open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 543/812/20
Моніторити
Ухвала суду /20.05.2024/ Хорольський районний суд Полтавської області Ухвала суду /08.04.2024/ Хорольський районний суд Полтавської області Ухвала суду /22.03.2024/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /07.02.2024/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /31.01.2024/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /07.10.2022/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /03.10.2022/ Полтавський апеляційний суд Вирок /23.08.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /01.06.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /05.05.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /11.03.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /16.02.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /16.02.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /27.01.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /20.12.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /21.10.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /21.09.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /08.09.2021/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /29.03.2021/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /19.03.2021/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /03.03.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /14.09.2020/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /08.09.2020/ Оржицький районний суд Полтавської області
emblem
Справа № 543/812/20
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /20.05.2024/ Хорольський районний суд Полтавської області Ухвала суду /08.04.2024/ Хорольський районний суд Полтавської області Ухвала суду /22.03.2024/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /07.02.2024/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /31.01.2024/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /07.10.2022/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /03.10.2022/ Полтавський апеляційний суд Вирок /23.08.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /01.06.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /05.05.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /11.03.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /16.02.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /16.02.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /27.01.2022/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /20.12.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /21.10.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /21.09.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /08.09.2021/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /29.03.2021/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /19.03.2021/ Полтавський апеляційний суд Ухвала суду /03.03.2021/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /14.09.2020/ Оржицький районний суд Полтавської області Ухвала суду /08.09.2020/ Оржицький районний суд Полтавської області
Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/812/20 Номер провадження 11-кп/814/543/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170240001263, за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 23 серпня 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженку та проживаючу в АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, з вищою освітою, заміжню, не працюючу, раніше не судиму, визнано винуватою та засуджено:

- за ч. 1 ст. 203-2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двісті п`ятдесят п`ять тисяч грн., що складає п`ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Скасовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 168 160 грн.

Вирішено порядок стягнення судових витрат та долю речових доказів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 у співучасті з невстановленою особою, в порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» №1334-VI від 15.05.2009 року, достовірно знаючи про заборону зайняття гральним бізнесом в Україні, маючи корисливі мотиви, з метою отримання незаконного прибутку, займалася вказаним видом діяльності за наступних обставин.

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа, організувала проведення азартних ігор на автоматах, для чого на початку 2019 року, точної дати та часу не встановлено, у підвальному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 розмістила 21 комп`ютерний симулятор та необхідні меблі, а також забезпечила заклад мережевим обладнанням, тим самим обладнавши для подальшого проведення та надання можливості доступу до азартних ігор гральний заклад.

В даному закладі, за період з початку березня 2019 року, точної дати та часу не встановлено, по 17.03.2019 року ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, будучи співвиконавцем злочину, виконувала роль оператора комп`ютерних симуляторів, які за допомогою кабелів були підключені до центрального комп`ютеру адміністратора, працювала відповідно до встановленого графіку виходу на роботу, для належного функціонування грального закладу обмежувала доступ громадян до його приміщень та комп`ютерних симуляторів, розмінювала гравцям гроші, приймала від гравців ставки та надавала допомогу гравцям у прийнятті ставок, а також здійснювала видачу грошових виграшів переможцям азартних ігор, тим самим забезпечуючи діяльність з надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах, за що отримувала прибуток у виді заробітної плати.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати та виправдати її у зв`язку з недоведеністю вини.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що місцевим судом не враховані показання свідків під час судового розгляду, які відрізнялись від показань, даних під час досудового розслідування.

Вказує, що жоден із свідків не вказав на неї як на особу, яка була присутня під час обшуку та особу, яка була адміністратором грального закладу по АДРЕСА_2 .

Крім того зазначає, що вона не була учасником даного обшуку, ухвалу про проведення обшуку не отримувала, оскільки не знаходилась в приміщенні по АДРЕСА_2 .

Також, посилається на те, що обвинувачення щодо неї ґрунтується лише на результатах НСРД, але документи, які стали правовою підставою проведення НСРД, не були розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом, у зв`язку з чим є недопустимими доказами.

Вказує, що в порушення Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності, прокурором не надано суду документальне підтвердження використання грошових коштів МВС або СБУ під час оперативних закупок в сфері грального бізнесу 17.03.2019 року. Вважає, що при відсутності витрат спеціального призначення, оперативні працівники поліції, об`єктивно не могли видати покупцю оперативної закупки ОСОБА_9 гроші, необхідні для проведення оперативної закупки і в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про законність їх походження.

Зазначає, що протокол обшуку та висновки комп`ютерно - технічних експертиз, що містяться в матеріалах справи, не є доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України, оскільки хоча в них і зафіксовано наявність на жорстких дисках ігрових програм «iConnekt», які є симулятором ігрових автоматів, та доступ до яких можливий за умови доступу до мережі Інтернет, але в той же час вони не доводять тієї обставини, що саме обвинувачена надавала за кошти кому-небудь доступ до ігрових автоматів для зайняття грою, що вона допустила до участі в азартній грі будь-кого, що приймала грошові кошти від громадян і саме в період про який йдеться в матеріалах контролю за вчиненням злочину.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечив проти доводів скарги, просив вирок суду залишити без змін.

ОСОБА_8 на неодноразові виклики до суду апеляційної інстанції не з`являлася, про дату, час і місце апеляційного перегляду оскаржуваного вироку була повідомлена.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції, розглядаючи провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, не дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства з огляду на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. При цьому право на справедливий суд мають як обвинувачений так і потерпілий.

Неповнота судового розгляду згідно зі ст. 409 КПК є підставою для зміни або скасування судового рішення суду першої інстанції.

Неповнота судового розгляду полягає у нез`ясуванні або неналежному з`ясуванні всіх істотних обставин справи, а також у недостатності доказів або їх поверховому дослідженні. Такими, що мають істотне значення, обставини визнаються, у разі якщо їх встановлення безпосередньо впливає на ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, прийняття рішення про притягнення до кримінальної відповідальності або звільнення від кримінальної відповідальності, вид і міру покарання, розмір відшкодування чи виправдання особи, тощо.

Неповним вважається судовий розгляд, у процесі якого не досліджені всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 був направлений до суду першої інстанції 18.08.2020 з кваліфікацією дій обвинуваченої за ч.1 ст.203-2 КК України як заняття гральним бізнесом.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачувалася у вчиненні злочину за наступних обставин:

ОСОБА_8 у співучасті з невстановленою особою, в порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» №1334-VI від 15.05.2009 року, достовірно знаючи про заборону зайняття гральним бізнесом в Україні, маючи корисливі мотиви, з метою отримання незаконного прибутку, займалася вказаним видом діяльності за наступних обставин.

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа, організувала проведення азартних ігор на автоматах, для чого на початку 2019 року, точної дати та часу не встановлено, у підвальному приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 розмістила 21 комп`ютерний симулятор та необхідні меблі, а також забезпечила заклад мережевим обладнанням, тим самим обладнавши для подальшого проведення та надання можливості доступу до азартних ігор гральний заклад.

В даному закладі, за період з початку березня 2019 року, точної дати та часу не встановлено, по 17.03.2019 року ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, будучи співвиконавцем злочину, виконувала роль оператора комп`ютерних симуляторів, які за допомогою кабелів були підключені до центрального комп`ютеру адміністратора, працювала відповідно до встановленого графіку виходу на роботу, для належного функціонування грального закладу обмежувала доступ громадян до його приміщень та комп`ютерних симуляторів, розмінювала гравцям гроші, приймала від гравців ставки та надавала допомогу гравцям у прийнятті ставок, а також здійснювала видачу грошових виграшів переможцям азартних ігор, тим самим забезпечуючи діяльність з надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах, за що отримувала прибуток у виді заробітної плати.

Законом № 1334-VI, який набрав чинності 25 червня 2009 року, в Україні було заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх.

З метою усунення порушень законодавства про заборону грального бізнесу на території України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні" від 22 грудня 2010 року № 2852-VI (далі - Закон № 2852-VI), який набрав чинності 13 січня 2011 року, КК було доповнено ст. 203-2, яка передбачала кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом (по суті є бланкетною нормою).

Диспозиція ст. 203-2 КК в редакції Закону 2852-VI передбачала відповідальність за зайняття гральним бізнесом. Поняття "гральний бізнес" та пов`язані з ним поняття містились у ст. 1 Закону № 1334-VI.

Відповідно ст. 1 Закону № 1334-VI: гральний бізнес - діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера; азартна гра - будь-яка гра, обов`язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості; організатори азартних ігор - фізичні та юридичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку; організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор; учасники азартних ігор - фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, що беруть участь в азартних іграх.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" від 15 листопада 2011 року № 4025-VI (далі - Закон № 4025-VI), який набрав чинності 17 січня 2012 року, до санкцій частин 1 та 2 ст. 203-2 КК було внесені зміни (додано спеціальну конфіскацію грального обладнання). Цим же законом виключено з КК ст. 203, яка передбачала відповідальність за зайняття забороненими видами господарської діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації" від 18 лютого 2016 року № 1019-VIII (далі - Закон № 1019-VIII), який набрав чинності 28 лютого 2016 року, до санкцій частин 1 та 2 ст. 203-2 КК було внесені зміни і (вилучено вказівку на конфіскацію грального обладнання).

Законом № 768-IX, який набрав чинності 13 серпня 2020 року, визнано таким, що втратив чинність Закон № 1334-VI.

Статтю 203-2 КК викладено в такій редакції:

"Стаття 203-2. Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей

1. Організація або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, -

караються штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор чи лотерей або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від сорока тисяч до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки".

Згідно зі ст. 1 Закону № 768-IX: азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця; азартні ігри казино - циліндричні ігри (рулетка), ігри в карти (у тому числі гра в покер), ігри в кості, ігри на гральних автоматах; гравець - фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, та за власним бажанням бере участь в азартній грі; організатор азартних ігор - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону; організатор азартних ігор в залах гральних автоматів - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів відповідно до цього Закону; організатор азартних ігор казино в мережі Інтернет - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет відповідно до цього Закону; організатор букмекерської діяльності - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та/або в мережі Інтернет відповідно до цього Закону; організатор гри в покер в мережі Інтернет - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації гри в покер в мережі Інтернет (онлайн-покер) відповідно до цього Закону; організатор казино - юридична особа - резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати господарську діяльність з організації та проведення азартних ігор у гральному закладі казино відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 768-IX на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор: 1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; 2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; 3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; 4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; 5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Визначені цією частиною види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб`єкта господарювання відповідних передбачених цим Законом ліцензій із використанням сертифікованого відповідно до цього Закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.

Суб`єкти господарювання - резиденти України мають право надавати послуги з постачання та/або надання програмного забезпечення, що безпосередньо використовується у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі, але не виключно, організаторам азартних ігор та нерезидентам України, які мають іноземну ліцензію на здійснення діяльності у сфері азартних ігор, виключно на підставі ліцензії з надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор (ч. 2 ст. 2 Закону № 768-IX).

Не вважається азартною грою будь-яка гра, в якій відсутня принаймні одна з таких ознак: 1) наявність ставки; 2) можливість отримання або неотримання виграшу (призу); 3) імовірність виграшу (призу) та його розмір повністю або частково залежить від випадковості (ч. 3 ст. 2 Закону № 768-IX).

На території України забороняється проводити будь-які інші види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім передбачених частиною першою цієї статті (ч. 4 ст. 2 Закону № 768-IX).

До азартних ігор не належать: 1) організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається умовами проведення грошовий або майновий виграш; 2) гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без одержання гравцем призу (виграшу); 3) гра на автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), в якій як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо); 4) випуск та проведення лотерей; 5) організація та проведення спортивного покеру (ч. 5 ст. 2 Закону № 768-IX).

В Україні також забороняється: 1) проводити азартні ігри та розміщувати гральні заклади на тимчасово окупованій території України; 2) організовувати та проводити азартні ігри особам, які не отримали в установленому законом порядку ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор; 3) організовувати та проводити азартні ігри, що не відповідають вимогам цього Закону, а також поза межами гральних закладів (крім азартних ігор, що проводяться в мережі Інтернет); 4) проводити азартні ігри без використання онлайн-системи організатора азартних ігор, що пов`язана каналами зв`язку із Державною системою онлайн-моніторингу, у випадках, коли використання такої системи є обов`язковим для організатора азартних ігор відповідно до цього Закону; 5) використовувати несертифіковане гральне обладнання для проведення азартних ігор, у випадках, коли Уповноваженим органом встановлена вимога щодо сертифікації такого обладнання (ч. 6 ст. 2 Закону № 768-IX).

Аналіз диспозиції ст. 203-2 КК в редакції Закону, яка діяла до 13 серпня 2020 року, та в редакції Закону № 768-IX, об`єктивна сторона яких виражається відповідно у зайнятті гральним бізнесом (діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера) та організації або проведенні азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуску чи проведенні лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організації чи функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, а також однакових за юридичною природою та змістом понять, у тому числі азартні ігри, до яких віднесено гру в покер, свідчить про наявність відповідних заборон у обох редакціях та не дає підстав для висновку щодо повної декриміналізації діянь осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 203-2 КК, до набрання чинності Законом № 768-IX.

Основним безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК, був і є встановлений законодавством порядок зайняття дозволеними видами господарської діяльності. У редакції ст. 203-2 КК, яка діяла до 13 серпня 2020 року, він стосувався повної законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності. У зміненій редакції ст. 203-2 КК Законом № 768-IX такий порядок стосується законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор без отримання відповідної ліцензії, випуск та проведення лотерей не оператором лотерей, організації та функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей в мережі Інтернет. У даному випадку має місце обмеження відповідальності особи шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення кримінального правопорушення.

У кожному конкретному кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК, до 13 серпня 2020 року, суду необхідно оцінювати пред`явлене особі обвинувачення органом досудового розслідування та встановлені обставини в судовому провадженні на наявність або відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК в редакції Закону № 768-IX.

При призначенні покарання особі за вчинене до 13 серпня 2020 року кримінальне правопорушення і кваліфіковане за ст. 203-2 КК, суду слід керуватися положеннями ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК, оскільки санкцією ст. 203-2 КК в редакції Закону № 768-IX передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльність, якого попередня редакція не містила.

У порушення вимог ст. 374 КПК України, суд першої інстанції не оцінив пред`явлене обвинувачення органом досудового розслідування та встановлені обставини у суді на наявність або відсутність в діях ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК в редакції Закону № 768-IX, у тому числі щодо відповідності критеріям статей 1, 2 Закону № 768-IX, організованого і проведеного ОСОБА_8 доступу до азартних ігор.

Отже, під час розгляду справи суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, враховуючи передбачені ст. 404 КПК межі перегляду судом апеляційної інстанції і вимоги щодо недопущення погіршення становища особи та конкретні вимоги апеляційної скарги обвинуваченої, вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а апеляційна скарга обвинуваченої - задоволенню частково.

У зв`язку із встановленням вказаного порушення колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості перевірити інші доводи апеляційної скарги сторони захисту.

При новому розгляді суд має створити необхідні умови сторонам кримінального провадження для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення з урахуванням вказівок суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 23 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Джерело: ЄДРСР 116952139
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку