ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2024 рокум. ДніпроСправа № 480/13307/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2024 з Сумського окружного адміністративного суду до Луганського окружного адміністративного суду надійшла справа № 480/13307/23, за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- стягнути понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач 01.08.1981 призначена на посаду викладача по класу фортепіано і концертмейстера, 31.08.1984 звільнена із займаної посади за згодою сторін.

01.09.1984 прийнята на роботу на посаду викладача по класу фортепіано в Первомайську музичну школу, 01.09.1988 звільнена із займаної посади в порядку переведення в Кіровську дитячу музичну школу.

01.09.1988 прийнята на роботу в Кіровську дитячу музичну школу на посаду викладача по класу фортепіано по переведенню з Первомайської музичної школи, а 04.09.1995 звільнена із займаної посади за згодою сторін.

06.09.1995 прийнята на роботу на посаду концертмейстера в Стаханівське педагогічне училище по договору, 01.09.1997 звільнена в зв`язку з закінченням строку договору.

09.02.1999 прийнята на роботу на посаду концертмейстера в КУ «Міський будинок ім. Горького», а 24.03.1999 звільнена за власним бажанням.

22.09.1999 прийнята на роботу в Стаханівський міський будинок піонерів на посаду акомпаніатора, 30.06.2000 звільнена за власним бажанням.

17.09.2001 прийнята на роботу в дитячу школу мистецтв № м. Стаханов на посаду викладача по класу фортепіано, 25.02.2011 змінилась назва закладу на КУ «Дитяча школа мистецтв № 5 Стаханівської міської ради Луганської області».

01.09.2004 звільнена з посади викладача по класу фортепіано за власним бажанням.

01.09.2015 прийнята на роботу на посаду викладача з класу фортепіано та концертмейстера Золотівської філії «Попаснянська дитяча школа мистецтв» - спеціалістом ІІ категорії, як концертмейстер та спеціалістом, як викладач.

10.02.2020 назву посади змінено на викладач інструменталіст для приведення у відповідність до національного класифікатора України «Класифікатор професій».

17.08.2021 звільнена за переведенням до Гірської дитячої школи мистецтв Гірської міської територіальної громади, а 18.08.2021 прийнята на викладачем інструменталістом в порядку переведення з КУ «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської міської територіальної громади», Золотівської філії, де позивач працює на теперішній час.

Трудова книжка не містить виправлень або описок стосовно трудового стажу.

01.03.2023 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

07.11.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.12.2023 відповідачем відмовлено у задоволені заяви та зазначено про відсутність права на призначення грошової допомоги, оскільки на день досягнення пенсійного віку відсутній факт роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років.

Вважає дії відповідача протиправними.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 справу, без відкриття провадження, передано за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначає, що позивачу з 27.06.2022 призначено пенсію відповідно до вимог статті 26 Закону № 1058.

За записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.08.1981 дати заповнення, наявної в електронні пенсійній справі № 122950002303 ОСОБА_1 працювала:

- з 01.08.1981 по 31.08.1984 у Путівльській ДМШ в якості викладача по класу фортепіано і концертмейстера;

- з 01.09.1984 по 01.09.1988 у Первомайській музичній школі викладачем по класу фортепіано;

- з 01.09.1988 по 04.09.1995 у Кіровській музичній школі викладачем по класу фортепіано;

- з 06.09.1995 по 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі в якості концертмейстера;

- з 09.02.1999 по 24.03.1999 у комунальному підприємстві «Міський БК Горького» концертмейстером хореографічного колективу народного шахтарського ансамблю пісні і танцю;

- з 22.09.1999 по 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів акомпаніатором;

- з 17.09.2001 по 16.11.2001 у Гірській середній школі № 12 на посаді вчителя музики;

- з 01.09.2004 по 20.11.2014 в комунальній установі Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради викладачем по класу фортепіано;

- з 01.09.2015 по 17.08.2021 в комунальній установі Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади викладачем по класу фортепіано та концертмейстера;

- з 18.08.2021 в комунальному закладі Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади викладачем-інструменталістом по класу фортепіано.

Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 08.11.1997 по 02.08.1998 Стаханівським міським центром зайнятості призначена допомога по безробіттю.

Страховий стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 2 місяці 9 днів (стаж враховано по 31.05.2022).

До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.09.1988 по 04.09.1995 у Кіровській музичній школі на посаді викладача по класу фортепіано, оскільки запис про звільнення не завірено печаткою установи.

Стосовно права позивача на призначення та виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Переліком №909 передбачені, зокрема:

- загальноосвітні навчальні заклади, в тому числі загальноосвітні музичні і художні школи;

- вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади;

- позашкільні навчальні заклади.

Міські будинки культури не належать до закладів і установ освіти, робота в яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Згідно із Переліком Установ, організацій та посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 № 1397 Про пенсії за вислугу років робітникам освіти, охорони здоров`я та сільського господарства, що діяв до 01.01.1992, робота на посаді викладача в середній музичній та художній школах, музичних школах-семирічках давала право на призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючи вищезазначене, до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років можливо зарахувати період роботи на посаді викладача музичної школи та школи мистецтв до 01.01.1992.

За записами трудової книжки позивача до страхового стажу роботи, що визначає право на виплату грошової допомоги можливо зарахувати періоди роботи:

- з 01.08.1981 по 31.08.1984 у Путівльській ДМШ в якості викладача з класу фортепіано і концертмейстера (3-1-0);

- з 01.09.1984 по 01.09.1988 у Первомайській музичній школі викладачем з класу фортепіано (4-0-0);

- з 17.09.2001 по 16.11.2001 у Гірській середній школі №12 на посаді вчителя музики (0-1-29).

Тобто, страховий стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги ОСОБА_1 складає 7 років 2 місяці 29 днів.

Таким чином, враховуючи норми діючого законодавства, ОСОБА_1 немає права на призначення грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцеві положення» Закону № 1058, оскільки на день досягнення пенсійного віку працювала в закладі, робота в якому не дає право на призначення пенсії за вислугу років; відсутній страховий стаж - 30 років на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років.

З питання права на призначення одноразової грошової допомоги позивач звернулась на веб портал Пенсійного фонду України зі зверненням ВЕБ-12001-Ф-С-23-266781, яке зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за вхідним № 7459/Л-1200-23.

Зазначене звернення розглянуто з урахуванням норм Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» та листом від 04.12.2023 №7343-7459/Л-02/8 1200/23 ОСОБА_2 повідомлено про порядок призначення та виплати грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцеві положення» Закону № 1058.

Неможливо зарахувати до страхового стажу роботи, що визначає право на виплату грошової допомоги, періоди роботи ОСОБА_1 :

- з 06.09.1995 до 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі в якості концертмейстера тому, що відповідно до пункту 4 розділу 1. Освіта Переліку № 909 право на призначення пенсії за вислугу років мають директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм; виховної, виховної роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні; гурткової роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Концертмейстери в Переліку № 909 не зазначені;

- з 09.02.1999 до 24.03.1999 у комунальному підприємстві «Міський будинок культури Горького» концертмейстером хореографічного колективу народного шахтарського ансамблю пісні і танцю. Міські будинки культури не належать до закладів і установ освіти, робота в яких дає право на призначення пенсії за вислугу років;

- з 22.09.1999 до 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів на посаді акомпаніатор. Відповідно до пункту 6 розділу 1. Освіта Переліку № 909 право на призначення пенсії за вислугу років мають директори, їх заступники з навчально-виховної виховної, роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи позашкільних навчальних закладів. Акомпаніатори в Переліку № 909 не зазначені;

- з 01.09.2004 до 20.11.2014 в комунальній установі Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради викладачем по класу фортепіано. Відповідно до пункту 6 розділу 1. Освіта Переліку № 909 школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом, але посада викладача в Переліку № 909 відсутня;

- з 01.09.2015 до 17.08.2021 в комунальній установі Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади викладачем по класу фортепіано та концертмейстера. Згідно пункту 6 розділу 1. Освіта Переліку № 909 школа мистецтв є позашкільним навчальним закладом, але посада викладача в Переліку № 909 відсутня;

- з 18.08.2021 - в комунальному закладі Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади викладачем-інструменталістом по класу фортепіано. Згідно із пунктом 6 розділу 1. Освіта Переліку № 909 посада викладача-інструменталіста позашкільних навчальних закладів не передбачена.

Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 27.06.2022 перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.06.2022 позивач звернулась із заявою щодо призначення пенсії за віком надавши документи зазначені в розписці повідомленні та просила призначити грошову допомогу відповідно до пункту 7.1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням 122950002303 позивачу призначено пенсію за віком та визначено страховий стаж 31 рік 02 місяці 09 днів до якого зараховано періоди: з 01.09.1977 до 22.06.1981 (навчання у вищих/середн НЗ, 03 роки 09 місяців 22 дні) з 01.08.1981 до 31.08.1984 (03 роки 01 місяць), з 01.09.1984 до 01.09.1988 (04 роки 01 день), з 06.09.1995 до 01.09.1997 (01 рік 11 місяців 26 днів), з 08.11.1997 до 02.08.1998 (безробіття, 08 місяців 25 днів), з 09.02.1999 до 24.03.1999 (01 місяць 16 днів), з 22.09.1999 до 30.06.2000 (09 місяців 09 днів), з 17.09.2001 до 16.11.2001 (02 місяці), з 01.09.2004 до 31.12.2009 (05 років 04 місяці), з 01.01.2010 до 31.08.2010 (08 місяців), з 01.09.2010 до 31.05.2011 (09 місяців), з 01.06.2011 до 30.09.2014 (03 роки), з 01.09.2015 до 17.08.2021 (06 років), з 18.08.2021 до 31.03.2022 (08 місяців) та з 01.04.2022 до 31.05.2022 (02 місяці).

07.11.2023 позивач через веб портал Пенсійного фонду України звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 04.12.2023 №7343-7459/Л-02/8-1200/23 відповідач повідомив позивача про порядок призначення та виплати грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 «Прикінцеві положення» Закону №1058 та відсутність факту роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки постановою 909 право за вислугу років викладацьким інструменталістам позашкільних навчальних закладів не передбачено.

Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_3 від 05.08.1981 позивач працювала (у межах позовних вимог):

Путивльська ДМШ:

запис 1. 01.08.1981 призначено на посаду викладачем з класу фортепіано і концертмейстера;

запис 2. 31.08.1984 звільнена із займаної посади за згодою сторін;

Первомайська музшкола:

запис 3. 01.09.1984 прийнята на посаду викладача з класу фортепіано;

запис 4. 01.09.1988 звільнена із займаної посади в порядку переведення в Кіровську дитячу музичну школу;

Кіровська музична школа:

запис 5. 01.09.1988 прийнята викладачем з класу фортепіано;

запис 6. 04.09.1995 звільнена із займаної посади за згодою сторін;

Стаханівське педагогічне училище:

запис 7. 06.09.1995 прийнята на роботу за договором в посаді концертмейстера;

запис 8. 01.09.1997 звільнена в зв`язку з закінченням строку договору;

Комунальне підприємство «Міський будинок культури ім. Горького»:

запис 11. 09.02.1999 прийнята на посаду концертмейстера хореографічного колективу Народного шахтарського ансамбля пісні і танця;

запис 12. 24.03.1999 звільнена за власним бажанням;

запис 13. 22.09.1999 прийнята в Стаханівський міський будинок піонерів на посаду акомпаніатора;

запис 14. 30.06.2000 звільнена за власним бажанням;

Гірська середня школа № 12:

запис 15. 17.09.2001 прийнята на посаду вчителя музики;

запис 16. 16.11.2001 звільнена за власним бажанням;

Дитяча школа мистецтв № 5 м. Стаханов:

запис 17. 01.09.2004 прийнята на посаду викладача з класу фортепіано

запис 18. 01.09.2005 встановлено 8 розряд;

запис 19. 14.04.2006 на підставі атестації встановлена тарифікаційна ставка «спеціаліст» з тарифікаційною ставкою 459 грн, тарифний розряд - 9;

запис 20. 25.02.2011 змінилась назва закладу «Дитяча школа мистецтв № 5» на «Комунальна установа «Дитяча школа мистецтв № 5 Стаханівської міської ради Луганської області».

запис 21. 31.03.2011 на підставі атестації встановлений тарифний розряд 9 ставка 1060 грн;

запис 22. 03.04.2013 на підставі рішення атестаційної комісії Управління культури та туризму Стаханівської міської ради від 03.04.2013 № 2 присвоєно кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії», як концертмейстеру;

запис 23. 20.11.2014 звільнена з посади викладача з класу фортепіано за власним бажанням.

Згідно із записами вкладиша до трудової книжки НОМЕР_4 від 01.09.2015 позивач працювала (у межах позовних вимог):

Попаснянська ДШМ:

запис 1. 01.09.2015 прийнята на посаду викладача з класу фортепіано та концертмейстера Золотівської філії «Попаснянська дитяча школа мистецтв» - спеціалістом ІІ категорії, як концертмейстер та спеціалістом, як викладач;

запис 2. 01.04.2017 відповідає посаді, яку займає. Підтверджена кваліфікаційна категорія «спеціаліст» як викладач, та як концертмейстеру 9 тарифний розряд;

запис 3. 10.02.2020 назву посади а викладач з класу фортепіано змінено на інструменталіст (клас фортепіано) для приведення у відповідність до національного класифікатора України «Класифікатор професій»;

запис 5. 17.08.2021 звільнена за переведенням до Гірської дитячої школи мистецтв Гірської міської територіальної громади;

Комунальний заклад «Гірська дитяча школа мистецтв Гірської міської територіальної громади»:

запис 6. 18.08.2021 прийнята викладачем інструменталістом (клас фортепіано) в порядку переведення з Комунальної установи «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської міської територіальної громади», Золотівської філії, 11 тарифний розряд;

запис 7. 25.11.2021 відповідає посаді, яку займає. Підтверджена кваліфікаційна категорія «спеціаліст», як викладач - інструменталіст (клас фортепіано), та як концертмейстеру, 11 тарифний розряд.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 1999 - 2023 роки за формою ОК-5 за персоніфікованими відомостями номер облікової картки позивача в Реєстрі застрахованих осіб (в межах предмету позову) наявні відомості про страхувальників застрахованих осіб, зокрема: про сплату заробітної плати з вересня 1999 року до червня 2000 року, за вересень листопад 2001 року, з вересня 2004 року до вересня 2014 року, з вересня 2015 року до вересня 2023 року та про зарахування спеціального стажу за кодом ЗПЗ055Е1 періодів роботи за 2000 рік - 6 місяців, за 2001 рік - 2 місяці 19 днів, за 2004 рік 4 місяці, за 2005 рік 12 місяців, за 2006 рік 12 місяців, за 2007 рік 12 місяців, за 2008 рік 11 місяців 28 днів, за 2009 рік 12 місяців, за 2010 рік 12 місяців, за 2011 рік 12 місяців, за 2012 рік 12 місяців, за 2013 рік 12 місяців та за 2014 рік 8 місяців 25 днів.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058- IV).

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.

Згідно з пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058- IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1191 цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49-51, ст. 376), та механізм її виплати.

Пунктом 2 Порядку № 1191 встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення":

переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 (909-93-п) "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (ЗП України, 1994 р., N 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., № 39, ст. 1820; 2004 р., N 46, ст. 3052).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посади в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.

Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 (справа № 234/13835/17).

Підставою для відмови у виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій слугувало те, що на день звернення за призначенням пенсії за віком страховий стаж у позивача відсутній, оскільки постановою № 909 право за вислугу років викладацьким інструменталістам позашкільних навчальних закладів не передбачено.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем зараховано до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги позивачу 7 років 2 місяці 29 днів (з 01.08.1981 до 31.08.1984, з 01.09.1984 до 01.09.1988, з 17.09.2001 до 16.11.2001).

До спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги не зараховано періоди роботи: з 06.09.1995 до 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі на посаді концертмейстера, з 22.09.1999 до 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів на посаді акомпаніатора, з 01.09.2004 до 20.11.2014 в Комунальній установі «Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради» на посаді викладача з класу фортепіано, з 01.09.2015 до 17.08.2021 в Комунальній установі «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера, з 18.08.2021 період роботи в Комунальному закладі «Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади» на посаді викладача-інструменталіста з класу фортепіано, оскільки вказані посади в Переліку № 909 не зазначені.

Крім того, не зараховано період роботи з 09.02.1999 до 24.03.1999 у Комунальному підприємстві «Міський будинок культури Горького» на посаді концертмейстера хореографічного колективу народного шахтарського ансамблю пісні і танцю, оскільки міські будинки культури не належать до закладів і установ освіти.

Також, не зараховано до страхового та спеціального стажу період роботи з 01.09.1988 до 04.09.1995 у Кіровській музичній школі на посаді викладача з класу фортепіано, оскільки запис про звільнення не завірено печаткою установи.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про освіту» передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім`єю, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особами (частина третя статті 14 Закону України «Про освіту»).

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України «Про освіту» державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.

Частиною сьомою статті 14 Закону України «Про освіту» встановлено, що порядок, умови, форми та особливості здобуття позашкільної освіти визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 1 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 № 1841-ІІІ визначено: система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає, зокрема, державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб`єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти.

Згідно з статтею 4 Закону України "Про позашкільну освіту" позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів (далі Перелік № 433) і Положення про позашкільний навчальний заклад" затверджено типи позашкільних навчальних закладів.

Мистецькі школи: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо (пункт 6 Переліку № 433).

Центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання (пункт 7 Переліку № 433).

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік № 909).

Відповідно до розділу 1 "Освіта" Переліку №909, закладами і установами освіти є середні загальноосвітні навчальні заклади, і школи інтернати всіх типів і найменувань, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні, художні й спортивні школи за посадами, які дають право на пенсію за вислугу років: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, вчителі-дефектологи, викладачі, педагоги, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Так, Переліком № 909 не передбачена посада концертмейстера, акомпаніатора, викладача з класу фортепіано та викладача-інструменталіста з класу фортепіано.

Однак суд зауважує, що згідно з пунктом 3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України «Про позашкільну освіту» до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

14.06.2000 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 963, якою затвердив Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі - Перелік № 963).

До посад педагогічних працівників згідно з цим Переліком віднесено: вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.

Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 у справі № 756/9879/16-а викладено висновок стосовно того, що при встановленні права на зарахування періоду роботи до спеціального страхового стажу, необхідно враховувати та аналізувати положення Закону України «Про освіту» №1060-XII, Закону України «Про позашкільну освіту» № 1841-III, Переліків № 963, № 433, які також регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.

Тобто, при встановленні права на зарахування періоду роботи позивача до спеціального страхового стажу, який дає право у тому числі на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV необхідним є системний аналіз законодавства, з метою встановлення, чи відноситься посада позивача до педагогічних посад.

Водночас, Верховним Судом неодноразово зверталась увага на те, що перелік закладів, установ освіти і посад, визначений Переліком № 909, містить прогалини, що зумовлює обмеження права педагогічних працівників на отримання пенсії за вислугу років.

Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17 та від 30.01.2019 у справі № 442/456/17, суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 419/794/15, і серед іншого вказав: «Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909».

Відтак, виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про освіту», Закону України «Про позашкільну освіту», Переліку № 963, Переліку № 433, суд дійшов висновку, що посада концертмейстера, акомпаніатора, викладача з класу фортепіано та викладача-інструменталіста з класу фортепіано, які позивач обіймала, відноситься до педагогічних і дає право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи, а тому вищевказаний стаж роботи позивача необхідно зарахувати до її спеціального стажу у розумінні пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, пункту 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058- IV, навіть попри те, що зазначені посади прямо не передбачені Переліком № 909.

Подібна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №876/5312/17, Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17, від 08.04.2020 у справі № 149/2408/17, від 23.12.2020 у справі № 456/2087/16-а, висновки якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

З наведеного, суд не приймає посилання відповідача про не включення зазначених посад до Переліку № 909.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до її спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню періодів роботи:

- з 06.09.1995 до 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі на посаді концертмейстера (через перебування на педагогічній посаді в закладі освіти);

- з 22.09.1999 до 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів на посаді акомпаніатора (через перебування на педагогічній посаді в закладі освіти, що підтверджується зазначеними відомостями спеціального стажу за кодом ЗПЗ055Е1 за 2000 рік);

- з 01.09.2004 до 20.11.2014 в Комунальній установі «Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради» на посаді викладача з класу фортепіано (через перебування на педагогічній посаді в закладі освіти, що підтверджується зазначеними відомостями спеціального стажу за кодом ЗПЗ055Е1 за 2004 2014 роки);

- з 01.09.2015 до 17.08.2021 в Комунальній установі «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера (через перебування на педагогічній посаді в закладі освіти);

- з 18.08.2021 до 31.05.2022 період роботи в Комунальному закладі «Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади» на посаді викладачем-інструменталістом з класу фортепіано (через перебування на педагогічній посаді в закладі освіти).

На думку суду, відповідачем правомірно не зараховано до спеціального стажу позивача період роботи з 09.02.1999 до 24.03.1999 у Комунальному підприємстві «Міський будинок культури Горького» на посаді концертмейстера хореографічного колективу народного шахтарського ансамблю пісні і танцю, оскільки міські будинки культури не належать до закладів і установ освіти.

Так, позивач у період з 09.02.1999 до 24.03.1999 працювала Комунальному підприємстві «Міський будинок культури Горького» (ідентифікаційний код 21849165).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним кодом зареєстровано Міський палац культури імені Горького, адреса: Україна, 94005, Луганська область,м. Кадіївка, вул. Кірова, буд. 30, основний вид діяльності 90.04 Функціювання театральних і концертних залів.

Відповідно до зазначено виду економічної діяльності Міський палац культури імені Горького належить до культурних закладів (секція R).

Таким чином, у зазначений період позивач працювала у закладі культури, а отже не має права на його зарахування до спеціального стажу.

Щодо не зарахування до страхового та спеціального стажу позивача період роботи з 01.09.1988 по 04.09.1995 у Кіровській музичній школі на посаді викладача по класу фортепіано через те, що не завірено печаткою установи, суд зазначає.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

В свою чергу, порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі -Інструкція № 58).

Так, згідно з п. п. 2.3, 2.4Інструкції № 58записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.93". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Тобто, враховуючи положення п. 2.3, 2.4Інструкції № 58, записи про звільнення завіряються печаткою та повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до п. п. 2.6.-2.9Інструкції № 58про порядок ведення трудових книжок працівників у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Відповідно до абз. 2 пункту 6.1Інструкції № 58у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Згідно з пунктом 1.5Інструкції № 58питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.93 № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцієюта іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 4постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок» покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 654/890/17, від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 та від 11.07.2019 № 683/737/17.

Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.09.2022 у справі № 291/1321/17, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд звертає увагу, що записи у трудовій книжці здійснені у хронологічній послідовності із внесенням записів про прийняття, звільнення із зазначенням підстав таких внесень.

Отже, саме на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання покладається відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.

Суд вважає, що право позивача на встановлені закономгарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відтак, судом встановлено, що трудова книжка позивача містять всі необхідні записи про роботу позивача у спірні періоди, ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження факту роботи позивача.

Оцінюючи допустимість трудової книжки позивача, як доказу в підтвердження страхового стажу, суд враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки позивача чи записів у ній вимогам чинного законодавства.

Отже, відповідач зобов`язаний зарахування до страхового та спеціального стажу позивача період роботи у Кіровській музичній школі на посаді викладача по класу фортепіано з 01.09.1988 по 04.09.1995, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Щодо обраного способу судового захисту, суд зазначає таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другою статті 245 КАС Українивизначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає, що у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, періоди роботи: з 06.09.1995 до 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі на посаді концертмейстера, з 22.09.1999 до 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів на посаді акомпаніатора, з 01.09.2004 до 20.11.2014 в Комунальній установі «Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради» на посаді викладача з класу фортепіано, з 01.09.2015 до 17.08.2021 в Комунальній установі «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера, з 18.08.2021 до 31.05.2022 в Комунальному закладі «Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади» на посаді викладача-інструменталіста з класу фортепіано, до страхового та спеціального стажу період роботи з 01.09.1988 до 04.09.1995 у Кіровській музичній школі на посаді викладача з класу фортепіано та не призначенні і не виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення, зарахувавши до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню періоди роботи: з 06.09.1995 до 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі на посаді концертмейстера, з 22.09.1999 до 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів на посаді акомпаніатора, з 01.09.2004 до 20.11.2014 в Комунальній установі «Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради» на посаді викладача з класу фортепіано, з 01.09.2015 до 17.08.2021 в Комунальній установі «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера, з 18.08.2021 до 31.05.2022 в Комунальному закладі «Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади» на посаді викладача-інструменталіста з класу фортепіано та до страхового та спеціального стажу період роботи з 01.09.1988 до 04.09.1995 у Кіровській музичній школі на посаді викладача з класу фортепіано.

В іншій частині вимог відмовити через неналежно обраний спосіб судового захисту.

Водночас, суд не вбачає підстав для зазначення конкретної кількості років, місяців та днів стажу позивача, який підлягає зарахуванню до спеціального, адже такими повноваженнями наділений пенсійний орган та є дискреційними. У свою чергу, для встановлення підстав для нарахування та виплати позивачу спірної грошової допомоги, суду достатньо, що спеціальний стаж позивача становить понад 30 років.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтею 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань (далі - ЄСПЛ) щодо застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини у п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду.

На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем в позові заявлено три вимоги, з яких дві вимоги не майнового характеру (одна похідна) та одна вимога майнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 13.12.2023 № 72.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає таке.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги наданої при підготовці адміністративного позову, представником позивача надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 77 від 11.12.2023, додаток № 1 до договору та квитанцію б/н від 11.12.2023.

Відповідно до додатку № 1 про надання правової допомоги № 77 від 11.12.2023 загальна вартість наданих послуг складає 3000,00 грн без врахування ПДВ.

Виконавцем надані такі послуги:

- усне консультування щодо можливостей, механізмів і процедур судового захисту прав ОСОБА_1 (1 година)500,00 грн;

- ознайомлення з документами наданими Клієнтом щодо можливостей, механізмів і процедур судового захисту(1 година) 500,00 грн;

- підготовка (складання) адміністративного позову до суду (за потреби інших процесуальних документів (2 години)2000,00 грн;

Відповідачем не заявлено будь яких заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Суд зазначає, що компенсація судових та інших витрат можлива, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розміробґрунтованим.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами понесенні судові витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код 21782461) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, періоди роботи: з 06.09.1995 до 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі на посаді концертмейстера, з 22.09.1999 до 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів на посаді акомпаніатора, з 01.09.2004 до 20.11.2014 в Комунальній установі «Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради» на посаді викладача з класу фортепіано, з 01.09.2015 до 17.08.2021 в Комунальній установі «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера, з 18.08.2021 до 31.05.2022 в Комунальному закладі «Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади» на посаді викладача-інструменталіста з класу фортепіано, до страхового та спеціального стажу період роботи з 01.09.1988 до 04.09.1995 у Кіровській музичній школі на посаді викладача з класу фортепіано та не призначенні і не виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення, зарахувавши до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню періоди роботи: з 06.09.1995 до 01.09.1997 у Стаханівському педагогічному училищі на посаді концертмейстера, з 22.09.1999 до 30.06.2000 у Стаханівському Будинку піонерів на посаді акомпаніатора, з 01.09.2004 до 20.11.2014 в Комунальній установі «Дитяча школа мистецтв Стаханівської міської ради» на посаді викладача з класу фортепіано, з 01.09.2015 до 17.08.2021 в Комунальній установі «Попаснянська школа мистецтв Попаснянської територіальної громади» на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера, з 18.08.2021 до 31.05.2022 в Комунальному закладі «Гірська дитяча школа мистецтв Гірської територіальної громади» на посаді викладача-інструменталіста з класу фортепіано та до страхового та спеціального стажу період роботи з 01.09.1988 до 04.09.1995 у Кіровській музичній школі на посаді викладача з класу фортепіано.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 (три тисячі грн 00 коп.) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн 88 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива