УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

12 лютого 2024 року

м. Київ

справа №640/19714/21

адміністративне провадження №К/990/43596/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стеценка С.Г. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року

у справі №640/19714/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп"

до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві

про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №25 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 13 травня 2021 року, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 8292,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 25 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Держпродспоживслужби у місті Києві 22 грудня 2023 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.

Копія ухвали надійшла в особистий кабінет скаржника через систему "Електронний суд" 10 січня 2024 року о 04:50.

У межах встановленого судом строку скаржник направив заяву про усунення недоліків та документ про сплату судового збору.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто відповідачем у повній мірі.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку відповідач зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах визначеного процесуальним законом строку, однак ухвалою від 20 грудня 2023 року касаційну скаргу було повернуто заявнику у зв`язку з несплатою судового збору.

На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з належно оформленою скаргою в найкоротший термін після повернення касаційної скарги та в межах річного строку.

Надаючи оцінку наведеним підставам поважності пропуску строку, колегія суддів з`ясувала наступне.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з дати її прийняття. Отже, останнім днем для звернення з касаційною скаргою в межах строку визначеного процесуальним законом був день 15 грудня 2023 року. В свою чергу касаційну скаргу у даній справі було вперше подано 18 грудня 2023 року, що, враховуючи вихідні дні, може вважатися зверненням до суду в межах строку, визначеного статтею 329 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року касаційну скаргу було повернуто. Копія рішення суду надійшла на адресу відповідача 21 грудня 2023 року.

При цьому своє право на звернення до суду відповідач реалізував 22 грудня 2023 року, тобто в найкоротший термін з моменту отримання копії ухвали від 20 грудня 2023 року.

Враховуючи вищевикладене та положення частини третьої статті 329 КАС України якою передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, Суд дійшов висновку, що оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду зі скаргою та бажання заявника реалізувати своє права на касаційне оскарження судових рішень у даній справі після постановлення Верховним Судом ухвали від 20 грудня 2023 року у найкоротший строк є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини першої статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року №1023-XII (далі - Закон №1023-XII), статей 19, 19-1 Закону України "Про туризм" від 15 вересня 1995 року №324/95-ВР (далі - Закон №324/95-ВР).

В обґрунтування підстави касаційного оскарження Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області зазначає, що на момент проведення Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області позапланового заходу позивачем не було надано підтверджуючої інформації, яка б спростовувала твердження скаржника про невідповідність заявленим трьом зіркам готелю "Palace" та відповідності умов зазначених у договорі станом на момент надання туристичних послуг, що було встановлено спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області в акті перевірки №5660-1 від 25 листопада 2020 року.

На думку скаржника суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги неналежним чином засвідчені документи, тобто недопустимі докази, які були надані позивачем до позовної заяви оскільки:

- позивачем не дотримано вимог щодо затвердження копії документу: У відповідності до пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07 квітня 2003 року, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту. Згідно пункту 5.26 ДСТУ 4163-2003, підпис відповідальної особи на документі необхідно засвідчувати печаткою організації. Тобто, за відсутності засвідчення відповідності копії оригіналу, згідно вимог чинного законодавства, роздруківка має вигляд самостійно створеного тексту. Отже, надані документи через відсутність необхідних реквізитів є неналежним доказом, який не міг та не може підтвердити зірковість готелю "Palace".

- у листі роздруківці та додатках до нього неможливо визначити чи відповідав даний готель 3* рівню чи ні, та зазначено: "В 2019 году (с 01.01.2019 по 31.12.2019) отелю Palace (Netanya) было присвоено 3* (экономический туристический класс)". Виходячи зі змісту роздруківки, можна зробити висновок, що 3* можливо було присвоєно готелю 31 грудня 2019 року (після неналежно виконання договору) або будь-яку іншу дату.

- належним доказом зірковості готелю може бути саме сертифікат, а не роздруківка, оскільки в пункті 1 ДСТУ 4269:2003 "ПОСЛУГИ ТУРИСТИЧНІ КЛАСИФІКАЦІЯ ГОТЕЛІВ, УСЛУГИ ТУРИСТИЧЕСКИЕ КЛАССИФИКАЦИЯ ГОСТИНИЦ, TOURIST SERVICES CLASSIFICATION FOR HOTELS" зазначено, що цей стандарт встановлює класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщування незалежно від форм власності та відомчої належності. Стандарт придатний для застосування з метою сертифікації.

Проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини першої статті 15 Закону №1023-XII, статей 19, 19-1 Закону №324/95-ВР та порушення застосування положень статей 9, 73, 74, 78 КАС України, з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом та перевірки встановлених судами обставин, які мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними наведені Головним управлінням Держпродспоживслужби у місті Києві підстави пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №640/19714/21.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №640/19714/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп" до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови.

3. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №640/19714/21.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.Г. Стеценко

В.М. Шарапа