ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Справа № 160/30400/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Лисенко Н.О.,

за участю:

представника позивача Коробкової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 160/30400/23 за позовом ОСОБА_1 до Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про скасування арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати Жовтоводсько-П`ятихатський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати обтяження № 15862404 зареєстроване на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 49418820, 27.11.2015, на все нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в рамках виконавчого провадження №49418820, відкритого на підставі виконавчого напису №6928 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. від 22.06.2015, на все нерухоме майно позивача накладено обтяження №15862404. Вказане виконавче провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» завершено, матеріали виконавчого провадження знищено. У відповідь на запит адвоката щодо зняття арешту зі всього нерухомого майна позивача, відповідачем відмовлено, з тих підстав, що приписи статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають зняття арешту з майна боржника, якщо виконавче провадження завершене на підставі п.4 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Судове засідання призначено на 04.01.2024 о 11:00 годині.

Запропоновано відповідачу у разі невизнання адміністративного позову подати до суду відзив на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, відповідно до вимог ст. 162 КАС України за два дні до судового засідання.

Залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .

Запропоновано третій особі подати до суду пояснення до позову або відзиву, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст.ст. 162, 165 КАС України, за два дні до судового засідання.

03.01.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання додаткового часу для написання відзиву на позовну заяву.

04.01.2024 в судовому засіданні судом із виходом в нарадчу кімнату постановлено ухвалу якою:

клопотання Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про надання часу для написання відзиву на позовну заяву задоволено, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 09.01.2024;

задоволено усне клопотання представника позивача адвоката Коробкової Г.О. та витребувано у Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) наступні документи:

- інформаційну довідку з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження № 49418820;

- за наявності технічної можливості - роздруковану з Автоматизованої системи виконавчих проваджень постанову від 11.08.2016 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 49418820 та у разі відсутності технічної можливості - надати до суду відповідні письмові пояснення з посиланням на норми права.

Відкладено розгляд справи № 160/30400/23 на 11.01.2024 о 14:00 год.

11.01.2024 у визначений судом час представник позивача під`єдналась до системи ВКЗ задля участі в судовому засіданні, однак судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням у Дніпропетровській області повітряної тривоги та неможливістю представника позивача очікувати відбою повітряної тривоги. Разом з тим, відповідач в судове засідання 11.01.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Судове засідання відкладено на 06.02.2024.

02.02.2024 від відповідача надійшов відзив на позов з пропуском строку на його подання, адже як зазначалось, ухвалою суду від 04.01.2024 відповідачу продовжено строк на подання відзиву до 09.01.2024. До відзиву заяву про поновлення процесуального строку не надано.

Відповідно до ч.5, 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи пропущення відповідачем строку на подання відзиву на позов без зазначення причин його пропуску та без заяви про поновлення такого строку, такий відзив судом не розглядається.

06.02.2024 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, згідно змісту яких, надати інформаційну довідку щодо ВП №49418820 неможливо у зв`язку з тим, що Автоматизована система виконавчих проваджень не формує вищезазначену довідку по виконавчому провадженню №49418820 оскільки провадження знаходиться в архіві.

В судовому засіданні 06.02.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити, навела відповідні пояснення.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що судом належним чином повідомлено представників учасників даної справи про розглд даної справи 06.02.2024, а також відсутність відомостей щодо причин неявки представника відповідача та третьої особи, з урахуванням того, що неявка відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду даної справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Згідно положень статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно довідки від 02.01.2024 №1 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 15.12.2023 по 25.12.2023 перебувала у щорічній відпустці, з 26.12.2023 по 02.01.2024 перебувала на лікарняному. Згідно довідки від 29.01.2024 №34 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 15.01.2024 по 29.01.2024 перебувала у щорічній відпустці.

Відповідно до частини 1 статті 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

В судовому засіданні 06.02.2024 здійснено розгляд справи по суті, суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справи. Під час перебування суду в нарадчій кімнаті у Дніпропетровській області оголошено повітряну тривогу. Після виходу суду із нарадчої кімнати та після оголошення відбою повітряної тривоги представник позивача, яка приймала участь у данній справі в режимі відеоконференції за допомогою ВКЗ, не під`єдналась до системи ВКЗ, повний текст рішення судом не проголошувався.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши позицію представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) належить квартира АДРЕСА_1 та домоволодіння загальною площею 63,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно даних наведених реєстрів, на все нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) постановою державного виконавця ВДВС Жовтоводського МУЮ від 27.11.2015 накладено арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, а також 11.08.2016 накладено обтяження № 15862404, у рамках виконавчого провадження №49418820.

З метою відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 у червні 2023 року звернувся до приватного нотаріуса, який повідомив позивача про наявність арешту та обтяження на нерухоме майно.

09.08.2023 адвокат позивача звернувся до Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із адвокатським запитом щодо надання належним чином завірених копій постанов про накладення арешту на нерухоме майно позивача.

Згідно відповіді Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області від 18.08.2023 № 35039/28.724, виконавче провадження № 49418820 відкрито державним виконавцем Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 25.11.2015 з виконання виконавчого напису №6928, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем від 22.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» боргу у сумі 370543,50 грн. 29.03.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із тим, що стягувачем не здійснено авансування витрат на призначення експерта для оцінки майна боржника. Станом на час надання відповіді виконавче провадження № 49418820 знищено.

08.09.2023 адвокат позивача звернулась до начальника Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області із адвокатським запитом, в якому просила припинити обтяження та скасувати арешти, зокрема, за № 15862404.

14.09.2023 начальником Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області адвокату позивача надана відповідь №39723, згідно якої з посиланням на положення статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено про відсутність підстав для зняття арештів та припинення обтяжень з нерухомого майна позивача за завершеними виконавчими провадженнями.

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини третьої цієї ж статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За змістом частин першої та другої статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи з примусового виконання у спосіб та в порядку, які визначені виконавчим документом і законом, у тому числі накладати арешт на кошти, які перебувають на рахунках боржника.

Разом із тим, відповідно до ч. 4 та 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-ХІІ, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як зазначено відповідачем у відповіді від 18.08.2023, виконавче провадження №49418820 завершене на підставі п.4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», із зв`язку із тим, що стягувачем не здійснено авансування витрат виконавчого провадження.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників станом на 29.06.2023 за запитом: « ОСОБА_1 » в реєстрі інформація відсутня.

Також судом встановлено, що згідно договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 09.12.2020 б/н, що укладений між ОСОБА_2 (новий кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Амбер» (первісний кредитор), первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги на сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки передбачені цим договором.

За цим договором заборгованість визначена як, невиконані зобов`язання перед первісним кредитором відповідно до умов кредитного договору № 0315/0708/71-154 від 15.07.2008 року, що укладений між ВАТ «Сбербанк» (правонаступником якого в подальшому стало ТОВ «Кредитні ініціативи», на підставі договору факторингу від 28.11.2012 року, укладеного між AT «Сбербанк» (публічне) та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а також відповідно до Договору факторингу від 28.11.2012 року, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи») та громадянином України - ОСОБА_1 .

Право вимоги за кредитним договором № 0315/0708/71-154 від 15.07.2008 року було відчужено від ТОВ «Кредитні ініціативи» до ТОВ «Фінансова компанія «Амбер».

Відповідно до листа № 0316 від 09.12.2020 року право вимоги за кредитним договором № 0315/0708/71-154 від 15.07.2008 року, що укладений між ВАТ «Сбербанк» та громадянином України ОСОБА_1 , що належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбер», було відступлене на користь ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань від 09.12.2020, укладеного між Кредитором та новим кредитором.

Згідно довідки від 06.11.2023 про погашення кредиту ОСОБА_1 погасив заборгованість в повному обсязі перед ОСОБА_2 , який отримав права кредитора на підставі договору № б/н про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 09.12.2020 по кредитному договору № 0315/0708/71-154 від 15.07.2008.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

На час розгляду цієї справи матеріали виконавчого провадження №49418820 в межах якого було винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1 та накладено обтяження, органом ДВС знищено, у зв`язку із закінченням трирічного терміну зберігання матеріалів виконавчого провадження, однак не скасованим залишаються арешт та обтяження, накладені у такому виконавчому провадженні.

Тож, станом на час розгляду цієї справи суд не вбачає ні фактичних, ні юридичних підстав для існування обтяження та арешту на нерухоме майно позивача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту та обтяжень, накладених в рамках виконавчого провадження №49418820 на все нерухоме майно позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 287, 295 КАС України суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Зобов`язати Жовтоводсько-П`ятихатський відділ державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати обтяження № 15862404 зареєстроване на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 49418820 від 27.11.2015, на все нерухоме майно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703616) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 06 лютого 2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна