КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року № 320/3243/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" (44412819) до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений структурний підрозділ) та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" (44412819) до Головного управління ДПС у місті Києві (відокремлений структурний підрозділ) (далі Головне управління ДПС у м. Києві), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від № 0000551/0706 від 03.01.2023 року на суму 388 846,76грн та № 64100411 від 23.01.2023 року на суму 6 653 310,26грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки хоча товариством і зареєстровано податкові накладні з пропуском граничного строку, але вина товариства в цьому відсутня.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 березня 2023 року о 14:00год. Відповідачеві запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02.05.2023 року від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог податкового законодавства.

24.05.2023 року позивачем подано відповідь на відзив ГУ ДПС у м. Києві та заяву про зміну предмету позову, а також залучення співвідповідачем ДПС України. Зміна предмету позову пов`язана з отриманням рішення ДПС України, яким змінено податкове повідомлення-рішення № 64100411 від 23.01.2023 року, винесене ГУ ДПС у м. Києві. Тож, позивачем додатково додану позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 13.04.2023 року № 9067/6/99-00-06-03-01-06.

У відповіді на відзив позивач наголошує, що перевірки за наслідками яких складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, проведено з порушенням норм чинного законодавства, а самі податкові-повідомлення рішення містять грубі помилки.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена документальна позапланова перевірка відповідно до Наказу № 5405-п від 28.11.2022 року, у зв`язку з поданням ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн за вересень 2022 року.

Наказ на перевірку позивачем отримано 30 листопада 2022 року о 15:50год. За даними Наказу, перевірку розпочато з 30.11.2022 року.

Позивач вважає, що вручення Наказу в день початку документальної позапланової перевірки суперечить нормам чинного законодавства і призводить до неправомірності самої перевірки та її результатів.

При цьому, позивач зауважив, що на момент отримання зазначеного наказу на перевірку, ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» не мало задекларованого від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2022 року, адже ним подано, а ДПС України прийнято уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок: 14 липня 2022 року, 07 жовтня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 30 листопада 2022 року за квітень 2022 року; 14 липня 2022 року, 07 жовтня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 31 жовтня 2022 року за травень 2022 року; 20 липня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 30 листопада 2022 року за червень 2022 року; 22 серпня 2022 року, 30 листопада 2022 року за липень 2022 року; 16 вересня 2022 року, 30 листопада 2022 року за серпень 2022 року. Таким чином, станом на вересень 2022 року відсутнє від`ємне значення податку на додану вартість. Натомість, після подачі всіх вищезазначених уточнюючих розрахунків, позивач має позитивне значення (код рядка 18 декларації з ПДВ) в сумі 408 619,00грн

Отже, станом на час отримання Наказу на проведення перевірки № 5405-п від 28.11.2022 року, був відсутній предмет перевірки, що проігноровано відповідачами.

Письмовим запитом відповідача від 30.11.2022 року № 17688/І/26-15-07-06-02-09 було призначено проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів позивача в присутності представників відповідача, що здійснюють документальну позапланову виїзну перевірку.

Під час перевірки здійснено виїзд на склад товариства для проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей. В ході інвентаризації відповідачем було здійснено обстеження складського приміщення, проте, у зв`язку з відсутністю електропостачання на складі, інвентаризацію проводити було неможливо.

На думку позивача, запит на проведення інвентаризації та перебування на складі позивача з метою проведення інвентаризації є виходом відповідача за межі предмету перевірки.

Тож, позивач доходить висновку про те, що, акт про результати документальної перевірки від 15.12.2022 року № 47967/Ж5/26-15-07-06-02-19/44412819 та складене на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000551/0706 від 03.01.2023 року є протиправними.

Під час проведення документальної позапланової перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За наслідками перевірки складено Акт № 47389/Ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року.

Виходячи з Акту № 47389/Ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року, перевірку проведено за липень грудень 2022 року, що включає вже перевірений документальною позаплановою перевіркою період (вересень 2022).

Крім того, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення № 64100411 від 23.01.2023 року, складене на підставі Акту перевірки за 2018-2021 роки № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819 від 13.12.2022 року. При цьому, додаток до ППР № 64100411 від 23.01.2023 року містить документи за 2022 рік (що знаходиться поза періодом перевірки).

Позивач стверджує, що зазначений Акт, № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819, від відповідача не отримував та наголошує, що підставою для визначення суми грошового зобов`язання контролюючим органом є акт податкової перевірки.

Податкове повідомлення-рішення № 64100411 від 23.01.2023 року було оскаржено до ДПС України в адміністративному порядку та отримано Рішення № 9067/6/99-00-06-03-01-06 від 13.04.2023 року, яким скасовано ППР ГУ ДПС у м. Києві від 23.01.2023 року № 64100411 у частині застосованих штрафних санкцій у сумі 168 594,48грн.

Позивач вважає, що ППР № 64100411 від 23.01.2023 року є протиправним (бо у зв`язку з відсутністю акту перевірки, відсутні підстави прийняття ППР), відтак протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків. Таким чином, Рішення ДПС України № 9067/6/99-00-06-03-01-06 від 13.04.2023 року, позивач вважає також неправомірним.

20.06.2023 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову у зв`язку з отриманням податкового повідомлення-рішення № 373890411 від 30.05.2023 року, що складено за результатами перевірки періоду, який вже перевірявся раніше. Результати перевірки зазначеного періоду є предметом оскарження в даній судовій справі. Тож, позивачем додатково додану позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 373890411 від 30.05.2023 року.

Відповідно до Акту № 32997/Ж5/26-15-04-11-03/44412819 від 09.05.2023 року, перевірку проведено за податковими накладними, що складені протягом квітня 2022-січня 2023 року та зареєстровані протягом липня 2022 лютого 2023 року, що включає вже перевірений період документальною позаплановою перевіркою, про що отримано ППР № 64100411 від 23.01.2023 року.

Додаток до податкового повідомлення-рішення № 373890411 від 30.05.2023 року містить податкові накладні, що вже враховано в додатку до ППР № 64100411 від 23.01.2023 року

На думку Позивача, проведення відповідачем повторної камеральної перевірки, щодо питань, по яким податковим органом вже було зроблено висновок, є протиправним.

06.09.2023 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову та залучення співвідповідача. Зміна предмету позову пов`язана з отриманням податкового повідомлення-рішення № 541140411 від 18.08.2023 року. Дане податкове повідомлення-рішення складено за результатами отриманого позивачем Рішення ДПС України від 13.04.2023 року № 9067/6/99-00-06-03-01-06 щодо податкового повідомлення-рішення № 64100411 від 23.01.2023 року. Тож, позивач звертається до суду з наступними позовними вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000551/0706 від 03.01.2023 року

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 541140411 від 18.08.2023 року

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 373890411 від 30.05.2023 року

28 листопада 2023 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду задоволено клопотання позивача про зміну предмету позову та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ДПС України.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити, підтримавши доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Головним управлінням ДПС у місті Києві проведена документальна позапланова перевірка відповідно до Наказу № 5405-п від 28.11.2022 року, у зв`язку з поданням ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн за вересень 2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.12.2022 року № 47967/Ж5/26-15-07-06-02-19/44412819, яким встановлено порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI, із змінами та доповненнями, несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за вересень 2022 року на суму 12 800 000,00грн, в т.ч. ПДВ 2 560 000,00грн.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2023 № 0000551/0706, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 388 846грн 76 коп.

13.12.2022 року ГУ ДПС України в м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено Акт № 47389/Ж5/26-15-04-13-03/44412819 про порушення ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819 від 13.12.2022 року, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 року № 64100411, яким, за даними ЄРПН за звітний період 2018-2021 років встановлені порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120№ статті 120№ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 6 653 310грн 26коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» направлено до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 року № 64100411, де зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення містить всі податкові накладні, штраф за які розраховано податковим повідомленням-рішенням від 03.01.2023 № 0000551/0706.

Рішенням № 9067/6/99-00-06-03-01-06 від 13.04.2023 року, ДПС України, керуючись главою 4 ПК України, скасовує ППР ГУ ДПС у м. Києві від 23.01.2023 № 64100411 у частині застосовних штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 168 594,48грн, а в іншій частині залишає без змін, а скаргу частково задовольняє.

18.08.2023 року ГУ ДПС у м. Києві приймає нове податкове повідомлення-рішення № 541140411, яким загальна сума штрафу за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120№ статті 120№ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних становить 6 484 715грн 78коп.

09.05.2023 року ГУ ДПС України в м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено Акт № 32997/Ж5/26-15-04-11-03/44412819 про порушення ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2023 № 373890411, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120№.1 статті 120№ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування застосовано штраф у сумі 309 015грн 98 коп.

Не погоджуючись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення. Згідно із пунктом 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до положень пункту 78.1.8 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4 статті 78 ПК України).

В пункті 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Буквальне тлумачення пункту 78.1.8 статті 78 ПК України свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ; другий - подання декларації з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Такої ж позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема у постановах від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18 та від 19 лютого 2021 року у справі № 821/1235/17.

З матеріалів справи слідує таке.

У зв`язку з поданням податкової декларації з податку на додану вартість з від`ємним значенням, яке становить більше 100 тис.грн, 30 листопада 2022 року в 15:50год. позивачу вручено нарочно наказ ГУ ДПС у м. Києві № 5405-п від 28.11.2022 року про проведення документальної позапланової перевірки. Доручено провести перевірку з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за квітень, травень, червень, липень, серпень 2022 року. Згідно наказу, датою початку перевірки є 30.11.2022 року. Тривалість перевірки 5 робочих днів (тобто по 06.12.2022 року).

Згідно п.85.4. ПКУ, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. За приписами даного пункту, враховуючи те, що перевірку розпочато 30 листопада 2022 року, дата вручення запиту повинна бути не пізніше 29 листопада 2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2022 року, ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» отримало запит ГУ ДПС України № 17688/І/26-15-07-06-02-09 від 30.11.2022 року про надання інформації та документів щодо проведених підприємством з 01.04.2022 по 30.09.2022 року інвентаризацій, а також містило вимогу про проведення інвентаризації до 02.12.2022 року за участю представників ГУ ДПС у м. Києві. Крім того, 30.11.2022 року позивач отримав запит № 1 про надання інформації та документів у строк до 02.12.2022 року.

02.12.2022 року о 13:40год представником позивача та представниками відповідача складено акт про перебування представників відповідача на території складських приміщень позивача з метою контролю проведення інвентаризації та неможливість її проведення через відсутність електропостачання на території складських приміщень.

05.12.202 року згідно з наказом від 05.12.2022 року № UT02/12/22-9 «Про проведення позапланової інвентаризації» проведено інвентаризацію в присутності ГУ ДПС у м. Києві.

Стосовно запиту відповідача на проведення інвентаризації суд зазначає, що здійснення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей охоплюється плановою перевіркою у відповідності до приписів підпункту 16 пункту 3 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року № 727.

Натомість, в даному випадку, проводилась позапланова перевірка правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість.

Тож, суд констатує, що при проведенні перевірки контролюючий орган вийшов за межі її предмету (правомірність формування від`ємного значення з ПДВ) та, не маючи на те законних підстав, перейшов до інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Від`ємне значення з ПДВ за вересень 2022 року сформоване платником шляхом перенесення від`ємного значення з ПДВ за попередні періоди.

Відповідно, перевірці підлягала правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними, виписаними в періодах, що передували перевіряємому.

05.12.2022 року позивач отримав ще один запит ГУ ДПС у м. Києві № 2 про надання інформації та документів у строк до 06.12.2022 року.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання розрахунку.

За приписами 50.2. ПКУ, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

06.12.2022 року позивач надав відповідачу інформацію з документальним підтвердженням (лист № 06/12/22-1 від 06.12.2022 року) про результати проведеної інвентаризації. Крім того, судом встановлено, що на момент отримання наказу на перевірку № 5405-п від 28.11.2022 року, ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» не мало задекларованого від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2022 року, адже ним подано, а ДПС України прийнято, уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень, травень, червень, липень, серпень 2022 року, а саме:

- 14 липня 2022 року, 07 жовтня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 30 листопада 2022 року за квітень 2022 року;

- 14 липня 2022 року, 07 жовтня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 31 жовтня 2022 року за травень 2022 року;

- 20 липня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 30 листопада 2022 року за червень 2022 року;

- 22 серпня 2022 року, 30 листопада 2022 року за липень 2022 року;

- 16 вересня 2022 року, 30 листопада 2022 року за серпень 2022 року.

Вказана звітність прийнята контролюючим органом, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії вказаної звітності з копіями квитанцій про прийняття.

Враховуючи подані позивачем уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ, станом на вересень 2022 року відсутнє від`ємне значення податку на додану вартість. Натомість, після подачі всіх вищезазначених уточнюючих розрахунків, позивач має позитивне значення (код рядка 18 декларації з ПДВ) в сумі 408 619,00грн.

Суд враховує, що вказані уточнення подані ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» під час проведення перевірки на підставі наказу № 5405-п від 28.11.2022 року, що не допускається з огляду на наведені норми п. 50.2 ПК України.

Разом з цим, варто зауважити, що наказ № 5405-п від 28.11.2022 року вручено в день початку перевірки; на час вручення наказу позивачем вже подано, а відповідачем прийнято уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ.

06.12.2022 року наказом № 5478-п документальну позапланову перевірку продовжено по 08.12.2022 року.

За результатом вказаної перевірки складено акт від 15.12.2022 року № 47967/Ж5/26-15-07-06-02-19/44412819, за висновками якого Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2023 року № 0000551/0706 щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у вересні 2022 року. Сума штрафу за ППР від 03.01.2023 року № 0000551/0706 складає 388 846,76грн.

За позицією, викладеною в постанові ВСУ від 27.01.2015року по справі № 21-425а/14, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Платнику податків, в свою чергу, гарантується право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього. Реалізація такого права за відсутності обов`язку контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Невиконання пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, копії наказу про проведення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої (Постанова КАС ВС від 09.02.2021 року по справі № 804/3329/15).

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатнім для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. (Постанова КАС ВС від 22.09.2020 року у справі № 520/8836/18)

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС", складених у період з лютого 2022 по вересень 2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2022 року N 47389/Ж5/26-15-04-13-03/44412819, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" пункту 201.10 статті 201 ПК України, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 року N 64100411, яким накладено на позивача штрафні санкції на підставі акта перевірки № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819 за затримку реєстрації податкових накладних за звітний період 2018-2021 у сумі 6 653 310,26грн. Додаток до податкового повідомлення-рішення № 64100411 містить податкові накладні, складені за період лютий-вересень 2022 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" направлено до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 64100411 від 23.01.2023 року, де зазначено, що акт № 47389/Ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року не містить жодних даних щодо періоду проведення перевірки, лише в ППР від 23.01.2023 року зазначено період перевірки 2018-2021 рік, натомість додаток до цього ППР містить накладні за податковий період з 16.02.2022 року по 30.09.2022 року.

Крім того, позивач, у своїй скарзі наголошує на тому, що додаток до ППР № 64100411 містить всі без виключення податкові накладні, щодо яких складено ППР 03.01.2023 року № 0000551/0706 (сума штрафу за яким складає 388 846,76грн.)

За результатами розгляду скарги, податковий орган прийняв рішення № 9067/6/99-00-06-03-01-06 від 13.04.2023 року, яким скасовано ППР ГУ ДПС у м. Києві від 23.01.2023 № 64100411 у частині застосовних штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 168 594,48грн, в іншій частині залишає без змін, а скаргу частково задовольняє.

28.08.2023 року позивачем отримано нове податкове повідомлення-рішення № 541140411 від 18.08.2023 року, яким загальну суму штрафу встановлено в сумі 6 484 715,78грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Законодавчими актами не закріплено поняття для визначення періоду, за який проводиться камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, враховуючи те, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Зміни в зазначених реєстрах відбуваються не після складання платником ПДВ податкової накладної, а після її реєстрації. Тож, періодом перевірки є дата реєстрації податкової накладної позивачем.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ПКУ).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ПКУ).

Згідно з п. 86.8 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

З матеріалів справи вбачається наступне.

06.02.2023 року ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» отримано ППР від 23.01.2023 року № 64100411, складене на підставі Акту перевірки № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819 від 13.12.2022 року на загальну суму штрафу 6 653 310,26грн.

За даними ППР № 64100411 зазначений період перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних звітний період 2018-2021.

Відповідно до ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, відповідно до вимог ПК України, підставою для визначення суми грошового зобов`язання контролюючим органом є акт податкової перевірки, якою встановлені відомості про заниження платником податків суми його податкових зобов`язань.

Акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі акту, за підсумками перевірок, контролюючий орган виносить податкові повідомлення рішення, або рішення згідно яких визначається сума грошових зобов`язань.

Акт перевірки № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819 від 13.12.2022 року, за твердженням Позивача, йому не надавався. Відповідач не надав жодного спростування або додаткових пояснень чи документів щодо акту перевірки № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819 від 13.12.2022 року. Натомість, ППР № 541140411, складена після скасування ДПС України ППР № 64100411, містить таке ж посилання на акт перевірки № 47389/ж5/26-15-04-16-03/44412819.

Згідно з п.54.5. ПК України, якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, додаток до ППР № 64100411 містить подвійне нарахування штрафних санкцій за податковими накладними: 386 від 30.09.2022 року, 394 від 30.09.2022 року, 282 від 26.09.2022 року, 7 від 01.09.2022 року, 73 від 07.09.2022 року, 67 від 07.09.2022 року, 342 від 29.09.2022 року, 384 від 30.09.2022 року, 262 від 23.09.2022 року, 128 від 29.03.2022, 176 від 31.03.2022, 141 від 30.03.2022, 121 від 29.03.2022, 179 від 31.03.2022, 131 від 29.03.2022, 143 від 30.03.2022, 110 від 25.03.2022, 434 від 28.07.2022, 229 від 14.07.2022, 398 від 26.07.2022, 1375 від 23.05.2022, 1330 від 18.05.2022, 1522 від 30.05.2022, 1465 від 26.05.2022, 1438 від 25.05.2022, 1382 від 23.05.2022, 1408 від 24.05.2022, 1551 від 31.05.2022, 1541 від 31.05.2022, 1252 від 13.05.2022, 1226 від 12.05.2022, 80 від 06.07.2022, 1395 від 23.05.2022, 1461 від 26.05.2022, 386 від 30.09.2022, 394 від 30.09.2022, 282 від 26.09.2022, 7 від 01.09.2022, 73 від 07.09.2022, 67 від 07.09.2022, 342 від 29.09.2022, 384 від 30.09.2022, 262 від 23.09.2022, 10148 від 09.06.2022, 644 від 18.02.2022, 778 від 23.02.2022, 797 від 23.02.2022, 749 від 22.02.2022, 782 від 23.02.2022, 790 від 23.02.2022, 730 від 22.02.2022, 581 від 09.02.2022, 626 від 17.02.2022, 727 від 22.02.2022, 619 від 17.02.2022, 365 від 22.06.2022, 757 від 22.02.2022, 687 від 22.02.2022, 635 від 17.02.2022, 794 від 23.02.2022, 744 від 22.02.2022, 716 від 21.02.2022, 713 від 21.02.2022, 86 від 04.05.2022, 525 від 30.05.2022, 106 від 05.08.2022, 375 від 29.08.2022, 100525 від 20.04.2022, 10029 від 01.04.2022, 100332 від 12.04.2022, 100768 від 28.04.2022, 100507 від 08.04.2022, 100493 від 19.04.2022, 10016 від 01.04.2022, 100611 від 22.04.2022, 70 від 30.11.2022 року.

До того ж, як стверджується позивачем та не спростовано відповідачем, та підтверджується матеріалами справи, додаток до ППР № 64100411 містить всі податкові накладні, зазначені в № 0000551/0706 від 03.01.2023 року (на суму 388 846,76 грн).

На тлі цього суд зазначає, що в Україні діє принцип «non bis in idem», закріплений у статті 61 Конституції України, згідно якого ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. До того ж, п.113,8 ст 113 ПК України визначено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

За переконанням суду, дублювання однієї і тої ж податкової накладної при складанні ППР передбачає подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Це є непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи

Після оскарження позивачем ППР № 64100411, ГУ ДПС у м. Києві надсилає позивачу ППР № 541140411 (з урахуванням рішення ДПС України), яким суму штрафних санкцій зменшено на 168 594,48грн. Загальна сума штрафних санкцій за ППР № 541140411 становить 6 484 715,78грн.

Позивач, у відповіді на відзив, посилається на незрозумілість проведеного розрахунку при прийнятті рішення ДПС України. Крім того, позивачем надано підтвердження направлення відповіді на відзив на адресу ДПС України 22.03.2023р. Проте, від ДПС України (як і від ГУ ДПС у м. Києві) будь-яких пояснень не надходило.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Отже, ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічної позиції дотримується також Верховний суд України у своїй постанові від 20 травня 2014 року у справі № 64/366-10 (3-20гс14) та від 18 травня 2016 року у справі № 922/51/15 (3-194гс16).

Важливими для розуміння суті ст.6 Конвенції є вказівка ЄСПЛ про те, що хоча ця стаття гарантує право на справедливий розгляд, вона не встановлює жодних правил стосовно допустимості доказів чи того, яким чином вони повинні бути оцінені, що насамперед повинно регулюватися національним законодавством і національними судами.

Відповідно до прецедентного права Суду рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином вмотивовані. Ступінь цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи. (див. рішення у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», № 30544/96, від 09.12.1994р. ).

При цьому, надана позивачем інформація про те, що додаток до податкового повідомлення-рішення № 64100411 (на суму 6 653 310,26грн) містить всі без виключення податкові накладні з додатку до податкового повідомлення-рішення № 0000551/0706 (на суму 388 846,76грн) підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією та документами. Відтак, з аналізу вищевказаної практики, враховуючи специфіку податкового спору, суд дійшов висновку, що саме лише посилання ДПС України на скасування податкового повідомлення-рішення в певній частині грошового еквіваленту (168 594,48грн), не може вважатися належною мотивацією рішення.

Щодо акту № 47389/ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року - відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки № 47389/ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року позивачем отримано 22.12.2022 року. Відповідно, ППР за актом № 47389/ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року повинно було бути прийнято 12.01.2023 року.

Позивачем стверджується, а відповідачем не спростовано, відсутність податкового повідомлення-рішення до зазначеного строку.

Указаними вище нормами Податкового кодексу України чітко встановлено строки та порядок прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведення контролюючим органом, в даному випадку, камеральної перевірки. При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачено право контролюючих органів на відступлення від вказаного порядку чи строків. Винятком неприйняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом зазначеного строку є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів. (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справ № 824/640/19-а).

Позивачем, як слідує з матеріалів справи, заперечення до акту перевірки № 47389/ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року, не подавались.

Враховуючи викладене, протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованій Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

У постанові від 27 травня 2020 року ВП ВС звертає увагу на те, що у цій справі особлива увага має приділятися оцінці достатності сукупності доказів, що залишились після виключення з обсягу доказової бази доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також тих доказів, що були отримані завдяки інформації з таких джерел.

У справі № 1-13/2002, провадження № 13-2зво18 простежується застосування доктрини «плодів отруєного дерева» в частині визнання низки пов`язаних доказів недопустимими, що призвело до скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд в частині щодо окремого епізоду злочинної діяльності заявника.

Зрештою, суд критично ставиться до пов`язаності акту № 47389/Ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року та податкового повідомлення-рішення від 23.01.2023 року № 64100411 та, як наслідок, податкового повідомлення-рішення № 541140411 від 18.08.2023 року.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС», складених за квітень 2022-січень 2023 року (зареєстровані протягом липня 20022 лютого 2023 року), про що направлено на адресу позивача акт № 32997/Ж5/26-15-04-11-03/44412819 від 09.05.2023 року.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 373890411 від 30.05.2023 року, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120№ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних до позивача застосовано штраф у сумі 309 015,98грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений період вже був предметом перевірки, про що складено акти № 47961/Ж5/26-15-07-06-02-19/44412819 від 15.12.2022 року та 47389/Ж5/26-15-04-13-03/44412819 від 13.12.2022 року.

Відповідно до Постанови ВСУ від 05.02.2019 р. у справі № 824/51/16-а, Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі № 640/14250/19, проведення відповідачем повторної камеральної перевірки, щодо питань, по яким податковим органом вже було зроблено висновок, порушує досягнення юридичної визначеності у зазначених правовідносинах.

Крім того, у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Таким чином, суд доходить висновку що, як вже згадувалось вище, це порушує принцип «non bis in idem», закріплений у статті 61 Конституції України, є подвійним застосуванням щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів, що є непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи.

Загалом, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було перевірено позивача за період 16 лютого 14 лютого 2023 року.

Відповідно до п. 201.1. ПКУ, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений п. 201.10 ПКУ термін:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені

Тож, податкові накладні, з датою складання з 16.02.2022 року по 28.02.2022 року підлягали реєстрації по 15.03.2022 року включно.

Проте, з 24.02.2022 року в Україні розпочалася повномасштабна війна та запроваджено воєнний стан, зупинено роботу в тому числі і Єдиного реєстру податкових накладних. Дана обставина порушила можливість виконання вимог, визначених ПКУ щодо реєстрації податкових накладних.

Для впорядкування ситуації, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року по 26.05.2022 року, за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (п. 69.1 Закону)

Таким чином, податкові накладні, з датою складання:

- з 16.02.2022 року по 30.04.2022 року підлягали реєстрації в строк до 15.07.2022 року

- з 01.05.2022 року по 15.05.2022 року, підлягали реєстрації в строк до 15.07.2022 року (відповідно до роз`яснень Міністерства фінансів України, щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених за період 01-31 травня 2022 року)

- з 16.05.2022 року по 31.05.2022 року, підлягали реєстрації в строк до15.07.2022 року (відповідно до роз`яснень Міністерства фінансів України, щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених за період 01-31 травня 2022 року)

- з 01.06.2022 року по 15.06.2022 року, підлягали реєстрації в строк до 30.06.2022 року

- з 16.06.2022 року по 30.06.2022 року, підлягали реєстрації в строк до 15.07.2022 року

Починаючи з 03.06.2022 року, позивач не мав можливості розпочати реєстрацію податкових накладних у зв`язку з тим, що, Рішенням ГУ ДПС у м. Києві № 137663 від 03.06.2022 року, ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» віднесено до 8 критерію ризиковості та зупинено будь-яку можливість реєстрації податкових накладних. Даний факт підтверджується наявним у справі документами.

Якщо платника ПДВ включено до переліку ризикових, значить платник ПДВ відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості, тож всі подані на реєстрацію ПН/РК блокуватимуть до тих пір, поки його не виключать із цього переліку. При цьому комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.6. Постанови № 1165).

Як вбачається з матеріалів справи (рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості № 137663 від 03.06.2022 року), підставою для віднесення Позивача до 8 критерію ризиковості стало, зокрема, формування податкового кредиту від ризикових контрагентів-постачальників ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» (код 40967952).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний (п.201.1 ст 201 ПКУ):

- скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи

- зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Як вбачається з Актів камеральної перевірки, всі податкові накладні було складено позивачем відповідно до правила «першої події» з накладенням кваліфікованого електронного підпису та зауважень зі сторони відповідача не мають.

При направленні на реєстрацію податкових накладних позивач отримав квитанції про неприйняття документу: «Документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування».

Тож, Позивач, починаючи з 03.06.2022р не міг зареєструвати податкові накладні за період з 16.02.2022 року. Але п. 200№.3 ст. 200№ ПКУ свідчить про те, що позивач і не мав права зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо загальна сума податку, визначена в накладній, що направляється на реєстрацію перевищує суму реєстраційного ліміту.

В процесі спроб реєстрації податкових накладних позивачем з`ясовано, що податкові накладні, складені щодо платників ПДВ та розрахунки коригування до податкових накладних, не було прийнято до реєстрації, але податкові накладні, складені щодо неплатників ПДВ, реєструвались в межах наявного реєстраційного ліміту.

Відповідно до витягу 1027500, реєстраційний ліміт ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС», станом на кінець дня 14.07.2022р (початок дня 15.07.2022р) складав 722 464,32 грн.

З матеріалів, наявних в матеріалах справи встановлено, що позивач, протягом 15.07.2022 року зареєстрував податкові накладні (щодо покупців, які не є платниками ПДВ) на суму 974 208,36 грн.

Реєстраційний ліміт розраховується за формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ,

де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Враховуючи те, що у Позивача складові SМитн, SПопРах, SВідшкод відсутні, застосовною до Позивача є формула:

SНакл = SНаклОтр - SНаклВид Sперевищ.

Показник Sперевищ станом на 15.07.2022 року, за даними Реєстру операцій з електронного кабінету платника податків, дорівнювала ( 251 772,00) грн

Показник SНаклВид станом на 15.07.2022 року, за даними Реєстру операцій з електронного кабінету платника податків, дорівнював 974 208,36 грн

Показник SНаклОтр станом на 15.07.2022 року, за даними Реєстру операцій з електронного кабінету платника податків, дорівнював 722 464,32 грн (залишок реєстраційного ліміту на кінець дня 14.07.2022 року) + 0,00 грн (зареєстровані протягом 15.07.2022 року податкові накладні на користь Позивача) = 722 464,32 грн.

27,96 = 722 464,32 974 208,36 - ( 251 772,00)

Після реєстрації позивачем податкових накладних, складених на неплатників ПДВ (відповідно до витягу 0927494), реєстраційний ліміт ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС», станом на кінець дня 15.07.2022р складає 27,96грн. Враховуючи таку суму ліміту, Позивач позбавлений можливості зареєструвати решту податкових накладних.

При цьому, 15.07.2022 року, Позивач отримав в електронний кабінет квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від постачальника товару, ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» у зв`язку з тим, що останній відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачем доведено вжиття всіх можливих дій для відновлення реєстрації податкових накладних:

- ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» 10.08.2022 року подано до суду позовну заяву. Отримано рішення Окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року по справі № 640/12474/22, постанову суду апеляційної інстанції від 20.01.2023 року. Суд, зокрема, постановив визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня № 137663 від 03.06.2022 року та виключити ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАЄРС» із переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

- ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» (постачальник Позивача) подав до суду позовну заяву 06.07.2022 року. 15.08.2022 року по справі 640/10200/22 отримано рішення Окружного адміністративного суду. Суд, зокрема, постановив визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня № 114667 від 03.06.2022 року та виключити ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС» із переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва вступило в законну силу та не було змінено та/або скасовано Шостим апеляційним судом.

Таким чином, протиправність винесеного рішення щодо позивача та щодо постачальника позивача (через роботу з яким, позивача віднесено до критеріїв ризиковості), доведена в суді.

Згідно з п. 201.10 ст 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів платник податку продавець товарів зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Така податкова накладна є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Тобто для покупця така сума є складовою показника SНаклОтр в формулі визначення реєстраційного ліміту.

З документів, що містяться в матеріалах справи підтверджується надана позивачем інформація про те, що станом на 15.07.2022 року сума ПДВ за податковими накладними (реєстрацію яких зупинено), складеними постачальником (ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС») на користь позивача (згідно реєстру вхідних податкових накладних 16.02.2022-30.06.2022) становлять 11 438 853,61 грн. Це сума, яку Позивач мав право включити до податкового кредиту.

Таким чином, суд доходить висновку, що Позивач був незаконно позбавлений податкового кредиту.

Позивачем стверджується, а Відповідачем не заперечується, наявність податкових зобов`язань за 16.02.2022 30.06.2022 року, що були не зареєстрованими станом на день віднесення Позивача до ризикових підприємств, в сумі 11 177 582,62 грн.

Тож, сума реєстраційного ліміту, з урахуванням податкового кредиту постачальника (ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС»), станом на 15.07.2022р становила б 11 438 853,61 (зупинено реєстрацію накладних постачальника) + 27,96 (залишок ліміту) = 11 438 881,51 грн. Зазначеної суми було б достатньо для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що лишились незареєстрованими позивачем, в сумі 11 177 582,62 грн.

Як вбачається з Рішення про невідповідність критеріям ризиковості № 169250, можливість реєстрації податкових накладних Позивачу відновлено з 14.10.2022 року.

Таким чином, податкові накладні та розрахунки коригування, Позивач реєстрував по мірі надходження податкового кредиту від постачальника - ТОВ «ДЖЕТ ТАЄРС», затримка реєстрації яких (як вбачається з судових рішень Окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року по справі № 640/12474/22 та від 15.08.2022 року по справі 640/10200/22 року) пов`язана з протиправними діями відповідача.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що, встановлений ПКУ термін реєстрації Позивачем податкових накладних дійсно був порушений, проте вини Позивача в незаконних діях Відповідача та ДПС України немає.

П.109.1. ст 109 ПКУ встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. Аналогічний правовий висновок Верховного суду викладений в постанові від 03.09.2019р у справі № 826/4215/18, від 08.10.2019 у справі № 820/3006/17, від 21.01.2020 у справі № 826/7925/16.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011р, особливу увагу приділено принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

П.71 Рішення зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Первинною причиною порушення граничних строків реєстрації податкових накладних окрім неправомірного зупинення реєстрації податкових накладних постачальника (податкового кредиту Позивача) є недотримання органами державної влади публічних процедур виконання рішень суду, що й доводить відсутність у діях Позивача бездіяльності, як складової об`єктивної сторони податкового правопорушення, передбаченого п. 120№.1 ст 120 ПКУ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень. Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподіл у судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з наданої суду копії угоди про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року, укладеного між позивачем (далі по тексту - клієнт) та адвокатом Самосуд Жанною Олександрівною (далі по тексту адвокат), остання взяла на себе зобов`язання по наданню клієнту консультаційних, юридичних послуг, в тому числі по захисту інтересів останнього в усіх органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми власності чи підпорядкування, господарських, адміністративних судах та судах загальної юрисдикції.

Відповідно до умов вказаної угоди розмір винагороди (гонорару) і порядок його внесення визначаються додатковими угодами.

Відповідно до умов додаткової угоди від 01 квітня 2022 року до Угоди про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року гонорар розраховуватиметься відповідно до потреб клієнта та вартості факторів, викладених в таблиці (пункт 3).

Згідно копії додаткової угоди №52 від 06 лютого 2023 року до угоди про надання правничої допомоги від 01 квітня 2022 року, адвокат взяла на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу з представництва інтересів клієнта в судах усіх інстанцій, зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються питання представництва та захисту інтересів, складанні необхідних для представництва інтересів процесуальних документів та іншу правничу допомогу.

Відповідно до копії акта виконаних робіт від 10 лютого 2023 року, адвокатом надані позивачу послуги такі, які були зазначені в додатковій угоді № 52 від 06 лютого 2023 року.

Згідно платіжного доручення №168 від 10 лютого 2023 року позивачем оплачено правничу допомогу згідно акта від 10 лютого 2023 року на загальну суму 20 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та співмірною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2023 року 2684,00 гривень.

Сума оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень складає 7 182 578,52гривень, а отже сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, враховуючи обмеження, встановлені пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", підлягала сплаті в розмірі 26 840,00 гривень.

Згідно платіжного доручення № 167 від 10.02.2023р. позивачем сплачено 26 840,00 гривень судового збору та згідно платіжного доручення №187 від 23.05.2023р. позивачем сплачено 2684,00 гривень судового збору.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до відповідачів вимоги майнового характеру, а тому на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві 26840,00 гривень сплаченого судового збору.

Роз`яснити позивачеві, що сума надміру сплаченого збору в розмірі 2684,00 гривень може бути повернута судом у порядку, встановленому Законом України "Про судовий збір".

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.01.2023 року N 0000551/0706.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18.08.2023 року № 541140411

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.05.2023 року № 373890411.

5.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" (код ЄДРПОУ 44412819, місцезнаходження: 02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 4), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

6.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ТАЄРС" (код ЄДРПОУ 44412819, місцезнаходження: 02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, 4), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011) судовий збір у розмірі 26 840,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.