Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/10592/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
05 грудня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника адвоката Мазурик Зоряни Ярославівни (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Грушевського 27/20) до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09581932) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати неправомірними дії Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки, які полягали у незаконній видачі мобілізаційного розпорядження та направленні ОСОБА_1 на збори до військової частини НОМЕР_1 ; 3. Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 2 від 25.02.2022 року у частині, щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на військову посаду; 4. Виключити з списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року даний позов було залишено без руху.
22 грудня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача у даній справі було відмовлено.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , є громадянином російської федерації, на законних підставах проживає на території України, про що має відповідну посвідку. 25 лютого 2022 року позивач добровольцем вирушив захищати Україну від російської агресії. Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з рапортами про звільнення його з військової служби, проте, з одержаної відповіді по факту розгляду по суті звернення запропоновано звернутись до суду для вирішення цього питання. Позивач зазначає, що відповідно до статті 65 Конституції України, статей 2, 4, 6, 21-1, 21-2 та 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в іноземців у період дії воєнного стану є право у будь-який момент завершити проходження військової служби у лавах Збройних Сил України. У зв`язку з вищезазначеним, з метою звільнення з військової служби, позивач звернувся з даним позовом до суду. Позивач зазначає, що військовий обов`язок на нього, як на громадянина іншої держави, не поширюється, тож відповідач протиправно призвав його на військову службу під час мобілізації.
Від Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивач у добровільному порядку прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби та в подальшому був призваний. Вказує, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту.
Представник відповідача Військова частина НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що статтею 26 частиною 4 пунктом 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, серед таких підстав відсутнє скасування наказу щодо проходження військової служби. Оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та зарахування його до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином російської федерації, перебуває та проживає на території України на законних підставах, про що має відповідну посвідку (а.с.а.с. 10-13).
24 лютого 2022 року Ужгородським РТЦК та СП було надано позивачу мобілізаційне розпорядженню щодо необхідності з`явитись до Ужгородського РТЦК та СП (а.с. 15).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 лютого 2023 року за № 2 ОСОБА_1 призваний на військову службу на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" та статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 16).
Крім цього, як підтверджено матеріалами справи у позивачеві наявна довідка від 19 жовтня 2022 року за № 327, що дає йому право на отримання статусу учасника бойових дій (а.с. 27).
Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення військовослужбовця № НОМЕР_5 від 25 лютого 2022 року (а.с.а.с. 17-19).
Як вбачається із тимчасового посвідчення військовослужбовця ОСОБА_1 12 березня 2022 року, останній прийняв присягу на вірність Українському Народові, що підтверджується відміткою про прийняття військової присяги.
Позивачем було подано рапорт до командира Військової частини НОМЕР_1 про звільнення його зі служби, у зв`язку із тим, що він не є громадянином України (а.с. 28).
Листом від 10 квітня 2023 року № 805 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що порушене право вирішується лише у судовому порядку (а.с.а.с. 29, 30).
Позивач, не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідачів, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що він виник у зв`язку з проходженням військової служби позивачем, який є іноземцем та постійно проживає в Україні.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03.03.2022 року №2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, визначає Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Відповідно до статті 1 цього Закону іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;) іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
Статтею 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
На час видання спірного наказу вказаний Закон містив зокрема такі норми:
Відповідно до статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Військовий обов`язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.
У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.
Відповідно до статті 2 частин 1- 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 211 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті на військову службу до Збройних Сил України за контрактом на посади рядового, сержантського і старшинського складу.
На військову службу за контрактом приймаються раніше не судимі іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і відповідають таким вимогам проходження військової служби: мають вік, передбачений статтею 22 цього Закону; придатні до військової служби за станом здоров`я; пройшли професійно-психологічний відбір; мають достатній рівень фізичної підготовки.
Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання.
Процедура прийому та професійно-психологічного відбору, форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки його припинення (розірвання), порядок присвоєння військових звань іноземцям та особам без громадянства визначаються положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 212 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" для прийнятих на військову службу за контрактом іноземців та осіб без громадянства встановлюється випробувальний строк два місяці.
Доступ іноземців та осіб без громадянства до державної таємниці здійснюється відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
Отримання іноземцями та особами без громадянства офіцерських військових звань Збройних Сил України можливе лише після отримання громадянства України у встановленому законом порядку.
Доступ іноземців та осіб без громадянства до державної таємниці здійснюється відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
Отримання іноземцями та особами без громадянства офіцерських військових звань Збройних Сил України можливе лише після отримання громадянства України у встановленому законом порядку.
Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248/2016 затверджено Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства (далі по тексту Положення № 248/2016).
Відповідно пунктів 1,2,4-10,12-14, 17 Положення № 248/2016: 1. Цим Положенням визначається порядок проходження іноземцями та особами без громадянства (далі - іноземці) військової служби у Збройних Силах України. 2. Іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України (далі - військова служба) у добровільному порядку. У добровільному порядку іноземці проходять: військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу. З іноземцями, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт про проходження іноземцями чи особами без громадянства відповідного виду військової служби у Збройних Силах України згідно з додатком (далі - контракт про проходження військової служби). Контракт про проходження військової служби - це письмова угода, що укладається між іноземцем і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби. 4. Щодо іноземців, які виявили бажання проходити військову службу на посадах рядового, сержантського і старшинського складу у Збройних Силах України, проводиться перевірка відомостей стосовно законності їх перебування на території України, наявності документів, що засвідчують особу, відомостей про відсутність судимості, достовірності інших відомостей, наданих іноземцями. Організація проведення перевірки відомостей покладається на військових комісарів шляхом направлення запитів до Міністерства внутрішніх справ України, Державної міграційної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України, які в межах своїх повноважень здійснюють зазначену перевірку. У разі встановлення за результатами перевірки відомостей, які не відповідають установленим вимогам прийому на військову службу, іноземець не підлягає прийому на військову службу. 5. Іноземці, які добровільно вступають на військову службу, надають згоду на обробку персональних даних, проходять обов`язковий медичний огляд військово-лікарською комісією військового комісаріату, професійно-психологічний відбір та здають визначені Міністерством оборони України нормативи з фізичної підготовки. 6. Іноземці, які вперше приймаються на військову службу до Збройних Сил України, беруть офіційне зобов`язання щодо неухильного дотримання Конституції, законів України та сумлінного виконання обов`язків військової служби. 7. Іноземці, які відповідно до закону проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Належність іноземців до військовослужбовців підтверджується військовими квитками рядового, сержантського і старшинського складу, форма та порядок видачі яких встановлюються Міністерством оборони України. 8. Для прийнятих на військову службу іноземців встановлюється випробувальний строк два місяці, про що зазначається в контракті про проходження військової служби. 9. Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначається Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу". 10. Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби, його загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим. 12. Проходження військової служби військовослужбовцем відображається в його особовій справі, яка ведеться у порядку та за формою, встановленими Міністерством оборони України. До особової справи вносяться передбачені законом відомості про військовослужбовця та членів його сім`ї, а також за його попередньою згодою - інші необхідні відомості. Порядок обліку військовослужбовців, форми і призначення облікових документів, порядок їх складання і ведення визначаються Міністерством оборони України. 13. Встановлення, зміна або припинення правових відносин іноземців, які проходять військову службу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо), оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, а саме: 1) подання за формою, визначеною Міністерством оборони України, - на всіх військовослужбовців щодо призначення на посади, переміщення, звільнення з військової служби; 2) списку військовослужбовців, які подаються до присвоєння чергових військових звань за формою, визначеною Міністерством оборони України; 3) клопотання посадових осіб у вигляді службової характеристики за формою, визначеною Міністерством оборони України, рапорту, телеграми, списку, донесення, якщо в умовах воєнного часу неможливо оформити документи, визначені підпунктами 1 - 2 цього пункту, - на військовослужбовців щодо призначення на посади, переміщення, звільнення з посад і зарахування у розпорядження, звільнення з військової служби та присвоєння їм військових звань. Посадові особи, які підписали зазначені службові документи, відповідають за об`єктивність та достовірність викладених у них відомостей. Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних, військово-медичних та лікувальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище. Наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністром оборони України. 14. На військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - на військову службу за контрактом) приймаються іноземці відповідно до статей 19 і 20 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". 17. Основними умовами прийняття на військову службу за контрактом іноземця є: визнання і виконання іноземцем Конституції України та законів України; перебування іноземця на законних підставах на території України; відсутність в іноземця судимості; наявність в іноземця дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства..... Медичне обстеження іноземців проводять військово-лікарські комісії відповідного військового комісаріату. З іноземцями, які визнані придатними за станом здоров`я для прийняття на військову службу, організовуються і проводяться заходи професійно-психологічного відбору у порядку, визначеному Міністерством оборони України.... До особової справи кандидата додаються: довідка військово-лікарської комісії про придатність до проходження військової служби; картка професійного відбору іноземця за формою, визначеною Міністерством оборони України; довідка про результати перевірки поданих іноземцем відомостей; копія дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства; інформація про склад сім`ї або близьких осіб іноземця. Після проведення заходів відбору іноземці, разом з їх особовими справами та приписами військових комісаріатів, направляються до військових частин відповідно до наданих письмових згод. У військових частинах (навчальних центрах) стосовно іноземців проводяться такі заходи: перевірка рівня фізичної підготовки іноземців; оформлення контракту про проходження іноземцями відповідного виду військової служби у Збройних Силах України. У разі відповідності іноземців вимогам проходження військової служби командир військової частини (навчального центру) укладає з іноземцями контракт про проходження відповідного виду військової служби та призначає їх на відповідні військові посади, про що видається наказ по особовому складу. Про прийняття на військову службу за контрактом і призначення іноземців на відповідні військові посади військова частина (навчальний центр) повідомляє військовий комісаріат та вищий орган військового управління за підпорядкованістю.
Суд установив, що позивач є громадянином російської федерації та на законних підставах постійно проживає в Україні. На нього, як на іноземця не поширюється військовий обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції України, і він не належить до категорії військовозобов`язаних чи резервістів у розумінні Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
На момент оголошення мобілізації 24 лютого 2022 року позивач як іноземець не проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, не міг бути зарахованим (перебувати) у військовому оперативному резерві, тож не підлягав призову за мобілізацією або за призовом із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пунктів 26, 27 Положення № 248/2016, у разі відповідності іноземців вимогам проходження військової служби командир військової частини (навчального центру) укладає з іноземцями контракт про проходження відповідного виду військової служби та призначає їх на відповідні військові посади, про що видається наказ по особовому складу. Про прийняття на військову службу за контрактом і призначення іноземців на відповідні військові посади військова частина (навчальний центр) повідомляє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та вищий орган військового управління за підпорядкованістю.
Позивач міг бути прийнятий на військову службу добровільно, лише шляхом укладення строкового контракту про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України в порядку, передбаченому Положенням №248/2016.
Попри це, спірним наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25 лютого 2022 року за № 2 позивач був призначений та зарахований до списків особового складу як солдат бойовий медик без укладення з ним контракту (а.с. 16).
Доказів того, що позивач як іноземець виявив бажання проходити військову службу в Збройних Силах України за контрактом і уклав такий контракт, який би міг бути підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування іноземця до списків особового складу Збройних Сил України та призначення його на відповідну посаду чи продовження військової служби, судом не здобуто.
Відсутність такого контракту позбавляє позивача права скористатися гарантованою йому частиною 3 статті 21-2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (у редакції Закону України від 14.04.2022 року №2197-IX) можливістю припинення (розірвання) контракту під час дії особливого періоду та звільнення з військової служби за власним бажанням за статтею 26 частиною 5 пунктом 3 підпунктом "ґ" Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".
Тому суд погоджується з доводами позову, що наказ від 25 лютого 2022 року за № 2 відповідно до якого позивач був призначений та зарахований до списків особового складу як солдат бойовий медик, який не є громадянином України та не укладав відповідний контракт про проходження військової служби, виданий безпідставно, всупереч нормам чинного законодавства, які регулюють особливості прийняття іноземців на військову службу до Збройних Сил України.
Згідно із статтею 2 частиною 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до суду та способи судового захисту.
Відповідно до статті 5 частин 1, 2, 7 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Згідно із статтею 245 частинами 1, 2 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Суд вважає, що спірний наказ в частині, яка стосується позивача, є очевидно протиправним та підлягає скасуванню.
Звільнення з військової служби врегульоване статтею 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Відповідно до статті 26 частини 4 пункту 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років; у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність; у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я; у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи; у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю; військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Таким чином законодавцем визначено виключні підстави звільнення військової служби, які не передбачають спірного випадку.
А відтак у вимозі щодо виключення позивача із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Ужгородського районного центру комплектування та соціальної підтримки щодо видачі мобілізаційного розпорядження, суд зауважує, що мобілізаційне розпорядження є лише засобом оповіщення особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування. Тобто, це не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень яке впливає на права позивача, а відтак у задоволенні позовних вимог у вказаній частині відмовити.
Відповідно до статті 245 частини 2 пункту 10 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на вищезазначене заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09581932) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 2 від 25 лютого 2022 року у частині, щодо зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на військову посаду.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко
