ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 лютого 2024 року (10:15)Справа № 280/7162/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії Центрального об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 20) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.09.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військово-лікарської комісії Центрального об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії Центрального об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оформлене у формі довідки від 23.08.2023 щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.08.2023 позивач звернувся до відповідача з метою зняття з обліку, оскільки відповідно до наявних медичних показань, довідок, МРТ, має захворювання відповідно до «Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», Положення №402 ст.ст. 74, 21, а саме: підковоподібна нирка, уроджена гідроцефалія, аномалія розвитку м.в.с. - гіпоплазія лівої опущеної нирки. ВСД. Позивач через хронічні хвороби має затримку у фізичному розвитку, важить 50 кг. Однак, за наслідком проходження позивачем лікарської комісії, BЛK ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалено рішення, оформлене у формі довідки від 23.08.2023, відповідно до якої позивача визнано придатним до військової служби. Позивач із таким рішенням не погоджується, оскільки відповідачем було занижено ступінь та важкість захворювань, не були взяті до уваги ряд захворювань, які обумовлюють визнання позивача обмежено придатним або непридатним до військової служби. Беручи до уваги вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.10.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№43435), в якому зазначає, що 23.08.2023 за направленням начальника Центрального ОРТЦК та СП №1/2870 до BЛK прибув позивач, який мав при собі паспорт громадянина України та довідку замість військового квитка № НОМЕР_2 , згідно якої позивача зараховано в запас Збройних Сил України від 14.05.2004 Пологівсько-Чернігівським райвійськкоматом. Враховуючи те, що позивач є військовозобов`язаним, його медичний огляд проводився за графою II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, затверджених у Додатки 1 до Положення №402 (далі - Розклад Положення № 402). Так, під час проходження медичного огляду 23.08.2023 позивач, не надав до BЛK жодного медичного документу з тих, які містяться в додатках до позову, які підтверджували би наявність в нього будь-яких хвороб, станів чи фізичних вад, а також жодних скарг на стан здоров`я не заявляв. Згідно довідки BЛK Центрального за протоколом засідання № 60 від 23.08.2023, позивача визнано придатним до військової служби. Зазначає, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до BЛK області або до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови. Однак, позивач до вищезазначених органів BЛK для перегляду висновку відповідача, не звертався. Зауважує, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Разом з цим, зазначає, що сама по собі постанова BЛK Центрального, якою позивача визнано придатним до військової служби, безпосередньо не породжує негативних наслідків для останнього. Таким чином, довідка BЛK Центрального №60 від 23.08.2023 є правомірною та такою що не підлягає скасуванню. Позивач жодним чином не обмежується у праві звернутись із заявою про перегляд постанови BЛK Центрального до BЛK Запорізької області або до Центральної військово-лікарської комісії, які здійснюють перегляд постанов районних BЛK та надають їм ґрунтовну медичну оцінку. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.10.2023 призначено у справі №280/7162/23 судово-медичну експертизу та зупинено провадження до закінчення судово-медичної експертизи та надходження її висновку до Запорізького окружного адміністративного суду.

11.01.2024 до суду надійшов висновок експерта №2153/к.

Ухвалою суду від 18.01.2024 провадження у справі поновлено.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовозобов`язаним, військове звання рядовий, зараховано в запас Збройних сил України (2 категорії) іншого судом не встановлено.

За наслідками медичного огляду, проведеного ВЛК Центрального ОРТЦК та СП, довідкою відповідача від 23.08.2023 №60, позивача визнано придатним до військової служби (а.с.56).

Позивач, вважаючи протиправним рішення про його придатність до військової служби, звернувся до суду із вказаним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання спірних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232 передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 5 ст. 1 Закону № 2232 передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Статтею 27 Закону №2232 визначено, що у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Військовозобов`язані, зараховані до запасу другої категорії, у разі здобуття під час перебування в запасі або служби у військовому резерві військово-облікової спеціальності переводяться до запасу першої категорії.

Відповідно до ст. 32 Закону №2232 військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Судом встановлено, що станом на 23.08.2023 позивач не досяг граничного віку перебування в запасі, визначеного ст. 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону № 2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Наказом № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п. 1.2 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п.п. 2.6.1 - 2.6.5 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК), що створюється у військовому комісаріаті, ТЦК, лікарі і секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

До участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти військових лікувальних закладів, начальники медичної служби та представники командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК.

Згідно із п. 2.10.4 розділу І Положення №402, на ВЛК районного (міського) військового комісаріату покладається огляд контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу І цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК військового комісаріату покладається огляд інших контингентів.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею. Так, відповідно до таблиці медичний огляд військовозобов`язаних, які призиваються та проходять воєнні навчальні (перевірочні) та спеціальні збори осіб рядового та офіцерського складу; призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період здійснюється ВЛК військових комісаріатів, гарнізонні (госпітальні) ВЛК за графами Розкладу хвороб, ТДВ, за якими проводиться медичний огляд - II, III (залежно від військового звання), ТДВ "Б", "В", "Г".

Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров`я, а також військовозобов`язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.

Відповідно до п. 3.8 розділу ІІ Положення №402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовозобов`язані підлягають медичному огляду, після якого кожний лікар комісії записує в облікову картку призовника висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою.

За результатами медичного огляду комісія приймає підсумкове рішення у формі довідки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про заниження відповідачем ступеня та важкості наявних у позивача захворювань, які свідчать про його обмежену непридатність/непридатність до військової служби.

Так, в межах даної справи, за клопотанням позивача судом призначалась судово-медична експертиза, за наслідками якої складено висновок експерта від 14.11.2023 №2153/к.

Зокрема, у висновку експерта від 14.11.2023 №2153/к зазначено, що з матеріалів, наданих в розпорядження експертів, вбачається, що жодних медичних документів спеціалісти військово-лікарської комісії не досліджували, а їх висновок ґрунтувався на безпосередніх результатах обстеження ОСОБА_1 . Пункти вказаних статей носять широкий діапазон висновків військово-лікарської комісії від «придатний» до «непридатний із виключенням із військового обліку». Безпосередню оцінку патологічних станів у ОСОБА_1 на предмет придатності його до військової служби може надавати виключно військово-лікарська комісія, в межах своєї компетенції. Зважаючи на те, що у пацієнта ОСОБА_1 наявні клінічно та інструментально зафіксовані ознаки патологічних станів та аномалій розвитку, слід рекомендувати його ретельне дообстеження у вищевказаних медичних спеціалістів (клінічне, функціональне, інструментальне та лабораторне) із наступною повторною оцінкою придатності пацієнта до військової служби спеціалістами військово-лікарської комісії за територіальністю чи ієрархічним підпорядкуванням.

Таким чином, висновком експерта від 14.11.2023 №2153/к не визначено ступінь придатності позивача до військової служби.

В той же час, відповідно до вказаного висновку, у позивача наявні клінічно та інструментально зафіксовані ознаки патологічних станів та аномалій розвитку, які, під час проходження ним ВЛК, досліджені не були.

Відтак, під час проходження позивачем ВЛК, стан його здоров`я щодо придатності до військової служби, оцінювався на фактичному обстеженні ОСОБА_1 , без врахування наявних у нього патологічних станів та аномалій розвитку.

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я.

Так, у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

А згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові №820/5570/16 від 12.02.2021, при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.

Тобто, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.

Так, відповідно, п.п. 2.3.3 п. 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.

Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу І Положення № 402, Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Як встановлено судом, позивач правом на оскарження довідки від 23.08.2023 №60 до ЦВЛК не скористався. Докази протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду (потребує спеціальних знань в галузі медицини), а висновком експерта рекомендовано ретельне дообстеження позивача у профільних медичних спеціалістів (клінічне, функціональне, інструментальне та лабораторне) із наступною повторною оцінкою придатності до військової служби.

Також, судом не встановлено будь-якого порушення процедури проведення медичного огляду позивача, наслідком якої була б протиправність рішення відповідача про придатність позивача до військової служби.

При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем цього рішення.

Зважаючи на викладене, судом не встановлені підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-лікарської комісії Центрального об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 20) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.02.2024.

Суддя Ю.В. Калашник