ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

vQXh7VH0HD4Ab30 січня 2024 року

м. Київ

vQXh7VH0HD4Abcправа № 911/268/22

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbВерховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 (Мальченко А. О. - головуючий, судді Козир Т. П., Агрикова О. В.), додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Громадська організація "Екологічна безпека Київщини",

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом скасування рішень про їх державну реєстрацію та повернення земельних ділянок,

(у судове засідання з'явилися: прокурор - Валевач М. М,. представники: відповідача - Пархомчук Р. І., Лукашенко Є. О., Громадської організаці "Екологічна безпека Київщини" - Новікова Ю. О., Шпарик Ю. М.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (далі також - Козинська селищна рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» (далі також - Товариство), у якому просив:

1) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт Козин Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з одночасним припиненням права приватної власності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на ці земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0157, 3223155400:03:028:0159, 3223155400:03:028:0160, 3223155400:03:028:0158, 3223155400:03:028:0154, 3223155400:03:028:0155, 3223155400:03:028:0156, 3223155400:03:028:0151, 3223155400:03:028:0152, 3223155400:03:028:0153, 3223155400:03:028:0148, 3223155400:03:028:0149, 3223155400:03:028:0150, 3223155400:03:028:0146, 3223155400:03:028:0147, 3223155400:03:028:0145, 3223155400:03:028:0144, 3223155400:03:028:0142, 3223155400:03:028:0143, 3223155400:03:028:0141, 3223155400:03:028:0140, 3223155400:03:028:0137, 3223155400:03:028:0139, 3223155400:03:028:0138, 3223155400:03:028:0136, 3223155400:03:028:0135, 3223155400:03:028:0001, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0057, 3223155400:03:028:0051;

2) усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження зазначеними у п. 1 земельними ділянками водного фонду, шляхом їх повернення ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» Козинській територіальній громаді в особі Козинської селищної ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на те, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро, відтак, набуття відповідачем їх у користування, а потім у власність з метою здійснення житлової забудови суперечить вимогам статей 60, 61 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України. Спірні земельні ділянки передавались в оренду у зв`язку із набуттям відповідачем права власності на об`єкти незавершеного будівництва, без проведення аукціону, що суперечить ст.ст. 127, 134 ЗК України, оскільки об`єкт незавершеного будівництва, до моменту завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, за своєю правовою природою не є нерухомим майном, а лише сукупністю будівельних матеріалів.

Площа земельних ділянок, які передавались в оренду для завершення будівництва та подальшого обслуговування нерухомого майна значно перевищувала площу об`єктів незавершеного будівництва. Продаж земельних ділянок здійснено Козинською селищною радою за ціною, значно меншою за реальну ринкову вартість спірних земельних ділянок.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-КВ №000477, виданого 09.12.1997 за №135 Акціонерному товариству «Сімінвест» Козинською селищною радою надано земельну ділянку 5,00 га для будівництва рекреаційно-житлового комплексу. Надалі до Державного акта неодноразово вносились зміни у землекористуванні, відповідно до яких за рішеннями виконкому Козинської селищної ради додатково виділялись АТ «Сімінвест» земельні ділянки та вносились зміни стосовно їх меж (Рішення від 25.12.1997 - 7,3 га, від 24.09.1998 - 19,4 га, від 28.01.1999 - 17,2 га).

Рішенням від 24.07.2003 виключено із складу території, що знаходиться на балансі ТОВ «Сімінвест» приватизовані присадибні ділянки загальною площею 8,0105 га).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-3202404242014 від 13.03.2014 земельна ділянка площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, категорія земель - землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, комунальної власності, зареєстрована як об`єкт цивільних прав 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.02.2014.

Згідно з копіями нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Кватро Лізинг» продало, а ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» придбало об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 3223155400:03:028:0039:

- Договір від 09.04.2019 №1336: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №3, готовність 45%, реєстраційний номер нерухомого майна 1802850632231;

- Договір від 09.04.2019 №1337: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №4, готовність 53%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803266032231;

- Договір від 09.04.2019 №1338: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №6, готовність 52%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803292632231;

- Договір від 09.04.2019 №1339: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №8, готовність 52%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803303532231;

- Договір від 09.04.2019 №1340: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №9, готовність 28%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803337132231;

- Договір від 09.04.2019 №1341: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №18, готовність 39%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803308232231;

- Договір від 09.04.2019 №1342: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №20, готовність 29%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803313332231;

- Договір від 09.04.2019 №1343: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №22, готовність 47%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803316032231;

- Договір від 09.04.2019 №1344: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №28, готовність 53%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803323632231;

- Договір від 09.04.2019 №1345: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №30, готовність 47%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803324732231;

- Договір від 09.04.2019 №1346: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №32, готовність 21%, реєстраційний номер нерухомого майна 1802603632231;

- Договір від 09.04.2019 №1347: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №34, готовність 11%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803329232231;

- Договір від 09.04.2019 №1348: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №37, готовність 45%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803330832231;

- Договір від 09.04.2019 №1349: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №38, готовність 31%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803333032231;

- Договір від 09.04.2019 №1350: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №42, готовність 52%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803334432231;

- Договір від 09.04.2019 №1351: об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська №73, готовність 11%, реєстраційний номер нерухомого майна 1803335932231.

У подальшому, Козинською селищною радою 10.04.2019 прийнято рішення №15 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» земельної ділянки в оренду для будівництва рекреаційно-житлового комплексу», яким, беручи до уваги, що на цій земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва, які належать ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», що дозволяє передати у користування на умовах оренди без проведення земельних торгів (аукціону) на позаконкурсній основі, а також з метою належної адресації землеволодінь вирішено присвоїти земельній ділянці площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 поштову адресу: Київська область, смт Козин, вул. Старокиївська 59; передати в оренду вказану земельну ділянку ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» строком на 49 років, встановити річну орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки, а селищному голові Гратіку В.В. доручити укласти з ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» договір оренди зазначеної земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню.

11.04.2019 між Козинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець предає, а орендар приймає земельну ділянку площею 40,8895 га, яка виділена в натурі, категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, склад угідь - землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення, кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 (пункт 1.1). На земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва, які належать орендарю на підставі договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва, посвідчених приватним нотаріусом Зимою Н.Ф. 09.04.2019 за №№ 1336, 1337, 1338, 1339, 1340, 1341, 1342, 1343, 1344, 1345, 1346, 1347, 1348, 1349, 1350, 1351 (пункт 1.5). Договір укладено на 49 років (пункт 2.1). Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, визначеної у році, у якому укладається договір оренди (пункт 3.2).

Згідно з Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.04.2019 №НВ-0003002612019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені порядком ведення Державного земельного кадастру, зареєстровані, а саме: прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах - 5,4248 га, прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах - 5,3367 га (пункт 4.1). Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №932.

11.04.2019 між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки.

У матеріалах справи міститься копія Витягу з Державного земельного кадастру НВ-0003002612019 від 11.04.2019 про земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га, цільове призначення 07.01 - землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, комунальної власності, власник - Козинська селищна рада, дата державної реєстрації земельної ділянки 13.03.2014, який містить відомості про обмеження у використанні земельної ділянки (за окремими контурами) - прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах: площею 5,4248 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії - безстроково та площею 5,3367 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії - безстроково. Додаток до витягу - кадастровий план - містить контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною.

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46419880 від 11.04.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №31131373 від 11.04.2019 про інше речове право на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 - оренди, строк дії до 11.04.2068, орендар ТОВ «Рейнір бізнес Груп», підстава договір оренди землі №932 від 11.09.2019 (том 3 аркуш справи 215).

Рішенням Козинської селищної ради від 18.04.2019 №7 «Про надання дозволу на розробку Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що перебуває у користуванні на умовах оренди» надано дозвіл ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 на 15 земельних ділянок, а саме 3,2651 га, 1,3319 га, 0,0948 га, 0,2159 га, 0,7678 га, 2,0128 га, 8,2994 га, 3,0058 га, 3,5135 га, 4,1132 га, 2,7779 га, 3,4784 га, 1,8539 га, 3,8973 га, 2,2618 га.

До матеріалів справи долучено копію технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває у користуванні на умовах оренди у ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська 59, розробленої ТОВ «Кадастровий квартал» 2019 року. При дослідженні вказаної технічної документації суд встановив, що вона містить перелік обмежень щодо використання земельних ділянок, а саме, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм та на островах, при цьому площі прибережних захисних смуг збігаються із площами водоохоронних зон; також їх конфігурація, межі, площа та розмір відповідають конфігурації, межам, площам та розмірам прибережних захисних смуг, вказаних у затвердженому рішенням Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» «Детальному плані території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»).

За результатами поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га утворено 15 нових земельних ділянок.

17.05.2019 Козинською селищною радою прийнято рішення №21 «Про затвердження «Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: смт Козин, вул. Старокиївська 59 Обухівського району Київської області», яким вирішено затвердити названу Технічну документацію та поділити орендовану земельну ділянку площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 на земельні ділянки площами 3,2651 га, 1,3319 га, 0,0948 га, 0,2159 га, 0,7678 га, 2,0128 га, 8,2994 га, 3,0058 га, 3,5135 га, 4,1132 га, 2,7779 га, 3,4784 га, 1,8539 га, 3,8973 га, 2,2618 га; внести зміни та доповнення у відповідний договір оренди, доручити селищному голові укласти та провести всі необхідні дії з метою нотаріального посвідчення договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

23.05.2019 між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» укладено Договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019 №932, яким пункти 1.1, 3.3, 4.1 викладено в новій редакції. Об`єктами оренди договору є земельні ділянки: площею 3,484 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0042; площею 1,8539 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0043, площею 2,7779 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0044, площею 2,2618 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0045, площею 4,1132 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0046, площею 3,0058 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0047, площею 8,2994 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0048, площею 3,8973 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0049, площею 3,5135 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0050, площею 2,028 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0051, площею 0,7678 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0052, площею 0,2159 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0053, площею 0,0948 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0054, площею 3,2651 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0055, площею 1,3319 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0056, виділені в натурі з наступними характеристиками: місце розташування п`ятнадцяти земельних ділянок - Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Старокиївська 59, категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу.

Склад угідь - землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення, малоповерхова забудова - 0,0355, малоповерхова забудова - 0,0300, малоповерхова забудова - 0,0304, малоповерхова забудова - 0,0300, малоповерхова забудова - 0,0540, малоповерхова забудова - 0,0489, малоповерхова забудова - 0,0430, малоповерхова забудова - 0,0373, малоповерхова забудова - 0,0372, малоповерхова забудова - 0,0309, малоповерхова забудова - 0,0178, малоповерхова забудова - 0,0438, малоповерхова забудова - 0,0361, малоповерхова забудова - 0,0134, малоповерхова забудова - 0,0438, малоповерхова забудова - 0,0361, малоповерхова забудова - 0,0134, малоповерхова забудова - 0,0380, малоповерхова забудова - 0,0364.

Пунктом 3.3 в редакції Договору про внесення змін від 23.05.2019 визначено нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 20.05.2019 на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих управлінням Держземагентства в Обухівському районі.

Пунктом 4.1 в редакції Договору про внесення змін від 23.05.2019 внесено відомості про обмеження у використанні земельних ділянок, відповідно до Витягів з ДЗК про земельну ділянку, виданих 23.05.2019 на підставі Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012.

Договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером 1534.

23.05.2019 між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» підписано Акт приймання-передачі земельних ділянок до Договору про внесення змін від 23.05.2019.

Рішенням Козинської селищної ради №9 від 16.07.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 17 262 752,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 площею 8,2994 га, вирішено продати ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 17 262 752,00 грн.

22.08.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №9 від 16.07.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 8,2994 га для обслуговування та будівництва об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ «Перша земельна агенція» 09.07.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 17 262 752,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова 0,030 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 8,2694 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0003631152019 від 22.08.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7) За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 17 262 757,00 грн. (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №2561.

22.08.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 48357560 від 22.08.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №32927517 про право власності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №178449398 від 22.08.2019 ).

22.08.2019 сторонами підписано акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №7 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 7 235 072,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 площею 3,4784 га, вирішено продати ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 7 235 072,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №7 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 3,484 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ «Перша земельна агенція» 09.07.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 7 235 072,00 грн. (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0380 га, малоповерхова забудова - 0,0364 га землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 3,4040 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021782019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 7 235 072,00 грн. (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3290.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49532960 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34010359 про право власності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 (копія витягу з Державного реєстру речових прав №187604120 від 05.11.2019).

05.11.2019 сторонами підписано Акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №6 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 5 778 032,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 площею 2,7779 га, вирішено продати ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 5 778 032,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №5 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 2,7779 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ «Перша земельна агенція» 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 5 778 032,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0438 га, малоповерхова забудова - 0,0361 га, малоповерхова забудова - 0,0134 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 2,6846 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021722019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 5 778 032,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3291.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49533496 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34010841 про право власності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №187607879 від 05.11.2019 - том №4, додаток №3, аркуш справи 17).

05.11.2019 сторонами підписано Акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №4 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 6 252 064,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0047 площею 3,0058 га, вирішено продати ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 6 252 064,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №4 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 3,0058 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0047 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ «Перша земельна агенція» 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 6 252 064,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0304 га, малоповерхова забудова - 0,0300 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 2,9454 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021682019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 6 252 064,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3289.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49532541 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34010028 про право власності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0047 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №187601029 від 05.11.2019 - (том 4, додаток №3, а.с. 28).

05.11.2019 сторонами підписано Акт-приймання-передачі земельної ділянки.

Рішенням Козинської селищної ради №5 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 4186624,00 грн. земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 площею 2,0128 га, вирішено продати ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 4 186 624,00 грн.

05.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №5 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 2,0128 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ «Перша земельна агенція» 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 4 186 624,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0355 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 1,9773 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004021592019 від 05.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 4 186624,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3292.

05.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49533849 від 05.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34011213 про право власності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №187610947 від 05.11.2019 - том 4, додаток №3, а.с. 40).

Рішенням Козинської селищної ради №8 від 01.11.2019 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 8 555 456,00 грн. земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0046 площею 4,1132 га, вирішено продати ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 8 555 456,00 грн.

20.11.2019 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №8 від 01.11.2019 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 4,1132 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0046 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ «Перша земельна агенція» 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 8 555 456,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: малоповерхова забудова - 0,0540 га, малоповерхова забудова - 0,0489 га, малоповерхова забудова - 0,0430 га, малоповерхова забудова - 0,0373 га, малоповерхова забудова - 0,0372 га, малоповерхова забудова - 0,309 га, малоповерхова забудова - 0,0178 га, землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 3,8441 га (пункт 1.6). Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-0004112302019 від 20.11.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 8 555 456,00 грн. (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №3450.

20.11.2019 приватним нотаріусом Мельник М.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 49760467 від 20.11.2019 відповідно до договору купівлі-продажу вчинено запис №34222390 про право власності ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0046 (копія Витягу з Державного реєстру речових прав №189457173 від 20.11.2019 - (том 4, додаток №3, а.с. 23).

Рішенням Козинської селищної ради №47 від 24.03.2021 затверджено експертну грошову оцінку в сумі 6 791 408,00 грн земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0055 площею 3,2651 га, вирішено продати ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за ціною 6 791 408,00 грн.

16.04.2021 між Козинською селищною радою (продавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець на підставі рішення Козинської селищної ради №47 від 24.03.2021 продав, а покупець купив земельну ділянку комунальної власності розміром 3,2651 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення кадастровий номер 3223155400:03:028:0055 (пункт 1.1 - 1.3). Згідно із висновком суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість земельної ділянки, складеним ТОВ «Перша земельна агенція» 28.08.2019, ринкова вартість земельної ділянки становить 6 791 408,00 грн (пункт 1.5).

Склад угідь: землі які використовуються для відпочинку та оздоровлення - 3,2651 га (пункт 1.6). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3222484572021 від 13.04.2021, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (пункт 1.7). За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчиняється за договірною ціною 6 791 408,00 грн (пункт 2.1). Договір купівлі-продажу вважається укладеним з дня його нотаріального посвідчення (пункт 3.1). Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації (пункт 3.2).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №1338.

Також матеріали справи містять ряд нотаріально посвідчених договорів про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 1104.2019 №932 та Актів приймання-передачі земельних ділянок до них, якими із складу орендованих земельних ділянок сторонами виключались земельні ділянки, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу (від 22.08.2019 №2560, від 05.11.2019 №3288, від 20.11.2019 №3449, від 16.04.2021 №1339).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №53438 від 29.08.2019 здійснено поділ земельної ділянки площею 8,2994 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0048 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на дві земельні ділянки площею 4,8135 га та 3,4859 га (кадастрові номери 3223155400:03:028:0057 та 3223155400:03:028:0058).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №3280 від 22.11.2019 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 площею 3,4784 га цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, на тринадцять земельних ділянок площами 0,2224 га, 0,2238 га, 0,2291 га, 0,2376 га, 0,2300 га, 0,2300 га, 0,5211 га, 0,2921 га, 0,2927 га, 0,2918 га.

За рахунок поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0042 утворено земельні ділянки кадастрові номери 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0060, 3223155400:03:028:0061, 3223155400:03:028:0062, 3223155400:03:028:0063, 3223155400:03:028:0064, 3223155400:03:028:0065, 3223155400:03:028:0066, 3223155400:03:028:0067 3223155400:03:028:0068, 3223155400:03:028:0069, 3223155400:03:028:0070, 3223155400:03:028:0071.

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №1324 від 23.11.2019 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 площею 2,7779 га цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, на чотирнадцять земельних ділянок площами 0,0446 га, 0,1987 га, 0,2198 га, 0,2432 га, 0,2500 га, 0,2501 га, 0,2500 га, 0,1882 га, 0,1817 га, 0,1851 га, 0,1932 га, 0,2338 га, 0,2452 га, 0,0883 га.

За рахунок поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0044 утворено земельні ділянки кадастрові номери 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0073, 3223155400:03:028:0074, 3223155400:03:028:0075, 3223155400:03:028:0076, 3223155400:03:028:0077, 3223155400:03:028:0078, 3223155400:03:028:0079, 3223155400:03:028:0080, 3223155400:03:028:0081, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0083, 3223155400:03:028:0084, 3223155400:03:028:0085.

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №1300 від 02.07.2021 здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0055 площею 3,2651 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на дванадцять земельних ділянок площами 0,0299 га, 0,0981 га, 0,1317 га, 0,1220 га, 0,1258 га, 0,1225 га, 1,1852 га, 0,8873 га, 0,2584 га, 0,1529 га, 0,1120 га, 0,0393 га. (кадастрові номери 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0122, 3223155400:03:028:0123, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0127, 3223155400:03:028:0128, 3223155400:03:028:0129, 3223155400:03:028:0130, 3223155400:03:028:0131, 3223155400:03:028:0132).

Під час апеляційного провадження також встановлено, що у результаті поділу земельних ділянок одночасно було змінено їх цільове призначення, із земель, які використовуються для відпочинку та оздоровлення на цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №1791 від 13.09.2021 здійснено об`єднання земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:028:0079 (площею 0,1882 га), 3223155400:03:028:0081 (площею 0,1877 га), 3223155400:03:028:0085 (площею 0,2338 га), 3223155400:03:028:0084 (площею 0,2452 га), 3223155400:03:028:0083 (площею 0,1932 га), 3223155400:03:028:0080 (площею 0,1851 га). У результаті утворено земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0133 площею 1,2332 га (том 4 аркуш справи 138).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №4410 від 20.09.2021 здійснено об`єднання земельних ділянок площею 1,2332 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0133 (цільове призначення 02.01. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельних ділянок кадастррові номери 3223155400:03:028:046 (площею 4,1132 га) та 3223155400:03:028:047 (площею 3,0058 га) цільове призначення 02.01. для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель та споруд (присадибні ділянки). В результаті утворено земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:028:0134 площею 8,3522 га (том 4 аркуш справи 136).

На підставі нотаріально посвідченої заяви власника ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» №2308 від 20.10.2021 здійснено поділ новоствореної земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0134 площею 8,3522 га, цільове призначення 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За рахунок поділу земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0134 утворено земельні ділянки кадастрові номери 3223155400:03:028:0001, 3223155400:03:028:0135, 3223155400:03:028:0136, 3223155400:03:028:0137, 3223155400:03:028:0138, 3223155400:03:028:0139, 3223155400:03:028:0140, 3223155400:03:028:0141, 3223155400:03:028:0142, 3223155400:03:028:0143, 3223155400:03:028:0144, 3223155400:03:028:0145, 3223155400:03:028:0146, 3223155400:03:028:0147, 3223155400:03:028:0148, 3223155400:03:028:0149, 3223155400:03:028:0150, 3223155400:03:028:0151, 3223155400:03:028:0152, 3223155400:03:028:0153, 3223155400:03:028:0154, 3223155400:03:028:0155, 3223155400:03:028:0156, 3223155400:03:028:0157, 3223155400:03:028:0158, 3223155400:03:028:0159, 3223155400:03:028:0160.

Матеріали справи містять копії договорів, за якими ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» відчужив ряд земельних ділянок, утворених у результаті поділу та об`єднання земельних ділянок, щодо яких будо укладено вище перелічені договори купівлі-продажу. Вказані відчужені земельні ділянки не належать до переліку спірних земельних ділянок.

Серед спірних земельних ділянок, щодо яких пред`явлено позов, земельна ділянка кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 набута у власність відповідачем ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2019 №3292; інші спірні земельні ділянки утворені в результаті поділу та об`єднання земельних ділянок в межах земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055, які також були набуті у власність ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на підставі вищенаведених договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених з продавцем Козинською селищною радою.

Як вбачається з отриманих судом першої інстанції Інформаційних даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірні земельні ділянки перебувають у власності ТОВ «Рейнір Бізенес Груп».

Усі учасники справи визнають, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах 100-метрової смуги від урізу води річки Дніпро та Канівського водосховища. Вказане підтвержується документально за вищенаведеними матеріалами справи, які судами досліджені.

У межах спірного землекористування прибережні захисні смуги:

зареєстровані у Державному земельному кадастрі 01.02.2014 Управлінням Держземагентства в Обухівському районі безстроково відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012;

у тих самих розмірах та межах, встановлених у Детальному плані території смт Козин (Внесення змін по вул. Старокиївська), який затверджено рішенням Козинської селищної ради від 25.05.2019 №12;

у тих самих розмірах та межах сформовані як окремі земельні ділянки із присвоєнням окремих кадастрових номерів (3223155400:03:028:0043, 3223155400:03:028:0045, 3223155400:03:028:0049, 3223155400:03:028:0052, 3223155400:03:028:0053, 3223155400:03:028:0056), та зареєстровані у Державному земельному кадастрі 14.05.2019 Відділом в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області (витяги залучені до матеріалів справи) і на спірні земельні ділянки не накладаються.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2022 у справі №911/268/22.

Рішення суду мотивовано встановленими судом обставинами розташування спірних земельних ділянок поза межами прибережної захисної смуги р. Дніпро; у межах спірного землекористування прибережні захисні смуги зареєстровані у Державному земельному кадастрі 01.02.2014 Управлінням Держземагентства в Обухівському районі безстроково відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 та у тих самих розмірах та межах, які встановлені у Детальному плані території смт Козин (Внесення змін по вул. Старокиївська), затвердженому рішенням Козинської селищної ради від 25.05.2019 №12; у тих самих розмірах та межах сформовані як окремі земельні ділянки із присвоєнням окремих кадастрових номерів (3223155400:03:028:0043, 3223155400:03:028:0045, 3223155400:03:028:0049, 3223155400:03:028:0052, 3223155400:03:028:0053, 3223155400:03:028:0056) та зареєстровані у Державному земельному кадастрі 14.05.2019 Відділом в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області і на спірні земельні ділянки не накладаються.

Судом першої інстанції наголошено, що негаторний та віндикаційний позови є позадоговірними засобами правового захисту, втім, як встановлено судом, відносно спірних земельних ділянок позивач Козинська селищна рада та відповідач ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» виступають сторонами договорів купівлі-продажу - продавцем та покупцем. За таких обставин, заявлена на підставі позиції Великої Палати Верховного Суду негаторна вимога в інтересах Козинської селищної ради за даних обставин суперечить презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України); презумпції правомірності відомостей Державного земельного кадастру (статті 2, 3, 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр»), презумпції правомірності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (статті 3, частині 5 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») та порушує статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покладаючи на одну зі сторін правочинів - покупця індивідуальний та надмірний тягар усіх негативних наслідків без будь-якого відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.

Спростовуючи доводи прокурора про набуття відповідачем в оренду, а згодом, і у власність спірних земельних ділянок у порядку статті 120 Земельного Кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, тобто у зв`язку із розташуванням на землі належного відповідачеві нерухомого майна (об`єкту незавершеного будівництва), суд першої інстанції підкреслив, що набуття відповідачем права на земельну ділянку відбулося поза конкурсними процедурами на підставі Рішення Козинської селищної ради від 10.04.2019 №15, яке містило посилання на статтю 124, частину 2 статті 134 Земельного кодексу України за нотаріально посвідченим договором оренди земельної ділянки від 11.04.2019 №932, при цьому метою оренди земельної ділянки було визначено будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Суд відхилив посилання прокурора та третьої особи на те, що площа земельної ділянки, переданої в оренду, значно перевищувала площу існуючої забудови, оскільки таке не враховує необхідність організації транспортного забезпечення, комунікацій, виконання будівельних робіт тощо. Зі змісту договору оренди вбачається, що земельна ділянка надавалася не лише для обслуговування існуючих об`єктів, але й для нового будівництва.

Суд також визнав такими, що не належать до предмету розгляду, та відповідно не впливають на правову кваліфікацію негаторної вимоги прокурора про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками доводи прокурора та третьої особи щодо:

ринкової вартості земельних ділянок, які були відчужені Козинською селищною радою Товариству;

зміни цільового призначення земельних ділянок у процесі їх поділу та об`єднання, кадастрові номери 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055 із цільового призначення « 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення» на цільове призначення « 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

3.2. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» від 03.03.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/22 задоволено частково. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» 85 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі № 911/268/22 рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі №911/268/22 скасовано, викладено його резолютивну частину в редакції, відповідно до якої позов задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Київської області 21.04.2023 у справі № 911/268/22 скасовано.

Постанова аргументована тим, що відсутність у матеріалах справи окремого проекту землеустрою щодо визначення розміру прибережної захисної смуги, а також містобудівної документації, яка б визначала такі межі, формулювання у відповідних витягах ДЗК щодо підстави встановлення прибережної захисної смуги - лише Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» №1051 свідчить про те, що відомості ДЗК щодо визначення розміру прибережних захисних смуг у межах первинної земельної ділянки площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 є недостовірними.

Колегія суддів також відхилила посилання суду першої інстанції на рішення Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» «Детальному плані території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»).

Оскільки у 2016 році Детальний план міг розроблятись виключно у межах та з урахуванням умов генерального плану як основної містобудівної документації смт Козин, відсутність у матеріалах справи відповідного рішення ради про затвердження генерального плану смт Козин виключає як висновок про те, що спірна земельна ділянка може використовуватись для будівництва та обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, так і висновок про встановлення розміру прибережної захисної смуги у розмірі меншому, ніж це встановлено законом.

Отже, врахувавши відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин, колегія суддів дійшла висновку, що спірні земельні ділянки розташовані у межах прибережної захисної смуги, встановленої ч. 2 ст. 60 ЗК України, ч.2 ст. 88 ВК України, абз.2 п. 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173.

Доводи відповідача про розташування на 15 земельних ділянках, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га об`єктів незавершеного будівництва з різним ступенем готовності, Суд спростував посилаючись на те, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Оскільки відповідач не набув право власності на об`єкт нерухомого майна у розумінні ст.181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, цього достатньо для висновку про те, що абзац другий частини другої статті 134 ЗК України був незастосовний для продажу 15 земельних ділянок, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га.

Колегія суддів апеляційного суд також враховувала та вважала обґрунтованими доводи прокурора про те, що розміри земельних ділянок, отриманих у приватну власність відповідачем, значно перевищують площу об`єктів незавершеного будівництва. Відсутність у матеріалах справи проектної документації на будівництво об`єктів, з обґрунтуванням площі забудови, доказів здійснення будівництва, подальший поділ та об`єднання земельних ділянок, у результаті яких з 15 утворилось 35 земельних ділянок, відсутність доказів завершення будівництва або збільшення відсотку готовності тих об`єктів незавершеного будівництва, які перебувають у власності Товариства, як і зміни у процесі поділу та об`єднання цільового призначення земельних ділянок кадастрові номери 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055 із цільового призначення « 07.01. Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення» на цільове призначення « 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»у сукупності вказують, що метою відповідача було заволодіння земельними ділянками для здійснення нового будівництва та подальшого збагачення за рахунок використання двох об`єктів природних ресурсів загальнодержавного значення - р. Дніпро та земельної ділянки водного фонду.

Оскільки спірний договір купівлі-продажу за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним. Така правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20.

Отже, з`ясувавши під час судового розгляду правову природу договорів купівлі-продажу 15 земельних ділянок, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га, на думку суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави вважати, що позивач та відповідач перебувають у договірних відносинах щодо земельних ділянок, що є предметом позову, як і відсутні підстави для висновку про правомірне набуття у власність цих земельних ділянок відповідачем.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, обставини визначення реальної ринкової вартості земельних ділянок та відповідності цієї вартості ціні продажу спірних земельних ділянок не впливають на правомірність набуття відповідачем спірних земельних ділянок у власність або ж правомірність користування ними. Такі обставини можуть слугувати об`єктами для правового аналізу у разі вирішення судом спору щодо заподіяння товариством територіальній громаді майнової шкоди. Однак, відповідні вимоги прокурором не заявлялись. Отже, ці обставини не входять у предмет доказування у справі, що переглядається. У цій частині висновки суду першої інстанції є мотивованими.

Оскільки: п. «ґ» ч.3 ст. 83 ЗК України та ч.2 ст. 59 ЗК України обмежували та досі обмежують безоплатне передання у приватну власність земель водного фонду єдиним випадком (набуття у власність замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів), і вказане обмеження, визначене на момент виникнення спірних правовідносин у частині другій статті 59, пункті «ґ» частини третьої статті 83 ЗК України, було доступним, чітким і зрозумілим, а наслідки його недотримання з огляду на приписи ЦК України - передбачуваними для будь-якої особи, яка набула земельну ділянку водного фонду, що не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 гектарів.

Відповідач, керівник якого діяв недобросовісно, достовірно знаючи про відсутність законних підстав як для викупу земельних ділянок (оскільки товариство не було власником нерухомого майна у розумінні ст.181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України), так і для здійснення будівництва на цій ділянці (оскільки спірна земельна ділянка в силу вимог закону належить до прибережної захисної смуги та є земельною ділянкою водного фонду) набув у власність 15 земельних ділянок на неконкурентних засадах, змінив їх цільове призначення та мав на меті здійснення забудови на земельних ділянках зі спеціальним режимом використання, яка виключає можливість здійснення житлової забудови.

За таких обставин, у суду внаслідок задоволення вимоги про повернення земельних ділянок які вибули із володіння територіальної громади неправомірно та у результаті недобросовісних дій відповідача, немає підстав встановити порушення балансу інтересів, з одного боку, територіальної громади, яку представляє прокурор, а з іншого боку, відповідача. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном. Приписи статей 216 і 228 ЦК України забезпечують справедливий баланс між інтересами позивача та відповідача, який вимогу про повернення сплачених коштів не заявив.

Оскільки за результатами апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі № 911/268/22 підлягає скасуванню, з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відсутні підстави для покладення на прокурора чи позивача понесених відповідачем судових витрат, як на професійну правничу допомогу, так і на проведення земельно-технічної експертизи, що відповідно, виключає необхідність встановлення обставин дійсності та необхідності понесення стороною відповідних судових витрат, або ж розумності розміру цих витрат, а тому додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 суперечить частинам першій, четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

3.4. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 заяву Громадської організації "Екологічна безпека Київщини" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Громадській організації "Екологічна безпека Київщини" в сумі 93 000 грн покладено на ТОВ "Рейнір Бізнес Груп".

Додаткова постанова мотивована тим, що внаслідок скасування рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції у відповідності до положень частини 14 статті 129 ГПК України здійснює новий розподіл судових витрат, зокрема, і витрат третьої особи на професійну правничу допомогу.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності їх юридичної кваліфікації, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду стягувачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів вважала, що заявлений Громадською організацією до стягнення розмір витрат на правову допомогу не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, у зв`язку з чим заява третьої особи підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 93 000,00 грн.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами, в яких просить постанову апеляційного господарського суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 в частині відмови у стягненні судових витрат на проведення експертизи та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» судові витрати на проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 207 948,00 грн.

Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник стверджує, що судами не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 910/12366/18, Від 01.08.2019 у справі № 911/956/17.

Щодо пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції не застосував приписи статей 5 Цивільного кодексу України у поєднанні зі статтею 120 Земельного кодексу України до спірних правовідносин, а висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права відсутній.

Посилаючись на висновки проведених експертиз, скаржник стверджує, що спірні земельні ділянки не накладаються на землі водного фонду. Земельний кодекс України та Водний кодекс України визначають склад земель водного фонду, не земельних ділянок. Сам факт набуття права власності на об'єкти незавершеного будівництва слугує самостійною підставою для оформлення прав на землю, а тому апеляційний господарський суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що у межах спірних правовідносин прокурор правильно визначив спосіб захисту звертаючись із негаторним позовом.

В частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 заявник посилається на те, що суд безпідставно відмовив у стягненні витрат, понесених внаслідок проведення земельно-технічної експертизи у розмірі 207 948,00 гри, оскільки рішення суду першої інстанції фактично аргументовано обставинами, зазначеними у висновку експерта.

4.2. Також ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі № 911/268/22, в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Глави 4 та Глави 8 ГПК України без врахування висновку Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 572/3632/15-ц.

Заявник зауважує, що сторонами у справі є позивач та відповідач, а треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору не є стороною у судовому процесі, а є лише учасниками справи. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має право на звернення до суду в порядку статті 244 ГПК України з заявою про ухвалення додаткового рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, передбачені пунктами 2, 3, 4 частини третьої статті 123 ГПК України, однак не має права на стягнення витрат передбачених пунктом 1 частини третьої статті 123 ГПК України, а саме не має права на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки таким правом наділені лише сторони відповідно до статті 126 ГПК України.

4.2. У відзивах на касаційні скарги прокурор та Громадська організація "Екологічна безпека Київщини" вказують на безпідставність доводів скаржника та просять залишити без змін оскаржені судові рішення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

vQXh7VH0HD4AbСеред земель України за основним цільовим призначенням виділяють, зокрема, таку категорію як землі водного фонду (пункт «є» частини першої статті 19 ЗК України).

До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм (стаття 58 ЗК України та стаття 4 Водного кодексу України (далі - ВК України;

Відповідно до частини першої статті 60 ЗК України та частини першої статті 88 ВК України земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

До земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України (пункт «ґ» частини третьої статті 83 цього Кодексу). Частина друга статті 59 ЗК України передбачає можливість передання земель водного фонду у приватну власність тільки у випадку безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів). Інших випадків, за яких можна набути право приватної власності на земельні ділянки водного фонду, у ЗК України немає.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Відповідно до частини третьої статті 60 ЗК України у відповідній редакції, прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

У постанові від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала що оскільки прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, у цих смугах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21зазначила, що виходячи з того, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ці ділянки належать до земель водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і перехід володіння, засвідчений державною реєстрацією права власності, є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду, яка не є замкненою природною водоймою загальною площею до 3 га, не призводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права приватної власності на таку ділянку з порушенням Земельного кодексу України та Водного кодексу України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункти 70, 71), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункти 80, 81), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункти 96, 97), від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (пункти 45, 46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 51, 52) та інші).

У спорах стосовно прибережних захисних смуг, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 124)).

Як вбачається із оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції, врахувавши відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин, дійшов висновку, що спірні земельні ділянки розташовані у межах прибережної захисної смуги, встановленої ч. 2 ст. 60 ЗК України, ч.2 ст. 88 ВК України, абз.2 п. 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173.

Тобто, саме суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статей 76-79 ГПК України внаслідок дослідження доказів наданих сторонами, встановив обставини щодо наявності прибережних смуг, їх розміру та віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду. Верховний Суд зауважує, що у контексті зазначеного, в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не може здійснювати переоцінку доказів, які вже були досліджені судами, а також позбавлений можливості надавати перевагу одним доказам над іншими. Таким чином, колегія суддів не вважає за можливе надавати оцінку доводам, якими обґрунтована касаційна скарга в частині дослідження доказів віднесення спірних земельних ділянок не до земель водного фонду.

Крім того, суд касаційної інстанції здійснює перегляд рішень судів попередніх інстанцій в межах підстав оскарження. Однак, обґрунтовуючи підстави оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, заявник не формулює їх у контексті визначення обставин, за якими встановлюється віднесення земельних ділянок до земель водного фонду, що є ключовим у межах цієї справи.

Таким чином, встановивши, що спірні земельні ділянки є землями водного фонду і не могли набуватися відповідачем на праві приватної власності, суд апеляційної інстанції правильно врахував практику Великої Палати Верховного Суду про те, що вказані обставини необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є саме негаторний позов. У зв'язку із цим, помилковими є доводи скаржника щодо неправильно обраного прокурором способу захисту.

У свою чергу, в обґрунтування підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України заявник посилався на те, що суд апеляційної інстанції не застосував приписи статей 5 ЦК України у поєднанні зі статтею 120 ЗК України. На думку скаржника, нова редакція частини тринадцятої статті 120 ЗК України надає йому можливість набути у власність спірні земельні ділянки.

Відповідно до частини тринадцятої статті 120 ЗК України (у редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розміщено» від 08.09.2021) у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об'єкт зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов'язаний не пізніше 30 днів з дня отримання поданого у встановленому порядку клопотання припинити право постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщений відповідний об'єкт, та передати її у власність або оренду набувачу права власності на такий об'єкт. Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу права власності на відповідний об'єкт у передачі йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.

Відповідно до частини третьої статті 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Однак, колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника на приписи зазначених статей, оскільки вони не є застосовними до спірних правовідносин. Так, у межах зазначеної справи, як було зазначено вище, суд апеляційної інстанції встановив належність спірних земельних ділянок до земель водного фонду, які у свою чергу, в силу приписів ЗК України та ВК України, не можуть бути передані саме у приватну власність, що і є основним у межах розгляду позовних вимог у справі № 911/268/22. Тобто, встановлена законодавча заборона виникнення права власності на такі ділянки і не доведення належності цих ділянок до іншої категорії земель, не зумовлює необхідність дослідження можливості застосування приписів частини тринадцятої статті 120 ЗК України.

У зв'язку із викладеним, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України не знайшла підтвердження і суд касаційної інстанції не вважає, що у межах справи № 911/268/22 необхідним є формування висновку щодо застосування приписів статей 5 ЦК України та 120 ЗК України.

5.4. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

У межах зазначеної підстави, заявник вказує, що судами не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 910/12366/18, від 01.08.2019 у справі № 911/956/17.

Однак, у справі № 910/12366/18, на постанову Верховного Суду від 03.03.2021 в якій міститься посилання у касаційній скарзі, розглядався позов прокурора до міської ради про визнання недійсним рішення. Позов подано з підстав того, що площа наданої в оренду за спірним рішенням земельної ділянки перевищує площу майна, розташованого на ній, і при цьому розмір земельної ділянки жодним чином не обґрунтований. Верховний Суд зазначив, що при поданні позову з підстав, які заявляє прокурор у даній справі, слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.

Щодо справи № 911/956/17 про банкрутство, ліквідатор ТОВ "БДК "Меркурій" з позовом до Броварської міської ради Київської області та Приватного акціонерного товариства "Виробнича проектно-будівельна фірма "Атлант" про визнання протиправними та скасування пунктів Рішення Броварської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину. У межах зазначеної справи розглядалися обставини припинення орендних правовідносин із позивачем, з огляду на набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, розміщене на спірній земельній ділянці.

Колегія суддів вважає, що посилання на вказані постанови Верховного Суду є помилковим та не релевантними до обставин справи № 911/268/22, яка розглядається. Як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції встановив обставини приналежності спірних земельних ділянок до земель водного фонду. З огляду на законодавчі приписи, право власності на спірні земельні ділянки відповідач не міг набути, на чому вірно акцентував увагу апеляційний господарський суд. Саме ці обставини є визначальними для справи яка розглядається. Водночас справи № 910/12366/18 та № 911/956/17 не містять висновків щодо розгляду спорів, які стосуються набуття права власності на землі водного фонду, як і заявником не обґрунтовано яким саме чином постанови у вказаних справах спростовують ключові мотиви з яких виходив суд апеляційної інстанції у справі № 911/268/22.

5.5. Крім того, відсутні підстави для оцінки аргументів скаржника, які стосуються оскарження додаткового рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22, з огляду на те, що вона підлягає скасуванню внаслідок скасування постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції.

5.6. Щодо оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023.

На думку скаржника, витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути задоволені на користь третьої особи, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив заяву Громадської організації "Екологічна безпека Київщини" про ухвалення додаткового рішення. Однак, колегія суддів вважає такі доводи помилковими з огляду на таке.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Зокрема, відповідно до положень частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Положеннями статті 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Частиною п`ятою статті 50 ГПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

В силу положень частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Водночас, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до приписів частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями частини тринадцятої статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У розгляді даного спору Верховний Суд звертається до власної правової позиції щодо можливості стягнення судових витрат третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зі сторони, визначеної відповідно до вимог статті 129 ГПК України, яка викладена у постанові від 12.09.2019 у справі №910/9784/18.

Як вже було зазначено вище, відповідно до приписів частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином системний аналіз положень статей 41, 45, 126 та частини тринадцятої статті 129 ГПК України дає підстави для висновку, що судові витрати та витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, можуть бути покладені за результатами вирішення спору лише на сторони такого спору (позивача та відповідача). Водночас у силу приписів частини тринадцятої статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 924/544/22.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що третя особа, яка не заявляє самостійних на предмет спору не є учасником справи та в силу положень частини першої статті 126 ГПК України не наділена правом розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) є такими, що не ґрунтуються на положеннях наведених вище норм.

За таких обставин, оскільки інших доводів щодо спростування висновків, викладених у додатковій постанові апеляційного господарського суду касаційна скарга не містить, Верховний Суд не убачає підстав для скасування зазначеної додаткової постанови.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржувані рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2023 у справі № 911/268/22 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 у справі № 911/268/22.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbСудді С. К. Могил

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4Ab О. В. Случ

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4Ab