КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 753/7920/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/2479/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Ратнікової В.М., Ящук Т.І.

за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року та апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Заставенко М.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування наказів про застосування стягнення за порушення трудової дисципліни, -

в с т а н о в и в :

У травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати незаконними та скасувати накази директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05 травня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та № 55 від 10 травня 2023 року про оголошення догани.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказами КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» (далі - КНП «КМДДЦ») № 54 від 05 липня 2023 року та № 55 від 10 травня 2023 року позивачеві було оголошено догани за порушення трудової дисципліни. Зазначені догани винесені з порушення норм чинного законодавства та на підставі даних, які не відповідають дійсності. Наказ № 54 від 05 травня 2023 року виданий на підставі рапорту ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 07 квітня 2023 року та рапорту ОСОБА_2 від 07 квітня 2023 року, що містять інформацію, яка не відповідає дійсності. Дані рапорти написані за проханням керівництва КНП «КМДДЦ» та є помстою на звернення позивача у січні та лютому 2023 року до поліції та Державної служби з питань праці про вчинення мобінгу з боку керівництва.

Вказувала, що її жодним чином не повідомлено про факт зриву робочого процесу 07 квітня 2023 року, в чому виражається такий зрив та як саме викладені в рапортах надумані обставини на це вплинули. Оскаржуваний наказ містить посилання на п. 2.14 посадової інструкції, абзац 7 Міжнародного кодексу лікаря України, ст. 139 КЗпП та не містить конкретної інформації на підставі порушення якого саме обов`язку, розпорядження та/або правила було винесено догану. Також даний наказ не містить конкретної інформації, який саме факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку встановлено, та яке саме правило трудової дисципліни порушено та в чому полягає його порушення.

Наказом № 55 від 10 травня 2023 року позивачеві оголошено догану за те, що вона систематично не відмічалася у Журналі приходу на роботу за період з 05 вересня 2022 року по 18 квітня 2023 року та у Журналі виходу з роботи за вказаний період без поважних причин. Фактична відсутність відміток в зазначених Журналах обумовлена тим, що до позивача не було доведено інформацію про необхідність здійснення таких відміток. Оголошення догани вказаним наказом є прямим порушенням норм ст. 148 КЗпП, якою передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Документи про затвердження трудовим колективом Правил внутрішнього трудового розпорядку позивачеві для ознайомлення не надавалися. Відповідачем у спірних наказах не було встановлено та доведено, що невиконання чи неналежне виконання позивачем трудових обов`язків є винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Не було зазначено шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою позивача (т. 1 а.с. 1-4).

У липні 2023 року від представника КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що 07 квітня 2023 року лікар-рентгенолог ОСОБА_2 , старша медична сестра відділення променевої та функціональної діагностики ОСОБА_3 , рентген-лаборант ОСОБА_4 , молодша медична сестра ОСОБА_5 подали рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 . Вказаний рапорт зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07 квітня 2023 року за № 29. Також 07 квітня 2023 року лікар-рентгенолог ОСОБА_2 подала рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 , який також було зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07 квітня 2023 року за № 30.

17 квітня 2023 року КНП «КМДДЦ» видало наказ № 48 «Про створення комісії з проведення службового розслідування щодо наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 ». Відповідно до п. 1 вказаного наказу лікар-рентгенолог ОСОБА_1 повинна у строк до 14-00 год. 19 квітня 2023 року надати комісії та директору КНП «КМДДЦ» письмові пояснення щодо обставин викладених у вищевказаних рапортах, правових підстав ознайомлення з медичною документацією, рентген-знімками та діагнозами зроблених лікарем-рентгенологом ОСОБА_2

19 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких вона заперечувала обставини, викладені в рапортах, назвала їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Також зазначила, що працює із медичною документацією іншого лікаря-рентгенолога ОСОБА_2 в межах діючого законодавства на підставі звернень лікарів терапевтів. 01 травня 2023 року комісія в результаті проведення службового розслідування склала Акт, у якому встановлено, що ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-рентгенолога відділення променевої та функціональної діагностики АПЗ «КМДДЦ» відповідно до наказу № 33-ІІ від 12 травня 2016 року. 07 квітня 2023 року у кабінет дентального рентгену, де працювала старша медична сестра ОСОБА_3 та рентген-лаборант ОСОБА_4 , зайшла лікар-рентгенолог ОСОБА_1 , влаштувала скандал та зірвала прийом пацієнтів. Також комісією встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2022 року регулярно влаштовує скандали у відділенні променевої та функціональної діагностики, створює нестерпні умови для праці, цькує, ображає та наводить наклеп на працівників відділення. 01 грудня 2022 року приблизно о 14-15 год. у кабінет № 219, де працювала лікар-рентгенолог ОСОБА_2 , увірвалась лікар-рентгенолог ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6 . Вказані особи зірвали прийом пацієнтів, влаштували скандал та вигнали ОСОБА_2 із кабінету. ОСОБА_6 , який не є працівником КНП «КМДДЦ», працював за робочим комп`ютером, який перебуває на балансі підприємства, підключений до медичної системи «Helsi», на ньому знаходиться інформація з обмеженим доступом. У Акті комісії від 01 травня 2023 року затверджено висновок про встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у недотримання вимог трудової дисципліни, що призвело до зриву робочого процесу 07 квітня 2023 року у відділенні променевої та функціональної діагностики. Комісією вирішено звернутися до директора КНП «КМДДЦ» з поданням про рекомендацію притягнення лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Наказом КНП «КМДДЦ» за № 54 від 05 травня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, який є законним та обґрунтованим.

Також 17 квітня 2023 року начальник відділу кадрів ОСОБА_7 подала на ім`я директора КНП «КМДДЦ» доповідну записку про те, що лікар-рентгенолог ОСОБА_1 з 05 вересня 2022 року не відмічає свій прихід на роботу та вихід із роботи, чим регулярно і свідомо порушує Правила внутрішнього трудового розпорядку. У доповідній зазначено про те, що ОСОБА_7 неодноразово наголошувала ОСОБА_1 про її порушення, але ніякої реакції не поступило. 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 надала пояснення, в яких повідомила про те, що вона розцінила вчинення відміток у журналах добровільним та не обов`язковим, у зв`язку з чим вказані відмітки не робила. 09 травня 2023 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ КНП «КМДДЦ» склала Протокол № 2, яким встановлені наступні обставини. 01 вересня 2022 року проведені загальні збори трудового колективу КНП «КМДДЦ», де ОСОБА_7 наголосила членам трудового колективу на тому, що кожен працівник підприємства зобов`язаний відмічати свій вихід на роботу до початку роботи у Журналі приходу на роботу та вихід з роботи після закінчення робочого дня у Журналі виходу з роботи. Вказані журнали знаходяться на першому поверсі підприємства у реєстратурі. 22 вересня 2022 року також були проведені загальні збори трудового колективу, на яких також до всіх працівників була донесена вказана інформація. Членами комісії були досліджені Журнали приходу на роботу та виходу з роботи за період з 05 вересня 2022 року по 18 квітня 2023 року, у яких відсутні відмітки та підписи ОСОБА_1 . На підставі доповідної записки ОСОБА_7 від 17 квітня 2023 року, письмових пояснень ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року, встановлено те, що лікар-рентгенолог ОСОБА_1 систематично не відмічалась у Журналах приходу на роботу та виходу з роботи за вказаний період без поважних причин, що є порушенням п. 5.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку. У Акті комісії від 09 травня 2023 року затверджено висновок про встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вирішено звернутися до директора КНП «КМДДЦ» з поданням про рекомендацію притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Стосовно строків, то представник відповідача зазначив, що вказане правопорушення є триваючим, про існування зазначених обставин відповідачу стало відомо 17 квітня 2023 року після подання начальником відділу кадрів відповідної службової записки, тому відповідач не пропустив строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У зв`язку з викладеними обставинами відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 52-54).

У серпні 2023 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій не погодилась з доводами відповідача, наведеними у відзиві та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т. 1 а.с. 149-150).

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано наказ КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про оголошення догани від 10 травня 2023 року № 55. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати в розмірі 2 926,40 грн. (а.с. 206-213).

Не погодившись з рішенням районного суду, 09 листопада 2023 року ОСОБА_1 направила до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення в цій частині, яким визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05 травня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с. 217-220).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, та судом неправильно застосовано норми матеріального права. Вказувала, що обставини, зазначені у наказі директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05 травня 2023 року, не відповідають дійсності. Відповідно до змісту наказу позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який полягає у недотриманні вимог трудової дисципліни, що призвело до зриву робочого процесу 07 квітня 2023 року. Проте робочий день позивача почався того дня о 14 год. 00 хв., а у рентген-лаборанта ОСОБА_4 закінчився о 14 год. 00 хв. Також ні в рапорті, ні в доповідних записках, на які посилався відповідач в наказі, працівники відділення не звинувачували позивача в зриві прийому пацієнтів, що було основою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Крім того, судом не враховано, що сестра медична старша ОСОБА_3 та рентген-лаборант ОСОБА_4 не можуть здійснювати прийом пацієнтів без лікаря-рентгенолога, що свідчить про надуманість даної обставини. Також судом не враховано, що написання рапортів, доданих до оскаржуваного наказу, є мотивованою помстою на дії позивача щодо ОСОБА_2 та керівництва позивача. Звертала увагу на те, що рішення комісії, яка проводила службове розслідування, про вчинення позивачем мобінгу, суперечить нормам КзПП України та КУпАП. Органами, які мають повноваження розглядати справи з мобінгу, є спеціальний орган виконавчої влади та суд, а відповідальність та настання будь-яких правових наслідків за вчинення мобінгу може бути лише після встановлення цього факту судом. Оскільки відповідач не є органом державної влади та судом, він не мав повноважень розслідувати мобінг та притягувати позивача до дисциплінарної відповідальності.

У грудні 2023 року представник КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» - адвокат Дяченко А.М. направив до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року (т. 2 а.с. 36-37).

Також не погодившись з рішенням районного суду, 25 листопада 2023 року представник КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» - адвокат Дяченко А.М. направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (т. 2 а.с. 1-12).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на момент підписання позивачем Посадової інструкції 16 грудня 2016 року, позивач була ознайомлена з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого 16 грудня 2016 року, оскільки виконання частини її посадових обов`язків неможливе або безпосередньо пов`язане із знанням Правил внутрішнього трудового розпорядку. В протилежному випадку, підписання позивачем Посадової інструкції, як вона стверджує без ознайомлення з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, свідчить про неї як про недобросовісного працівника, який свідомо взяв на себе права/обов`язки, яких не збирається дотримуватись. Правила внутрішнього трудового розпорядку є загальнодоступними та розміщені у відділі кадрів КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр», а позивач відповідно до Посадової інструкції не користувалась своїм правом на отримання всієї необхідної інформації для виконання своїх посадових обов`язків. Зауважив, що тривалий час позивач здійснювала відмітки в Журналах приходу на роботу і виходу з роботи, що підтверджує той факт, що вона обізнана з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та свідомо порушувала трудову дисципліну.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 направила до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року (т. 2 а.с. 26-29).

У січні 2024 року представник КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» - адвокат Дяченко А.М. направив до суду заперечення на відзив на апеляцій скаргу та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року (т. 2 а.с. 44-50).

У судовому представник відповідача - адвокат Дяченко А.М. підтримав подану підприємством скаргу і просив її задовольнити, заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_1 і просив її відхилити.

Інші особи, які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси про що у справі є докази, тобто належним чином. Позивачка ОСОБА_1 була сповіщена врученням повідомлення її представнику - адвокату Дугіну О.М. про що є розписка у в справі від 25 січня 2024 року, при цьому час та місце наступного судового засідання 08 лютого 2024 року представник позивачки не заперечував. 08 лютого 2024 року від ОСОБА_1 отримана заява про відкладення розгляду справи з посиланням на відрядження її представника, проте доказів наявності поважних причин неявки до клопотання не надано, не зазначено і причини неявки самої позивачки (т. 2 а.с. 18-25, 58-59, 67-69).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга позивачки підлягає задоволенню частково, скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 13 травня 2016 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в Амбулаторно-поліклінічний заклад «Київський міський дитячий діагностичний центр», на посаду лікаря-рентгенолога відділення променевої діагностики, що підтверджується наказом № 33-П від 12 травня 2016 року (т. 1 а.с. 63).

16 грудня 2016 року ОСОБА_1 була ознайомлена з Посадовою інструкцією № 11 від 16 грудня 2016 року лікаря-рентгенолога відділення променевої діагностики (КП 2229.2) (т. 1 а.с. 64-65).

07 квітня 2023 року лікар-рентгенолог ОСОБА_2 , старша медична сестра відділення променевої та функціональної діагностики ОСОБА_3 , рентген-лаборант ОСОБА_4 , молодша медична сестра ОСОБА_5 подали до КНП «КМДДЦ» рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 , який зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07 квітня 2023 року за № 29 (т. 1 а.с. 66).

Також 07 квітня 2023 року лікар-рентгенолог ОСОБА_2 подала до КНП «КМДДЦ» рапорт відносно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 , який також було зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07 квітня 2023 року за № 30 (т. 1 а.с. 67-68).

17 квітня 2023 року КНП «КМДДЦ» видало наказ № 48 «Про створення комісії з проведення службового розслідування щодо наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 » (т. 1 а.с. 69-70).

Відповідно до вказаного наказу лікарю-рентгенологу ОСОБА_1 надано строк до 14-00 год. 19 квітня 2023 року для подання комісії та директору КНП «КМДДЦ» письмових пояснень щодо обставин викладених у вищевказаних рапортах та правових підстав ознайомлення з медичною документацією, рентген-знімками та діагнозами зроблених лікарем-рентгенологом ОСОБА_2

19 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких вона заперечувала обставини, викладені в рапортах, назвала їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Стосовно роботи з медичною документацією повідомила, що діяла в межах діючого законодавства та на підставі звернень лікарів терапевтів. Стосовно подій, що мали місце у відділенні 01 грудня 2022 року письмові пояснення були надані раніше 27 грудня 2022 року (т. 1 а.с. 71).

Також 19 квітня 2023 року були надані пояснювальні записки ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 72, 73, 74).

Відповідно до протоколу № 1 службового розслідування, проведеного комісією, створеною на підставі наказу від 17 квітня 2023 року за № 48 від 01 травня 2023 року комісія встановила, що 07 квітня 2023 року у кабінет дентального рентгену, де працювала старша медична сестра ОСОБА_3 та рентген-лаборант ОСОБА_4 зайшла лікар-рентгенолог ОСОБА_1 та влаштувала скандал та зірвала прийом пацієнтів. Також комісією встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2022 року регулярно влаштовує скандали у відділенні променевої та функціональної діагностики, створює нестерпні умови для праці, цькує, ображає та наводить наклеп на працівників відділення. 01 грудня 2022 року приблизно о 14-15 год. у кабінет № 219, де працювала лікар-рентгенолог ОСОБА_2 , увірвалась лікар-рентгенолог ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_6 . Вказані особи зірвали прийом пацієнтів, влаштували скандал та вигнали ОСОБА_2 із кабінету. ОСОБА_6 , який не є працівником КНП «КМДДЦ» працював за робочим комп`ютером, який перебуває на балансі підприємства, підключений до медичної системи «Helsi», на ньому знаходиться інформація з обмеженим доступом (т. 1 а.с. 75-76).

Поданням комісії з проведення службового розслідування від 01 травня 2023 року рекомендовано лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки встановлено порушення лікарем-рентгенологом ОСОБА_1 п. 2.14 Посадової інструкції, абз. 7 Міжнародного кодексу медичної етики, п. 4.6 Етичного кодексу лікаря України, ст. 139 КЗпП України, а саме недотримання вимог трудової дисципліни, що призвело до зриву робочого процесу 07 квітня 2023 року відділенні променевої та функціональної діагностики (т. 1 а.с. 77).

Наказом № 54 від 05 травня 2023 року лікарю-рентгенологу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме порушення вимог п. 2.14 посадової інструкції, абз. 7 Міжнародного кодексу медичної етики, п. 4.6 Етичного кодексу лікаря України, ст. 139 КЗпП України (т. 1 а.с. 78).

Із вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 06 травня 2023 року належним чином, про що свідчить її підпис.

Також судом встановлено, що 17 квітня 2023 року начальник відділу кадрів Липницька Л. звернулася до керівництва КНП «НМДДЦ» із доповідною запискою, в якій зазначила, що лікар-рентгенолог ОСОБА_1 жодного разу з 05 вересня 2022 року не відмітила свій прихід на роботу та вихід з роботи, чим регулярно і свідомо порушувала Правила внутрішнього розпорядку. ЇЇ неодноразово попереджували про порушення, але ніякої реакції не було. ОСОБА_1 по теперішній час не відмічається у журналі (т. 1 а.с. 79).

Наказом № 49 від 19 квітня 2023 року ОСОБА_1 встановлено строк до 14-00 год. 21 квітня 2023 року для надання письмових пояснень щодо обставин, викладених у доповідній записці та причин відсутності відміток про прихід на роботу та вихід з роботи у відповідних Журналах (т. 1 а.с. 80).

На виконання вказаного наказу 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що у зв`язку із наявністю нездійснення відміток в журналі при приході на роботу та виході з неї іншими співробітниками та відсутність у позивача документи, який зобов`язує її вчиняти подібні дії, здійснення таких відміток розцінювалося нею добровільним та необов`язковим. Крім того зазначила, що її не надавалися жодні документи, які б підтверджували затвердження трудовим колективом Правил трудового розпорядку, а існуючі Правила трудового розпорядку, у порушення ст. 142 КЗпП не затверджені належним чином (т. 1 а. с. 81-82).

У матеріалах справи міститься копія Журналу приходу на роботу для обліку робочого часу медичних працівників КНП «КМДДЦ» (т. 1 а.с. 86-137).

На засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ КНП «КМДДЦ» 09 травня 2023 року встановлено, що з 05 вересня 2022 року по 18 квітня 2023 року ОСОБА_1 не відмічалась у Журналі проходу на роботу та виходу з роботи без поважних причин, що є порушенням п. 5.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку. Комісією вирішено звернутися до директора КНП «КМДДЦ» з поданням про рекомендацію притягнення лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, про що свідчить протокол № 2 та відповідне подання (т. 1 а.с. 138-139, 140).

Наказом КНП «КМДДЦ» № 55 від 10 травня 2023 року лікарю-рентгенологу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (т. 1 а.с. 141).

Наказом КНП «КМДДЦ» № 17/л від 08 вересня 2023 року звільнено ОСОБА_1 , лікаря-рентгенолога відділення променевої та функціональної діагностики, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 168).

Щодо вимог про скасування наказу директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05 травня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України визначені стягнення за порушення трудової дисципліни. Так, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни.

За змістом ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення здійснюється з дня виявлення не лише факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

Подібний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 516/268/15-ц (провадження № 61-14952св18), від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17 (провадження № 61-28428св18), від 09 грудня 2020 року у справі № 390/1374/19 (провадження № 61-15268св20).

Згідно з ч. 2 ст. 252 КЗпП України, ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із копії наказу № 54 від 05 травня 2023 року лікарю-рентгенологу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни у зв`язку з порушення вимог п. 2.14 Посадової інструкції, абз. 7 Міжнародного кодексу медичної етики, п. 4.6 Етичного кодексу лікаря України, ст. 139 КЗпП України, встановленням факту вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у недотриманні вимог трудової дисципліни, що призвело до зриву робочого процесу 07 квітня 2023 року у відділенні променевої та функціональної діагностики (т. 1 а.с. 78).

Підставою видачі наказу був протокол службового розслідування № 1 від 01 травня 2023 року, подання голови комісії з проведення службового розслідування, рапорти та пояснювальні записки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , письмові пояснення позивача.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з п. 2.14. Посадової інструкції лікар-рентгенолог здійснює контроль безпеки перебування пацієнтів, забезпечує збереження лікарської таємниці, конфіденційної інформації про пацієнта, його персональні дані.

Згідно з п. 4.6. Етичного кодексу лікаря України лікарі зобов`язані з повагою ставитися до іншого медичного і допоміжного персоналу, постійно забезпечувати підвищення його кваліфікації.

Згідно з положеннями абз. 7 Міжнародного кодексу медичної етики лікар має поважати права пацієнта, колег, інших медичних працівників, та має дотримуватись конфіденційності по відношенню до пацієнта.

На переконання відповідача, дисциплінарний проступок позивача полягає у тому, що 07 квітня 2023 року у кабінет дентального рентгену, де працювала старша медична сестра ОСОБА_3 та рентген-лаборант ОСОБА_4 зайшла лікар-рентгенолог ОСОБА_1 та влаштувала скандал та зірвала прийом пацієнтів, що призвело до зриву робочого процесу 07 квітня 2023 року у відділенні променевої та функціональної діагностики.

Проаналізувавши наявні у справі докази апеляційний суд вважає, що відповідачем не наданодоказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов`язків, що їй ставляться в провину.

Роботодавцем не зафіксовано і не надано до суду об`єктивних доказів твердження про зрив робочого процесу ОСОБА_1 , а само по собі посилання іншого працівника про наявність конфліктної ситуації на робочому місці не може бути визнано достатнім для такого висновку.

Посилання в наказі № 54 від 05 травня 2023 року про порушення позивачем вимог п. 2.14. Посадової інструкції не відповідає наведеному у наказі дисциплінарному проступку, який ставиться у провину позивачу.

Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за зрив робочого процесу 07 квітня 2023 року у відділенні променевої та функціональної діагностики, не може бути визнано законним і обґрунтованим.

Апеляційний суд дійшов висновку, що притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності відбулося за вчинення дій,які не входили до її посадових обов`язків відповідно до положень посадової інструкції за займаною нею посадою, не випливали з правил внутрішнього трудового розпорядку.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Таким чином, апеляційний суд вважає помилковим висновок районного суду, що підстави для скасування наказу № 54 від 05 травня 2023 року про оголошення догани були відсутні, з посиланням на те, що притягнення позивача до відповідальності за порушення трудової дисципліни було правомірним з дотриманням вимог трудового законодавства.

Враховуючи вказане, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про скасування наказу директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05 травня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині про задоволення позову.

Згідно зі ст. 2-2 КЗпП України особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

За змістом положень пункту 12 частини 1 ст. 40 КЗпП України, працівник може бути притягнутий до відповідальності, а трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, у т.ч., вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Натомість доказів ухвалення судового рішення, що набрало законної сили, із встановленням обставин мобінгу (цькування) у цій справі не надано і судом таких не встановлено.

Разом з тим, у наказі директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 54 від 05 травня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 їй не ставиться у вину мобінг.

Щодо вимог про скасування наказу директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 55 від 10 травня 2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

За змістом ст. 29 КЗпП України до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов`язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Згідно зі ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

На засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ КНП «КМДДЦ» 09 травня 2023 року встановлено, що з 05 вересня 2022 року по 18 квітня 2023 року ОСОБА_1 не відмічалась у Журналі проходу на роботу та виходу з роботи без поважних причин, що є порушенням п. 5.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку. Комісією вирішено звернутися до директора КНП «КМДДЦ» з поданням про рекомендацію притягнення лікаря-рентгенолога ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, про що свідчить протокол № 2 та відповідне подання (т. 1 а.с. 138-139, 140).

Наказом № 55 від 10 травня 2023 року лікарю-рентгенологу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (т. 1 а.с. 141).

Згідно з п. 5.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку до початку роботи та після закінчення робочого дня кожен працівник зобов`язаний відмітити свій вихід на роботу у порядку, встановленому у Центрі. При необхідності залишити роботу по виробничій необхідності, розпорядженню, кожний працівник зобов`язаний відмічатись у журналі виходу.

З наданого до суду примірника Правил внутрішнього трудового розпорядку Амбулаторно-поліклінічного закладу «Київський міський дитячий діагностичний центр» вбачається, що вказані Правила, були затверджені 16 грудня 2016 року головним лікарем АПЗ КМДДЦ та головою профспілкового комітету вже після прийняття 13 травня 2016 року ОСОБА_1 на роботу (т. 1 а.с. 177-185).

Доказів про належне ознайомлення ОСОБА_1 із вказаними Правилами внутрішнього трудового розпорядку матеріали справи не містять.

На підтвердження належного ознайомлення ОСОБА_1 з обов`язком відмічати свій прихід на роботу та вихід з роботи у відповідних Журналах, що передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідач посилався на протоколи № 8 від 01 вересня 2022 року та № 10 від 22 вересня 2022 року загальних зборів трудового колективу КНП «КМДДЦ», під час проведення яких наголошувалося на вказаному обов`язку (т. 1 а.с. 82-85).

Однак відповідачем не надано до суду доказів, що ОСОБА_1 була присутня на вказаних зборах та була належним чином повідомлена про порядок відмічання свого виходу на роботу.

Посилання відповідача на недобросовісність позивача, яка знала про вимоги щодо відмічання свого приходу на роботу та виходу з роботи, які передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку, оскільки раніше відмічалася в Журналах, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для оголошення догани за відсутності доведення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.

Таким чином, правильним є висновок суду, що позивач ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про порядок реєстрації виходу на роботу, а тому наказ директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 55 від 10 травня 2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання незаконним та скасування наказу директора КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» № 55 від 10 травня 2023 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Тому на підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути з відповідача на користь позивача 2 147,20 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції (т. 1 а.с. 38), та 1 610,40 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом (т. 1 а.с. 228).

Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат надав копію договору №15/02-23 від 15 лютого 2023 року про надання правничої допомоги, додаток до договору від 11 травня 2023 року, акт приймання наданої правничої допомоги (т. 1 а.с.171-172,173,174).

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Колегія суддів апеляційного суду ретельно перевірила та встановила, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не подавав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, надану позивачу у справі, не міститься таких доводів і у відзиві на позовну заяву.

Заявлений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції апеляційний суд визнав обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом на здійснення представництва клієнта.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути 14 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

На підставі ст. 141 ЦПК України, понесені відповідачем судові витрати мають бути віднесені на його рахунок.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та розподілу судових витрат, і ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 54 від 05 травня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 2 147,20 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 610,40 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київський міський дитячий діагностичний центр» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 14 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

В іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 08 лютого 2024 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

В.М. Ратнікова

Т.І. Ящук