ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2023 рокуСправа №160/24151/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/24151/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17 липня 2023 року № 614983-24-04-36-24-14.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є власником земельної ділянки та за 2022 рік сплатила 2096,56 грн. земельного податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь. 17 липня 2023 року Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення № 614983-24-04-36-24-14 про нарахування податкового зобов`язання у розмірі 7643,04 грн. З розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік для фізичних осіб сума заборгованості становить 5628,32 грн., яка нараховується як сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за місцезнаходженням земельної ділянки». Зазначає, що у податкове повідомлення-рішення увійшла сума, що була нею сплачена. Позивач вважає, що сума податкового зобов`язання розрахована помилково, оскільки вона не займається підприємницькою діяльністю, немає жодних доходів та земельна ділянка в оренду не передавалась, а використовується для власних потреб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24151/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02.11.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні повністю, мотивуючи тим, що позивач за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України перебуває на обліку в Солонянській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник земельного податку з фізичних осіб. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру і прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл., з 26.04.2021, загальною площею 6,2018 га, (кадастровий номер 1225081200:01:004:0018) та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл., з 07.06.2016 загальною площею 6,656 га, розмір частки 1/3, (кадастровий номер 1225081200:01:004:0019). Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності /користування. Згідно даних реєстру речових прав, інше речове право на дані ділянки не зареєстровано, отже земельні ділянки в оренду іншим особам не передавались та обробляються самостійно платником. Враховуючи вище викладене, позивачу сформовано податкове повідомлення рішення №614983-24 від 17.07.2023 року про сплату мінімального податкового зобов`язання на загальну суму 7643,04 грн.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу 21.03.2002 року видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №051568 кадастровий номер 1225081200:01:004:0018.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,2018 га, кадастровий номер 1225081200:01:004:0018 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території, загальною площею 6,656 га, розмір частки 1/3, кадастровий номер 1225081200:01:004:0019, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.10.2023 року №349579445.

Відповідно до квитанції АТ «ОщадБанк» №33 від 12.12.2022 року позивачем сплачено земельний податок з фізичних осіб в сумі 2096,56 грн.

Згідно розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік для фізичних осіб (крім фізичних осіб-підприємців) власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь загальне мінімальне податкове зобов`язання становить 7643,04 грн.

17.07.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №614983-24-04-36-24-14, яким нараховано позивачу суму податкового зобов`язання за 2022 рік у розмірі 7643,04 грн., відповідно до пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надано визначення земельного податку, як обов`язкового платежу, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 170.14.1. пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.

У підпункті 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України встановлено, що визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

Мінімальне податкове зобов`язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні мінімального податкового зобов`язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.

У разі державної реєстрації платника податку фізичною особою - підприємцем загальне мінімальне податкове зобов`язання за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному пунктом 177.14 статті 177 та статтею 297-1 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи - підприємця.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб.

За приписами підпункту 170.14.4 пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Позивач, обґрунтовуючи свою незгоду з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням зазначає про наявність у неї у власності однієї земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,2018 га, кадастровий номер 1225081200:01:004:0018. Враховуючи сплату нею суми у розмірі 2096,56 грн. земельного податку за 2022 рік, беручи до уваги дані розрахунку, де зазначено суму заборгованості 5 628,32 грн, вважає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовано відносно неї подвійне стягнення.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача та зазначає наступне.

Як було встановлено судом позивач є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, одна загальною площею 6,2018 га, кадастровий номер 1225081200:01:004:0018, друга загальною площею 6,656 га, розмір частки 1/3, кадастровий номер 1225081200:01:004:0019.

Отже, позивач є платником земельного податку за дві такі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не за одну як зазначає позивач.

З наданого позивачем розрахунку загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік для фізичних осіб (крім фізичних осіб-підприємців) власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, вбачається, що такий здійснено з урахуванням перебування у власності позивача та виконано щодо двох земельних ділянок: кадастровий номер 1225081200:01:004:0018 площею 6,2018 га та кадастровий номер 1225081200:01:004:0019 площею 2,22 га, враховуючи розмір частки у праві власності 1/3 та загальний розмір земельної ділянки 6,656 га (6,656/3=2,22).

Відповідно даного розрахунку мінімальне податкове зобов`язання за земельну ділянку кадастровий номер 1225081200:01:004:0018 площею 6,2018 га становить 7 504,43 грн.; кадастровий номер 1225081200:01:004:0019 площею 2,22 га становить 2 686,29 грн.

Загальна сума мінімального податкового зобов`язання за дві земельні ділянки складає 10 190, 72 грн.

Враховуючи загальну суму сплачених позивачем податків, зборів, платежів протягом податкового (звітного) року у розмірі 2 547,68 грн, сума позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків та зборів становить саме 7 643, 04 грн., що і визначено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

При цьому, даними розрахунку спростовано твердження позивача що податковим органом не було враховано сплату нею земельного податку в розмірі 2096,56 грн.

Отже, контролюючим органом розраховано суму земельного податку фізичній особі, як власнику земельних ділянок, відповідно до приписів пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України, на підставі даних Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно та правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська