ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5170/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року, суддя Журавель В.О., у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про скасування постанов,-

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби, в якому просив скасувати постанови про накладення штрафу від 29 березня 2021 року:

- № 10-05.2/17, відповідно до якої виявлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевичків жіночих «SUFINNA», арт. 3751-17В, № 11, колір чорний, які не відповідають встановленим вимогам. Сума штрафу за порушення становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000,00 грн;

- № 10-05.2/21, відповідно до якої виявлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевичків жіночих «Dina Fabiani», арт. 40-4-5-72-8, № 11, колір чорний, країна виробник Китай, дата виробництва 28 листопада 2019 року, які не відповідають встановленим вимогам. Сума штрафу за порушення становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000,00 грн;

- № 10-05.2/20, відповідно до якої виявлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевичків жіночих «SUFINNA», арт. 28104-87В, модель 291А, країна виробник Китай, дата виробництва 28 листопада 2019 року, які не відповідають встановленим вимогам. Сума штрафу за порушення становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000,00 грн;

- № 10-05.2/18, відповідно до якої виявлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевичків жіночих «SЕLЕNA», мод. 603-13, колір чорний, які не відповідають встановленим вимогам. Сума штрафу за порушення становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000,00 грн;

- № 10-05.2/16, відповідно до якої виявлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевичків жіночих «ALPINO» 20YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к 1000205183, які не відповідають встановленим вимогам. Сума штрафу за порушення становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000,00 грн;

- № 10-05.2/19, відповідно до якої виявлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевичків жіночих «MODIFIED» Iranhinand Marabai, 1 ТЕМ NО: ZJ01-2, колір beige, які не відповідають встановленим вимогам. Сума штрафу за порушення становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Ганган В`ячеслав Георгійович звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позорвних

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

06.02.2024 через систему «Електронний суд» до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання/заява представника Головного управління «Держпродспоживслужби в Київській області - Мкртчян Тетяни Василівни в якій остання просить перенести судове засідання у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

З огляду на приписи ст. 313 КАС України, оскільки представником позивача не надано доказів поважності неприбуття в судове засідання 06.02.2024 та взагалі не вказано причини такої неявки, колегія суддів вважає, що неявка в судове засідання представника позивача є з неповажних причин, а тому підстав для відкладення розгляду справи не має.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець за номером НОМЕР_1 та здійснює господарську діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ТРЦ «Promenada park» за адресою: АДРЕСА_1 .

17 січня 2020 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Донвел» (продавець) укладено договір поставки № 7, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця взуття та/або аксесуари (надалі товар), а покупець прийняти та своєчасно сплатити за цей товар. Згідно з пунктом 1.2 цього договору асортимент товару і ціна, за якими буде здійснюватися поставка товару, визначаються у видаткових накладних, які оформляються на кожну партію товару і мають юридичну силу специфікацій та є невід`ємною частиною цього договору.

У період з 16 по 18 березня 2021 року відповідно до направлення від 15.03.2021 № 907 посадовими особами відповідача проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності за вищевказаною адресою, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 16 березня 2021 року № 10-05.2/28. В акті зафіксовано порушення позивачем пункту 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06 березня 2019 року № 358, у зв`язку із продажем взуття без маркування з інформацією про матеріали, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, а саме:

- черевиків жіночих «SUFINNA», арт. 3751-17В, № 11, колір чорний;

- черевиків жіночих «Dina Fabiani», арт. 40-4-5-72-8, № 11, колір чорний, країна виробник Китай;

- черевиків жіночих «SUFINNA», арт. 28104-87В, модель 291А, країна виробник Китай;

- черевиків жіночих «SЕLЕNA», мод. 603-13, колір чорний;

- черевиків жіночих «ALPINO» 20YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к 1000205183, які не відповідають встановленим вимогам. Сума штрафу за порушення становить 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 51 000,00 грн;

- черевиків жіночих «MODIFIED Iranhinand Marabai, 1 ТЕМ NО: ZJ01-2, колір beige,

В розділі ІІ цього акту позивач зазначив про необхідність надання йому додаткового часу для поданні інформації про постачальників вищевказаних товарів.

18 березня 2021 року позивач надав відповідачеві інформацію про постачальників у вигляді накладних, засвідчивши їх своїм підписом від 18 березня 2021 року, зокрема:

- накладну від Dina Fabiani Танья Даша Ком 7011В № 0005070 (країна виробник не вказана);

- накладну від Житань Корпус А Ком. 10F-65 (Suffina), Китай № 0005862, відповідно до якої покупцем вказано особу на ім`я « ОСОБА_1 »;

- накладну від Magnolya Shoes від 18 березня 2020 року № 16582, покупцем відповідно до якої є «ОСОБА_1» (країна виробник не вказана);

- накладну від Житань Корпус А Ком. 10F-65 (Suffina), Китай, відповідно до якої покупцем є особа на ім`я « ОСОБА_1 »;

- накладну від Boss Viktor № 108, Китай, відповідно до якої покупцем є «ОСОБА_1».

Іншої інформації про постачальників продукції, щодо якої відповідач виявив невідповідність, під час проведення перевірки позивач не надав.

З огляду на встановлені порушення, відповідач склав щодо позивача протокол від 18 березня 2021 року № 10-05.2/05П про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Згідно з цим протоколом позивач увів в обіг продукцію: черевики жіночі «ALPINO» 20YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к 1000205183; черевики жіночі «SUFINNA», арт. 3751-17В, № 11, колір чорний; черевики жіночі «SЕLЕNA», мод. 603-13, колір чорний; черевики жіночі «MODIFIED Iranhinand Marabai, 1 ТЕМ NО: ZJ01-2, колір beige; черевики жіночі «SUFINNA», арт. 28104-87В, модель 291А, країна виробник Китай; черевики жіночі «Dina Fabiani», арт. 40-4-5-72-8, № 11, колір чорний, країна виробник Китай, що не містить маркування з інформацією про матеріали, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06 березня 2019 року № 358, чим порушив пункт 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль продукції» з урахуванням положень частини сьомої статті 8 цього Закону.

Позивач отримав примірник протоколу, що підтверджується його підписом в протоколі.

19 березня 2021 року з метою усунення виявлених порушень відповідач прийняв щодо позивача низку рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема:

- № 10-05.2/207, яким зобов`язав позивача вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами товар черевики жіночі «ALPINO» 20YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к 1000205183;

- № 10-05.2/208, яким зобов`язав вжити заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку, а саме черевики жіночі «ALPINO» 20YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к 1000205183;

- № 10-05.2/209, яким зобов`язав позивача вжити заходів щодо приведення у відповідність із встановленими вимогами товар черевики жіночі «SUFINNA», арт. 3751-17В, № 11, колір чорний;

- № 10-05.2/210, яким зобов`язав вжити заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку, а саме черевики жіночі «SUFINNA», арт. 3751-17В, № 11, колір чорний;

- № 10-05.2/211, яким зобов`язав позивача вжити заходів щодо приведення у відповідність із встановленими вимогами товар черевики жіночі «SЕLЕNA», мод. 603-13, колір чорний;

- № 10-05.2/212, яким зобов`язав вжити заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку, а саме черевики жіночі «SЕLЕNA», мод. 603-13, колір чорний;

- № 10-05.2/213, яким зобов`язав позивача вжити заходи щодо приведення у відповідність із встановленими вимогами товар черевики жіночі «MODIFIED» Iranhinand Marabai, 1 ТЕМ NО: ZJ01-2, колір beige;

- № 10-05.2/214, яким зобов`язав вжити заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку, а саме черевики жіночі «MODIFIED» Iranhinand Marabai, 1 ТЕМ NО:-2, колір beige;

- № 10-05.2/215, яким зобов`язав позивача вжити заходів щодо приведення у відповідність із встановленими вимогами товар черевики жіночі «SUFINNA», арт. 28104-87В, модель 291А, країна виробник Китай;

-№ 10-05.2/216, яким зобов`язав вжити заходів щодо тимчасової заборони надання на ринку продукції, а саме черевики жіночі «SUFINNA», арт. 28104-87В, модель 291А, країна виробник Китай;

- № 10-05.2/217, яким зобов`язав позивача вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами товар черевики жіночі «Dina Fabiani», арт. 40-4-5-72-8, № 11, колір чорний, країна виробник Китай;

- № 10-05.2/218, яким зобов`язав вжити заходів щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку, а саме черевики жіночі «Dina Fabiani», арт. 40-4-5-72-8, № 11, колір чорний, країна виробник Китай.

Згідно з цими рішеннями позивача зобов`язано усунути виявлені порушення в строк до 16 квітня 2021 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки характеристики продукції від 16 березня 2021 року № 10-05.2/28 та протоколу від 18 березня 2021 року № 10-05.2/05П про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», відповідач в особі виконуючого обов`язки начальника ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Нагорного Р.В. прийняв постанови від 29 березня 2021 року, відповідно до яких за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» наклав на позивача штрафи в розмірі по 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000,00 грн, а саме:

- № 10-05.2/16 у зв`язку із введенням в обіг продукції - черевичків жіночих «ALPINO» 20YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к 1000205183, які не відповідають встановленим вимогам;

- № 10-05.2/17 у зв`язку із введенням в обіг продукції - черевиків жіночих «SUFINNA», арт. 3751-17В, № 11, колір чорний, які не відповідають встановленим вимогам;

- № 10-05.2/18 у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевиків жіночих «SЕLЕNA», мод. 603-13, колір чорний, які не відповідають встановленим вимогам;

- № 10-05.2/19 у зв`язку із введенням в обіг продукції, а саме черевиків жіночих «MODIFIED Iranhinand Marabai, 1 ТЕМ NО:-2, колір beige, які не відповідають встановленим вимогам.

- № 10-05.2/20 у зв`язку із введенням в обіг продукції черевиків жіночих «SUFINNA», арт. 28104-87В, модель 291А, країна виробник Китай, дата виробництва 28 листопада 2019 року, які не відповідають встановленим вимогам;

- № 10-05.2/21 у зв`язку із введенням в обіг продукції - черевиків жіночих «Dina Fabiani», арт. 40-4-5-72-8, № 11, колір чорний, країна виробник Китай, дата виробництва 28 листопада 2019 року, які не відповідають встановленим вимогам.

Загальна сума штрафів становить 306 000,00 грн.

30 березня 2021 року позивач на електронну адресу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області направив копії договору на поставку товару від 17 січня 2020 року № 7, укладеного з ТОВ «Донвел», накладної від 3 лютого 2020 року №21 та товарної накладної від 30 березня 2021 року №1 про повернення виробнику (постачальнику) ТОВ «Донвел» зразків товару, з метою приведення їх у відповідність із встановленими вимогами, як зазначено в рішеннях від 19 березня 2021 року.

Водночас, рішенням від 26 квітня 2021 року № 10-05.2/180 про скасування рішень ГУ Держпродспоживслужби в Київській області скасувало свої рішення від 19 березня 2021 року № 10-05.2/208, № 10-05.2/210, № 10-05.2/212, № 10-05.2/214, № 10-05.2/216, № 10-05.2/218 у зв`язку з повним їх виконанням.

Рішенням від 26 квітня 2021 року № 10-05.2/80 про внесення змін до рішень від 19 березня 2021 року № 10-05.2/207, № 10-05.2/209, № 10-05.2/2011, № 10-05.2/213, № 10-05.2/215, № 10-05.2/217 у зв`язку з їх не виконанням вніс до них зміни, а саме:

- обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом «а» частини другої рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів замінити на пункт «б» частини 2 цих рішень, а саме «заборона надання продукції на ринку»;

- зміст обмежувального корегувального заходу та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, викласти у такій редакції: «Вжити заходів щодо заборони надання продукції на ринку»;

- встановити термін виконання рішень « 26» травня 2021 року;

- встановити термін повідомлення суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання цих рішень до « 26» травня 2021 року.

У зв`язку з невиконанням позивачем рішень ГУ Держпродспоживслужби від 19 березня 2021 року № 10-05.2/207, № 10-05.2/209, № 10-05.2/2011, № 10-05.2/213, № 10-05.2/215, № 10-05.2/217 відповідачем прийнято постанови від 05 травня 2021 року:

- №10-05.2/22, відповідно до якої виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв`язку з невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19 березня 2021 року №10-05.2/207 щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Сума штрафу - 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 102 000,00 грн;

- №10-05.2/23, відповідно до якої виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв`язку з невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19 березня 2021 року №10-05.2/209 щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Сума штрафу - 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 102 000,00 грн;

- № 10-05.2/24, відповідно до якої виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв`язку з невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19 березня 2021 року №10-05.2/211 щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Сума штрафу - 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 102 000,00 грн;

- № 10-05.2/25, відповідно до якої було виявлено порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме, що ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2 частини 4 статті 44 цього Закону - невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.03.2021 №10-05.2/213 щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Сума штрафу - 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 102 000,00 грн;

- № 10-05.2/26, відповідно до якої виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв`язку з невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19 березня 2021 року №10-05.2/215 щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Сума штрафу за порушення становить - 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 102 000,00 грн;

- № 10-05.2/27, відповідно до якої виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв`язку з невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19 березня 2021 року №10-05.2/217 щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Сума штрафу - 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 102 000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 320/12116/21 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними і скасування постанов ГУ Держпродспоживслужби в Київській області визнано протиправними і скасовано вищевказані постанови від 05 травня 2021 року про накладення на позивача штрафу. Зазначене рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 320/12116/21 також встановлено, що суб`єктом підприємницької діяльності за ланцюгом постачання, що ввів в обіг продукцію «ALPINO», 20 YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к: 1000205183; «SUFINNA» арт. 3751-17В, No 11, колір - чорний, «SELENA» мод: 603-13, колір чорний; «MODIFIED» Iranhinand Marabai, І ТЕМ NO: ZJ01-2, tag1: Beіge; «SUFINNA» арт. 28104-87В, модель: 291А, країна виробник Китай, дата виробництва: 28.11.2019 року; «Dina Fabiani» арт. 40-4-5-72-8, колір червоний є ТОВ «Донвел», а не позивач.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі Закон № 2735-VI).

За змістом ст. 1 зазначеного закону слідує, що:

- державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

- встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2735-VI дія цього Закону поширюється на відносини щодо здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Згідно з частиною другою цієї ж статті якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів (стаття 3 Закону № 2735-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

За змістом статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 11 Закону № 2735-VI визначено, що з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності органи ринкового нагляду:

- проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування) (пункт 4);

- вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункт 11).

Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

- проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування) (пункт 1);

- вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду (пункт 3);

- складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог (пункт 5).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема у сфері ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.

Пунктом 6 Положення визначено, що Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема:

- здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону;

- вимагати відповідно до закону від суб`єктів господарювання усунення виявлених порушень;

- вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону;

- складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24 лютого 2020 року № 153, відповідач є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядкований.

Отже, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області як орган ринкового нагляду наділене повноваженнями здійснювати державний ринковий нагляд щодо позивача, зокрема шляхом перевірки характеристик продукції, яку він реалізує, складати акти за результатами такої перевірки, складати протоколи про адміністративні правопорушення у разі виявлення порушень законодавства, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законом.

Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів встановлені статтею 24 Закону № 2735-VI.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів.

Згідно з частиною другою цієї ж статті під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;

а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

При цьому відповідно частин п`ятої-шостої статті 8 Закону № 2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

Частиною сьомою статті 8 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що розповсюджувач продукції може бути визнаний особою, що ввела продукцію в обіг лише у випадку ненадання ним документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію, а отже, неможливості ідентифікації органом ринкового нагляду такої особи, а у випадку надання розповсюджувачем інформації щодо виробника або особи, яка поставила йому продукцію, орган ринкового нагляду зобов`язаний вжити заходів щодо перевірки такої інформації з метою ідентифікації цієї особи.

Подібна правова позиція сформована Верховним Судом в постанові від 13 квітня 2022 року в справі № 1440/2024/18.

Вимоги щодо маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, встановлюються Технічним регламентом маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06 березня 2019 року № 358 (далі Технічний регламент № 358).

Згідно з пунктом 2 Технічного регламенту № 358 для цілей цього Технічного регламенту термін «взуття» означає будь-які вироби з підошвами, призначені для носіння на ногах, включаючи складові (матеріал верху взуття, підкладки й устілки, підошви), зазначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту, що окремо надходять в обіг.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «;Про захист прав споживачів», «;Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно з пунктами 3 та 4 Технічного регламенту № 358 перелік взуття, на яке поширюється дія цього Технічного регламенту, наведений у додатку 2 до цього Технічного регламенту, не є вичерпним.

Дія цього Технічного регламенту не поширюється на: взуття, що було у вжитку (ношене); взуття, на яке поширюється дія інших технічних регламентів.

Як убачається з матеріралів справи, позивач не заперечував, що стосовно взуття, що було предметом перевірки, підлягає застосуванню вищевказаний Технічний регламент.

Пунктом 5 Технічного регламенту № 358 інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту. На маркуванні обов`язковою є інформація про три основні складові взуття згідно з додатком 1 до цього Технічного регламенту, а саме: матеріал верху; підкладка й устілка; підошва. Складові взуття позначаються відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту у вигляді піктограм або текстових позначень конкретних матеріалів, які зазначено у додатку 1 до цього Технічного регламенту. Визначення матеріалів верху взуття проводиться відповідно до абзацу першого пункту 9 та додатка 1 до цього Технічного регламенту без урахування аксесуарів або елементів, що їх укріплюють (деталі зі шкіри, ремені для закріплення на щиколотці, прикраси, застібки, язички, блочки або аналогічні елементи). Визначення матеріалу підошви має здійснюватися залежно від обсягу використаних матеріалів відповідно до пункту 9 цього Технічного регламенту.

Відповідно до пункту 6 Технічного регламенту № 358 введення в обіг взуття здійснюється за умови його маркування згідно з вимогами цього Технічного регламенту та відповідності іншому законодавству України, що до нього застосовується.

У разі невідповідності маркування взуття, яке введене в обіг, вимогам цього Технічного регламенту органи державного ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (пункт 7 Технічного регламенту № 358).

Пунктом 9 Технічного регламенту № 358 визначено, що на маркуванні має зазначатись інформація про матеріал відповідно до додатка 1 до цього Технічного регламенту, який становить не менше 80 відсотків площі верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об`єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття. Інформація про матеріал має наноситись на взуття. Виробник або його уповноважений представник може обрати визначені у додатку 1 до цього Технічного регламенту текстові позначення або піктограми. Маркування згідно з цим Технічним регламентом включає нанесення передбаченої інформації не менш як на одну напівпару з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика. Маркування має бути видимим, добре закріпленим та доступним, а розміри піктограм достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування має бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману. Виробник або його уповноважений представник забезпечують маркування взуття і достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов`язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України. Продавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

Таким чином, під час проведення перевірки характеристик взуття, що реалізується позивачем, посадові особи відповідача на початковому етапі цієї перевірки зобов`язані були насамперед перевіряли наявність на цьому взутті знаку відповідно його Технічному регламенту № 358, зокрема щодо наявності на цьому взутті маркування з інформацією про матеріали, що використовувались для виготовлення основних його складових.

Посадові особи відповідача під час перевірки встановили відсутність необхідного маркування на відповідному взутті, про що обґрунтовано зазначили в акті перевірки характеристик продукції від 16 березня 2021 року № 10-05.2/28. Відсутність такого маркування не заперечується позивачем, проте, під час його продажу він як продавець не переконався, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

Законодавче визначення термінів «введення в обіг», «надання на ринку», «розповсюдження», «розповсюджувач» наведено в статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

За приписами вищевказаної правової норми наведені у ній терміни вживаються в такому значенні:

- введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

- надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності;

- розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг;

- розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України;

- імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни.

Значення термінів «ланцюг постачання продукції» та «постачання продукції» розкрито у статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», за змістом якої:

- ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

- постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За приписами частини сьомої статті 9 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №2735-VI передбачено, що виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Отже, в разі якщо під час проведення перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду не може ідентифікувати виробника продукції, щодо якої виявлено допущення порушення вимог закону, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок доведення того, що він не є такою особою.

Статтею 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 року № 124-VIII визначено, що суб`єкти господарювання це - виробники, уповноважені представники, імпортери та розповсюджувачі, а відповідно до деяких технічних регламентів - також інші фізичні та юридичні особи.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення вищевказаної перевірки у період з 16 по 18 березня 2021 року позивач на підтвердження інформації про виробників/постачальників продукції, що не відповідає встановленим вимогам, 18 березня 2021 року надав відповідачу низку накладних, на підставі яких отримав товар. Відповідно до цих накладних виробником взуття є або Китай - нерезидент України, або виробник, ідентифікувати якого неможливо через відсутність інформації про його місцезнаходження. При цьому накладні від Magnolya Shoes від 18 березня 2020 року № 16582 та від Boss Viktor № 108, Китай містять інформацію про те, що покупцем згаданого товару є безпосередньо позивач.

Інформацію про придбання вищевказаної продукції у ТОВ «Донвел» позивач під час проведення перевірки відповідачу не надав.

Таким чином, оскільки частина продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, придбана позивачем у нерезидента України, а частина - у виробника, якого неможливо ідентифікувати, а також те, що документацію про придбання цієї продукції у ТОВ «Донвел» позивач під час проведення перевірки відповідачу не надав, останній в протоколі від 18 березня 2021 року № 10-05.2/05 П про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», відповідач вірно встановив, що саме позивач ввів в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, зокрема не містить маркування з інформацією про матеріали, що використовуються для виготовлення його основних складових, що є порушенням вимог Технічного регламенту № 358.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивач є особою, яка ввела в обіг вищевказану продукції, а отже стосовно нього підлягає застосуванню пункт 9 Технічного регламенту № 358, відповідно до якого якщо виробник не є резидентом України (та у разі відсутності уповноваженого представника), цей обов`язок покладається на особу, яка вводить в обіг взуття на ринку України, подавець має переконатися, що взуття, яке він продає, містить маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

Наведене спростовує доводи позивача про те, що вказаний Технічний регламент стосується тільки виробників продукції, а не розповсюджувачів, до яких він належить.

Водночас, як встановлено судом, 30 березня 2021 року позивач на електронну адресу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області направив копії договору на поставку товару від 17 січня 2020 року № 7, укладеного з ТОВ «Донвел», накладну від 03 лютого 2020 року № 21 та товарної накладної від 30 березня 2021 року № 1 про повернення виробнику (постачальнику) ТОВ «Донвел» зразків товару, які підтверджують, що саме ТОВ «Донвел» ввело в обіг цю продукцію, оскільки надання відповідачу цієї інформації відбулося поза межами перевірки позивача, яка проводилася з 16 по 18 березня 2021 року.

Також колегія суддів зауважує, що строк тривалістю 15 календарних днів з дня отримання протоколу та інших документів надається керівнику органу ринкового нагляду для розгляду справи і прийняття рішення про накладення штрафу, і не стосується особи, щодо якої складено протокол, а тому доводи відповідача в цій частині суд першої інстанції вірно не врахував.

Згідно з частиною сьомою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги викладені Київським окружним адміністративним судом в рішенні від 04 серпня 2022 року у справі № 320/12116/21, доводи стосовно того, що суб`єктом підприємницької діяльності за ланцюгом постачання, що ввів в обіг продукцію «ALPINO», 20 YA-603 Y2860-Y5051-R45, ш/к: 1000205183; «SUFINNA» арт. 3751-17В, No 11, колір чорний; «SELENA» мод: 603-13, колір чорний; «MODIFIED» Iranhinand Marabai, І ТЕМ NO: ZJ01-2, tag1: Beіge; «SUFINNA» арт. 28104-87В, модель: 291А, країна виробник Китай, дата виробництва: 28.11.2019; «Dina Fabiani» арт. 40-4-5-72-8, колір червоний, є ТОВ «Донвел», а не позивач.

Безпідставними є доводи скаржника і щодо того, що відповідач не відбирав зразки вищевказаної продукції, які можуть свідчить про її небезпечність, оскільки підставою для прийняття таких рішень є встановлення відповідачем невідповідності продукції, яка реалізувалася позивачем, вимогам Технічного регламенту № 358 щодо наявності на ній необхідного маркування. Встановлення такої невідповідності не вимагало обов`язкового відібрання та експертизу (випробування) зразків продукції.

Відповідно до частини другої статті 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 44 Закону № 2735-VI адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

За змістом положень частини 2 статті 45 Закону України від 02.12.2010 року №2735-VI розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Вищезазначених обставин, встановлених законом, судовою колегією встановлено під час розгляду справи не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Постанову виготовлено: 06 лютого 2024 року.