УХВАЛА

12 лютого 2024 року

м. Київ

справа №520/10283/23

адміністративне провадження № К/990/3580/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державного агентства меліорації та рибного господарства України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №520/10283/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіш-Торг» до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіш-Торг» (далі - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог абзацу 11 частини першої статті 13 Закону України «Про тваринний світ» в частині подання документів з питань надання у користування ТОВ «Фіш-Торг» рибогосподарського водного об`єкта Старогниличанського водосховища Чугуївського району Харківської області, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту;

- зобов`язати Державне агентство меліорації та рибного господарства України виконати вимоги абзацу 11 частини першої статті 13 Закону України «Про тваринний світ» в частині подання документів з питань надання у користування ТОВ «Фіш-Торг» рибогосподарського водного об`єкта - Старогниличанського водосховища Чугуївського району Харківської області, органам, які уповноважені приймати рішення про надання у користування такого об`єкту.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2023 позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 апеляційну скаргу повернуто.

21.11.2023 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду вдруге надійшла апеляційну скарга відповідача.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом надання до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 року з зазначенням поважних причин такого пропуску та надати докази в їх обґрунтування.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

26.01.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

За приписами частини четвертої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Стосовно посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, як на підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Водночас колегією суддів Другого апеляційного адміністративного суду встановлено, що відповідачем не зазначено, які саме обставини, зумовлені введенням воєнного стану, перешкоджали апелянту звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк.

Стосовно доводів скаржника в частині того, що на момент здійснення реєстрації Держрибагентства, в підсистемі «Електронний суд» відбувалось велике надходження процесуальних документів по справам не лише по центральному апарату, а і по територіальних органах Держрибагентства (територіальні органи не є юридичними особами, а являються відокремленими структурними підрозділами та входять в структуру Держрибагентства), які знаходяться у кожній області України, що у свою чергу унеможливило своєчасне реагування працівників відділу захисту та представництва Держрибагентства на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2023 у справі № 520/10283/23 про залишення апеляційної скарги Держрибагентства без руху, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас підстави наведені скаржником не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з апеляційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного агентства меліорації та рибного господарства України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №520/10283/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіш-Торг» до Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа