави-2 (пункт 4.2 договору застави-2);

- після перерахування боржником коштів за договором №ВКЛ-2022390/1 заставодержателю, наявна заборгованість заставодавця за кредитними договорами є відповідно погашеною повністю або частково; у разі переходу до заставодержателя права вимоги за договором №ВКЛ-2022390/1 заставодержатель має право на звернення стягнення та реалізацію предмета застави згідно з умовами забезпечувального договору, якщо в боржника немає коштів на погашення заборгованості за договором №ВКЛ-2022390/1 (пункт 4.3 договору застави-2);

- договір застави-2 набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 6.1 договору застави-2).

На підставі постанови правління НБУ від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 08.04.2015 №71 про внесення змін до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 до 02.09.2015 включно.

На підставі постанови правління НБУ від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банка Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 20.02.2017 №619 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку на два роки до 04.10.2019.

НБУ було заявлено про свої вимоги, в тому числі щодо кредиторських вимог, які виникли за кредитними договорами, до Банку у строки та порядку, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Кредиторські вимоги НБУ, в тому числі які виникли за кредитними договорами, були акцептовані та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банка у сумі 934 4571 307,23 грн, з яких заборгованість за кредитними договорами становить 2 985 551 667,83 грн.

На підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі №910/13064/17 Банком додатково акцептовано кредиторські вимоги НБУ у сумі 23944916,68 грн та внесені відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банка.

Станом на 22.10.2019 Банк не задовольнив кредиторські вимоги НБУ та мав перед ним непогашену заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" (Товариство) на користь Банка 150 000 000,00 грн заборгованості за прострочення кредиту, 31 405 479,45 грн пені, 15 583 561,65 грн заборгованості за простроченими нарахованими процентами, 1 641 997,22 грн пені за несвоєчасне повернення нарахованих процентів; 13 500 000 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язання, 1 886 301,37 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та 91 555,79 грн 3% річних від суми простроченої заборгованості за процентами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 у справі №910/14423/15 скасовано зазначене вище рішення місцевого господарського суду та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 за нововиявленими обставинами задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2017 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15 від Товариства 07.08.2017 надійшли кошти, в тому числі 150 000 000 грн на погашення заборгованості за тілом кредиту за договором №ВКЛ-2022390/1.

30.10.2017 на виконання рішення Фонду від 26.10.2017 №4818, грошові кошти, які отримані від Товариства в рахунок погашення тіла кредиту в розмірі 167 122 633,66 грн, були перераховані НБУ.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 20.12.2018 №3400 "Про затвердження умов продажу активів АТ "ДЕЛЬТА БАНК" було вирішено здійснити реалізацію частини предмету застави, а саме:

- право вимоги Банка до ПАТ "Укргазвидобування" щодо сплатити процентів за користування кредитом за ставкою 24% річних за договором №BKЛ-2022390/l у сумі 77647468,01 грн за початковою ціною 77647468,01 грн;

- право вимоги Банка до Товариства щодо сплатити процентів за користування кредитом за ставкою 24% річних за договором №ВКЛ-2022390 у сумі 151 766 129,39 грн, за початковою ціною 151 766 129,39 грн.

НБУ, як заставодержателем, на підставі рішення НБУ від 22.01.2019 №34-рш "Про погодження умов реалізації майнових прав за кредитними договорами, переданих ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ДЕЛЬТА БАНК" у заставу Національному банку України", надано згоду відповідачам на реалізацію предмета застави, при цьому погодивши, що початкова ціна реалізації майнових прав за договором застави-1 складає 151 766 129,39 грн, а майнових прав за договором застави-2 - 77 647 468,01 грн.

Оскільки предмет застави був об`єднаний в один лот, його початкова ціна склала 229 413 597,40 грн (151 766 129, 39 грн + 77 647 468,01 грн).

За результатами відкритих торгів (аукціону), які були здійсненні за допомогою електронної торгової системи ProZorro та оформлених протоколом електронних торгів від 26.03.2019 №UA-EA-2019-01-28-000102-b, Банком та ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" 15.04.2019 було укладено договір відступлення, за умовами якого Банк відступив, а ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" набуло належні Банку права вимоги за реалізованим предметом застави.

За відступлення прав вимоги за реалізованим предметом застави ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" сплачує Банку грошові кошти в сумі 75 706 487,14 грн (пункт 4 договору відступлення).

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 04.04.2019 №772 продовжено строки здійснення процедури ліквідації Банку строком на один рік з 05.10.2019 до 04.10.2020 включно та делеговано повноваження ліквідатора Банка уповноваженій особі Фонду на ліквідацію Банка Кадирову В.В.

За реалізований предмет застави до НБУ надійшла частина коштів у сумі 46 129 604,41 грн (50 082 822,70 грн - 7% витрати Фонду згідно з Положенням №138), як кошти, отримані від реалізації права вимоги до Товариства за договором №BKJI-2022390 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24% річних.

Проте, НБУ не були перераховані грошові кошти в сумі 23 830 007,93 грн від реалізації права вимоги до Товариства за договором №ВКЛ-2022390/1 щодо сплати процентів за користування кредитом за ставкою 24% річних, що й стало підставою для звернення до суду з позовом та рішенням Господарського суду міста Києва рішенням від 26.07.2021 у справі №910/15404/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022, позов НБУ задоволено частково, зобов`язано Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за договором кредитної лінії від 30.09.2013 №ВКЛ- 2022390/1, укладеним між Банком та ПАТ "Укргазвидобування", в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами, укладеними між НБУ та Банком. Провадження в справі в частині решти вимог до Банку закрито, в задоволенні вимог до Фонду відмовлено повністю.

Отже, рішення в справі №910/15404/19, стосується правовідносин між тими самими сторонами, що і в даній справі.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» листом від 05.10.2022 № 577 повідомлено Банк, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 листом від 04.10.2022 за № 578 подано до Фонду документи щодо позачергового задоволення вимог Банку.

Однак, як зазначене позивач, Фонд та АТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» уникають від виконання своїх обов`язків, передбачених Законом та прийнятими самим же Фондом нормативно-правовими актами, щодо задоволення вимог Національного банку за рахунок коштів, отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу майнових прав за заставленим кредитом у розмірі 23 830 007,93 грн.

Згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.06.2023 за №746 було відкликано ліквідатора Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» та здійснення виконання функцій ліквідатора банку покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, предметом даного позову є вимоги позивача до відповідачів про:

1) зобов`язання відповідача-1 розглянути звернення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо позачергового задоволення вимог позивача в сумі 23 830 007, 93 грн, отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування»;

2) зобов`язання відповідача-2 здійснити виплату коштів у розмірі 23 830 007, 93 грн отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування», в рахунок часткового позачергового задоволення вимог позивача.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Як установлено ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено, що майно банку, яке є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов`язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Положення про порядок здійснення та розрахунку витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на утримання та продаж заставленого майна, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.02.2016 № 138, кошти, отримані від реалізації заставного майна, повинні обліковуватись Фондом/уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй повноважень) на окремому аналітичному рахунку. Такі кошти (за виключенням витрат Фонду, розрахованих відповідно до цього Положення) перераховуються заставодержателю у такі строки: протягом 5-ти банківських днів з дня затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна неплатоспроможного банку або банку, що ліквідується, та формування ліквідаційної маси (за винятком коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна протягом місяця, у якому затверджено результати інвентаризації майна неплатоспроможного банку або банку, що ліквідується); надалі - щомісяця не пізніше десятого банківського дня після закінчення календарного місяця.

Пунктом 13 Розділу VIII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2017 № 3711, встановлено, що у разі продажу майна (активів) банку, що є предметом застави за кредиторськими вимогами заставодержателя, здійснюється позачергове задоволення вимог такого заставодержателя. Уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на паперовому носії подає звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог такого заставодержателя до відповідного структурного підрозділу Фонду для подальшого винесення питання на розгляд виконавчої дирекції Фонду.

Відповідно до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 910/12988/18: "Враховуючи, що перерахування на користь позивача коштів у розмірі 5 463 014,64 грн може бути здійснено не інакше як за наслідками подання відповідачем до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення відповідних вимог Національного банку України, суди дійшли до обґрунтованих висновків про задоволення позову в частині вимог про зобов`язання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в розмірі 5 463 014,64 грн в рахунок погашення кредиторських вимог за кредитним договором №24.".

Як установлено судом вище рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022, позов НБУ задоволено частково, зобов`язано Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за договором кредитної лінії від 30.09.2013 №ВКЛ- 2022390/1, укладеним між Банком та ПАТ "Укргазвидобування", в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами, укладеними між НБУ та Банком. Провадження в справі в частині решти вимог до Банку закрито, в задоволенні вимог до Фонду відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що позовна вимога в частині зобов`язання Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами, є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки (1) зазначена в пункті 1.2 договору застави-2 заставна вартість у розмірі 150 000 000,00 грн не є погодженим сторонами максимальним розміром вимоги, яка забезпечується обтяженням; (2) оскільки сумою 150 000 000,00 грн відповідальність заставодавця не обмежується, про що зазначено у пункті 1.5 договору застави-2, не є припиненим договір застави-2 у зв`язку із його виконанням Банком в цих межах; (3) положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (частина третя статті 52) унормовано імперативний припис щодо заборони погашення інших кредиторських вимог за рахунок заставного майна, що відповідає основному змісту інституту забезпечення договірного зобов`язання. Відтак, кошти, отримані від реалізації предмета застави, в силу приписів закону спрямовуються виключно на погашення вимог заставодержателя. При цьому інші кредитори вправі розраховувати на погашення своїх вимог за рахунок заставного майна лише у випадку, коли вимоги заставодержателя погашені, та має місце наявність залишку коштів. Водночас, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо нездійснення обліку коштів в сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за договором №ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку та визнання протиправними дій Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23 830 007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами - зводяться виключно до встановлення судом факту (обставин неправомірності дій Банку), а оскільки вимоги про встановлення судом фактів, що мають юридичне значення, не відносяться до юрисдикції господарських судів, провадження в цій частині підлягає закриттю. Решта вимог НБУ до Фонду у вигляді визнання протиправною бездіяльності останнього та зобов`язання розглянути звернення щодо позачергового задоволення вимог НБУ, за висновками судів, є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду спору Банк з відповідними вимогами до Фонду ще не звертався.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На виконання рішення Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» подано до Фонду звернення від 04.10.2022 за вих.№ 578 та документи щодо позачергового задоволення вимог Банку.

У зверненні від 04.10.2022 за № 578 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» просила Фонд розглянути клопотання щодо часткового позачергового задоволення вимог кредитора - Національного банку України, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі № 910/15404/19, залишеного без змін постановою Північного апеляційного суду від 02.02.2022 та постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 31.08.2022, в сумі 23 830 007, 93 грн отриманій від продажу майнових прав AT «Дельта Банк» за договором кредитної лінії від 30.09.2013 №ВКЛ-2022390/1, укладеним між AT «Дельта Банк» та Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», які не є предметом застави, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами: від 22.10.2008 № 51, від 05.11.2008 № 64, від 11.11.2008 № 86/11-08/СТ, від 11.09.2008 № 39/09-08/СТ, від 29.12.2008 № 144, від 29.12.2008 № 144/1, від 30.12.2008 № 144/2, від 31.12.2008 № 144/3, від 05.01.2009 № 144/4, від 12.01.2009 № 144/5, від 29.01.2009 № 144/6, від 06.02.2009 №144/7, від 11.02.2009 № 144/8, від 13.02.2009 № 144/9, від 16.02.2009 № 144/10, від 27.02.2009 № 144/11, від 04.03.2009 № 144/12, від 05.03.2009 № 144/13, від 13.03.2009 № 144/14, від 20.03.2009 № 144/15, від 06.04.2009 № 144/16, від 15.04.2009 № 144/17, від 17.04.2009 № 144/18, від 30.04.2009 № 144/19, від 03.06.2009 № 144/20, укладених між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк». При цьому, враховуючи витрати Фонду на утримання та продаж заставленого майна в сумі 1 793 656,51 грн, загальна сума коштів позачергового задоволення вимог Національного банку України складатиме 25 623 664,44 грн.

Разом з тим, доказів розгляду звернення від 04.10.2022 за вих.№ 578 матеріали справи не містять та відповідачем-1 суду таких доказів не надано.

Так, відповідач-1 заперечуючи щодо позову посилається на відсутність підстав для перерахування позивачу грошових коштів у сумі в сумі 23 830 007,93 грн, а також зазначає, що приймаючи до уваги наведені Уповноваженою особою Фонду в зверненні за № 578 обґрунтування щодо відсутності правових підстав для перерахування коштів позивачу, унеможливили подальше винесення порушеного питання на розгляд Комісії та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно із ч.8 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Статтею 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду складається з семи членів. Директор - розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою. Членами виконавчої дирекції Фонду можуть бути громадяни України, які постійно проживають в Україні, мають повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права, стаж роботи за фахом не менше ніж п`ять років, бездоганну ділову репутацію, не мають непогашених судимостей за вчинення корисливих кримінальних правопорушень та працюють у Фонді на постійній основі. Член виконавчої дирекції Фонду не може бути керівником, учасником або пов`язаною особою банку чи будь-якої іншої юридичної особи, з якою Фонд або банк, що виводиться Фондом з ринку, має договірні відносини. Директор - розпорядник Фонду має заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з адміністративною радою Фонду. Кількість заступників директора - розпорядника Фонду визначається штатним розписом, але не може перевищувати чотири особи. Рішення виконавчої дирекції Фонду приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше ніж чотирьох членів виконавчої дирекції. У разі рівного розподілу голосів голос директора - розпорядника Фонду є вирішальним. Порядок організації роботи та проведення засідань виконавчої дирекції Фонду визначається її регламентом.

Відповідно до ч.5-6 ст.12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду має такі повноваження при здійсненні тимчасової адміністрації та ліквідації банків:

1) визначає умови та порядок здійснення виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків відповідно до цього Закону;

1-1) утворює колегіальні органи з питань консолідації та продажу активів різних банків та затверджує положення про них;

2) делегує та відкликає всі або частину своїх повноважень колегіальним органам та/або уповноваженій особі (кільком уповноваженим особам) Фонду в обсягах, визначеним цим Законом;

3) визначає додаткові вимоги до уповноваженої особи Фонду, правила контролю за уникненням конфлікту інтересів;

4) затверджує кошторис витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

5) затверджує кошторис витрат банку, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку;

7) затверджує план врегулювання та зміни до нього;

8) погоджує умови відчуження всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов`язань з урахуванням черговості, визначеної статтею 52 цього Закону, приймаючому банку, умови продажу неплатоспроможного банку інвестору або утворення перехідного банку, передачу йому всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов`язань з урахуванням черговості, визначеної статтею 52 цього Закону, і його продажу інвестору;

8-1) приймає рішення про інвестування тимчасово вільних коштів банку, що ліквідується, в державні цінні папери (за умови достатності коштів для забезпечення ліквідаційної процедури);

9) ухвалює рішення про надання фінансової підтримки приймаючому банку;

9-1) ухвалює рішення про надання кредиту перехідному банку відповідно до частини дванадцятої статті 41-1 цього Закону;

10) затверджує звіт уповноваженої особи Фонду про виконання плану врегулювання і приймає рішення про припинення тимчасової адміністрації банку;

11) звертається до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

12) визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів;

13) затверджує результати інвентаризації майна банку та формування його ліквідаційної маси;

14) визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується;

15) затверджує ліквідаційний баланс та звіт про виконання ліквідаційної процедури;

17) приймає рішення про організацію та здійснення заходів, спрямованих на виявлення та документування фактів, рішень, дій або бездіяльності, якими завдано шкоду (збитки) неплатоспроможному банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та затверджує висновок (звіт) щодо виявлених фактів, рішень, дій або бездіяльності пов`язаних з банком осіб та інших осіб стосовно цього банку, якими завдано шкоду (збитки) банку, та розміру завданої цими особами шкоди (збитків).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.

Крім цього, як зазначає відповідач-1 та вбачається з матеріалів справи рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №664 від 26.03.2020 затверджено Положення про Комісію з питань ведення реєстрів кредиторів, переліків рахунків вкладників та відшкодування коштів за вкладами неплатоспроможних банків, яка є постійно діючим колегіальним (дорадчим) органом Фонду, до компетенції якої згідно пп. 7) пункту 2 Розділу II вказаного Положення, належить розгляд питань щодо чергового та позачергового задоволення кредиторських вимог.

Рішення Комісії носять рекомендаційний характер та, у разі необхідності, можуть бути реалізовані шляхом прийняття рішень виконавчою дирекцією.

Пунктом 9 Розділу II Регламенту визначено, що якщо підрозділ-ініціатор, відповідальні підрозділи та/або члени Комісії виявили невідповідність пакету документів вимогам законодавства, нормативно-правових актів, внутрішніх нормативних документів, розпорядчих Фонду, підрозділ-ініціатор повертає пакет документів до неплатоспроможного банку (або структурного підрозділу Фонду у разі здійснення ліквідації неплатоспроможного банку безпосередньо Фондом) або до структурного підрозділу Фонду, який формує або отримує первинні документи з питання, яке має бути розглянуто Комісією, на доопрацювання із зазначенням рекомендацій щодо подальших дій.

Одночасно суд наголошує, що доказів повернення звернення Уповноваженої особи від 04.10.2022 за вих.№ 578 на доопрацювання із зазначенням рекомендацій щодо подальших дій матеріали справи не містять та відповідачем-1 таких доказів не надано, як і не надано доказів взагалі прийняття будь-якого рішення за результатами розгляду такого звернення.

Тобто, фактично звернення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» від 04.10.2022 за вих.№ 578 та документи щодо позачергового задоволення вимог Банку залишені відповідачем-1 без розгляду чим порушено права позивача.

При цьому направлення відповідачем-1 Уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» електронного повідомлення від 04.11.2022 за вих.№49-11153/22, у відповідь на лист (звернення) від 04.10.2022 №578, не може вважатися рішенням щодо позачергового задоволення вимог позивача в сумі 23 830 007, 93 грн, отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування», оскільки як убачається з вказаного повідомлення в ньому лише зазначено про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 в частині подання Уповноваженою особою звернення.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача-1 розглянути звернення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо позачергового задоволення вимог позивача в сумі 23 830 007, 93 грн, отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування».

Суд зазначає, що по суті всі заперечення відповідачів фактично зводяться до їх незгоди з висновками судів викладеними в рішеннях під час розгляду справи №910/15404/19.

Разом з тим, що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 здійснити виплату коштів у розмірі 23 830 007, 93 грн отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування», в рахунок часткового позачергового задоволення вимог позивача, суд приходить до висновку про її передчасність, оскільки враховуючи висновки судів у справі №910/15409/19 рішення про здійснення такої виплати має бути прийняте за результатами розгляду звернення від 04.10.2022 за вих.№ 578 щодо позачергового задоволення вимог Банку.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача-1 розглянути звернення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо позачергового задоволення вимог позивача в сумі 23 830 007, 93 грн, отриманих АТ «Дельта Банк» від продажу права вимоги до ПАТ «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Укргазвидобування».

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, ідентифікаційний код 21708016) розглянути звернення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» щодо позачергового задоволення вимог Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9, ідентифікаційний код 00032106) в сумі 23 830 007,93 грн, отриманих АТ "Дельта Банк" від продажу права вимоги до ПАТ "Укргазвидобування" за договором кредитної лінії 30.09.2013 № ВКЛ-2022390/1, укладеним між АТ "Дельта Банк" та ПАТ "Укргазвидобування"

3. Стягнути Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, ідентифікаційний код 21708016) на користь Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9, ідентифікаційний код 00032106) 2 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.

4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 14.02.2024.

Суддя Я.А.Карабань

Джерело: ЄДРСР 116984036
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку